Відкритий лист Міністру освіти і науки України докт. фіз.-мат. наук І. Вакарчуку
12/30/2009 | Skapirus
Міністру освіти і науки України доктору фіз.-мат. наук Івану ВАКАРЧУКУ
Вельмишановний Іване Олександровичу!
З великою тривогою ми спостерігаємо за неухильним проникненням церкви в усі сфери громадського життя, внаслідок чого відбувається і неприпустима клерикалізація освіти в Україні. Перш за все, нагадаємо Статтю 35 Конституції України, в якій міститься положення: Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Тим не менш, всупереч цій статті, 20.Х.08 МОН України видало Наказ № 941, згідно з яким при міністерстві створено Громадську раду (далі – ГР) з питань співпраці (!?) з церквами та релігійними організаціями. Безпосереднім наслідком діяльності ГР, окрім дивного обговорення галузевого стандарту з теології та умови присвоєння грифу МОН підручникам з богословських дисциплін, стало також звернення ГР до Міністерства фінансів України та Комітету ВР з питань бюджету щодо можливості державного фінансування видання підручників з „Основ християнської етики” для державних та комунальних навчальних закладів. Таким чином МОН України, певна річ, виконує підзаконний акт, а точніше – Доручення Президента України від 8.УІІ.05 № 1-1\657 про викладання у навчальних закладах курсу „Етика віри”. На наше глибоке переконання, це “доручення” може розглядатися лише як особиста думка громадянина В. А. Ющенка, а не як обов’язкове до виконання розпорядження глави Держави. Вичерпний перелік повноважень Президента України міститься в Статті 106 Конституції України. Серед них відсутнє право втручатися у фахову діяльність МОН України. На таких же підставах пан Президент міг би, скажімо, визначати програми з фізики, математики, хімії, біології тощо, чого Конституція йому не дозволяє. Можна також зрозуміти представників християнських конфесій, котрі подібні документи сприймають як вказівку та дозвіл на певні дії. Повертаючись до Доручення, зауважимо, що фактично громадянин В. А. Ющенко вигадав нову учбову дисципліну – „Етику віри”, яка не спирається на жодну відому в світі наукову дисципліну. Її назва по суті є евфемізмом, який приховує, що зміст запропонованої дисципліни має збігатися з православним варіантом християнської етики. При цьому не врахована наявність в Україні вірних багатьох інших конфесій. До речі, а яка з численних християнських церков планується бути залученою до конкретних дій в рамках прийнятого МОН плану? До того ж, Україна прагне йти в Європу, а, як відомо, остання одним з принципів своєї життєдіяльності визнає світськість. Європейський суд вже неодноразово жорстко засуджував появу в школах тієї чи іншої країни будь-яких ознак примусової конфесійності, навіть удавався до штрафування країн, де мали місце прояви таких тенденцій. Відтак, країну із середньовічним мисленням на державному рівні Європа не сприймає і не сприйме ніколи. Ми впевнені, що уявлення про природу і людину можуть спиратися лише на сучасні наукові знання. Як влучно зауважив Нобелівський лауреат В.Л. Гінзбург, залучення поняття „Бог” як відповідь на ще невирішені наукою проблеми – це просто заміна одного невідомого іншим. Можна багато дискутувати про походження життя та обґрунтування фізичних законів, але лише наукові дослідження є джерелом адекватних відомостей про Всесвіт, дають поштовх технологічному розвитку суспільства аж до поширених у сучасному світі комп’ютерів, телебачення, мобільного зв’язку, новітніми засобами лікування раніше невиліковних хвороб тощо. Саме досягнення науки привели до того, що Римо-католицька церква відмовилась від втручання у царину пізнання (зокрема, у 1992 р. переглянуто рішення у справі Г. Галілея). В бесіді з видатним російським математиком В.І. Арнольдом (березень 1998 р.) Папа Іоанн Павло II визнав, що лише наука здатна встановити притаманні природі властивості, релігія ж, за його словами, більш компетентна в оцінці можливого впливу наукових відкриттів на людину, суспільство та довкілля. Чому б не взяти за взірець цю мудру думку? Натомість, ми спостерігаємо, що войовничий антиінтелектуалізм поглинає Україну. Показовий приклад: популярна радіостанція „Ера-ФМ” представила таку собі пані Кирієнко як „фахівця з фізики”. Вона стверджувала, що церковний передзвін стерилізує повітря, внаслідок чого гинуть всі хвороботворні мікроорганізми. За іншими прикладами науково-культурного зубожіння в сучасній Україні також далеко ходити не треба: всі пам’ятають «фосфорну аварію» на Львівщині чи нещодавню істерію з «пташиним» чи «свинячим» грипом, коли в країні не знайшлося фахівців, здатних запропонувати ефективне розв’язання нагальних проблем. Сліпа віра в чудеса й релігійні забобони несумісна з науковим підходом до реалій природного та людського світу. Природничі науки не вписуються у церковну картину буття та свідомо виштовхуються з шкільних і телевізійних програм, зникають з книгарень, з народного світосприйняття. Тому під антимікробний церковний передзвін полишає країну освічена молодь, а невігласи й шахраї часто вважаються „науковцями”. Вони ж легко розтринькують бюджетні кошти (зокрема, через структури, подібні до створеної при МОН України і згадуваної вище ГР). Справжня освіта покликана дати громадянам засоби орієнтації у сучасному світі. Ці засоби не виходять за межі освіченого розуму та здобуті ним у ході тривалої історії, інтелектуальних зусиль багатьох поколінь учених. Натомість, релігійні уявлення про світ спираються на віру у певні сакральні положення, що не можуть бути перевірені в принципі. Світське виховання формує освіченого громадянина, робить його повноцінним представником людства. І якщо ми бажаємо забезпечити свідомість громадян ефективними методами налагодження суспільної взаємодії з метою розбудови українського суспільства, то достатньо курсу „Етики” з її „загальнолюдськими” нормами. Виходячи з вищенаведеного та враховуючи думку релігієзнавців (див., наприклад, матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Релігійний компонент в світській освіті і вихованні» (Київ, 2005 рік)), ми переконані, що: Впровадження у світську державну освіту курсів морально-етичного циклу має відбуватися з урахуванням положень Конституції України щодо відокремлення школи від церкви. Паралельне вивчення у державних школах альтернативних курсів з етики є небезпечним, бо призведе до поділу за світоглядним принципом дітей на „своїх-чужих”, а зрештою – до можливості виникнення у дитячому середовищі конфліктних ситуацій. Втручання різних церков, а то й міжконфесійних об’єднань у формування навчальних планів державних шкіл суперечить Закону про свободу совісті. Якщо держава в цілому та МОН зокрема не приймуть за основу таку – досить помірковану – позицію і не вживуть заходів по покращенню викладання природничих дисциплін у школах та вишах, то неминучими наслідками такого невтручання стануть: 1. подальша й необоротна деградація середньої та вищої освіти в країні, осередньовічення її та сприйняття за істину в останній інстанції змісту церковних проповідей; 2. зведення нанівець вітчизняної природничої науки та наукоємної промисловості, в тому числі ВПК, та остаточна декваліфікація відповідних виробничих колективів; 3. лавиноподібне зростання кількості техногенних катастроф внаслідок низької кваліфікації обслуговуючого персоналу; 4. значне погіршення медичного обслуговування та зростання захворюваності населення; 5. виникнення конфліктів між громадянами різних віросповідань, між гілками різних православних церков тощо; 6. еміграція вільнодумців, атеїстично налаштованих фахівців та релігійних дисидентів. Як свідчить історія, нав’язування певних конфесійних уподобань ніколи не мало позитивних наслідків. Досить нагадати, що значна частина воєн у світі виникала саме на релігійному ґрунті. Насамкінець, процитуємо нещодавній відкритий лист десяти всесвітньо відомих російських вчених „Політика РПЦ МП: консолідація чи розвал країни? ”, з яким ми цілком солідарні: „Вірити чи не вірити в Бога – справа совісті та переконань окремої людини. Ми поважаємо почуття віруючих і не ставимо за свою мету боротьбу з релігією. Але ми не можемо залишатися байдужими, коли здійснюються спроби піддати сумніву наукове знання, витравити з освіти „матеріалістичне уявлення про світ”, підмінити вірою знання, накопичені наукою. Не слід забувати, що проголошений державою курс на інноваційний розвиток може бути здійсненим лише у тому випадку, коли школи та вузи озброять молодих людей знаннями, здобутими сучасною наукою. Жодної альтернативи цим знанням не існує”.Громадяни України (підписи розміщені по мірі надходження): Академік НАН України В. М. Локтєв Чл.-кор. НАНУ С. М. Рябченко Докт. фіз.-мат. наук О. М. Габович Докт. філос. наук В. І. Кузнєцов Канд. хім. наук В. О. Хаврусь Головний інженер-технолог В. М. Бойчук Чл.-кор. НАНУ О. М. Омельянчук Канд. фіз.-мат. наук А. Ф. Лозенко Канд. фіз.-мат. наук О. І. Войтенко PhD А. Ільїн Канд. юрид. наук О. Северин PhD in Biological Sciences I. Бірченко Канд. фіз-мат. наук І. Жарков Канд. фіз-мат. наук В. В. Кухтін Чл.-кор. НАНУ В. О. Ямпольський Докт. фіз.-мат. наук В. Ю. Решетняк Докт. техн. наук О. М. Величко Канд. техн. наук Т. Б. Гордієнко Канд. філос. наук О. В. Горкуша, наук.співр. ВР ІФ НАНУ Канд. фіз.-мат. наук О. В. Семенов Докт. фіз.-мат. наук Ю. О. Рєзніков Канд. фіз.-мат. наук С. Г. Шарапов Канд. фіз.-мат. наук М. Г. Зубрілін Канд. фіз.-мат. наук В. М. Кадан Канд. фіз.-мат. наук О. А. Момотюк Канд. фіз.-мат. наук І. М. Гельфгат Чл.-кор. НАНУ Е. А. Пашицький Канд. юрид. наук В. М. Мірошниченко Академік НАНУ Л. М. Литвиненко Докт. фіз.-мат. наук В. М. Бондарєв Канд. фіз.-мат. наук М. О. Білоголовський Канд. фіз.-мат. наук С. І. Осипов Канд. хім. наук В. М. Вітер Канд. фіз.-мат. наук В. Є. Клименко Канд. філос. наук О. Р. Титаренко Канд. філос. наук В. В. Титаренко Докт. фіз.-мат. наук Ф. Т. Васько Докт. філос. наук Л. А. Виговський Докт. фіз.-мат. наук С. М. Єжов Канд. фіз.-мат. наук О. М. Радченко Вчитель фізики В. Епштейн І. Шевченко, Інститут біоорганічної хімії НАНУ Канд. техн. наук Т. В. Бєлих Канд. фіз.-мат. наук Г. В. Мохнач, старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України Б. А. Руденко, ІЯД НАНУ Канд. біол. наук Н. М. Жолобак, науковий співробітник відділу проблем інтерферону та імуномодуляторів ІМВ ім.