Онлайн-конференція з послом Литви п. Альгірдасом Кумжою
10/22/2008 | Олена Весел
28 жовтня о 14.00 на сайті «Майдан» відбудеться онлайн-конференція з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні п. Альгірдасом Кумжою.
Пан Кумжа народився 29 листопада 1956 року у Тяльшяйському районі Литви. У 1980 році він закінчив факультет права у Вільнюському університеті. У 1979-1984 – очолював а профспілку студентів і комітету комсомолу Вільнюського університету. У 1980-1984 працював лектором факультету права Вільнюського університету. У 1984-1989 був секретар з питань культури і міжнародних зв`язків комсомолу Литви. У 1988-1990 був членом Вільнюської ради Національного руху “Саюдіс”. З 1989 по 1990 працював керівником Департаменту культури Центрального комітету незалежної комуністичної партії Литви. У 1990-1992 Депутат Верховної Ради (попередника Сейму) Литовської Республіки. У 1990-1992 був членом Литовської ліберальної партії. З 1992 по 1994 - директор приватного міжнародного комерційного правового бюро. У 1994-1997 - заступник головного редактора газети “Лєтувос рітас”. У 1998-2003 Консультант групі з питань національної безпеки і зовнішньої політики під керівництвом Радника Президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса. З 1999 по 2006 - президент Фонду Тараса Шевченка. Мета фонду - розвиток наукових і культурних зв`язків між Литвою і Україною. Також пан Кужма є засновником Українського інституту в Литві та членом Ради Інституту міжнародних зв`язків і політичних наук Вільнюського університету.
З лютого 2006 р. Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні.
Нагороджений Орденом України “За заслуги” ІІІ ступеня, Орденом Святого Миколи Чудотворця, Орденом Святого Станіслава ІІІ ступеня, Медаллю Незалежності Литви, Медаллю за заслуги у дипломатичній службі Литовської Республіки, Листом відзнаки від Верховної Ради України
Одружений. Має четверо дітей: Баліс, Еглє, Джюгас, Марія
Володіє литовською, англійською, німецькою, польською, російською та українською мовами.
Посол Литовської Республіки в Україні Альгірдас Кумжа другий рік поспіль потрапляє до десятки найактивніших керівників дипломатичних представництв, що працюючть в Україні. Найактивніших керівників дипломатичних представництв, кожен рік обирають дипломати України, журналісти й політологи у опитуванні, яке проводить тижневик „Главред”. Цього року у десятку найактивніших послів також потрапили посли Росії, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Німеччини, Франції, Словаччини, Австрії, Великобританії та Єврокомісії в Україні.
Крім того, пан Альгердас Кумжа є автором низки публікацій. Серед них «Кроки. Політичний нарис» («Кроки» Вільнюс, 1990) та «Гімалаї» (Гімалаї: щоденник однієї експедиції, Вільнюс, 2005).
«Гімалаї: щоденник однієї експедиції» у 2007 році було видано українською мовою. На презентацію зібрались численні гості. На захід посол А.Кумжа з`явився у альпіністському вбранні та взутті, з льодорубом і рюкзаком вагою в 30 кг – саме так, як під час експедиції.
Ця книга стала подарунком литовського посла для друзів-альпіністів та мандрівників. У ній автор розповідає, як він з досвідченими альпіністами піднімався на одну з найвищих гір світу Шишу-Пангму (8046 м). Литовською мовою це ілюстроване чисельними фотографіями А.Кумжи видання з`явилось у 2005 році і швидко зникло з книжкових полиць. Експедиція, керівником якої був один з найсильніших литовських альпіністів сьогодення Саулюс Вілюс, завершилася успішним штурмом вершини. По дорозі на вершину Шиші-Пангми А.Кумжа вів щоденник, на диво відвертий, сповнений несподіваних деталей і тонкого гумору. “Коли після подорожі я розпочав писати цю книгу, то знову повторив похід гімалайськими каменями, льодом, крізь хуртовини, звісно, цього разу – у думках, - розповідає автор. – Бачив ясну вершину гори, відчував холод льоду і нестачу кисню. Коли вночі відривався від щоденника, охоплювали радість і втома як після справжнього походу”.
Українською мовою книгу переклала киянка Ольга Боднар, яка народилась і виросла в Литві. Художник книги – одна з найвідоміших литовських книжних художників Сігуте Хлебінскайте. Текст редагував відомий український поет і перекладач Дмитро Чередниченко. Книгу видала друкарня “Лєтувос рітас” накладом 1500 екземплярів. Видання підтримало представництво “Мажейкю нафта” в Україні.
Питання до одного з найактивніших керівників дипломатичних представництв в Україні про двосторонні відносини країн, позитивні та негативні наслідки вступу Литви до НАТО та ЄС, розвиток туризму та охорону культурної спадщини, національні меншини та врегулювання газового питання в Литві та багато інших можна поставити тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1224673641
Пан Кумжа народився 29 листопада 1956 року у Тяльшяйському районі Литви. У 1980 році він закінчив факультет права у Вільнюському університеті. У 1979-1984 – очолював а профспілку студентів і комітету комсомолу Вільнюського університету. У 1980-1984 працював лектором факультету права Вільнюського університету. У 1984-1989 був секретар з питань культури і міжнародних зв`язків комсомолу Литви. У 1988-1990 був членом Вільнюської ради Національного руху “Саюдіс”. З 1989 по 1990 працював керівником Департаменту культури Центрального комітету незалежної комуністичної партії Литви. У 1990-1992 Депутат Верховної Ради (попередника Сейму) Литовської Республіки. У 1990-1992 був членом Литовської ліберальної партії. З 1992 по 1994 - директор приватного міжнародного комерційного правового бюро. У 1994-1997 - заступник головного редактора газети “Лєтувос рітас”. У 1998-2003 Консультант групі з питань національної безпеки і зовнішньої політики під керівництвом Радника Президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса. З 1999 по 2006 - президент Фонду Тараса Шевченка. Мета фонду - розвиток наукових і культурних зв`язків між Литвою і Україною. Також пан Кужма є засновником Українського інституту в Литві та членом Ради Інституту міжнародних зв`язків і політичних наук Вільнюського університету.
