Заява Центрального комітету незалежної профспілки військовослужбовців та працівників силових структур (Скнилівська трагедія)
08/30/2005 | Gunslinger
24 червня поточного року військовим судом Центрального регіону було оголошено вирок по справі авіакатастрофи на Скнилівському літовищі. Керівнику екіпажу Су – 27 Володимиру Топанарю, звинуваченому у порушенні правил польотів, присудили 14 років позбавлення волі, та виплати компенсації державі у розмірі 7,2 млн грн.
Другого пілота, Юрія Єгорова, засудили до 8 років увязнення та виплатити 700 тис. грн. , стільки ж мусить сплатити і його помічник, який сидітеме в тюрмі 5 років.
Цей ганебний вирок свідчить про те, що вітчизняному судочинству не властивий кваліфікований, глибокий підхід у процесі встановлення істини.
Що ж насправді трапилось?
М
и глибоко переконані, що в даному питанні не варто запитувати, чому впав літак. Це техніка і ніхто не гарантує 100 відсотків надійності літального апарата, як і неможливо передбачити дії самого льотчика. Навіть якщо ступінь вини пілота у падінні літака доведена , то без якісної технічної експертизи вирок необєктивний, однобокий. Чому в нашій державі “справа льотчиків” розглядається не з принципу,
обєктивності, гуманізму і захисту прав людини, навіть не керуючись елементарною логікою?
Як можна виносити такий суровий вирок льотчикам які не мали злого умислу. Трагедія в Скнилові не теракт, а АВІАКАТАСТРОФА.
Чому льотчики, які все життя вірою і правдою служили державі, і які не
створюють ніякої загрози суспільству , звинувачені та засуджені як вбивці, рецидивісти , насильники та грабіжники?
Схоже на те, що в даному випадку держава свої проблеми переклала на плечі конкретних осіб – засуджених льотчиків та генералів , з яких звинувачення ще не зняті.
Чому такі нереальні, абсурдні суми покладено в борг пілотів, а не держави, яка мусить захищати людину, котра ризикуючи своїм життям, піднімає в повітря літак?
Чому держава досі не сплатила постраждалим у Скнилівські трагедії
матеріальну компенсацію? Якби одразу сплатила, то можливо і тиску на суд не було, а відтак і таких жорстоких вироків, що гублять військову авіацію.
Ми знаємо, що після оголошення вироку суду висококваліфіковані льотчики звільняються з лав Збройних Сил України. Один льотчик вартує державі 20 000 000 грн!!! А кількість заяв про звільнення бойових льотчиків налічується уже десятками. Цей вирок – підступний крок до краху вітчизняної військової авіації.
Тож, потрібна Україні військова авіація, чи ні?
Хто в державі замислиться над цим важливим питанням?
Якщо нікому не спинити свавілля прокуратури та суду, нікому призупинити “дуту” справу льотчиків – генералів, то ми змушені звертатись до громадськості.
Справі захисту вашого спокою віддали кращі роки, ціле життя ці військові, пожертвувавши власною безпекою та спокійним особистим життям. Якщо держава не дбає про своїх військових, не поважає їх, підставляє їх - професіоналів під гільйотину “продажної Феміди” – така держава заслуговує на неповагу.
Ми переконані, якби справу льотчиків – генералів розглядав неупереджений суд – вирок був би не такий безглуздо жорстокий.
ВИМАГАЄМО :
1. Виплатити компенсацію постраждалим у Скнилівській трагедії відповідно до міжнарожних норм.
2. Закрити “справу льотчиків - генералів”. Припинити правову вакханалію і нагнітання ажіотажу через ЗМІ, що призведе до падіння престижу самої держави.
3. Збільшити фінансування авіації Повітряних Сил Збройних сил України.
4. Законодавчо забезпечити захист військових льотчиків.
5. Переглянути вирок суду та відмінити безглузде відшкодування збитків з льотчиків.
Голова центрального комітету незалежної профспілки військовослужбовців
та працівників силових структур України
Вадим Махницький
Координатор Ради Комітету громадського контролю за діяльністью посадових осіб
Сергій Чумак
Другого пілота, Юрія Єгорова, засудили до 8 років увязнення та виплатити 700 тис. грн. , стільки ж мусить сплатити і його помічник, який сидітеме в тюрмі 5 років.
Цей ганебний вирок свідчить про те, що вітчизняному судочинству не властивий кваліфікований, глибокий підхід у процесі встановлення істини.
Що ж насправді трапилось?
М
и глибоко переконані, що в даному питанні не варто запитувати, чому впав літак. Це техніка і ніхто не гарантує 100 відсотків надійності літального апарата, як і неможливо передбачити дії самого льотчика. Навіть якщо ступінь вини пілота у падінні літака доведена , то без якісної технічної експертизи вирок необєктивний, однобокий. Чому в нашій державі “справа льотчиків” розглядається не з принципу,
обєктивності, гуманізму і захисту прав людини, навіть не керуючись елементарною логікою?
Як можна виносити такий суровий вирок льотчикам які не мали злого умислу. Трагедія в Скнилові не теракт, а АВІАКАТАСТРОФА.
Чому льотчики, які все життя вірою і правдою служили державі, і які не
створюють ніякої загрози суспільству , звинувачені та засуджені як вбивці, рецидивісти , насильники та грабіжники?
Схоже на те, що в даному випадку держава свої проблеми переклала на плечі конкретних осіб – засуджених льотчиків та генералів , з яких звинувачення ще не зняті.
Чому такі нереальні, абсурдні суми покладено в борг пілотів, а не держави, яка мусить захищати людину, котра ризикуючи своїм життям, піднімає в повітря літак?
Чому держава досі не сплатила постраждалим у Скнилівські трагедії
матеріальну компенсацію? Якби одразу сплатила, то можливо і тиску на суд не було, а відтак і таких жорстоких вироків, що гублять військову авіацію.
Ми знаємо, що після оголошення вироку суду висококваліфіковані льотчики звільняються з лав Збройних Сил України. Один льотчик вартує державі 20 000 000 грн!!! А кількість заяв про звільнення бойових льотчиків налічується уже десятками. Цей вирок – підступний крок до краху вітчизняної військової авіації.
Тож, потрібна Україні військова авіація, чи ні?
Хто в державі замислиться над цим важливим питанням?
Якщо нікому не спинити свавілля прокуратури та суду, нікому призупинити “дуту” справу льотчиків – генералів, то ми змушені звертатись до громадськості.
Справі захисту вашого спокою віддали кращі роки, ціле життя ці військові, пожертвувавши власною безпекою та спокійним особистим життям. Якщо держава не дбає про своїх військових, не поважає їх, підставляє їх - професіоналів під гільйотину “продажної Феміди” – така держава заслуговує на неповагу.
Ми переконані, якби справу льотчиків – генералів розглядав неупереджений суд – вирок був би не такий безглуздо жорстокий.
ВИМАГАЄМО :
1. Виплатити компенсацію постраждалим у Скнилівській трагедії відповідно до міжнарожних норм.
2. Закрити “справу льотчиків - генералів”. Припинити правову вакханалію і нагнітання ажіотажу через ЗМІ, що призведе до падіння престижу самої держави.
3. Збільшити фінансування авіації Повітряних Сил Збройних сил України.
4. Законодавчо забезпечити захист військових льотчиків.
5. Переглянути вирок суду та відмінити безглузде відшкодування збитків з льотчиків.
Голова центрального комітету незалежної профспілки військовослужбовців
та працівників силових структур України
Вадим Махницький
Координатор Ради Комітету громадського контролю за діяльністью посадових осіб
Сергій Чумак