Д.К.Заболотного НАН України Докт. фіз.-мат. наук А. Снарський, проф. КПІ. Канд. техн. наук Д. Лукомський Чл.-кор. НАН України С. Гнатченко Канд. філос. наук П. Ю. Павленко, старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України О. В. Степанюк, Хмельницький університет управління та права, викладач кафедри філософії та політології, аспірантка ХУУП за спеціальністю релігієзнавство Докт. філол. наук О. В. Александров, професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Канд. іст. наук Н. В. Верещагіна, доцент Одеського національного університету імен І. І. Мечникова Н. В. Кузьменко, м. Київ Канд. техн. наук В. Ф. Пеклун Докт. філос. наук В. К. Ларіонова, професор, завідувач кафедри філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Канд. філос. наук С. В. Свистунов, ст.науков.співробітник Інституту філософії НАНУ Докт. фіз.-мат. наук В. М. Самоваров, ФТІНТ НАН України Канд. філос. наук Т. В. Гаврилюк, доцент кафедри філософії Державної академії статистики, обліку, аудиту Держкомстату України Канд. техн. наук О. О. Коваленко, старший викладач, Черкаський державний технічний університет Вчитель історії А. О. Афанасьєв, політолог Канд. техн. наук І. В. Зозуля Докт. фіз.-мат. наук В. О. Покровський, професор, Інститут хімії поверхні НАН України М. Гайдук, директор спеціалізованої школи 135 м.Києва Докт. фіз.-мат. наук С. І. Вільчинський Канд. техн. наук I. Красiков Докт. фіз.-мат. наук Є. С. Мартинов, Інститут теоретичної фізики ім. Н.Н. Боголюбова НАН України Докт. фіз.-мат. наук Б. Алтоіз Канд. мeд. наук Г. Пінчук, асоціат-профeсор кафeдри природничих наук та матeматики, Унівeрситeт для жінок штату Місісіпі, Колумбус, Місісіпі, CША. Віруючий, християнин, православний (з лютого 2007 р.), активний учасник і модeратор форуму "Філософія, рeлігія та духовність" вeб-сайту "Майдан" В. Гаташ, журналіст Канд. фіз.-мат. наук В. Є. Давідсон, професор кафедри аерогідромеханіки Дніпропетровського Національного університету, нині пенсіонер Докт. фіз.-мат. наук В. Кучін Канд. техн. наук О. Кричивець, м. Львів, ДП НДІ "Система" Канд.фіз.-мат. наук Е. Черняков Канд. техн. наук Л. Чернякова Канд. біол. наук О. Б. Богатирьова, Тавричеський державний агротехнологічний університет Канд. фіз.-мат. наук Ю. К. Виграненко Докт. фіз.-мат. наук В. Ткаченко, пров. наук. співробітник Ін-ту математики НАН України Докт. техн. наук В. Ф. Самарчанц, професор, заслужений машинобудівник України, ОАО "НИИ "ВЕЛТ", м. Харків Докт. фіз.-мат. наук В. Татаренко, ІМФ НАН України Докт. мед. наук, проф. О. О. Шерстюк Докт. соціол. наук, канд. екон. наук Ю. Чернецький, завідуючий відділом соціології НДІ соціально-гуманітарних досліджень Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Ю. Ф. Беспятко, вчитель географії СШ 9 м.Марганець Докт. техн. наук Є. А. Шушляпін, професор кафедри технічної кібернетики Севастопольського національного технічного університету Канд. біол. наук О. Ф. Андріанова Канд.хім.наук В. А. Ільюшенок Академік АН ВО, чл.-кор. НАН України В. Зайцев, зав. кафедри аналітичної хімії КНУ ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна Докт. техн. наук С. Лапта Докт. філос. наук І. І. Мигович, проф., народний депутат України 3-го та 4-го скликань Канд. іст. наук Я. П. Гершкович Канд. техн. наук О.Н. Абу Усбах, НТУУ "КПІ" Докт. філос. наук, кандидат богослов'я Є. К. Дулуман, професор Канд. філос. наук А. М. Вальчук, доцент кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права Канд. філос. наук О. О. Гернего, доцент кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права Канд. біол. наук Т. В. Виговська, доцент кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права Канд. фіз.-мат. наук О. Бердичевський Канд. фіз.-мат. наук Г. Б. Вайс, доцент кафедри вищої математики АДИ ДонНТУ К. С. Луговой, молодший науковий співробітник А. Ю. Самарський, аспірант каф. філософії НУБІП Канд. фіз.-мат. наук Г. Ковальчук Канд. філол. наук С. Вакуленко, доц. на кафедрі української мови Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди Докт. фіз.-мат. наук А.И. Прохватилов Канд. фіз.-мат. наук И.С. Брауде О. Зеленській, PhD Н. Совсун, студент магістерської програми з культурології, НаУКМА А. Кравець, студентка магістерської програми з культурології в НаУКМА (бакалавр культурології) Канд. техн. наук М. Ю. Терновой Р. О. Чернухін, учитель фізики вищої категорії, учитель-методист, пед.стаж - 20 років, викладач фізики Донецького ліцея "Коллеж" Канд. екон. наук Т. Касіч-Пилипенко, Запорізький національний технічний університет. Загалом станом на 30 грудня 2009 р. відркитий лист підтримало 109 осіб, з них Академіки НАН України: 2 Член-кореспонденти НАНУ: 6 Доктори наук: 28 Кандидати наук: 58
Підписи продовжують надходити. Якщо Ви хочете приєднатися до тих, хто підтримав цей лист, просимо надіслати повідомленні із зазначенням наукового ступеня, місця роботи (необов'язково), імені та прізвища. Ви можете додавати свого підписа прямо тут! Натисніть нижче посилання "Підписатися".
