Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
09/28/2007 | Олена Весел
«Україна – це багата країна, величезний ринок, динамічне суспільство сформоване великою кількістю громадян, вражаюче джерело натуральних багатств та великий транзитний шлях для енергії та основних товарів. Це велика європейська культура та величезна територія з вирішальним геостратегічним положенням»… Саме так про нашу країну під час свого виступу у Європарламенті сказав гість «Майдан-Інформ» - голова делегації Комітету Європарламенту з співпраці Україна-ЄС, депутат ЄП п. Адріан Северин, який завітає до читачів «Майдан-Інформ» в суботу 29 вересня о 15.00.
Цього разу пан Северин приїхав до України разом з іншими представниками Європейського Парламенту спостерігати за перебігом дострокових виборів до Верховної Ради. Викладач міжнародного комерційного законодавства в Університеті Тіту Маіреску (Бухарест), суддя міжнародних арбітражних судів та член комерційних палат одразу кількох країн, а також товариств з міжнародного законодавства та європейської інтеграції, кавалер орденів, голова департаменту закордонних відносин та європейських справ соціал-демократичної партії Румунії, координаційний директор інститут соціал-демократичних досліджень.
У минулому 2006 року віце-президент групи соціалістів у Парламентській Асамблеї Ради Європи, колишній заступник прем’єр-міністра, а також міністр реформ, міністр відносин з парламентом і міністр закордонних справ Румунії. Голова національної агенції з приватизації та розвитку малого та середнього бізнесу. Президент та Почесний Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ, голова Комітету ОБСЄ з Білорусі. Доповідач в ООН з питань дотримання прав людини у Білорусі.
На сьогодні також пан Северин є членом Парламентської Асамблеї Ради Європи, доповідач ПАРЄ з багатьох питань, віце-президент комітету зі справ законодавства та прав людини, голова підкомітету ПАРЄ із зовнішніх відносин. Член дорадчого органу мережі «Євробарометр» Європейського інституту з досліджень європейських міжетнічних відносин та Ради з етнічної згоди Проекту Фундації етнічних відносин (Прінстон, США). Журналіст, громадський та політичний активіст і просто цікава людина.
Питання нашому вельмишановному гостю можна поставити тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1190980672
Цього разу пан Северин приїхав до України разом з іншими представниками Європейського Парламенту спостерігати за перебігом дострокових виборів до Верховної Ради. Викладач міжнародного комерційного законодавства в Університеті Тіту Маіреску (Бухарест), суддя міжнародних арбітражних судів та член комерційних палат одразу кількох країн, а також товариств з міжнародного законодавства та європейської інтеграції, кавалер орденів, голова департаменту закордонних відносин та європейських справ соціал-демократичної партії Румунії, координаційний директор інститут соціал-демократичних досліджень.
У минулому 2006 року віце-президент групи соціалістів у Парламентській Асамблеї Ради Європи, колишній заступник прем’єр-міністра, а також міністр реформ, міністр відносин з парламентом і міністр закордонних справ Румунії. Голова національної агенції з приватизації та розвитку малого та середнього бізнесу. Президент та Почесний Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ, голова Комітету ОБСЄ з Білорусі. Доповідач в ООН з питань дотримання прав людини у Білорусі.
На сьогодні також пан Северин є членом Парламентської Асамблеї Ради Європи, доповідач ПАРЄ з багатьох питань, віце-президент комітету зі справ законодавства та прав людини, голова підкомітету ПАРЄ із зовнішніх відносин. Член дорадчого органу мережі «Євробарометр» Європейського інституту з досліджень європейських міжетнічних відносин та Ради з етнічної згоди Проекту Фундації етнічних відносин (Прінстон, США). Журналіст, громадський та політичний активіст і просто цікава людина.
