Лист допрезидента від членів трудового колективу ЗАТ „Жовтневий універмаг”
02/02/2006 | DevRand
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
від членів трудового колективу ЗАТ „Жовтневий універмаг”
(копія – Генеральному прокурору України)
ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ!
Звертається до Вас колектив одного з найбільших торгівельних підприємств м. Києва – ЗАТ «Жовтневий універмаг» (м. Київ, проспект Перемоги, 60). З сумом вимушені благати Вас про допомогу, бо наше підприємство стало черговою жертвою „міліцейсько-прокурорсько-суддівського” бізнесу, жертвою людей, які задля власного збагачення не перед чим не зупиняться.
Зміни, що відбулися в Україні наприкінці 2004 р, надавали нам віру і надію в торжество справедливості, в світле майбутнє і чисту душу нашого народу. Але коли пройшов певний час, ми з невимовним жалем і болем зрозуміли, що зміни не торкнулися нічого – ні честі державних посадовців, ні совісті суддів, ні гідності адвокатів-підлабузників, ні брутальності та нахабності колишнього керівництва нашого підприємства.
За загальним правилом право власності в нашій країні є непорушним, але не в нашому випадку, позаяк вже більше півроку ми маємо поневірятися по судах аби не допустити протиправного вилучення більшої частини акцій нашого ЗАТ, аби з останніх сил не допустити зубожіння наших родин, аби просто відстояти своє законнє право на працю! Більше того ми навіть не можемо отримати належні нам на праві власності цінні папери нашого підприємства, саме існування якого та його подальша нормальна робота поставлені під загрозу через незаконні, а точніше кажучи, цинічні злочинні дії певних осіб!!
Адже як інакше можна пояснити те, що протягом останнього року наше підприємство постійно привертає увагу злочинних можновладців. Очевидно, що їх турбує не соціальна сфера нашого міста, і не люди, які тут працюють, а цінні папери та саме приміщення підприємства, що знаходиться в центрі столиці нашої держави.
Ми вважаємо, що події, які відбуваються навколо нашого підприємства були б не можливими і без прямого і безпосереднього брутального втручання правоохоронних та силових органів держави. Просимо Вас особисто втрутитись, оскільки вважаємо, що існує злочинна змова державних службовців щодо нашого підприємства. Бо ми просто не знаємо куди ще звернутися за захистом наших прав! Адже нами нехтують і зневажають і правоохоронні органи (зокрема заступник Генпрокурора Кудрявцев В.В.), і слухняні та бездіяльні судді (зокрема судді Шевченківського суду Шостак. О., Саприкіна І., суддя ВСУ Балюк та ін), і виконавча служба (зокрема державний виконавець ДВС Шевченківського району Куліш О.О.). Що вже казати, коли навіть до міліції ми не можемо звернутися, адже кураторством нашої „справи непокірних” займається сам заступник начальника управління ГУМВС в м. Києві О.І. Кіреєв!
Про всю цю справу вже неодноразово повідомлялося в Інтернет-засобах (статті на сайтах Майдан, Академія права, Україна кримінальна та інші). Нашим колективом направлялися й відповідні запити до прокуратури, комітетів ВР з питань правової політики та боротьби з організованною злочинністю та корупцією. Однак все це ніяким чином не вплинуло на замовників цього знущання над акціонерами ЗАТ.
Нагадаємо, що сьогоднішній ситуації передували наступні події:
– ініціатором й основним організатором злочинної змови проти колективу ЗАТ «Жовтневий універмаг» є Тетяна Шурубор, колишня голова правління ЗАТ, яка, обдуривши акціонерів, які не є обізнаними у фінансових тонкощах, запропонувала продати частину акцій самой собі, при цьому кошти за ці акції продовжувалися вилучатися із зарплатні самих акціонерів! Пізніше г-жа Шурубор без відповідного повідомлення акціонерів ЗАТ продає пакет акцій своїй дочці, а та у свою чергу перепродує їх підприємству, контроль над яким знову ж таки здійснює родина г-жи Шурубор;
– робітники підприємства шоковані і розгублені, поступово починають розуміти, що частину з них втягнуто до афери, а повністю розібравшись в ситуації, обманутий трудовий колектив взяв ініціативу у свої руки й у серпні 2005 р. провів загальні збори акціонерів, на якому відповідним протоколом було прийняте рішення зняти голову правління Тетяну Шурубор.
