Звернення радянських політв'язнів до Президента України з приводу діяльності СБУ
10/15/2010 | Михайло Свистович
Президентові України
Вікторові Федоровичу Януковичу
Пане Президенте!
Звернутися до Вас спонукали Ваші слова про корисність дискусії про СБУ, яка, безперечно, має мати продовження у правовому руслі. Йдеться насамперед про висвітлення діяльності ЧК-НКВС-КДБ, оскільки керівник СБУ В. Хорошковський у своєму недавньому прес-інтерв’ю «Комсомольской правде» «рассказал об общей школе российских, украинских и белорусских чекистов» – «школі КДБ». До того ж, у згаданому інтерв’ю він зазначив: «наши сотрудники заканчивали специализованные учебные заведения в Москве, Минске» (на останньому місці Київ – на жаль, не маємо точних даних, скільки випускників Академії СБУ вже звільнені або змушені піти з СБУ, а такі факти є). Отже, в непрямий спосіб В. Хорошковський засвідчив намагання ліквідувати СБУ, як найважливішу структуру незалежної держави. Це ж вияснює, чому В. Хорошковський дискредитує Україну в очах світової громадськості. Маємо на увазі цілу низку його провокативних акцій, які безпосередньо передували візитам Президента України в країни Європи і в США, в т. ч. і затримання 8.09 на 14 годин директора Національного науково-дослідного музею тоталітарних режимів «Тюрма на Лонцького» Р. Забілого та вилучення в нього його наукової праці і документів, які необхідні для об’єктивних історичних досліджень – саме документів КДБ, який був репресивним і терористичним органом тоталітарної держави – СРСР. Вочевидь, В. Хорошковський свідомо припиняє доступ вчених до таких документів з єдиною метою – реабілітувати й реанімувати злочинну структуру НКВС-КДБ в Україні. Це підтверджується й тим, що під час несанкціонованого обшуку в кабінетах працівників Національного музею «Тюрма на Лонцького» вилучено (і досі не повернено!) наші та інших політв’язнів відеозаписи і документи, а також приватні комп’ютери працівників музею, в яких формувалися матеріали експозиції про дисидентський рух і про розправи КДБ над добре відомими Вам представниками української інтелігенції: суди над Вячеславом Чорноволом, Василем Стусом, Іриною Сеник, братами Горинями і ін., переслідування Ліни Костенко, Я. Дашкевича, І. Дзюби, М. Коцюбинської, Л. Танюка, М. Брайчевського і сотень інших вчених, митців, вчителів, письменників, тоді ж кадебисти вбили видатного композитора Володимира Івасюка (в чийому імені нині фестивалі «Червона Рута»). Ці дії КДБ – продовження репресій і терору ЧК-НКВС, внаслідок яких було знищено мільйони невинних людей.
З огляду на вищевикладене вважаємо, що в Україні має відбутися відкритий судовий розгляд діяльності ЧК-НКВС-КДБ. Ми будемо виступати на цьому суді, як обвинувачувачі КДБ, представивши на розгляд суддів, крім наших свідчень і документів, і лист нашого побратима, видатного поета Василя Стуса: «Я обвинувачую КДБ як організацію відверто шовіністичну й антиукраїнську, тому що вона зробила мій народ без’язиким і безголосим. Судові процеси 1972-73 років на Україні – це суди над людською думкою, над самим процесом мислення, суди над гуманізмом, над проявами синівської любові до свого народу... Я певний того, що рано чи пізно КДБ будуть судити як злочинну, відкрито ворожу народові поліцейську організацію. Та не певен я, що сам доживу до цього суду. Тому прошу передати моє звернення обвинувачам цієї злочинної організації. Нехай у багатотомовій справі її злочинів буде і моя сторінка свідчень-обвинувачень». Василь Стус був закатований в тюрмі КДБ, а вже в незалежній Україні загинули за нез’ясованих обставин депутати Верховної Ради І демократичного скликання журналіст Вадим Бойко й ініціатор створення Української Армії генерал Санін, був убитий, на наше переконання, В’ячеслав Чорновіл... Полита кров’ю десятків закатованих журналістів – від Гії Гонгадзе до вбитого недавно харківчанина Климентьєва – вся Велика Україна:
