03/26/2007 | Пані

Щоби підписатися під цією заявою натисніть сюди
-------------
Президенту України
п. Віктору Ющенко

Голові Верховної Ради України
п. Олександру Морозу

Прем’єр-міністру України
п. Віктору Януковичу

Міністру юстиції України
п. Олександру Лавриновичу


Звернення
природоохоронних та правозахисних громадських організацій України з приводу змісту законопроекту “Про внесення змін до Закону України „Про інформацію”.


Група українських природоохоронних та правозахисних громадських організацій ознайомилася з законопроектом “Про внесення змін до Закону України „Про інформацію” (надалі – “законопроект”), винесеним Міністерством юстиції України на публічне обговорення. За результатами цього ознайомлення та спільного обговорення вважаємо за необхідне заявити наступне.

Хоча законопроект розроблено на виконання доручення Прем’єр-міністра та Указу Президента України щодо плану заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи", він не повною мірою відповідає принципам законодавства про свободу інформації, сформульованим у Рекомендаціях Ради Європи від 2002 року.
Концептуальним недоліком законопроекту ми вважаємо те, що у ньому жодним чином не згадано про необхідність запровадження фундаментальних законодавчих принципів максимального розкриття інформації. Зокрема, не згадано про зобов’язання державних органів публікувати ключову інформацію, про необхідність конкретного та звуженого тлумачення винятків щодо надання інформації, відміни законів, що суперечать принципу максимального розкриття інформації, захисту посадових осіб, які повідомляють інформацію щодо правопорушень та ін. Натомість у законопроекті надто часто застосовуються недостатньо конкретизовані поняття, як “забезпечення інформаційної безпеки України”, “охорона інформації”, “захист інформації”, ”формування позитивного іміджу держави”, які припускають вільне розширене тлумачення - не на користь реалізації права людини на вільний доступ до інформації.

У законопроекті наполегливо наголошуться на правах власності, володіння, на праві розпоряджатися інформацією, що належить органам, які здійснюють владні функції. Однак серед країн, що є членами Ради Європи, загальновизнаним є постулат, що право на інформацію передбачає можливість “вільно створювати, збирати, одержувати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію”. Про права власності, володіння, розпорядження інформацією, як правило, не йдеться. Фундаментальний принцип Ради Європи шодо максимального розкриття інформації витікає з твердження, що вся інфор¬мація є суспільним надбанням, тобто повинна належати людям.
Ми також вважаємо, що для того, аби звести до мінімуму випадки необгрунтованого засекречування інформації, що створюються органами владих повноважень “на власний розсуд”, процес збору, одержання, збереження, використання та поширення ними інформації оповинен бути максимально визначеним саме у законі.

Поданий у статті 1 законопроекту перелік дефініцій видаєтся нам недостатнім та недосконалим. Поняття про “суб’єкт владних повноважень” звужено таким чином, що не включає недержавні структури, які виконують публічні функції та використовують у своїй діяльності бюджетні кошти.

Абсолютно неприйнятним на нашу думку, є визначення екологічної інформації, подане у статті 21 законопроекту. Воно суттєво звужує поняття екологічної інформації у порівнянні з визначенням, поданим у Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Оргуська конвенція). Зокрема, за межами екологічної інформації опиняється величезний та важливий масив інформації про стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища.
Натомість у статті фігурують незрозумілі нам поняття, приміром, про “інформаційно-фізичні поля». Тлумачення наукового терміну (ключового у даній статті ) “ноосфера”, наскільки нам відомо, немає у жодному з нормативно-правових актів України. У Проекті від нього бажано відмовитися, або дати конкретне визначення у глосарії.

Загалом до недоліків законопроекту слід віднести його термінологічну недосконалість.
На наше переконання, обсяг інформації з обмеженим доступом, поданий у статті 32, повинен бути викладений максимально конкретно та вузько.
Зміст статті 34 про доступ до службової таємниці, на нашу думку, дозволяє вільно тлумачити це поняття та розширювати його на власний розсуд. У п. 1 статті стверджується, що до службової таємниці відносяться відомості, які не віднесено до державної таємниці, доступ до якої обмежується відповідно до закону суб’єктами владних повноважень. Ми гадаємо, що випадки, які дозволяють віднести інформацію до службової таємниці, повинні бути максимально конкретно прописані у цій статті законопроекту в формі винятків.
Формулювання статті 54 про «відшкодування матеріальної та моральної шкоди суб’єктом інформаційних відносин здійснюється відповідно до законодавства України», нам здається недостатньо конкретним. Невідомо, чи поширюється воно на випадки ненадання та відмов у наданні інформації, зумисної дезіформації і т. ін.

Отже, окремі положення законопроекту розцінюються нами, як недосконалі в політико-правовому та термінологічному сенсі, а відтак ми пропонуємо не виносити законопроект у існуючій редакції для розгляду Верховною Радою України та направити на допрацювання.

У цьому сенсі пропонуємо:

1. Змінити у законопроекті концептуальний підхід до принципів свободи інформації у відповідності до Рекомендацій Ради Європи 2002 року.
2. Змінити визначення екологічної інформації, привівши його у відповідність до визначення, поданого у Оргуській конвенції.
3. Розробити у новій редакції законопроекту вичерпний глосарій з визначенням усіх ключових понять.

Звернення підписали представники організацій:

1. Олександр Степаненко, голова ЕГО “Зелений Світ”
2. Ігор Сіренко, Національний екоцентр України,
3. Сергій Шапаренко, голова ЕкГ "Печеніги"
4. Сергій Буров, голова ММГО М’АРТ ( "Молодіжна АльтеРнаТива")
5. Сергій Камишан, голова Сєверодонецької МЕА "Зелений світ"
6. Алла Тютюнник, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров"я
7. Андрій Матросов, Херсонська міська Асоціація журналістів "Південь"
8. Сергій Федоринчик, керівник Інформаційного центру УЕА "Зелений світ"
9. Володимир Песляк, Журналістська громадська екологічна організація WETI
10. Наталя Зубар, ВГО "Альянс Майдан", Громадський Інформаційно-Методичний Центр "Всесвіт" (Харків)
11. Володимир Приступа, голова АДЕО "Легіони Землі", (м. Львів),
12. Андрій Артов, КРА “Екологія і світ” ("Экология и мир")
13. Ганна Голубовська-Онісімова, ВЕГО “МАМА-86”
14. Алла Плескач, Черкаська обласна асоціація “Зелений світ”
15. Олександр Рудик, Товариство геоекологів, м. Сімферополь
16. Віктор Мельничук, виконавчий директор Національного екологічного центру України
17. Вячеслав Сандул м. Нікополь. Голова Нижньодніпровської громадської басейнової ради Хортицького Форуму.

----------
Щоби підписатися під цією заявою натисніть сюди