– «скривджена» керівниця негайно звертається до Шевченківського суду м. Києва з заявою про поновлення її на роботі та з вимогою заблокувати діяльність ЗАТ шляхом накладення арешту і заборони здійснення певних дій;
– і негайно ж суддею Шевченківського суду Шостаком О. було винесено ухвалу, якою було накладено арешт на рахунок і нерухоме майно ЗАТ. Але яким же чином продовження нормальної діяльності підприємства може перешкодити поновленню на роботі кого б там не було? І вже зовсім незрозуміло, яке відношення до даного позову може мати арешт рахунка підприємства! Адже вдуматися тільки, суддя застосовує майнові обмеження в НЕМАЙНОВІЙ СУПЕРЕЧЦІ!!! І це при тому, що загалом таких ухвал (абсолютно ідентичних) було цілих 3 штуки, щоб вже напевне все було під „контролем”;
– далі до справи долучається суддя Саприкіна І., яка, перейнявши справу від Шостака, поводиться якось дивно (нам не зрозуміло, чому вона підказувала адвокатам Шурубор, що, коли і як казати і робити) і врешті-решт задовольняє абсолютно всі позовні вимоги гр-ки Шурубор.
Звичайно, що ми спробували попручатися, але нас відразу ж почали „ставити на місце”. При цьому є цілком обґрунтовані підозри, що УСІ ФІГУРАНТИ ЦІЄЇ СПРАВИ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ.Те, що коїться навколо нашого підприємства, є настільки очевидним, що не побачити може лише сліпий! Настільки брутальним, що робити це можуть лише люди, яким місце у тюрмі! Настільки протизаконним, що не має сенсу йти до суду! Але лише в тому випадку, якщо суд є справедливим!! А кого це цікавить?! Навіть прокуратура не допомагає, а навпаки всіляко шкодить скорішому завершенню цього ганебного приниження прав акціонерів!
Ми зверталися до інших судів м. Києва – і суддя Саприкіна сама їде до таких „неслухняних” суддів з вимогою припинити розгляд справи. Ми звертаємося до судів інших міст – і відразу ж пан Кудрявцев В.В. починає відкривати проти таких суддів кримінальні справи. Ми добровільно виконуємо вимоги судді Саприкіної (щодо негайного поновлення „скривдженої Шурубор”) – а державний службовець Куліш О. все продовжує і продовжує (не лише всупереч здоровому глузду та законодавству, але і всупереч рекомендаціям свого безпосереднього начальства) виконувати за допомогою спецпідрозділів рішення суду, що вже давно виконане.
Ми цього нічого не розуміємо, але хочемо працювати далі. Але ж не можемо!!! Бо поновлений з таким „завзяттям” на роботі КЕРІВНИК І НЕ ДУМАЄ З’ЯВЛЯТИСЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ (принаймні, з моменту поновлення на роботі 20.12.2005 і до 11.01.2006). Наглядова рада підприємства знову звільняє Т. Шурубор на підставі п.4 ст. 40 КЗПП України. Але тут вже до справи береться столична міліція, яка не лише відправляє на виконання ВЖЕ ВИКОНАНОГО рішення близько 20 (двадцяти) співробітників МВС, але й посилає туди ж (мабуть, на патрулювання) двох полковників, які мабуть саме в робітниках універмагу вбачали найбільше злочинне угрупування міста й не мали більше ніяких нагальних справ. Смішно було бачити, як адвокат Шурубор пан Борщевський Ю.В., дихаючи перегаром та похитуючись, примовляв: „Ми вам ще покажемо!”. Але нам було не до сміху – ми плакали, коли бачили такі „дуже гарні” взаємозв'язки між суддями Шевченківського суду і Генпрокуратурою, між нечистими на руку керівниками і державними виконавцями, між адвокатами і полковниками...
