Звернення до Президента на захист конституційних прав віруючих римо-католицького визнання в Севастополі та Криму
08/30/2005 | guest
ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ п. ЮЩЕНКО В.А.
Вельмишановний пане Президенте!
Не підлягає сумніву, що сила держави полягає в силі та дієвості її законів. Повага до держави, до її інститутів буде тільки тоді, коли діятимуть закони, причому без будь-якої дискримінації. Саме це проголошено в найголовнішому Законі України - Конституції. Але це в теорії.
Я є вікарієм єпископа римсько-католицької Одесько-Сімферопольської діоцезії в Криму і на протязі років спостерігаю за проявами дискримінації у відношенні до релігії в цьому благодатному кутку. На жаль, найбільш виразні її прояви стосуються католиків. Саме вони досі мають нічим не виправдані проблеми з поверненням старих католицьких храмів, або з наданням землі під розбудову нових. Це знаходить прояв у штучному затягуванні місцевою владою вирішення питання про повернення віруючим костелу в місті Севастополі за вул. Шмідта 1, перетвореного за радянських часів на кінотеатр.
Вже понад десять років віруючі добиваються повернення цього храму. Конституція України зобов'язує всі органи влади та місцевого самоврядування підкорятися закону, за котрим всі культові будівлі та церковне майно вже давно мають бути повернені віруючим. Але, повторюю, це в теорії. На практиці ж органи місцевого самоврядування застосовують закони вибірково.
Костел не тільки не повертається, але, понад те, щоденно зазнають образи релігійні почуття віруючих, оскільки в найсвятішому місці храму – вівтарі – розташовано платний туалет. На цьому неприпустимому явищі багаторазово зауважували різні громадські організації міста та цілої України. Соромна звістка про стан севастопольського католицького храму вже стала відома в Європі та по всьому світові.
Звертаюся до Вас від імені віруючих католиків Криму як до ґаранта Конституції з проханням захистити наше базове конституційне право – безперешкодно сповідувати нашу віру в тих святинях, що звели на власні кошти наші предки. Ми просимо про дії, скеровані на реалізацію наших конституційних прав. Конституція повинна діяти, а не бути декларацією. Просимо припинити дискримінацію католиків в Севастополі з боку міської ради, де наше питання поставлене на порядку денному за ініціативою Севастопольської міської державної адміністрації, але вже на протязі року досі не розглянуте. Крім того, вже протягом дванадцяти років не вирішується питання щодо надання земельної ділянки під побудову храму в місті Сімферополі.
На перехресті проспекту Кірова та вулиці Леніна знаходився колись костел. В 70-х роках минулого століття його було зруйновано, а на місці храму збудовано торгівельний комплекс та бізнес-центр. Ми, на протязі цих років пропонували різні варіанти надання земельних ділянок під будівництво храму, але нам постійно відмовляють. Відмови всякий раз нібито свідчать про те, що землі для католиків в Сімферополі взагалі немає.
Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» має на меті відновлення історичної справедливості та прав усіх віруючих, без будь-яких переваг. Але з боку влади на місцях цей принцип реалізується вибірково.
Шановний пане Президенте! З обранням Вас на цей пост, саме на Вас, як на взірець людяності, постраждалого за свої погляди, як на ґаранта Конституції, ми покладаємо надію, що між наміром відновити історичну справедливість відносно усіх віруючих (незалежно від конфесійної належності) та реальним її відновленням на практиці не буде протиріч. Ще раз прохаємо покласти край несправедливості щодо католиків в Криму й особливо в місті Севастополі.
З повагою,
о. Леонід Ткачук МІС вікарій єпископа в Криму
додаткова інформація про проблему – на сторинці http://www.clemens.org.ua/chram_1991.html
Вельмишановний пане Президенте!
Не підлягає сумніву, що сила держави полягає в силі та дієвості її законів. Повага до держави, до її інститутів буде тільки тоді, коли діятимуть закони, причому без будь-якої дискримінації. Саме це проголошено в найголовнішому Законі України - Конституції. Але це в теорії.
Я є вікарієм єпископа римсько-католицької Одесько-Сімферопольської діоцезії в Криму і на протязі років спостерігаю за проявами дискримінації у відношенні до релігії в цьому благодатному кутку. На жаль, найбільш виразні її прояви стосуються католиків. Саме вони досі мають нічим не виправдані проблеми з поверненням старих католицьких храмів, або з наданням землі під розбудову нових. Це знаходить прояв у штучному затягуванні місцевою владою вирішення питання про повернення віруючим костелу в місті Севастополі за вул. Шмідта 1, перетвореного за радянських часів на кінотеатр.
Вже понад десять років віруючі добиваються повернення цього храму. Конституція України зобов'язує всі органи влади та місцевого самоврядування підкорятися закону, за котрим всі культові будівлі та церковне майно вже давно мають бути повернені віруючим. Але, повторюю, це в теорії. На практиці ж органи місцевого самоврядування застосовують закони вибірково.
Костел не тільки не повертається, але, понад те, щоденно зазнають образи релігійні почуття віруючих, оскільки в найсвятішому місці храму – вівтарі – розташовано платний туалет. На цьому неприпустимому явищі багаторазово зауважували різні громадські організації міста та цілої України. Соромна звістка про стан севастопольського католицького храму вже стала відома в Європі та по всьому світові.
Звертаюся до Вас від імені віруючих католиків Криму як до ґаранта Конституції з проханням захистити наше базове конституційне право – безперешкодно сповідувати нашу віру в тих святинях, що звели на власні кошти наші предки. Ми просимо про дії, скеровані на реалізацію наших конституційних прав. Конституція повинна діяти, а не бути декларацією. Просимо припинити дискримінацію католиків в Севастополі з боку міської ради, де наше питання поставлене на порядку денному за ініціативою Севастопольської міської державної адміністрації, але вже на протязі року досі не розглянуте. Крім того, вже протягом дванадцяти років не вирішується питання щодо надання земельної ділянки під побудову храму в місті Сімферополі.
На перехресті проспекту Кірова та вулиці Леніна знаходився колись костел. В 70-х роках минулого століття його було зруйновано, а на місці храму збудовано торгівельний комплекс та бізнес-центр. Ми, на протязі цих років пропонували різні варіанти надання земельних ділянок під будівництво храму, але нам постійно відмовляють. Відмови всякий раз нібито свідчать про те, що землі для католиків в Сімферополі взагалі немає.
Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» має на меті відновлення історичної справедливості та прав усіх віруючих, без будь-яких переваг. Але з боку влади на місцях цей принцип реалізується вибірково.
Шановний пане Президенте! З обранням Вас на цей пост, саме на Вас, як на взірець людяності, постраждалого за свої погляди, як на ґаранта Конституції, ми покладаємо надію, що між наміром відновити історичну справедливість відносно усіх віруючих (незалежно від конфесійної належності) та реальним її відновленням на практиці не буде протиріч. Ще раз прохаємо покласти край несправедливості щодо католиків в Криму й особливо в місті Севастополі.
З повагою,
о. Леонід Ткачук МІС вікарій єпископа в Криму
додаткова інформація про проблему – на сторинці http://www.clemens.org.ua/chram_1991.html