Резолюція IV Конгресу Об’єднання українців Росії
04/18/2005 | Таня
Розповсюджуються тексти Резолюції IV Конгресу Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзду Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, звернень до Президента Російської Федерації В.Путіна, Федеральних Зборів та Уряду Російської Федерації, Президента України В.Ющенка, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.
15 квітня 2005 р.
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної
автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та
Бібліотеки української літератури в Москві
Контакти (керівник служби Юрій Кононенко):
E-mail: libukr@online.ru
Тел. +7 095 737-8834
Тел./факс +7 095 290-5114, +7 095 118-9192
Р Е З О Л Ю Ц І Я
IV Конґресу Об’єднання українців Росії та
ІІІ З’їзду Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”
“Про звіт Ради ОУР, Ради ФНКА “Українці Росії” та
програму діяльності організацій на наступний період”
10 квітня 2005р. м.Москва
Заслухавши та обговоривши звіт Ради Об’єднання українців Росії і Ради Федеральної національно-культурної автономії „Українці Росії”, Конґрес та З’їзд відзначають, що після IIІ Конґресу українців Росії українські організації провели значну роботу по виконанню його рішень.
За період після Конґресу значно зросла кількість національно-культурних автономій та товариств українців. На цей час в Російській Федерації діють 105 таких організацій у 58 республіках, краях, областях та автономних округах, у тому числі 18 реґіональних та місцевих національно-культурних автономій (у 2002 році – 76 організацій).
Найбільші здобутки українські організації мають в царині культурно-просвітницької та мистецької діяльності, спрямованої на пропаганду і розвиток української культури в Росії. Така робота активно проводиться у Республіках Башкортостан, Кабардино-Балкарія, Карелія, Комі, Саха (Якутія), Північна Осетія-Аланія, Татарстан, Краснодарському, Красноярському, Приморському, Ставропольському, Хабаровському краях, Архангельській, Волгоградській, Воронізькій, Івановській, Іркутській, Калінінградській, Камчатській, Курганській, Курській, Магаданській, Московській, Мурманській, Нижегородській, Новосибірській, Омській, Оренбурзькій, Ростовській, Самарській, Саратовській, Сахалінській, Свердловській, Тверській, Томській, Тюменській, Ульяновській, Челябінській, Ярославській областях, Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах, Москві та Санкт-Петербурзі.
Українці Росії активно включились у заходи, які проводились у рамках року України в Росії і в багатьох випадках були ініціаторами і головними організаторами таких заходів. У 2003 році проведено ІІІ Всеросійський фестиваль українських хорових колективів імені О. Кошиця. Продовжувалась активна діяльність семінару-лабораторії української традиційної культури у Лазарєвському Центрі української культури та мистецтва (Сочі, Краснодарський край). У Культурному центрі України у Москві проведені презентації українських організацій Республіки Башкортостан, Івановської, Калінінградської, Тверської областей, підмосковного Пушкіна. Творчі українські колективи з Росії брали участь у багатьох фестивалях в Україні.
Певні зрушення є в інформаційному забезпеченню діяльності українських організацій завдяки роботі об’єднаної прес-служби ОУР, ФНКА “Українці Росії” та Бібліотеки української літератури в Москві. Створено реґіональну кореспондентську мережу об’єднаної прес-служби, що призвело до більшої системності зв’язків між федеральними та реґіональними організаціями. За період після ІІІ Конґресу вийшло два числа часопису “Український огляд”, що, звичайно, не можна вважати задовільним. В мережі Інтернет створені офіційний сайт ОУР і ФНКА “Українці Росії”, портал української діаспори “Разом”, ряд сайтів реґіональних організацій, серед яких слід відзначити “Жовтий клин” – глибокий та змістовний ресурс про історію та культуру українців Низового Надволжя.
Продовжувалась робота зі створення бази даних, електронної картотеки та фундаментального бібліографічного покажчика “Українці в Російській Федерації”; організації передплати на українську періодику в Росії, яка проводиться об’єднанням “Українці Москви” (на жаль, вона ще не набула широкого поширення). Сьогодні в Росії немає жодної загальноросійського українського часопису, радіо- і телевізійних передач на федеральному рівні. Українські газети виходять лише у Камчатській, Тюменській, Самарській областях та Краснодарському краї. Загалом треба відзначити, що задоволення інформаційних потреб українців Росії не відповідає нормам, прийнятним для цивілізованого суспільства.
Багато проблем в українській національній освіті в Російській Федерації. Українська мова та інші українознавчі курси вивчаються в базовому шкільному плані у 7 школах у Москві, Республіці Башкортостан та Томській області; як факультатив у 5 школах Москви, Республіки Комі та Ханти-Мансійського автономного округу. Українська мова та історія козацтва викладаються в Краснодарській крайовій дитячій експериментальній школі народного мистецтва; у Республіці Башкортостан щороку працює літній табір з вивчення української мови. У низці реґіонів працюють недільні (суботні) школи при освітніх закладах або українських товариствах. У Московському лінгвістичному ліцеї № 1555 в 2004 р. відбувся перший випуск українського класу, учні якого можуть похвалитись досить добрим знанням української мови. У 9 вищих учбових закладах Росії — Московському державному університететі ім. М.В.Ломоносова, Московському державному лінгвістичному університеті, університеті “Московський державний інститут міжнародних відносин”, Дипломатичній академії, Воронізькому, Красноярському та Тюменському державних університетах, Томському державному педагогічному університеті, Уфімській філії Московського відкритого державного педагогічного університету вивчаються українська мова та література.
