Заява української інтеліґенції “Проти ксенофобії, за европейську Україну”
07/11/2005 | Пані
Увага! Якщо ви хочете підписатися під заявою - натисніть "відповісти".
Обговорення та дискусія - на форумах Майдану.
-----------
-----------
Упродовж декількох місяців після постання нової влади, яка задекларувала демократичні европейські цінності, українське суспільство спостерігало – на жаль, здебільшого мовчки, – як порівняно невелика група марґіналів, переважно пов’язаних із Міжреґіональною академією управління персоналом й асоційованими з нею структурами, під прикриттям псевдопатріотичної риторики намагалася ствердити в очах світу, здавалося б, давно розвінчаний стереотип України як заповідника ксенофобії.
Виступаючи на Майдані в день своєї інавґурації, Президент В. Ющенко проголосив, що громадян України не вдасться розділити ні мовами, якими ми розмовляємо, ні вірами, які ми сповідуємо, ні політичними поглядами, які ми обираємо. Це запевнення дає нам підставу гостро наполягати, щоб держава неґативно реаґувала на всі прояви національної, релігійної і расової нетерпимости. Байдужість держави до антисемітизму й інших проявів нетерпимости на національному ґрунті перешкоджають формуванню української політичної нації, тобто спільноти всіх громадян України незалежно від їхньої етнічної приналежности.
Піком дедалі потужнішої антисемітської кампанії, веденої під струхлявілим каґебістським прапором “антисіонізму”, стало ганебне звернення до Президента України, Голови Верховної Ради і Голови Верховного Суду, в якому керівники МАУП і ще деяких буцімто патріотичних організацій, двоє народних депутатів України, а також близько сотні “науковців, громадських і політичних діячів” вимагають “припинити злочинні дії організованого єврейства в Україні”, послуговуючись фразеологією й арґументами, які, на наш погляд, вочевидь суперечать нормам Конституції і чинного законодавства й беззаперечно заслуговують на осуд з боку кожного, хто вважає себе свідомим і відповідальним громадянином своєї країни.
На жаль, ані жодна з “гілок” державної влади, ані впливові засоби масової інформації, ані загальнонаціональні громадські організації, ані, нарешті, широка громадськість, – майже ніхто з них і майже ніхто з нас не визнав за потрібне вчасно дати чітку оцінку і жорстку відсіч цій людиноненависницькій і, зрештою, антиукраїнській істерії. Відтак аналоґічних звернень побільшало, аж поки на початку червня МАУП влаштувала у Києві “IV всесвітню конференцію” на тему “Діялог цивілізацій: сіонізм – найбільша загроза світовій цивілізації”, що її тональність та ухвали змусили відповідального працівника секретаріяту Президента України нарешті згадати про “міжнародний імідж” України, засудити “підтримку проявів антисемітизму” й відмежуватися від ксенофобної позиції МАУП, оскільки вона суперечить політиці української держави.
Водночас мусимо визнати, що українське суспільство, а надто український освічений клас досі не спромоглися навіть на такий декларативний жест. Така байдужість уже дається взнаки, прямо перешкоджаючи творенню української політичної нації та реальному рухові України в бік демократичних европейських цінностей, затримуючи нас в евразійському політичному й цивілізаційному просторі (антизахідницькі гасла відверто обстоює створена нещодавно на базі МАУП Українська консервативна партія).
Коріння проблеми – не в існуванні МАУП або в заявах і діях тих чи тих ксенофобів, а в нашій невідпорності до відвертого зла, в нашій неготовності спитати в політиків, яким ми дозволили стояти поруч із собою на революційній вулиці: чи довго вони ще носитимуть тавро почесних професорів і директорів маупівських інститутів і виступатимуть на тамтешніх збіговиськах разом із вітчизняними напівфашистами-напівчекістами й імпортованими куклукскланівцями?
Маємо ми запитання й до високих державних урядовців: на чиї кошти проводяться в Україні масштабні антисемітські кампанії? Чи не діє у нас “п’ята колона”, яка бажає перенести на нашу територію чужі етнополітичні конфлікти?
Українське суспільство поліетнічне і поліконфесійне. Це ознака його сили, а не слабкости, тому що розширює можливості економічних і соціяльно-культурних контактів із багатьма країнами світу. Але якщо ми всі – і держава, і суспільство – будемо толерантно або байдуже ставитися до проявів відвертої ксенофобії, то ця особливість стане не перевагою, а вадою.
Ці міркування спонукають нас, українських інтелектуалів, незалежно від наших політичних поглядів, об’єднатися, щоб сказати наше “ні” ксенофобії й “так” – цивілізованій европейській демократичній перспективі України.
Мирослав Попович, академік Національної Академії наук України, директор Інституту філософії ім. НАН України
Наталія Яковенко, доктор історичних наук, професор, завідувачка катедри історії НаУКМА
Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України
Олександр Майборода, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Юрій Шаповал, доктор історичних наук, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Микола Рябчук, політолог
Михайло Димид, митрофорний протопресвітер УГКЦ, доктор Східного Церковного Права, директор Інституту Церковного Права Украјнського Католицького Університету, голова Українського Богословського Наукового Товариства
Петро Зуєв, священник
Жанна Ковба, кандидат історичних наук, доцент Національного технічного університету України
Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису “Критика”
Мирослав Маринович, директор Інституту Релігії та Суспільства Українського Католицького Університету
Максим Стріха, доктор математичних наук, письменник
Вахтанґ Кіпіані, журналіст
Ірина Сергєєва, завідувач відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Олесь Пограничний, журналіст, секретар Українсько-Польського медіа-товариства
Андрій Павлишин, заступник головного редактора “Львівської Газети”
Оксана Форостина, журналістка, “Львівська Газета”
Святослав Сурма, головний редактор видавництва “КОЛО”
Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень
Наталія Непийвода, головний редактор газети “Форум націй”
Тетяна Хорунжа, історик, Конгрес національних громад України
Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи
Віктор Лисицький, колишній Урядовий секретар Кабінету Міністрів України
Петро Й. Потічний, професор, доктор Макмастерський університет (Гамільтон, Онтаріо, Канада)
Неллі Корнієнко, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України
Ернест Гийдел, відповідальний редактор часопису “Україна Модерна”
Микола Климчук, історик, перекладач, видавництво «Критика»,
Василь Махно, поет (США)
Віталій Пономарьов, філософ
Михайло Свистович, член Альянсу громадянських активістів «Майдан», член Координаційної ради Всеукраїнської громадської організації “ПОРА!”»
Марко Царинник, письменник, перекладач (США)
Ярина Цимбал, літературознавець, Інститут літератури ім. Шевченка НАН України
Олександр Мотиль, політолог, професор Ратґерського університету (США)
Дмитро Потєхін, голова Групи європейської стратегії, співзасновник та керівник ініціативи “Знаю!”
Лігачова Наталія, головний редактор сайту та журналу "Телекритика"
Георгій Касьянов, завідувач відділом Інституту історії України Національної Академії Наук України
Олександр Богомолов, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
Сергій Данилов, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
Олександра Грицак, соціолог, віце-президент Американської асоціяції україністів (США)
Остап Сливинський, поет, перекладач, асистент катедри польської філології Львівського національного університету ім. Франка
Катерина Демчук, драматург (Київ, Україна)
Віталій Чернецький, літературознавець, Український науковий інститут Гарвардського університету (США)
Іван Андрусяк, поет (Україна)
Олексій Гарань, професор політології, доктор історичних наук (Україна)
Юрій Макаров, журналіст (Україна)
Юрій Андрухович, письменник (Україна)
Віктор Єленський, доктор філософських наук, релігієзнавець, Інститут філософії ім. Сковороди НАН України
Микола Скиба, історик, етнолог, Національний інститут стратегічних досліджень (Україна)
Сергій Біленький, Альбертський університет (Канада/Україна)
Катерина Ботанова, інтернет-видання «Час Европи» (Україна)
Світлана Бурмистренко, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Ірина Воробйова, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Людмила Ґубіанурі, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Валентина Дерид, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Анатолій Кончаковський, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Володимир Кулик, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Людмила Малес, Київський національний університет ім. Шевченка (Україна)
Світлана Ноженко, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Кіра Пітоєва, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Ярослав Поліщук, Яґелонський університет (Польща/Україна)
Андрій Портнов, Інститут українознавства ім. Крип’якевича, Трирський університет (Україна/Німеччина)
Тетяна Рогозовська, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Володимир Єрмоленко, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", Школа вищих досліджень із соціяльних наук (Україна/Франція)
Євген Карась, Асоціації діячів сучасного мистецтва України
Юрко Прохасько, Інститут літератури НАН України
Олена Русина, Інститут археографії НАН України
Зиновій Антонюк, Товариство політв"язнів та
репресованих.
Кирило Митрович, доктор філософії, професор Українського вільного університету, Париж, Франція
Богдан Митрович, державний службовець, Париж, Франція
P.S. Нові підписи постійно додаються
=============
Увага! Якщо ви хочете підписатися під заявою - натисніть "відповісти".
Обговорення та дискусія - на форумах Майдану.
Обговорення та дискусія - на форумах Майдану.
-----------
-----------
Упродовж декількох місяців після постання нової влади, яка задекларувала демократичні европейські цінності, українське суспільство спостерігало – на жаль, здебільшого мовчки, – як порівняно невелика група марґіналів, переважно пов’язаних із Міжреґіональною академією управління персоналом й асоційованими з нею структурами, під прикриттям псевдопатріотичної риторики намагалася ствердити в очах світу, здавалося б, давно розвінчаний стереотип України як заповідника ксенофобії.
