Резолюція комітетських слухань щодо законопроекту "Про мирні зібрання" (№ 2450)
06/24/2010 | Михайло Свистович
Законопроект "Про мирні зібрання" (№ 2450), ставши законом, істотно погіршить ситуацію з дотриманням свободи зібрань в країні, і стане черговим кроком у становленні поліцейської держави в Україні.
По-перше, цей закон звужує вже існуючі права і свободи громадян на мирні збори, по-друге, ігнорує нагальні потреби щодо вдосконалення законодавства тих громадян, громадських організацій та колективів, які активно використовують мирні зібрання як інструмент у боротьбі за свої соціальні, громадянські, економічні, екологічні та професійні права.
Неприйнятними у законопроекті є, зокрема, такі норми:
1. Термін повідомлення про зібрання. Підготовлений до другого читання у Верховній Раді законопроект встановлює 4-денний термін повідомлення про зібрання (сьогодні згідно Конституції України конкретний термін не встановлено), що унеможливить у багатьох випадках реагування громадськості на важливі події суспільного значення.
Запроваджене у проекті поняття "спонтанне мирне зібрання", визначене нечітко, що дає можливість для свавільного зупинення мирних зібрань рішенням посадових осіб МВС.
2. Місце зібрання. Велику небезпеку становить пункт законопроекту, який встановлює, що до "місць, в яких не допускається проведення мирного зібрання", належать "територія, що прилягає до небезпечних виробничих об’єктів та до інших об’єктів, експлуатація яких потребує додержання спеціальних правил техніки безпеки".
З точки зору Конституції України, яка гарантує громадянам не лише право проведення мирних зібрань але й свободу пересування територією країни, вся дана норма є повністю протиправною, оскільки в ній йдеться про "території, які прилягають" до певних об’єктів, а не самі ці об’єкти.
Крім того, чинне законодавство України не містить таких понять як "небезпечний виробничий об’єкт" та "спеціальні правила техніки безпеки". В переважній більшості українських підприємств і організацій затверджуються свої внутрішні "правила техніки безпеки".
Таким чином, може бути створено "законні" підстави для заборони проведення мирних зібрань на "території, що прилягає" до будь-якого об’єкта, де застосовується наймана праця.
3. Утруднюється процедура подачі повідомлення, організатори повинні подавати до органу влади велику кількість особистих даних, які можуть бути використані без відома громадянина, а організатори повинні доводити, що вони – громадяни України або перебувають тут на законних підставах.
4. Контролю підлягають всі масові заходи. Всупереч рекомендаціям Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Венеціанської комісії Ради Європи, законопроект поширює свою дію на всі масові заходи, а не лише ті, які проводяться "під відкритим небом". Таким чином, фактично усі зібрання громадян, що відбуваються у приміщеннях. Це може призвести до порушення гарантованого статтею 32 Конституції права на приватне життя.
5. У законопроекті існує "гумова" норма, у якій сказано, що "під час проведення мирного зібрання забороняється вчиняти дії, що порушують нормальне функціонування органу державної влади", тому що під таким визначенням можна розуміти все що завгодно. Таке формулювання дає підстави органу державної влади зловживати своїм правом. Фактично така норма встановлює обмеження щодо місць проведення зібрання – Верховна Рада, Кабмін, Адміністрація президента, МВС та його підрозділи, обласні і райадміністрації, мерії, суди, в т.ч. Конституційний, і т.д., які є головними адресатами вимог громадян.
6. Можливості для зловживань з боку міліції створює норма законопроекту 2450, в якій сказано, що "організатору та учасникам мирного зібрання забороняється мати при собі пристосовані предмети, що можуть бути використані проти життя і здоров’я людей або з метою пошкодження чи знищення майна". Під такий предмет підпадає все що завгодно: держак для прапора, інструменти для встановлення намету тощо.
7. Норма, що забороняє фінансування та здійснення матеріально-технічного забезпечення проведення мирного зібрання іноземцем чи анонімним жертводавцем є прямим шляхом до провокацій.
Також необхідно врахувати, що прийнятий у першому читанні у червні 2009-го року, законопроект № 2450 отримав негативну оцінку Венеціанської комісії.
На нашу думку, законодавство про свободу зібрань в Україні повинне ґрунтуватися на таких засадах.
1. Відсутність повідомлення про зібрання не має бути підставою для обмеження права на зібрання і притягнення до відповідальності організаторів і учасників зібрання.
2. Метою надання повідомлення про зібрання має бути виключно надання часу владі для підготовки захисту зібрання. У випадку повідомлення влада несе відповідальність за захист зібрання.
3. Процедура повідомлення не має жодним чином ускладнюватися.
4. Пряма заборона втручання центральних та місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування у реалізацію права громадян на мирні зібрання.
5. Чітке встановлення підстав для судової заборони мирних зібрань.