З лютого 2006 р. Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні.
Нагороджений Орденом України “За заслуги” ІІІ ступеня, Орденом Святого Миколи Чудотворця, Орденом Святого Станіслава ІІІ ступеня, Медаллю Незалежності Литви, Медаллю за заслуги у дипломатичній службі Литовської Республіки, Листом відзнаки від Верховної Ради України
Одружений. Має четверо дітей: Баліс, Еглє, Джюгас, Марія
Володіє литовською, англійською, німецькою, польською, російською та українською мовами.
Посол Литовської Республіки в Україні Альгірдас Кумжа другий рік поспіль потрапляє до десятки найактивніших керівників дипломатичних представництв, що працюючть в Україні. Найактивніших керівників дипломатичних представництв, кожен рік обирають дипломати України, журналісти й політологи у опитуванні, яке проводить тижневик „Главред”. Цього року у десятку найактивніших послів також потрапили посли Росії, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Німеччини, Франції, Словаччини, Австрії, Великобританії та Єврокомісії в Україні.
Крім того, пан Альгердас Кумжа є автором низки публікацій. Серед них «Кроки. Політичний нарис» («Кроки» Вільнюс, 1990) та «Гімалаї» (Гімалаї: щоденник однієї експедиції, Вільнюс, 2005).
«Гімалаї: щоденник однієї експедиції» у 2007 році було видано українською мовою. На презентацію зібрались численні гості. На захід посол А.Кумжа з`явився у альпіністському вбранні та взутті, з льодорубом і рюкзаком вагою в 30 кг – саме так, як під час експедиції.
Ця книга стала подарунком литовського посла для друзів-альпіністів та мандрівників. У ній автор розповідає, як він з досвідченими альпіністами піднімався на одну з найвищих гір світу Шишу-Пангму (8046 м). Литовською мовою це ілюстроване чисельними фотографіями А.Кумжи видання з`явилось у 2005 році і швидко зникло з книжкових полиць. Експедиція, керівником якої був один з найсильніших литовських альпіністів сьогодення Саулюс Вілюс, завершилася успішним штурмом вершини. По дорозі на вершину Шиші-Пангми А.Кумжа вів щоденник, на диво відвертий, сповнений несподіваних деталей і тонкого гумору. “Коли після подорожі я розпочав писати цю книгу, то знову повторив похід гімалайськими каменями, льодом, крізь хуртовини, звісно, цього разу – у думках, - розповідає автор. – Бачив ясну вершину гори, відчував холод льоду і нестачу кисню. Коли вночі відривався від щоденника, охоплювали радість і втома як після справжнього походу”.
Українською мовою книгу переклала киянка Ольга Боднар, яка народилась і виросла в Литві. Художник книги – одна з найвідоміших литовських книжних художників Сігуте Хлебінскайте. Текст редагував відомий український поет і перекладач Дмитро Чередниченко. Книгу видала друкарня “Лєтувос рітас” накладом 1500 екземплярів. Видання підтримало представництво “Мажейкю нафта” в Україні.
Питання до одного з найактивніших керівників дипломатичних представництв в Україні про двосторонні відносини країн, позитивні та негативні наслідки вступу Литви до НАТО та ЄС, розвиток туризму та охорону культурної спадщини, національні меншини та врегулювання газового питання в Литві та багато інших можна поставити тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1224673641
Відповіді
2008.10.22 | DADDY
Запитання про атлантичну інтеграцію Литви
Доброго дня, пане посол. Чи була внутрішня опозиція руху Вашої країни до вступу в НАТО? Чи мала ця опозиція етнічні ознаки (наприклад, російськомовне населення, етнічні поляки тощо)? Якими шляхами вдалося переконати опозицію в правильності рішення про вступ до Альянсу?І окреме питання: чи проходила Литва етап "ПДЧ", якщо так, то які конкретні етапи Ви б відзначили у цьому ПДЧ?
Заздалегідь дякую за відповіді і вітання всьому народу Литви, особливо тим літнім людям, які зі зброєю в руках боролись колись з сов"єтською системою і тим литовцям, хто вийшли колись на захист Вільнюського телецентру і не злякалися сов"єтських танків.
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Запитання про атлантичну інтеграцію Литви
Доброго дня, шановні друзі!У нас була дуже серйозна консолідація і суспільства, і політичної еліти. Наприклад, перед кожними виборами всі головні політичні партії підписували меморандум про основні напрямки зовнішньої політики. А політика базувалась на двох колонах: вступ до Європейського Союзу і вступ до НАТО. І усі політичні сили погоджувались, що ті основи не будуть темами політичної боротьби, тобто один раз вирішили і рухаємось у цьому напрямку. І наші громадяни підтримали таку політику: на момент вступу до НАТО підтримка вступу була 75%.