Виступаючи на Майдані в день своєї інавґурації, Президент В. Ющенко проголосив, що громадян України не вдасться розділити ні мовами, якими ми розмовляємо, ні вірами, які ми сповідуємо, ні політичними поглядами, які ми обираємо. Це запевнення дає нам підставу гостро наполягати, щоб держава неґативно реаґувала на всі прояви національної, релігійної і расової нетерпимости. Байдужість держави до антисемітизму й інших проявів нетерпимости на національному ґрунті перешкоджають формуванню української політичної нації, тобто спільноти всіх громадян України незалежно від їхньої етнічної приналежности.
Піком дедалі потужнішої антисемітської кампанії, веденої під струхлявілим каґебістським прапором “антисіонізму”, стало ганебне звернення до Президента України, Голови Верховної Ради і Голови Верховного Суду, в якому керівники МАУП і ще деяких буцімто патріотичних організацій, двоє народних депутатів України, а також близько сотні “науковців, громадських і політичних діячів” вимагають “припинити злочинні дії організованого єврейства в Україні”, послуговуючись фразеологією й арґументами, які, на наш погляд, вочевидь суперечать нормам Конституції і чинного законодавства й беззаперечно заслуговують на осуд з боку кожного, хто вважає себе свідомим і відповідальним громадянином своєї країни.
На жаль, ані жодна з “гілок” державної влади, ані впливові засоби масової інформації, ані загальнонаціональні громадські організації, ані, нарешті, широка громадськість, – майже ніхто з них і майже ніхто з нас не визнав за потрібне вчасно дати чітку оцінку і жорстку відсіч цій людиноненависницькій і, зрештою, антиукраїнській істерії. Відтак аналоґічних звернень побільшало, аж поки на початку червня МАУП влаштувала у Києві “IV всесвітню конференцію” на тему “Діялог цивілізацій: сіонізм – найбільша загроза світовій цивілізації”, що її тональність та ухвали змусили відповідального працівника секретаріяту Президента України нарешті згадати про “міжнародний імідж” України, засудити “підтримку проявів антисемітизму” й відмежуватися від ксенофобної позиції МАУП, оскільки вона суперечить політиці української держави.
Водночас мусимо визнати, що українське суспільство, а надто український освічений клас досі не спромоглися навіть на такий декларативний жест. Така байдужість уже дається взнаки, прямо перешкоджаючи творенню української політичної нації та реальному рухові України в бік демократичних европейських цінностей, затримуючи нас в евразійському політичному й цивілізаційному просторі (антизахідницькі гасла відверто обстоює створена нещодавно на базі МАУП Українська консервативна партія).
Коріння проблеми – не в існуванні МАУП або в заявах і діях тих чи тих ксенофобів, а в нашій невідпорності до відвертого зла, в нашій неготовності спитати в політиків, яким ми дозволили стояти поруч із собою на революційній вулиці: чи довго вони ще носитимуть тавро почесних професорів і директорів маупівських інститутів і виступатимуть на тамтешніх збіговиськах разом із вітчизняними напівфашистами-напівчекістами й імпортованими куклукскланівцями?
Маємо ми запитання й до високих державних урядовців: на чиї кошти проводяться в Україні масштабні антисемітські кампанії? Чи не діє у нас “п’ята колона”, яка бажає перенести на нашу територію чужі етнополітичні конфлікти?
Українське суспільство поліетнічне і поліконфесійне. Це ознака його сили, а не слабкости, тому що розширює можливості економічних і соціяльно-культурних контактів із багатьма країнами світу. Але якщо ми всі – і держава, і суспільство – будемо толерантно або байдуже ставитися до проявів відвертої ксенофобії, то ця особливість стане не перевагою, а вадою.
Ці міркування спонукають нас, українських інтелектуалів, незалежно від наших політичних поглядів, об’єднатися, щоб сказати наше “ні” ксенофобії й “так” – цивілізованій европейській демократичній перспективі України.
Мирослав Попович, академік Національної Академії наук України, директор Інституту філософії ім. НАН України
Наталія Яковенко, доктор історичних наук, професор, завідувачка катедри історії НаУКМА
Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України
Олександр Майборода, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Юрій Шаповал, доктор історичних наук, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Микола Рябчук, політолог
Михайло Димид, митрофорний протопресвітер УГКЦ, доктор Східного Церковного Права, директор Інституту Церковного Права Украјнського Католицького Університету, голова Українського Богословського Наукового Товариства
Петро Зуєв, священник
Жанна Ковба, кандидат історичних наук, доцент Національного технічного університету України
Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису “Критика”
Мирослав Маринович, директор Інституту Релігії та Суспільства Українського Католицького Університету
Максим Стріха, доктор математичних наук, письменник
Вахтанґ Кіпіані, журналіст
Ірина Сергєєва, завідувач відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Олесь Пограничний, журналіст, секретар Українсько-Польського медіа-товариства
Андрій Павлишин, заступник головного редактора “Львівської Газети”
Оксана Форостина, журналістка, “Львівська Газета”
Святослав Сурма, головний редактор видавництва “КОЛО”
Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень
Наталія Непийвода, головний редактор газети “Форум націй”
Тетяна Хорунжа, історик, Конгрес національних громад України
Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи
Віктор Лисицький, колишній Урядовий секретар Кабінету Міністрів України
Петро Й. Потічний, професор, доктор Макмастерський університет (Гамільтон, Онтаріо, Канада)
Неллі Корнієнко, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України
Ернест Гийдел, відповідальний редактор часопису “Україна Модерна”
Микола Климчук, історик, перекладач, видавництво «Критика»,
Василь Махно, поет (США)
Віталій Пономарьов, філософ
Михайло Свистович, член Альянсу громадянських активістів «Майдан», член Координаційної ради Всеукраїнської громадської організації “ПОРА!”»
Марко Царинник, письменник, перекладач (США)
Ярина Цимбал, літературознавець, Інститут літератури ім. Шевченка НАН України
Олександр Мотиль, політолог, професор Ратґерського університету (США)
Дмитро Потєхін, голова Групи європейської стратегії, співзасновник та керівник ініціативи “Знаю!”
Лігачова Наталія, головний редактор сайту та журналу "Телекритика"
Георгій Касьянов, завідувач відділом Інституту історії України Національної Академії Наук України
Олександр Богомолов, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
Сергій Данилов, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
Олександра Грицак, соціолог, віце-президент Американської асоціяції україністів (США)
Остап Сливинський, поет, перекладач, асистент катедри польської філології Львівського національного університету ім. Франка
Катерина Демчук, драматург (Київ, Україна)
Віталій Чернецький, літературознавець, Український науковий інститут Гарвардського університету (США)
Іван Андрусяк, поет (Україна)
Олексій Гарань, професор політології, доктор історичних наук (Україна)
Юрій Макаров, журналіст (Україна)
Юрій Андрухович, письменник (Україна)
Віктор Єленський, доктор філософських наук, релігієзнавець, Інститут філософії ім. Сковороди НАН України
Микола Скиба, історик, етнолог, Національний інститут стратегічних досліджень (Україна)
Сергій Біленький, Альбертський університет (Канада/Україна)
Катерина Ботанова, інтернет-видання «Час Европи» (Україна)
Світлана Бурмистренко, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Ірина Воробйова, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Людмила Ґубіанурі, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Валентина Дерид, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Анатолій Кончаковський, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Володимир Кулик, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Людмила Малес, Київський національний університет ім. Шевченка (Україна)
Світлана Ноженко, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Кіра Пітоєва, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Ярослав Поліщук, Яґелонський університет (Польща/Україна)
Андрій Портнов, Інститут українознавства ім. Крип’якевича, Трирський університет (Україна/Німеччина)
Тетяна Рогозовська, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
Володимир Єрмоленко, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", Школа вищих досліджень із соціяльних наук (Україна/Франція)
Євген Карась, Асоціації діячів сучасного мистецтва України
Юрко Прохасько, Інститут літератури НАН України
Олена Русина, Інститут археографії НАН України
Зиновій Антонюк, Товариство політв"язнів та
репресованих.
Кирило Митрович, доктор філософії, професор Українського вільного університету, Париж, Франція
Богдан Митрович, державний службовець, Париж, Франція
P.S. Нові підписи постійно додаються
=============
Увага! Якщо ви хочете підписатися під заявою - натисніть "відповісти".
Обговорення та дискусія - на форумах Майдану.
