Лист Л.Лук'яненка до Б. Ярошинського та Є. Пронюка
01/25/2001 | Майдан-Інформ
Членам Проводу УРП
Б. Ярошинському, Є. Пронюку.
25 грудня 2000р. ви оприлюднили і 26 грудня роздали членам Проводу звернення "До засобів масової інформації", яким фактично поставили себе поза Українською республіканською партією. Пан Ярошинський є головою Центрального виконавчого комітету Всеукраїнського об'єднання "Єдність—2000" і до ЗМІ він звернувся не як член проводу УРП, а від імені "Єдності—2000" як її керівник.
Член УРП має право належати до громадських організацій, але не має права проводити антипартійну політику. Текст звернення до ЗМІ свідчить, що Ярошинський є речником "Єдності—2000", а не речником УРП
Пропрезидентський характер "Єдності—2000" відомий давно, але до оприлюднення свідчень М Мельниченка ще якось можна було терпіти спроби Ярошинського сидіти на двох стільцях - бути на боці Кучми і бути в УРП, яка є в опозиції до Кучми Але оприлюднення свідчень Мельниченка про антинародні і незаконні дії президента Кучми зробило сидіння на двох стільцях неможливим і Ярошинський заявою до ЗМІ став на один бік, на кучмівський, і на зборах Проводу УРП 26 грудня 2000р він не підтримав патріотичне Звернення до президента України з переліком трагічних наслідків для України його керівництва та закликом піти у відставку.
У демократичній державі кожна людина може безкарно міняти свої політичні погляди і переходити з однієї партії до іншої, того ніхто не може заперечити члену УРП Ярошинському перейти в кучмівський табір, але що означає перебування кучмівця в УРП?
Яку б відповідь не давав Ярошинський на це питання я, як голова партії дбав і дбатиму про ідейну консолідацію УРП на основі партійної програми та традиційної політики партії. Традиційна ж політика партії полягає в послідовному служінні українській нації, а це виключає підтримування партією антинародних кланів та їхніх авторитетів.
Криза Кучмівської влади перед кожним партійцем поставила питання руба: ти побіч Кучми чи побіч законності й демократії? Ярошинський став побіч Кучми, отже вийшов з лав УРП, яка виступає за законність і демократію. Далі сидіти на двох стільцях не вийде.
Згадану заяву "До засобів масової інформації" член Проводу УРП Є.Пронюк підписав від імені Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих та як член Президії ВО "Єдність—2000").
Я, Л.Лук’яненко, також член Товариства політв'язнів і репресованих, і я обурений зі свавільної заяви Пронюка від мого імені та імені цілого нашого Товариства. Пронюк не мав права робити таку заяву від імені всього Товариства і я категорично від неї відмежовуюсь (З цього приводу ми, політв’язні, готуємо спеціальну заяву).
Товариство об’єднує політичних в’язнів і репресованих окупаційною владою. Хіба ми боролися за таку самостійну Україну, яку нам зробили організатори мафіозно-злодійських кланів Л.Кравчук та Л.Кучма? То як же ми можемо схвалювати діяльність цих людей?! Що, хіба Пронюк не бачить, що за 9 років незалежності на території України реалізовано не республіканський ідеал технологічно розвиненої, заможної України з відродженою національною культурою, мовою, традиціями, а щось зовсім інше—Україна стала полем збагачення різних інтернаціональних пройдисвітів та українських лакуз, стала країною знищення всього українського, знищення самих українців. Яким чином пан Пронюк міг так переродитися, щоб сліпо підтримувати Кучму—людину не української культури, а гомо советікуса, що віддав Україну на поталу різних злодійських кланів?
На засіданні Проводу УРП 26 12 2000р з 17 присутніх членів Проводу УРП Пронюк був один з тих двох, що не підтримали згадане Звернення до президента.
А тепер коротко про окремі твердження заяви "До засобів масової інформації". Ви пишете, що "розцінили публічні звинувачення О Морозом вищих посадових осіб України і розкручування навколо цього протестних акцій, як чергову спробу лівих угруповань дестабілізувати внутрішню ситуацію, зірвати прогресивний поступ, дискредитувати Україну в очах світової спільноти".
Чого ви чіпляєтеся за Мороза? Не знайшли іншого способу захищати Кучму, як лукаво підсунути антиномію Мороз (ліві) — УРП (національно-демократичні сили)?Але у справі кризи влади незаперечним доказом є не аудіокасета, оприлюднена О Морозом, а відеокасета з показами М.Мельниченка. Микола Мельниченко—це не муляж чи якась комп'ютерна конструкція, яку можна піддавати сумніву, а жива реальна людина. Покази цієї людини, яка є свідком незаконної діяльності Л Кучми, є прямими доказами і в ієрархії системи доказів Кримінально-процесуальний кодекс надає їм вищої доказової сили.