З 2003 р. в Росії з’явилась така цікава форма виховання молоді як пластовий рух, групи молодих українців були учасниками пластових таборів в Україні. Групи учнів з Москви, Воронежу, Нижньокамська, Кубані та інших реґіонів в останні роки брали участь в таборах української мови в Україні.
Але в Російській Федерації до цього часу не склалось системи української освітньої роботи, не існує жодної української школи та дошкільного дитячого закладу. Причини цього є об’єктивні і суб’єктивні: наслідки довготривалої русифікації та асиміляції українців, невитравлене почуття меншовартості у багатьох з них, непросте соціально-економічне становище в Україні і пов’язана з цим масова міграція українців на заробітки, в тому числі в Росію, невирішення проблем української освіти та української мови в Україні, особливо в східних та південних областях, слабкість українського інформаційного простору. Державні органи Російської Федерації при вирішенні проблем національної освіти, за поодинокими випадками, обмежуються декларативними заявами. Пасивною є і значна частина самих українських організацій. У результаті велика кількість українців, їхніх дітей не залучені до вивчення української мови, культури та історії.
Цікавою формою залучення людей до діяльності українських організацій є спортивно-вболівальницький рух. У Москві діє клуб шанувальників українського спорту, організовано перегляд телевізійних репортажів значних спортивних подій з участю українських спортсменів.
Конґрес відзначає наявність значних проблем для віруючих українців Росії, які тяжіють до Української Православної церкви Київського патріархату, Української Автокефальної православної церкви, Української Греко-католицької церкви.
Більш дієвою стала співпраця ОУР і ФНКА “Українці Росії” зі Світовим Конґресом Українців. Делегати українських організацій Росії взяли активну участь у VIIІ Світовому Конґресі Українців, який вперше проходив на материнській землі.
Всілякого схвалення заслуговує активізація після ІІІ Всесвітнього Форуму українців роботи Української Всесвітньої Координаційної Ради та її голови Михайла Гориня з вивчення становища українських громад Росії та організації конкретної допомоги їм. Зустрічі делегацій УВКР з українцями Республік Карелія та Татарстан, Мурманської, Білгородської, Воронезької, Курської, Ростовської областей, Краснодарського краю, Сибіру та Далекого Сходу, проведені у 2002-2004 роках, мали велике значення для покращання діяльності українських громад.
Разом з тим серйозні проблеми існують у питанні співпраці українських організацій з органами та установами Української держави. Залишився практично нереалізованим такий документ, як Національна програма “Закордонне українство до 2005 року”. Минулий Уряд України ніяк не відгукнувся на прохання до нього, висловлені у рішенні Рад ОУР та ФНКА “Українці Росії” у 2003 році стосовно інформаційних та інших національно-культурних потреб українців Російської Федерації. Як позитивний факт слід відзначити прийняття Верховною Радою України Закону України “Про правовий статус закордонних українців”.
Не одержало належного відгуку звернення, у тому числі й минулого Конґресу, до органів федеральної влади Росії стосовно розробки і впровадження в життя державної програми підтримки української культури в Росії. Не можна говорити і про усталену підтримку українських організацій з боку органів реґіональної і місцевої влади, що свідчить про недоліки національної політики в нашій країні і незадовільне здійснення існуючого законодавства в цій галузі. Численні реорганізації російської виконавчої влади призвели до зменшення ваги національного питання у практичній діяльності федеральних державних структур.
Не було жодних результатів роботи координаційної ради, створеної ІІІ Конґресом українців Росії по кординації діяльності ОУР та ФНКА “Українці Росії” з організаціями, що не входять до їх складу та земляцтвами реґіонів України. Ця рада так і не спромоглася зібратися хоча б на одне засідання; земляцтва були пасивними у справі відстоювання національно-культурних потреб українців Росії.
Особливо відповідальною і напруженою для українських організацій, керівництва ОУР і ФНКА “Українці Росії” була робота під час президентської виборчої кампанії в Україні. З самого початку виборчих перегонів українські організації виступили за те, щоб вибори Президента України пройшли на демократичних засадах, з виконанням всіх вимог цивілізованої виборчої процедури, і щоб право кожного громадянина України на вільний вибір було реалізовано цілком і повністю. ОУР і ФНКА “Українці Росії” вважали неприпустимим втручання у хід виборчої кампанії в Україні, маючи на увазі, що обрання органів влади в Україні є суто внутрішньою справою Української держави і вільним вибором українського народу. В той же час деякі із вищезгаданих земляцтв провели бутафорський так званий з’їзд “українських громадських організацій” Росії на підтримку провладного кандидата. В цій складній ситуації ОУР і ФНКА “Українці Росії” виступили з різким протестом проти фальшивого з’їзду, гасла “Українці Росії – за Януковича”, проти чорного піару на зразок створеної російськими політтехнологами газетки “Час України”.
На жаль, дипломатичні та консульські представництва України в Росії, органи української влади не відреагували належним чином на цю ситуацію. Становище, коли на території однієї країни вживались такі неприйнятні методи втручання у виборчу кампанію іншої країни, ніяк не можна було назвати нормальним. Фактично йшлося про створення хибної громадської думки, відверту дезорієнтацію виборців на території Росії, які не могли не стати жертвою різних популістських заяв, були позбавлені обєктивної і всебічної інформації про кандидатів, їхні програми і прагнення. Українські організації активно виступили проти спроби відкриття сотень виборчих дільниць в Росії, на яких планувалося фальшувати вибори. Під час виборів ОУР та ФНКА “Українці Росії” направили в Україну понад 60 міжнародних спостерігачів – громадян Російської Федерації (у складі групи спостерігачів від Світового Конґресу Українців).