Відповіді
2005.07.11 | guest
Наталка Зубар, адмінгрупа сайту "Майдан", ГІМЦ "Всесвіт" (-)
2005.07.11 | guest
Леонід Шульман, доктор фізико-математичних наук
2005.07.11 | Skapirus
Вячеслав Хаврусь, канд. хім. наук, науковець, новинар сайту Майдан(-)
2005.07.12 | guest
Геннадій Сахаров, журналіст (-)
2005.07.12 | guest
Наталія Пилипюк, доктор порівняльного літературознавства, професор української літератури, Альбертський університет (Едмонтон, Канада)
2005.07.12 | Sean
Олександр Северин, к.ю.н., адмінгрупа сайту "Майдан" (-)
2005.07.12 | Sean
Мар'яна Сварник, адмінгрупа сайту "Майдан" (-)
2005.07.12 | guest
Юрій Рудницький, журналіст
2005.07.12 | guest
Надія Гончаренко, історик, перекладач, науковий співробітник Українського центру культурних досліджень -
2005.07.12 | guest
Микола Джубінський, PhD, Єврокомісія, Дирекція науки, технології та розвитку (-)
2005.07.12 | Olena
Олена Сугоняк, науковець (-)
2005.07.12 | guest
Олекса Андрієнко, м.н.с., МЦ АМЕД НАН України (-)
2005.07.12 | guest
Володимир Федотов, культуролог, волонтер Заславського музею
2005.07.12 | guest
Олена Іванова, провідний фахівець в галузі інформаційних технологій
2005.07.12 | guest
Олександр Махов, приватний підприємець
2005.07.12 | guest
Миронов Олексій, м. Київ
2005.07.12 | guest
Сергій Тихий, шеф-редактор "Газеты по-киевски"(-)
2005.07.12 | guest
Дорошук Аня, аспірант, Інститут Політичних та Етнонаціональних Досліджень, Київ(-)
2005.07.12 | guest
Пономарев Олег Владиславович, системный администратор, Торговый Дом "ВатФарм"
2005.07.12 | guest
Владислав Верстюк, доктор історичних наук, Зав. відділу Інституту історії України НАНУ (-)
2005.07.12 | guest
Борис Базилевський, український дипломат (-)
2005.07.12 | guest
Myron Spolsky, Kyiv
2005.07.12 | guest
Малишева Ольга, музейний працівник (-)
2005.07.12 | guest
Олег Шеленко, людина
2005.07.12 | guest
Меламуд Дмитрий Евгеньевич, программист (-)
2005.07.12 | guest
NATALIYA TARANETS,DERZAVNIY SLUZBOVETS,LONDON
-2005.07.12 | guest
Shnapser Aiexander
2005.07.12 | guest
Roman Struc, Professor, Univ. of Calgary, Canada
2005.07.12 | guest
Сергій Тихий, шеф-редактор "Газеты по-киевски" (-)
2005.07.12 | guest
Юрій Уманський, рятівник (-)
2005.07.12 | guest
Каганов Юрій Олегович, аспірант Запорізького національного університету (-)
2005.07.12 | Мінор
Віктор Уколов, головний редактор "Інтернет-Репортер"(-)
2005.07.12 | guest
Кравченко Юрій, віце-президент Державного Самоврядування Українців Угорщини
2005.07.12 | Est
Станіслав Єрко, викладач, м. Київ (-)
2005.07.12 | guest
Миропольский Геннадий, директор РПИБ Гидропневмопроект, магистр технических наук
2005.07.12 | guest
Віктор Гарбар, приватний підприємець, Харків ( -)
2005.07.12 | vit
Новиков Вiталій, член Альянсу громадянських активістів «Майдан», редактор www.rock.com.ua
-2005.07.13 | guest
Юрій Шеляженко, гуманіст, www.happy.in.ua (-)
2005.07.13 | guest
Іван Фізер, професор
2005.07.13 | guest
Ольга Веснянка, журналіст, громадянка України, член УА "Міжнародна Амністія"
2005.07.13 | guest
Галина Яворська, доктор філологічних наук, Національний інститут проблем міжнародної безпеки
2005.07.13 | guest
Юрій Непша, Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого-
2005.07.13 | guest
Черниш Т.О., доктор філологічних наук, професор кафедри полоністики Кихвського національного університету ім. Т.Шевченка; Єрмоленко С.С., кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.Потебні НАНУ-
2005.07.13 | guest
Сергій Факас, керівник відділу ІТ ТОВ фірма "Альта ЛТД"
2005.07.13 | guest
Павел Иванов, научный сотрудник, канд. физ.-мат. наук, Университет города Бристоль & Харьковский национальный университет радиоэлектроники
2005.07.13 | guest
Матусевич Вікторія Володимирівна, с.н.с. Національної бібліотеки України ім. Вернадського, канд. іст. наук (-)
2005.07.13 | guest
Роман Ленчовський, соціолог, старший науковий співробітник Київського міжнародного інституту соціології
2005.07.13 | ziggy_freud
Віктор Пушкар, канд. психологічних наук, Київський національний університет ім. Шевченка (-)
2005.07.13 | pbmarkin
Pablo Markin, University of Alberta, Edmonton, Canada
2005.07.13 | guest
Тодоров Ігор докторант КНУ імені Тараса Шевченка, канд іст. наук, доцент кафедри міжнароджних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету
2005.07.14 | guest
Олег Ільницький, професор української літератури, Альбертський університет (Канада)-
2005.07.14 | guest
Юлій Кравченко, викладач-
2005.07.14 | Kohoutek
Андрєй Кравчук, сисадмін, член Центру "Наш світ", Луганськ (-)
2005.07.14 | guest
Олег Турій, кандидат історичних наук, директор Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету
2005.07.14 | guest
Ярослав Яцків, академік НАНУ, президент МАУ (-)
2005.07.14 | guest
Валерій Сухомлинов, відповідальний секретар Асоціації ромів України (-)
2005.07.14 | guest
Євген Горякін, Аспірантура Каліфорнійського Університету, Берклі, США (-)
2005.07.14 | guest
Ярослав Грицак, Львівський національний університет ім. Франка, часопис "Україна Модерна" (Україна) (-)
2005.07.14 | guest
Леонід Зашкільняк, Львівський національний університет ім. Франка, часопис "Україна Модерна" (Україна) (-)
2005.07.14 | guest
Андрій Малюк, студент, НаУКМА
2005.07.14 | guest
Євген Сверстюк, письменник, головний редактор газети "Наша віра" (-)
2005.07.14 | guest
Игорь Степанов, дизайнер, вице-директор ОО "Гражданская инициатива", Луганск.
2005.07.14 | guest
Матвій Вайсберг, художник.
2005.07.15 | guest
МАРІЧКА ГАЛАБУРДА - ЧИГРИН - співачка, журналістка СІДНЕЙ, АВСТРАЛІЯ
2005.07.15 | guest
Михайлина Коцюбинська, письменниця, літературознавець
2005.07.15 | guest
Ольга Андрієвська, Історик/Проф., Trent University, Kaнада (-)
2005.07.15 | Podolsky
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук
Шановні колеги!Прошу Вас додати мій підпис до листа української інтелігенції "Проти ксенофобії, за європейську Україну". Для мене це надто важливо! Щиро дякую Вам!
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
2005.07.15 | guest
Blair A. Ruble, political scientist, Washington, D.C.-
2005.07.15 | guest
Юрій Добчанський, Бібліотека Конґресу, Вашінґтон, США
2005.07.15 | guest
Валерій Хмелько, професор соціології НаУКМА, президент КМІС -
2005.07.15 | guest
Зимовець Галина Вікторівна, ст. наук співробітник, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні
2005.07.15 | guest
Prof. John (Ivan) Jaworsky, Department of Political Science, University of Waterloo (Canada)
2005.07.15 | guest
Assya Humeska, Professor-Emeryt, USA
2005.07.15 | guest
Михайло Назаренко, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
2005.07.15 | guest
Костянтин Чекотун, канд. фіз.-мат.наук, Альянс "Майдан"
2005.07.15 | guest
Marta Dyczok, University of Western Ontario, Canada
2005.07.15 | kanare
Валерія Мірошниченко, студентка НаУКМА -
2005.07.16 | guest
Зиновій Антонюк, товариство політв"язнів та репресованих
Прошу долучити мій підпис під "Зверненням проти ксенофобії".Мабуть щось роблю неправильно, бо мої неодноразові спроби приєднатися досі не знайшли віддзеркалення у Списку, який постійно оновлює МАЙДАН.
Із вдячністю за допомогу,
Зиновій Антонюк.
2005.07.16 | Podolsky
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, директор Українського центру вивчення історії Голокосту (-).
Будь ласка поставте мій підпис під Заявою!Шановніколеги,дуже прошу зробити це. Для організації,
що маю честь представляти, та для мене особисто це надто важливо!
З повагою
2005.07.16 | guest
Руслан Тополевський, викладач, к.ю.н., Національний університет внутрішніх справ (-)
2005.07.17 | guest
Паніотто Володимир Ілліч, професор НаУКМА, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології
2005.07.17 | guest
Адріян Івахів, професор Університету Вермонт (США)
2005.07.18 | guest
Наталя Беліцер, фундація "Україна - США" (-)
2005.07.18 | guest
Дмитро Іванов, журналіст (Київ,Україна) (-)
2005.07.18 | guest
Кирило Булкін, журналіст(-)
2005.07.18 | Skapirus
MYTROWYTCH Kyrylo, Professeur de Philosophie à l'Université Ukrainienne Libre de Munich et titulaire du doctorat de Philosophie à l'Université de Louvain. /PARIS/ FRANCE (-)
MYTROWYTCH Kyrylo, Professeur de Philosophie à l'Université Ukrainienne Libre de Munich et titulaire du doctorat de Philosophie à l'Université de Louvain. /PARIS/ FRANCE (-)2005.07.18 | Skapirus
MYTROWYTCH Bogdan, Fonctionnaire du Ministère des Affaires Etrangères /PARIS/ FRANCE (-)
2005.07.19 | guest
Ольга Сидор, перекладач
2005.07.19 | guest
W.Roman Petryshyn , Director, Ukrainian Resource and Development Centre, Grant Macewan College, Canada
2005.07.19 | guest
Іполит Матіюк, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України
2005.07.19 | guest
Olha Khaperska, Alliance Maidan member
2005.07.20 | guest
Ігор Марценковський - керівник відділення медикосоціальної реабілітації дітей та підлітків з психічними та поведінковими розладами Українського НДІ соціальної і чсудової психіатрії та наркології.
2005.07.20 | guest
Ірена Фізер, професор бритійської літератури, Університет Гофстра, США
2005.07.20 | guest
Сергій Сахацький, керівник прес-служби Конгресу Українських Націоналістів
2005.07.21 | guest
Павло ВОЛЬВАЧ, письменник (-).