Відповіді
2010.01.01 | зновусябр
Дмитренко Андрій юрійович, доцент Полтавського НТУ ім. Ю. Кондратюка, кандидат технічних наук
2010.01.01 | guest
Чорний Анатолій
2010.01.02 | guest
Салтовська Д.А., провідний програміст
2010.01.02 | guest
Наталка Мельник, Вінниця, інженер, бухгалтер, активна християнка
2010.01.02 | guest
Доктор фіз.-мат. наук, професор Юрій Дрозд
2010.01.02 | Kulish
Олексій Кулішенко, канд. техн. наук, НАН України
2010.01.02 | guest
К.І.Чорна, зав. відділом морального та етичного виховання Інституту проблем виховання АПН України, к.п.н.
2010.01.02 | guest
Сергій Силантьєв, кандидат біологічних наук, University College London
2010.01.03 | guest
А.Р.Степнюк, кандидат біологічних наук, м.н.с. Інституту Фізіології ім. О.О.Богомольця НАНУ
2010.01.04 | guest
В.К.Бухтіяров, канд.хім.наук, доцент
Як знищується середня освіта (5 кроків): 1. У педагогічних вищах паралельно готують вчителів з двох предметів (наприклад, хімії та біології) - вчитель ґрунтовно не знає жодного предмету (перші роки після випуску) - не може якісно навчити учня (чи можна вивчити = зрозуміти хімію + біологію за 2 -3 роки навчання?!). 2. Безкоштовний підручник - після кожного року навчання учня позбавляють підручника. А яке навчання без повсякденного повторення? Придбати сучасний підручник (якість наших підручників - тема іншої розмови) - а видано його з грифом "Не для продажу" - неможливо. 3. Знищено заклади позашкільної технічної (авіамоделювання, кіно-, фото-, радіо- тощо) та науково-природничої (фізика, хімія, біологія тощо)освіти. Саме тут працювали з обдарованою молоддю та виховували майбутню наукову та технічну еліту; 4. Практично не видається наукова та науково-популярна література (у тому числі й періодична). 5. Замість посилення гуманітарної та наукової складової навчання (фактично, за рахунок природничих та математичних дисциплін) впроваджують псевдодисципліни (валеологія, етика релігії тощо).2010.01.04 | Skapirus
Вікторе Кімовичу, якщо можна, напишіть мені лист
Моя скринька vhavrus[вyxo]yahoo.com (Вячеслав Хаврусь)2010.01.04 | guest
Канд. тех. наук Олександр Міненко
2010.01.05 | guest
Канд. біол. наук Ніна Дорошенко
2010.01.05 | guest
Ірина Лашкевич, інженер
2010.01.06 | guest
Нещадименко В.І. нейрохірург, санолог.КЛШМД
Глубокоуважаемые господа. Дополняю Ваше обращение и подписываю. Вера дело совести каждого украинца. Внушать её детям дело родителей, а не госчиновников не защищающих конституцию. Министру образования выполнять подзаконные акты даже президента,явно не гаранта конституции,проиллюстрировавшего это, не гоже. Есть приходы, церковные школы - там религиозной этике веры любой конфессиональной направленности и место. Не вопросами к чинопочитающему Вакарчуку , а этими предложениями дополните письмо. Желательно при продолжении нарушения статьи конституции переслать это письмо в конституционный суд, для принятия окончательного решения.Чтобы не успела развернуть деятельность запущенная бюрократическая подзаконная машина. А в идеале уже созрело время обращения по факту. Нарушение конституции налицо двумя чиновниками и катится по ведомствам. Виталий Иванович Нещадименко. Общественный деятель, учёный( 8 научных работ).Мой принцип и стиль жизни НАУЧНАЯ ПРАКТИКА. Skapirus пише: >Міністру освіти і науки України > доктору фіз.-мат. наук Івану ВАКАРЧУКУ
Вельмишановний Іване Олександровичу!