Опозиції за національною ознакою у нас не було. Були ті, що не визначились.
Литва проходила етап ПДЧ з 1999 року. А роботу по вступу до НАТО у нас почалась у 1994 році. За 10 років ми вирішили всі проблеми і підготувались до вступу.
Дякую за добрі слова і тепле побажання.
2008.10.23 | Микола Рудь
Запитання про "насильницьку українізацію".
Шановний і високоповажний пане посол!Я маю до Вас два запитання:
1. Що Ви думаєте з приводу постійних звинувачень України деякими московськими політичними діячами у так званій "насильницькій українізації"?
Отже, мова йде про суверенну державу Україну, яка на своїй території ввела у державних школах у відповідності до учбової програми вивчення державної мови і вимагає її застосування на державній службі, у державних установах, у ЗМІ, у сфері мистецтва і культури.
2. Чи не зазнавала Ваша країна подібних звинувачень з боку Москви?
З повагою, Микола Рудь
http://proeco.visti.net/naturalist/
Mykola Rud'
President of a League,
chief-editor "Naturalist" magazine
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Запитання про "насильницьку українізацію".
> 1. Що Ви думаєте з приводу постійних звинувачень України деякими московськими політичними діячами у так званій "насильницькій українізації"?
> Отже, мова йде про суверенну державу Україну, яка на своїй території ввела у державних школах у відповідності до учбової програми вивчення державної мови і вимагає її застосування на державній службі, у державних установах, у ЗМІ, у сфері мистецтва і культури.
Я радію, що представники національних меншин у Литві дуже швидко інтегрувались у культурне і соціальне життя незалежної Литовської Республіки. Сьогодні всі - і росіяни, і поляки, і білоруси, і караїми та представники інших національностей, які живуть у нас разом з литовцями, - добре розмовляють литовською мовою.
>
> 2. Чи не зазнавала Ваша країна подібних звинувачень з боку Москви?
Одразу після відновлення незалежності на початку 90-х років я чув окремі заяви з боку російських політиків, але вони не були дуже гучними, тому що для таких заяв не було жодних підстав. Литва завжди ставилась поважно до національних меншин, а державні органи дуже жорстко слідкували за порушеннями закону.
2008.10.24 | Soft
Как вы относитесь к покупке обывателем вещей/услуг в кредит?
Если по части бизнеса кредиты даже выгодны, так как оборотные средства выгоднее брать в кредит, это даже способствует увеличению прибылей.Но обывателем обычно приобретаются средства потребления, которые никак косвенно не приносят ему деньги за себя. Это значит, что если вы берете деньги в кредит, то вы тратите ещё не заработанные деньги и уже являетесь в некотором роде "собственностью" кредитодателя.
Я считаю, что потребительские кредиты в Украине сделали 40% кризиса внутри страны.
А вы?
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Как вы относитесь к покупке обывателем вещей/услуг в кредит?
Кредити у нас в Литві популярні. Кредити допомагають людям будувати житло, купувати потрібні речі. Поки що такої банкової кризи в у нас в Литві я не бачу і сподіваюсь, що його і не буде. Більшість литовських банків належать потужним шведським, фінським та німецьким інвесторам. І кредити у нас надавались за європейськими правилами. Це означає, що клієнту банку потрібно надати довідки про зарплатню. Кредити не надаються без гарантій. І така система виховує відповідальність наших громадян за свої фінанси і своє майбутнє.2008.10.25 | Николай
Народная милиция в Украине
Уважаемый г-н посол,видите ли Вы в будущем в Украине место для добровольной военизированной организации, подобной тем, что есть в Литве, Латвии и Эстонии?
Спасибо.
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Народная милиция в Украине
Я не зовсім зрозумів, що таке добровільна воєнізована організація. Можу лише сказати професійна армія (11 тисяч військових), є поліція, є охоронні служби. Крім того, у нас є добровольці, які у разі необхідності можуть долучитись до професійної армії. Ось така цивілізована західна система, яку можуть перейняти і інші країни. Головне, щоб все було під контролем закону.2008.10.26 | vkhanas
Володымыр Ханас. Очень личный вопрос
Господин Посол! Во время службы а армии, мне говорили литовцы, что у фамилии "Ханас" - литовские корни. Довелось ли лично Вам встречаться с такой фамилией в Литве?2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Володымыр Ханас. Очень личный вопрос
Шановний пане Ханас!Ви перший, кого я зустрів з таким прізвищем. Вітаю Вас. А спільного у нас дуже багато, тому що навіть у 13-му столітті у нас була спільна могутня держава Велике Князівство Литовське.
2008.10.26 | vkhanas
Сохранению историко-архитектурного наследия
Литва уделяет много внимания. Как Вы считаете, что из Вашего опыта может использовать Украина и в первую очередь общественные организации?2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Сохранению историко-архитектурного наследия
Якщо Ви фахівець у цій галузі, я запрошую Вас до Литви і подивіться своїми очима як ми зберігаємо нашу спадщину. У нас архітектурну спадщину дуже жорстко оберігає закон і відповідні державні інституції. Навіть приватний власник у Старому Місті Вільнюса не може змінити вікно без погодження з відповідними інституціями зі збереження архітектури. І мені подобається, що наше суспільство погоджується з такою системою і з повагою ставиться до нашої спадщини.2008.10.26 | vkhanas
Приглашаем Вас посетить Тернопольскую область
Гималаи, мы Вам точно не организуем, но Днестровский каньйон, уникальные пещеры и еще много чего интересного покажем.2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Приглашаем Вас посетить Тернопольскую область
Дякую за запрошення. Але не бачу адреси - це жарт:)Я багато подорожую Україною і обов'язково приїду подивитись на ваші каньони. Маленький досвід скалолаза у мене є - я піднімався на Довбушські скелі і на каньони у Кам'янець-Подільському.
