Відозва Народного Руху України до учасників та гостей IV Всесвітнього конгресу українців.
08/16/2006 | Людмила
Відозва Народного Руху України до учасників та гостей IV Всесвітнього конгресу українців.
Шановні колеги! Дорогі друзі! Пані та панове!
Щиро вітаю Вас і в вашій особі всю багатомільйонну українську діаспору з цією неординарною подією – черговим Всесвітнім конгресом українців!
Як і минулих разів, конгрес збирається в непростий для України час. І від його позиції, його внеску у загальноукраїнську справу багато в чому залежатиме доля нашої держави, шляхи її розвитку, авторитет і популярність у світі.
Ми дуже високо цінуємо наші вже традиційні зв’язки із закордонними співвітчизниками. Їхній характер і спрямованість дозволяють тут, в Україні, і пишатися тим, що вже зроблено, і самокритично підходити до всього, що хотілося б зробити набагато краще.
Варто відзначити, що цьогорічний Всесвітній форум українців став найбільшим представництвом. Це красномовно свідчить про те, що значні відстані не можуть розділити українців, розірвати національні зв’язки між нами. Постійні контакти між українцями, які волею долі опинились у різних країнах, сприяють збереженню і розвитку всього українського, де б воно не відбувалося, на яких континентах не цвіли б квіти нашого роду – нащадки славної української нації.
Тому, так приємно зазначити, що попри всі складнощі, збираємося і розкриваємо світові наш найдорогоцінніший скарб – нашу культуру та духовність, нашу мову та історію, нашу правду та світогляд – все те, що визначає нас як одну з древніх і самодостатніх нації, як гідну складову і чинник поступу Людства.
Дорогі українці!
Нас зібрало тут спільне бажання – творити Україну міцною, заможною, процвітаючою державою. Ми повинні пишатися не тільки нашою героїчною історією, а й її сьогоденням - з належним рівнем добробуту народу і всебічного розвитку, як одного з повноправних членів світової демократичної спільноти, як Батьківщини, яка гордиться своїми дочками й синами, що дали світові так багато в усіх сферах людської життєдіяльності.
Україна подолала чотиримісячну парламентську кризу і вийшла на ліквідацію штучного розколу країни за регіональними, мовними, конфесійними та іншими ознаками, що було нав’язано нам як ззовні, так і всередині самої країни.
Звичайно, найлегше проголошувати власну відданість ідеалам Майдану та впевненість у перемозі Помаранчевої революції. Хто ж заперечуватиме правоту таких щирих і добрих намірів?
Однак набагато жорсткішими і суворішими є нинішні реалії. Втілювати ідеали Майдану в життя на теренах всієї України необхідно не гаслами і закликами, а реальними діями незалежно від влади, яка буде обрана в Україні. В цілому і повинна бути єдина, соборна, демократична держава з українською мовою як державною, зі створенням умов для відродження власної помісної церкви, з повноцінною участю у процесах європейської та євроатлантичної інтеграції, і, головне, із забезпеченням суверенітету і територіальної цілісності України.
Це ті межі компромісів, на які Народний Рух України пішов заради дотримання незмінним внутрішньо – і зовнішньополітичного курсу України.
Критикам і скептикам кажемо так: якщо ви віруючі, нас розсудить Бог, якщо невіруючі – Історія.
А нам „лупати цю скалу” – вести Україну в майбутнє, спільно піклуватися про її нелегку долю, шукати взаємних поступок заради неї, знаходити виходи з найзаплутаніших ситуацій.
Шануймося, чесна громада!
Слава Україні!
Голова Народного Руху України Борис Тарасюк
18.08.06 м. Київ
Шановні колеги! Дорогі друзі! Пані та панове!
Щиро вітаю Вас і в вашій особі всю багатомільйонну українську діаспору з цією неординарною подією – черговим Всесвітнім конгресом українців!
Як і минулих разів, конгрес збирається в непростий для України час. І від його позиції, його внеску у загальноукраїнську справу багато в чому залежатиме доля нашої держави, шляхи її розвитку, авторитет і популярність у світі.
Ми дуже високо цінуємо наші вже традиційні зв’язки із закордонними співвітчизниками. Їхній характер і спрямованість дозволяють тут, в Україні, і пишатися тим, що вже зроблено, і самокритично підходити до всього, що хотілося б зробити набагато краще.
Варто відзначити, що цьогорічний Всесвітній форум українців став найбільшим представництвом. Це красномовно свідчить про те, що значні відстані не можуть розділити українців, розірвати національні зв’язки між нами. Постійні контакти між українцями, які волею долі опинились у різних країнах, сприяють збереженню і розвитку всього українського, де б воно не відбувалося, на яких континентах не цвіли б квіти нашого роду – нащадки славної української нації.
Тому, так приємно зазначити, що попри всі складнощі, збираємося і розкриваємо світові наш найдорогоцінніший скарб – нашу культуру та духовність, нашу мову та історію, нашу правду та світогляд – все те, що визначає нас як одну з древніх і самодостатніх нації, як гідну складову і чинник поступу Людства.
Дорогі українці!
Нас зібрало тут спільне бажання – творити Україну міцною, заможною, процвітаючою державою. Ми повинні пишатися не тільки нашою героїчною історією, а й її сьогоденням - з належним рівнем добробуту народу і всебічного розвитку, як одного з повноправних членів світової демократичної спільноти, як Батьківщини, яка гордиться своїми дочками й синами, що дали світові так багато в усіх сферах людської життєдіяльності.
Україна подолала чотиримісячну парламентську кризу і вийшла на ліквідацію штучного розколу країни за регіональними, мовними, конфесійними та іншими ознаками, що було нав’язано нам як ззовні, так і всередині самої країни.
Звичайно, найлегше проголошувати власну відданість ідеалам Майдану та впевненість у перемозі Помаранчевої революції. Хто ж заперечуватиме правоту таких щирих і добрих намірів?
Однак набагато жорсткішими і суворішими є нинішні реалії. Втілювати ідеали Майдану в життя на теренах всієї України необхідно не гаслами і закликами, а реальними діями незалежно від влади, яка буде обрана в Україні. В цілому і повинна бути єдина, соборна, демократична держава з українською мовою як державною, зі створенням умов для відродження власної помісної церкви, з повноцінною участю у процесах європейської та євроатлантичної інтеграції, і, головне, із забезпеченням суверенітету і територіальної цілісності України.
Це ті межі компромісів, на які Народний Рух України пішов заради дотримання незмінним внутрішньо – і зовнішньополітичного курсу України.
Критикам і скептикам кажемо так: якщо ви віруючі, нас розсудить Бог, якщо невіруючі – Історія.
А нам „лупати цю скалу” – вести Україну в майбутнє, спільно піклуватися про її нелегку долю, шукати взаємних поступок заради неї, знаходити виходи з найзаплутаніших ситуацій.
Шануймося, чесна громада!
Слава Україні!
Голова Народного Руху України Борис Тарасюк
18.08.06 м. Київ