2005.07.21 | guest
Гребенчук Юрий Леонидович,Генеральный директор ЦСЭИ Диаматик
Приеднуюсь2005.07.21 | guest
Гребенчук Юрий Леонидович,Генеральный директор ЦСЭИ Диаматик
Приеднуюсь и предлагаю обсудить антиєкстремистскую конвенцию.Экстремизм, в частности его отвратительные проявления мы видим в МАУП,это питательная среда, это предтеча терроризма.Пока в Украине не обнаружены хорошо организованные террористические организации типа аль кайды и международное сообщество считает нас не терророгенной страной.Однако отельных фактов более, чем достаточно: от отравления Ющенко и до гранаты брошенной в Витренко,убийства Гонгадзе,Гетьмана, странная катастрофа Черновила и многие другие.В один момент все может измениться.(достаточно одного терракта с требованиями выполнить какое либо политическое условие , например та же угроза взорвать Киевскую ГЭС)Основная роль в любом терракте принадлежит СМИ, так как именно через них террористы сообщают о своих требованиях.Предлагаем для обсуждения антиэкстремистскую конвенцию для СМИ.Если она будет безоговорочно выполняться - это гарантия того, что террактов не будет.Без СМИ терракты бессмысленны.Антиэкстемистская, антитеррористическая конвенция для СМИ Украины. Правила поведения СМИ в случае террористического акта аварии или катастрофы, контртеррористической или антикризисной операции.(Проект).
Доступ СМИ к информации является фундаментальным положением демократического государства. В Украине право на информацию гарантируется конституцией.Однако ввиду глобальной угрозы международного терроризма информация о терактах требует ограничений. Депрессивно -психическое воздействие сообщений современных средств информации об экстремальных событиях ( терактах,авариях и катастрофах) также может наносить значительный вред общественному здоровью общества.Представление в СМИ этой информации требует ограничений. Однако закон об ограничении информации такого рода нам представляется нецелесообразным. Законодательное сворачивание гражданских свобод не менее опасно, чем терроризм.
Поэтому Мы добровольно принимаем на себя следующие ограничения и обязуемся руководствоваться ими в своей работе:
1.В период теракта и контртеррористической операции спасение людей является первичным по отношению к любым правам и свободам.
2.При получения самой незначительной информации о теракте, работники СМИ передают ее оперативному дежурному Антитеррористического центра СБУ (АТЦ) тел.250-9309,250-9418) или в службу 02.
3.Оперативный штаб АТЦ четко обозначает границы территории теракта и реального времени, в течении которого принимаемые ограничения действуют.
4.Представители СМИ включаются в состав оперативных штабов АТЦ или кризисных ситуаций экстремальных событий. СМИ, подписавшие настоящую конвенцию получают право на аккредитацию в зоне экстремального события без дополнительных согласований. Работники СМИ предъявляют документы, удостоверяющие личность и профессиональную принадлежность.
5.Доступ к СМИ является главной целью любого теракта. СМИ во время теракта не берут у террористов интервью и не предоставляют им возможности выхода в прямой эфир без согласования с оперативным штабом.
6.Работники СМИ не берут на себя самостоятельно роль посредников, не предлагают связанным с терактом лицам никаких действий для повышения качества информации, аудио- видеоматериалов, воздерживаются от публикаций до завершения антитеррористической операции, не оскорбляют и не унижают террористов, в руках которых находится жизнь заложников.СМИ не называют людей и местоположение лабораторий исследовательских центров и организаций ,которые могут быть интересны для террористов.
7. Прямой эфир, пресса и интернет могут использоваться террористами для передачи условных сигналов сообщникам.Терминология и смысловые фразы используемые террористами в сообщениях СМИ избегаются . Не используются выгодные для террористов самоназвания ( полевой командир, бригадный генерал и др.) Мировое сообщество отвергает связь терроризма с какой – либо религией, расой или национальностью. Любые термины отождествляющие их ( шахид,пояс шахида и другие ) в сообщениях не допускаются как сеющие межнациональную и межконфессиональную вражду.
8.Работники СМИ с пониманием относятся к требованиям о закрытости части информации во время теракта или экстремального события,избегают любых подробностей о действиях исполнителей контртеррористической операции, избегают идентификации родственников ,друзей и знакомых заложников и сообщают своей аудитории, что часть информации закрыта по соображениям безопасности.
Однако эти ограничения действуют только во время контртеррористической операции и никоим образом не исключают всестороннего анализа после ее завершения.
9.Недопустимым является излишний натурализм при показе места теракта ,аварии или катастрофы и его участников. СМИ с уважением относятся к нравственным, национальным и религиозным чувствам своей аудитории.
10. Освещая теракты ,аварии и катастрофы СМИ помнят о своем долге информируя общественность говорить правду, быстро, аккуратно, полно, ответственно, избегать спекуляции и не сеять панику.
Президент Академии успеха, директор
ЦСЭИ Диаматик, член НСЖУ, к.т.н Гребенчук Ю.Л.
Антиекстремістська , антитерористична конвенція для ЗМІ України.
( Правила поведінки ЗМІ у випадку терористичного акта аварії або катастрофи, контртеррористической або антикризової операції.Проект).
Доступ ЗМІ до інформації є фундаментальним положенням демократичної держави. В Україні право на інформацію гарантується конституцією.Однак через глобальну погрозу міжнародного тероризму інформація про теракти вимагає обмежень. Депрессивно -психічне впливу сучасних засобів інформації про екстремальні події ( терактах,аваріях і катастрофах) також може наносити значна шкода суспільному здоров'ю суспільства .Представлення в ЗМІ цієї інформації вимагає обмежень. Однак закон про обмеження інформації такого роду нам представляється недоцільним . Законодавче згортання цивільних воль не менш небезпечно, чим тероризм.
Тому Ми добровільно приймаємо на себе наступні обмеження і зобов'язуємося керуватися ними у своїй роботі:
1.У період теракту і контртеррористической операції порятунок людей є первинним стосовно будь-яких прав і воль.
2.При одержання самої незначної інформації про теракт, працівники ЗМІ передають її оперативному черговому Антитерористичного центру СБУ (АТЦ) тел.250-9309,250-9418) або в службу 02.
3.Оперативний штаб АТЦ чітко позначає границі території теракту і реального часу, у плині якого прийняті обмеження діють.
4.Представники ЗМІ включаються до складу оперативних штабів АТЦ або кризових ситуацій екстремальних подій. ЗМІ, що підписали дійсну конвенцію одержують право на акредитацію в зоні екстремальної події. Працівники ЗМІ пред'являють документи, що засвідчують особистість і професійну приналежність.
5.Доступ до ЗМІ є головною метою будь-якого теракту. ЗМІ під час теракту не беруть у терористів інтерв'ю і не надають їм можливості виходу в прямий ефір без узгодження з оперативним штабом.
6.Працівники ЗМІ не беруть на себе самостійно роль посередників, не пропонують зв'язаним з терактом особам ніяких дій для підвищення якості інформації, аудио- відеоматеріалів, утримуються від публікацій до завершення антитерористичної операції, не ображають і не принижують терористів, у руках яких знаходиться життя заручників.ЗМІ не називають людей і місце розташування лабораторій дослідницьких центрів і організацій ,що можуть бути цікаві для терористів.
7. Прямий ефір, преса й Інтернет можуть використовуватися терористами для передачі умовних сигналів спільникам.Термінологія і значеннєві фрази використовувані терористами в повідомленнях ЗМІ избегаются . Не використовуються вигідні для терористів самоназви ( польовий командир, бригадний генерал і ін.) Світове співтовариство відкидає зв'язок тероризму з який - або релігією, расою або національністю. Будь-які терміни отождествляющие їх ( шахид,пояс шахида й інші ) у повідомленнях не допускаються як сіяють міжнаціональну і межконфессиональную ворожнечу.
8.Працівники ЗМІ з розумінням відносяться до вимог про закритість частини інформації під час теракту або екстремальної події,уникають будь-яких подробиць про дії виконавців контртеррористической операції, уникають ідентифікації родичів ,друзів і знайомих заручників і повідомляють своєї аудиторії, що частина інформації закрита по розуміннях безпеки.
Однак ці обмеження діють тільки під час контртеррористической операції і никоим образом не виключають всебічного аналізу після її завершення.
9.Неприпустимим є зайвий натуралізм при показі місця теракту ,аварії або катастрофи і його учасників. ЗМІ з повагою відносяться до моральних, національних і релігійних почуттів своєї аудиторії.
10. Висвітлюючи теракти ,аварії і катастрофи ЗМІ пам'ятають про свій борг інформуючи громадськість говорити правду, швидко, акуратно, повно, відповідально, уникати спекуляції і не сіяти паніку.
Президент Академії успіху, директор Гребенчук Ю.Л.
ЦСЄД Діаматік, член НСЖУ
Вариант 2 от 06.07.05
Антиэкстемистская, антитерористична конвенція для СМИ України. Правила поведінки СМИ у випадку терористичного акта аварії або катастрофи, контртеррористической або антикризової операції.(Проект).
Доступ СМИ до інформації є фундаментальним положенням демократичної держави. В Україні право на інформацію гарантується конституцією.Однак через глобальну погрозу міжнародного тероризму інформація про теракти вимагає обмежень. Депрессивно -психічний вплив повідомлень сучасних засобів інформації про екстремальні події ( терактах,аваріях і катастрофах) також може наносити значна шкода суспільному здоров'ю суспільства .Представлення в СМИ цієї інформації вимагає обмежень. Однак закон про обмеження інформації такого роду нам представляється недоцільним . Законодавче згортання цивільних воль не менш небезпечно, чим тероризм.
Тому Ми добровільно приймаємо на себе наступні обмеження і зобов'язуємося керуватися ними у своїй роботі:
1.У період теракту і контртеррористической операції порятунок людей є первинним стосовно будь-яких прав і воль.
2.При одержання самої незначної інформації про теракт, працівники СМИ передають її оперативному черговому Антитерористичного центра СБУ (АТЦ) тел.250-9309,250-9418) або в службу 02.
3.Оперативний штаб АТЦ чітко позначає границі території теракту і реального часу, у плині якого прийняті обмеження діють.
