інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
06/01/2006 | DevRand
Задавайте ваші питання Віктору Шишкіну в цій гілці. Тема прес-конференції - ситуація з Конституційним Судом та реформа судоустрою. Віктор Шишкін є суддею КС за квотою президента, він з колегами до сих пір не затверджений Верховною Радою.
Стосовно реформи - розмова піде щодо конкретного документу - "Про Концепцію вдосконалення судівництва...", підписану президентом.
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=361%2F2006
Питання на інші теми також можливі, однак цим двом буде надано пріоритет.
Відповіді
2006.06.01 | Олександр Северин
Доброго дня, пане Вікторе
Під час виконання проекту "Усвідомлення вибору - 2006" ми, себто Альянс "Майдан" виявляли і співставляли наміри політичних сил та суспільні інтереси. З судовою реформою ситуація склалася доволі невесела - громадяни поставили цю проблему на останнє місце серед пріорітетів, а політичні сили, своєю чергою, не виявили ні особливого інтересу ні, передусім - системного і реального бачення необхідних реформ.Чим Ви можете пояснити таке ставлення громадян (ми пояснюємо зневірою, породженою досвідом спілкування з системою) та наскільки реальною Вам видається у такій ситуації судова реформа.
Друге запитання: які три найважливіші кроки у напрямку реформування судочинства Ви вважаєте за необхідне здійснити найпершими?
Дякую.
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: Доброго дня, пане Вікторе
1. Діяльність судів в практичній площині не торкається кожного громадянина, хоча потенційно це можливо. Інші проблеми - від 80 до 90 відсотків, безпосередньо стосуються громадян щоденно, тому зрозуміло що громадяни виносять на перше місце прблеми сьогодення.
до того ж, дійсно громадяни зневірились у потенційній можливості влади в Україні довести судову реформу в Україні до логічної завершеності. Діяльність попередніх Верховних Рад третього та 4 скликання якраз свідчить про те що в цій галузі кроки були половинчаті. Не було єдиної ні наукової ні політичної ні законодавчої волі. Такий стан і розчарував громадян, тому вони можуть вважати що якщо немає перпективи, тод ого даремно говорити про цю проблематику.
2. варіанти щодо цих трьох кроків можуть бути різними. перший крок - це системне законодавче регулювання всіх проблем навколо судівництва.
друге - 100% практичне втілення норм законів, третє - головний акцент в реформі - добір суддівських кадрів і контроль за їх діяльністю. Не втручання в змістовне судівництво, а контроль за неухильним дотриманням вимог законів щодо забезпечення прав громадян.
2006.06.01 | Олександр Северин
Питання "не в тему".
Питання - "політрехворма".Запитання - дуже практичне.
У Конституційному Суді перебуває моє звернення щодо тлумачення ст 155, ст.157 Конституції у контексті "рехворми". Чи вважаєте Ви реальним, що КС принаймні розгляне це конституційне звернення.
Наскільки сильним чинником є наразі у КС "політичний вплив" та "політична доцільність"?
Дякую
2006.06.01 | Віктор Шишкін
не ставте мене в незручне становише :)
Я не можу коментувати це питання, тому що я зараз не політик. Мені потім можуть заявити (майже) обгрунтований відвід в КС, тому що я висловлюю такі "політичні" оцінки.
2006.06.01 | Олександр Северин
Розумію, ок :) (-)
2006.06.01 | DevRand
концепція цікава - але чому така "слабка" назва?
"Концепція вдосконалення судівництва?"чи можна вдосконалити те що не працює?
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: концепція цікава - але чому така "слабка" назва?
щодо назви - то у всіх різні смакиСистема є, хоч і погано праціє. Тому її треба вдосконалювати.
2006.06.01 | Предсказамус
Считаете ли Вы реальным принятие каких-либо срочных мер?
Очевидно, что реформа не может не занять несколько лет. Но есть ли эти несколько лет у демократического вектора развития Украины - большой вопрос. Более того, если в ближайшее время правоохранительные структуры и судебная система не будут приведены в рабочее состояние, наростающий управленческий хаос приведет к победе на выборах (дай Бог, очередных выборах) представителей криминально-номенклатурных сил.Единственным решением проблемы видится т.н. "точечное воздействие", то есть существенное улучшение за счет минимальных усилий. Проблема только в том, чтоб найти эту точку и знать, чем на нее воздействовать.
