Онлайн-конференція з Анатолієм Гуцалом
11/07/2008 | Олена Весел
В понеділок 10 листопада о 11.00 на сайті «Майдан» відбудеться онлайн-конференція з першим заступником директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки з наукової роботи Гуцалом Анатолієм Феодосійовичем
Темою розмови стане рейдерська атака на національну безпеку або Указом. № 997/2008
Питання можна поставити тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1226080973
Темою розмови стане рейдерська атака на національну безпеку або Указом. № 997/2008
Питання можна поставити тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1226080973
Відповіді
2008.11.09 | ники
Re: Онлайн-конференція з Анатолієм Гуцалом
Шановний Анатолію Феодосійовичу.На жаль, те що ми спостерігаємо – цинічне знищення не лише такої галузі науки як національна безпека, а самого базису й конструкції держави. Відтак, можна констатувати: має місце апоптоз українського державотворення і соціуму.
Проте визнайте, що Вам були відомі відповідні методи і засоби, що використовуються експансіоністськими режимами. Їхній склад, вже апробовані моделі наслідків опосередкованого інгибірування темпів економічного зростання Систем. Вони й ініціювали сучасні процеси низведення країни до останнього етапу її життєвого циклу – сьомого рівня „національної небезпеки” – втрати державності (перші шість ми з Вами спостерігали, замовчували та проковтнули). Їх було розкрито не тільки в роботі Бжезинського З. Велика шахівниця. Америка: її провідна роль та геостратегічні орієнтири// Всесвіт. – 1999. – № 2. – С. 132.
Прихильність сучасного політичного режиму до трансферу макромоделей чи то розвитку, чи різного роду реструктуризацій, санацій, приватизацій, зумовили незворотність процесів ігнорування канонізованого набору українських архетипів (природно-географічних і соціально-культурних умов існування українського соціуму).
Ви проголошуєте занепокоєність наукової спільноти щодо такого розвитку подій?
Чи вказуєте устами Цицерона: Hannibal ante portas?
А потому, наступним кроком повинен бути продуктивний прийом об’єктивної рефлексії сутності та змісту конфліктогенних явищ і процесів ...
Пропозиція щодо використання варіантів вирішення нагальних проблем.
Реалізація адекватних сучасним умовам макропроектів виходу з глибокої економічної та політичної стагнації, що унеможливлять рецидиви.
А Відтак, необхідна когерентність усвідомлення кризових ситуацій в Україні, корегування національних дії та програм розбудови нової макрогенерації із новими якісними ознаками, проте вільної від сучасного анахронізму.
Тоді Хто на часі та Що пропонується ?
Останнє - що пропонуєте, шановні? Яка сила,якого утворення із достатнім супним потенціалом здатна захистити нас - українців і державно-економічний статус України?
2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: Онлайн-конференція з Анатолієм Гуцалом
Доброго дня, шановні учасники онлайн-конференції.Приємно читати слова людини, яка не тільки боліє за долю держави, але й зберегла високу інтелектуальну активність і намагається наявні знання трансформувати в пошук шляхів виходу, з тієї ситуації, в якій ми опинились.
Практично розділяю Вашу позицію. Хіба що тільки я не є прихильником конспірологічних теорій і пошуку якоїсь Вселенської сили, яка намагається тиснути на Україну.
Рефлексивність наукової і аналітичної роботи змушує нас аналізувати не тільки те, що відбувається з нами та навколо нас, але й шукати закономірності світові, які відбиваються на національному, інституціональному та особистому рівні. Як для мене те, що відбулось з інститутом і у випадку реалізації запропонованих в Указі Президента заходів призведе до його ліквідації, відбиває процеси руйнації державності в цілому.
По суті слідом за хаотизацією політичних інституцій, відбувається хаотизація управлінської сфери держави, насамперед її інтелектуальної складової. А це вже дійсно небезпечно, оскільки призведе до хаотизації всього суспільного життя.
В кібернетиці є таке правило, яке проголошує, що одною системою може керувати інша система, яка має вищий рівень свого розвитку. Таким чином з деградацією системи управління автоматично відбуватиметься деградація і системи організації суспільного життя. І в цьому головним ворогом є не якась зовнішня сила, а головний ворог у нас самих, у самому українському суспільстві, яке не здатне адекватно діяти, оскільки не може адекватно осмислити те, що з ним відбувається.
Вихід з цієї ситуації можливий тільки тоді, коли наявні інтелектуальні сили в суспільстві зможуть донести до української еліти і до суспільства, що відбувається з нами. Тільки після такого усвідомлення можливе формування осмисленої програми дій. На жаль, те, що відбувається зараз є простою рефлексією у відповідь на виклики та загрози, які виникають і у світі, і в самому суспільстві. Якщо не відбудеться такого усвідомлення, то суспільство приречене на руйнацію і те, що виникне на залишках в результаті природніх і суспільних процесів самоорганізації звичайно ж буде суттєво відмінне від того, що ми маємо сьогодні, а тим паче від тих ілюзорних картин, які малюють політики, особливо в період передвиборчих перегонів.
