Відкритий лист Президентові України з приводу закликів до примирення вояків ОУН-УПА з ветеранами Совєтської Армії
04/19/2005 | Таня
Відкритий лист Президентові України з приводу закликів до примирення вояків ОУН-УПА з ветеранами Совєтської Армії до 60-річчя Перемоги.
ВИСОКОПОВАЖАНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ !
«Пережита історія – стає шляхом до свободи» казав Великий Папа Іван Павло II.
Але історія справжня, без фальші з жодного її періоду. Ми, ветерани ОУН-УПА, люди похилого віку, які з гідністю прожили відміряні нам роки. За спиною – збройна боротьба за Волю України, камери смерті, тюрми і лагера. Як казав Т. Шевченко про свою долю «Ми не лукавили з тобою, ми чесно йшли, у нас нема зерна неправди за собою».
Скажіть, будь ласка, з ким ми маємо примирюватись? Із ветеранами Совєтської Армії? Але ж ми не воювали з ними. УПА створена 14 жовтня 1942 року для боротьби з німецькими окупантами і ніхто назнав тоді чия буде перемога, коли гітлерівські дивізії рвалися на Сталінград.
На Нюрнберзькому процесі в 1945-1946 роках, коли совєтська офіційна делегація на чолі з прокурором Руденком домагалася притягнути до судової відповідальності керівників ОУН і УПА, американський суддя Лоуренс усі її звинувачення відкинув як безпідставні, зіславшись на десятки незаперечних документів, які спростовували співпрацю українського руху Опору з німцями. Таке рішення виніс міжнародний суд.
А 24 січня 1995 року Європейська Конфедерація Комбатантів, яка визнана Радою Європи з дорадчим голосом, прийняла Всеукраїнське Братство вояків ОУН-УПА в свої члени. (Документи подаємо).
Отже Європа і світ давно визнали УПА воюючою стороною в Другій світовій війні. За оцінкою тодішніх високих військовиків, ні французький Резистанс, ні групи грецької ЕЛАС, ні навіть регулярна армія Тіто не до порівняння з тією жертовністю та високою організованістю, що їх проявляли вояки УПА. Вони не мали за собою жодних державних структур, ніякої зовнішньої підтримки, проте билися до останннього. Дуже високу оцінку дав генерал де Голь у серпні 1944 року в Рамбуйє, він сказав: «Як би я мав таку армію, яку має ОУН, то німецький чобіт не топтав би французької землі».
Визнали визвольну боротьбу ОУН-УПА і шість областей західного регіону України, а Верховна Рада, Президент і Уряд ще повинні сказати своє слово..!
Тисячі символічних і справжніх могил, висипаних людьми за час Незалежності, спорудження десятків пам'ятників, створення сотень пісень, десятків книжок, фільмів – все це без державного фінансування – така відповідь українського народу в пошану і благословенну пам'ять Української Повстанської Армії, в пошану і визнання всіх учасників національно-визвольної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.
То з ким ми маємо примирюватися? Хіба з тими відгодованими НКВДистами, цілі дивізії яких охороняли лагера, коли совєтська Армія спливала кров'ю під Сталінградом? Чи з тими, хто закопував напівживих по 500 чоловік в Дем'янових Лазах, хто січкарнею різав пальці своїм жертвам у Галичі, хто сотнями тисяч українського народу депортував на Сибір, чи з тими, хто в провокативних спецгрупах НКВД глумилися над місцевим населенням, щоб викликати гнів народу проти УПА, а тепер мають статус «Учасник бойових дій»?
ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ !
Примирюватись можуть лише однакові в моральному становищі. Ми, пригноблені в соціальному становищі, понищені в тюрмах, зранені й скалічені в боротьбі й животіємо на жебрацькій пенсії, але щасливі, що бачимо Незалежну Україну – не можемо просити ви6ачення в тих, хто воював з нами проти Незалежності колись і ненавидить її тепер, але при цьому має персональні пенсії, госпіталі, урядові привілеї і всіляку урядову підтримку.
Нас хвилює ще й таке: попри те, що сталінізм засуджений, а гласність відкрила частину правди, одначе всі архівні документи про визвольні змагання українського народу навіть в Незалежній Україні недоступні.
ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ! Дайте можливість відкрити архіви КПРС і КГБ хоча б 30 річної давності, дайте доступ вченим історикам до інформації! Розбийте міфи, які отруїли свідомість багатьом українцям. Відкрийте правду про замордованих під Базаром і Кругами, про організацію голодоморів і знищення еліти Української Нації, правду про потоптану честь і спотворене минуле, глум катівні невинну кров мільйонів. Правду про тих, хто намагався вбити Вас і Ваших соратників та потопити в крові Помаранчеву революцію. Оце і буде примирення – Правда примирить нас усіх.
ХАЙ ВАМ БОГ ДОПОМАГАЄ ! СЛАВА УКРАЇНІ І ЇЇ ГЕРОЯМ !
З щирою повагою і надією на краще майбутнє – ветерани Всеукраїнського Братства ОУН-УПА.