2008.10.26 | Pidsniznyk
Відживлення історичної пам`яти
Вельмишановний пане посол!Два роки тому до України завітали князі славного роду Санґушки. Тоді ж йшлося і про ініціативу інтелектуальних кіл Литви і України розпочати тісну співпрацю з відродження спільної історичної пам`яти. Прошу розповісти, що зроблено в цьому напрямі, а також, які проекти існують на майбутнє.
Дякую.
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Відживлення історичної пам`яти
З паном, а насправді принцом Сангушко, я достатньо часто розмовляю по телефону. Недавно він мені сказав, що ще раз хоче приїхати до України, яка йому дуже сподобалась. А для відродження історичної пам'яті у нас уже чимало зроблено, а планів ще більше. Наприклад, незабаром надрукуємо перший путівник по місцям Великого Князівства Литовського. Два тижні тому у Львові у рамках Днів литовської культури відбулась наукова конференція литовських та українських істориків. Литовський історик А. Бумблаускас готує віртуальну енциклопедію Великого Князівства Литовського. Між іншим професор Бумблаускас нещодавно у Львові презентував кулінарну спадщину Литви і мав величезний успіх. І кожен рік ми організуємо зустрічі, виставки, конференції.2008.10.26 | vkhanas
Как в Литве воспринимают Украину? Прово
дились отдельные опросы по Украине? Известно, что 53,6% граждан Литвы думают, что Россия представляет ту или иную угрозу безопасности странам Балтии, свидетельствуют обнародованные в воскресенье интернет-сайтом Delfi итоги опроса, проведенного 11-23 сентября группой исследований рынка и общественного мнения Spinter tyrimai.Спасибо.
С уважением Володымыр Ханас
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Как в Литве воспринимают Украину? Прово
До України і українців литовці ставляться надзвичайно тепло. У нас спільна історична спадщина і разом ми були і в часи радості, і великих втрат. Я часто зустрічаю литовців і українців, які пройшли пекло сталінських таборів. І вони завжди розповідають як один одному допомагали. Багато литовців захоплені Карпатами, Кримом, Києвом, Одесою та іншими гарними місцями Вашої країни. Вони мріють ще і ще раз відвідати Україну.2008.10.27 | Зоран
Сільське господарство
Чи в Литві так як в Україні облогом лежать землі,яких ніхто не обробляє? Чи вони так само захоплюються всякими олігархами? Чи безконтрольно себе почувають іноземні "інвестори"?.2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Сільське господарство
Олігархів у нас немає. А інвестори працюють жорстко відповідно до закону. До речі, рік тому було визначено, що інвестиційний клімат Литви найкращий у всьому Європейському Союзі. А землі у нас небагато і ми її бережливо використовуємо. Мої батьки і брат - фермери. І від них я знаю, що такої вільної землі немає. Навпаки для великих господарств у нас землі не вистачає.2008.10.27 | Олена Весел
Євро-2012.
Як Ви вважаєте чи потрібно Україні проводити Чемпіонат Європи з футболу 2012 року?На Вашу думку чи достатня в Україні для цього кількість готелей?
Як Ви вважаєте чи відповідають українські дороги та стадіони стандартам УЄФА і взагалі європейським стандартам?
Чи є у Литві платні дороги?
Чи слід Україні залучати іноземних інвесторів для будівництва інфраструктури під Євро-2012 і чи потрібна ця інфраструктура країні в принципі чи залишити всьо як є, як пропонують деякі українські представники громадських організацій, буде краще?
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Євро-2012.
> Як Ви вважаєте чи потрібно Україні проводити Чемпіонат Європи з футболу 2012 року?
Безумовно так.
>
> На Вашу думку чи достатня в Україні для цього кількість готелей?
Не вистачає. Але ще є час для того, щоб побудувати.
>
> Як Ви вважаєте чи відповідають українські дороги та стадіони стандартам УЄФА і взагалі європейським стандартам?
Сподіваюсь, що нові стадіони відповідають і відповідатимуть всім світовим стандартам.
>
> Чи є у Литві платні дороги?
Ні, таких немає. Але і безкоштовні дороги краще платних. Але вони відносно безкоштовні. Тому що у нас є податок на дороги, який платять всі підприємства.
>
> Чи слід Україні залучати іноземних інвесторів для будівництва інфраструктури під Євро-2012 і чи потрібна ця інфраструктура країні в принципі чи залишити всьо як є, як пропонують деякі українські представники громадських організацій, буде краще?
Такі величезні проекти як Євро-2012 без залучення великих закордонних інвестицій неможливі.
2008.10.27 | Tatarchuk
Šeši klausimai :)
Gera diena, p. Algirdo!1) Який зараз статус караїмів у Литві? Чи користуються вони культурною автономією. Розкажіть як це юридично та на практиці. Наскільки реалізовані етнічні права караїмів?
