Звернення до Президента України про припинення переслідування офіцерів-патріотів за політичними мотивами
12/03/2010 | keymaster
Шановний Вікторе Федоровичу!
27-28 липня 1991 року українськими офіцерами – патріотами, ще за існування Радянського Союзу, створено Спілку офіцерів України (СОУ) - громадську організацію військово - патріотичного спрямування. Основною метою СОУ було визначено: "Консолідація зусиль офіцерів навколо української державотворчої ідеї та сприяння створенню професійних Збройних Сил України парламентсько-правовим шляхом". СОУ сприяла поверненню військовослужбовців Радянської Армії – українців до України, переймалася соціальним захистом військовослужбовців та членів їх родин, запобігала незаконному вивезенню за межі України військового майна та озброєння. Одразу, після свого створення, СОУ активно включилася в боротьбу за незалежність Української держави, виступила проти повернення тоталітарного режиму прихильників ГКЧП в Україні.
СОУ зробила великий внесок у створення законодавчої бази Збройних Сил України. Зокрема, її членами розроблено Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, Концепцію Військово-Морських Сил України, Концепцію Соціально-психологічної служби Збройних Сил України, Закон України "Про оборону України", Закон України "Про Збройні Сили України", Закон України "Про Національну Гвардію України", Воєнну доктрину України, Закон України „Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”, інші законодавчі й нормативно-правові акти. Багато й плідно працювали члени СОУ над перекладом й редагуванням перших військових статутів, навчальної та навчально-методичної літератури.
З січня 1992 року разом з Міністром оборони України К. Морозовим організовували прийом присяги у військових частинах, військових комісаріатах, містах та селах України.
СОУ відіграла значну роль у формуванні Міністерства оборони України. Її членами було розроблене Положення про Міністерство оборони України, а члени Спілки склали групу консультантів першого Міністра оборони незалежної країни К.Морозова.
Спілка готувала й проводила науково-практичні конференції з питань реформування Збройних сил України. Завдяки зусиллям СОУ було створено Комітет з соціального захисту військовослужбовців при Кабінеті Міністрів України.
Члени СОУ брали участь у міждержавних переговорах про повернення в Україну українців-військовослужбовців Радянської Армії, ініціювали підпорядкування Чорноморського Флоту колишнього СРСР Україні, та виведення його російської частини з Криму.
В перші 3-4 роки, з часу проголошення Україною державного суверенітету України, осередки СОУ у військових гарнізонах перешкоджали вивезенню за межі України військового майна, техніки, озброєння, домагалися від командування військових частин служіння українській державі, виконання наказів Міністра оборони України, Законів України.
За свою державницьку позицію багато з членів СОУ були звільнені з лав Збройних сил СНД, або ж уже неіснуючого на той час СРСР, як злочинці – за прийняття Присяги Державі Україна. І ми свідомо йшли на ці кроки будучи впевненими, що наша Батьківщина захистить нас.
Проте, переслідування з боку прихованих антиукраїнців на керівних посадах над патріотично налаштованими офіцерами – членами Спілки офіцерів України і в Збройних Силах України і досі не припиняються!
Ось останній приклад безпідставного звільнення з роботи: Наказом МО України від 29 жовтня 2010 року заступника директора Департаменту гуманітарної політики МО України звільнено полковника запасу Костюка Петра Івановича. Вважаємо що його звільнили за його переконання.
При цьому звільнення Костюка П.І. не погоджувалось з професійною спілкою працівників Департаменту гуманітарної політики. Перебуваючи на державній службі та обіймаючи посаду заступника директора Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України, з 11 лютого 2008 року по 29 жовтня 2010 року, у 2008р за успіхи в службовій діяльності він був заохочений відзнакою МО України, а у 2009 році нагороджений державною нагородою України.
Полковник запасу Костюк П.І. – учасник бойових дій, має три вищі освіти. Спеціальність за однією із них – магістр військового державного управління. У військах обіймав різні посади, в тому числі: заступника командувача корпусу з гуманітарних питань, заступника командира Повітряного командування з гуманітарних питань.
