УНП вимагає у представників влади вжити заходів, аби покласти край мовному сепаратизму
05/25/2006 | Narodna
Заява Української Народної Партії щодо мовного сепаратизму, який складає пряму загрозу державному суверенітетові, миру і стабільності в Україні
Ухвали міських рад Харкова, Севастополя і Дніпропетровська, Луганської та Донецької обласних рад про надання російській мові статусу регіональної, прийняті голосами депутатів від Партії регіонів, КПУ, Блоку Н.Вітренко та деяких інших політичних сил, є прямим продовженням шабашу сепаратистів у Северодонецьку у листопаді 2004 року, організатори якого досі залишаються непокарані. Це – нова чергова ланка зловісного плану розколу України на cхід і захід для подальшого поступового розмивання та ліквідації української державності.
Згадані рішення прийняті з грубими порушеннями Конституції та законів України. Ухвалюючи їх, органи місцевого самоврядування вийшли далеко за межі своєї компетенції, які визначені законодавством.
По суті, цими рішеннями робиться спроба надати особливі і надмірні преференції російській мові, яка сьогодні де-факто панує в зазначених регіонах в усіх сферах життя. Водночас до крайньої межі звужується сфера функціонування української мови. Відвертим цинізмом виглядає при цьому посилання у прийнятих ухвалах на Європейську Хартію регіональних мов або мов етнічних меншин. Адже в Хартії йдеться виключно про мови нечисленних народів або про мови, які опинилися під загрозою зникнення. Російська мова в Україні не належить ні до числа перших, ні других. У преамбулі до Хартії чітко визначено, що “захист і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні проводитись на шкоду офіційним мовам і необхідності вивчати їх”.
У південних та східних регіонах України внаслідок тривалого зросійщення населення державного захисту і опіки нині потребує українська мова. Згідно з результатами перепису 2001 року, не росіяни, а українці складають тут абсолютну більшість населення. Однак місцева влада не чинить жодної дії, жодного кроку для того, щоб сприяти поверненню до рідної мови зросійщених українців.
Українська народна партія розглядає дані ухвали як політичну провокацію, спрямовану на загострення міжетнічних протиріч в Україні заради владних амбіцій безвідповідальних політиків в угоду інтересам зовнішніх імперських сил. УНП попереджає лідерів Партії регіонів, КПУ і Блоку Вітренко про їх особисту відповідальність за виникнення міжетнічних конфліктів і розкол українського суспільства.
УНП звертається до Президента України Віктора Ющенка, Кабінету Міністрів і Генеральної Прокуратури України з вимогою вжити невідкладних заходів, щоб покласти край мовному сепаратизму, який складає пряму загрозу державному суверенітетові, миру і стабільності в Україні.
УНП звертається до парламентських партій та блоків-учасниць Помаранчевої революції – БЮТу (лідер Ю.Тимошенко), “Нашої України” (лідер Ю.Єхануров), Соцпартії (лідер О.Мороз), а також до їхніх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування – вжити всіх заходів і всіх засобів, щоб зупинити і покарати ініціаторів та виконавців цієї вкрай небезпечної політики.
Закликаємо всі патріотичні сили, все українство в Україні і в світі встати на захист рідної мови і дати рішучу відсіч проявам політичного сепаратизму.
Пам’ятаймо: без мови нема нації, нема народу, нема держави.
Ухвали міських рад Харкова, Севастополя і Дніпропетровська, Луганської та Донецької обласних рад про надання російській мові статусу регіональної, прийняті голосами депутатів від Партії регіонів, КПУ, Блоку Н.Вітренко та деяких інших політичних сил, є прямим продовженням шабашу сепаратистів у Северодонецьку у листопаді 2004 року, організатори якого досі залишаються непокарані. Це – нова чергова ланка зловісного плану розколу України на cхід і захід для подальшого поступового розмивання та ліквідації української державності.
Згадані рішення прийняті з грубими порушеннями Конституції та законів України. Ухвалюючи їх, органи місцевого самоврядування вийшли далеко за межі своєї компетенції, які визначені законодавством.
По суті, цими рішеннями робиться спроба надати особливі і надмірні преференції російській мові, яка сьогодні де-факто панує в зазначених регіонах в усіх сферах життя. Водночас до крайньої межі звужується сфера функціонування української мови. Відвертим цинізмом виглядає при цьому посилання у прийнятих ухвалах на Європейську Хартію регіональних мов або мов етнічних меншин. Адже в Хартії йдеться виключно про мови нечисленних народів або про мови, які опинилися під загрозою зникнення. Російська мова в Україні не належить ні до числа перших, ні других. У преамбулі до Хартії чітко визначено, що “захист і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні проводитись на шкоду офіційним мовам і необхідності вивчати їх”.
У південних та східних регіонах України внаслідок тривалого зросійщення населення державного захисту і опіки нині потребує українська мова. Згідно з результатами перепису 2001 року, не росіяни, а українці складають тут абсолютну більшість населення. Однак місцева влада не чинить жодної дії, жодного кроку для того, щоб сприяти поверненню до рідної мови зросійщених українців.
Українська народна партія розглядає дані ухвали як політичну провокацію, спрямовану на загострення міжетнічних протиріч в Україні заради владних амбіцій безвідповідальних політиків в угоду інтересам зовнішніх імперських сил. УНП попереджає лідерів Партії регіонів, КПУ і Блоку Вітренко про їх особисту відповідальність за виникнення міжетнічних конфліктів і розкол українського суспільства.
УНП звертається до Президента України Віктора Ющенка, Кабінету Міністрів і Генеральної Прокуратури України з вимогою вжити невідкладних заходів, щоб покласти край мовному сепаратизму, який складає пряму загрозу державному суверенітетові, миру і стабільності в Україні.
УНП звертається до парламентських партій та блоків-учасниць Помаранчевої революції – БЮТу (лідер Ю.Тимошенко), “Нашої України” (лідер Ю.Єхануров), Соцпартії (лідер О.Мороз), а також до їхніх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування – вжити всіх заходів і всіх засобів, щоб зупинити і покарати ініціаторів та виконавців цієї вкрай небезпечної політики.
Закликаємо всі патріотичні сили, все українство в Україні і в світі встати на захист рідної мови і дати рішучу відсіч проявам політичного сепаратизму.
Пам’ятаймо: без мови нема нації, нема народу, нема держави.