2) Чи були в сучасній Литві ситуації, коли політичні сили що знаходяться при владі, виступають проти західного курсу. Якщо таке було то чим це скінчилося - як для самих сил, так і для країни.
3) Чи були і чи є якісь протиріччя між правлячими колами з питання Грузії? Якщо були то з яких аспектів.
4) Наскільки литовці цікавляться подіями в Україні, чи слідкують вони за "зігзагами" в її політиці? Чи порівнюють когось з власних "героїв" із Тимошенко, Ющенко, Януковичем, чи знаходяться такі аналоги, чи в вас такого ніколи не було
5) Чи була загроза Литві зі створення етнічних анклавів на її теренах? Як цю загрозу вдалося державі уникнути?
6) Як ставляться в сучасному литовському суспільстві до проблеми кримських татар? Як би ви оцініли відносини литовців та кримських татар в історичній перспективі?
Ačiū!
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Šeši klausimai :)
Tatarchuk пише:> Gera diena, p. Algirdo!
>
> 1) Kas yra statusas Lietuvos karaimai naujas? Ar yra jiems patinka kultūrinė autonomija? Papasakokite mums apie įstatymą, ir praktikoje. Kalbant kaip laikomasi teisės etninės Lietuvos karaimai dabar?
> Який зараз статус караїмів у Литві? Чи користуються вони культурною автономією. Розкажіть як це юридично та на практиці. Наскільки реалізовані етнічні права караїмів?
Детально я пораджу Вам звернутись до сайту http://lt.wikipedia.org/wiki/Karaimai
там Ви знайдете докладну інформацію про всі Вам цікаві запитання. Я тільки можу додати, що караїмів у нас сьогодні небагато. Менш ніж 300. Багатьох знаю я особисто. Вони дуже шанують свою культуру і наша держава їм допомагає. Ніколи я не чув від них, про наміри творити автономію.
>
> 2) Yra modernių Lietuva, tokiais atvejais: Vienas iš svarbiausių politinių jėgų į valdžią, bet ne remti Vakarų kursą. Jei jis buvo, ką jis baigėsi? Kad tokia jėga, ir už šalies.
> Чи були в сучасній Литві ситуації, коли політичні сили що знаходяться при владі, виступають проти західного курсу. Якщо таке було то чим це скінчилося - як для самих сил, так і для країни.
Ні, таких політичних сил при владі не було. І досі на гострих виборчий суперечках західний курс не ставився під питання. Литва повернулась до Європи і тому радіє абсолютна більшість наших громадян.
>
> 3) Ar yra kokių nors skirtumų nutarimą ratą apie Gruzija? Jei buvo, kas tiksliai?
> Чи були і чи є якісь протиріччя між правлячими колами з питання Грузії? Якщо були то з яких аспектів.
Литва солідарна з Грузією. Минулого тижня було вирішено, що наша країна на відбудову Грузії надасть 1 млн. євро. А парламентський комітет з питань зовнішньої політики прийняв заяву, в якій висловив підтримку цій країні і засуджує неоголошену війну Російської Федерації проти Ґрузії.
>
> 4) Ji yra suinteresuota Ukrainos įvykių šiuolaikinės lietuvių? Jeigu jie turi politinės "zigzagas"? Palyginkite, ar jie Timošenko, Juščenko, Janukovičių su jo "herojai"? Ar šios analogų, ar jūs niekada tai ne jis?
> Наскільки литовці цікавляться подіями в Україні, чи слідкують вони за "зігзагами" в її політиці? Чи порівнюють когось з власних "героїв" із Тимошенко, Ющенко, Януковичем, чи знаходяться такі аналоги, чи в вас такого ніколи не було
Ні, такого аналогу немає. Найсерйозніші суперечки між політичними особистями були у 90-х роках між Бразаускасом і Ландсбергісом. Але врешті склалось так, що вони обидва ввійшли в сучасну історію і зіграли велику роль у відбудові Литовської Держави
>
> 5) Ar yra grėsmė, kad kuriant Lietuvos etninių žemių anklavai? Jei tai buvo pavojus, kad kaip tauta susitvarkyti su ja?
> Чи була загроза Литві зі створення етнічних анклавів на її теренах? Як цю загрозу вдалося державі уникнути?
Після відновлення незалежності такі плани були у частини польської діаспори. Є факти, що такий план був створений і підтримувався у Москві. Але цей план дуже швидко розвалився. Після Вам відомих кривавих подій біля Вільнюської телевежі наші поляки самі зрозуміли, що іноземними провокаторами їм не по дорозі.
>
> 6) Kas yra šiuolaikinės lietuvių visuomenę su problemomis Krymo totoriai? Kaip Jūs įvertintumėte savo požiūrį apie lietuvius ir Krymo totoriai istorinę perspektyvą?
> Як ставляться в сучасному литовському суспільстві до проблеми кримських татар? Як би ви оцініли відносини литовців та кримських татар в історичній перспективі?
Литовці самі дуже жорстко постраждали від сталінських депортацій. І вони з глибоким співчуттям ставляться до подібних трагедій інших народів. У нас люди добре знають про трагедію кримських татар. Теплоту наших відносин збільшує і той факт, що з 14-го століття у нашій країні живуть дружні і талановиті караїми, що прибули до нас з Криму.
>
>
> Ačiū!
Дякую Вам за цікаві запитання. Короткий час нашого інтерв'ю не дозволяє відповісти докладніше. Я готовий з Вами поспілкуватись у майбутньому.