2008.11.09 | Qui prodest
Кому вигідно?
якщо можна - конкретніше2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: Кому вигідно?
Я думаю, що у тій ситуації, що склалась з усіма нюансами і невизначеністю формулювань, відсутності будь-яких серйозних претензій до інституту, причина криється у суто коньюктурних комерційно-матеріальних інтересах. Необіхдно зруйнувати систему для того, щоб спокійно потім забрати приміщення, в якій вона функціонує. На тій основі, що вона вже мертва і вже не функціонує. Але це пов'язано напевно з якоюсь продуманою багатоходовкою. Конкретних замовників поки що не означалися. Але що такі сили є може засвідчити низка інших намагань. Зокрема, забрати у Служби Безпеки госпіталь, деякі приміщення Національної Академії Служби Безпеки. Імовірно, це очікує і низку інших структур органів влади та управління.2008.11.09 | 123
Приклади реальної користі від Інституту
Наведіть будь-ласка конкретні приклади втілення чи реалізації чогось корисного (або запобігання чогось реально поганого) саме завдяки Інституту.Дякую.
Олена Весел пише:
> В понеділок 10 листопада о 11.00 на сайті «Майдан» відбудеться онлайн-конференція з першим заступником директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки з наукової роботи Гуцалом Анатолієм Феодосійовичем
>
> Темою розмови стане рейдерська атака на національну безпеку або Указом. № 997/2008
>
> Питання можна поставити тут:
> http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1226080973
2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: Приклади реальної користі від Інституту
Інститут створювався у 1997 році і я разом з академіком Пирожковим якраз стояв у витоків цього процесу. Для вирішення складних питань українсько-російських відносин, які виникли після підписання Великого Договору 1997 року. Інститут безпосередньо забезпечував інформаційну підтримку процесу ратифікації. Наші експерти готували програму економічних українсько-російських відносин. Далі була розробка низки стратегічних проектів розвитку України, підготовка стратегії зовнішньо-політичної діяльності, яка знайшла своє відображення в посланнях Президента. Основний каркас стратегії нинішньої національної безпеки - це також розробка інституту. Ми активно беремо участь у вирішенні складних зовнішньо-політичних проблем, як то формування ОДЕР ГУАМ, Придністровському врегулюванні.З останнього питання характерним прикладом є те, що коли на початку цього року ми запропонували провести експертну зустріч в інституті за участю українських експертів, то на цю зустріч з придністровського боку прибула делегація на чолі з заступником секретаря Ради Безпеки, Міністром закордонних справ Придністров'я, низкою керівників міністерств та їх заступників. На жаль, держава не змогла скористатись з такої активності інституту і нам були пред'явлені серйозні претензії. Після чого ми змушені були свою активність значно послабити. В результаті сьогодні Україна фактично витіснена з процесу придністровського врегулювання.
Інститут став дієвою структрою з питань реформування сектору безпеки України. В цьому питанні нам вдалося об'єднати зусилля Верховної Ради України, Кабінему Міністрів, наших силових структур і наших європейських і американських партнерів.
Але за політичними нюансами не можна забувати, що інститут це серйозна кузня кадрів для органів влади і управління. Більше 20 колишніх експертів інституту сьогодні працюють в Секретаріаті Президента, в Апараті РНБО, Службі зовнішньої розвідки тощо. При інституті працює аспірантура і діє дві спеціалізовані наукові ради із захисту дисертацій здобування ступеню кандидата і доктора наук у сфері національної безпеки. Звичайно з ліквідацією інституту все це буде зруйновано.
2008.11.09 | Сергій Кабуд
чи використовується в стратегії метод Анатолія Голіцина?
викладена уhttp://www.conspiracyresearch.org/forums/index.php?showtopic=42309&hl=golitsyn
http://www.conspiracyresearch.org/forums/index.php?showtopic=42310&hl=golitsyn
2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: чи використовується в стратегії метод Анатолія Голіцина?
Оскільки це питання потребує заглиблення в різні методологічні нюанси, то їх обговорення можна провести в рамках наших круглих столів і конференцій, які ми проводимо досить часто. Зокрема, якщо можливо це прив'язати, то 18 листопада незважаючи на припинення діяльнсоті інституту проводиться круглий стіл "Електронне врядування у системі національної безпеки". Можливо якісь аспекти цього питання можуть бути обговорені і там.Дякую всім за участь і цікаві запитання.
До зустрічі.
2008.11.09 | Дмитро
о рейдерах?
Вопрос - правда, что за указом о ликвидации Вашего Института стоит банальное рейдерство. Одна риєлторская контора решила прибрать к рукам здание на Кутузова, а также здание Института стратегических исследований на ул. Пирогова? И что за єтими рейдерами стоит главній секретарь с Банковой?2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: о рейдерах?