Згідно з федеральним законом “Про державну реєстрацію юридичних осіб” ОУР і ФНКА “Українці Росії” отримали свідоцтва про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
ІV Конґрес ОУР і ІІІ З’їзд ФНКА “Українці Росії” постановляють:
1. Схвалити діяльність Ради ОУР та Ради ФНКА “Українці Росії”, українських організацій по виконанню рішень ІІІ Конґресу українців Росії.
2. Вважати програмний підхід у вирішенні національно-культурних проблем українців Росії основою діяльності українських організацій, їхньої співпраці з владними структурами. Продовжити роботу по створенню федеральної Програми національно-культурного розвитку українців Росії, домогатись її прийняття на державному рівні. Просити органи державної влади та місцевого самоврядування Російської Федерації під час проведення адміністративної реформи та реорганізації управління зберегти існуючі в деяких реґіонах українські культурні центри як самостійні заклади з правами юридичної особи.
3. Доручити Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” звернутись до Президента Російської Федерації, Уряду Росії стосовно заходів, спрямованих на координацію національної політики. Вважати необхідним відновлення повноважного Міністерства національної політики Російської Федерації.
4. Доручити Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” створити Координаційну Раду федеральних українських організацій, а також комісії по напрямках роботи:
- з питань мови та освіти;
- з питань культури та національних традицій;
- інформаційна;
- з релігійних питань;
- наукова;
- правнича;
- з питань міграції та праці;
- по роботі з репресованими та ветеранами;
- по роботі з сім’єю та жінками;
- молоді та спорту;
- бізнесова;
- з питань етики.
5. Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” за участю реґіональних організацій:
- забезпечити систематичний випуск часопису “Український огляд”;
- вивести на належний рівень роботу інформаційних сайтів в мережі Інтернет;
- завершити роботу зі створення мережі комп’ютерного звязку українських організацій;
- провести роботу по збереженню наукової та культурної спадщини діячів науки, культури та освіти в Російській Федерації, пов’язаної з українською тематикою.
6. Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” за участю реґіональних організацій:
- створити робочу групу з узагальнення досвіду роботи українських організацій в галузі української освіти, підготовці і проведенню за участі державних органів освіти Росії і України заходів, спрямованих на подальший розвиток української освіти в Росії;
- посилити роботу по залученню української молоді до пластового руху;
- провести підготовчу роботу по створенню молодіжного українського табору в Росії.
7. Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” підготувати пропозиції до державних органів Російської Федерації щодо сприяння у переселенні в Україну 10 сімей репресованих, які зараз мешкають у Республіці Комі.
8. Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії”:
- посилити роботу з координації роботи українських організацій з Культурним центром України в Москві;
- підготувати пропозиції щодо реформування Культурного центру в інформаційно-культурний центр з урахуваням світового та європейського досвіду діяльності таких установ, створення його філій у реґіонах Росії;
- домогтись організації на належному рівні роботи “Української книгарні”, у тому числі відділу “Книга – поштою”;
- просити створити у Культурному центрі відеотеку з українськими художніми та документальними фільмами, пізнавальними програмами для використання в роботі українських організацій;
- домагатись широкого залучення до діяльності Культурного центру дітей і молоді.
9. Раді ОУР і Раді ФНКА “Українці Росії” за участі реґіональних організацій провести підготовку і взяти участь у Всесвітньому Форумі українців у серпні 2005 р.
10. Тексти звернень до Президента Російської Федерації В.Путіна, Федеральних Зборів та Уряду Російської Федерації, Президента України В.Ющенка, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України затвердити (додаються).
Співголови Об’єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії „Українці Росії”:
В.Бабенко В.Семененко
О Б Р А Щ Е Н И Е
IV Конгресса украинцев Российской Федерации
к Президенту Российской Федерации господину В. Путину,
Федеральному Собранию и Правительству Российской Федерации
Уважаемый господин Президент, господин премьер-министр, господа депутаты, господа члены правительства!
Мы, делегаты IІI Конгресса украинцев России из разных республик, краев и областей нашего государства, обращаемся к вам от имени федеральных украинских организаций – Объединения украинцев России, Федеральной национально-культурной автономии “Украинцы России”, и более чем 100 украинских организаций из различных регионов Российской Федерации.
Будучи гражданами России, украинцы воспринимают все проблемы, стоящие перед российским обществом, вносят свой вклад в развитие Российского государства, хотят видеть Россию процветающей страной, занимающей достойное место в мире. Украинские организации поддерживают демократические, социально-экономические преобразования, направленные на развитие прав личности, межнационационального согласия, повышение благосостояния людей.
Украинцы России – крупнейшее национальное меньшинство, насчитывающее миллионы граждан. В таком же положении русские находятся в Украине. Связь двух соседних славянских народов уходит в глубину веков. Исторические судьбы народов, судьбы миллионов людей тесно переплетены. Отношения между Россией и Украиной имеют большое значение для украинцев России. Украинские организации России являются сторонниками равноправных добрососедских отношений между двумя государствами. Мы приветствуем, что нынешнее политическое руководство обеих стран подчеркивает стремление к равноправному взаимовыгодному сотрудничеству, к открытому диалогу при взаимном уважении национальных интересов народов и государств, что находит положительный отклик среди украинцев России.