2008.10.27 | Мандрівник
Візовий режим Литви з Україною
Не секрет, що, попри наявність в України угоди про спрощений візовий режим з ЄС, яка, за логікою, мала б спростити і уніфікувати підходи різних країн ЄС до питань видачі віз українцям, на практиці підходи різних країн шенгенської зони є дуже різними, часто невиправдано суворими.Положення угоди про спрощений режим кожна країна на практиці тлумачить на свій розсуд, і ясно, що, лишаючись у межах цієї угоди і національного та "шенгенського" правового поля країн ЄС, можна, наприклад, ставитися ліберально до запитів українців на видачу "довгих" (річних і більше) віз, а можна, навпаки, неліберально. Про ці проблеми останнім часом голосно заявляли, зокрема, українські високопосадовці.
Якою є позиція Литви в цьому питанні? Спрощуючи, чи це є підхід "дати найкращу (найдовшу і з мінімальними вимогами до подавача заяви) візу, наскільки можливо за даних обставин" чи навпаки "дати якнайгіршу (коротшу тощо) візу, наскільки це взагалі можливо". Якщо підхід швидче останній, то чому?
Дякую за відповідь.
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Візовий режим Литви з Україною
Шенгенські правила діють для всіх консулств ЄС однаково. Але Литва дуже зацікавлена, щоб більше українців їздили до Литви як туристи, як інвестори, щоб зустрічались друзі, родичі, знайомі. І можу сказати, що процент відмов надати візу дуже низький.2008.10.27 | Best
а ми европейцы ?
многочасовые очереди перед посольством, списки,отказы, множество справок и документов которые нужно предъявить - это не полный список проблем, с которым сталкивается каждый, кто хочет получить визу в вашу страну. К украинцам относятся не как к европейской нации, а как к людям третьего сорта. Что планируется сделать что бы улучшить ситуацию с условиями для получения виз и упростить визовый режим ?2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: а ми европейцы ?
Шановний Best,коли Ви бачили черги і де. Я думаю, що не у нашого посольства. У нас черг не може бути, тому що у нас ведеться попередній запис по телефону або інтернету. І Ви приходите до нас у призначений день і час. Без черги.
Зараз Вас запишуть на наступний день, в найгіршому випадку на через день.
Влітку бажаючих їхати до нас більше. Тоді треба почекати в середньому тиждень. Але для тих, хто потрапив у біду, і віза потрібна негайно консули приходять на роботу навіть у суботу і неділю.
2008.10.27 | Глущенко
Умови безвізового режиму з ЄС, та інше
Добрий день, пане посол,В мене для Вас декілька запитаннь.
1. Що потрібні зробити українські громадяне, щоб встановити безвізовий режим з країнами ЄС (чи хоча б сприяти цьому)?
В цьому питанні ключовими словами є "громадяне", а не політики. Як Ви знаєте, в силу особливостей менталітету "пересічного українця", наші політики здатні тільки ділити владу. Тому вирішити важливі питання в нашій країні можуть тільки незалежні громадянські організації. Тому питання, іншими словами, звучить так: що конкретно я, як звичайний українець, можу зробити, щоб сприяти відміні віз з ЄС.
2. Як Ви знаєте, Україна в односторонньому порядку відмінила візовий режим з ЄС в 2004 році. Чи не вважаєте Ви, що на такий крок слушною відповіддю була б відміна віз з боку ЄС? Навпаки, чи не вважаєте ви, що зараз з боку України було б логічне ввести жорсткий візовий режим з ЄС, щоб відновити статус кво та примусити політиків ЄС переглянути так звану "спрощену" угоду з Україною.
3. Я вже 4 роки проживаю в декількох з країн ЄС, і нажаль, спостерігаю дуже сильні ксенофобні, націоналістичні та іноді фашистські переконання у великої кількості громадян ЄС, навіть у науковому та академічному середовищі. Більш того, урядовці відверто ненавидять усіх громадян так званих "країн третього світу". Чи існують якісь роз'яснювальні програми в країнах ЄС, метою яких є боротьба з подібними переконаннями?
4. Чому політиків так лякає трудова міграція? Адже трудовий ресурс, це теж ресурс, а також поганий той генерал, котрий вважає, що у нього є занадто багато солдатів. Якщо хтось зробить дешево в країні всю брудну справу, то для громадян такої країни буде більше шансів вчитися та робити більщ інтелектуальну працю, чи не так?
5. Через скільки років, як Ви вважаєте, Україна буде знищена як держава через ряд факторів, які зараз мають місце бути? (політика Росії, незацікавленість українських політиків, менталітет українців тощо).
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Умови безвізового режиму з ЄС, та інше
>
> 1. Що потрібні зробити українські громадяне, щоб встановити безвізовий режим з країнами ЄС (чи хоча б сприяти цьому)?
>
> В цьому питанні ключовими словами є "громадяне", а не політики. Як Ви знаєте, в силу особливостей менталітету "пересічного українця", наші політики здатні тільки ділити владу. Тому вирішити важливі питання в нашій країні можуть тільки незалежні громадянські організації. Тому питання, іншими словами, звучить так: що конкретно я, як звичайний українець, можу зробити, щоб сприяти відміні віз з ЄС.
