05/26/2005 | Таня

Звернення Центру політико-правових реформ до народних депутатів України, науковців,
об’єднань громадян, правозахисників, юридичної громадськості з приводу ветування
Президентом Кодексу адміністративного судочинства

Багато років юридична громадськість і представники недержавних організацій боролися
за створення в Україні адміністративних судів та запровадження адміністративного
судочинства, яке б гарантувало надійний судовий захист людини від свавілля влади та
змушувало чиновників діяти в межах закону. На необхідності такої форми правосуддя
наголошувалося ще в Концепції судово-правової реформи 1992 року. Але влада зволікає
із втіленням у життя цього наміру.

У березні цього року парламент нарешті прийняв Кодекс адміністративного судочинства,
що повинен стати правовою основою для правозахисної діяльності адміністративних
судів. Але несподівано Президент України ветував Кодекс і повернув його зі своїми
пропозиціями до парламенту. Одне таке вето перекреслює десяток євроінтеграційних
виступів Президента.

Парламентський комітет з питань правової політики 16 травня цього року розглянув
пропозиції Президента і рекомендує парламентові відхилити їх як таких, що не
відповідають Конституції України.

На Президента чиниться шалений тиск з боку окремих народних депутатів, високих
посадовців його секретаріату, а також представників керівництва Вищого
господарського суду, які не хочуть адміністративних судів та адміністративного
судочинства.

На наше переконання, справжніми причинами затягування з уведенням в дію Кодексу
адміністративного судочинства є:

небажання бюрократії в оточенні Президента бути реально підконтрольною судам;

«непрогнозованість» для нової влади майбутніх адміністративних судів, у чому бачать
особливу загрозу окремі політичні сили у зв’язку з виборами;

небажання господарських судів віддавати адміністративним судам частину юрисдикції,
пов’язаної з вирішенням публічно-правових спорів.

Отож навіть у разі повторного прийняття Кодексу високою є ймовірність, що Президента
знову будуть переконувати не підписувати його.

Тому закликаємо всіх не бути пасивними, а діяти усіма доступними методами з арсеналу
громадянського суспільства – направляти Президенту листи, колективні звернення,
діяти через народних депутатів, виступати у засобах масової інформації тощо, аби
добитися набрання Кодексом адміністративного судочинства чинності.