Я уже отвечал на этот вопрос. Институт стратегических исследований не ликвидируется. После очередного расширения его опять ужали, но немножко больше чем до того. Но конкретных заказчиках пока говорить невозможно. Пока не прослеживается конкретная цепочка по которой имущество института может перейти в руки частных или наполовину частных структур. Что касается здания, то стоит вспомнить, что в свое время здание принадлежало Академии наук Украины и было Академией передано Национальному институту украинско-российских отношений, который в последствии был превращен в Национальный институт проблем международной безопасности. Сегодня руководство Академии поддерживает институт в его борьбе за свое выживание.2008.11.09 | остап
о роли шутов и "политологов"
Нещодавно президент підписав Указ про скорочення штатів державних аналітичних структур, навіть повністю ліквідував Національний інститут проблем міжнародної безпеки, який є єдиним в державі де існує школа фундаментальних досліджень в сфері національної безпеки і де можна було захистити дисертацію з основ національної безпеки, економічної безпеки та геополітики. Тепер така структура припинила своє існування. На її захист стали відомі вчені та експерти – академіки Мирослав Попович, Пахомов та ін.. Чи доцільно в умовах політичної та економічної кризи знищувати науку? Чи може на Банковій вважають, що держава може обмежитися послугами говорящих голов з числа придворних так званих політологів. Наступним кроком стане ліквідація Академії наук а професуру відправлять на картоплю? Невже академічна наука буде замінена на "карасьовщину"?А що? опублікуємо повне зібрання чатів та СМСок Карасьова та введемо їх для обовязкового вивчення у всіх вузах України:))))
2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: о роли шутов и "политологов"
Те, що відбувається безпосередньо в інтелектуальному середовищі, також відбиває загальні процеси суспільної деградації. Дійсно ми спостерігаємо виникнення і розвиток феномену придворної аналітики. Влада "розбещує". А абсолютна влада "розбещує" абсолютно. Експерти та аналітики в цьому не виключення. Це явище я думаю можна чудово відслідкувати на творчості Віктора Пєлєвіна - як шлях від "Пи-дженерейшн" до "П5: Прощальные песни политических пигмеев Пиндостана"2008.11.09 | віталій
запитання по аспірантурі
скажіть будь-ласка, а що тепер буде з аспірантурою та радою по захисту дисертацій (здобування звання кандидата політичних наук, за спеціальністю - "основи національної безпеки" та "геополітика"? Ваш Інститут був єдиним в Україні місцем де існувала така рада по захисту. Тепер ці спеціальності будуть ліквідовані разом з НІПМБ?2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: запитання по аспірантурі
Формально робота аспірантури зараз продовжується, як вирішення робочих питань в рамках спеціальних рад. Але офіційні заходи після Указу вже не легітимні, не мають правомочної сили. Якщо трапиться гірше, я вважаю, що керівництво інституту та спецрад розуміє свою відповідальність перед тими здобувачами і аспірантами, які повірили, і вживе заходи для того, щоб переформатувати роботу спецрад в рамках інших установ, або створення рад на базі відповідних діючих установ, куди будуть переведені пошукачі і аспіранти. Але звичайно це на певний періодпризведе до паралічу як офіційної, так і робочої діяльності.2008.11.09 | сашко
6 питань до Гуцала
1. НІМПБ відомий своїми фундаментальними розробками і навіть науковою школою в сфері українсько-російських відносин. Президенту не потрібні фахівці в цій галузі? У нас все добре з Москвою, всі ризики визначені та локалізовані втрати? Чи може - це диверсія наших північних сусідів:))))2. Експерти Інституту відомі своїми публікаціями та виступами з проблематики транспортних коридорів та енергетичної безпеки. куди вони тепер підуть? До інституту нафти і газу чи в комерційні структури?
3. Хто в Україні займається проблемою врегулювання Придністровського конфлікту та конфліктами на Кавказі. справжніх фахівців одиниці і всі вони зібранні у вас в НІПМБ. Що тепер буде з цим напрямком? На вольні хліби?
4. У вас працюють такі вчені з іменами як Малиновська, Прейгер, Сухуруков, Порахунський, Яворська та ін. Вони формували обличчя науки про безпеку. Чи вдасться зберегти цю базу в новому Інституті нацбезу?
5. Чи будете Ви продовжувати боротьбу за збереження НІПМБ? Чи потрібна вам допомога громадських активістів? З ким звязуватися?
6. де можна придбати Ваші видання та журнал "стратегічна панарама"?