Ми плакали, але не боялись. Боятися ми стали лише тоді, коли дізналися про те, що один наш колега, Феленко Яков Петрович, свого часу довірившись злочинній компанії Т. Шурубор та продавши їй свій пакет акцій, так і не отримав належні йому кошти (а це десятки тисяч доларів), а потім хтось „невідомий” проломив йому голову, через що той і помер. МИ НЕ СТВЕРДЖУЄМО, ЩО В ЦЬОМУ ПОВИННА ШУРУБОР, АЛЕ НАМ ЛЯЧНО, БО АНІ ПРОКУРАТУРІ, АНІ МІЛІЦІЇ ЦЯ СПРАВА НЕ ВИДАЛАСЯ ПІДОЗРІЛОЮ. Але не нам!
Скажіть нам, що ми робимо не так?! Єдине, що нам потрібно, – справедливий й неупереджений розгляд цієї ситуації правоохоронними органами. Але цього ми не можемо домогтися. Ми хочемо зупинити несправедливість і руйнування людських доль і душ, але нам затикають рота навіть в суді. Що ж змінилось з приходом Нової Влади?! Чому представники Вашої влади так легко знаходять порозуміння з шахраями? ,
От і вся справедливість! Ми просимо дуже мало – бути об’єктивними.
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!
Ми впевнені у своїй правоті й згодні на будь-які перевірки й суди. Ми звертаємось до Вас із проханням видати письмове доручення Міністру внутрішніх справ, Міністру юстиції, Генеральному прокурору, Голові ВСУ терміново розібратись з ситуацією й зупинити свавілля.
МИ ПРОСИМО ДУЖЕ МАЛО – МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЧЕСНО ПРАЦЮВАТИ.
З повагою,
члени трудового колективу ЗАТ „Жовтневий універмаг”.
від членів трудового колективу ЗАТ „Жовтневий універмаг”
(копія – Генеральному прокурору України)
ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ!
Звертається до Вас колектив одного з найбільших торгівельних підприємств м. Києва – ЗАТ «Жовтневий універмаг» (м. Київ, проспект Перемоги, 60). З сумом вимушені благати Вас про допомогу, бо наше підприємство стало черговою жертвою „міліцейсько-прокурорсько-суддівського” бізнесу, жертвою людей, які задля власного збагачення не перед чим не зупиняться.
Зміни, що відбулися в Україні наприкінці 2004 р, надавали нам віру і надію в торжество справедливості, в світле майбутнє і чисту душу нашого народу. Але коли пройшов певний час, ми з невимовним жалем і болем зрозуміли, що зміни не торкнулися нічого – ні честі державних посадовців, ні совісті суддів, ні гідності адвокатів-підлабузників, ні брутальності та нахабності колишнього керівництва нашого підприємства.
За загальним правилом право власності в нашій країні є непорушним, але не в нашому випадку, позаяк вже більше півроку ми маємо поневірятися по судах аби не допустити протиправного вилучення більшої частини акцій нашого ЗАТ, аби з останніх сил не допустити зубожіння наших родин, аби просто відстояти своє законнє право на працю! Більше того ми навіть не можемо отримати належні нам на праві власності цінні папери нашого підприємства, саме існування якого та його подальша нормальна робота поставлені під загрозу через незаконні, а точніше кажучи, цинічні злочинні дії певних осіб!!
Адже як інакше можна пояснити те, що протягом останнього року наше підприємство постійно привертає увагу злочинних можновладців. Очевидно, що їх турбує не соціальна сфера нашого міста, і не люди, які тут працюють, а цінні папери та саме приміщення підприємства, що знаходиться в центрі столиці нашої держави.