6. Відсутність обмежень щодо місць проведення зібрань.
7. Встановлення кримінальної відповідальності влади і, зокрема, правоохоронців за порушення свободи зібрань.
8. Встановлення у Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ) спеціальних термінів для апеляційного оскарження судових рішень про заборону мирних зібрань.
9. Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які б унеможливлювали практику затримання і засудження учасників мирних зібрань за свавільним бажанням співробітників міліції.
Проект про свободу зібрань можна підтримати лише тоді, якщо там будуть втілені всі вищезгадані положення, а також розроблені законопроекти про відповідні зміни до КАСУ та КУпАП.
В той же час проект 2450 за своїм духом та буквою суперечить цим засадам, не відповідає принципу верховенства права і містить норми, що насаджують в країні авторитарний режим.
Окрім того, не розроблено проектів необхідних змін до КАСУ та КУпАП.
Таким чином, ЗАКОНОПРОЕКТ № 2450 НЕОБХІДНО ВІДХИЛИТИ, і розробити пакет законопроектів щодо свободи зібрань на основі законопроекту "Про свободу мирних зібрань" (№ 7819), який внесено до Верховної Ради 2005-го року і який отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії.
Вимагаємо, щоб дана Резолюція була розглянута на засіданні парламентського Комітету з питань Прав Людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
По-перше, цей закон звужує вже існуючі права і свободи громадян на мирні збори, по-друге, ігнорує нагальні потреби щодо вдосконалення законодавства тих громадян, громадських організацій та колективів, які активно використовують мирні зібрання як інструмент у боротьбі за свої соціальні, громадянські, економічні, екологічні та професійні права.
Неприйнятними у законопроекті є, зокрема, такі норми:
1. Термін повідомлення про зібрання. Підготовлений до другого читання у Верховній Раді законопроект встановлює 4-денний термін повідомлення про зібрання (сьогодні згідно Конституції України конкретний термін не встановлено), що унеможливить у багатьох випадках реагування громадськості на важливі події суспільного значення.
Запроваджене у проекті поняття "спонтанне мирне зібрання", визначене нечітко, що дає можливість для свавільного зупинення мирних зібрань рішенням посадових осіб МВС.
2. Місце зібрання. Велику небезпеку становить пункт законопроекту, який встановлює, що до "місць, в яких не допускається проведення мирного зібрання", належать "територія, що прилягає до небезпечних виробничих об’єктів та до інших об’єктів, експлуатація яких потребує додержання спеціальних правил техніки безпеки".
З точки зору Конституції України, яка гарантує громадянам не лише право проведення мирних зібрань але й свободу пересування територією країни, вся дана норма є повністю протиправною, оскільки в ній йдеться про "території, які прилягають" до певних об’єктів, а не самі ці об’єкти.
Крім того, чинне законодавство України не містить таких понять як "небезпечний виробничий об’єкт" та "спеціальні правила техніки безпеки". В переважній більшості українських підприємств і організацій затверджуються свої внутрішні "правила техніки безпеки".
Таким чином, може бути створено "законні" підстави для заборони проведення мирних зібрань на "території, що прилягає" до будь-якого об’єкта, де застосовується наймана праця.
3. Утруднюється процедура подачі повідомлення, організатори повинні подавати до органу влади велику кількість особистих даних, які можуть бути використані без відома громадянина, а організатори повинні доводити, що вони – громадяни України або перебувають тут на законних підставах.
4. Контролю підлягають всі масові заходи. Всупереч рекомендаціям Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Венеціанської комісії Ради Європи, законопроект поширює свою дію на всі масові заходи, а не лише ті, які проводяться "під відкритим небом". Таким чином, фактично усі зібрання громадян, що відбуваються у приміщеннях. Це може призвести до порушення гарантованого статтею 32 Конституції права на приватне життя.
5. У законопроекті існує "гумова" норма, у якій сказано, що "під час проведення мирного зібрання забороняється вчиняти дії, що порушують нормальне функціонування органу державної влади", тому що під таким визначенням можна розуміти все що завгодно. Таке формулювання дає підстави органу державної влади зловживати своїм правом. Фактично така норма встановлює обмеження щодо місць проведення зібрання – Верховна Рада, Кабмін, Адміністрація президента, МВС та його підрозділи, обласні і райадміністрації, мерії, суди, в т.ч. Конституційний, і т.д., які є головними адресатами вимог громадян.
6. Можливості для зловживань з боку міліції створює норма законопроекту 2450, в якій сказано, що "організатору та учасникам мирного зібрання забороняється мати при собі пристосовані предмети, що можуть бути використані проти життя і здоров’я людей або з метою пошкодження чи знищення майна". Під такий предмет підпадає все що завгодно: держак для прапора, інструменти для встановлення намету тощо.