2008.11.10 | bu
ще одне
Що зараз собою являє Українсько-російська міждержавна комісія Медвєдєв-Ющенко?2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: ще одне
Формальний каркас, який залишився від комісії Ющенко-Путін. Реальна робота ведеться в деяких підкомісіях. Планувалася зустріч секретаря Ради Безпеки зі своїм колегою, але реальна робота цієї комісії звичайно ж буде залежати від загального рівня у відносинах між країнами. Поки що робота тліє на рівні секретаріатів Ради Безпеки Росії та Ради національної безпеки та оборони України.2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: 6 питань до Гуцала
сашко пише:> 1. НІМПБ відомий своїми фундаментальними розробками і навіть науковою школою в сфері українсько-російських відносин. Президенту не потрібні фахівці в цій галузі? У нас все добре з Москвою, всі ризики визначені та локалізовані втрати? Чи може - це диверсія наших північних сусідів:))))
Саме цікаве, що нас одні звинувачують у проросійськості, інші у пронатовскості, але ж насправді для нас пріоритетом є насамперед інтереси України. І ми намагаємося бути поза політикою. І насамперед фахово і адекватно досліджувати проблеми, які виникають у нинішньому світі. І у цьому у нас чудові зв'язки з нашими російськими і західними партнерами. Сьогодні жодна серйозна політична сила держави і на Сході, і на Заході не зацікавлена у маргіналізації України. А тому я відкидаю такі твердження, що за ліквідацією інституту можуть стояти якісь зовнішні чинники.
> 2. Експерти Інституту відомі своїми публікаціями та виступами з проблематики транспортних коридорів та енергетичної безпеки. куди вони тепер підуть? До інституту нафти і газу чи в комерційні структури?
Поки що експерти нікуди не йдуть. Поки що ми продовжуємо доводити органам влади і управління необхідність збереження цілісного колективу, у тому числі з врахуванням транспортно-комунікаційної і енерготранспортної складової. А те, що фахівці у цій сфері роботу собі знайдуть у мене сумнівів немає. Оскільки крім високих фахових знань в таких спеціальних питаннях енергетики та транспорту вони мають широкий політичний погляд на місце цих питань у системі світового устрою. Тому я думаю їх із задоволенням би взяли і світові транс-національні корпорації.
> 3. Хто в Україні займається проблемою врегулювання Придністровського конфлікту та конфліктами на Кавказі. справжніх фахівців одиниці і всі вони зібранні у вас в НІПМБ. Що тепер буде з цим напрямком? На вольні хліби?
Цінність діяльності експертів нашого інституту полягає не тільки у тому, що вони знають проблему чи то Придністров'я чи то Кавказу, а в тому , що вони інкорпоровані в систему науково-політичних зв'язків і активно працюють в форматі інституцій, де формується позиція міжнародної спільноти. Про Придністров'я я говорив раніше відносно участі інституту та представників інстуту в рамках врегулювання та дипломатії другого рівня.
Що стосується Кавказу, то ось майже 10 років інститут проводить традиційні міжнародні конференції з питань безпеки Чорноморсько-Каспійського регіону. Запрошують нас і для участі на регіональних форумах, зокрема 2 тижні тому я особисто брав участь у міжнародній конференції, яка відбувалась у Тегерані з питань ситуації на Кавказі за участю як представників регіональної експертної та політичної еліти, так і фахівців з США, Великобританії, Швеції, Польщі та інших країн.
> 4. У вас працюють такі вчені з іменами як Малиновська, Прейгер, Сухуруков, Порахунський, Яворська та ін. Вони формували обличчя науки про безпеку. Чи вдасться зберегти цю базу в новому Інституті нацбезу?
Звичайно хотілося б... Але кожен вчений з іменем має свої нормальні людські амбіції, своє розуміння честі, порядності. І звичайно ж якщо збудеться гірше, напевно їм буде важко входити в одну і ту ж воду не з професійних, а з суто морально-етичних питань.
> 5. Чи будете Ви продовжувати боротьбу за збереження НІПМБ? Чи
потрібна вам допомога громадських активістів? З ким звязуватися?
Звичайно боротьбу ми будемо вести до останнього. І допомога активістів зажди нам буде потрібна. Насамперед у тому, щоб довести до свідомості нашої еліти і суспільства пагубність цих дій не тільки щодо інституту, але і заходи, що спрямовані на маргіналізацію науки як тої у суспільстві. Необхідне розуміння, що захист інституту це є ланка у захисті інтелектуального майбутнього України. Щодо реальних заходів можете безпосередньо свої пропозиції надсилати на мій імейл:
agut@niisp.gov.ua
> 6. де можна придбати Ваші видання та журнал "стратегічна панарама"?
На жаль, через обмеженість коштів ми можемо видавати обмежену кількість екземплярів, яких у продажу немає, вони надсилаються до бібліотек та наукових інституцій, які функціонують в сфері міжнародної безпеки. Всі матеріали ми вивішуємо на сайті нашого інституту: www.niisp.gov.ua
2008.11.10 | bu
прокоментуйте
На захист Інституту стали відомі вчені, академіки НАН України, Андрій Окара навіть присвятив вам пост на своєму блозі на УП, сьогодні (9.11.08) під час прямого ефіру на 5-му каналі Володимир Литвин також вас підтримав. Я не можу назвати жодного представника експерного співтовариства, який би не не відреагував на це безглузде рішення. Можливо окрім Карасьова, який або не може (в силу місця сидіння) або має відношення до наїзду на вас. своїм виступом на 5-му каналі в "5-ти коп", де Карасьов вимагав "розігнати всіх академіків", Вадим фактично поставив себе поза "політологічним цехом". Навряд чи хтось йому після цього подасть руку.Але чому мовчить Раїса Богатирьова? Де подівся Степан Гавриш чи зам секретаря РНБОУ - посол України в РФ - Грищенко? Чому не реагує МЗС? невже страх перед балогою настільки сильний? Невже він не вивітрився після 2004 року?