Ми вважаємо, що події, які відбуваються навколо нашого підприємства були б не можливими і без прямого і безпосереднього брутального втручання правоохоронних та силових органів держави. Просимо Вас особисто втрутитись, оскільки вважаємо, що існує злочинна змова державних службовців щодо нашого підприємства. Бо ми просто не знаємо куди ще звернутися за захистом наших прав! Адже нами нехтують і зневажають і правоохоронні органи (зокрема заступник Генпрокурора Кудрявцев В.В.), і слухняні та бездіяльні судді (зокрема судді Шевченківського суду Шостак. О., Саприкіна І., суддя ВСУ Балюк та ін), і виконавча служба (зокрема державний виконавець ДВС Шевченківського району Куліш О.О.). Що вже казати, коли навіть до міліції ми не можемо звернутися, адже кураторством нашої „справи непокірних” займається сам заступник начальника управління ГУМВС в м. Києві О.І. Кіреєв!
Про всю цю справу вже неодноразово повідомлялося в Інтернет-засобах (статті на сайтах Майдан, Академія права, Україна кримінальна та інші). Нашим колективом направлялися й відповідні запити до прокуратури, комітетів ВР з питань правової політики та боротьби з організованною злочинністю та корупцією. Однак все це ніяким чином не вплинуло на замовників цього знущання над акціонерами ЗАТ.
Нагадаємо, що сьогоднішній ситуації передували наступні події:
– ініціатором й основним організатором злочинної змови проти колективу ЗАТ «Жовтневий універмаг» є Тетяна Шурубор, колишня голова правління ЗАТ, яка, обдуривши акціонерів, які не є обізнаними у фінансових тонкощах, запропонувала продати частину акцій самой собі, при цьому кошти за ці акції продовжувалися вилучатися із зарплатні самих акціонерів! Пізніше г-жа Шурубор без відповідного повідомлення акціонерів ЗАТ продає пакет акцій своїй дочці, а та у свою чергу перепродує їх підприємству, контроль над яким знову ж таки здійснює родина г-жи Шурубор;
– робітники підприємства шоковані і розгублені, поступово починають розуміти, що частину з них втягнуто до афери, а повністю розібравшись в ситуації, обманутий трудовий колектив взяв ініціативу у свої руки й у серпні 2005 р. провів загальні збори акціонерів, на якому відповідним протоколом було прийняте рішення зняти голову правління Тетяну Шурубор.
– «скривджена» керівниця негайно звертається до Шевченківського суду м. Києва з заявою про поновлення її на роботі та з вимогою заблокувати діяльність ЗАТ шляхом накладення арешту і заборони здійснення певних дій;
– і негайно ж суддею Шевченківського суду Шостаком О. було винесено ухвалу, якою було накладено арешт на рахунок і нерухоме майно ЗАТ. Але яким же чином продовження нормальної діяльності підприємства може перешкодити поновленню на роботі кого б там не було? І вже зовсім незрозуміло, яке відношення до даного позову може мати арешт рахунка підприємства! Адже вдуматися тільки, суддя застосовує майнові обмеження в НЕМАЙНОВІЙ СУПЕРЕЧЦІ!!! І це при тому, що загалом таких ухвал (абсолютно ідентичних) було цілих 3 штуки, щоб вже напевне все було під „контролем”;
– далі до справи долучається суддя Саприкіна І., яка, перейнявши справу від Шостака, поводиться якось дивно (нам не зрозуміло, чому вона підказувала адвокатам Шурубор, що, коли і як казати і робити) і врешті-решт задовольняє абсолютно всі позовні вимоги гр-ки Шурубор.
Звичайно, що ми спробували попручатися, але нас відразу ж почали „ставити на місце”. При цьому є цілком обґрунтовані підозри, що УСІ ФІГУРАНТИ ЦІЄЇ СПРАВИ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ.Те, що коїться навколо нашого підприємства, є настільки очевидним, що не побачити може лише сліпий! Настільки брутальним, що робити це можуть лише люди, яким місце у тюрмі! Настільки протизаконним, що не має сенсу йти до суду! Але лише в тому випадку, якщо суд є справедливим!! А кого це цікавить?! Навіть прокуратура не допомагає, а навпаки всіляко шкодить скорішому завершенню цього ганебного приниження прав акціонерів!