Не рассматривается ли вариант создания судебных и следственных структур, незначительных по количеству работников, с окладами, позволяющими этим работникам не задумываться о хлебе насущном, силами которых будут выявляться и караться грубые нарушения закона в судебных, силовых и властных (на верхнем ярусе) структурах?
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: Считаете ли Вы реальным принятие каких-либо срочных мер?
Предсказамус пише:> Очевидно, что реформа не может не занять несколько лет. Но есть ли эти несколько лет у демократического вектора развития Украины - большой вопрос. Более того, если в ближайшее время правоохранительные структуры и судебная система не будут приведены в рабочее состояние, наростающий управленческий хаос приведет к победе на выборах (дай Бог, очередных выборах) представителей криминально-номенклатурных сил.
Щодо будь якого варіанта реформ не може бути 100% впевненості, що вона буде успішною. Тому будь хто може (і повинен) критикувати різні варіанти дій.
Якщо шукати аналогії, то навіть за єдиної самодержній політичній волі російського імператора Олександра ІІ судова реформа, що він її запровадив, впроваджувалась в життя 7 років.
В нашому суспільстві ми маємо дуже серйозний опір радикальному варіанту судової реформи. Перш за все, це йде від верхівки суддівського копусу. Тому що вони безпосередньо бачуть загрозу своїм особистим інтересам. Їх зовсім не цікавить, нмп, чи обслуговує та система якою вони керують (суддівська) правові потреби громадян.
> Единственным решением проблемы видится т.н. "точечное воздействие", то есть существенное улучшение за счет минимальных усилий. Проблема только в том, чтоб найти эту точку и знать, чем на нее воздействовать.
Саме важливе зараз - це змінити систему добору суддівських кадрів, їх підготовку та контроль за їх статусом (скільки будинків і машин він та його родичі мають у власності) та діяльністю. Це зміна роботи кваліфікаційних комісій та негайне введення інституту дисциплінарного трибуналу.
> Не рассматривается ли вариант создания судебных и следственных структур, незначительных по количеству работников, с окладами, позволяющими этим работникам не задумываться о хлебе насущном, силами которых будут выявляться и караться грубые нарушения закона в судебных, силовых и властных (на верхнем ярусе) структурах?
я вважаю що цю роль зможе зіграти єдина дисциплінарна комісія та інститут судових інспекторів, що ми вводемо (дивіться в Концепції)
2006.06.01 | Предсказамус
Кроме дисциплинарной, есть уголовная ответственность(ст. 375 КК)
Віктор Шишкін пише:> я вважаю що цю роль зможе зіграти єдина дисциплінарна комісія та інститут судових інспекторів, що ми вводемо (дивіться в Концепції)
Криминальный кодекс уже предусмотрел достаточно сильный механизм противодействия коррупции в судах, это статья 375 КК (заведомо неправосудные решения). К сожалению, не припоминаю случаев привлечения судей к такой ответственности. Формально для того, чтоб запустить этот механизм, не требуется никаких дополнительных нормативных актов, достаточно того, о чем я писал в предыдущем постинге. Может, это поможет устранить ощущение безнаказанности, которое и лежит о основе судебного беспредела?
2006.08.17 | Віктор Шишкін
не можна змішувати два поняття:
причиною винесення завідомо неправосудного рішення не завжди є корупція - це може бути помста, некомпетентність, тощо.Що стосується хабарництва в судах - то є рішення кримінальних справ, за якими екс-судді були засуджені, просто інформації по таким справам мало.
2006.06.01 | Albes
Разъясните, пожалуйста
Для начала и первый же вопрос (из содержания текстов о пресухе):Так у нас судьи КС "чуть чуть беременны" ? ("(поки незатверджений ВР) суддя Конституційного Суду,")
Так он - "судья КС" или кандидат в судьи КС, которого должна утвердить судьей КС Верховная Рада путем приведения к присяге ?
