Звернення Мирослави Свистович до делегатів з’їзду „Нашої України”
05/14/2007 | Михайло Свистович
Звернення до делегатів з’їзду „Нашої України”
Ірпінського міського голови Мирослави Свистович,
чиї повноваження свавільно припинили депутати Ірпінської міської ради
Шановні делегати з’їзду „Нашої України”!
Я звертаюся до вас як Ірпінський міський голова, як людина, яка і на посаді міського голови, і до вступу на цю посаду завжди виконувала ваші програми та дотримувалася ваших принципів, але була відставлена вашими колегами, які голосували за дострокове припинення моїх повноважень разом з депутатами від Партії регіонів та СПУ.
Вісім років як громадська активістка я вела в Ірпені боротьбу з корупцією, чиновним свавіллям, розграбуванням навколокиївських земель, на які поклали око не лише місцеві, але й найвищі можновладці. У 2002 році я очолювала тут штаб „Нашої України”, а в 2004-му – штаб Віктора Ющенка. За мною встановлювали стеження, проти мене порушували кримінальні справи за випуск опозиційної газети, але ми перемогли, показавши один з найкращих результатів в області. Однак, рік тому, не зважаючи навіть на прохання Романа Безсмертного, я відмовилась балотуватись на посаду міського голови від „Нашої України”, оскільки у списку до міської ради від цього блоку опинилися ті, з ким я всі ці роки вела боротьбу, та невідомі в Ірпені заїжджі бізнесмени. В результаті я пішла на вибори сама та виграла їх, не маючи ні коштів, ні політичної підтримки згори.
Три місяці ірпінські та обласні нашоукраїнці, діючи не просто рука об руку, а однією командою з вітренківцями, „християнськими лібералами” Черновецького та народними депутатами від Партії регіонів не давали мені приступити до своїх обов’язків, оскільки кандидат, якого вони підтримали (одіозний бізнесмен Олег Бондар), програв вибори. А коли я нарешті змогла посісти посаду, саботували мою роботу, розпочавши проти мене війну на знищення, до якої згодом підключилися і більшість місцевого БЮТу з регіоналами та соціалістами. Тих же БЮТівців, які не побажали стати учасниками цієї „найширшої антикризової коаліції”, почали репресувати як на рівні міста, так і області.
Врешті решт депутати 3 квітня 2007 року, порушуючи Регламент міської ради та Закон „Про місцеве самоврядування в Україні”, достроково припинили мої повноваження. При цьому разом голосували депутати від Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів, „Нашої України” і Соціалістичної партії, а проти – лише жменька справжніх БЮТівців.
І ця нібито опозиційна до правлячої парламентської коаліції рада, де БЮТ та НУ мають переважну більшість, не лише першим питанням порядку денного відправила у відставку опозиційного до Верховної Ради мера, але й не підтримала під час голосування Указ Президента про розпуск Верховної Ради та спільну заяви фракцій БЮТ і НУ у парламенті та залишила для продажу з аукціону з шести запропонованих мною ділянок лише одну маленьку у 50 соток. А 4 квітня ірпінські БЮТівці та нашоукраїнці звертаються до розпущеної Верховної Ради з проханням призначити дострокові вибори Ірпінського міського голови (цього листа, як і заяву про мою відставку зачитував голова фракції „Наша Україна” Іван Колобов). І за один день профільний Комітет, в засіданні якого брали участь лише регіонали, соціалісти та комуністи, робить відповідний висновок, готує проект Постанови, вносить її до порядку денного, і 5 квітня 250 голосами „антикризовиків” під гучні оплески всіх антинародних депутатів нелегітимна Верховна Рада приймає цю Постанову і призначає на 17 червня дострокові вибори ірпінського мера, не зважаючи на те, що я подала до суду, оскарживши незаконне позбавлення мене повноважень.
З боку це виглядає як повний абсурд: синьо-біло-малинова Верховна Рада у важкий для неї період, коли її нібито не має хвилювати маленький Ірпінь, швиденько іде назустріч помаранчево-біло-червоній Ірпінській міськраді. А очолювана представником УРП „Собор” Ірпінська територіальна виборча комісія повним ходом виконує нелегітимну Постанову розпущеної Верховної Ради, хоча усі лідери як БЮТ, так і „Нашої України” на всеукраїнському рівні постійно заявляють, що жоден документ, прийнятий Верховною Радою після 2 квітня, не є легітимним, та лякають усіх кримінальною відповідальністю за невиконання Указу Президента.
