Левко Лук”яненко: "До молоді та студентів моє дружнє звернення"
03/26/2009 | Skapirus
Українська приповідка каже: ”Під лежачий камінь вода не тече”. Справді, якщо хочемо, щоб в Україні було краще жити, мусимо самі щось робити для цього. Україна—це країна наших дідів-прадідів та далеких пращурів. В сиву давнину вони творили людську цивілізацію, а в Княжу добу створили велику імперію і виробили в основі своїй нашу українську мову. Потім Україна мала нещастя потрапити під окупацію московських царів та генеральних секретарів, які не визнавали за українцями права на національне життя і через навальну русифікацію намагалися перетворити українців на московитів.
Українська національна ідея свободи перемогла московську імперську ідею колоніяльного рабства і Україна стала незалежною державою. Кожна нація, добившись незалежності, починає національне відродження з відродження мови, бо ж мова—це не тільки інструмент передачи думок від однієї людини до іншої, але спосіб словесного виразу сприйнятого чуттями зовні світу. Мовою людина творить біоенергетичний інформаційний простір, що об”єднує етнічно споріднених людей в єдину організовану національну спільноту.
Окупант нищить мову, щоб знищити емоційно-інтелектуальне взаємопритягання і розпорошити членів нації. Відродження нації має починатися з відродження етнічного біоінформаційного поля, що взаємопритяганням одиниць створює почуття національногї єдності.
Українська держава цього не робить, бо складається в основному з баришників, а не патріотів, того за справу берітеся ви, хлопці й дівчата молодшого покоління.
Один з таких взявся до справи із завидною наполегливістю й умінням, що далебі вартий наслідування. Його звати Сергій Мельничук . Він голова Луганської ОО УРПЛ.
Платформа, з якої Мельничук вирішив повести боротьбу за нашу мову—це Конституція та рішення Конституційного суду України в цій справі.
Тактика його роботи—домагатися заявами та рішеннями адміністративних судів примусити університет ім. В.Даля здійснювати навчання державною мовою.
Спосіб дії—подавання відповідних заяв до прокуратури та адміністративного суду.
Листування з Мельничуком правоохоронні органи вели російською мовою. Мельничук з цього приводу відкрив наступ проти прокурорів. Звернувся до народного депутата Ю.Гнаткевича, який подав відповідний депутатський запит.
Уперта, юридично грамотна боротьба, дала успіх, про що свідчить відповідь Генпрокуратури Ю. Гнаткевичу 19.01.2009 р., яку Мельничук продемонструє.
Я далекий від переоцінки успіху республіканця С. Мельничука та депутата Ю. Гнаткечича, проте впевнений, що коли б з такою наполегливістю і послідовністю взялися розширювати сфери використання української мови бодай по півсотні студентів у вузах різних областей, то тимчасова поступка державних службовців нашій мові перетворилась би в стале і незворотнє досягнення.
Проти вас не кам”яна стіна, а заскорузлі зрусифіковані бюрократи з учорашнім мисленням. Ви спроможні їх примусити відступати, бо ви молоді, не залякані комуністичною диктатурою й жорстокими чекістами як вони і, головне, ви стоїте на державницьких позиціях. Вимагайте від державних службовців виконувати статтю 11 Конституції України про консолідацію української нації, а консолідацію української нації, ясна річ, не можна робити на англійській, турецькій чи російській мові. Її можна робити тільки на українській мові, тож відмова впроваджувати українську мову є антиконституційна, тобто протиправна, тобто несумісна з перебуванням на державній посаді людини, яка гальмує поширення української мови.
Під лежачий камінь вода не тече.
Борітеся—поборете!
Дух предків з вами. І сила Дажбога!
25 березня 2009 року
Левко Лук”яненко
Українська національна ідея свободи перемогла московську імперську ідею колоніяльного рабства і Україна стала незалежною державою. Кожна нація, добившись незалежності, починає національне відродження з відродження мови, бо ж мова—це не тільки інструмент передачи думок від однієї людини до іншої, але спосіб словесного виразу сприйнятого чуттями зовні світу. Мовою людина творить біоенергетичний інформаційний простір, що об”єднує етнічно споріднених людей в єдину організовану національну спільноту.
Окупант нищить мову, щоб знищити емоційно-інтелектуальне взаємопритягання і розпорошити членів нації. Відродження нації має починатися з відродження етнічного біоінформаційного поля, що взаємопритяганням одиниць створює почуття національногї єдності.
Українська держава цього не робить, бо складається в основному з баришників, а не патріотів, того за справу берітеся ви, хлопці й дівчата молодшого покоління.
Один з таких взявся до справи із завидною наполегливістю й умінням, що далебі вартий наслідування. Його звати Сергій Мельничук . Він голова Луганської ОО УРПЛ.
Платформа, з якої Мельничук вирішив повести боротьбу за нашу мову—це Конституція та рішення Конституційного суду України в цій справі.
Тактика його роботи—домагатися заявами та рішеннями адміністративних судів примусити університет ім. В.Даля здійснювати навчання державною мовою.
Спосіб дії—подавання відповідних заяв до прокуратури та адміністративного суду.
Листування з Мельничуком правоохоронні органи вели російською мовою. Мельничук з цього приводу відкрив наступ проти прокурорів. Звернувся до народного депутата Ю.Гнаткевича, який подав відповідний депутатський запит.
Уперта, юридично грамотна боротьба, дала успіх, про що свідчить відповідь Генпрокуратури Ю. Гнаткевичу 19.01.2009 р., яку Мельничук продемонструє.
Я далекий від переоцінки успіху республіканця С. Мельничука та депутата Ю. Гнаткечича, проте впевнений, що коли б з такою наполегливістю і послідовністю взялися розширювати сфери використання української мови бодай по півсотні студентів у вузах різних областей, то тимчасова поступка державних службовців нашій мові перетворилась би в стале і незворотнє досягнення.
Проти вас не кам”яна стіна, а заскорузлі зрусифіковані бюрократи з учорашнім мисленням. Ви спроможні їх примусити відступати, бо ви молоді, не залякані комуністичною диктатурою й жорстокими чекістами як вони і, головне, ви стоїте на державницьких позиціях. Вимагайте від державних службовців виконувати статтю 11 Конституції України про консолідацію української нації, а консолідацію української нації, ясна річ, не можна робити на англійській, турецькій чи російській мові. Її можна робити тільки на українській мові, тож відмова впроваджувати українську мову є антиконституційна, тобто протиправна, тобто несумісна з перебуванням на державній посаді людини, яка гальмує поширення української мови.
Під лежачий камінь вода не тече.
Борітеся—поборете!
Дух предків з вами. І сила Дажбога!
25 березня 2009 року
Левко Лук”яненко