За прошедшие годы украинские организации России сделали немало для развития украинской культуры в России. Однако для решения главных возникающих при этом проблем необходимы объединенные усилия как украинской общественности, так и российских государственных структур в столице и в регионах. Федеральный закон “О национально-культурной автономии” исполняется крайне неудовлетворительно, он так и не стал действенным средством в решении национального вопроса в нашей стране. Поэтому пока еще трудно говорить об удовлетворительной реализации национально-культурных прав российских украинцев. Это в первую очередь касается образования и информации на родном языке. Нет и постоянного диалога общественных организаций с федеральной и региональной властью, без которого невозможно решать возникающие проблемы. Не получило соответствующего отклика обращение к российской власти относительно разработки и реализации государственной программы поддержки и развития украинской культуры в России. Многочисленные реорганизации российской исполнительной власти привели к снижению значимости национального вопроса в практической деятельности федеральных государственных структур.
Учитывая всё сказанное выше, считаем необходимым обратиться со следующим:
- решить вопрос о создании государственного органа по делам национальностей и межнациональной политики;
- решить вопрос о принятии и реализации Федеральной программы поддержки и развития украинской культуры в России;
- разработку и реализацию Программы осуществлять в ходе совместной работы украинских общественных организаций и властных структур на федеральном и региональном уровнях.
В ходе реализации Программы:
- решить вопрос об удовлетворении информационных потребностей украинцев России, обеспечить трансляцию программ радио и телевидения Украины, свободное распространение украинских газет и журналов на всей территории Российской Федерации;
- оказать помощь в создании в России украинских средств массовой информации (радио, телевидение, пресса) и национально-культурных центров в местах компактного проживания украинцев;
- решить на системном уровне в рамках диалога с украинскими организациями, представителями Украины вопросы развития украинского образования в России с учетом свободного доступа к российскому образованию в Украине;
- решить вопрос о создании украинских библиотек в регионах России;
- обеспечить возможность удовлетворения религиозных потребностей для украинцев, принадлежащих к различным религиозным конфессиям, распространенным в Украине.
Направляя это обращение, надеемся, что оно будет встречено благожелательно и с пониманием, с учетом стремления украинских организаций России содействовать гармонизации всех социальных, в том числе и межнациональных отношений.
г. Москва, 10 апреля 2005 г.
З В Е Р Н Е Н Н Я
ІV КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ РОСІЇ
ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В. ЮЩЕНКА,
ВЕРХОВНОЇ РАДИ ТА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Вельмишановний пане Президенте, шановнi депутати, панове мiнiстри!
Делегати IV Конґресу українців Росії звертаються до вас від імені федеральних українських організацій – Об’єднання українців Росії, Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, до яких входять понад 100 українських організацій із різних реґіонів Російської Федерації. Вперше українці Росії зверталися до керівників України з трибуни свого Конґресу дванадцять років тому. За час, що минув між цими форумами, українські організації мають певні надбання, але про великі зрушення говорити не можна.
Українці Росії становлять кілька мільйонів громадян, вони є однією з найбільших національних меншин Росії, але їхні національно-культурні потреби задовольняються незадовільно.
Найголовнішою проблемою всіх українців, що живуть за межами України, зокрема, в Російській Федерації, є забезпечення культурних, духовних потреб, збереження національної ідентичності, мови, культури, традицій українського народу. Без підтримки Української держави, без наповнення реальним змістом російсько-українського міждержавного діалогу, спрямованого на задоволення національно-культурних потреб українців їхнє прагнення до самозбереження як частини українського етносу не має перспективи. Разом з тим серйозні проблеми існують в питанні співпраці українських організацій з органами та установами Української держави. Залишився практично нереалізованим такий важливий документ, як Національна програма «Закордонне українство до 2005 року». Колишній уряд України ніяк не відгукнувся на прохання до нього, висловлені у рішенні Рад федеральних українських організацій у 2003 році стосовно інформаційних та інших національно-культурних потреб українців Росії.
Всі ми усвідомлюємо, що доля нам судила жити в особливу історичну добу, коли триває боротьба за розбудову Української держави, за відродження української нації.
Сьогодні українці Росії горді за Україну, за український народ, який показав себе політичною нацією, спроможною боротися за свої права і утверджувати справжню вільну незалежну Українську державу.
Відношення між Україною і Росією мають велике значення для українців Росії. Широкий відгук серед українців Росії знаходить прагнення нової української влади, яку утвердила народна Помаранчева революція, до рівноправного взаємовигідного співробітництва, до відкритого діалогу при взаємному поважанні національних інтересів народів і держав. Українська громада Росії хотіла б зіграти активну роль у встановленні цивілізованого російсько-українського діалогу.
У 2002 році ІІІ Конґрес українців Росії привітав Віктора Ющенка як людину, «яка доклала чимало зусиль для виходу України з глибокої соціальної кризи» і може стати «справжнім лідером України», що «неухильно буде проводити в життя політичний і економічний курс, спрямований на добро українського народу, на розбудову української національної держави». Українські організації з великою надією очікують кардинальних змін в Україні, дієвого співробітництва нової влади з українською діаспорою.
Ми розуміємо, які труднощі стоять перед Українською державою на сучасному етапі її розбудови, але в той же час звертаємось до вас з проханням по-державному поставитись до проблем українців Росії як до важливих, оскільки впевнені, що наша доля нероздільно пов’язана з майбутнім України.
