05/16/2005 | S@nya

Звернення
Народного Руху України
до українського народу

щодо вшанування пам’яті
жертв більшовицького режиму

Запалимо свічку...
Станемо тихо біля хреста, могили чи пам’ятного знаку і прочитаємо кожен свою молитву – молитву за безневинно втрачені мільйони життів українців у роки більшовицького злочинного режиму.

Щороку 15 травня у Биківні, поблизу Києва, ми вшановуємо пам’ять сотень тисяч жертв різних національностей – українців, росіян, поляків, євреїв, які були замордовані сталінськими прислужниками.

В такі сумні хвилини в пам’яті виринають десятки, сотні місць по всій Україні, де пролилася кров наших земляків в угоду тим, хто хотів знищити, виродити український народ, а на його місці змайструвати „совєтського чєловєка”.

„Бабин яр” у Києві, „Холодна гора” у Харкові, „Бригідки” у Львові і цей сумний список можна продовжувати, а за кожною з цих назв – сотні тисяч життів. Складається враження, що Україну намагалися перетворити у величезний цвинтар, на якому від українського залишилися б тільки таблички з написами, та й ті були б знищені.

По різному можна сприймати тих, чи інших політиків або політичні сили, але всім нам потрібно добре пам’ятати сторінки своєї історії, і трагічні також, бо без історії немає народу, немає держави.

Вшанування пам’яті і спогади – це не роз’ятрювання давніх ран, як може декому здатися, і які, до речі, так і не загоїлися. Це правда нашої історії, яка придушувалася і яка не дала змоги стерти український народ з лиця землі.

Свічка догорає... Залишаються спогади, біль і шана, яку кожен з нас може віддати тим, хто не побачив незалежної вільної України.

Схилімо голову і нехай вона символізує усвідомлення нами цінності людського життя, усвідомлення жаху вчинених нелюдами злочинів та історичну правду, повторення якої ми вже не допустимо.


Голова
Народного Руху України Борис ТАРАСЮК