Так решение Президента о его назначении не окончательное (и не решение), а всего лишь предложение в адрес ВР на утверждение через процедуру принятия присяги ?
Так Конституция ошибается, говоря, что судья КС НАЗНАЧАЕТСЯ Президентом в пределах его квоты ?
Так у нас не действует принцип разделения властей (ст. 5 Конституции) ? И решения исполнительной (Президент) и судебной (Съезд судей) ветвей власти, принятые в пределах своей компетенции и на основании Конституции, требуют УТВЕРЖДЕНИЯ ветвью законодательной власти (ВР) ? А без этого они не действуют ?
И, если это так, то разве "Віктор Шишкін є суддею КС за квотою президента" ?
И разве норма закона о КС (в части принятия присяги как основания правоспособности в должности судьи КС), которая принята не в соответствии с Конституцией и является противоречащей ей (и это ОЧЕВИДНО), является препятствием для исполнения решения Президента и Съезда судей о назначении судей КС и препятствием этим лицам для исполнения ими своих обязанностей в качестве судей КС ? Или нормы Закона имеют уже большую силу, чем нормы Конституции ?
О "Концепции" я уже писал в соответствующей ветке (http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1149141969&first=1149147921&last=1149104204)
Написанное можно считать и вопросом. Как можно относиться к Концепции, если с первых слов в ней игнорируются причина и следствие ? Какие решения можно искать при неправильной предпосылке ?
Не говоря уже о том, что наиболее существенным является то, что в ней совершенно не освещен вопрос о том, как избежать того, чтобы даже самую правильную концепцию внедряли не те люди, интересы которых она затрагивает (судьи) и которые ее, естественно, будут "херить" ?
И последнее.
Как Шишкин относится к тому, что избирательные права ВСЕХ (свыше 30 миллионов) избирателей Украины нарушены (сужены) так называемой "политреформой", которой без референдума сужены права граждан (путем введения де-факто непрямых выборов (через первоначальный выбор кандидатов партиями и блоками)), гарантированные Конституцией, которые не могут быть сужены, (если, конечно, не забывать о существовании нормы ст. 22 Конституции) ? И как он оценивает, что предложение избирать Президента Верховной Радой было отклонено как неконституционное (именно по причине того, что нарушается принцип прямого народоизъявления), а избрание делегатов от партий путем выбора партий (юридических лиц) - признается конституционным ?
(текст перенесен с другой ветки с постинга http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1149149308&first=1149149308&last=1149104571
после подсказки Предсказамуса (спасибо !))
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: Разъясните, пожалуйста
я суддя без повноважень, ВР не повинна нікого затверджувати, за сучасним законом. Я набуваю повноважень з дня приведення присяги. На питання щодо реформи судів я відповідаю як член відповідної комісії по судовій реформі.
> И разве норма закона о КС (в части принятия присяги как основания правоспособности в должности судьи КС), которая принята не в соответствии с Конституцией и является противоречащей ей (и это ОЧЕВИДНО), является препятствием для исполнения решения Президента и Съезда судей о назначении судей КС и препятствием этим лицам для исполнения ими своих обязанностей в качестве судей КС ? Или нормы Закона имеют уже большую силу, чем нормы Конституции ?
тут нічого не протирічить Конституції, бо в ній сказано що порядок організації та діяльності встановлюється законом про КС. Це закон - конституційний, і саме в цьому законі є порядок приведення суддів до присяги у ВР. Зрозуміло що це норма - урочисто - церемонілане значення і писалось для політиків які думають як державники, і розуміються на своїй відповідальності перед правом. Але ми повині зважати на ступінь право-слухняності наших політиків.
> О "Концепции" я уже писал в соответствующей ветке (http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1149141969&first=1149147921&last=1149104204)
> Написанное можно считать и вопросом. Как можно относиться к Концепции, если с первых слов в ней игнорируются причина и следствие ? Какие решения можно искать при неправильной предпосылке ?
