Відповіді

• 2008.02.13 | 123

  Теза "Держава дотує споживачів газу через низьку ціну транзиту"

  Добрий день!
  
  Прокоментуйте, будь-ласка, наведену вище тезу.
  
  Та сама теза розгорнуто. Відомо, що ставка НАК Нафтогаз за транзит газпромівського газу територією України західним клієнтам Газпрома є низькою (порівняно з ціною аналогічної послуги від транспортерів інших країн). Лунають тези про те, що вимагати підвищення цієї ставки нема сенсу, оскільки тоді Газпром аналогічно підвищить ціну транзиту своєю територією газу, який він продає в Україну, що призведе до зростання ціни газу на кордоні Україна-Росія, яке "з*їсть" збільшення виручки від транзиту, зумовлене підвищенням ставки Нафтогазу за транзит.
  
  Ці тези є вірними, однак, як виглядає, випускається суттєвий момент: занижуючи ставку транзиту, втрачаємо доходи транзитера, тобто державної компанії НАК Нафтогаз, а утримуючи (завдяки низькій ставці за транзит) відносно низьку ціну імпортованого газу, зменшуємо витрати споживачів газу, тобто, в загальному випадку, приватних осіб.
  
  Таким чином, отримуємо висновок про те, що витрати приватних осіб мінімізуються за рахунок зменшення доходів державної корпорації, тобто держава у такий спосіб фактично дотує споживачів газу, причому механізм і розміри дотування непрозорі і визначені неясно чим.
  
  Будь-ласка, прокоментуйте цей висновок - чи є він коректним, або, якщо Ви вважаєте його хибним, то чому і в чому саме.
  
  Дякую.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: Теза "Держава дотує споживачів газу через низьку ціну транзи

    Україна дотує насправді не європейських споживачів газу, а російську газову монополію "Газпром", а точніше його газовий експорт в ЄС. Справа в тім, що "Газпром" продає газ не на західному кордоні РФ, а на західному кордоні України. Тому транспортні затрати - це його затрати. Ціна ж газу прив'язана до ціни на нафту. Таким чином, можливий підйом Україною ставки транзиту означає для російської монополії скорочення доходності операцій з експорту газу, зменшення прибутку. Тому саме звідси такий опір спробам України переглянути ставки транзиту.

• 2008.02.13 | 123

  Кого має лякати подорожчання газу - хто споживачі?

  Очевидно, попри те, що ціна на імпортний газ формулюється як кревна проблема кожного українця, найбільше стурбовані подорожчанням газу мають бути ті, хто його найбільше споживають.
  
  Будь-ласка, наведіть максимально докладну (наскільки це можливо) карту споживання газу в Україну - в абсолютних числах чи у відсотках: скільки на конфорки, скільки на опалення, скільки на вироблення електрики, скільки на промисловість і на яку (які галузі або конкретні підприємства скільки споживають).
  
  Відповідь на це питання також є цікавим у контексті попереднього питання - про дотування державою споживачів газу, бо ж цікаво, хто саме дотується.
  
  Дякую!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: Кого має лякати подорожчання газу - хто споживачі?

    Проблема полягає в тім, що існуюча система статистичного обліку в Україні не може дати об'єктивної картини. Держкомстату України впродовж багатьох років в урядах України так і не надали можливості завершити реалізацію відповідної програми трансформації статобліку до стандартів, що ними користуються в ЄС (Євростат) чи Міжнародного Енергетичного Агентства. Реально в нашій країні не створються енергобаланси у тому розумінні як прийнято у європейській практиці. Ми через застарілу систему статобліку не можемо бачити реальне споживання до рівня окремо взятих домогосподарств, як це має місце в ЄС. Тому ми маємо достатньо умовну картину споживання, яка створюється на базі того, що було (за принципом "від досягнутого"). Отже, без зміни підходів у цій сфері не може здійснюватись ефективна політика енергозбереження. Вигоду від такої ситуації передусім отримують крупні споживачі - енергозатратні підприємства базових галузей.

• 2008.02.13 | 123

  Домовленості в Москві: що отримали і що втратили сторони?