7. Норма, що забороняє фінансування та здійснення матеріально-технічного забезпечення проведення мирного зібрання іноземцем чи анонімним жертводавцем є прямим шляхом до провокацій.
Також необхідно врахувати, що прийнятий у першому читанні у червні 2009-го року, законопроект № 2450 отримав негативну оцінку Венеціанської комісії.
На нашу думку, законодавство про свободу зібрань в Україні повинне ґрунтуватися на таких засадах.
1. Відсутність повідомлення про зібрання не має бути підставою для обмеження права на зібрання і притягнення до відповідальності організаторів і учасників зібрання.
2. Метою надання повідомлення про зібрання має бути виключно надання часу владі для підготовки захисту зібрання. У випадку повідомлення влада несе відповідальність за захист зібрання.
3. Процедура повідомлення не має жодним чином ускладнюватися.
4. Пряма заборона втручання центральних та місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування у реалізацію права громадян на мирні зібрання.
5. Чітке встановлення підстав для судової заборони мирних зібрань.
6. Відсутність обмежень щодо місць проведення зібрань.
7. Встановлення кримінальної відповідальності влади і, зокрема, правоохоронців за порушення свободи зібрань.
8. Встановлення у Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ) спеціальних термінів для апеляційного оскарження судових рішень про заборону мирних зібрань.
9. Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які б унеможливлювали практику затримання і засудження учасників мирних зібрань за свавільним бажанням співробітників міліції.
Проект про свободу зібрань можна підтримати лише тоді, якщо там будуть втілені всі вищезгадані положення, а також розроблені законопроекти про відповідні зміни до КАСУ та КУпАП.
В той же час проект 2450 за своїм духом та буквою суперечить цим засадам, не відповідає принципу верховенства права і містить норми, що насаджують в країні авторитарний режим.
Окрім того, не розроблено проектів необхідних змін до КАСУ та КУпАП.
Таким чином, ЗАКОНОПРОЕКТ № 2450 НЕОБХІДНО ВІДХИЛИТИ, і розробити пакет законопроектів щодо свободи зібрань на основі законопроекту "Про свободу мирних зібрань" (№ 7819), який внесено до Верховної Ради 2005-го року і який отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії.
Вимагаємо, щоб дана Резолюція була розглянута на засіданні парламентського Комітету з питань Прав Людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Відповіді
2010.06.24 | guest
Людмила Острякова, м. Київ
2010.06.24 | guest
Ольга Здір, м. Київ
2010.06.26 | guest
Roman Andres Schuj ,Odontologo ,Docente universitario, Buenos Aires ,Argentina
El pueblo UCRANIO y en especial los JOVENES UCRANIOS que son el futuro de la Nacion UCRANIA ,deben seguir LUCHANDO por TODAS LAS LIBERTADES Y CONQUISTAS SOCIALES ,OBTENIDAS HASTA AHORA Y SER EL EJEMPLO Y GUIA PARA TODOS LOS PUEBLOS DE EUROPA ORIENTAL .NO A LA OPRESION Y SI A LOS DERECHOS HUMANOS , SI A LA LIBERTAD DE REUNIONES PACIFICAS .
Me expreso en ESPAÑOL ,para que el mundo de habla HISPANA conozca las luchas del VALIENTE PUEBLO UCRANIO .
СЛАВА УКРАІНІ - VIVA UCRANIA
Dr. Roman A. SCHUJ - РОМАН А. ШУЙ
Михайло Свистович пише:
> Законопроект "Про мирні зібрання" (№ 2450), ставши законом, істотно погіршить ситуацію з дотриманням свободи зібрань в країні, і стане черговим кроком у становленні поліцейської держави в Україні.
>
> По-перше, цей закон звужує вже існуючі права і свободи громадян на мирні збори, по-друге, ігнорує нагальні потреби щодо вдосконалення законодавства тих громадян, громадських організацій та колективів, які активно використовують мирні зібрання як інструмент у боротьбі за свої соціальні, громадянські, економічні, екологічні та професійні права.
>
> Неприйнятними у законопроекті є, зокрема, такі норми:
>
> 1. Термін повідомлення про зібрання. Підготовлений до другого читання у Верховній Раді законопроект встановлює 4-денний термін повідомлення про зібрання (сьогодні згідно Конституції України конкретний термін не встановлено), що унеможливить у багатьох випадках реагування громадськості на важливі події суспільного значення.
>
> Запроваджене у проекті поняття "спонтанне мирне зібрання", визначене нечітко, що дає можливість для свавільного зупинення мирних зібрань рішенням посадових осіб МВС.
>
> 2. Місце зібрання. Велику небезпеку становить пункт законопроекту, який встановлює, що до "місць, в яких не допускається проведення мирного зібрання", належать "територія, що прилягає до небезпечних виробничих об’єктів та до інших об’єктів, експлуатація яких потребує додержання спеціальних правил техніки безпеки".