Ви виступаєте проти "дестабілізації внутрішньої ситуації". Це означає, що ви задоволені Кучмівським режимом і не хочете порушувати його стабільність
Поступове розширення влади мафіозно-злодійських кланів і плюндрування України ви називаєте стабільністю. Як можете перебувати в Республіканській партії, яка в кращі часи сміливо йшла на розхитування антинародної стабільності, намагалася конфлікт загострювати до кульмінації, до розв’язки, з якої наша патріотична сторона виходила переможницею. Невже ви не знаєте діалектики боротьби - тільки через конфлікт нове може перемогти старе й утвердити себе як нове.
Кучмівський стан України ви називаєте поступом. Що за блюзнірство (а ЯКЩО МАЄТЕ НА УВАЗІ ДЕЯКІ УСПІХИ УРЯДУ Ющенка, тож досягнуті вони всупереч руйнівних зусиль вашого патрона Кучми).
Кажете, що оприлюднення інформації про причетність вищих посадових осіб до зникнення Г.Гонгадзе "дискредитує Україну в очах світової спільноти".
Не лукавте, Ви добре розумієте, що ганьбить Україну не викриття злочинців, а злочинні політичні вбивства і факт їх не розкриття. Довго ганьбили Україну замовні політичні убивства Бойка, Котельницького, Гетьмана, Чорновола. А теперішня спроба виявити замовників політичних убивств, навпаки, реабілітує націю в очах світу, бо показує що в надрах її ще є морально здорові сили і що нація ще спроможна себе лікувати від бандитської моралі й повертатися до законності й морального оздоровлення. Мені жаль що ви—національне свідомі люди—виявилися недостатньо твердими у своїх ідейних переконаннях і тепер, уже в немолодому віці, стали на шлях підтримки руйнівників України і відійшли від Української республіканської партії.
Проте це ваша воля і ваша відповідальність перед Богом і Україною.
Бувайте здорові.
P.S. Сподіваюся, ви не станете організаційно ускладнювати процес ідейного розлучення з УРП?
Голова Української республіканської партії
Л Лук'яненко
Б. Ярошинському, Є. Пронюку.
25 грудня 2000р. ви оприлюднили і 26 грудня роздали членам Проводу звернення "До засобів масової інформації", яким фактично поставили себе поза Українською республіканською партією. Пан Ярошинський є головою Центрального виконавчого комітету Всеукраїнського об'єднання "Єдність—2000" і до ЗМІ він звернувся не як член проводу УРП, а від імені "Єдності—2000" як її керівник.
Член УРП має право належати до громадських організацій, але не має права проводити антипартійну політику. Текст звернення до ЗМІ свідчить, що Ярошинський є речником "Єдності—2000", а не речником УРП
Пропрезидентський характер "Єдності—2000" відомий давно, але до оприлюднення свідчень М Мельниченка ще якось можна було терпіти спроби Ярошинського сидіти на двох стільцях - бути на боці Кучми і бути в УРП, яка є в опозиції до Кучми Але оприлюднення свідчень Мельниченка про антинародні і незаконні дії президента Кучми зробило сидіння на двох стільцях неможливим і Ярошинський заявою до ЗМІ став на один бік, на кучмівський, і на зборах Проводу УРП 26 грудня 2000р він не підтримав патріотичне Звернення до президента України з переліком трагічних наслідків для України його керівництва та закликом піти у відставку.
У демократичній державі кожна людина може безкарно міняти свої політичні погляди і переходити з однієї партії до іншої, того ніхто не може заперечити члену УРП Ярошинському перейти в кучмівський табір, але що означає перебування кучмівця в УРП?
Яку б відповідь не давав Ярошинський на це питання я, як голова партії дбав і дбатиму про ідейну консолідацію УРП на основі партійної програми та традиційної політики партії. Традиційна ж політика партії полягає в послідовному служінні українській нації, а це виключає підтримування партією антинародних кланів та їхніх авторитетів.
Криза Кучмівської влади перед кожним партійцем поставила питання руба: ти побіч Кучми чи побіч законності й демократії? Ярошинський став побіч Кучми, отже вийшов з лав УРП, яка виступає за законність і демократію. Далі сидіти на двох стільцях не вийде.