Причина цього абсурду проста. Ірпінь нічим не відрізняється від інших таких самих містечок на Київщині: не зважаючи на борги, залишені у спадок від минулої влади, місто нормально пережило зиму, не наробило нових боргів, погасило частину старих, тут вчасно і в повному обсязі виплачується заробітна плата бюджетникам, одні з найнижчих в області тарифи на більшість комунальних послуг. Але в Ірпені, де при минулій владі було роздано за безцінь понад 1200 гектарів багатіям з усієї України, при мені практично припинилися землевідводи. З моєї ініціативи їх відбулося лише три, коли свої законні 10 соток для будівництва вперше за багато років отримали прості люди. Депутати ж, долаючи моє „вето”, надавали землю тим, хто і так її вже має вдосталь, наприклад, депутату Київської обласної ради від БЮТ Василю Якобінчуку. А Податковій Академії, яку, незаконно суміщаючи посади ректора та народного депутата, очолює голова Київської обласної організації Партії регіонів Петро Мельник, надають 1,5 гектари. І за все це голосують нашоукраїнці.
Олені Мельник, яка є сестрою Петра Мельника і депутатом міської ради від Партії регіонів, БЮТівці та нашоукраїнці, продавши ще в минулому році 7 га землі на території заводу „Ірпіньмаш” за 5 725 000 грн. та внісши їх до бюджету розвитку міста на 2007 рік, відтерміновують сплату цих коштів до 1 жовтня 2007 року, ставлячи під загрозу виконання цього бюджету. Але іншій жінці-підприємцю, яка власною тяжкою працею забезпечує функціонування єдиної в місті аптеки матері і дитини, 40 тис. грн. за викуп двох соток на тій же сесії відтермінувати відмовляються, мотивуючи це „дірками” у бюджеті.
Сьогодні, коли в країні розгоряється політичне змагання, в Ірпені панує затишшя. Натомість після моєї відставки Партія регіонів поводить себе у місті як господар, розпочавши справжнє свавілля. На території колишнього піонерського табору ім. Макаренка депутат Ірпінської міської ради від Партії регіонів Олена Мельник, рідна сестра Петра Мельника, масово вирубавши дерева, розпочала незаконне будівництво без жодних документів. А про вирубку лісу на згаданих 1,5 га за допомогою телебачення дізналася вся Україна, оскільки людей, які хотіли припинити незаконні дії, побили курсанти факультету податкової міліції.
Все це робиться за повної бездіяльності депутатів від „Нашої України”, про ситуацію в Ірпені вже давно знають на вищому партійному рівні у БЮТ та НУ. І мене дивує відсутність реакції партійних лідерів, які обіцяють нам саме те, що я намагалася робити – не крала сама і не давала красти іншим, вимагала ефективного використання земельних ресурсів, припинила вивіз сміття до лісу та річки, не кажучи вже про його спалення в межах міста (з моєю відставкою ця згубна практика, на жаль, відновилася), прагнула реорганізувати систему житлово-комунального господарства, запрошувала до міста фахівців, залучала гранти міжнародних фондів та пілотні проекти.
Я не вимагаю від вас підтримки мене як міського голови. Мені не потрібна влада заради влади. Я розглядала її лише як інструмент для захисту інтересів громади, нічого не прагнучи отримати для себе (досі, як і до виборів, проживаю в однокімнатній квартирі з чоловіком і двома дітьми, не маю ні машини, ні інших предметів розкоші). Та мене, як і всіх людей, цікавить, щоб при владі на всіх рівнях були моральні та чесні політики, які виконують свої обіцянки. Зокрема й обіцянки щодо контролю за діяльністю своїх депутатів на місцях. І тому я вимагаю від вас лише правди, чесності і порядності.
Ваші лідери всюди голосно заявляють, що всі рішення, які ухвалюються після 2 квітня Верховної України, є нелегітимними, і що ті, хто не виконує Указ Президента, будуть покарані. Але хіба виконання Указу Президента не для всіх? Хіба нашоукраїнцям можна його не виконувати? То чому ж ви не реагуєте на те, як ваші однопартійці виконують нелегітимну Постанову розпущеної Верховної Ради про дострокові вибори Ірпінського міського голови, витрачають на це бюджетні кошти, цинічно підставляють і вас, і Президента?
Шановні, народ вже навчився відрізняти патетичну фальш від правди. Тож будьте правдивими, а не фальшивими. Примусьте своїх депутатів виконати Указ Президента. І заради свого ж рейтингу примусьте їх скасувати рішення про надання регіоналам 1,5 га землі у лісовій зоні. Або публічно відмовтесь від таких депутатів, застосувавши до них заходи партійного впливу та імперативний мандат. Принаймні так буде чесно.