2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: прокоментуйте
Ну я думаю, що тут дійсно сьогодні в цих умовах, коли йде таке розмежування вже в експертному середовищі напевно треба ставити питання про якийсь кодекс професійної етики поведінки представників мас-медіа і експертного середовища, оскільки це середовище задає зразки поведінки і для всього суспільства. До останнього часу експертному середовищу ще якось вдавалось бути над схваткою - а це і є напевне основне завдання як вчених, так і експертів - не занурюватись у конкретні політичні баталії. Саме позиція над схваткою давала їм можливість виступати певним третейським суддею в тих політичних баталіях, які зараз відбуваються. І в цьому контексті дійсно я закликаю експертне товариство подумати про відповідний кодекс честі.Що стосується політиків і керівництва Ради національої безпеки і оборони, я думаю вони сьогодні ведуть роботу для того, щоб довести до керівництва країни недоцільність подібних дій і напевне в ниї є надія, що їх позиція буде почута. Коли ці надії будуть втрачені, можливо і вони звернуться до суспільства, пояснюючи свою позицію. Тимпаче що питання стоїть не лише про скорочення інтелектуальних інституцій підтримки діяльності Ради, але і суттєве скорочення апарату РНБО в значно більшій пропорції ніж це стосується Секретаріату Президента.
2008.11.10 | bu
ще одне
НІМПБ стоїть в якості основного відповідального по ряді пунктів Цільового Плану україна - НАТО на 2008 р. Зокрема Інститут має займатися методологічним супроводом та науковою підтримкою проходження Україною процедур перед отриманням ПДЧ. Ліквідація Інституту означає корекцію курсу Ющенка? Ми відмовилися від інтеграції в НАТО? Чи може тут є якась прихована складова - перспектива формування коаліції Юща з Регіоналами, які вимагають відмовитися від НАТО? Чиє замовлення виконував Балога?2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: ще одне
Відповідно до цього ж Указу скорочення торкнулось і Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України. Тому формально можна сказати, що цим Указом опосередковано дається сигнал щодо послаблення уваги до питань виконання цільового плану, як і виконання інших заходів в рамках інтеграції України до євро-атлантичної спільноти.Питання не в тому скільки заходів та чи інша структура проводить. Питання в тих пріоритетах, які на сьогодні є найважливішими у розвитку відносин. Так от одним з ключових питань нинішніх відносин Україна-НАТО є питання реформування сектору безпеки. І з цього питання інститут є одною з ключових ланок у системі такого реформування. Але як на мене у Секретаріаті Президента навряд чи такі нюанси враховуються. Тому пишучи такий Указ, навряд чи ті, хто це робив, намагались тим самим негативно впливати на розвиток відносин України з Альянсом. Хоча можливо з часом хтось собі таку заслугу і буде ставити, виправдовуючи свої дії перед якоюсь із сторін.
2008.11.10 | prozzi
кілька питань до розумної людини
Кредит від МВФ. Чи врятує він українську економіку —невідомо, особливо, враховуючи рівень ефективності нинішньої влади і рівень її корумпованості. А ось те, що кредит МВФ збільшить нашу зовнішню заборгованість, поза сумнівом. Як і те, що нам доведеться в черговий раз переконатися в правоті прислів'я: «Береш чужє, а віддаєш своє». І чим бідніше той, хто узяв, чим більше сума боргу, тим реальніше шанс попасти в боргову кабалу. За огріхи нинішніх властей, що прогавили кризу і нічого що не зробили для мінімізації її негативного впливу, після того, як з'явилися перші симптоми, доведеться розплачуватися грядущим поколінням. Виходить, що економіку, яка знаходиться сьогодні в руках 5 відсотків найбагатших людей України, намагаються врятувати за рахунок бідних. Причому в черговий раз. Як ви вважаєте?2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: кілька питань до розумної людини
Мені здається нинішня політика влади - це є своєрідна реакція у відповідь на соломинку чи рятувальний круг, який їй кинули. В нинішній ситуації таке враження, що Кабінет Міністрів припинив інтелектуальну діяльність чекаючи хто його врятує. І ось допомога прийшла. Мені здається це не є осмислена політика. Це реакція на безвихідь, у яку влада саме себе загнала. Отримання кредиту МВФ є ситуативним реагуванням з утриманньому сьогоденнішнього ефекту - аби не було гірше. Це якраз і є демонстрація відсутності стратегічного мислення і дій влади.Якщо цим кроком вдасться стримати паніку в діяльності фінансових структур, що дасть певну передишку для формування стратегічного курсу на вихід із скрутного становища, то такі дії можна вважати виправданими. Але коли за таких умов дається сигнал про непотрібність фахових рішень, як то скорочення низки відомчих структур, або заклики до ліквідації Академії Наук як такої, то це вже загрозливо.
