Інтернет-конференція з Міністром освіти Іваном Вакарчуком
10/27/2009 | Абу
Інтернет-конференція з Міністром освіти і науки Іваном Вакарчуком відбудеться у вівторок, 3 листопада о 12-00
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2009.10.30 | Sean
Питання можна ставити в цій гілці вже зараз
2009.11.01 | Dmytro_Cherkassy
Мої питання:
1) Що зроблено для впровадження у держ. установах для впровадження бескоштовних ОС, таких як Linux, та іншого вільного ПЗ?2) Що робиться для влаштування молодих спеціалістів у сферу науки? Які гранти, заохочення і т.і.МОН та НАНУ провели у останні декілька місяців?
3) Чому досі у школах та ВНЗ викладають такі застарілі та малопоширені у практиці мови програмування як Паскаль чи ФОРТРАН? Чи не вважаєте ви, що більш доцільним ніж викладання С у школах (та/або математичних пакетів MATLAB, MatCad і т.і.) було б навчання таким мовам, що є
* кросплатформними (гарантовано працюють без перешкод у найбільш популярних ОС Windows, Linux, MAC OS)
* легкими у навчанні
* повністю безкоштовними (навіть для використання у комерційному ПЗ) та з відритим кодом
Такими, насамперед, є Python (та його математичні бібліотеки numpy/scipy), можна ще згадати Ruby.
4) Чи не можна дозволити співробітникам держ.структур у галузі ІТ, зокрема кібцентр НАНУ, працювати через інтернет, як це вже робиться у багатьох країнах світу? Це дозволило б уникнути грипу та інших захворювань, довгого часу на дорогу/додому (особливо якщо не мешканець Київу), пробок на дорогах (яких би до того ж поменьшало за рахунок скорочення пасажирів).
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Мої питання:
Dmytro_Cherkassy пише:> 1) Що зроблено для впровадження у держ. установах для впровадження бескоштовних ОС, таких як Linux, та іншого вільного ПЗ?
В Україні вперше порушено тему впровадження безкоштовного програмного забезпечення (ПЗ) на державному рівні. Досі законодавство фактично зобов’язувало державні установи використовувати приватне ПЗ, за яке треба платити (пропрієтарне). Звісно, не можливо повністю від нього відмовитись. Ми змінили цю лінію на гнучкішу. В певних випадках вільне ПЗ має великі переваги, на цю тему уже відбулось дві конференції. Одна з наших структур готує портал з вільним доступом до ПЗ.
>
> 2) Що робиться для влаштування молодих спеціалістів у сферу науки? Які гранти, заохочення і т.і.МОН та НАНУ провели у останні декілька місяців?
Є велика кількість стипендій для молодих учених (стипендії КМУ, ВР, Президента України). Та проблем у цій сфері більше, ніж здобутків. Минулого року було проведено конкурс на здобуття грантів Президента України. Переможці — достойні люди, але грошей вони досі не отримали, адже Фонд фундаментальних досліджень замість 32 мільйонів гривень отримав неповні 11 млн. Неодноразові звертання до Мінфіну результату поки що не дали.
Не вирішеним також є питання забезпечення молодих науковців житлом. Півтора роки тому ми готували програму (на 9 тисяч відомчих однокімнатних квартир), адже розуміємо таку потребу молоді. Але, нажаль, почалася криза, програму довелося відкласти.
>
> 3) Чому досі у школах та ВНЗ викладають такі застарілі та малопоширені у практиці мови програмування як Паскаль чи ФОРТРАН? Чи не вважаєте ви, що більш доцільним ніж викладання С у школах (та/або математичних пакетів MATLAB, MatCad і т.і.) було б навчання таким мовам, що є
> * кросплатформними (гарантовано працюють без перешкод у найбільш популярних ОС Windows, Linux, MAC OS)
> * легкими у навчанні
> * повністю безкоштовними (навіть для використання у комерційному ПЗ) та з відритим кодом
> Такими, насамперед, є Python (та його математичні бібліотеки numpy/scipy), можна ще згадати Ruby.
Паскаль і Фортран є базовими програмами. Погано, що зараз не викладають латину, бо вона є основою для вивчення західних мов. Так само і Паскаль та Фортран є базовими для вивчення будь—яких мов програмування.
>
> 4) Чи не можна дозволити співробітникам держ.структур у галузі ІТ, зокрема кібцентр НАНУ, працювати через інтернет, як це вже робиться у багатьох країнах світу? Це дозволило б уникнути грипу та інших захворювань, довгого часу на дорогу/додому (особливо якщо не мешканець Київу), пробок на дорогах (яких би до того ж поменьшало за рахунок скорочення пасажирів).
Законодавча база дозволяє такий формат роботи. Все інше залежить від керівників наукових установ. Ключовим тут є результативність та правильна юридична фіксація такого режиму роботи.
2009.11.01 | Володимир Київ
Питання до пана міністра
Вища школа:1. Чи планується реальний (а не вигляд) перехід освіти до Болонської системи з її найважливішими компонентами: а) можливітю вибору дисциплін, особливо в магістратурі, б) відсутністю відрахування за не нескладаний іспит а можливість ЙОГО (не всьго року навчання) повторного прослуховування, в)зарахування курсів, прослуханих в інших ВНЗ (в тому числі за кордоном)
2. Як пояснити, що коли кажуть (обговорюють проблеми) про науку в України - мається на увазі лише НАНУ (див. "розширене засідання Кабінету Міністрів України за участю Президії НАН України з питання “Про підвищення ефективності наукових досліджень та подальший розвиток науково-технічного потенціалу України”), проте ВШ вже давно виробляє наукової продукції, при наймні не менше (http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_osvita&key=1226242517&action=view) (у відсутності фінансування закупівлі обладнання). Коли з бюджету країни припинять фінансувати науку лише в НАНУ?