  Зокрема, будь-ласка, прокоментуйте, наскільки корисним є для України на практиці усунення РУЕ, яке подається владою як їхнє велике досягнення у цих переговорах, і в чому ця користь проявляється?
  
  Зокрема, наскільки великою є користь України від заміни оператора внутрішнього ринку газу з Укргазенерго (СП, в якому Нафтогаз мав 50% і афільована з Газпромом РУЕ мала 50%) на нове СП Нафтогазу з Газпромом (де Нафтогаз матиме 50%, і Газпром матиме 50%)?
  
  Наскільки великою є користь України від заміни імпортера газу в Україну, з РУЕ на СП, в якому 50% матиме Нафтогаз? Чи можна очікувати помітного збільшення доходів Нафтогазу від цього спільного з Газпромом бізнесу?
  
  Дякую за відповідь.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: Домовленості в Москві: що отримали і що втратили сторони?

    Усунення РУЕ звичайно само по собі не призведе до зменшення цін, як і перехід на прямі відносини не є гарантією збереження якихось цінових преференцій. Головне при цьому, щоб відносини між суб'єктами ринку були прозорими і зрозумілими для споживачів. Ці відносини можуть бути з посередниками чи без посередників, але вони мають бути прозорими, принаймні, на тому рівні, як це існує в ЄС. Зверніть увагу, що проблем з газом, подібних українським, не виникає в Німеччині, Польщі чи Словаччині чи країнах Балтії, адже вони теж усі є, хоча і різною мірою, споживачами російського газу.
    
    Усунення РУЕ означає, що можна (принаймі, як шанс), паралелізувати циркуляцію фінансових та газових потоків та припинити дію схеми, що виводить ці потоки на компанію, непідконтрольну національним компетентним органам України, РФ чи ЄС.
    
    Про користь можна буде судити тільки після того, як стануть відомі базові параметри нових угод. В цьому є сумнів, оскільки переговорні сторони продовжують діяти у дусі Ялта-липень-2004 та Москва-січень-2006.
    
    
    123 пише:
    > Зокрема, будь-ласка, прокоментуйте, наскільки корисним є для України на практиці усунення РУЕ, яке подається владою як їхнє велике досягнення у цих переговорах, і в чому ця користь проявляється?
    >
    > Зокрема, наскільки великою є користь України від заміни оператора внутрішнього ринку газу з Укргазенерго (СП, в якому Нафтогаз мав 50% і афільована з Газпромом РУЕ мала 50%) на нове СП Нафтогазу з Газпромом (де Нафтогаз матиме 50%, і Газпром матиме 50%)?
    >
    > Наскільки великою є користь України від заміни імпортера газу в Україну, з РУЕ на СП, в якому 50% матиме Нафтогаз? Чи можна очікувати помітного збільшення доходів Нафтогазу від цього спільного з Газпромом бізнесу?
    >
    > Дякую за відповідь.

• 2008.02.13 | 123

  Розрахунки впливу ціни газу на індекс споживчих цін

  Чи є якісь розрахунки, які б показували вплив зростання ціни на газ на індекс споживчих цін (інфляцію), на зростання ціни кожної конкретної групи товарів (овочі; м*ясо; транспортні послуги; алкогольна продукція тощо).

• 2008.02.14 | Троценко

  пане Михайло, питання про Одеса-Броди

  Ви відомі як один з активних лобістів цього проекту, були причетні до різних етапів його реалізації.
  
  чи зрушила справа з місця при новому уряді? які дії зараз відбуваються для запуску труби в аверсному напрямку?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: пане Михайло, питання про Одеса-Броди