Якщо передишка буде використана дійсно для розробки ефективної стратегії розвитку, а не для латання дірок, то у держави в майбутньому не буде серйозних проблем розрахуватися з 16 млрд. кредитом МВф, як і з такими ж іншими боргами. Але якщо ці гроші знов підуть на розкрутку програми політики соціального популізму, ну то це шлях до банкурства України як держави.
2008.11.10 | Tety
щодо долі провідної установи з підготовки кадрів у сфері нацбезу
Шановний Анатолій Феодосійович,скажіть будь ласка, невже Президенту не потрібні більше фахівці з питань національної безпеки, адже Інститут був єдиною установою, в якій працювало дві спецради,де відбувався захист дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора/кандидата політичних наук за 5 спеціальностями. Це єдині ради в Україні, які проводять захисти, зокрема, як мені відомо, за такими спеціальностями як "Основи національної безпеки держави", "Геополітика", "Регіональна безпека держави". З ліквідацією рад Україна через років 5 матиме не лише кадровий голод через нестачу висококваліфікованих кадрів у сфері національної безпеки, але і повну відсутність аналітичних доробків. Цікаво, тоді хто ж буде забепечувати аналітичний супровід РНБО України, Секретаріату Президента України? Передвиборча кампанія минеться і політичній еліті знову доведеться працювати, але базису вона не матиме, і тоді подібний вчинок Президента цілком можна трактувати як зраду не лише інтересам національної безпеки, але як зраду любій Президентові Україні. Отже, як бути з долею рад, з подальшими дослідження у сфері нацбезу, та скажіть власну думку щодо того, чи можна такий вчинок Президента вважати державною зрадою? Дякую.
2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: щодо долі провідної установи з підготовки кадрів у сфері нацбезу
На жаль, у сучасній українській історії ми маємо приклад абсолютно безпечної поведінки суспільства і еліти. Безпечної у значенні повного нівелювання та ігнорування небезпек, загроз. Мій особистий 17-річний досвід роботи у сфері аналітичного забезпечння політики в сфері національної безпеки засвідчує про наявність сталої тенденції ігнорування цих проблем. Українська еліта свідомо і підсвідомо намагається усунутися від рішення цих питань, як від настирливої мухи. Фактично ці тенденції сьогодні акумулювалися у тому, що приймаються рішення про суттєве послаблення структур, які діють у сфері національної безпеки. Тому напевне звинувачувати одного Президента недоцільно. Напевно кожен повинен подивитися і спитати себе чи його ставлення до питань національної безпеки адекватне тій ситуації, в якій ми зараз знаходимося. Тут і питання до нашого уряду, який намагається усуватися від вирішення цих питань, перекладаючи його на президентські структури, і Верховної Ради, яка хоч традиційно має дуже сильний склад комітетів з питань національної безпеки і оборони, але ніяким чином не реалізовує його наробки у життя, та і до ЗМІ, для яких проблеми безпеки - це щось далеке і віддалене і вони до нього звертаються лише тоді, коли вже відбуваються якісь кризи, катастрофи та інші нещастя.Суспільство і політична еліта повинні переосмислити своє ставлення до питань безпеки за умов не лише фінансово-економічної кризи, але і загострення геостратегічного протистояння у світі.
2008.11.10 | Tety
щодо бездіяльності у питанні захисту з боку РНБО України
Чому Апарат РНБО України жодних зусиль не вживає з метою захисту своєї підвідомчої установи? Мені цікаво, що вони робитимуть, якщо Інститут забезпечував 90 % аналітичного супровіду з питань національної безпеки у зовнішньополітичній сфері, то хто їм готуватиме аналітику після ліквідації Інституту? Невже вони вважають, що володіють достатнім рівнем підготовки, щоб відворити цей супровід на належному рівні?2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: щодо бездіяльності у питанні захисту з боку РНБО України
Я вже казав, що Апарат сам знаходиться в стадії суттєвого скорочення - на 19%. Але така вже доля чиновників, що вони безслівно очікують вирішення своєї долі, працюючи суто по бюрократичним каналам економії. Так шо апарат фактично часткого розділяє і нашу долю. Але на жаль в таких кризових умовах думають про сьогоденне виживання, а не про перспективу.2008.11.10 | Tety
Що буде з подальшою долею зовншіньої регіональної політики Украї
Цікаво, чи знає Президент та Секретаріат загалом, що Інститут займається методологічним забезпеченням процесу реалізації зовнішньої регіональної політики України? До речі, політики, яка спрямована на утвердження України як регіонального лідера, і яку в свій час у 2005 році сам Президент України Віктор Ющенко і ініціював? Виходить ми не лише не інтегруємося до НАТО, але нам вже не потрібно ні любий Президентові ОДЕР-ГУАМ, ні СДВ? І що буде далі з економічним проектом "Придунайський енерготранспортний міст"?Дякую.2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: Що буде з подальшою долею зовншіньої регіональної політики Украї
Наміри стати регіональним лідером тільки тоді матимуть змогу реалізуватися, коли будуть реалізовані конкретні заходи через створення конкретних інституцій, відповідних програм, відповідних політичних і економічних проектів. В цьому контексті інститут працював не як пропагандистський рупор України, який тільки проголошував наші наміри, а насамперед інституція, що пропонує конкретні проекти для реалізації. Зокрема, проект Придунайський енергостранспортний міст був нами запропонований і підтриманий Кабінетом Міністрів в якості суттєвого підгрунтя і розвитку ОДЕР-ГУАМ. На жаль, цей проект не підтримали деякі наші колеги по організації. А тому він і не був реалізований. Але ідея не вмерла і сьогодні ми намагаємося реалізувати цю політику в рамках Державної програми розширеного енергетичного і транспортного партнерства України у Причорноморському регіоні. Наші пропозиції знайшли підтримку у Кабінеті Міністрів, дані відповідні доручення щодо підготовки відповідних пропозицій.2008.11.10 | Tety
А що думають про цю ситуацію ваші партнери?