...Якщо ж В. Хорошковський вважає дії ЧК-НКВС-КДБ правомірними і має для цього відповідні аргументи, він дасть свої свідчення на судовому процесі. Як і офіцери керованої ним служби, оскільки невідомо, чи справді вони вважають себе продовжувачами «школи КДБ», а, якщо так, то чому? Ми знаємо, що після розвінчання культу Сталіна Голова КДБУ генерал Нікітченко, як і Перший Секретар ЦК КПУ Шелест, не поділяли методів «школи КДБ»; що з дня проголошення незалежності України ряд офіцерів КДБУ, склавши присягу Україні, намагалися сформувати справді українську Службу Безпеки, зобов’язану строго дотримуватися Конституції і законів незалежної України, бо тільки за таких умов її особовий склад буде поважаний народом, а не стане його ворогом. Водночас ми розуміємо, наскільки важко було сформувати таку службу за наявності тих кадрів, які виховані в дусі людиноненависництва і україножерства, а декотрі з них до нині «виховують» подібних собі і продовжують свою злочинну діяльність, провокуючи міжетнічні і релігійні конфлікти та дестабілізуючи ситуацію в державі. Чи не час покласти цьому край? Бо, хіба не є всі ці провокації, побоїща, вбивства, нищення української культури, мови, історії, освіти, згортання малого і середнього підприємництва все тими ж методами КДБ, тобто, «школою КДБ»? А покласти край може тільки правда – і судовий процес про діяльність НКВС-КДБ буде рішучим кроком до неї.
Р. S. З часу проголошення незалежності України на її західних землях не було політичних убивств, за винятком шовіністичного вбивства композитора Ігоря Білозора (тоді вбивці тут же були затримані і понесли заслужене покарання). Нині, за кадебистської форми діяльності керівництва СБУ, провокації чекістів і їхніх нащадків відкрито переносяться на Західну Україну. 6 жовтня ц. р. у Львові було зареєстровано одеську (фактично, підпільну, за визнанням її обласного керівника С. Шуткова) партію «Родіна», яку очолює Ігорь Марков (хоча кримінальну справу проти нього за побиття людей, напад на представників СБУ і ін. поновила Генеральна прокуратура України в квітні ц. р.). Мета реєстрації – активізувати шовіністів Львова (чи не убивць Ігоря Білозора?). Важко сказати, чи реєстрація цієї «партії» саме напередодні Вашої поїздки до Франції була зумисною чи випадковою (повідомлення про реєстрацію було оприлюднене щойно 8 жовтня), але річ у тім, що припала вона якраз на час виборчої кампанї. І що 4 жовтня в Одесі відбувся форум цієї «партії», на якому було проголошено її завдання: федералізація і територіальний перерозподіл України («Одесса – южный проект России»), що є порушенням Конституції і законів України. Очевидно, ідеї федералізму і територіального перерозподілу, попри всі старання і дикі марення дружка Хорошковського та Маркова – «міністра фальсифікації історії і культури України» Д. Табачника (ми глибоко співчуваємо Вам за такі кадри), Галичина не прийме!
Водночас – за неперевіреними ще даними (де СБУ?) – члени партії «Родіна» проговорювали задіяння озброєної структури «Антіфа» для побиття «галицийских бандер». З огляду на те, що «Антіфа» сформована колишніми кадебистами і підпорядкована Маркову, можемо очікувати хвилі провокацій та насильств проти місцевого населення. Тому заявляємо: про будь-яку провокацію, побиття, вбивство, будь-які погрози в листівках чи в інтернеті (а такі вже є!) в нашу адресу, чи в адресу будь-кого з українців Львівщини надалі будемо інформувати всі міжнародні організації, як про інспіровану за безпосереднього потурання нинішнього керівника СБУ та його вишеназваних дружків підготовку до масових терактів проти мирного населення. Сподіваємося, що в рядових членів СБУ та керівників на місцях переможе здоровий глузд, почуття власної гідності і відповідальності за долю народу України.
Ірина Калинець
Ігор Калинець
Іван Гель
Стефанія Шабатура
Зорян Попадюк
12 жовтня 2010 р.