> Не говоря уже о том, что наиболее существенным является то, что в ней совершенно не освещен вопрос о том, как избежать того, чтобы даже самую правильную концепцию внедряли не те люди, интересы которых она затрагивает (судьи) и которые ее, естественно, будут "херить" ?
Підбір людей - це залежить не від концепції, а від носіїв політичної влади в країні. Є замовник цієї концепції - політична влада.
> И последнее.
> Как Шишкин относится к тому, что избирательные права ВСЕХ (свыше 30 миллионов) избирателей Украины нарушены (сужены) так называемой "политреформой", которой без референдума сужены права граждан (путем введения де-факто непрямых выборов (через первоначальный выбор кандидатов партиями и блоками)), гарантированные Конституцией, которые не могут быть сужены, (если, конечно, не забывать о существовании нормы ст. 22 Конституции) ? И как он оценивает, что предложение избирать Президента Верховной Радой было отклонено как неконституционное (именно по причине того, что нарушается принцип прямого народоизъявления), а избрание делегатов от партий путем выбора партий (юридических лиц) - признается конституционным ?
Я не буду коментувати це питання, через того що мене потім можуть назвати упередженим щодо однієї або іншої точки зору
2006.06.01 | Albes
Re: Разъясните, пожалуйста
"я суддя без повноважень"Кто-кто ? "Чуть-чуть беременная ?". Или Вы - судья. Или Вы - никто (обычный гражданин). Если "судья", то у Вас есть ВСЕ полномочия судьи. А если у Вас нет полномочий судьи, то Вы и не судья.
"Я набуваю повноважень з дня приведення присяги."
Какой нормой Конституции установлено это ОГРАНИЧЕНИЕ ?
"тут нічого не протирічить Конституції, бо в ній сказано що порядок організації та діяльності"
Во первых, в этой статье Закона о КС сказано следующее :
" Стаття 3. Нормативне регулювання діяльності Конституційного
Суду України
Організація, повноваження та порядок діяльності
Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та
цим Законом.
Конституційний Суд України приймає акти, що регламентують
організацію його внутрішньої роботи у відповідності з цим Законом."
Именно НОРМАТИВНОЕ и именно СУДА. То есть эта норма касается ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СУДА, а если Вы еще не входите в состав СУДА в качестве СУДЬИ, то на Вас эти положения и не распространяются.
Более того :
"Стаття 27. Незалежність суддів Конституційного Суду України
Судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх
повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України
( 254к/96-ВР ) та керуються цим Законом,"
Отмечу : "підкоряються лише Конституції", а "керуються цим Законом". Вы не видите здесь "две большие разницы ? А если закон противоречит Конституции в каой-либо его части, то что ? Пленум № 9 ВСУ от 01.11.96 считает, что закон в этой части просто не подлежит применению. Я с ним согласен. А Вы ?
И последнее.
Если уж Вы хотите уж сильно руководствоваться ч. 3 ст. 17 закона, то раз Вы по истечении месяца с дня назначения не приняли присягу, то уже и не можете быть судьей КС. Разве что, Президент издаст новый указ о назначении и Вы пройдете процедуру принятия присяги в срок, установленный указанной нормой. Или Вы считаете, что если Вы и Ваши коллеги примут присягу завтра, то этим не будет нарушена указанная норма закона ?
2006.06.01 | Shooter
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
Пане Шишкінне торкаючись питання "ступеня законности" реформи політичної системи України, чи вважаєте Ви, що в Президента сьогодні є:
а) бажання "натиснути" на Конституційний Суд (після його затвердження ВР, звісно) з метою її відмінити
б) можливість "протиснути" вигідне для себе рішення через Конституційний Суд (себто, апріорі припускаєм, що об'єктивно реформа була проведена повністю законно)
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
Не існує методів для тиску в будь яких аспектах (правових, фінансових, силових тощо) з боку президента або будь кого іншого на КС. Але коли віртуально ми намагаємось вести розмову про можливість тиску на суддів, то це може бути лише розмова щодо ментальності конкретного судді. Тобто, наскільки він готовий до спротиву щодо будь яких намагань втрутитись в його діяльність.На мою думку не слід переоцінювати можливість протиснути якесь рішення через КС.