м. Москва, 10 квітня 2005 р.
15 квітня 2005 р.
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної
автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та
Бібліотеки української літератури в Москві
Контакти (керівник служби Юрій Кононенко):
E-mail: libukr@online.ru
Тел. +7 095 737-8834
Тел./факс +7 095 290-5114, +7 095 118-9192
Р Е З О Л Ю Ц І Я
IV Конґресу Об’єднання українців Росії та
ІІІ З’їзду Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”
“Про звіт Ради ОУР, Ради ФНКА “Українці Росії” та
програму діяльності організацій на наступний період”
10 квітня 2005р. м.Москва
Заслухавши та обговоривши звіт Ради Об’єднання українців Росії і Ради Федеральної національно-культурної автономії „Українці Росії”, Конґрес та З’їзд відзначають, що після IIІ Конґресу українців Росії українські організації провели значну роботу по виконанню його рішень.
За період після Конґресу значно зросла кількість національно-культурних автономій та товариств українців. На цей час в Російській Федерації діють 105 таких організацій у 58 республіках, краях, областях та автономних округах, у тому числі 18 реґіональних та місцевих національно-культурних автономій (у 2002 році – 76 організацій).
Найбільші здобутки українські організації мають в царині культурно-просвітницької та мистецької діяльності, спрямованої на пропаганду і розвиток української культури в Росії. Така робота активно проводиться у Республіках Башкортостан, Кабардино-Балкарія, Карелія, Комі, Саха (Якутія), Північна Осетія-Аланія, Татарстан, Краснодарському, Красноярському, Приморському, Ставропольському, Хабаровському краях, Архангельській, Волгоградській, Воронізькій, Івановській, Іркутській, Калінінградській, Камчатській, Курганській, Курській, Магаданській, Московській, Мурманській, Нижегородській, Новосибірській, Омській, Оренбурзькій, Ростовській, Самарській, Саратовській, Сахалінській, Свердловській, Тверській, Томській, Тюменській, Ульяновській, Челябінській, Ярославській областях, Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах, Москві та Санкт-Петербурзі.
Українці Росії активно включились у заходи, які проводились у рамках року України в Росії і в багатьох випадках були ініціаторами і головними організаторами таких заходів. У 2003 році проведено ІІІ Всеросійський фестиваль українських хорових колективів імені О. Кошиця. Продовжувалась активна діяльність семінару-лабораторії української традиційної культури у Лазарєвському Центрі української культури та мистецтва (Сочі, Краснодарський край). У Культурному центрі України у Москві проведені презентації українських організацій Республіки Башкортостан, Івановської, Калінінградської, Тверської областей, підмосковного Пушкіна. Творчі українські колективи з Росії брали участь у багатьох фестивалях в Україні.
Певні зрушення є в інформаційному забезпеченню діяльності українських організацій завдяки роботі об’єднаної прес-служби ОУР, ФНКА “Українці Росії” та Бібліотеки української літератури в Москві. Створено реґіональну кореспондентську мережу об’єднаної прес-служби, що призвело до більшої системності зв’язків між федеральними та реґіональними організаціями. За період після ІІІ Конґресу вийшло два числа часопису “Український огляд”, що, звичайно, не можна вважати задовільним. В мережі Інтернет створені офіційний сайт ОУР і ФНКА “Українці Росії”, портал української діаспори “Разом”, ряд сайтів реґіональних організацій, серед яких слід відзначити “Жовтий клин” – глибокий та змістовний ресурс про історію та культуру українців Низового Надволжя.
Продовжувалась робота зі створення бази даних, електронної картотеки та фундаментального бібліографічного покажчика “Українці в Російській Федерації”; організації передплати на українську періодику в Росії, яка проводиться об’єднанням “Українці Москви” (на жаль, вона ще не набула широкого поширення). Сьогодні в Росії немає жодної загальноросійського українського часопису, радіо- і телевізійних передач на федеральному рівні. Українські газети виходять лише у Камчатській, Тюменській, Самарській областях та Краснодарському краї. Загалом треба відзначити, що задоволення інформаційних потреб українців Росії не відповідає нормам, прийнятним для цивілізованого суспільства.
Багато проблем в українській національній освіті в Російській Федерації. Українська мова та інші українознавчі курси вивчаються в базовому шкільному плані у 7 школах у Москві, Республіці Башкортостан та Томській області; як факультатив у 5 школах Москви, Республіки Комі та Ханти-Мансійського автономного округу. Українська мова та історія козацтва викладаються в Краснодарській крайовій дитячій експериментальній школі народного мистецтва; у Республіці Башкортостан щороку працює літній табір з вивчення української мови. У низці реґіонів працюють недільні (суботні) школи при освітніх закладах або українських товариствах. У Московському лінгвістичному ліцеї № 1555 в 2004 р. відбувся перший випуск українського класу, учні якого можуть похвалитись досить добрим знанням української мови. У 9 вищих учбових закладах Росії — Московському державному університететі ім. М.В.Ломоносова, Московському державному лінгвістичному університеті, університеті “Московський державний інститут міжнародних відносин”, Дипломатичній академії, Воронізькому, Красноярському та Тюменському державних університетах, Томському державному педагогічному університеті, Уфімській філії Московського відкритого державного педагогічного університету вивчаються українська мова та література.