З великою тривогою ми спостерігаємо за неухильним проникненням церкви в усі сфери громадського життя, внаслідок чого відбувається і неприпустима клерикалізація освіти в Україні. Перш за все, нагадаємо Статтю 35 Конституції України, в якій міститься положення: > > Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. > > Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. > > Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. > > Тим не менш, всупереч цій статті, 20.Х.08 МОН України видало Наказ № 941, згідно з яким при міністерстві створено Громадську раду (далі – ГР) з питань співпраці (!?) з церквами та релігійними організаціями. Безпосереднім наслідком діяльності ГР, окрім дивного обговорення галузевого стандарту з теології та умови присвоєння грифу МОН підручникам з богословських дисциплін, стало також звернення ГР до Міністерства фінансів України та Комітету ВР з питань бюджету щодо можливості державного фінансування видання підручників з „Основ християнської етики” для державних та комунальних навчальних закладів. > > Таким чином МОН України, певна річ, виконує підзаконний акт, а точніше – Доручення Президента України від 8.УІІ.05 № 1-1\657 про викладання у навчальних закладах курсу „Етика віри”. > > На наше глибоке переконання, це “доручення” може розглядатися лише як особиста думка громадянина В. А. Ющенка, а не як обов’язкове до виконання розпорядження глави Держави. Вичерпний перелік повноважень Президента України міститься в Статті 106 Конституції України. Серед них відсутнє право втручатися у фахову діяльність МОН України. На таких же підставах пан Президент міг би, скажімо, визначати програми з фізики, математики, хімії, біології тощо, чого Конституція йому не дозволяє. Можна також зрозуміти представників християнських конфесій, котрі подібні документи сприймають як вказівку та дозвіл на певні дії. > > Повертаючись до Доручення, зауважимо, що фактично громадянин В. А. Ющенко вигадав нову учбову дисципліну – „Етику віри”, яка не спирається на жодну відому в світі наукову дисципліну. Її назва по суті є евфемізмом, який приховує, що зміст запропонованої дисципліни має збігатися з православним варіантом християнської етики. При цьому не врахована наявність в Україні вірних багатьох інших конфесій. До речі, а яка з численних християнських церков планується бути залученою до конкретних дій в рамках прийнятого МОН плану? > > До того ж, Україна прагне йти в Європу, а, як відомо, остання одним з принципів своєї життєдіяльності визнає світськість. Європейський суд вже неодноразово жорстко засуджував появу в школах тієї чи іншої країни будь-яких ознак примусової конфесійності, навіть удавався до штрафування країн, де мали місце прояви таких тенденцій. Відтак, країну із середньовічним мисленням на державному рівні Європа не сприймає і не сприйме ніколи. > > Ми впевнені, що уявлення про природу і людину можуть спиратися лише на сучасні наукові знання. Як влучно зауважив Нобелівський лауреат В.Л. Гінзбург, залучення поняття „Бог” як відповідь на ще невирішені наукою проблеми – це просто заміна одного невідомого іншим. Можна багато дискутувати про походження життя та обґрунтування фізичних законів, але лише наукові дослідження є джерелом адекватних відомостей про Всесвіт, дають поштовх технологічному розвитку суспільства аж до поширених у сучасному світі комп’ютерів, телебачення, мобільного зв’язку, новітніми засобами лікування раніше невиліковних хвороб тощо. > > Саме досягнення науки привели до того, що Римо-католицька церква відмовилась від втручання у царину пізнання (зокрема, у 1992 р. переглянуто рішення у справі Г. Галілея). В бесіді з видатним російським математиком В.І. Арнольдом (березень 1998 р.) Папа Іоанн Павло II визнав, що лише наука здатна встановити притаманні природі властивості, релігія ж, за його словами, більш компетентна в оцінці можливого впливу наукових відкриттів на людину, суспільство та довкілля. Чому б не взяти за взірець цю мудру думку? > > Натомість, ми спостерігаємо, що войовничий антиінтелектуалізм поглинає Україну. Показовий приклад: популярна радіостанція „Ера-ФМ” представила таку собі пані Кирієнко як „фахівця з фізики”. Вона стверджувала, що церковний передзвін стерилізує повітря, внаслідок чого гинуть всі хвороботворні мікроорганізми. За іншими прикладами науково-культурного зубожіння в сучасній Україні також далеко ходити не треба: всі пам’ятають «фосфорну аварію» на Львівщині чи нещодавню істерію з «пташиним» чи «свинячим» грипом, коли в країні не знайшлося фахівців, здатних запропонувати ефективне розв’язання нагальних проблем. Сліпа віра в чудеса й релігійні забобони несумісна з науковим підходом до реалій природного та людського світу. Природничі науки не вписуються у церковну картину буття та свідомо виштовхуються з шкільних і телевізійних програм, зникають з книгарень, з народного світосприйняття. Тому під антимікробний церковний передзвін полишає країну освічена молодь, а невігласи й шахраї часто вважаються „науковцями”. Вони ж легко розтринькують бюджетні кошти (зокрема, через структури, подібні до створеної при МОН України і згадуваної вище ГР). > > Справжня освіта покликана дати громадянам засоби орієнтації у сучасному світі. Ці засоби не виходять за межі освіченого розуму та здобуті ним у ході тривалої історії, інтелектуальних зусиль багатьох поколінь учених. Натомість, релігійні уявлення про світ спираються