В щорічній оцінці виконання державним службовцем посадових обов'язків і завдань за 2009 рік заступник директора Департаменту гуманітарної політики Петро Костюк оцінений "добре", як такий що займаній посаді відповідає, та гідний бути зарахованим до кадрового резерву на вищу посаду. В лютому 2010 року за сумлінну працю йому підвищено ранг державного службовця.
Полковник запасу Костюк П.І. з 3 вересня по грудень 1991 року працював у комісії Верховної Ради з питань оборони та національної безпеки. Брав участь у розробці законопроектів та практичних заходів що до створення Збройних Сил України, Національної Гвардії України. Був серед тих хто створював Соціально-психологічну службу Збройних Сил України. У 1991 році був обраний першим головою Львівської Обласної організації Спілки офіцерів України, в подальшому обирався до керівних органів Спілки офіцерів України. З 2008 по 2010 рік був Першим заступником Голови Спілки офіцерів України. Нині є членом центрального Проводу СОУ.
Костюку П.І. відмовлено у перепризначенні, хоча посади директора та заступника директора новосформованого Департаменту соціальної та гуманітарної політики МО України є вакантними.
Місяцем раніше, 25 вересня 2010 року наказом Міністра оборони України звільнено головного редактора Телерадіокомпанії «Бриз» М.Мамчака за те, що він нібито не враховує в своїй роботі політичні реалії, вносить розкол в Севастопольську громаду. Звільнення М. Мамчака здійснено виключно з політичних мотивів. Ще на початку червня голова Севастопольської Державної Адміністрації В.Саратов, разом з антиукраїнськими силами в Севастополі вимагали від Міністерства Оборони України його звільнення. Відомо, що В.Саратов декілька разів мав розмову з командувачем ВМС України з цього приводу, нібито у зв’язку з зменшенням авторитету ТРК «Бриз» серед військовослужбовців і відсутністю допуску до таємниць у офіцерів ТРК «Бриз».
Таким чином, антиукраїнські сили у Севастополі добились заміни керівника ТРК «Бриз» та зміни її інформаційної політики визначеної національною Радою України з питань телебачення і радіомовлення. Хоча ще 22 вересня проводилась перевірка роботи Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення і робота компанії визнана задовільною.
Але Департамент преси і зв’язків з ЗМІ Міністерства Оборони України відмовив М. Мамчаку у працевлаштування у військових ЗМІ міста Севастополя, хоча перед звільненням йому була обіцяна відповідна цивільна посада, зважаючи на те що він єдиний заслужений журналіст у Збройних Силах України.
Лише з політичних мотивів було також звільнено з лав Збройних Сил України Першого заступника голови Спілки офіцерів України полковника Литвина Сергія Харитоновича, доктора історичних наук, професора.
Міністерство оборони України до сьогодні не виконало постанову Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2005 року щодо поновлення його на військовій службі. Чиновники міністерства та вже три змінені за цей час Міністри оборони, нехтуючи правами людини і правовим устроєм держави, не виконують рішення вищої судової інстанції. Навіть, коли Окружний адміністративний суд м. Києва та в порядку розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України вдруге 29 квітня 2010 року підтвердив факт невиконання вищеозначеної постанови суду – полковник Литвин С.Х. і донині не поновлений на військовій службі.
Змінюються Президенти України, Міністри оборони України, а політичний тиск на патріотично налаштованих офіцерів не змінюється!
Наведені та інші подібні численні факти, свідчать про те що захистити права офіцера в Україні неможливо навіть у судовому порядку.
Безперечно, ми маємо конституційне право звернутися за захистом прав своїх членів до Європейського Суду з прав людини. Проте, вважаємо, що означені проблеми, ми маємо вирішувати в середині держави на підставі законів України.