Питання нашому вельмишановному гостю можна поставити тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1190980672
Відповіді
2007.09.28 | Мандрівник
Прямий авіарейс з Румунією
Між Румунією та Україною до сих пір немає прямого авіарейсу. Що на вашу думку і хто має зробити, щоб нарешті зробити хоч один прямий авірейс Київ-Бухарест?2007.09.29 | Адріан Северин
Re: Прямий авіарейс з Румунією
Я вважаю, що пряме сполучення між Бухарестом та Києвом є дуже важливим Румунія це одна з найблільш вжаливих країн ЄС, яка є сусідкою України. І тому я вважаю, що це абсолютно недопустимо, що немає повітряного і не лише повітряного сполучення між цими двома країнами практично не існує. Україна також має знати про те, що Румунія є і має бути однією з країн, що всіляко підтримує європейські прагнення України. Це ще одна причина чому ми маємо створювати таку інфрастуктуру, яка дозволить нам краще з єднати ці дві країни. Це політична ремарка, я не є експертом у фінансових та економічних аспектах, чому компанії досі не знайшли можливості чи бажання організувати повітряне сполучення між двома країнами. Я можу лише сподіватись, що швидше за все і краще раніше, ніж пізніше.2007.09.28 | rrrrr
Re: Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
Чому на вашу думку в Румунії профспілковий рух є набагато більш розвинутим, ні в Україні?2007.09.29 | Адріан Северин
Re: Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
Я не повністю переконаний в тому, що румунські профспілки є більш дієвими та організованими ніж українські профспілки. Те, що певною мірою вони все ж більш організовані та просунуті ніж в Україні, пояснюється тим, що Румунія має більш усталені демократичні традиції. ДЛя того щоб профспілки могли належним чином репрезентувати інтереси працівників, є, окрім гарної моделі, необхідність запровадити певну культуру у суспільстві. Ця культура з являється після досягнення певного рівня демократичного розвитку та за певної моделі промислового розвитку, що є, як перше так і останнє проявами модернізації. Наскільки я обізнаний в сучасній історрії України, індустріалізація була досягнута радянським суспільством, яка своїм корінням походить від адмінстративно командної системи. У Румунії початок індустріалізації відбувся у більш сприятливому середовищі, тобто більш демократичному та ринковому середовищі. Ось чому традиції румунських профспілок є більш тривалими у часі і більш послідовними в тому сенсі яким має бути сучасний профспілковий рух. Для того, щоб українські профспілки стали більш дієвими та наповненими справжнім смислом треба здійснити конституційні, економічні, соціальні та правові реформи, які б дозволили Україні стати не лише країною, що розташована на території європейського континенту, але і такою країною яка живе у Європі 21 століття. Я дуже сподіваюсь, що ваші найближчі вибори стануть кроком у такому напрямку.2007.09.28 | Пані
Кілька слів про дороги
Дороги в Харкові та Бухаресті - як близнюки. Що планує робити Румунія, щоб поремонтувати жахливий стан доріг? І як ми можемо допомогти один одному, щоб це трапилося швидше і в Харкові, і в Бухаресті?2007.09.29 | Адріан Северин
Re: Кілька слів про дороги
Я не знаю в якому стані харківські дороги, але для того, щоб мати ліпшу інфрастуктуру, яка конче потрібна Україні, треба мати таку політичну систему, яка була б більше налаштована на виконання економічних завдань, а не налаштована на вічні економічні чвари. Це гра, яка призводить до нульового результату. Треба також досягти децентралізації у такий спосіб, щоб місцеві органи влади могли поліпшувати інфраструктуру, не чекаючи поки центральна влада це зробить за них.2007.09.28 | alex
DId Brussels bureaucrates ever feel bitter taste of exclusion?