    Можу сказати, що питання розвитку проекту Одеса - Броди в напрямку Плоцька зайшло, на мій погляд, в болото - як в переносному так і в прямому значення цього слова. Проблема полягає в тім, що українська сторона наприкінці 2006 року пристала на пропозицію польської щодо зміни маршруту. Замість Броди - Плоцьк було запропоновано коротший маршрут Броди - Адамово - Плоцьк, з використанням існуючого відрізку нафтопроводу "Дружба" (Адамово - Плоцьк). Такий маршрут дійсно опрацьовувався ще в 90-ті роки. Однак, на сьогодні він виглядає більш ніж проблемним. Після вступу Польщі до ЄС низка територій по маршруту Броди - Адамово потрапили до природоохоронних зон ЄСівського значення (приблизно 45 км траси має пройти через ці зони). Відповідні директиви ЄС (п"ять директив) створюють захисну парасольку для цих зон. Це може бути використано екологічними організаціями для перешкоджання проекту з метою не допустити порушення біосферної унікальності цих зон в процесі будівництва. В Польщі вже є такий прецедент - проект автомагістралі "Віа Балтика". Тому переможні реляції з боку президентських структур України і Польщі є не більше ніж ПР-активність певних чиновників та керівників держкомпаній, що відповідають за реалізацію проекту, але не вникають глибоко у суть проблем.
    Іншою перспективою Одеса - Броди є його запуск в аверсному режимі для забезпечення постачання нафтою двох західноукраїнських НПЗ та поставок по "Південній "Дружбі" до Чехії. Позитивним є те, що відповідну готовність засвідчили обидва НПЗ, але слід згадати, що ще у 2003 році ці заводи надсилали аналогічні листи з готовністю брати нафту з ситеми Одеса - Броди. А в 2006 році, 7 червня, в Баку було досягнуто відповідної домовленості на рівні компаній "Укрнафта" - "Укртранснафта" - "Державна нафтова компанія Азербайджанської Республіки" (ДНКАР) щодо спільної діяльності не тільки по забезпеченню постачання нафти в Україну, але й про прихід ДНКАР в нафтовий та нафтопереробний сектор України. Зміна уряду в Україні у серпні 2006 року заблокувала реалізацію укладених домовленостей, а фаворитизм попереднього уряду та топ-менеджменту державних компаній до російських партнерів призвів до прождовження реверсного використання Одеса - Броди за демпіговими тарифами, які по суті стали прямим субсидуванням нафтового експорту приватних російських та офшорних компаній.
    Зараз новий уряд має можливість повернутись до домовленостей 2006 року. Важливо, щоб і урядові і президентські структури діяли спільно, а не ставили палиці один одному, змагаючись в ПР-перемогах.
    
    
    
    
    Троценко пише:
    > Ви відомі як один з активних лобістів цього проекту, були причетні до різних етапів його реалізації.
    >
    > чи зрушила справа з місця при новому уряді? які дії зараз відбуваються для запуску труби в аверсному напрямку?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.02.14 | Абу

      чи вдасться вибити російську ТНК з Укртранснафти?

      як я розумію, російська нафтова компанія ТНК щільно контролює менеджмент державної монополії

• 2008.02.14 | ЦБД

  який з газогонів має більше шансів - Білий потік чи

  Південний потік? як Ви оцінюєте активність уряду Тимошенко на іранському напрямку? На Вашу думку, чи погодяться США толерувати контакти уряду України з цією країною?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: який з газогонів має більше шансів - Білий потік чи

    "Білий потік" з інжинірингової та фінансової позицій має переваги над "Південним потоком" - морська частина коротша, може бути використана вже існуюча газотранспортна інфраструктура на Південному Кавказі та в Україні. Розробниками цього проекту є європейські фахівці, що працювали над реалізацією "Блакитного потоку". Звичайно, що фінансовий потенціал "Газпрому" та італійської ЕНІ є перевагою "Південного потоку". Але цей проект, насправді, ще тільки починає розроблятися, на відміну від "Білого потоку" над яким фахівці працюють з 2006 року. Потрібно мати на увазі, що такі проекти не реалізуються швидко - 5-7-10 років, а то й більше, - ось терміни реалізації подібних проектів від "кульману" до запуску на проектну потужність". Згадайте сухопутний Ямал - Європа, про який стали говорити в 1993 р., а ввели в експлуатацію на повну потужність лише в 2005-ому. Тому успіх того чи іншого проекту такого рівня - це результат консолідації зусиль на національному та міжнародному рівнях. В контексті "Білого потоку" важливо, щоб Україна діяла в синергії з Європейським Союзом та країнами-партнерами на Каспії, а не намагалась здивувати світ "новими" ініціативами. Подібні проекти мають готуватись тихо і без ПР-шумів.
    Іранський проект на сьогодні виглядає достатньо проблемним і не тільки в силу відомих політичних обставин. Слабке місце цього проекту - Вірменія, де "Газпром" контролює трубу, а також параметри самого газопроводу, які свідчать про його місцевий масштаб (на відміну від Південнокавказького газопроводу), що недостатньо для розвитку.
    Іран використовує тематику газопроводу Іран - Кавказ - Україна - Європа, переважно, в політичних цілях, що цілком зрозуміло.
    