>
> З точки зору Конституції України, яка гарантує громадянам не лише право проведення мирних зібрань але й свободу пересування територією країни, вся дана норма є повністю протиправною, оскільки в ній йдеться про "території, які прилягають" до певних об’єктів, а не самі ці об’єкти.
>
> Крім того, чинне законодавство України не містить таких понять як "небезпечний виробничий об’єкт" та "спеціальні правила техніки безпеки". В переважній більшості українських підприємств і організацій затверджуються свої внутрішні "правила техніки безпеки".
>
> Таким чином, може бути створено "законні" підстави для заборони проведення мирних зібрань на "території, що прилягає" до будь-якого об’єкта, де застосовується наймана праця.
>
> 3. Утруднюється процедура подачі повідомлення, організатори повинні подавати до органу влади велику кількість особистих даних, які можуть бути використані без відома громадянина, а організатори повинні доводити, що вони – громадяни України або перебувають тут на законних підставах.
>
> 4. Контролю підлягають всі масові заходи. Всупереч рекомендаціям Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Венеціанської комісії Ради Європи, законопроект поширює свою дію на всі масові заходи, а не лише ті, які проводяться "під відкритим небом". Таким чином, фактично усі зібрання громадян, що відбуваються у приміщеннях. Це може призвести до порушення гарантованого статтею 32 Конституції права на приватне життя.
>
> 5. У законопроекті існує "гумова" норма, у якій сказано, що "під час проведення мирного зібрання забороняється вчиняти дії, що порушують нормальне функціонування органу державної влади", тому що під таким визначенням можна розуміти все що завгодно. Таке формулювання дає підстави органу державної влади зловживати своїм правом. Фактично така норма встановлює обмеження щодо місць проведення зібрання – Верховна Рада, Кабмін, Адміністрація президента, МВС та його підрозділи, обласні і райадміністрації, мерії, суди, в т.ч. Конституційний, і т.д., які є головними адресатами вимог громадян.
>
> 6. Можливості для зловживань з боку міліції створює норма законопроекту 2450, в якій сказано, що "організатору та учасникам мирного зібрання забороняється мати при собі пристосовані предмети, що можуть бути використані проти життя і здоров’я людей або з метою пошкодження чи знищення майна". Під такий предмет підпадає все що завгодно: держак для прапора, інструменти для встановлення намету тощо.
>
> 7. Норма, що забороняє фінансування та здійснення матеріально-технічного забезпечення проведення мирного зібрання іноземцем чи анонімним жертводавцем є прямим шляхом до провокацій.
>
> Також необхідно врахувати, що прийнятий у першому читанні у червні 2009-го року, законопроект № 2450 отримав негативну оцінку Венеціанської комісії.
>
> На нашу думку, законодавство про свободу зібрань в Україні повинне ґрунтуватися на таких засадах.
>
> 1. Відсутність повідомлення про зібрання не має бути підставою для обмеження права на зібрання і притягнення до відповідальності організаторів і учасників зібрання.
>
> 2. Метою надання повідомлення про зібрання має бути виключно надання часу владі для підготовки захисту зібрання. У випадку повідомлення влада несе відповідальність за захист зібрання.
>
> 3. Процедура повідомлення не має жодним чином ускладнюватися.
>
> 4. Пряма заборона втручання центральних та місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування у реалізацію права громадян на мирні зібрання.
>
> 5. Чітке встановлення підстав для судової заборони мирних зібрань.
>
> 6. Відсутність обмежень щодо місць проведення зібрань.
>
> 7. Встановлення кримінальної відповідальності влади і, зокрема, правоохоронців за порушення свободи зібрань.
>
> 8. Встановлення у Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ) спеціальних термінів для апеляційного оскарження судових рішень про заборону мирних зібрань.
>
> 9. Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які б унеможливлювали практику затримання і засудження учасників мирних зібрань за свавільним бажанням співробітників міліції.
>
> Проект про свободу зібрань можна підтримати лише тоді, якщо там будуть втілені всі вищезгадані положення, а також розроблені законопроекти про відповідні зміни до КАСУ та КУпАП.
>
> В той же час проект 2450 за своїм духом та буквою суперечить цим засадам, не відповідає принципу верховенства права і містить норми, що насаджують в країні авторитарний режим.
>
> Окрім того, не розроблено проектів необхідних змін до КАСУ та КУпАП.
>
> Таким чином, ЗАКОНОПРОЕКТ № 2450 НЕОБХІДНО ВІДХИЛИТИ, і розробити пакет законопроектів щодо свободи зібрань на основі законопроекту "Про свободу мирних зібрань" (№ 7819), який внесено до Верховної Ради 2005-го року і який отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії.
>
> Вимагаємо, щоб дана Резолюція була розглянута на засіданні парламентського Комітету з питань Прав Людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.