Looking from here EU's European Neighborhood Policy amounts to nothing esle but exclusion - particularly painful for countries with European legacy such as Ukraine. Will Brussels bureaucrates ever understand how others accross the newly erected fence feel?2007.09.29 | Адріан Северин
Re: DId Brussels bureaucrates ever feel bitter taste of exclusio
Політика сусідіства ЄС не ставить собі за мету виключення, а навпаки включення. Тому що включення та виключення теж межують між собою, тому що і те і інше, стосується когось чи чогось, що знаходиться поза межами. На цей час Україна знаходиться поза межами. Це не тому, що її виключили, а тому що її ще не включили. Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб побачити Україною інтегрованої до європейського простору. Це залежатиме перш за все від України, та також від спроможності ЄС реформувати свої інституції. Якщо ЄС дуже повільний у реформуванні своїх структур, то це не пов язано з бажанням виключити Україною. Я думаю, що якщо Україна буде надто млявою у просуванні реформ, то це також не слід сприймати як відсутність бажання з боку України бути в ЄС. На жаль, наразі ми не здатні рухатись швидше, як з боку ЄС, так і з боку України. Якщо казати про ЄС, я сподіваюсь, що ми зможемо прискорити нас процес реформ, і ми також готові допомогти Україні у прискоренні внутрішнього процесу реформ в України. Якщо вже вести мову про Європарламент, то ми нещодавно прийняли документ, в якому йдеться про нашу готовність відгукнутися на європейські прагення України, щоб поділитися з Україною нашими ресурсами та нашими політичними підходами і врешті-решт, коли будуть виконані необхідні передумови, мати спільні інституційні структури. Ось чому несправедливо казати, що політика сусідства ЄС розрахована лише на відмежування України. Україна має озиратися не лише на свою культуру, історію минулого, але Україна має зосередити свою увагу, свої зусилля на тому, щоб підняти свою країну до сучасниї стандартів життя у такий спосіб, щоб побудувати в Україні європейську сучасність та європейське майбуття.2007.09.29 | Мандрівник
Про стереотипи
Як відомо в сприйнятті українцями румунів є багато стереотипів - пережитків минулого. Такі саме стереотипи існують і в уявленні румунів про українців. Чи працює хтось системно над подоланням цуих стереотипів? ЧИ відомо вам про такі проекти, праці, роботи? Чи відчуваєте ви в них потребу?2007.09.29 | Адріан Северин
Re: Про стереотипи
я б не вів мову про стереотипи в уявленнях румун про українців і навпаки, оскільки для того, щоб створити стереотип треба мати певний час на це. Треба подивитися на це у історичному розрізі. Між Україною та Румунією не було конфліктів в їх стосунках. Отож це не є тим контекстом і не є доречним у часі народжувати якісь стереотипи. Маю сказати, що йдеться не про стереотипи, а про непорозуміння. Найбільшим таким непорозумінням є уявлення про те, що начебто Україна несе відповідальність за політику совєтського періоду щодо Румунії. Ще одним хибним уявленням є думка про те, що Румунія зазіхає на репарації з боку України за скоєне Радянським Союзом. Я вважаю, що Україна мають спільне майбуття, у обох країн є спільні стратегічні цілі, а від так природньо, що Румунія є одним з найкращих прибічників єврпоейських прагнень України. Румунія має усвідомити, що вона має надати такий самий рівень підтримки, який на разі надає Україні Польща. Україна зі свого боку має також усвідомити, що вона може отримати таку ж саму підтримку від Румунії, яку вона наразі отримує від Польщі. Отож, нинішні непорозуміння має відійти в небуття.2007.09.29 | halya
On conflicting interests
I hope you won’t mind, I have three questions which are, however, linked.1) A recent suggestion made by civic organizations has been to create a Constitutional Assembly whose members would not be able to hold any electoral office for 10 years. The reasoning is clearly that they can therefore be trusted to create a constitution for everybody and not only for themselves.
The suggestion was not pulled out of the air. We have seen and are seeing at present too many conflicts of interest. How have such conflicts been resolved in Romania? Do you think there ought to be clearly defined rules (and mechanisms for imposing such rules) in cases where there is an obvious conflict of interests – a politically engaged Human Rights Ombudsperson, a Minster of Justice using his political position to exert pressure on the judiciary, etc?
2) A problem of very immediate concern to human rights organizations is the way in which politics seems to seep into every part of Ukrainian life, most worryingly, the judiciary. Is this something you see as a problem, and if so, how can cooperation with the European Union help combat it?
3) I asked about rules and mechanisms for a reason. In Ukraine the rules are often clearly articulated, and yet, as was the case with the Ombudsperson, they are simply flouted.
Is this a problem your country has experienced? Would you have any advice for what to do to rectify the situation?