на віру у певні сакральні положення, що не можуть бути перевірені в принципі. Світське виховання формує освіченого громадянина, робить його повноцінним представником людства. І якщо ми бажаємо забезпечити свідомість громадян ефективними методами налагодження суспільної взаємодії з метою розбудови українського суспільства, то достатньо курсу „Етики” з її „загальнолюдськими” нормами. Виходячи з вищенаведеного та враховуючи думку релігієзнавців (див., наприклад, матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Релігійний компонент в світській освіті і вихованні» (Київ, 2005 рік)), ми переконані, що: > > Впровадження у світську державну освіту курсів морально-етичного циклу має відбуватися з урахуванням положень Конституції України щодо відокремлення школи від церкви. > > Паралельне вивчення у державних школах альтернативних курсів з етики є небезпечним, бо призведе до поділу за світоглядним принципом дітей на „своїх-чужих”, а зрештою – до можливості виникнення у дитячому середовищі конфліктних ситуацій. Втручання різних церков, а то й міжконфесійних об’єднань у формування навчальних планів державних шкіл суперечить Закону про свободу совісті. > > Якщо держава в цілому та МОН зокрема не приймуть за основу таку – досить помірковану – позицію і не вживуть заходів по покращенню викладання природничих дисциплін у школах та вишах, то неминучими наслідками такого невтручання стануть: > > 1. подальша й необоротна деградація середньої та вищої освіти в країні, осередньовічення її та сприйняття за істину в останній інстанції змісту церковних проповідей; > > 2. зведення нанівець вітчизняної природничої науки та наукоємної промисловості, в тому числі ВПК, та остаточна декваліфікація відповідних виробничих колективів; > > 3. лавиноподібне зростання кількості техногенних катастроф внаслідок низької кваліфікації обслуговуючого персоналу; > > 4. значне погіршення медичного обслуговування та зростання захворюваності населення; > > 5. виникнення конфліктів між громадянами різних віросповідань, між гілками різних православних церков тощо; > > 6. еміграція вільнодумців, атеїстично налаштованих фахівців та релігійних дисидентів. > > Як свідчить історія, нав’язування певних конфесійних уподобань ніколи не мало позитивних наслідків. Досить нагадати, що значна частина воєн у світі виникала саме на релігійному ґрунті. > > Насамкінець, процитуємо нещодавній відкритий лист десяти всесвітньо відомих російських вчених „Політика РПЦ МП: консолідація чи розвал країни? ”, з яким ми цілком солідарні: „Вірити чи не вірити в Бога – справа совісті та переконань окремої людини. Ми поважаємо почуття віруючих і не ставимо за свою мету боротьбу з релігією. Але ми не можемо залишатися байдужими, коли здійснюються спроби піддати сумніву наукове знання, витравити з освіти „матеріалістичне уявлення про світ”, підмінити вірою знання, накопичені наукою. Не слід забувати, що проголошений державою курс на інноваційний розвиток може бути здійсненим лише у тому випадку, коли школи та вузи озброять молодих людей знаннями, здобутими сучасною наукою. Жодної альтернативи цим знанням не існує”.Громадяни України (підписи розміщені по мірі надходження): > > Академік НАН України В. М. Локтєв > > Чл.-кор. НАНУ С. М. Рябченко > > Докт. фіз.-мат. наук О. М. Габович > > Докт. філос. наук В. І. Кузнєцов > > Канд. хім. наук В. О. Хаврусь > > Головний інженер-технолог В. М. Бойчук > > Чл.-кор. НАНУ О. М. Омельянчук > > Канд. фіз.-мат. наук А. Ф. Лозенко > > Канд. фіз.-мат. наук О. І. Войтенко > > PhD А. Ільїн > > Канд. юрид. наук О. Северин > > PhD in Biological Sciences I. Бірченко > > Канд. фіз-мат. наук І. Жарков > > Канд. фіз-мат. наук В. В. Кухтін > > Чл.-кор. НАНУ В. О. Ямпольський > > Докт. фіз.-мат. наук В. Ю. Решетняк > > Докт. техн. наук О. М. Величко > > Канд. техн. наук Т. Б. Гордієнко > > Канд. філос. наук О. В. Горкуша, наук.співр. ВР ІФ НАНУ > > Канд. фіз.-мат. наук О. В. Семенов > > Докт. фіз.-мат. наук Ю. О. Рєзніков > > Канд. фіз.-мат. наук С. Г. Шарапов > > Канд. фіз.-мат. наук М. Г. Зубрілін > > Канд. фіз.-мат. наук В. М. Кадан > > Канд. фіз.-мат. наук О. А. Момотюк > > Канд. фіз.-мат. наук І. М. Гельфгат > > Чл.-кор. НАНУ Е. А. Пашицький > > Канд. юрид. наук В. М. Мірошниченко > > Академік НАНУ Л. М. Литвиненко > > Докт. фіз.-мат. наук В. М. Бондарєв > > Канд. фіз.-мат. наук М. О. Білоголовський > > Канд. фіз.-мат. наук С. І. Осипов > > Канд. хім. наук В. М. Вітер > > Канд. фіз.-мат. наук В. Є. Клименко > > Канд. філос. наук О. Р. Титаренко > > Канд. філос. наук В. В. Титаренко > > Докт. фіз.-мат. наук Ф. Т. Васько > > Докт. філос. наук Л. А. Виговський > > Докт. фіз.-мат. наук С. М. Єжов > > Канд. фіз.-мат. наук О. М. Радченко > > Вчитель фізики В. Епштейн > > І. Шевченко, Інститут біоорганічної хімії НАНУ > > Канд. техн. наук Т. В. Бєлих > > Канд. фіз.-мат. наук Г. В. Мохнач, старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України > > Б. А. Руденко, ІЯД НАНУ > > Канд. біол. наук Н. М. Жолобак, науковий співробітник відділу проблем інтерферону та імуномодуляторів ІМВ ім.Д.К.Заболотного НАН України > > Докт. фіз.-мат. наук А. Снарський, проф. КПІ. > > Канд. техн. наук Д. Лукомський > > Чл.