Просимо Вас, як гаранта дотримання Конституції України, Верховного Головнокомандувача Збройними Силами України, дати належну оцінку цим протиправним, антиукраїнським діям в Збройних Силах України, які є виключно політичним переслідуванням офіцерів-патріотів, та поновити на службі зазначених членів Спілки офіцерів України.
З повагою,
ГОЛОВА СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ
ІІ СКЛИКАННЯ
ПОЛКОВНИК В.БІЛОУС
27-28 липня 1991 року українськими офіцерами – патріотами, ще за існування Радянського Союзу, створено Спілку офіцерів України (СОУ) - громадську організацію військово - патріотичного спрямування. Основною метою СОУ було визначено: "Консолідація зусиль офіцерів навколо української державотворчої ідеї та сприяння створенню професійних Збройних Сил України парламентсько-правовим шляхом". СОУ сприяла поверненню військовослужбовців Радянської Армії – українців до України, переймалася соціальним захистом військовослужбовців та членів їх родин, запобігала незаконному вивезенню за межі України військового майна та озброєння. Одразу, після свого створення, СОУ активно включилася в боротьбу за незалежність Української держави, виступила проти повернення тоталітарного режиму прихильників ГКЧП в Україні.
СОУ зробила великий внесок у створення законодавчої бази Збройних Сил України. Зокрема, її членами розроблено Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, Концепцію Військово-Морських Сил України, Концепцію Соціально-психологічної служби Збройних Сил України, Закон України "Про оборону України", Закон України "Про Збройні Сили України", Закон України "Про Національну Гвардію України", Воєнну доктрину України, Закон України „Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”, інші законодавчі й нормативно-правові акти. Багато й плідно працювали члени СОУ над перекладом й редагуванням перших військових статутів, навчальної та навчально-методичної літератури.
З січня 1992 року разом з Міністром оборони України К. Морозовим організовували прийом присяги у військових частинах, військових комісаріатах, містах та селах України.
СОУ відіграла значну роль у формуванні Міністерства оборони України. Її членами було розроблене Положення про Міністерство оборони України, а члени Спілки склали групу консультантів першого Міністра оборони незалежної країни К.Морозова.
Спілка готувала й проводила науково-практичні конференції з питань реформування Збройних сил України. Завдяки зусиллям СОУ було створено Комітет з соціального захисту військовослужбовців при Кабінеті Міністрів України.
Члени СОУ брали участь у міждержавних переговорах про повернення в Україну українців-військовослужбовців Радянської Армії, ініціювали підпорядкування Чорноморського Флоту колишнього СРСР Україні, та виведення його російської частини з Криму.
В перші 3-4 роки, з часу проголошення Україною державного суверенітету України, осередки СОУ у військових гарнізонах перешкоджали вивезенню за межі України військового майна, техніки, озброєння, домагалися від командування військових частин служіння українській державі, виконання наказів Міністра оборони України, Законів України.
За свою державницьку позицію багато з членів СОУ були звільнені з лав Збройних сил СНД, або ж уже неіснуючого на той час СРСР, як злочинці – за прийняття Присяги Державі Україна. І ми свідомо йшли на ці кроки будучи впевненими, що наша Батьківщина захистить нас.
Проте, переслідування з боку прихованих антиукраїнців на керівних посадах над патріотично налаштованими офіцерами – членами Спілки офіцерів України і в Збройних Силах України і досі не припиняються!
Ось останній приклад безпідставного звільнення з роботи: Наказом МО України від 29 жовтня 2010 року заступника директора Департаменту гуманітарної політики МО України звільнено полковника запасу Костюка Петра Івановича. Вважаємо що його звільнили за його переконання.
При цьому звільнення Костюка П.І. не погоджувалось з професійною спілкою працівників Департаменту гуманітарної політики. Перебуваючи на державній службі та обіймаючи посаду заступника директора Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України, з 11 лютого 2008 року по 29 жовтня 2010 року, у 2008р за успіхи в службовій діяльності він був заохочений відзнакою МО України, а у 2009 році нагороджений державною нагородою України.
