05/14/2007 | Михайло Свистович

Ми проживаємо в приватному секторі м. Ірпеня Київської області поблизу Національної академії державної податкової служби України, яку очолює голова Київської обласної Партії регіонів Петро Мельник. Не дивлячись на те, що в Ірпінській міській раді більшість мають Блок Юлії Тимошенко та „Наша Україна”, Петро Мельник почуває себе у місті повноправним господарем.

Наші будівлі розташовані навколо чудового лісу, який після війни насадили ще наші діди та прадіди, де зростали ми і наші батьки, де мають змогу зростати наші діти. Тут пройшло наше дитинство і молодість. Але наш ліс депутати Ірпінської міської ради надали Академії для будівництва гуртожитків, хоча в Ірпені для цього є вільні від лісу земельні ділянки. І за це землевідведення проголосували всі депутати від „Нашої України” в Ірпінській міській раді.

4 травня до лісу прийшли робітники та почали рубати дерева, хоча дозволу на це ніхто не давав. Нам вдалося захистити ліс, але 6 травня на допомогу робітникам з’явилися курсанти податкової міліції, які почали нас ображати та бити. Вони лаялися нецензурними словами та піднімали руку навіть на жінок та дітей. І жоден з депутатів-нашоукраїнців не захистив нас.

Петро Мельник вже не вперше наносить шкоду жителям нашого міста, а в особливості тим, хто проживає біля Академії:

- Він забрав шляхом обману єдину в нашому великому мікрорайоні школу №10. Він обіцяв побудувати нову школу, а на час її будівництва пустити нові шкільні автобусні маршрути, але ні нової школи, ні автобусних маршрутів для школярів нам побачити так і не довелось. Наші діти змушені вчитися в школах, які знаходяться в інших районах міста. Коли П. Мельник забирав школу №10, він мотивував це аварійним станом будівель для наших дітей, але для студентів Академії, які в даний час навчаються в цій будівлі (навіть без ремонту), вона чомусь не виявилась небезпечною та аварійною.

- Він забрав стадіон, що розташований біля колишньої школи №10 для своїх студентів. Тепер ні ми, ні наші діти не маємо змоги займатись спортом на стадіоні і навіть відвідувати його (територія охороняється студентами Академії.

- Студенти Академії, що проживають в гуртожитках, занехаяли територію лісу, забруднили його битим склом та сміттям. Наркомани, більшість яких – студенти Академії, мають звичку колотися прямо перед нашими подвір’ями, залишаючи шприци та голки в наших парканах. В лісі замість соснових гілок тепер все усіяно медичними. І ми боїмося випускати наших дітей гуляти в лісі, як колись гуляли ми.

- Петро Мельник безкоштовно отримав при минулій владі від міста колишній піонерський табір ім. Макаренка та викупив табір „Сокіл”. Там є достатньо території для будівництва гуртожитків, але пан ректор не хоче використовувати власне нерухоме майно для цього. Йому потрібна ще земля, і для нього не важливо, що для цього потрібно вирубати ліс.

До катастрофи на ЧАЕС наше місто Ірпінь було курортною зоною. Це гарне, красиве, затишне містечко, навколо якого густий ліс. Після вибуху на ЧАЕС цей ліс „взяв на себе” левову долю радіації, врятувавши, можливо, тисячі людських життів. А зараз його роздають і вирубують.

Просимо вас вжити відповідних заходів щодо свавілля органів місцевої влади стосовно розбазарювання „зелених легенів” нашого мікрорайону і міста в цілому. Дуже просимо почути наш крик душі і допомогти нам врятувати наш лісочок від знищення.

Ми віримо, що ви зможете вплинути на ваших депутатів, і вони скасують власне рішення про надання Податковій Академії 1,5 га нашого лісу.