-кор. НАН України С. Гнатченко > > Канд. філос. наук П. Ю. Павленко, старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України > > О. В. Степанюк, Хмельницький університет управління та права, викладач кафедри філософії та політології, аспірантка ХУУП за спеціальністю релігієзнавство > > Докт. філол. наук О. В. Александров, професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова > > Канд. іст. наук Н. В. Верещагіна, доцент Одеського національного університету імен І. І. Мечникова > > Н. В. Кузьменко, м. Київ > > Канд. техн. наук В. Ф. Пеклун > > Докт. філос. наук В. К. Ларіонова, професор, завідувач кафедри філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника > > Канд. філос. наук С. В. Свистунов, ст.науков.співробітник Інституту філософії НАНУ > > Докт. фіз.-мат. наук В. М. Самоваров, ФТІНТ НАН України > > Канд. філос. наук Т. В. Гаврилюк, доцент кафедри філософії Державної академії статистики, обліку, аудиту Держкомстату України > > Канд. техн. наук О. О. Коваленко, старший викладач, Черкаський державний технічний університет > > Вчитель історії А. О. Афанасьєв, політолог > > Канд. техн. наук І. В. Зозуля > > Докт. фіз.-мат. наук В. О. Покровський, професор, Інститут хімії поверхні НАН України > > М. Гайдук, директор спеціалізованої школи 135 м.Києва > > Докт. фіз.-мат. наук С. І. Вільчинський > > Канд. техн. наук I. Красiков > > Докт. фіз.-мат. наук Є. С. Мартинов, Інститут теоретичної фізики ім. Н.Н. Боголюбова НАН України > > Докт. фіз.-мат. наук Б. Алтоіз > > Канд. мeд. наук Г. Пінчук, асоціат-профeсор кафeдри природничих наук та матeматики, Унівeрситeт для жінок штату Місісіпі, Колумбус, Місісіпі, CША. Віруючий, християнин, православний (з лютого 2007 р.), активний учасник і модeратор форуму "Філософія, рeлігія та духовність" вeб-сайту "Майдан" > > В. Гаташ, журналіст > > Канд. фіз.-мат. наук В. Є. Давідсон, професор кафедри аерогідромеханіки Дніпропетровського Національного університету, нині пенсіонер > > Докт. фіз.-мат. наук В. Кучін > > Канд. техн. наук О. Кричивець, м. Львів, ДП НДІ "Система" > > Канд.фіз.-мат. наук Е. Черняков > > Канд. техн. наук Л. Чернякова > > Канд. біол. наук О. Б. Богатирьова, Тавричеський державний агротехнологічний університет > > Канд. фіз.-мат. наук Ю. К. Виграненко > > Докт. фіз.-мат. наук В. Ткаченко, пров. наук. співробітник Ін-ту математики НАН України > > Докт. техн. наук В. Ф. Самарчанц, професор, заслужений машинобудівник України, ОАО "НИИ "ВЕЛТ", м. Харків > > Докт. фіз.-мат. наук В. Татаренко, ІМФ НАН України > > Докт. мед. наук, проф. О. О. Шерстюк > > Докт. соціол. наук, канд. екон. наук Ю. Чернецький, завідуючий відділом соціології НДІ соціально-гуманітарних досліджень Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна > > Ю. Ф. Беспятко, вчитель географії СШ 9 м.Марганець > > Докт. техн. наук Є. А. Шушляпін, професор кафедри технічної кібернетики Севастопольського національного технічного університету > > Канд. біол. наук О. Ф. Андріанова > > Канд.хім.наук В. А. Ільюшенок > > Академік АН ВО, чл.-кор. НАН України В. Зайцев, зав. кафедри аналітичної хімії КНУ ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна > > Докт. техн. наук С. Лапта > > Докт. філос. наук І. І. Мигович, проф., народний депутат України 3-го та 4-го скликань > > Канд. іст. наук Я. П. Гершкович > > Канд. техн. наук О.Н. Абу Усбах, НТУУ "КПІ" > > Докт. філос. наук, кандидат богослов'я Є. К. Дулуман, професор > > Канд. філос. наук А. М. Вальчук, доцент кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права > > Канд. філос. наук О. О. Гернего, доцент кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права > > Канд. біол. наук Т. В. Виговська, доцент кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права > > Канд. фіз.-мат. наук О. Бердичевський > > Канд. фіз.-мат. наук Г. Б. Вайс, доцент кафедри вищої математики АДИ ДонНТУ > > К. С. Луговой, молодший науковий співробітник > > А. Ю. Самарський, аспірант каф. філософії НУБІП > > Канд. фіз.-мат. наук Г. Ковальчук > > Канд. філол. наук С. Вакуленко, доц. на кафедрі української мови Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди > > Докт. фіз.-мат. наук А.И. Прохватилов > > Канд. фіз.-мат. наук И.С. Брауде > > О. Зеленській, PhD > > Н. Совсун, студент магістерської програми з культурології, НаУКМА > > А. Кравець, студентка магістерської програми з культурології в НаУКМА (бакалавр культурології) > > Канд. техн. наук М. Ю. Терновой > > Р. О. Чернухін, учитель фізики вищої категорії, учитель-методист, пед.стаж - 20 років, викладач фізики Донецького ліцея "Коллеж" > > Канд. екон. наук Т. Касіч-Пилипенко, Запорізький національний технічний університет. > > > Загалом станом на 30 грудня 2009 р. відркитий лист підтримало 109 осіб, з них > Академіки НАН України: 2 > Член-кореспонденти НАНУ: 6 > Доктори наук: 28 > Кандидати наук: 58
Підписи продовжують надходити. Якщо Ви хочете приєднатися до тих, хто підтримав цей лист, просимо надіслати повідомленні із зазначенням наукового ступеня, місця роботи (необов'язково), імені та прізвища. Ви можете додавати свого підписа прямо тут! Натисніть нижче посилання "Підписатися".
2010.01.08 | guest
Канд. хім. наук О.Б.Щербаков
Полностью поддерживаю письмо.Боюсь только, что взывать к г-ну Вакарчуку бесполезно. Необходимо менять базовые принципы подхода к образованию (в том числе приоритеты) - это возможно только со сменой самого министра и системы вцелом.
2010.01.10 | guest
Д. А. Свєчкарьов, канд. хім. наук
2010.01.10 | guest
Канд. біол. наук Сабко В.Є.
2010.01.11 | guest
Корсун Артем Миколайович. Аспірант ХДАК.