    
    ЦБД пише:
    > Південний потік? як Ви оцінюєте активність уряду Тимошенко на іранському напрямку? На Вашу думку, чи погодяться США толерувати контакти уряду України з цією країною?

• 2008.02.14 | Абу

  в 2005 були повідомлення про будівництво НПЗ

  в районі Бродів. Якщо не помиляюся мова йшла про американського інвестора проекту. Наскільки реальними є європейські та американські інвестиції в українську нафтопереробку? І чи можна детальніше про сам проект?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: в 2005 були повідомлення про будівництво НПЗ

    Україна потребує нових високотехнологічних нафтопереробних потужностей. Тому свого часу і з'явився проект створення НПЗ в Бродах. Однак, даний проект був використаний як прикриття для отримання бізнес-структурами привабливої земельної ділянки в кількасот гектарів лісового масиву в районі Бродів. Реальних американських інвесторів в тому варіанті не було. Тому ви нічого більше про проект Бродівського НПЗ і не чули. Зараз інтерес до нього відновлюється в силу дуже зручного розташування - на перехресті двох нафтових потоків та поблизу від ринків, що мають певну потребу в балансуванні внутрішніх регіональних ринків палива (північ Молдови, схід Словаччини, південь Польщі). Звичайно, є певна дилема "що робити?": модернізувати потужності Дрогобича та Надвірної чи будувати новий НПЗ? На мій погляд, ні уряд, ні президентські структури не мають відповіді на це питання. Потрібно провести незалежне маркетингове дослідження. І уряд міг би виступити його замовником. Головне дотримуватись стратегії win-win.
    Інвестиції є реальними. З моменту виходу відповідного указу президента України зондаж перспектив проекту здійснюють (з того, що відомо) дві компанії - одна американська та одна європейська. Важливо, щоб уряд зайняв чітку позицію і створив відповідні умови для реалізації проекту, який, на мій суб"єктивний погляд, має бути проектом зі 100% іноземною інвестицією. Три умови при цьому: наявність ресурсу нафти, використання Одеса - Броди - "Дружба", наявність інвестиційних коштів.

• 2008.02.14 | Andriy2008

  кризис энергитического сырья в ГМК

  Отечественный горно-металургический комплекс испытывает нехватку энергетического сырья (дефицит внутренней добычи и трудности с импортом коксующихся углей). Сырьевые проблемы отражаются на объемах производства продукции ГМК.
  Какой выход из сложившейся ситуации Вы видите?

• 2008.02.14 | dim2008

  Re: Інтернет-конференція Михайла Гончара

  Как отразится на рентабельности отечественной промышленности подорожание газа?

• 2008.02.14 | dim2008

  инфраструктурные возможности

  В стране острый дефицит угля для коксования: ассоциация Укркокс рекомендует
  украинским металлургам покупать уголь в Польше или возили его кораблями из
  дальнего зарубежья. Однако в Украине отсутствуют инфраструктурные возможности
  для приема судов большой тоннажности. Как быть в этой ситуации?

• 2008.02.14 | Дорофеєв

  як оцінюєте можливе призначення Гайдука

  віце-прем'єром з питань ПЕК? чи були взагалі вдалі кадрові призначення в цій галузі?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: як оцінюєте можливе призначення Гайдука

    В.Гайдук, як віце-прем'єр з питань ПЕК - у минулому це було одне з небагатьох успішних кадрових призначень. Це один з небагатьох урядовців, що займав принципову позицію по стратегічно важливих питаннях в енергосекторі. Достатньо згадати його незгоду з російськими підходами до формування міжнародного консорціуму з управління ГТС України та позицію по аверсному використанню Одеса - Броди, за що власне, він і був звільнений колишнім президентом.