Дивлюся сайт Інституту. У Вас багато наукових партнерів? Як вони ставляться до такої сумної долі Інституту? Чи є підтримка з боку Ваших партнерів? Більше того, партнери є переважно зарубіжними. Чи не зіткнеться РНБО та СПУ з негативною реакцією, що буде висвітлена у західних ЗМІ завдяки зусиллям Ваших партнерів? І тоді це буде справа вже іншого порядку? Яка Ваша думка? Які вірогідні сценарії? Дякую.2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: А що думають про цю ситуацію ваші партнери?
Наші партнери нас підтримують. Для них таке рішення зовсім не зрозуміле. Декілька днів тому у мене була зустріч з Джеймсом Шерром, який був присутній на конференції з енергетичної безпеки. Йому важко навіть було довести, що нас ліквідують. Для нього це був повний нонсенс української дійсності. Хоча він людина досить терта зокрема і щодо українських справ.Те ж саме і інші партнери. Для них це шок, це не входить у рамки розуміння того, що могло відбутися взагалі. За принципом: "Цього не може бути, тому що цього не могло відбутися ніколи".
Водночас вони ведуть себе досить толератно, розуміючи, що якесь зовнішнє втручання у цей суто внутрішній процес може лише погіршити ситуацію. За таких умов, що скалолось, вони скоріше будуть реагувати коли відбудеться саме гірше. Тоді у них уже не буде жодних стримуючих чинників, що сказати те, що вони вважають за потрібне.
2008.11.10 | Tety
А що з людьми? Їх просто викинуть на вулицю?
Прикро, що державі не потрібно висококваліфіковані кадри у сфері нацбезу. Цікаво, а чи забезпечить держава принаймні соціальний захист цим людям відповідно до чинного законодавства? Чи в неї знову як колись "фінанси співають романси"? Дякую.2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: А що з людьми? Їх просто викинуть на вулицю?
В установленому порядку після 2 місяців після припинення діяльності установе ще має забезпечувати свою діяльність. Ці гроші у держбюджеті ще закладено. Формально оскільки наші науковці є державними службовцями, вони повинні бути звільнені, оскільки в тому інституті куди нас нібито приєднують не передбачено посад державних службовців. З відповідними виплатами, які передбачені при звільнені цієї категорії працівників. А оскільки це все переноситься на наступний рік, то і витрати на цю процедуру будуть обумолюватись бюджетом на 2009 рік, якого як Ви знаєте, ще немає. Це вже воля чиновників, які формують цей бюджет врахувати ці потреби чи не врахувати. Кваліфікація моїх колег, я вважаю, дозволить їм знайти собі роботу і навіть більше високооплачувану. Але звичайно доведеться суттєво, можливо, комусь і міняти напрямки своєї роботи.Але тут важливе інше. Багато з тих, хто працює, тут працюють не за гроші, а в силу певної особливої аури, що сформувалась в інституті за роки його існування. І саме про це говорять мої колеги, які пройшли добру школу життя і в силових структурах, і в органах державної влади і управління. Тут вони знайшли ту особливу і творчу атмосферу. Тут вони відчули свою потрібність державі і суспільству. І те, що ця атмосфера буде для них втрачена, багато хто говорить, для них буде найбільш важлива у цій ситуації. Саме ця втрата їх турбує, не фінансова.
2008.11.10 | vkhanas
Що б Ви порекомендували аби виправити ситуцію?
якісь заготовки були про всяк випадок?2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: Що б Ви порекомендували аби виправити ситуцію?