Я, як дипломат, знаю, що сьогоднішня влада і перш за все Міністерство закордонних справ активно працює і іноді бореться за безвізовий режим у найближчому майбутньому. А кожному громадянину раджу на всіх можливих виборах і референдумає підтримувати європейський напрямок України і обирати партії, які обіцяють працювати в цьому напрямку.
>
> 2. Як Ви знаєте, Україна в односторонньому порядку відмінила візовий режим з ЄС в 2004 році. Чи не вважаєте Ви, що на такий крок слушною відповіддю була б відміна віз з боку ЄС? Навпаки, чи не вважаєте ви, що зараз з боку України було б логічне ввести жорсткий візовий режим з ЄС, щоб відновити статус кво та примусити політиків ЄС переглянути так звану "спрощену" угоду з Україною.
Один приклад з литовської практики. Ми свого часу також одностронньо відмінили візовий режим для громадян Європейського Союзу і такий наш крок дав конкретні плоди: збільшення кількості європейських туристів, приток інвестицій, фахівців, технологій, а незабаром ми отримали і безвізовий режим з ЄС.
>
> 3. Я вже 4 роки проживаю в декількох з країн ЄС, і нажаль, спостерігаю дуже сильні ксенофобні, націоналістичні та іноді фашистські переконання у великої кількості громадян ЄС, навіть у науковому та академічному середовищі. Більш того, урядовці відверто ненавидять усіх громадян так званих "країн третього світу". Чи існують якісь роз'яснювальні програми в країнах ЄС, метою яких є боротьба з подібними переконаннями?
Такі програми є і ведеться серйозна робота, тому що ми - європейці - бачимо, що ксенофобія стає серйозною проблемою.
>
> 4. Чому політиків так лякає трудова міграція? Адже трудовий ресурс, це теж ресурс, а також поганий той генерал, котрий вважає, що у нього є занадто багато солдатів. Якщо хтось зробить дешево в країні всю брудну справу, то для громадян такої країни буде більше шансів вчитися та робити більщ інтелектуальну працю, чи не так?
Не всі перелякані. Наприклад, Ірландія, сканиднавські країни, Великобританія для нових країн Європи без перехідних етапів відкрили свої трудові ринки. А Литва запрошує будівельників, водіїв та інших фахівців. Безумовно всесвтіня фінансова криза драматично змінила цю ситуацію. Сьогодні наші заробітчани повільно повертаються із закордону.
>
> 5. Через скільки років, як Ви вважаєте, Україна буде знищена як держава через ряд факторів, які зараз мають місце бути? (політика Росії, незацікавленість українських політиків, менталітет українців тощо).
Ваш песимізм не має жодних підстав. Україна велика європейська держава і ніхто не зможе її знищити.
2008.10.28 | Konstantinas Rečkovas (Druskininkai)
Re: Онлайн-конференція з послом Литви п. Альгірдасом Кумжою
Laba diena!1. Manę labai domina klausimas - ka Jūs manote apie Ukrainos Sukilėlių Armiją? Ar galėtų būti analogija tarp Lietuvos pasipriešinimo judėjimo partizanų ir Ukrainos Sukilėlių Armijos? Gal reiktų nustatyti kontaktus tarp USA ir Lietuvos Vietinės Rinktinės veteranų?
Мене дуже хвілює питання - що Ви думаєте про УПА? Чи можлива аналогія між партизанами Литовського Руху Спротиву і УПА? Може потрібно налагодити контакти між ветеранами УПА та Литовського Місцевого Формування?
2. Ar Jūs palaikote dešiniujų jėgų koalicijos sudarymą Seime? Jeigu taip, ką galėtumete pasakyti dėl jos veiksmingumo ateityje?
Чи підтримуєте Ви створення коаліції правих сил (Союз Батьківщини - Литовські Християнські Демократи, Партія Народного Відродження, Союз Либералів Литви, Союз Либералів і Центра)? Якщо так, що могли би сказти про ії дієздатність в майбутньому?
Успихів Вам!
Ačiū!
Дякую!
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Онлайн-конференція з послом Литви п. Альгірдасом Кумжою
>> 1. Manę labai domina klausimas - ka Jūs manote apie Ukrainos Sukilėlių Armiją? Ar galėtų būti analogija tarp Lietuvos pasipriešinimo judėjimo partizanų ir Ukrainos Sukilėlių Armijos? Gal reiktų nustatyti kontaktus tarp USA ir Lietuvos Vietinės Rinktinės veteranų?
>
> Мене дуже хвілює питання - що Ви думаєте про УПА? Чи можлива аналогія між партизанами Литовського Руху Спротиву і УПА? Може потрібно налагодити контакти між ветеранами УПА та Литовського Місцевого Формування?
Зараз я багато читаю історичних книг про УПА. Насправді знаходжу багато спільного. Якщо Ви цікавитесь адресами і контактами наших ветеранів, ми готові допомогти Вам.
>
> 2. Ar Jūs palaikote dešiniujų jėgų koalicijos sudarymą Seime? Jeigu taip, ką galėtumete pasakyti dėl jos veiksmingumo ateityje?
>
> Чи підтримуєте Ви створення коаліції правих сил (Союз Батьківщини - Литовські Християнські Демократи, Партія Народного Відродження, Союз Либералів Литви, Союз Либералів і Центра)? Якщо так, що могли би сказти про ії дієздатність в майбутньому?