2006.06.01 | Олександр DADDY Попов
Питання не в тему, але болюче для всіх
Вельмишановний пане Вікторе,чи буде втручатися Конституційний суд у "регіонально-мовне" питання?
Чи можете Ви сформулювати свою особисту думку з цього приводу?
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: Питання не в тему, але болюче для всіх
Олександр DADDY Попов пише:> Вельмишановний пане Вікторе,
> чи буде втручатися Конституційний суд у "регіонально-мовне" питання?
> Чи можете Ви сформулювати свою особисту думку з цього приводу?
Це буде залежити від форми звернення до КС. Але мені здається що попередній склад КС вже ухвалював рішення щодо державної мови через призму ст 10 Конституції. Повторний розгляд питання за законом про КС, є неприпустимим.
Я маю особисту думку, але знов таки за своїм статусом не можу її оприлюднювати.
2006.06.01 | Олександр DADDY Попов
Re: Питання не в тему, Дякую за чітку, виважену позицію.
2006.06.01 | Сергей Платонов
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
Уважаемый Виктор Иванович!Как Вы оцениваетее субедные процесы в отношении Верховной Рады Украины с требованием привести к присяге судей КСУ? Недавно такое дело рассматривалось Печерским судом по иску Толкачёва. Однако суд его затягивает.
Имеет ли право, по Вашему мнению, гражданин обращаться с иском против Верховного Совета?
Может ли принятие присяги быть предметом рассмотрения в административном суде?
Благодарю за ответ и желаю Вам успехов и сил!
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
Сергей Платонов пише:> Уважаемый Виктор Иванович!
>
> Как Вы оцениваетее субедные процесы в отношении Верховной Рады Украины с требованием привести к присяге судей КСУ? Недавно такое дело рассматривалось Печерским судом по иску Толкачёва. Однако суд его затягивает.
>
> Имеет ли право, по Вашему мнению, гражданин обращаться с иском против Верховного Совета?
відповдно до 124 ст Конституції, будь який громадянин України має право з будьякого питання звертатись до суду з позовом до будь якої фізичної чи юридичної особи. Тому звернення громадян з претензією до ВР можна вважати реалізацією їх конституційного права.
> Может ли принятие присяги быть предметом рассмотрения в административном суде?
якщо Печерський суд прийняв до провадження, то мабуть може
> Благодарю за ответ и желаю Вам успехов и сил!
2006.06.01 | Адвокат ...
Шановний пане Вікторе, як Ви оцінюєте
підготовлену Мінюстом нову редакцію "Закону про інформацію" в цілому та віднесення веб-сайтів до аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації зокрема? В контексті загострення одвічного бажання СБУ контролювати український сеґмент Мережі?Дякую за відповідь!
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: Шановний пане Вікторе, як Ви оцінюєте
Адвокат ... пише:
> підготовлену Мінюстом нову редакцію "Закону про інформацію" в цілому та віднесення веб-сайтів до аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації зокрема? В контексті загострення одвічного бажання СБУ контролювати український сеґмент Мережі?
>
> Дякую за відповідь!
На великий жаль, ще не ознайомлений. Але обов"язково подивлюсь.
2006.06.01 | Олександр Северин
Частина друга ст.55 Конституції України
каже, що громадянин може оскаржити будь-яке рішення, дію та бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових осіб. Напевно, Ви не гірше за мене знаєте, що великою мірою наразі це є декларацією і не більше.Що Ви вважаєте за необхідне зробити для практичної реалізації цієї норми.
Дякую
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: Частина друга ст.55 Конституції України
Потрібно забезпечити дотримання законів, з боку носіїв владних поноважень.А на практиці, для того що ви сказали, зараз вводиться система адміністративних судів і таки справи будуть розглядатися відповідно до нового документа під назвою КАС (Кодекс Адміністративного Судочинства).
