07/03/2010 | Михайло Свистович

ГОЛОВІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
ЛИТВИНУ ВОЛОДИМИРУ МИХАЙЛОВИЧУ


ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ – УЧАСНИКІВ ПРОТЕСТУ ПРОТИ ЗАКОНОПРОЕКТУ 2450

30 червня 2010 року, черговий раз напівтаємно, без публічного повідомлення і залучення громадськості, комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув скандальний законопроект «Про мирні зібрання» (реєстраційний № 2450).

Комітет вирішив відхилити всі пропозиції громадських і правозахисних організацій, висловлені їх представниками на слуханнях, які відбулися на вимогу цих організацій 24 червня, а також пропозиції народних депутатів, і рекомендувати Голові парламенту спрямувати законопроект 2450 без цих пропозицій на експертизу до Венеціанської комісії (Європейської комісії за демократію через право).

Ми вважаємо це рішення комітету таким, що грубо ігнорує думку української громадськості. Ми вважаємо, що це рішення свідчить про намагання як представників виконавчої влади, так і окремих представників опозиції згорнути конституційно закріплене право громадян на мирні зібрання.

14 червня 2010 року, під тиском акцій протесту громадян, український парламент відклав розгляд законопроекту 2450, який, на думку багатьох українських громадських організацій, значно звужує свободу зібрань. На комітетських слуханнях 24 червня більшість присутніх там громадських організацій виступила з вимогою відхилення законопроекту 2450 як такого, що порушує свободу зібрань. Окрім того, ми запропонували розробити пакет законопроектів про свободу зібрань, який би складався із закону «Про свободу мирних зібрань», змін до Кодексу адміністративного судочинства України, змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, змін до закону «Про міліцію». Цей пакет, на нашу думку, можна розробити на основі законопроекту «Про свободу мирних зібрань» (№ 7819), який внесено до Верховної Ради ще 2005-го року і який вже отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії.

На нашу думку, законодавство про свободу зібрань в Україні має ґрунтуватися на таких засадах.

1. Відсутність повідомлення про зібрання не має бути підставою для обмеження права на зібрання і притягнення до відповідальності організаторів і учасників зібрання.

2. Метою надання повідомлення про зібрання має бути виключно надання часу владі для підготовки захисту зібрання. У випадку повідомлення влада несе відповідальність за захист зібрання.

3. Процедура повідомлення не має жодним чином ускладнюватися.

4. Пряма заборона втручання центральних та місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування у реалізацію права громадян на мирні зібрання.

5. Чітке встановлення підстав для судової заборони мирних зібрань.

6. Відсутність обмежень щодо місць проведення зібрань.

7. Встановлення кримінальної відповідальності влади і, зокрема, правоохоронців за порушення свободи зібрань.

8. Встановлення у Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ) спеціальних термінів для апеляційного оскарження судових рішень про заборону мирних зібрань.

9. Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які б унеможливлювали практику затримання і засудження учасників мирних зібрань за свавільним бажанням співробітників міліції.

Також представники правозахисних організацій на слуханнях внесли конкретні пропозиції щодо вдосконалення українського законодавства про свободу зібрань.

Як ми побачили, комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин повністю знехтував думкою громадськості.

У зв’язку з цим ми звертаємось до Вас:

не спрямовувати законопроект 2450 до Венеціанської комісії без врахування позиції громадських і правозахисних організацій України.

У випадку спрямування законопроекту 2450 до Венеціанської комісії, ми звернемось із нашою позицією до комісії безпосередньо.

У випадку винесення законопроекту 2450 на розгляд парламенту ми залишаємо за собою право на проведення всеукраїнських акцій протесту проти порушення свободи зібрань в Україні та проти проекту 2450.