4.Представники СМИ включаються до складу оперативних штабів АТЦ або кризових ситуацій екстремальних подій. СМИ, що підписали дійсну конвенцію одержують право на акредитацію в зоні екстремальної події без додаткових погоджень . Працівники СМИ пред'являють документи, що засвідчують особистість і професійну приналежність.
5.Доступ до СМИ є головною метою будь-якого теракту. СМИ під час теракту не беруть у терористів інтерв'ю і не надають їм можливості виходу в прямий ефір без узгодження з оперативним штабом.
6.Працівники СМИ не беруть на себе самостійно роль посередників, не пропонують зв'язаним з терактом особам ніяких дій для підвищення якості інформації, аудио- відеоматеріалів, утримуються від публікацій до завершення антитерористичної операції, не ображають і не принижують терористів, у руках яких знаходиться життя заручників.СМИ не називають людей і місце розташування лабораторій дослідницьких центрів і організацій ,що можуть бути цікаві для терористів.
7. Прямий ефір, преса й Інтернет можуть використовуватися терористами для передачі умовних сигналів спільникам.Термінологія і значеннєві фрази використовувані терористами в повідомленнях СМИ избегаются . Не використовуються вигідні для терористів самоназви ( польовий командир, бригадний генерал і ін.) Світове співтовариство відкидає зв'язок тероризму з який - або релігією, расою або національністю. Будь-які терміни отождествляющие їх ( шахид,пояс шахида й інші ) у повідомленнях не допускаються як сіяють міжнаціональну і межконфессиональную ворожнечу.
8.Працівники СМИ з розумінням відносяться до вимог про закритість частини інформації під час теракту або екстремальної події,уникають будь-яких подробиць про дії виконавців контртеррористической операції, уникають ідентифікації родичів ,друзів і знайомих заручників і повідомляють своєї аудиторії, що частина інформації закрита по розуміннях безпеки.
Однак ці обмеження діють тільки під час контртеррористической операції і никоим образом не виключають всебічного аналізу після її завершення.
9.Неприпустимим є зайвий натуралізм при показі місця теракту ,аварії або катастрофи і його учасників. СМИ з повагою відносяться до моральних, національних і релігійних почуттів своєї аудиторії.
10. Висвітлюючи теракти ,аварії і катастрофи СМИ пам'ятають про свій борг інформуючи громадськість говорити правду, швидко, акуратно, повно, відповідально, уникати спекуляції і не сіяти паніку.
Пані пише:
> Упродовж декількох місяців після постання нової влади, яка задекларувала демократичні европейські цінності, українське суспільство спостерігало – на жаль, здебільшого мовчки, – як порівняно невелика група марґіналів, переважно пов’язаних із Міжреґіональною академією управління персоналом й асоційованими з нею структурами, під прикриттям псевдопатріотичної риторики намагалася ствердити в очах світу, здавалося б, давно розвінчаний стереотип України як заповідника ксенофобії.
>
> Виступаючи на Майдані в день своєї інавґурації, Президент В. Ющенко проголосив, що громадян України не вдасться розділити ні мовами, якими ми розмовляємо, ні вірами, які ми сповідуємо, ні політичними поглядами, які ми обираємо. Це запевнення дає нам підставу гостро наполягати, щоб держава неґативно реаґувала на всі прояви національної, релігійної і расової нетерпимости. Байдужість держави до антисемітизму й інших проявів нетерпимости на національному ґрунті перешкоджають формуванню української політичної нації, тобто спільноти всіх громадян України незалежно від їхньої етнічної приналежности.
>
> Піком дедалі потужнішої антисемітської кампанії, веденої під струхлявілим каґебістським прапором “антисіонізму”, стало ганебне звернення до Президента України, Голови Верховної Ради і Голови Верховного Суду, в якому керівники МАУП і ще деяких буцімто патріотичних організацій, двоє народних депутатів України, а також близько сотні “науковців, громадських і політичних діячів” вимагають “припинити злочинні дії організованого єврейства в Україні”, послуговуючись фразеологією й арґументами, які, на наш погляд, вочевидь суперечать нормам Конституції і чинного законодавства й беззаперечно заслуговують на осуд з боку кожного, хто вважає себе свідомим і відповідальним громадянином своєї країни.
>
> На жаль, ані жодна з “гілок” державної влади, ані впливові засоби масової інформації, ані загальнонаціональні громадські організації, ані, нарешті, широка громадськість, – майже ніхто з них і майже ніхто з нас не визнав за потрібне вчасно дати чітку оцінку і жорстку відсіч цій людиноненависницькій і, зрештою, антиукраїнській істерії. Відтак аналоґічних звернень побільшало, аж поки на початку червня МАУП влаштувала у Києві “IV всесвітню конференцію” на тему “Діялог цивілізацій: сіонізм – найбільша загроза світовій цивілізації”, що її тональність та ухвали змусили відповідального працівника секретаріяту Президента України нарешті згадати про “міжнародний імідж” України, засудити “підтримку проявів антисемітизму” й відмежуватися від ксенофобної позиції МАУП, оскільки вона суперечить політиці української держави.
>
> Водночас мусимо визнати, що українське суспільство, а надто український освічений клас досі не спромоглися навіть на такий декларативний жест. Така байдужість уже дається взнаки, прямо перешкоджаючи творенню української політичної нації та реальному рухові України в бік демократичних европейських цінностей, затримуючи нас в евразійському політичному й цивілізаційному просторі (антизахідницькі гасла відверто обстоює створена нещодавно на базі МАУП Українська консервативна партія).
>
> Коріння проблеми – не в існуванні МАУП або в заявах і діях тих чи тих ксенофобів, а в нашій невідпорності до відвертого зла, в нашій неготовності спитати в політиків, яким ми дозволили стояти поруч із собою на революційній вулиці: чи довго вони ще носитимуть тавро почесних професорів і директорів маупівських інститутів і виступатимуть на тамтешніх збіговиськах разом із вітчизняними напівфашистами-напівчекістами й імпортованими куклукскланівцями?
>
> Маємо ми запитання й до високих державних урядовців: на чиї кошти проводяться в Україні масштабні антисемітські кампанії? Чи не діє у нас “п’ята колона”, яка бажає перенести на нашу територію чужі етнополітичні конфлікти?
>
> Українське суспільство поліетнічне і поліконфесійне. Це ознака його сили, а не слабкости, тому що розширює можливості економічних і соціяльно-культурних контактів із багатьма країнами світу. Але якщо ми всі – і держава, і суспільство – будемо толерантно або байдуже ставитися до проявів відвертої ксенофобії, то ця особливість стане не перевагою, а вадою.
>
> Ці міркування спонукають нас, українських інтелектуалів, незалежно від наших політичних поглядів, об’єднатися, щоб сказати наше “ні” ксенофобії й “так” – цивілізованій европейській демократичній перспективі України.
>
> Мирослав Попович, академік Національної Академії наук України, директор Інституту філософії ім. НАН України
>
> Наталія Яковенко, доктор історичних наук, професор, завідувачка катедри історії НаУКМА
>
> Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України
>
> Олександр Майборода, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> Юрій Шаповал, доктор історичних наук, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> Микола Рябчук, політолог
>
> Михайло Димид, митрофорний протопресвітер УГКЦ, доктор Східного Церковного Права, директор Інституту Церковного Права Украјнського Католицького Університету, голова Українського Богословського Наукового Товариства
>
> Петро Зуєв, священник
>
> Жанна Ковба, кандидат історичних наук, доцент Національного технічного університету України
>
> Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису “Критика”
>
> Мирослав Маринович, директор Інституту Релігії та Суспільства Українського Католицького Університету
>
> Максим Стріха, доктор математичних наук, письменник
>
> Вахтанґ Кіпіані, журналіст
>
> Ірина Сергєєва, завідувач відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
>
> Олесь Пограничний, журналіст, секретар Українсько-Польського медіа-товариства
>
> Андрій Павлишин, заступник головного редактора “Львівської Газети”
>
> Оксана Форостина, журналістка, “Львівська Газета”
>
> Святослав Сурма, головний редактор видавництва “КОЛО”
>
> Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень
>
> Наталія Непийвода, головний редактор газети “Форум націй”
>
> Тетяна Хорунжа, історик, Конгрес національних громад України
>
> Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи
>
> Віктор Лисицький, колишній Урядовий секретар Кабінету Міністрів України
>
> Петро Й. Потічний, професор, доктор Макмастерський університет (Гамільтон, Онтаріо, Канада)
>
> Неллі Корнієнко, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України
>
> Ернест Гийдел, відповідальний редактор часопису “Україна Модерна”
>
> Микола Климчук, історик, перекладач, видавництво «Критика»,
>
> Василь Махно, поет (США)
>
> Віталій Пономарьов, філософ
>
> Михайло Свистович, член Альянсу громадянських активістів «Майдан», член Координаційної ради Всеукраїнської громадської організації “ПОРА!”»
>
> Марко Царинник, письменник, перекладач (США)
>
> Ярина Цимбал, літературознавець, Інститут літератури ім. Шевченка НАН України
>
> Олександр Мотиль, політолог, професор Ратґерського університету (США)
>
> Дмитро Потєхін, голова Групи європейської стратегії, співзасновник та керівник ініціативи “Знаю!”