• 2008.02.14 | 14-02-08

  пане Михайло, питання про дефіцит енергетичної сировини

  Для подолання дефіциту енергетичної сировини у вітчизняній промисловості необхідно втручання держави. Які саме державні важелі є найбільш дієвими у цій ситуацій на ваш погляд?
  Дякую за відповідь.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: пане Михайло, питання про дефіцит енергетичної сировини

    Втручання держави потрібно, але на жаль в наших реаліях, втручання корумпованого держапарату, призводить тільки до протилежних наслідків. Тому реально необхідно, щоб держава створила відповідні прозорі ринкові правила гри і відійшла вбік, поставивши "на сторожі" відповідного незалежного регулятора, як це прийнято в ЄС.

• 2008.02.14 | имярек

  сырьевой энергетический кризис

  Острый угольный дефицит внутри страны, а также отсутствие инфраструктурных возможностей для импорта сырья может отразиться на энергетической независимости Украины. Вы согласны с этим тезисом?
  
  Спасибо.

• 2008.02.14 | Свiдомий

  Re: Інтернет-конференція Михайла Гончара

  Хто з українських високопосадовцiв, на Вашу думку, найбiльше наживається на оборудках з газом на даний час?

• 2008.02.14 | 14-02-08

  пане Михайло,питання про енергозалежність вітчизняної металургії

  Декілька років тому вітчизняні металурги з метою подолання залежності від ціна на блакитне паливо та зменшення енерговитрат почали активно застосовувати у метод вило-вугільного вдування. Сьогодні застосування цього методу унеможливлено у зв’язку із вугільним дефіцитом. Який шлях подолання кризи ви бачите?
  Дякую за відповідь.

• 2008.02.14 | Торнике

  Re: Інтернет-конференція Михайла Гончара

  Будет ли требовать Украина от России ратификации Энергетической Хартии во время переговор по СОТ?

• 2008.02.14 | Денис

  о перспективе формирования транс.-энергет. коммуникаций в Крыму

  Михаил, скажите а что вы думаете об исключительной роли Крыма, и в первую очередь, Севастополя в перспективе формирования транспортно-энергетических коммуникаций Черноморско-каспийского региона, наращивании транзитно-экспортного потенциала не только Украины, но и других малых стран региона?
  Спасибо
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.02.14 | Михайло Гончар

    Re: о перспективе формирования транс.-энергет. коммуникаций в Кр

    Если вы Крым относите к неким "малым странам" региона, то вряд здесь есть какая-то перспектива. Реалии иные и на них не надо смотреть с политизированных и экзотических точек зрения. Пример того же "Белого потока" демонстрирует возможности Крыма как коннекторного звена для возможного проекта транспортировки газа. Но если представить Крым "малой страной по типу Абхазии, то развитие проекта пойдет по совершенно другому пути - румынскому. Поэтому важна синергия. Севастополь может и должен сыграть ключевую роль в проектах газодобычи на шельфе Черного моря как техническая база для инвесторов, которые будут разрабатывать контрактные блоки. Положение Севастополя в этом смысле очень выгодное. Но если украинская сторона будет вести себя по отношению к шельфу как "собака на сене", как это было во времена предыдущего правительства, то "воз" (и крымский, и общеукраинский) будет там, где он есть и сейчас. А преимущества автоматически получат наши соседи - Румыния и Болгария. Они, в отличие от Украины, уже давно определились со своими позициями и в ЕС, и в НАТО. Поэтому, еще раз важно вспомнить об эффекте синергии. В этом залог успеха Крыма и Севастополя, а не в постоянном оглядывании назад или на соседа с Востока.

• 2008.02.14 | Михайло Гончар

  Re: Інтернет-конференція Михайла Гончара

  Шановні учасники інтернет-конференції! Дякую за надіслані питання. На жаль, не зміг на усі відповісти, - час обмежений і я вже його значно перебрав. Перепрошую, що зосередився тільки на нафтогазовій тематиці. Бажаю усім побільше ставити питань (незручних!) владі і монополіям, бо це змушує її діяти більш прозоро і не забувати, що вони лише розпорядники (а не власники!)загальнодержавної власності! Ще раз дякую за увагу.