Згадану заяву "До засобів масової інформації" член Проводу УРП Є.Пронюк підписав від імені Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих та як член Президії ВО "Єдність—2000").
Я, Л.Лук’яненко, також член Товариства політв'язнів і репресованих, і я обурений зі свавільної заяви Пронюка від мого імені та імені цілого нашого Товариства. Пронюк не мав права робити таку заяву від імені всього Товариства і я категорично від неї відмежовуюсь (З цього приводу ми, політв’язні, готуємо спеціальну заяву).
Товариство об’єднує політичних в’язнів і репресованих окупаційною владою. Хіба ми боролися за таку самостійну Україну, яку нам зробили організатори мафіозно-злодійських кланів Л.Кравчук та Л.Кучма? То як же ми можемо схвалювати діяльність цих людей?! Що, хіба Пронюк не бачить, що за 9 років незалежності на території України реалізовано не республіканський ідеал технологічно розвиненої, заможної України з відродженою національною культурою, мовою, традиціями, а щось зовсім інше—Україна стала полем збагачення різних інтернаціональних пройдисвітів та українських лакуз, стала країною знищення всього українського, знищення самих українців. Яким чином пан Пронюк міг так переродитися, щоб сліпо підтримувати Кучму—людину не української культури, а гомо советікуса, що віддав Україну на поталу різних злодійських кланів?
На засіданні Проводу УРП 26 12 2000р з 17 присутніх членів Проводу УРП Пронюк був один з тих двох, що не підтримали згадане Звернення до президента.
А тепер коротко про окремі твердження заяви "До засобів масової інформації". Ви пишете, що "розцінили публічні звинувачення О Морозом вищих посадових осіб України і розкручування навколо цього протестних акцій, як чергову спробу лівих угруповань дестабілізувати внутрішню ситуацію, зірвати прогресивний поступ, дискредитувати Україну в очах світової спільноти".
Чого ви чіпляєтеся за Мороза? Не знайшли іншого способу захищати Кучму, як лукаво підсунути антиномію Мороз (ліві) — УРП (національно-демократичні сили)?Але у справі кризи влади незаперечним доказом є не аудіокасета, оприлюднена О Морозом, а відеокасета з показами М.Мельниченка. Микола Мельниченко—це не муляж чи якась комп'ютерна конструкція, яку можна піддавати сумніву, а жива реальна людина. Покази цієї людини, яка є свідком незаконної діяльності Л Кучми, є прямими доказами і в ієрархії системи доказів Кримінально-процесуальний кодекс надає їм вищої доказової сили.
Ви виступаєте проти "дестабілізації внутрішньої ситуації". Це означає, що ви задоволені Кучмівським режимом і не хочете порушувати його стабільність
Поступове розширення влади мафіозно-злодійських кланів і плюндрування України ви називаєте стабільністю. Як можете перебувати в Республіканській партії, яка в кращі часи сміливо йшла на розхитування антинародної стабільності, намагалася конфлікт загострювати до кульмінації, до розв’язки, з якої наша патріотична сторона виходила переможницею. Невже ви не знаєте діалектики боротьби - тільки через конфлікт нове може перемогти старе й утвердити себе як нове.
Кучмівський стан України ви називаєте поступом. Що за блюзнірство (а ЯКЩО МАЄТЕ НА УВАЗІ ДЕЯКІ УСПІХИ УРЯДУ Ющенка, тож досягнуті вони всупереч руйнівних зусиль вашого патрона Кучми).
Кажете, що оприлюднення інформації про причетність вищих посадових осіб до зникнення Г.Гонгадзе "дискредитує Україну в очах світової спільноти".
Не лукавте, Ви добре розумієте, що ганьбить Україну не викриття злочинців, а злочинні політичні вбивства і факт їх не розкриття. Довго ганьбили Україну замовні політичні убивства Бойка, Котельницького, Гетьмана, Чорновола. А теперішня спроба виявити замовників політичних убивств, навпаки, реабілітує націю в очах світу, бо показує що в надрах її ще є морально здорові сили і що нація ще спроможна себе лікувати від бандитської моралі й повертатися до законності й морального оздоровлення. Мені жаль що ви—національне свідомі люди—виявилися недостатньо твердими у своїх ідейних переконаннях і тепер, уже в немолодому віці, стали на шлях підтримки руйнівників України і відійшли від Української республіканської партії.
Проте це ваша воля і ваша відповідальність перед Богом і Україною.
Бувайте здорові.
P.S. Сподіваюся, ви не станете організаційно ускладнювати процес ідейного розлучення з УРП?
Голова Української республіканської партії
Л Лук'яненко