>
> Лігачова Наталія, головний редактор сайту та журналу "Телекритика"
>
> Георгій Касьянов, завідувач відділом Інституту історії України Національної Академії Наук України
>
> Олександр Богомолов, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> Сергій Данилов, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> Олександра Грицак, соціолог, віце-президент Американської асоціяції україністів (США)
>
> Остап Сливинський, поет, перекладач, асистент катедри польської філології Львівського національного університету ім. Франка
>
> Катерина Демчук, драматург (Київ, Україна)
>
> Віталій Чернецький, літературознавець, Український науковий інститут Гарвардського університету (США)
>
> Іван Андрусяк, поет (Україна)
>
> Олексій Гарань, професор політології, доктор історичних наук (Україна)
>
> Юрій Макаров, журналіст (Україна)
>
> Юрій Андрухович, письменник (Україна)
>
> Віктор Єленський, доктор філософських наук, релігієзнавець, Інститут філософії ім. Сковороди НАН України
>
> Микола Скиба, історик, етнолог, Національний інститут стратегічних досліджень (Україна)
>
> Сергій Біленький, Альбертський університет (Канада/Україна)
>
> Катерина Ботанова, інтернет-видання «Час Европи» (Україна)
>
> Світлана Бурмистренко, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Ірина Воробйова, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Людмила Ґубіанурі, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Валентина Дерид, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Анатолій Кончаковський, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Володимир Кулик, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> Людмила Малес, Київський національний університет ім. Шевченка (Україна)
>
> Світлана Ноженко, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Кіра Пітоєва, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Ярослав Поліщук, Яґелонський університет (Польща/Україна)
>
> Андрій Портнов, Інститут українознавства ім. Крип’якевича, Трирський університет (Україна/Німеччина)
>
> Тетяна Рогозовська, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Володимир Єрмоленко, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", Школа вищих досліджень із соціяльних наук (Україна/Франція)
>
> Євген Карась, Асоціації діячів сучасного мистецтва України
>
> Юрко Прохасько, Інститут літератури НАН України
>
> Олена Русина, Інститут археографії НАН України
>
> Зиновій Антонюк, Товариство політв"язнів та
> репресованих.
>
> Кирило Митрович, доктор філософії, професор Українського вільного університету, Париж, Франція
>
> Богдан Митрович, державний службовець, Париж, Франція
>
> P.S. Нові підписи постійно додаються
2005.07.22 | So_matika
Влада Ярославська, Альянс "Майдан", координатор "Території Правди" (-)
2005.07.22 | Sztefan von Seitz
Андрій Ігнатов, Альянс Майдан, голова Міжнародної фундації Майдану (-)
2005.07.23 | guest
Олександр Габович, доктор фіз.-мат. наук, Інститут фізики НАН України
2005.07.23 | guest
Orest Mykhalchyshyn - inzhener - mechanik (Ukrajina)
2005.07.23 | guest
Володимир Войтенко, головний редактор часопису KINO-KOЛО і Національного кінопорталу KINOKOLO.UA, автор і ведучий телепрограми АРҐУМЕНТ-КІНО ("1+1")
2005.07.23 | guest
Віталій Ковалинський, історик, письменник, завідуючий відділом Музею історії Києва
2005.07.23 | guest
Вячеслав Лихачев, журналист
2005.07.24 | guest
Галина Чабан, викладач (Київ)
2005.07.24 | guest
Михайло Міцель, історик, архівіст (США)
2005.07.24 | guest
Наталя Висоцька, доктор філологічних наук, професор Київського національного лінгвістичного університету(-)
2005.07.25 | guest
Тарас Возняк, Незалежний культурологічний часопис Ї
-2005.07.25 | guest
Олександра Хребтова, драматург(-)
2005.07.26 | montrealais
Ільєнко Сергій, MBA студент, університет McGill, Монреаль, Канада
2005.07.26 | guest
Яковлева Ольга, музикознавець, науковий співробітник київського Інституту юдаїки
2005.07.27 | guest
Тэйсар Виктор,журналист и гражданин мира.
Поддерживаю идею:"за руско-еврейскую свободную украину без национальных признаков".2005.07.27 | guest
Адріян Івахів, професор Університету Вермонт (США)
2005.07.29 | guest
Мирослав Вербовий, головний редактор тижневика "Наше слово", Варшава, Польща
2005.07.29 | guest
Виличко Роман, УКРАЇНЕЦЬ!
2005.07.29 | guest
Геннадій Сахаров. Журналіст.
2005.07.30 | guest
Наталка Деркач, перекладачка, Strasbourg, France
2005.07.30 | guest
Утевський Сергій Юрійович, доцент, автор методичних розробок з етнічної екології, кандидат біологічних наук, Харківський національний університет
2005.07.31 | guest
Андрій Крітенко, режисер, Штутґарт, Німеччина
2005.08.01 | guest
Елена Комиссарова, старший научный сотрудник, Институт психологии им.Г.С.Костюка АПН Украины, Киев -
2005.08.01 | guest
Natalia Bastun psycholohist
2005.08.02 | guest
Олексій Кононський, менеджер з розвитку персоналу, магістр "Фінансів"
2005.08.02 | guest
Надія Банчик, журналіст, Сан-Госе, США/Львів, Україна
Прошу додати мій підпис під заявою "Проти ксенофобії..."2005.08.02 | guest
Рафаэль Левчин, поэт, художник, редактор журнала "REFLECT.." (США)
2005.08.03 | guest
Леонід Шульман, доктор фізико-математичних наук
2005.08.04 | guest
Лариса Воловик, директор/засновник Харківського музею Голокосту, гол. редактор газети "Дайджест Є" -
2005.08.04 | guest
Александр Очеретянский. Поэт, ред. альм. "Черновик" (США)
2005.08.04 | guest
Анатолій Борсюк , журналіст,"Студія 1+1"
2005.08.07 | guest
Борис Драгін, газета "Dziennik KIjowski"
Підтримую, ставлю свій підпис. Борис Драгін2005.08.11 | guest
Савенко Андрій, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка
2005.08.11 | guest
Зиновій Антонюк, товариство політвязнів та репресованих
Прикро, що чомусь згникло моє прізвище серед підписантів. Я вже кілька разів підписувався, один раз я побачив себе перед Коцюбинською Михайлиною, але в остаточному списку мене знову не стало. Зиновій.Пані пише:
> Упродовж декількох місяців після постання нової влади, яка задекларувала демократичні европейські цінності, українське суспільство спостерігало – на жаль, здебільшого мовчки, – як порівняно невелика група марґіналів, переважно пов’язаних із Міжреґіональною академією управління персоналом й асоційованими з нею структурами, під прикриттям псевдопатріотичної риторики намагалася ствердити в очах світу, здавалося б, давно розвінчаний стереотип України як заповідника ксенофобії.
>
> Виступаючи на Майдані в день своєї інавґурації, Президент В. Ющенко проголосив, що громадян України не вдасться розділити ні мовами, якими ми розмовляємо, ні вірами, які ми сповідуємо, ні політичними поглядами, які ми обираємо. Це запевнення дає нам підставу гостро наполягати, щоб держава неґативно реаґувала на всі прояви національної, релігійної і расової нетерпимости. Байдужість держави до антисемітизму й інших проявів нетерпимости на національному ґрунті перешкоджають формуванню української політичної нації, тобто спільноти всіх громадян України незалежно від їхньої етнічної приналежности.
>
> Піком дедалі потужнішої антисемітської кампанії, веденої під струхлявілим каґебістським прапором “антисіонізму”, стало ганебне звернення до Президента України, Голови Верховної Ради і Голови Верховного Суду, в якому керівники МАУП і ще деяких буцімто патріотичних організацій, двоє народних депутатів України, а також близько сотні “науковців, громадських і політичних діячів” вимагають “припинити злочинні дії організованого єврейства в Україні”, послуговуючись фразеологією й арґументами, які, на наш погляд, вочевидь суперечать нормам Конституції і чинного законодавства й беззаперечно заслуговують на осуд з боку кожного, хто вважає себе свідомим і відповідальним громадянином своєї країни.
>
> На жаль, ані жодна з “гілок” державної влади, ані впливові засоби масової інформації, ані загальнонаціональні громадські організації, ані, нарешті, широка громадськість, – майже ніхто з них і майже ніхто з нас не визнав за потрібне вчасно дати чітку оцінку і жорстку відсіч цій людиноненависницькій і, зрештою, антиукраїнській істерії. Відтак аналоґічних звернень побільшало, аж поки на початку червня МАУП влаштувала у Києві “IV всесвітню конференцію” на тему “Діялог цивілізацій: сіонізм – найбільша загроза світовій цивілізації”, що її тональність та ухвали змусили відповідального працівника секретаріяту Президента України нарешті згадати про “міжнародний імідж” України, засудити “підтримку проявів антисемітизму” й відмежуватися від ксенофобної позиції МАУП, оскільки вона суперечить політиці української держави.
>
> Водночас мусимо визнати, що українське суспільство, а надто український освічений клас досі не спромоглися навіть на такий декларативний жест. Така байдужість уже дається взнаки, прямо перешкоджаючи творенню української політичної нації та реальному рухові України в бік демократичних европейських цінностей, затримуючи нас в евразійському політичному й цивілізаційному просторі (антизахідницькі гасла відверто обстоює створена нещодавно на базі МАУП Українська консервативна партія).
>
> Коріння проблеми – не в існуванні МАУП або в заявах і діях тих чи тих ксенофобів, а в нашій невідпорності до відвертого зла, в нашій неготовності спитати в політиків, яким ми дозволили стояти поруч із собою на революційній вулиці: чи довго вони ще носитимуть тавро почесних професорів і директорів маупівських інститутів і виступатимуть на тамтешніх збіговиськах разом із вітчизняними напівфашистами-напівчекістами й імпортованими куклукскланівцями?
>
> Маємо ми запитання й до високих державних урядовців: на чиї кошти проводяться в Україні масштабні антисемітські кампанії? Чи не діє у нас “п’ята колона”, яка бажає перенести на нашу територію чужі етнополітичні конфлікти?