Ірпінського міського голови Мирослави Свистович,
чиї повноваження свавільно припинили депутати Ірпінської міської ради
Шановні делегати з’їзду „Нашої України”!
Я звертаюся до вас як Ірпінський міський голова, як людина, яка і на посаді міського голови, і до вступу на цю посаду завжди виконувала ваші програми та дотримувалася ваших принципів, але була відставлена вашими колегами, які голосували за дострокове припинення моїх повноважень разом з депутатами від Партії регіонів та СПУ.
Вісім років як громадська активістка я вела в Ірпені боротьбу з корупцією, чиновним свавіллям, розграбуванням навколокиївських земель, на які поклали око не лише місцеві, але й найвищі можновладці. У 2002 році я очолювала тут штаб „Нашої України”, а в 2004-му – штаб Віктора Ющенка. За мною встановлювали стеження, проти мене порушували кримінальні справи за випуск опозиційної газети, але ми перемогли, показавши один з найкращих результатів в області. Однак, рік тому, не зважаючи навіть на прохання Романа Безсмертного, я відмовилась балотуватись на посаду міського голови від „Нашої України”, оскільки у списку до міської ради від цього блоку опинилися ті, з ким я всі ці роки вела боротьбу, та невідомі в Ірпені заїжджі бізнесмени. В результаті я пішла на вибори сама та виграла їх, не маючи ні коштів, ні політичної підтримки згори.
Три місяці ірпінські та обласні нашоукраїнці, діючи не просто рука об руку, а однією командою з вітренківцями, „християнськими лібералами” Черновецького та народними депутатами від Партії регіонів не давали мені приступити до своїх обов’язків, оскільки кандидат, якого вони підтримали (одіозний бізнесмен Олег Бондар), програв вибори. А коли я нарешті змогла посісти посаду, саботували мою роботу, розпочавши проти мене війну на знищення, до якої згодом підключилися і більшість місцевого БЮТу з регіоналами та соціалістами. Тих же БЮТівців, які не побажали стати учасниками цієї „найширшої антикризової коаліції”, почали репресувати як на рівні міста, так і області.
Врешті решт депутати 3 квітня 2007 року, порушуючи Регламент міської ради та Закон „Про місцеве самоврядування в Україні”, достроково припинили мої повноваження. При цьому разом голосували депутати від Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів, „Нашої України” і Соціалістичної партії, а проти – лише жменька справжніх БЮТівців.
І ця нібито опозиційна до правлячої парламентської коаліції рада, де БЮТ та НУ мають переважну більшість, не лише першим питанням порядку денного відправила у відставку опозиційного до Верховної Ради мера, але й не підтримала під час голосування Указ Президента про розпуск Верховної Ради та спільну заяви фракцій БЮТ і НУ у парламенті та залишила для продажу з аукціону з шести запропонованих мною ділянок лише одну маленьку у 50 соток. А 4 квітня ірпінські БЮТівці та нашоукраїнці звертаються до розпущеної Верховної Ради з проханням призначити дострокові вибори Ірпінського міського голови (цього листа, як і заяву про мою відставку зачитував голова фракції „Наша Україна” Іван Колобов). І за один день профільний Комітет, в засіданні якого брали участь лише регіонали, соціалісти та комуністи, робить відповідний висновок, готує проект Постанови, вносить її до порядку денного, і 5 квітня 250 голосами „антикризовиків” під гучні оплески всіх антинародних депутатів нелегітимна Верховна Рада приймає цю Постанову і призначає на 17 червня дострокові вибори ірпінського мера, не зважаючи на те, що я подала до суду, оскарживши незаконне позбавлення мене повноважень.
З боку це виглядає як повний абсурд: синьо-біло-малинова Верховна Рада у важкий для неї період, коли її нібито не має хвилювати маленький Ірпінь, швиденько іде назустріч помаранчево-біло-червоній Ірпінській міськраді. А очолювана представником УРП „Собор” Ірпінська територіальна виборча комісія повним ходом виконує нелегітимну Постанову розпущеної Верховної Ради, хоча усі лідери як БЮТ, так і „Нашої України” на всеукраїнському рівні постійно заявляють, що жоден документ, прийнятий Верховною Радою після 2 квітня, не є легітимним, та лякають усіх кримінальною відповідальністю за невиконання Указу Президента.