Полковник запасу Костюк П.І. – учасник бойових дій, має три вищі освіти. Спеціальність за однією із них – магістр військового державного управління. У військах обіймав різні посади, в тому числі: заступника командувача корпусу з гуманітарних питань, заступника командира Повітряного командування з гуманітарних питань.
В щорічній оцінці виконання державним службовцем посадових обов'язків і завдань за 2009 рік заступник директора Департаменту гуманітарної політики Петро Костюк оцінений "добре", як такий що займаній посаді відповідає, та гідний бути зарахованим до кадрового резерву на вищу посаду. В лютому 2010 року за сумлінну працю йому підвищено ранг державного службовця.
Полковник запасу Костюк П.І. з 3 вересня по грудень 1991 року працював у комісії Верховної Ради з питань оборони та національної безпеки. Брав участь у розробці законопроектів та практичних заходів що до створення Збройних Сил України, Національної Гвардії України. Був серед тих хто створював Соціально-психологічну службу Збройних Сил України. У 1991 році був обраний першим головою Львівської Обласної організації Спілки офіцерів України, в подальшому обирався до керівних органів Спілки офіцерів України. З 2008 по 2010 рік був Першим заступником Голови Спілки офіцерів України. Нині є членом центрального Проводу СОУ.
Костюку П.І. відмовлено у перепризначенні, хоча посади директора та заступника директора новосформованого Департаменту соціальної та гуманітарної політики МО України є вакантними.
Місяцем раніше, 25 вересня 2010 року наказом Міністра оборони України звільнено головного редактора Телерадіокомпанії «Бриз» М.Мамчака за те, що він нібито не враховує в своїй роботі політичні реалії, вносить розкол в Севастопольську громаду. Звільнення М. Мамчака здійснено виключно з політичних мотивів. Ще на початку червня голова Севастопольської Державної Адміністрації В.Саратов, разом з антиукраїнськими силами в Севастополі вимагали від Міністерства Оборони України його звільнення. Відомо, що В.Саратов декілька разів мав розмову з командувачем ВМС України з цього приводу, нібито у зв’язку з зменшенням авторитету ТРК «Бриз» серед військовослужбовців і відсутністю допуску до таємниць у офіцерів ТРК «Бриз».
Таким чином, антиукраїнські сили у Севастополі добились заміни керівника ТРК «Бриз» та зміни її інформаційної політики визначеної національною Радою України з питань телебачення і радіомовлення. Хоча ще 22 вересня проводилась перевірка роботи Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення і робота компанії визнана задовільною.
Але Департамент преси і зв’язків з ЗМІ Міністерства Оборони України відмовив М. Мамчаку у працевлаштування у військових ЗМІ міста Севастополя, хоча перед звільненням йому була обіцяна відповідна цивільна посада, зважаючи на те що він єдиний заслужений журналіст у Збройних Силах України.
Лише з політичних мотивів було також звільнено з лав Збройних Сил України Першого заступника голови Спілки офіцерів України полковника Литвина Сергія Харитоновича, доктора історичних наук, професора.
Міністерство оборони України до сьогодні не виконало постанову Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2005 року щодо поновлення його на військовій службі. Чиновники міністерства та вже три змінені за цей час Міністри оборони, нехтуючи правами людини і правовим устроєм держави, не виконують рішення вищої судової інстанції. Навіть, коли Окружний адміністративний суд м. Києва та в порядку розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України вдруге 29 квітня 2010 року підтвердив факт невиконання вищеозначеної постанови суду – полковник Литвин С.Х. і донині не поновлений на військовій службі.
Змінюються Президенти України, Міністри оборони України, а політичний тиск на патріотично налаштованих офіцерів не змінюється!
Наведені та інші подібні численні факти, свідчать про те що захистити права офіцера в Україні неможливо навіть у судовому порядку.