>
> Українське суспільство поліетнічне і поліконфесійне. Це ознака його сили, а не слабкости, тому що розширює можливості економічних і соціяльно-культурних контактів із багатьма країнами світу. Але якщо ми всі – і держава, і суспільство – будемо толерантно або байдуже ставитися до проявів відвертої ксенофобії, то ця особливість стане не перевагою, а вадою.
>
> Ці міркування спонукають нас, українських інтелектуалів, незалежно від наших політичних поглядів, об’єднатися, щоб сказати наше “ні” ксенофобії й “так” – цивілізованій европейській демократичній перспективі України.
>
> <b>Мирослав Попович</b>, академік Національної Академії наук України, директор Інституту філософії ім. НАН України
>
> <b>Наталія Яковенко</b>, доктор історичних наук, професор, завідувачка катедри історії НаУКМА
>
> <b>Станіслав Кульчицький</b>, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України
>
> <b>Олександр Майборода</b>, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> <b>Юрій Шаповал</b>, доктор історичних наук, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> <b>Микола Рябчук</b>, політолог
>
> <b>Михайло Димид</b>, митрофорний протопресвітер УГКЦ, доктор Східного Церковного Права, директор Інституту Церковного Права Украјнського Католицького Університету, голова Українського Богословського Наукового Товариства
>
> <b>Петро Зуєв</b>, священник
>
> <b>Жанна Ковба</b>, кандидат історичних наук, доцент Національного технічного університету України
>
> <b>Андрій Мокроусов</b>, відповідальний редактор часопису “Критика”
>
> <b>Мирослав Маринович</b>, директор Інституту Релігії та Суспільства Українського Католицького Університету
>
> <b>Максим Стріха</b>, доктор математичних наук, письменник
>
> <b>Вахтанґ Кіпіані</b>, журналіст
>
> <b>Ірина Сергєєва</b>, завідувач відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
>
> <b>Олесь Пограничний</b>, журналіст, секретар Українсько-Польського медіа-товариства
>
> <b>Андрій Павлишин</b>, заступник головного редактора “Львівської Газети”
>
> <b>Оксана Форостина</b>, журналістка, “Львівська Газета”
>
> <b>Святослав Сурма</b>, головний редактор видавництва “КОЛО”
>
> <b>Юлія Тищенко</b>, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень
>
> <b>Наталія Непийвода</b>, головний редактор газети “Форум націй”
>
> <b>Тетяна Хорунжа</b>, історик, Конгрес національних громад України
>
> <b>Євген Захаров</b>, співголова Харківської правозахисної групи
>
> <b>Віктор Лисицький</b>, колишній Урядовий секретар Кабінету Міністрів України
>
> <b>Петро Й. Потічний</b>, професор, доктор Макмастерський університет (Гамільтон, Онтаріо, Канада)
>
> <b>Неллі Корнієнко</b>, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України
>
> <b>Ернест Гийдел</b>, відповідальний редактор часопису “Україна Модерна”
>
> <b>Микола Климчук</b>, історик, перекладач, видавництво «Критика»,
>
> <b>Василь Махно</b>, поет (США)
>
> <b>Віталій Пономарьов</b>, філософ
>
> <b>Михайло Свистович</b>, член Альянсу громадянських активістів «Майдан», член Координаційної ради Всеукраїнської громадської організації “ПОРА!”»
>
> <b>Марко Царинник</b>, письменник, перекладач (США)
>
> <b>Ярина Цимбал</b>, літературознавець, Інститут літератури ім. Шевченка НАН України
>
> <b>Олександр Мотиль</b>, політолог, професор Ратґерського університету (США)
>
> <b>Дмитро Потєхін</b>, голова Групи європейської стратегії, співзасновник та керівник ініціативи “Знаю!”
>
> <b>Лігачова Наталія</b>, головний редактор сайту та журналу "Телекритика"
>
> <b>Георгій Касьянов</b>, завідувач відділом Інституту історії України Національної Академії Наук України
>
> <b>Олександр Богомолов</b>, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> <b>Сергій Данилов</b>, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> <b>Ігор Семиволос</b>, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> <b>Олександра Грицак</b>, соціолог, віце-президент Американської асоціяції україністів (США)
>
> <b>Остап Сливинський</b>, поет, перекладач, асистент катедри польської філології Львівського національного університету ім. Франка
>
> <b>Катерина Демчук</b>, драматург (Київ, Україна)
>
> <b>Віталій Чернецький</b>, літературознавець, Український науковий інститут Гарвардського університету (США)
>
> <b>Іван Андрусяк</b>, поет (Україна)
>
> <b>Олексій Гарань</b>, професор політології, доктор історичних наук (Україна)
>
> <b>Юрій Макаров</b>, журналіст (Україна)
>
> <b>Юрій Андрухович</b>, письменник (Україна)
>
> <b>Віктор Єленський</b>, доктор філософських наук, релігієзнавець, Інститут філософії ім. Сковороди НАН України
>
> <b>Микола Скиба</b>, історик, етнолог, Національний інститут стратегічних досліджень (Україна)
>
> <b>Сергій Біленький</b>, Альбертський університет (Канада/Україна)
>
> <b>Катерина Ботанова</b>, інтернет-видання «Час Европи» (Україна)
>
> <b>Світлана Бурмистренко</b>, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> <b>Ірина Воробйова</b>, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> <b>Людмила Ґубіанурі</b>, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> <b>Валентина Дерид</b>, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> <b>Анатолій Кончаковський</b>, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> <b>Володимир Кулик</b>, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> <b>Людмила Малес</b>, Київський національний університет ім. Шевченка (Україна)
>
> <b>Світлана Ноженко</b>, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> <b>Кіра Пітоєва</b>, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> <b>Ярослав Поліщук</b>, Яґелонський університет (Польща/Україна)
>
> <b>Андрій Портнов</b>, Інститут українознавства ім. Крип’якевича, Трирський університет (Україна/Німеччина)
>
> <b>Тетяна Рогозовська</b>, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> <b>Володимир Єрмоленко</b>, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", Школа вищих досліджень із соціяльних наук (Україна/Франція)
>
> <b>Євген Карась</b>, Асоціації діячів сучасного мистецтва України
>
> <b>Юрко Прохасько</b>, Інститут літератури НАН України
>
> <b>Олена Русина</b>, Інститут археографії НАН України
>
> <b>Зиновій Антонюк</b>, Товариство політв"язнів та
> репресованих.
>
> <b>Кирило Митрович</b>, доктор філософії, професор Українського вільного універс%E
2005.08.11 | guest
Павло Ігнатьо, провідний фахівець в галузі інформаційних технологій
2005.08.11 | guest
Тетяна Ігнатьо, програміст, Ужгород.
2005.08.12 | Asije
Ярослава Музиченко, журналістка (-)
2005.08.14 | guest
Олексій Кацай, письменник, директор програм Асоціації розвитку місцевого самоврядування "Наш дім - Кременчук"
2005.08.18 | guest
Alex Petrachkov, Président, Association d'échanges culturels Suisse-Ukraine "Veselka", Genève, Suisse
2005.08.20 | stefan
Cтефан Станевич, нач.Суворовського РВ ФСНВ м.Одеси
маупи, чи правильніше "мавпи", не розуміють, що творять.2005.08.21 | guest
Олександр СОЛОНТАЙ, Голова "Фундації Регіональних Ініціатив"
2005.08.21 | guest
Григорій Мар'яновський, координатор Українсько-Американського Бюро захисту прав людини
2005.08.21 | guest
Олександр Захарія - к.х.н., доцент Одеського національного університету ім.І.І.Мечникова
2005.08.22 | guest
Андрій Бондар, поет
Пані пише:> Увага! Якщо ви хочете підписатися під заявою - натисніть "відповісти".
> Обговорення та дискусія - на форумах Майдану.
> -----------
> -----------
>
> Упродовж декількох місяців після постання нової влади, яка задекларувала демократичні европейські цінності, українське суспільство спостерігало – на жаль, здебільшого мовчки, – як порівняно невелика група марґіналів, переважно пов’язаних із Міжреґіональною академією управління персоналом й асоційованими з нею структурами, під прикриттям псевдопатріотичної риторики намагалася ствердити в очах світу, здавалося б, давно розвінчаний стереотип України як заповідника ксенофобії.
>
> Виступаючи на Майдані в день своєї інавґурації, Президент В. Ющенко проголосив, що громадян України не вдасться розділити ні мовами, якими ми розмовляємо, ні вірами, які ми сповідуємо, ні політичними поглядами, які ми обираємо. Це запевнення дає нам підставу гостро наполягати, щоб держава неґативно реаґувала на всі прояви національної, релігійної і расової нетерпимости. Байдужість держави до антисемітизму й інших проявів нетерпимости на національному ґрунті перешкоджають формуванню української політичної нації, тобто спільноти всіх громадян України незалежно від їхньої етнічної приналежности.
>
> Піком дедалі потужнішої антисемітської кампанії, веденої під струхлявілим каґебістським прапором “антисіонізму”, стало ганебне звернення до Президента України, Голови Верховної Ради і Голови Верховного Суду, в якому керівники МАУП і ще деяких буцімто патріотичних організацій, двоє народних депутатів України, а також близько сотні “науковців, громадських і політичних діячів” вимагають “припинити злочинні дії організованого єврейства в Україні”, послуговуючись фразеологією й арґументами, які, на наш погляд, вочевидь суперечать нормам Конституції і чинного законодавства й беззаперечно заслуговують на осуд з боку кожного, хто вважає себе свідомим і відповідальним громадянином своєї країни.