Повністю підтримую данне звернення. Хотів би зауважити, що у данному випадку хибним зразком став наш "північний сусід" (тм), в якому відбувається зрощення державної влади й церкви. Якщо ми йдемо до Європи, ми не маємо копіювати хибний досвід інших держав з іншою культурою та з іншим етнокультурним досвідом. Подібні начебто корисні іновації сприяють не духовному піднесенню, а поширенню розбрату, оскільки Україна є поліконфесійною державою, й спроби "протягти" в учбові програми "свою" релігію стрічає опір серед представників інших конфесій та церков.2010.01.11 | guest
Гуніна Л.М., канд. біол. наук
Пан Ющенко бажає бачити Україну голодною - але у вишиванках та з вірою у серці. Проте йому самому немає вірі в Україні за те, що він зробив з державою. Навіть в останні свої години цей пан розвалює підвалини освіти та науки, замінюючи їх своїми "містечковими" забаганками та забуваючи, що є вічні закони та принципи , головним з яких є внутрішня свобода, котру він бажає знищити не тільки у нас, а й в наших дітях. Хай краще займається складанням речей у своєму кабінеті, бо вже недовго...!2010.01.11 | guest
Б.В.Новіков, пров. наук. співроб., доктор ф.-м.н., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Полностью поддерживаю2010.01.11 | guest
Дзеверін І. І., канд. біол. наук, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
2010.01.11 | guest
В. Б. Шуваліков, канд. біол. наук, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
Контактний емейл тимчасовий2010.01.11 | guest
Козиненко І. І., канд. біол. наук, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
2010.01.11 | guest
Заводнікова Н. С., Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
2010.01.11 | guest
Титар В. М., канд. біол. наук, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
2010.01.11 | guest
Леонід Федоренко, к.б.н. Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
2010.01.11 | guest
Лашкова О. І., канд. біол. наук, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
2010.01.11 | guest
Г.Б. Литинский, доцент НТУ "ХПИ", канд. хим. наук
2010.01.11 | guest
Таїсія Заплітна, асистент кафедри теорії та практики перекладу ЧНУ
2010.01.11 | guest
Фаворов Сергій Юрійович, доктор фіз-мат.наук, Харківський Національний Університет
2010.01.12 | guest
Жмир Володимир Федорович, працівник Інституту філософії НАН України
2010.01.12 | Sychovyk
Орислав Вовченко, робітник з м.Кривого Рогу
2010.01.13 | guest
Толстенко Д.П., к.т.н., доцент ТНУ им. В.И. Вернадского
2010.01.13 | guest
Vyacheslav Hnatyuk, Doktorant, Ludwig-Maximilians-Universitaet Muenchen (Sprachwissenschaft/Movoznavstvo)
2010.01.14 | guest
Князева Олена Володимирівна, вчитель-методист, вч. біології, гімназія №136, Голова Всеукраїнської громадської організації "Асоціація вчителів біології України"
Сучасна церква, зокрема Ватікан, визнає знання не тому, що так хоче, а тому, що не можна не визнати явне. Це не означає, що сучасна освіта має визнавати необхідність участі церкви в отриманні знань. В Україні пішли далі: Міністерство освіти "помазало" на служіння в школах вчителів. Хто "помазав" Міністерство?2010.01.15 | guest
Гхазалі М.А., Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена
2010.01.18 | guest
О.І. Жалай канд.біол. наук, мнс, Інститут зоологіі ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
2010.01.18 | guest
Русін Михайло, аспірант, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
2010.01.20 | guest
П. В. Пучков, канд. біол. наук, с. н. с. Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, доцент Міжнародного Соломонового університету
Полностью поддерживаю идеи открытого письма. "Сон разума рождает чудовищ": это знают все. Так не дадим же усыпить разум!2010.01.26 | guest
Святослав Морозов-Леонов, с.н.с, к.б.н, Институт зоологии НАНУ им. И.И. Шмальгаузена
2010.02.04 | guest
Л.Т.Рачкова, Інститут молекулярної біології і генетики НАНУ
2010.02.06 | guest
А.С.Овсянніков, канд.фіз.-мат. наук
2010.02.06 | guest
Сон М. О. м.н.с., Одесский филиал Института биологии южных морей НАНУ
2010.03.02 | guest
Пасічний О. О., старший науковий співробітник, канд. техн. наук
2010.03.02 | guest
Скуратова В.А., вчитель мови та лiтератури.
2010.03.04 | guest
Тетяна Сакал, канд. філол. наук
2010.04.04 | guest
Віталій Близнюк, к.ф.-м.н., ІМФ НАН України; Gent University, Бельгія
2010.04.25 | guest
Захарченко Тарас Леонідович, студент НТУУ "КПІ", факультет електроніки
2010.05.17 | guest
Володимир Сафронов, адміністратор сайту " Незалежне тестування" http://safronov.com.ua
2011.01.21 | guest
Владимир Сергейчук, вед.н.с. Института математики, д-р ф.-м. наук
2011.01.27 | guest
Столяревська Алла Леонідівна, к.п.н., доцент Міжнародного Соломонового університету
2011.06.13 | guest
Олег Голубєв, ст. викладач кафедри соціально-гуманітарних наук, АВМС імені П.С. Нахімова
2011.07.08 | guest
Вероніка Конончук, координатор соціально-мистецької ініціативи "ВзаємоДІЯ - спільна дія ГРОМАДИ", співкоординатор дискусійного кіноклубу соціально-психологічного кіно ЧаплінКлуб
Пропоную також подати заявку як держави з найвищим відсотком високопосадовців вищих рангів, що мають кримінальне минули та/або не володіють державною мовою