>
Дипломатія у нас деполітизована. Я сам більше 15 років не належу до жодної політичної партії. І ми працюватимемо, що виконати зовнішню політику нового уряду. Одне можу сказати, що всі партії які потрапили до Сейму висловили підтримку європейському напрямку, добрим стосункам з сусідніми країнами. А з Україною у нас традиційно відносини дуже теплі і активні.
2008.10.28 | Олена
Re: Онлайн-конференція з послом Литви п. Альгірдасом Кумжою
Как Вы относитесь к сегоднишним политическими и социальными событиям в Украине? И как Вы их розцениваете?Спасибо.
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Онлайн-конференція з послом Литви п. Альгірдасом Кумжою
Дипломату іноземної держави некоректно коментувати внутрішню політику. Можу сказати лише те, що я переживаю через події, але знаю, що все буде гаразд. І ще - Литва завжди буде з Україною.2008.10.28 | Олег
Розкажіть, будь-ласка, про можливості
співробітництва України та Литви у науковій сфері?Чи підтримує литовське посольство проекти з розвитку демократії і якщо так, то скільки приблизно проектів було підтримано за останній рік і у яких галузях? Звісно якщо це не секрет
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: Розкажіть, будь-ласка, про можливості
Кожного року ми проводимо три-чотири конкретні проекти. Це я сказав про наше Посольство. А ще є проекти різних міністерств, мітниці, ветеринарної служби та інших інституцій.Науковці гуманітарної сфери - історики, філологи - співпрацюють дуже плідно. Якщо будуть бажання науковців з інших галузей, Посольство готове посприяти.
2008.10.28 | Олена Весел
туристичний бізнес
чи збирається Литва модернізувати туристичну інфраструктуру, що залишилась ще з радянських часів, зокрема я знаю що в Литві є туристичні бази, які колись були піонерськими таборами і місцями умови проживання та сервіс залишились ще ті. Чи є якісь урядові програми з модернізації чи це все робиться виключно приватними інвесторами? Якщо є урядові програми, то чи не могли б Ви розказати про них більш докладно?2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: туристичний бізнес
Вам треба приїхати до курорта Друзкінінкай, щоб подивитись скільки ми зробили за 18 років. Багато зроблено і в інших курортних місцевостях. У нас дуже популярний так званий "зелений туризм". Для розвитку туризму виділяються великі урядові кошти, а також його підтримує і Європейський Союз.2008.10.28 | Олена Весел
інформаційна безпека
Чи приділяє уряд Литви увагу гарантуванню інформаційної безпеки? Якою є частка мовлення у Литві іноземних телевізійних компаній? Скільки приблизно газет виходить литовською, російською і англійською мовами?Чи є в Литві так зване іномовлення - канал англійською чи російською мовою з новинами і культурологічною інформацією про Литву? Можливо є подібна радіостанція? Якщо є, то вона приватна чи державна. І якщо державна, то скільки приблизно коштує Литві її утримання?
Якби Ви поставились до спільного інформаційного проекту для Центральної і Східної Європи - інформаційного телевізійного каналу, радіостанції, сайту, на якому була б інформація з усіх країн Центральною та Східної Європи всіма мовами + англійська та російська?
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: інформаційна безпека
Олена Весел пише:> Чи приділяє уряд Литви увагу гарантуванню інформаційної безпеки?
Якою є частка мовлення у Литві іноземних телевізійних компаній? Скільки приблизно газет виходить литовською, російською і англійською мовами?
Усі справи регулює закон та відповідні державні інституції. Головний принцип - свобода слова і повага до загальних етичних норм і інтересів суспільства. Головна частина газет та програм радіо і телебачення литовськомовні. Доступ до програм всього світу на всіх світових мовах він вільний. Литовські газет, що виходять англійською і російською мовами, у нас небагато.
>
> Чи є в Литві так зване іномовлення - канал англійською чи російською мовою з новинами і культурологічною інформацією про Литву? Можливо є подібна радіостанція? Якщо є, то вона приватна чи державна. І якщо державна, то скільки приблизно коштує Литві її утримання?
На литовському телебаченні є тільки окремі програми. Між іншим і українською мовою.
>
> Якби Ви поставились до спільного інформаційного проекту для Центральної і Східної Європи - інформаційного телевізійного каналу, радіостанції, сайту, на якому була б інформація з усіх країн Центральною та Східної Європи всіма мовами + англійська та російська?
Ваш спільний інформаційний проект дуже цікавий. Я ставлюсь позитивно до всіх проектів, які сприяють вільному обміну інформацією.
2008.10.28 | Tatarchuk
"kalbos neapykantą", "промова люті", "мова ворожнечи"
Nepriklausomai nuo to, ar šis reiškinys pasitaiko Lietuvos žiniasklaida? Kaip dažnai? Kas daroma kovojant su šia veiksnys? Pasidalykite savo patirtimi.Чи зустрічається таке явище в литовських ЗМІ, як часто? Які заходи запобігання цьому чиннику вживають? Поділіться досвідом.
Аčiū!
2008.10.28 | Альгірдас Кумжа
Re: "kalbos neapykantą", "промова люті", "мова ворожнечи"
За такими речами жорстко слідкує закон і спеціальна Комісія з журналістської етики. Передбачені покарання з вживання мови ворожнечі - це штрафи і вони високі. Є право і закрити видання.Дякую всім за цікаві запитання і до нових зустрічей!
2008.10.28 | Абу
Онлайн-конференцію з послом Литви в Україні завершено
Дякуємо пану послу, за відповіді на ВСІ запитання та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.Дякуємо всім за участь