>
> На жаль, ані жодна з “гілок” державної влади, ані впливові засоби масової інформації, ані загальнонаціональні громадські організації, ані, нарешті, широка громадськість, – майже ніхто з них і майже ніхто з нас не визнав за потрібне вчасно дати чітку оцінку і жорстку відсіч цій людиноненависницькій і, зрештою, антиукраїнській істерії. Відтак аналоґічних звернень побільшало, аж поки на початку червня МАУП влаштувала у Києві “IV всесвітню конференцію” на тему “Діялог цивілізацій: сіонізм – найбільша загроза світовій цивілізації”, що її тональність та ухвали змусили відповідального працівника секретаріяту Президента України нарешті згадати про “міжнародний імідж” України, засудити “підтримку проявів антисемітизму” й відмежуватися від ксенофобної позиції МАУП, оскільки вона суперечить політиці української держави.
>
> Водночас мусимо визнати, що українське суспільство, а надто український освічений клас досі не спромоглися навіть на такий декларативний жест. Така байдужість уже дається взнаки, прямо перешкоджаючи творенню української політичної нації та реальному рухові України в бік демократичних европейських цінностей, затримуючи нас в евразійському політичному й цивілізаційному просторі (антизахідницькі гасла відверто обстоює створена нещодавно на базі МАУП Українська консервативна партія).
>
> Коріння проблеми – не в існуванні МАУП або в заявах і діях тих чи тих ксенофобів, а в нашій невідпорності до відвертого зла, в нашій неготовності спитати в політиків, яким ми дозволили стояти поруч із собою на революційній вулиці: чи довго вони ще носитимуть тавро почесних професорів і директорів маупівських інститутів і виступатимуть на тамтешніх збіговиськах разом із вітчизняними напівфашистами-напівчекістами й імпортованими куклукскланівцями?
>
> Маємо ми запитання й до високих державних урядовців: на чиї кошти проводяться в Україні масштабні антисемітські кампанії? Чи не діє у нас “п’ята колона”, яка бажає перенести на нашу територію чужі етнополітичні конфлікти?
>
> Українське суспільство поліетнічне і поліконфесійне. Це ознака його сили, а не слабкости, тому що розширює можливості економічних і соціяльно-культурних контактів із багатьма країнами світу. Але якщо ми всі – і держава, і суспільство – будемо толерантно або байдуже ставитися до проявів відвертої ксенофобії, то ця особливість стане не перевагою, а вадою.
>
> Ці міркування спонукають нас, українських інтелектуалів, незалежно від наших політичних поглядів, об’єднатися, щоб сказати наше “ні” ксенофобії й “так” – цивілізованій европейській демократичній перспективі України.
>
> Мирослав Попович, академік Національної Академії наук України, директор Інституту філософії ім. НАН України
>
> Наталія Яковенко, доктор історичних наук, професор, завідувачка катедри історії НаУКМА
>
> Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України
>
> Олександр Майборода, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> Юрій Шаповал, доктор історичних наук, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> Микола Рябчук, політолог
>
> Михайло Димид, митрофорний протопресвітер УГКЦ, доктор Східного Церковного Права, директор Інституту Церковного Права Украјнського Католицького Університету, голова Українського Богословського Наукового Товариства
>
> Петро Зуєв, священник
>
> Жанна Ковба, кандидат історичних наук, доцент Національного технічного університету України
>
> Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису “Критика”
>
> Мирослав Маринович, директор Інституту Релігії та Суспільства Українського Католицького Університету
>
> Максим Стріха, доктор математичних наук, письменник
>
> Вахтанґ Кіпіані, журналіст
>
> Ірина Сергєєва, завідувач відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
>
> Олесь Пограничний, журналіст, секретар Українсько-Польського медіа-товариства
>
> Андрій Павлишин, заступник головного редактора “Львівської Газети”
>
> Оксана Форостина, журналістка, “Львівська Газета”
>
> Святослав Сурма, головний редактор видавництва “КОЛО”
>
> Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень
>
> Наталія Непийвода, головний редактор газети “Форум націй”
>
> Тетяна Хорунжа, історик, Конгрес національних громад України
>
> Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи
>
> Віктор Лисицький, колишній Урядовий секретар Кабінету Міністрів України
>
> Петро Й. Потічний, професор, доктор Макмастерський університет (Гамільтон, Онтаріо, Канада)
>
> Неллі Корнієнко, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України
>
> Ернест Гийдел, відповідальний редактор часопису “Україна Модерна”
>
> Микола Климчук, історик, перекладач, видавництво «Критика»,
>
> Василь Махно, поет (США)
>
> Віталій Пономарьов, філософ
>
> Михайло Свистович, член Альянсу громадянських активістів «Майдан», член Координаційної ради Всеукраїнської громадської організації “ПОРА!”»
>
> Марко Царинник, письменник, перекладач (США)
>
> Ярина Цимбал, літературознавець, Інститут літератури ім. Шевченка НАН України
>
> Олександр Мотиль, політолог, професор Ратґерського університету (США)
>
> Дмитро Потєхін, голова Групи європейської стратегії, співзасновник та керівник ініціативи “Знаю!”
>
> Лігачова Наталія, головний редактор сайту та журналу "Телекритика"
>
> Георгій Касьянов, завідувач відділом Інституту історії України Національної Академії Наук України
>
> Олександр Богомолов, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> Сергій Данилов, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень, Альянс "Майдан"
>
> Олександра Грицак, соціолог, віце-президент Американської асоціяції україністів (США)
>
> Остап Сливинський, поет, перекладач, асистент катедри польської філології Львівського національного університету ім. Франка
>
> Катерина Демчук, драматург (Київ, Україна)
>
> Віталій Чернецький, літературознавець, Український науковий інститут Гарвардського університету (США)
>
> Іван Андрусяк, поет (Україна)
>
> Олексій Гарань, професор політології, доктор історичних наук (Україна)
>
> Юрій Макаров, журналіст (Україна)
>
> Юрій Андрухович, письменник (Україна)
>
> Віктор Єленський, доктор філософських наук, релігієзнавець, Інститут філософії ім. Сковороди НАН України
>
> Микола Скиба, історик, етнолог, Національний інститут стратегічних досліджень (Україна)
>
> Сергій Біленький, Альбертський університет (Канада/Україна)
>
> Катерина Ботанова, інтернет-видання «Час Европи» (Україна)
>
> Світлана Бурмистренко, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Ірина Воробйова, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Людмила Ґубіанурі, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Валентина Дерид, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Анатолій Кончаковський, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Володимир Кулик, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
>
> Людмила Малес, Київський національний університет ім. Шевченка (Україна)
>
> Світлана Ноженко, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Кіра Пітоєва, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Ярослав Поліщук, Яґелонський університет (Польща/Україна)
>
> Андрій Портнов, Інститут українознавства ім. Крип’якевича, Трирський університет (Україна/Німеччина)
>
> Тетяна Рогозовська, Літературно-меморіяльний музей Міхаіла Булґакова (Україна)
>
> Володимир Єрмоленко, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", Школа вищих досліджень із соціяльних наук (Україна/Франція)
>
> Євген Карась, Асоціації діячів сучасного мистецтва України
>
> Юрко Прохасько, Інститут літератури НАН України
>
> Олена Русина, Інститут археографії НАН України
>
> Зиновій Антонюк, Товариство політв"язнів та
> репресованих.
>
> Кирило Митрович, доктор філософії, професор Українського вільного університету, Париж, Франція
>
> Богдан Митрович, державний службовець, Париж, Франція
>
> P.S. Нові підписи постійно додаються
>
> =============
> Увага! Якщо ви хочете підписатися під заявою - натисніть "відповісти".
> Обговорення та дискусія - на форумах Майдану.
2005.08.22 | guest
Юрій Манн, керівник групи розробки ПЗ, Мірасофт
2005.08.27 | guest
Володимир Іваненко, голова Ради директорів Міжнародної Асоціації Громадян України, президент корпорації „Україна” (USA)
2005.09.02 | guest
Шенгайт Анатолій Петрович, виконавчий директор Київської міськоі єврейскої громади
2005.10.24 | guest
ПАХЛЬОВСЬКА Оксана, доктор філологічних наук, професор, зав. кафедри україністики Римського університету "Ла Сап"єнца", науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (-)
Дякую працівникам сайту за інтелектуальну чесність і політичну мужність. Працюймо і тримаймося.З повагою
Оксана Пахльовська
2005.12.06 | guest
Черевко Евгений Владимирович преподаватель Одесского Гос. Экономического Ун-та
МАУП - типичный проект последышей КГБ в российской спецуре. Ничего нового.2005.12.07 | guest
Viktor Martyanov, graduate student, Dartmouth College
2005.12.07 | guest
Володимир Бугров, доцент філософського ф-ту, Університет Шевченка (-)
2005.12.08 | guest
Сергій Кульчевич, студент-філософ, Київ.
2005.12.08 | guest
Пекуровський Михайло, інженер, Чернігів-
-2006.02.02 | guest
Vladimir Vepryev, BSME, BSSE, MSME, Graduate Student, Georgetown University, Washington, DC, USA
2006.02.02 | guest
Олександр Ігнатов, аспірант, Швейцарія
2006.02.02 | guest
Stephen Velychenko, University of Toronto
2006.02.03 | guest
Надія Банчик, журналіст, Сан-Госе, США/Львів, Україна, канд. філології
2006.02.03 | guest
Мирослав Запухляк, науковий співробітник, Німеччина
2006.02.05 | guest
Myroslava Tomorug Znayenko, Professor Ratgers'koho Univ-tu, SSHA, Prezydent Amerykans'koi Assotsiatsiia Ukrainistiv
2006.02.07 | guest
Orest Martynowych, Research Associate, UCP-CIUS, University of Alberta
2006.02.07 | guest
Іван Дивний, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
2006.04.16 | guest
Гриневич Людмила, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
2006.04.16 | guest
Гриневич Владислав - старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ
2008.01.07 | guest
Станіслав Залупа
2010.04.25 | guest
Оксана Фляйшер -Жванська , викладач , доцент. м. Рівне .