Прийнято на 88-му засіданні Колегії Головної Булави ВБ ОУН-УПА у Львові 19 квітня 2005 року.
Михайло Зеленчук, голова,
Петро Косюк, секретар
ВИСОКОПОВАЖАНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ !
«Пережита історія – стає шляхом до свободи» казав Великий Папа Іван Павло II.
Але історія справжня, без фальші з жодного її періоду. Ми, ветерани ОУН-УПА, люди похилого віку, які з гідністю прожили відміряні нам роки. За спиною – збройна боротьба за Волю України, камери смерті, тюрми і лагера. Як казав Т. Шевченко про свою долю «Ми не лукавили з тобою, ми чесно йшли, у нас нема зерна неправди за собою».
Скажіть, будь ласка, з ким ми маємо примирюватись? Із ветеранами Совєтської Армії? Але ж ми не воювали з ними. УПА створена 14 жовтня 1942 року для боротьби з німецькими окупантами і ніхто назнав тоді чия буде перемога, коли гітлерівські дивізії рвалися на Сталінград.
На Нюрнберзькому процесі в 1945-1946 роках, коли совєтська офіційна делегація на чолі з прокурором Руденком домагалася притягнути до судової відповідальності керівників ОУН і УПА, американський суддя Лоуренс усі її звинувачення відкинув як безпідставні, зіславшись на десятки незаперечних документів, які спростовували співпрацю українського руху Опору з німцями. Таке рішення виніс міжнародний суд.
А 24 січня 1995 року Європейська Конфедерація Комбатантів, яка визнана Радою Європи з дорадчим голосом, прийняла Всеукраїнське Братство вояків ОУН-УПА в свої члени. (Документи подаємо).
Отже Європа і світ давно визнали УПА воюючою стороною в Другій світовій війні. За оцінкою тодішніх високих військовиків, ні французький Резистанс, ні групи грецької ЕЛАС, ні навіть регулярна армія Тіто не до порівняння з тією жертовністю та високою організованістю, що їх проявляли вояки УПА. Вони не мали за собою жодних державних структур, ніякої зовнішньої підтримки, проте билися до останннього. Дуже високу оцінку дав генерал де Голь у серпні 1944 року в Рамбуйє, він сказав: «Як би я мав таку армію, яку має ОУН, то німецький чобіт не топтав би французької землі».
Визнали визвольну боротьбу ОУН-УПА і шість областей західного регіону України, а Верховна Рада, Президент і Уряд ще повинні сказати своє слово..!
Тисячі символічних і справжніх могил, висипаних людьми за час Незалежності, спорудження десятків пам'ятників, створення сотень пісень, десятків книжок, фільмів – все це без державного фінансування – така відповідь українського народу в пошану і благословенну пам'ять Української Повстанської Армії, в пошану і визнання всіх учасників національно-визвольної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.
То з ким ми маємо примирюватися? Хіба з тими відгодованими НКВДистами, цілі дивізії яких охороняли лагера, коли совєтська Армія спливала кров'ю під Сталінградом? Чи з тими, хто закопував напівживих по 500 чоловік в Дем'янових Лазах, хто січкарнею різав пальці своїм жертвам у Галичі, хто сотнями тисяч українського народу депортував на Сибір, чи з тими, хто в провокативних спецгрупах НКВД глумилися над місцевим населенням, щоб викликати гнів народу проти УПА, а тепер мають статус «Учасник бойових дій»?
ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ !
Примирюватись можуть лише однакові в моральному становищі. Ми, пригноблені в соціальному становищі, понищені в тюрмах, зранені й скалічені в боротьбі й животіємо на жебрацькій пенсії, але щасливі, що бачимо Незалежну Україну – не можемо просити ви6ачення в тих, хто воював з нами проти Незалежності колись і ненавидить її тепер, але при цьому має персональні пенсії, госпіталі, урядові привілеї і всіляку урядову підтримку.
Нас хвилює ще й таке: попри те, що сталінізм засуджений, а гласність відкрила частину правди, одначе всі архівні документи про визвольні змагання українського народу навіть в Незалежній Україні недоступні.
ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ! Дайте можливість відкрити архіви КПРС і КГБ хоча б 30 річної давності, дайте доступ вченим історикам до інформації! Розбийте міфи, які отруїли свідомість багатьом українцям. Відкрийте правду про замордованих під Базаром і Кругами, про організацію голодоморів і знищення еліти Української Нації, правду про потоптану честь і спотворене минуле, глум катівні невинну кров мільйонів. Правду про тих, хто намагався вбити Вас і Ваших соратників та потопити в крові Помаранчеву революцію. Оце і буде примирення – Правда примирить нас усіх.
ХАЙ ВАМ БОГ ДОПОМАГАЄ ! СЛАВА УКРАЇНІ І ЇЇ ГЕРОЯМ !
З щирою повагою і надією на краще майбутнє – ветерани Всеукраїнського Братства ОУН-УПА.
Прийнято на 88-му засіданні Колегії Головної Булави ВБ ОУН-УПА у Львові 19 квітня 2005 року.
Михайло Зеленчук, голова,
Петро Косюк, секретар