Вікторові Федоровичу Януковичу
Пане Президенте!
Звернутися до Вас спонукали Ваші слова про корисність дискусії про СБУ, яка, безперечно, має мати продовження у правовому руслі. Йдеться насамперед про висвітлення діяльності ЧК-НКВС-КДБ, оскільки керівник СБУ В. Хорошковський у своєму недавньому прес-інтерв’ю «Комсомольской правде» «рассказал об общей школе российских, украинских и белорусских чекистов» – «школі КДБ». До того ж, у згаданому інтерв’ю він зазначив: «наши сотрудники заканчивали специализованные учебные заведения в Москве, Минске» (на останньому місці Київ – на жаль, не маємо точних даних, скільки випускників Академії СБУ вже звільнені або змушені піти з СБУ, а такі факти є). Отже, в непрямий спосіб В. Хорошковський засвідчив намагання ліквідувати СБУ, як найважливішу структуру незалежної держави. Це ж вияснює, чому В. Хорошковський дискредитує Україну в очах світової громадськості. Маємо на увазі цілу низку його провокативних акцій, які безпосередньо передували візитам Президента України в країни Європи і в США, в т. ч. і затримання 8.09 на 14 годин директора Національного науково-дослідного музею тоталітарних режимів «Тюрма на Лонцького» Р. Забілого та вилучення в нього його наукової праці і документів, які необхідні для об’єктивних історичних досліджень – саме документів КДБ, який був репресивним і терористичним органом тоталітарної держави – СРСР. Вочевидь, В. Хорошковський свідомо припиняє доступ вчених до таких документів з єдиною метою – реабілітувати й реанімувати злочинну структуру НКВС-КДБ в Україні. Це підтверджується й тим, що під час несанкціонованого обшуку в кабінетах працівників Національного музею «Тюрма на Лонцького» вилучено (і досі не повернено!) наші та інших політв’язнів відеозаписи і документи, а також приватні комп’ютери працівників музею, в яких формувалися матеріали експозиції про дисидентський рух і про розправи КДБ над добре відомими Вам представниками української інтелігенції: суди над Вячеславом Чорноволом, Василем Стусом, Іриною Сеник, братами Горинями і ін., переслідування Ліни Костенко, Я. Дашкевича, І. Дзюби, М. Коцюбинської, Л. Танюка, М. Брайчевського і сотень інших вчених, митців, вчителів, письменників, тоді ж кадебисти вбили видатного композитора Володимира Івасюка (в чийому імені нині фестивалі «Червона Рута»). Ці дії КДБ – продовження репресій і терору ЧК-НКВС, внаслідок яких було знищено мільйони невинних людей.
З огляду на вищевикладене вважаємо, що в Україні має відбутися відкритий судовий розгляд діяльності ЧК-НКВС-КДБ. Ми будемо виступати на цьому суді, як обвинувачувачі КДБ, представивши на розгляд суддів, крім наших свідчень і документів, і лист нашого побратима, видатного поета Василя Стуса: «Я обвинувачую КДБ як організацію відверто шовіністичну й антиукраїнську, тому що вона зробила мій народ без’язиким і безголосим. Судові процеси 1972-73 років на Україні – це суди над людською думкою, над самим процесом мислення, суди над гуманізмом, над проявами синівської любові до свого народу... Я певний того, що рано чи пізно КДБ будуть судити як злочинну, відкрито ворожу народові поліцейську організацію. Та не певен я, що сам доживу до цього суду. Тому прошу передати моє звернення обвинувачам цієї злочинної організації. Нехай у багатотомовій справі її злочинів буде і моя сторінка свідчень-обвинувачень». Василь Стус був закатований в тюрмі КДБ, а вже в незалежній Україні загинули за нез’ясованих обставин депутати Верховної Ради І демократичного скликання журналіст Вадим Бойко й ініціатор створення Української Армії генерал Санін, був убитий, на наше переконання, В’ячеслав Чорновіл... Полита кров’ю десятків закатованих журналістів – від Гії Гонгадзе до вбитого недавно харківчанина Климентьєва – вся Велика Україна:
...Якщо ж В. Хорошковський вважає дії ЧК-НКВС-КДБ правомірними і має для цього відповідні аргументи, він дасть свої свідчення на судовому процесі. Як і офіцери керованої ним служби, оскільки невідомо, чи справді вони вважають себе продовжувачами «школи КДБ», а, якщо так, то чому? Ми знаємо, що після розвінчання культу Сталіна Голова КДБУ генерал Нікітченко, як і Перший Секретар ЦК КПУ Шелест, не поділяли методів «школи КДБ»; що з дня проголошення незалежності України ряд офіцерів КДБУ, склавши присягу Україні, намагалися сформувати справді українську Службу Безпеки, зобов’язану строго дотримуватися Конституції і законів незалежної України, бо тільки за таких умов її особовий склад буде поважаний народом, а не стане його ворогом. Водночас ми розуміємо, наскільки важко було сформувати таку службу за наявності тих кадрів, які виховані в дусі людиноненависництва і україножерства, а декотрі з них до нині «виховують» подібних собі і продовжують свою злочинну діяльність, провокуючи міжетнічні і релігійні конфлікти та дестабілізуючи ситуацію в державі. Чи не час покласти цьому край? Бо, хіба не є всі ці провокації, побоїща, вбивства, нищення української культури, мови, історії, освіти, згортання малого і середнього підприємництва все тими ж методами КДБ, тобто, «школою КДБ»? А покласти край може тільки правда – і судовий процес про діяльність НКВС-КДБ буде рішучим кроком до неї.
Р. S. З часу проголошення незалежності України на її західних землях не було політичних убивств, за винятком шовіністичного вбивства композитора Ігоря Білозора (тоді вбивці тут же були затримані і понесли заслужене покарання). Нині, за кадебистської форми діяльності керівництва СБУ, провокації чекістів і їхніх нащадків відкрито переносяться на Західну Україну. 6 жовтня ц. р. у Львові було зареєстровано одеську (фактично, підпільну, за визнанням її обласного керівника С. Шуткова) партію «Родіна», яку очолює Ігорь Марков (хоча кримінальну справу проти нього за побиття людей, напад на представників СБУ і ін. поновила Генеральна прокуратура України в квітні ц. р.). Мета реєстрації – активізувати шовіністів Львова (чи не убивць Ігоря Білозора?). Важко сказати, чи реєстрація цієї «партії» саме напередодні Вашої поїздки до Франції була зумисною чи випадковою (повідомлення про реєстрацію було оприлюднене щойно 8 жовтня), але річ у тім, що припала вона якраз на час виборчої кампанї. І що 4 жовтня в Одесі відбувся форум цієї «партії», на якому було проголошено її завдання: федералізація і територіальний перерозподіл України («Одесса – южный проект России»), що є порушенням Конституції і законів України. Очевидно, ідеї федералізму і територіального перерозподілу, попри всі старання і дикі марення дружка Хорошковського та Маркова – «міністра фальсифікації історії і культури України» Д. Табачника (ми глибоко співчуваємо Вам за такі кадри), Галичина не прийме!
Водночас – за неперевіреними ще даними (де СБУ?) – члени партії «Родіна» проговорювали задіяння озброєної структури «Антіфа» для побиття «галицийских бандер». З огляду на те, що «Антіфа» сформована колишніми кадебистами і підпорядкована Маркову, можемо очікувати хвилі провокацій та насильств проти місцевого населення. Тому заявляємо: про будь-яку провокацію, побиття, вбивство, будь-які погрози в листівках чи в інтернеті (а такі вже є!) в нашу адресу, чи в адресу будь-кого з українців Львівщини надалі будемо інформувати всі міжнародні організації, як про інспіровану за безпосереднього потурання нинішнього керівника СБУ та його вишеназваних дружків підготовку до масових терактів проти мирного населення. Сподіваємося, що в рядових членів СБУ та керівників на місцях переможе здоровий глузд, почуття власної гідності і відповідальності за долю народу України.
Ірина Калинець
Ігор Калинець
Іван Гель
Стефанія Шабатура
Зорян Попадюк
12 жовтня 2010 р.