З 2003 р. в Росії з’явилась така цікава форма виховання молоді як пластовий рух, групи молодих українців були учасниками пластових таборів в Україні. Групи учнів з Москви, Воронежу, Нижньокамська, Кубані та інших реґіонів в останні роки брали участь в таборах української мови в Україні.
Але в Російській Федерації до цього часу не склалось системи української освітньої роботи, не існує жодної української школи та дошкільного дитячого закладу. Причини цього є об’єктивні і суб’єктивні: наслідки довготривалої русифікації та асиміляції українців, невитравлене почуття меншовартості у багатьох з них, непросте соціально-економічне становище в Україні і пов’язана з цим масова міграція українців на заробітки, в тому числі в Росію, невирішення проблем української освіти та української мови в Україні, особливо в східних та південних областях, слабкість українського інформаційного простору. Державні органи Російської Федерації при вирішенні проблем національної освіти, за поодинокими випадками, обмежуються декларативними заявами. Пасивною є і значна частина самих українських організацій. У результаті велика кількість українців, їхніх дітей не залучені до вивчення української мови, культури та історії.
Цікавою формою залучення людей до діяльності українських організацій є спортивно-вболівальницький рух. У Москві діє клуб шанувальників українського спорту, організовано перегляд телевізійних репортажів значних спортивних подій з участю українських спортсменів.
Конґрес відзначає наявність значних проблем для віруючих українців Росії, які тяжіють до Української Православної церкви Київського патріархату, Української Автокефальної православної церкви, Української Греко-католицької церкви.
Більш дієвою стала співпраця ОУР і ФНКА “Українці Росії” зі Світовим Конґресом Українців. Делегати українських організацій Росії взяли активну участь у VIIІ Світовому Конґресі Українців, який вперше проходив на материнській землі.
Всілякого схвалення заслуговує активізація після ІІІ Всесвітнього Форуму українців роботи Української Всесвітньої Координаційної Ради та її голови Михайла Гориня з вивчення становища українських громад Росії та організації конкретної допомоги їм. Зустрічі делегацій УВКР з українцями Республік Карелія та Татарстан, Мурманської, Білгородської, Воронезької, Курської, Ростовської областей, Краснодарського краю, Сибіру та Далекого Сходу, проведені у 2002-2004 роках, мали велике значення для покращання діяльності українських громад.
Разом з тим серйозні проблеми існують у питанні співпраці українських організацій з органами та установами Української держави. Залишився практично нереалізованим такий документ, як Національна програма “Закордонне українство до 2005 року”. Минулий Уряд України ніяк не відгукнувся на прохання до нього, висловлені у рішенні Рад ОУР та ФНКА “Українці Росії” у 2003 році стосовно інформаційних та інших національно-культурних потреб українців Російської Федерації. Як позитивний факт слід відзначити прийняття Верховною Радою України Закону України “Про правовий статус закордонних українців”.
Не одержало належного відгуку звернення, у тому числі й минулого Конґресу, до органів федеральної влади Росії стосовно розробки і впровадження в життя державної програми підтримки української культури в Росії. Не можна говорити і про усталену підтримку українських організацій з боку органів реґіональної і місцевої влади, що свідчить про недоліки національної політики в нашій країні і незадовільне здійснення існуючого законодавства в цій галузі. Численні реорганізації російської виконавчої влади призвели до зменшення ваги національного питання у практичній діяльності федеральних державних структур.
Не було жодних результатів роботи координаційної ради, створеної ІІІ Конґресом українців Росії по кординації діяльності ОУР та ФНКА “Українці Росії” з організаціями, що не входять до їх складу та земляцтвами реґіонів України. Ця рада так і не спромоглася зібратися хоча б на одне засідання; земляцтва були пасивними у справі відстоювання національно-культурних потреб українців Росії.
Особливо відповідальною і напруженою для українських організацій, керівництва ОУР і ФНКА “Українці Росії” була робота під час президентської виборчої кампанії в Україні. З самого початку виборчих перегонів українські організації виступили за те, щоб вибори Президента України пройшли на демократичних засадах, з виконанням всіх вимог цивілізованої виборчої процедури, і щоб право кожного громадянина України на вільний вибір було реалізовано цілком і повністю. ОУР і ФНКА “Українці Росії” вважали неприпустимим втручання у хід виборчої кампанії в Україні, маючи на увазі, що обрання органів влади в Україні є суто внутрішньою справою Української держави і вільним вибором українського народу. В той же час деякі із вищезгаданих земляцтв провели бутафорський так званий з’їзд “українських громадських організацій” Росії на підтримку провладного кандидата. В цій складній ситуації ОУР і ФНКА “Українці Росії” виступили з різким протестом проти фальшивого з’їзду, гасла “Українці Росії – за Януковича”, проти чорного піару на зразок створеної російськими політтехнологами газетки “Час України”.
На жаль, дипломатичні та консульські представництва України в Росії, органи української влади не відреагували належним чином на цю ситуацію. Становище, коли на території однієї країни вживались такі неприйнятні методи втручання у виборчу кампанію іншої країни, ніяк не можна було назвати нормальним. Фактично йшлося про створення хибної громадської думки, відверту дезорієнтацію виборців на території Росії, які не могли не стати жертвою різних популістських заяв, були позбавлені обєктивної і всебічної інформації про кандидатів, їхні програми і прагнення. Українські організації активно виступили проти спроби відкриття сотень виборчих дільниць в Росії, на яких планувалося фальшувати вибори. Під час виборів ОУР та ФНКА “Українці Росії” направили в Україну понад 60 міжнародних спостерігачів – громадян Російської Федерації (у складі групи спостерігачів від Світового Конґресу Українців).