2006.06.01 | Albes
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
"Завданнями Концепції, що випливають з її мети, є:забезпечення доступного та справедливого судочинства,
прозорості в діяльності судів, оптимізації системи судів загальної
юрисдикції;
посилення гарантій незалежності суддів;
підвищення статусу суддів у суспільстві;
істотне поліпшення умов професійної діяльності суддів;
радикальне поліпшення стану виконання судових рішень;"
Насчет судей ясно. Все четко разбито по направлениям А насчет граждан, их прав ? Только общие слова ? И по всему тексту Концепции сохранен тот же подход. К сожалению. Так чтО, суд как был так и остается по сути и сам для себя (и судей) и для Государства, как ЕГО защитник ? А граждане, их права, свободы остаются как бы "приложением" к этому ? Может быть, Концепцию надо было построить, приняв за краеугольный камень положения ст. 3 Конституции ? И уже от этого строить все остальное ? А то этот вопрос в Концепции звучит как восьмистепенный.
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
цитую:
"Розділ II. Завдання дальшого розвитку правосуддя
Завданням дальшого розвитку правосуддя є реальне утвердження
верховенства права у суспільстві і забезпечення кожному права на
справедливий судовий розгляд у незалежному та неупередженому суді.
"
і доречі, саме судді торпедують цю концепцію. А ви кажете що все для суддів
2006.06.01 | Мартинюк
Чому концепція саботує впровадження суду присяжних?
В той час коли релікт СРСР - інститут "народних" засідателів рекомендується для запровадження після "процесуального оформлення", то для запровадження суду присяжних пропонується "законодавче врегулювання" і не чекаючи цього "врегулювання" концепція наперед обмежує можливі сфери застосування суду присяжних.Таким чином запровадження передбаченого Конституцією і Законом "Про судоустрій" Суду Присяжних відсовується на невизначений термін.
Чи не є це проявом бажання суддівської спільноти отримати незалежність від інших гілок влади, але не нести жодної відповідальності перед народом, який їх утримує і делегує повноваження?
Адже в тексті Концепції я не помітив іншого елементу контролю народу над системою судочинства - прямих виборів громадянами тих чи інших достойників суддівської системи?
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: Чому концепція саботує впровадження суду присяжних?
Концепція не обмежує, тому що інститут присяжних це не панацея, і в кожній країні світу де є такий суд, його використання суттєво обмежено визначеною категорією справ.
У нас до речі в інфо-сфері відсутній об"єктивний аналіз тих досягнень, які виникають від введення суду присяжних (на досвіді інших справ), що породжує необгрунтовані сподівання на цей інститут як панацею від недолугості сучасної судової системи. Одночасно я переконаний прихильник суду присяжних, і відкрию секрет - саме я вписував положення про нього в Конституцію України.
Друге, ви впевнені що громадяни виберуть достойних суддів?
2006.06.01 | Albes
В поддержку вопроса А. Северина
"Частина друга ст.55 Конституції України" http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_pressk&trs=-1&key=1149156210&first=&last=Вы выше ответили, что "1. Діяльність судів в практичній площині не торкається кожного громадянина".
А как тогда расценить (через призму ст. 55 Конституции) отказ мне Киевским райсудом Одессы в рассмотрении дела в защиту своих избирательных прав ? (http://pravozahist.longbyte-solutions.com/readarticle.php?article_id=2)
2006.06.01 | stefan
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
Сьогодн вступив в силу Закон "Про доступ до судових рішень".Лише вчора на сайті ВР був опублікований документ КМУ про механізм
дії Закону.
Як реально готові судові інстанції виконати Закон.
Повторюю: Закон уже вступив сьогодні в дію.
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
Вибачте, але я на жаль не можу сказати як реально готується виконавча влада до виконання цього закону.
І взагалі я поки що безробітний, навіть не суддя КС з повноваженнями.
2006.06.01 | Анатолій Босенко м. Харків
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
Коли вже Закон України “Про Конституційний Суд України”від 16 жовтня 1996 року буде відповідати вимогам ст.55 Конституції
України ???
Норми Конституції є норми прямої дії, але цей закон й досі обмежує права громадян звертатися до Конституційного Суду.