Заготовок не було. Передбачалась певна реорганізація, в тому числі і з об'єднанням, але не в такому форматі, як в Указі. І до цього ми готові були, тим більше що одне реформування ми уже формально пройшли, пов'язане з перетворенням Національного інституту українсько-російських відносин в Національний інститут проблем міжнародної безпеки. Всі роки нашого існування ми демонстрували здатність працювати як у сфері фундаментальних досліджень і прикладних розробок, так і інформаційно-технічного забезпечення вищих органів державної влади. Так що питання проблемності реформування для нас не стоїть.Але з іншого боку у формулюваннях Указу містяться речі, які порушують встановлені законодавчі норми України. Зокрема, інститут утворений рішенням Ради безпеки і оборони України. Відповідним чином і питання його ліквідації має вирішуватись на рівні РНБО, але таке питання на колективне обговорення не ставилось. Під виглядом реформування шляхом приєднання пропонується провести саме дії по ліквідації. Під формулюванням припинення діяльності шляхом приєднання до іншого інституту стоїть фактична ліквідація установи, рішення про яке може прийняти лише РНБО. До інституту не було жодних рекламацій. У зв'язку з такими порушеннями відбулось зібрання колективу, яке прийняло рішення звернутися до суду, у випадку якщо в установлений термін (10 днів коли Указ набирає чинності від дня публікації на сайті Мін'юсту) дія відповідних норм Указу скасована.
Так що колектив готовий і в судовому порядку відстоювати свої інтереси.
2008.11.10 | Tatarchuk
Re: Онлайн-конференція з Анатолієм Гуцалом
1) Шановний пане Анатолію, уявіть собі що при підготовці сумнозісного Указу про "деякі питання" Вас було б залучено як радника й експерта. Які б зміни Ви туди запропонували? Адже декларований намір був поліпшити роботу кількох інститутів, реогранізувавши їх. Ймовірно що ці заходи можна було зробити й розумно та логічно.2) Цікавить роль зазначених в Указі інститутів в останній політичній кризі в Україні, маю на увазі всі події року що минає. Безумовно до них були якісь пропозиції про допомогу президентському табору, можливо - й кабмінівського. Адже у взаємному мочінні одне одного наши лідери запросто апелюють до фактажу та квазі-аналітики з питань міжнародноїта національної безпеки. Розкажіть про ці нюанси і наскільки вони могли вплинути на те що сталося (як з кризою, так і з інститутами)
Дякую за докладні та щірі відповіді.
2008.11.10 | Анатолій Гуцал
Re: Онлайн-конференція з Анатолієм Гуцалом
Tatarchuk пише:> 1) Шановний пане Анатолію, уявіть собі що при підготовці сумнозісного Указу про "деякі питання" Вас було б залучено як радника й експерта. Які б зміни Ви туди запропонували? Адже декларований намір був поліпшити роботу кількох інститутів, реогранізувавши їх. Ймовірно що ці заходи можна було зробити й розумно та логічно.
По суті ідеться про підвищення ефективності процесів прийняття рішень у системі національної безпеки і оборони. А тому і Указ мав би бути присвячений саме цим виданням, а не скороченню видатків на утримання державного апарату. У постановляючій частині необхідно було зобов'язати керівництву розробити відповідні заходи і доповісти про них президенту, які б передбачали саме підвищення ефективнсоті діяльності і апарту РНБО і структурі його аналітичної підтримки, де конкретизувались основні напрямки діяльності тощо з врахуванням конкретних коштів, які могли б бути виділені на цю діяльність. Таким чином верховна влада повинна була виступити замовником тих реальних перетворень, які мають відбутися в системі національної безпеки. А не звужувати діяльність цього сектору. А все звужується.
>
> 2) Цікавить роль зазначених в Указі інститутів в останній політичній кризі в Україні, маю на увазі всі події року що минає. Безумовно до них були якісь пропозиції про допомогу президентському табору, можливо - й кабмінівського. Адже у взаємному мочінні одне одного наши лідери запросто апелюють до фактажу та квазі-аналітики з питань міжнародноїта національної безпеки. Розкажіть про ці нюанси і наскільки вони могли вплинути на те що сталося (як з кризою, так і з інститутами)
>
> Дякую за докладні та щірі відповіді.
Щодо кризи, то розвиток світової кризи ми прогнозували ще рік тому, коли означились негативні тенденції на ринку нерухомості в АТР, насамперед в Китаї. В подальшому фактично весь розвиток кризової ситуації ми моніторили з підготовкою відповідних щотижневих дайджестів з ситуації та більш глибоких аналітичних записок. Теж стосується особливостей наших відносин з НАТО. Специфіки наших відносин з Російською Федерацією. Але я не думаю, що саме ці документи вплинули на прийняття рішення про ліквідацію інституту.
Щодо внутрішньої кризи, то ми ніяким чином не ставали на сторону жодної із структур. Наші висновки стосувались виключно України, як цілісної держави, а не вотчини тієї чи іншої партії чи фракції. Я думаю в жодної з тих більш як 300 аналітичних матеріалів, які ми відправляли і в СПУ, і в РНБО жодним чином не містили речі, які могли б посилити цей конфлікт. Навпаки, ми шукали точки дотику у зовнішній політиці, які б могли поєднати наших політиків.
До інституту звертають в установленому порядку лише державні інституції, а не політичні партії.