Згідно з федеральним законом “Про державну реєстрацію юридичних осіб” ОУР і ФНКА “Українці Росії” отримали свідоцтва про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
ІV Конґрес ОУР і ІІІ З’їзд ФНКА “Українці Росії” постановляють:
1. Схвалити діяльність Ради ОУР та Ради ФНКА “Українці Росії”, українських організацій по виконанню рішень ІІІ Конґресу українців Росії.
2. Вважати програмний підхід у вирішенні національно-культурних проблем українців Росії основою діяльності українських організацій, їхньої співпраці з владними структурами. Продовжити роботу по створенню федеральної Програми національно-культурного розвитку українців Росії, домогатись її прийняття на державному рівні. Просити органи державної влади та місцевого самоврядування Російської Федерації під час проведення адміністративної реформи та реорганізації управління зберегти існуючі в деяких реґіонах українські культурні центри як самостійні заклади з правами юридичної особи.
3. Доручити Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” звернутись до Президента Російської Федерації, Уряду Росії стосовно заходів, спрямованих на координацію національної політики. Вважати необхідним відновлення повноважного Міністерства національної політики Російської Федерації.
4. Доручити Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” створити Координаційну Раду федеральних українських організацій, а також комісії по напрямках роботи:
- з питань мови та освіти;
- з питань культури та національних традицій;
- інформаційна;
- з релігійних питань;
- наукова;
- правнича;
- з питань міграції та праці;
- по роботі з репресованими та ветеранами;
- по роботі з сім’єю та жінками;
- молоді та спорту;
- бізнесова;
- з питань етики.
5. Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” за участю реґіональних організацій:
- забезпечити систематичний випуск часопису “Український огляд”;
- вивести на належний рівень роботу інформаційних сайтів в мережі Інтернет;
- завершити роботу зі створення мережі комп’ютерного звязку українських організацій;
- провести роботу по збереженню наукової та культурної спадщини діячів науки, культури та освіти в Російській Федерації, пов’язаної з українською тематикою.
6. Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” за участю реґіональних організацій:
- створити робочу групу з узагальнення досвіду роботи українських організацій в галузі української освіти, підготовці і проведенню за участі державних органів освіти Росії і України заходів, спрямованих на подальший розвиток української освіти в Росії;
- посилити роботу по залученню української молоді до пластового руху;
- провести підготовчу роботу по створенню молодіжного українського табору в Росії.
7. Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” підготувати пропозиції до державних органів Російської Федерації щодо сприяння у переселенні в Україну 10 сімей репресованих, які зараз мешкають у Республіці Комі.
8. Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії”:
- посилити роботу з координації роботи українських організацій з Культурним центром України в Москві;
- підготувати пропозиції щодо реформування Культурного центру в інформаційно-культурний центр з урахуваням світового та європейського досвіду діяльності таких установ, створення його філій у реґіонах Росії;
- домогтись організації на належному рівні роботи “Української книгарні”, у тому числі відділу “Книга – поштою”;
- просити створити у Культурному центрі відеотеку з українськими художніми та документальними фільмами, пізнавальними програмами для використання в роботі українських організацій;
- домагатись широкого залучення до діяльності Культурного центру дітей і молоді.
9. Раді ОУР і Раді ФНКА “Українці Росії” за участі реґіональних організацій провести підготовку і взяти участь у Всесвітньому Форумі українців у серпні 2005 р.
10. Тексти звернень до Президента Російської Федерації В.Путіна, Федеральних Зборів та Уряду Російської Федерації, Президента України В.Ющенка, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України затвердити (додаються).
Співголови Об’єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії „Українці Росії”:
В.Бабенко В.Семененко
О Б Р А Щ Е Н И Е
IV Конгресса украинцев Российской Федерации
к Президенту Российской Федерации господину В. Путину,
Федеральному Собранию и Правительству Российской Федерации
Уважаемый господин Президент, господин премьер-министр, господа депутаты, господа члены правительства!
Мы, делегаты IІI Конгресса украинцев России из разных республик, краев и областей нашего государства, обращаемся к вам от имени федеральных украинских организаций – Объединения украинцев России, Федеральной национально-культурной автономии “Украинцы России”, и более чем 100 украинских организаций из различных регионов Российской Федерации.
Будучи гражданами России, украинцы воспринимают все проблемы, стоящие перед российским обществом, вносят свой вклад в развитие Российского государства, хотят видеть Россию процветающей страной, занимающей достойное место в мире. Украинские организации поддерживают демократические, социально-экономические преобразования, направленные на развитие прав личности, межнационационального согласия, повышение благосостояния людей.
Украинцы России – крупнейшее национальное меньшинство, насчитывающее миллионы граждан. В таком же положении русские находятся в Украине. Связь двух соседних славянских народов уходит в глубину веков. Исторические судьбы народов, судьбы миллионов людей тесно переплетены. Отношения между Россией и Украиной имеют большое значение для украинцев России. Украинские организации России являются сторонниками равноправных добрососедских отношений между двумя государствами. Мы приветствуем, что нынешнее политическое руководство обеих стран подчеркивает стремление к равноправному взаимовыгодному сотрудничеству, к открытому диалогу при взаимном уважении национальных интересов народов и государств, что находит положительный отклик среди украинцев России.