Причина цього абсурду проста. Ірпінь нічим не відрізняється від інших таких самих містечок на Київщині: не зважаючи на борги, залишені у спадок від минулої влади, місто нормально пережило зиму, не наробило нових боргів, погасило частину старих, тут вчасно і в повному обсязі виплачується заробітна плата бюджетникам, одні з найнижчих в області тарифи на більшість комунальних послуг. Але в Ірпені, де при минулій владі було роздано за безцінь понад 1200 гектарів багатіям з усієї України, при мені практично припинилися землевідводи. З моєї ініціативи їх відбулося лише три, коли свої законні 10 соток для будівництва вперше за багато років отримали прості люди. Депутати ж, долаючи моє „вето”, надавали землю тим, хто і так її вже має вдосталь, наприклад, депутату Київської обласної ради від БЮТ Василю Якобінчуку. А Податковій Академії, яку, незаконно суміщаючи посади ректора та народного депутата, очолює голова Київської обласної організації Партії регіонів Петро Мельник, надають 1,5 гектари. І за все це голосують нашоукраїнці.
Олені Мельник, яка є сестрою Петра Мельника і депутатом міської ради від Партії регіонів, БЮТівці та нашоукраїнці, продавши ще в минулому році 7 га землі на території заводу „Ірпіньмаш” за 5 725 000 грн. та внісши їх до бюджету розвитку міста на 2007 рік, відтерміновують сплату цих коштів до 1 жовтня 2007 року, ставлячи під загрозу виконання цього бюджету. Але іншій жінці-підприємцю, яка власною тяжкою працею забезпечує функціонування єдиної в місті аптеки матері і дитини, 40 тис. грн. за викуп двох соток на тій же сесії відтермінувати відмовляються, мотивуючи це „дірками” у бюджеті.
Сьогодні, коли в країні розгоряється політичне змагання, в Ірпені панує затишшя. Натомість після моєї відставки Партія регіонів поводить себе у місті як господар, розпочавши справжнє свавілля. На території колишнього піонерського табору ім. Макаренка депутат Ірпінської міської ради від Партії регіонів Олена Мельник, рідна сестра Петра Мельника, масово вирубавши дерева, розпочала незаконне будівництво без жодних документів. А про вирубку лісу на згаданих 1,5 га за допомогою телебачення дізналася вся Україна, оскільки людей, які хотіли припинити незаконні дії, побили курсанти факультету податкової міліції.
Все це робиться за повної бездіяльності депутатів від „Нашої України”, про ситуацію в Ірпені вже давно знають на вищому партійному рівні у БЮТ та НУ. І мене дивує відсутність реакції партійних лідерів, які обіцяють нам саме те, що я намагалася робити – не крала сама і не давала красти іншим, вимагала ефективного використання земельних ресурсів, припинила вивіз сміття до лісу та річки, не кажучи вже про його спалення в межах міста (з моєю відставкою ця згубна практика, на жаль, відновилася), прагнула реорганізувати систему житлово-комунального господарства, запрошувала до міста фахівців, залучала гранти міжнародних фондів та пілотні проекти.
Я не вимагаю від вас підтримки мене як міського голови. Мені не потрібна влада заради влади. Я розглядала її лише як інструмент для захисту інтересів громади, нічого не прагнучи отримати для себе (досі, як і до виборів, проживаю в однокімнатній квартирі з чоловіком і двома дітьми, не маю ні машини, ні інших предметів розкоші). Та мене, як і всіх людей, цікавить, щоб при владі на всіх рівнях були моральні та чесні політики, які виконують свої обіцянки. Зокрема й обіцянки щодо контролю за діяльністю своїх депутатів на місцях. І тому я вимагаю від вас лише правди, чесності і порядності.
Ваші лідери всюди голосно заявляють, що всі рішення, які ухвалюються після 2 квітня Верховної України, є нелегітимними, і що ті, хто не виконує Указ Президента, будуть покарані. Але хіба виконання Указу Президента не для всіх? Хіба нашоукраїнцям можна його не виконувати? То чому ж ви не реагуєте на те, як ваші однопартійці виконують нелегітимну Постанову розпущеної Верховної Ради про дострокові вибори Ірпінського міського голови, витрачають на це бюджетні кошти, цинічно підставляють і вас, і Президента?
Шановні, народ вже навчився відрізняти патетичну фальш від правди. Тож будьте правдивими, а не фальшивими. Примусьте своїх депутатів виконати Указ Президента. І заради свого ж рейтингу примусьте їх скасувати рішення про надання регіоналам 1,5 га землі у лісовій зоні. Або публічно відмовтесь від таких депутатів, застосувавши до них заходи партійного впливу та імперативний мандат. Принаймні так буде чесно.