Ми зверталися до інших судів м. Києва – і суддя Саприкіна сама їде до таких „неслухняних” суддів з вимогою припинити розгляд справи. Ми звертаємося до судів інших міст – і відразу ж пан Кудрявцев В.В. починає відкривати проти таких суддів кримінальні справи. Ми добровільно виконуємо вимоги судді Саприкіної (щодо негайного поновлення „скривдженої Шурубор”) – а державний службовець Куліш О. все продовжує і продовжує (не лише всупереч здоровому глузду та законодавству, але і всупереч рекомендаціям свого безпосереднього начальства) виконувати за допомогою спецпідрозділів рішення суду, що вже давно виконане.
Ми цього нічого не розуміємо, але хочемо працювати далі. Але ж не можемо!!! Бо поновлений з таким „завзяттям” на роботі КЕРІВНИК І НЕ ДУМАЄ З’ЯВЛЯТИСЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ (принаймні, з моменту поновлення на роботі 20.12.2005 і до 11.01.2006). Наглядова рада підприємства знову звільняє Т. Шурубор на підставі п.4 ст. 40 КЗПП України. Але тут вже до справи береться столична міліція, яка не лише відправляє на виконання ВЖЕ ВИКОНАНОГО рішення близько 20 (двадцяти) співробітників МВС, але й посилає туди ж (мабуть, на патрулювання) двох полковників, які мабуть саме в робітниках універмагу вбачали найбільше злочинне угрупування міста й не мали більше ніяких нагальних справ. Смішно було бачити, як адвокат Шурубор пан Борщевський Ю.В., дихаючи перегаром та похитуючись, примовляв: „Ми вам ще покажемо!”. Але нам було не до сміху – ми плакали, коли бачили такі „дуже гарні” взаємозв'язки між суддями Шевченківського суду і Генпрокуратурою, між нечистими на руку керівниками і державними виконавцями, між адвокатами і полковниками...
Ми плакали, але не боялись. Боятися ми стали лише тоді, коли дізналися про те, що один наш колега, Феленко Яков Петрович, свого часу довірившись злочинній компанії Т. Шурубор та продавши їй свій пакет акцій, так і не отримав належні йому кошти (а це десятки тисяч доларів), а потім хтось „невідомий” проломив йому голову, через що той і помер. МИ НЕ СТВЕРДЖУЄМО, ЩО В ЦЬОМУ ПОВИННА ШУРУБОР, АЛЕ НАМ ЛЯЧНО, БО АНІ ПРОКУРАТУРІ, АНІ МІЛІЦІЇ ЦЯ СПРАВА НЕ ВИДАЛАСЯ ПІДОЗРІЛОЮ. Але не нам!
Скажіть нам, що ми робимо не так?! Єдине, що нам потрібно, – справедливий й неупереджений розгляд цієї ситуації правоохоронними органами. Але цього ми не можемо домогтися. Ми хочемо зупинити несправедливість і руйнування людських доль і душ, але нам затикають рота навіть в суді. Що ж змінилось з приходом Нової Влади?! Чому представники Вашої влади так легко знаходять порозуміння з шахраями? ,
От і вся справедливість! Ми просимо дуже мало – бути об’єктивними.
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!
Ми впевнені у своїй правоті й згодні на будь-які перевірки й суди. Ми звертаємось до Вас із проханням видати письмове доручення Міністру внутрішніх справ, Міністру юстиції, Генеральному прокурору, Голові ВСУ терміново розібратись з ситуацією й зупинити свавілля.
МИ ПРОСИМО ДУЖЕ МАЛО – МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЧЕСНО ПРАЦЮВАТИ.
З повагою,
члени трудового колективу ЗАТ „Жовтневий універмаг”.