2007.09.29 | Адріан Северин
Re: On conflicting interests
1) Одним з найбільших викликів для сьогоднішньої України є розробка та впровадження належного механізму системи стримувань та противаг. Така система поміж іншим могла призвести до уникнення конфлікту інтересів. Відсутність дієвого механізму системи стримувань та противаг та конфлікт між приватними бізнесовими інтересами та державницькими обов язками є двома найбільшими вадами громадського життя в Україні. ОДним з найбільших потворних проявів цього явища є прийняття останнім часом законів, які спрямовані на задовлення інтересів власних інтересів самих законодавців, а не інтереси народу. Я не переконаний, що ви зможете вирішити цю проблему, не дозволяючи членам можливої Конституційна Асамблея займати вибірні посади впродовж 10 років після того, як буде прийнята Конституція. Зазвичай значно легше прийняти Конституцію для невеличкої групи осіб, однак ідея заслуговує на певні розмірковування. У будь-якому разі українське законодавство має чітко визначити правила та санкції, коли йдеться про подолання конфлікту інетересів. Крім механізму стримувань та противаг, прозорість та підзвітність є надзвичайно важливими чинниками.2) Незалежність та неупередженість судової гілки влади, що є неодмінною передумовою верховенства права, має теж велике значення. Певне що розбудова дієздатної та справедливої гілки влади є найважчим завданням. Інші гілки влади - виконавча та законодавча - контролюють та встановлюють обмеження на шляху можливих зловживань. Коли йдеться про судову гілку влади, то вона не має бути під контролем будь-якої іншої гілки влади. Правників контролює ринок, але суддів не мають контролюватись ринковими засобами, принаймні цього не має бути. Ось чому таким важким завданням є розбудова верховенства права. Звісно ЄС може стати в пригоді маючи свій власний досвід, але неможливо механічно перенести на український грунт ні суддів, ні модель єврпоейського зразка. В будь-якому разі важливим є те, щоб забезпечити гарантії суддям такий рівень життя, які б відбивали у них спокусу до корупції, зробили їх менш вразливими до неї, такий рівень професійного сумління, який би зробив їх більш дієздатними та стійкими до спокус корупції, а діяльність судової гілки влади має бути організованої у прозорий спосіб, щоб народ міг здійснити соціальний нагляд за їх діяльністю.
3) До цього мушу додати, що найкращий інституційний механізм та накращі закони не зможуть призвести до бажаних результатів, якщов вони діятимуть у неналежному та несприятливому культурному середовищі. Треба змінити ментальність суспільства до того, коли можна буде очікувати, що запрацюють закони, а інституції будуть ефективно функціонувати.
2007.09.29 | halya
Re: On conflicting interests
Thank you! If I could just add a couple of points about mentality and messages received by the public.1) We have the situation at present, and not only during this election campaign, where politicians, many extremely prominent, have
1) refused to obey a Presidential Decree;
2) have suggested political bias, corruption, and so forth in the Constitutional Court;
3) stated publicly that they will seek to have judges investigated and removed from office for rulings issued.
The list could be continued but I am aware your time is limited.
It seems to many of us that the problem is not necessarily in the public’s mentality, but in politicians. Is this a problem which other EU countries encounter and what ways do you see forward?
2) While I agree that 10 years may be unrealistic and that other mechanisms are needed, do you feel that there are some combinations which are simply incompatible, if people are to indeed be able to trust those who hold positions of authority? I don’t think I would want to take my dog to a vet who also works as a butcher! I have similar doubts when it comes to politicians doubling up
2007.09.29 | Свiдомий
On the Ukraine-Romania dispute over the island of Zmiyinyy
From your perspective, what country should the island of Zmiyinyy in the Black Sea belong to - Ukraine or Romania? Why? How should this dispute be resolved? Where should the borders of the countries' territorial waters in the Black Sea be?2007.09.29 | Адвокат ...
Два питання до пана Адріана.
1. Чи має, на Вашу думку, Євросоюз сталу концепцію взаємин з Україною? Чи й надалі ми будемо чути вічливі месиджі, які кожна з українських політичних сил буде тлумачити на свій лад, або на свою користь?2. І похідне від першого питання. Чи має Євросоюз розроблену стратегію підтримки становнення та розвитку в Україні середнього класу та громадянського суспільства?
Заздалегідь дякую за відповіді!