За прошедшие годы украинские организации России сделали немало для развития украинской культуры в России. Однако для решения главных возникающих при этом проблем необходимы объединенные усилия как украинской общественности, так и российских государственных структур в столице и в регионах. Федеральный закон “О национально-культурной автономии” исполняется крайне неудовлетворительно, он так и не стал действенным средством в решении национального вопроса в нашей стране. Поэтому пока еще трудно говорить об удовлетворительной реализации национально-культурных прав российских украинцев. Это в первую очередь касается образования и информации на родном языке. Нет и постоянного диалога общественных организаций с федеральной и региональной властью, без которого невозможно решать возникающие проблемы. Не получило соответствующего отклика обращение к российской власти относительно разработки и реализации государственной программы поддержки и развития украинской культуры в России. Многочисленные реорганизации российской исполнительной власти привели к снижению значимости национального вопроса в практической деятельности федеральных государственных структур.
Учитывая всё сказанное выше, считаем необходимым обратиться со следующим:
- решить вопрос о создании государственного органа по делам национальностей и межнациональной политики;
- решить вопрос о принятии и реализации Федеральной программы поддержки и развития украинской культуры в России;
- разработку и реализацию Программы осуществлять в ходе совместной работы украинских общественных организаций и властных структур на федеральном и региональном уровнях.
В ходе реализации Программы:
- решить вопрос об удовлетворении информационных потребностей украинцев России, обеспечить трансляцию программ радио и телевидения Украины, свободное распространение украинских газет и журналов на всей территории Российской Федерации;
- оказать помощь в создании в России украинских средств массовой информации (радио, телевидение, пресса) и национально-культурных центров в местах компактного проживания украинцев;
- решить на системном уровне в рамках диалога с украинскими организациями, представителями Украины вопросы развития украинского образования в России с учетом свободного доступа к российскому образованию в Украине;
- решить вопрос о создании украинских библиотек в регионах России;
- обеспечить возможность удовлетворения религиозных потребностей для украинцев, принадлежащих к различным религиозным конфессиям, распространенным в Украине.
Направляя это обращение, надеемся, что оно будет встречено благожелательно и с пониманием, с учетом стремления украинских организаций России содействовать гармонизации всех социальных, в том числе и межнациональных отношений.
г. Москва, 10 апреля 2005 г.
З В Е Р Н Е Н Н Я
ІV КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ РОСІЇ
ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В. ЮЩЕНКА,
ВЕРХОВНОЇ РАДИ ТА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Вельмишановний пане Президенте, шановнi депутати, панове мiнiстри!
Делегати IV Конґресу українців Росії звертаються до вас від імені федеральних українських організацій – Об’єднання українців Росії, Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, до яких входять понад 100 українських організацій із різних реґіонів Російської Федерації. Вперше українці Росії зверталися до керівників України з трибуни свого Конґресу дванадцять років тому. За час, що минув між цими форумами, українські організації мають певні надбання, але про великі зрушення говорити не можна.
Українці Росії становлять кілька мільйонів громадян, вони є однією з найбільших національних меншин Росії, але їхні національно-культурні потреби задовольняються незадовільно.
Найголовнішою проблемою всіх українців, що живуть за межами України, зокрема, в Російській Федерації, є забезпечення культурних, духовних потреб, збереження національної ідентичності, мови, культури, традицій українського народу. Без підтримки Української держави, без наповнення реальним змістом російсько-українського міждержавного діалогу, спрямованого на задоволення національно-культурних потреб українців їхнє прагнення до самозбереження як частини українського етносу не має перспективи. Разом з тим серйозні проблеми існують в питанні співпраці українських організацій з органами та установами Української держави. Залишився практично нереалізованим такий важливий документ, як Національна програма «Закордонне українство до 2005 року». Колишній уряд України ніяк не відгукнувся на прохання до нього, висловлені у рішенні Рад федеральних українських організацій у 2003 році стосовно інформаційних та інших національно-культурних потреб українців Росії.
Всі ми усвідомлюємо, що доля нам судила жити в особливу історичну добу, коли триває боротьба за розбудову Української держави, за відродження української нації.
Сьогодні українці Росії горді за Україну, за український народ, який показав себе політичною нацією, спроможною боротися за свої права і утверджувати справжню вільну незалежну Українську державу.
Відношення між Україною і Росією мають велике значення для українців Росії. Широкий відгук серед українців Росії знаходить прагнення нової української влади, яку утвердила народна Помаранчева революція, до рівноправного взаємовигідного співробітництва, до відкритого діалогу при взаємному поважанні національних інтересів народів і держав. Українська громада Росії хотіла б зіграти активну роль у встановленні цивілізованого російсько-українського діалогу.
У 2002 році ІІІ Конґрес українців Росії привітав Віктора Ющенка як людину, «яка доклала чимало зусиль для виходу України з глибокої соціальної кризи» і може стати «справжнім лідером України», що «неухильно буде проводити в життя політичний і економічний курс, спрямований на добро українського народу, на розбудову української національної держави». Українські організації з великою надією очікують кардинальних змін в Україні, дієвого співробітництва нової влади з українською діаспорою.
Ми розуміємо, які труднощі стоять перед Українською державою на сучасному етапі її розбудови, але в той же час звертаємось до вас з проханням по-державному поставитись до проблем українців Росії як до важливих, оскільки впевнені, що наша доля нероздільно пов’язана з майбутнім України.
м. Москва, 10 квітня 2005 р.