2006.06.01 | Віктор Шишкін
Re: інтернет-конференція з Віктором Шишкіним
55 статя говорить про право на оскарження дій органів влади. а по суті питання - для того щоб громадяни мали право звертатися до КС з Конституційною скаргою (особисто я є прихильником такого права - я відстоював це в проекті закону про КС що готувався ще в 1995 році), треба спочатку змінити Конституцію України в статті повноваження Конституційного Суду. Сам сучасний закон про КС не суперечить положенням Конституції.
2006.06.01 | девранд
дякуємо всім учасникам конференції!
Віктор Шишкін, на жаль вже має йти. Якщо у вас будуть ще питання, пишіть на адресу devrand AT maidan.org.ua, я передам їх Віктору Шишкіну.
2006.06.01 | Albes
Re: дякуємо всім учасникам конференції!
А те, на которые Шишкин не ответил, включая вопросы после его ответов, Вы сможете ему передать без отправки их отдельно на ваш "ящик", а прямо с ветки ?2006.06.01 | Ольга
Re: Чи можлива судова реформа в Україні
Пане Вікторе,Чи вважаєте Ви можливим реформування судової системи, не змінивши процедуру призначення і особливо звільнення суддів з посади. Я маю на увазі тих суддів, що діяли дійсно незалежно і підкорялися лише закону, а їх було звільнено режимом Кучми саме за це. Чи відоме Вам прізвище Руслана Роженка, що був суддею Подільського району, відомим своєю неупередженістю та непохитністю при постановленні рішень, за що і був звільнений та ще й з формулюванням "за порушення присяги судді".
І це називається демократичним перетворенням суддівської влади?
Чи відомо Вам, що понад 10 000 громадян поставили свої підписи на підтримку поновлення Роженка на посаді, але нова влада так і не спромоглась поновити Роженка на посаді. А дарма, бо тисячі суддів, які знають історію з Роженком, боятимуться незаконного звільнення і будуть сліпо виконувати вказівки виконавчої влади, як того і вимагав голова суду Гудзь від Роженка.
А як же нам виховувати молоде покоління правників і просто громадян України? Робити вигляд, що не помічаємо, що на папері у нас одне, а насправді інше? Намагаємось змінити Конституції, а чи краще спробувати ход одну статтю виконати?
З повагою,
Ольга
Дуже хочеться почути Ваше ставлення до цього.
Дякую заздалегідь.
2006.08.17 | Віктор Шишкін
Я вважаю
Я вважаю що судова реформа неможлива без внесення серйозних корекцій в процедуру призначення суддів, звільнення їх з посад і притягнення їїх до судової відповідальності. Нові підходи запопоновані в концепції судівництва, яка затвердженна указом президента, і докладно виписана в проектах нових законів про судовий устрій в Україні та про статус суддів в України. Ці проекти знаходятся у президента України, який планує внести їх до розгляду у ВР.2006.06.01 | Ольга
Re: Чи можлива судова реформа в Україні
Пане Вікторе,Чи вважаєте Ви можливим реформування судової системи, не змінивши процедуру призначення і особливо звільнення суддів з посади. Я маю на увазі тих суддів, що діяли дійсно незалежно і підкорялися лише закону, а їх було звільнено режимом Кучми саме за це. Чи відоме Вам прізвище Руслана Роженка, що був суддею Подільського району, відомим своєю неупередженістю та непохитністю при постановленні рішень, за що і був звільнений та ще й з формулюванням "за порушення присяги судді".
І це називається демократичним перетворенням суддівської влади?
Чи відомо Вам, що понад 10 000 громадян поставили свої підписи на підтримку поновлення Роженка на посаді, але нова влада так і не спромоглась поновити Роженка на посаді. А дарма, бо тисячі суддів, які знають історію з Роженком, боятимуться незаконного звільнення і будуть сліпо виконувати вказівки виконавчої влади, як того і вимагав голова суду Гудзь від Роженка.
А як же нам виховувати молоде покоління правників і просто громадян України? Робити вигляд, що не помічаємо, що на папері у нас одне, а насправді інше? Намагаємось змінити Конституцію, а чи не краще спробувати хоча б одну статтю виконати?
З повагою,
Ольга
Дуже хочеться почути Ваше ставлення до цього.
Дякую заздалегідь.