2007.09.29 | Любов
Звідки походить Ваше прізвище?(-)
2007.09.29 | цікавий
Що має зробити Україна, щоб її знову прийняли
до європейської родини?2007.09.29 | цікавий
вибори
Скажіть будь-ласка які Ваші враження від організації виборчого процесу в Україні?2007.09.29 | Адріан Северин
Re: вибори
Я не можу дати відповідь на це питання до закінчення процесу.2007.09.29 | yavorska
Re: Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
what could you say on Blacksea synergy project? Is it the option for Ukraine to integrate European instituins? Thank you2007.09.29 | Адріан Северин
Re: Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
Як на мене, Чорноморська синергія - є дуже гарною концепцією, яка одначе ще потребує визначення та уточнення. Безперечно Україна має відгравати свою роль у цьому проекті, якщо вона у належний спосіб це зробить, то це сприятиме перспективам створення спільних підходів та спільних іституцій з ЄС. Не вдаючись до деталей, я лише хочу додати, що будь-яка пропозиція України щодо наповнення змістом цього проекту, буде вітатися та цінуватися.2007.09.29 | Wisty
Re: Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
Could you tell something on the recent conference on European neighbourhood in Brussels? I mean that some participants told there that ENP is not for membership and it doesn't open any doors.2007.09.29 | Адріан Северин
Re: Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
Політика сусідства ЄС та політика розширення ЄС це дві абсолютно різні політики. Масштаби та мотивація, контекст та інструменти цих політик є дуже різними, таким чином. Наразі, Україна розглядається у контексті політики сусідства. Але Європарламент так само як інші європейські структури чітко завили, що завжди лишається можливість для тих країн, що охоплені політикою сусідства, стати суб єктами політики розширення ЄС. З цієї точки зору, принаймні на рівні ЄВропарламенту ми чітко заявили, що ми переконані в тому, що Україна вимагає відповідає кваліфікаційним вимогами щоб здійснити такий перехід від політики сусдіства, до політики розширення. А як цього досягти і коли це станеться, це інше питання, на які ми маємо знайти відповідь разом.2007.09.29 | Arnoldas
Re: Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
Dear Mr Severin, in your oppinion, would early parliamentary elections, to be held in Ukraine tomorrow, successfully address the root causes of the recent political crisis and prevent similar crisis from emerging in the near future?2007.09.29 | rais
Інтернет-конференція з п. Адріаном Северином
Шановний пане Северін, якою б на Вашу думку зараз була внутрішня та зовнішня політика Америки, як щоб в свій час гроши привели до влади клан Аль Капоне? Дякую за відповідь.2007.09.29 | Майдан-Інформ
На жаль, пан Северин має нас залишити
Але він проглянув всі питання та відповість на найбільш цікаві з них пізніше. Дуже дякуємо за участь, всім хто ставив питання, та п. Северину.2007.09.30 | rais
Дякую за відвертість.
2007.09.30 | S4ur
Дякую за дипломатичне "бла-бла-бла".
Особливо зворушує пасаж:> В будь-якому разі важливим є те, щоб забезпечити гарантії суддям такий рівень життя, які б відбивали у них спокусу до корупції, зробили їх менш вразливими до неї, такий рівень професійного сумління, який би зробив їх більш дієздатними та стійкими до спокус корупції http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_pressk&key=1191070564&action=view&trs=-1
Це ж який рівень життя треба забезпечити суддям, щоб відбити у них спокусу до корупції? Як у Білла Гейтса?
А згадка щодо рівня професійного сумління взагалі відганяє запахом із програми КПСС по вихованню нової людини комуністичного зразка.
Може пан Северин навів би приклад з європрактики, коли суддя промовив таке: "Все, з мене досить! Більше не братиму хабарів, бо я тепер маю високе сумління і достатньо забезпечений".
Ні, людина і тут, і на Заході так влаштована, що не буде піддаватися спокусі корупції лише в тому разі, якщо вона ефективно контрольована суспільством. От в цьому я з паном Северином згідний абсолютно.
2007.09.30 | rais
Re: Дякую за дипломатичне "бла-бла-бла".
Саме у Сполучених Штатах на той період, про який я запитав у пана Северина, проблема захисту від експансії кріміналу до влади і встала через корупцію в судових органах. Тому щоб припинити переможну ходу кримінальних грошей до влади були терміново створені зміни до законодавства, окремий суддя був наділений особливими правами...А у нас 16 років по обидві сторони судового процесу сидять корупціонери і злочинці. Торг - рішення. На цей результат працюють слідаки, прокурори, податківці, міліція. Всі бачили цю мантію у ескорті бандитів під ЦВК? Станнік здається не остання людина серед доярок юриспруденції. Ось такий він символ українського правосуддя - п'яна до сліпоти торгівка з терезами. А те що таке саме майже по всіх районних судах ви не знаєте? То ви кажете довічного утримання їм замало? Звільнення від податків? Що ще Європа запропонує нащадком "самого справедливого" суду у Світі?
2007.10.04 | rais
Cхоже що кримінал не крокує до влади - він там залишається.