Безперечно, ми маємо конституційне право звернутися за захистом прав своїх членів до Європейського Суду з прав людини. Проте, вважаємо, що означені проблеми, ми маємо вирішувати в середині держави на підставі законів України.
Просимо Вас, як гаранта дотримання Конституції України, Верховного Головнокомандувача Збройними Силами України, дати належну оцінку цим протиправним, антиукраїнським діям в Збройних Силах України, які є виключно політичним переслідуванням офіцерів-патріотів, та поновити на службі зазначених членів Спілки офіцерів України.
З повагою,
ГОЛОВА СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ
ІІ СКЛИКАННЯ
ПОЛКОВНИК В.БІЛОУС
Відповіді
2010.12.05 | guest
В. Тимчук, Голова ЛОО СОУ
2010.12.06 | guest
Вахтанг Кіпіані, головний редактор сайту "Історична правда", молодший сержант запасу ЗСУ
особисто знаю Петра Костюка - професійний і патріотичний офіцер, яких мало.2010.12.06 | guest
Мирослав Маринович, колишній політв'язень
2010.12.06 | jurko
Юрій Антоняк, керівник Львівського обласного відділення міжнародної благодійноїустанови "Центр національного відродження"
Повністю підтримую Звернення.2010.12.06 | guest
Корпан Б. І., підпрриємець
2010.12.06 | guest
Тарас Криса, аспірант, ЛНУ ім. І. Франка
2010.12.06 | guest
Кирило Булкін, актор, літератор
2010.12.06 | guest
Єгорушкіна Олена Владиславівна, аспірант факультету соціальних і соціальних технологій Національного університету "Києво-Могилянська академія", м. Київ
2010.12.06 | guest
Михайло Лесів, помічник-консультант народного депутата України, кандидат біологічних наук, апарат Верховної ради України
2010.12.06 | Пані
Ігор Лісодід
Якщо таких відданих Україні людей звільняють за політичною доцільністю, то, напевно, українцям потрібно порушувати питання про невідповідність президента в Україні займаній посаді, розглядати питання про працю цієї особи на інші держави й у першу чергу на Росію. Державна політика має передбачати захист українців й усіх цінностей. Петро Костюк й Сергій Литвин зробили достатній внесок у процес державотворення. Тому їх мають не звільняти чи застосовувати інші методи дискримінації, а нагороджувати й робити прикладом для інших. Дії цією промосковської влади свідчать, що відбувається стимулювання за ознакою нелюбові до України, українців, українського й любові до чужої (чужих, а часом і ворожих)держави За цим мають бути відповідні висновки й відповідні дії, передбачені декларацією ООН про права людини 1948 року2010.12.06 | guest
Ярослав Любенко голова Секретаріату Товариства "Тернопільщина"
2010.12.06 | guest
Замай Віктор, економіст, теплоенергетика, ВО "Краматорськміжрайтепломережа"
2010.12.06 | guest
Василь Бойчук, координатор ГО БНСБ, к.ф.-м.н.,магістр держ.управл.
Підтримую.2010.12.06 | guest
Мирослав Нагірний голова Координаційної Ради Громадського патріотичного об'єднання "Українська справа"
2010.12.07 | guest
Федорчук Станіслав, журналіст, Донецьк
2010.12.07 | guest
Денис Ткаченко, головний редактор порталу неполітичних новин NGO.donetsk.ua
2010.12.07 | guest
Ростислав Семків, викладач Національного Університету "Києво-Могилянська академія"
2010.12.07 | guest
Лебедєва Алла, домогосподарка, Київ
2010.12.07 | guest
Юрій Борисенко, заступник голови Львівської міської організації СОУ.
2010.12.07 | guest
Ігор Когут, доцент НУ "Львівська політехніка"
2010.12.08 | guest
Орест Яцура, полковник у відставці, м. Львів
2010.12.08 | guest
Борис Гуменюк, письменник
2010.12.08 | guest
Підполковник запасу Георгій Бегляров