Середня освіта
1.Чи зможимо ми побороти поєднану мафію (школа + ВНЗ) щодо повернення до врахування у вступних іспитах: середніх балів атестатів (корупція у школах), олімпіад ВУЗівського рівня (корупція в ВНЗ)?
ДУМКА
Вважаю, що може найкраще, що було зроблене в Україні за роки незалежності - перехід на незалежне оцінювання. Якщо його завершити, а саме ввести незалежне оцінювання а) загального рівня шкільної освіти (де будуть питання з основних загальноосвітніх дисциплін) і б) спеціальні тести (мат., фіз., хім...., на вибір) - через років 5 забудемо про проблеми ВШ.
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Питання до пана міністра
Володимир Київ пише:> Вища школа:
>
> 1. Чи планується реальний (а не вигляд) перехід освіти до Болонської системи з її найважливішими компонентами: а) можливітю вибору дисциплін, особливо в магістратурі, б) відсутністю відрахування за не нескладаний іспит а можливість ЙОГО (не всьго року навчання) повторного прослуховування, в)зарахування курсів, прослуханих в інших ВНЗ (в тому числі за кордоном)
Основні принципи Болонської системи — це мобільність студентів та викладачів. Для студентів — це можливість поїхати в будь—який університет, щоб отримати якісну освіту. Для викладачів — можливість обміну, читання лекцій у різних ВНЗ тощо. Але ці обміни повинні бути безбар’єрними, тобто ВНЗ повинні мати ідентичні програми і системи оцінювання знань. Це означає, що коли студент принесе залікову книжку в будь-який університет, викладачу буде зрозумілим рівень його знань.
Щодо вибору дисциплін — на всіх факультетах вже проходить такий вибір гуманітарних дисциплін. Щодо відрахування — поки що функціонує діюча система. Не розумію мотивацію нескладання іспиту, іспити — це обов’язкова частина навчальної програми, до того ж студенту для складання іспиту дається три шанси.
Сьогодні вже починає працювати кредитно—трансфертна система, тобто зарахування курсів інших ВНЗ. Але тут постає ще одне питання — бажання тисяч студентів треба об’єднати в одну систему. На сьогодні у ВНЗ працюють лише навчально-методичні відділи, а для якісного впровадження ІКТС ВНЗ потрібно мати добре комп’ютеризований управлінський відділ, який би допомагав студентам, наприклад, складати індивідуальні розклади. Процедура запровадження рішення щодо ІКТС затверджується МОН за погодженням асоціації ректорів. Повторне прослуховування повинно бути платним, але це не передбачено відповідними Постановами Кабміну щодо платних послуг (це ініціює Мінфін).
> 2. Як пояснити, що коли кажуть (обговорюють проблеми) про науку в України - мається на увазі лише НАНУ (див. "розширене засідання Кабінету Міністрів України за участю Президії НАН України з питання “Про підвищення ефективності наукових досліджень та подальший розвиток науково-технічного потенціалу України”), проте ВШ вже давно виробляє наукової продукції, при наймні не менше (http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_osvita&key=1226242517&action=view) (у відсутності фінансування закупівлі обладнання). Коли з бюджету країни припинять фінансувати науку лише в НАНУ?
НАНУ — громадська структура з державним фінансуванням. На мою думку, найкращою моделлю функціонування науки в Україні була б така: частина університетів дослідницького характеру мають у своїй структурі невеликі інститути, ведуть дослідницьку роботу на факультетах, а великі інститути НАН об’єднати і перетворити в декілька національних лабораторій. Перед цими лабораторіями держава мала б ставити завдання національного характеру — розробка проектів у сфері космосу, траспорту, атомної енергетики... Всі дослідження повинні фінансуватись на конкурсній основі.
Так історично склалося, що всю науку в Україні протекціонує НАН. Це лише традиція.
>
> Середня освіта
>
> 1.Чи зможимо ми побороти поєднану мафію (школа + ВНЗ) щодо повернення до врахування у вступних іспитах: середніх балів атестатів (корупція у школах), олімпіад ВУЗівського рівня (корупція в ВНЗ)?
Нехай прихильники ЗНО підтримають МОН своїм небайдужим ставленням і тоді ми поборемо це. Працюючи по-справжньому та проявляючи ініціативу, ми дійсно досягнемо світових стандартів.
>
> ДУМКА
>
> Вважаю, що може найкраще, що було зроблене в Україні за роки незалежності - перехід на незалежне оцінювання. Якщо його завершити, а саме ввести незалежне оцінювання а) загального рівня шкільної освіти (де будуть питання з основних загальноосвітніх дисциплін) і б) спеціальні тести (мат., фіз., хім...., на вибір) - через років 5 забудемо про проблеми ВШ.
Дякую. Згодний з вами.
2009.11.01 | Киянка
Питання
1. Коли шкільні програми стануть практичнішими?2. Коли буде зроблена реальна диференціація СШ (початкова, середня, старші класи/спеціалізації або ПТУ, технікуми/колегіуми)?
3. Коли зі шкільних підручників приберуть радянські підходи (зокр., з історії, а то поки нові масиви інформації сусідують з майже повністю переписаними зі старих підручників), зроблять список обов"язкових творів з літератури (в т.ч. досучасної) більш адекватним?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Питання
Киянка пише:> 1. Коли шкільні програми стануть практичнішими?
Питання дуже важливе. Результати участі школярів у міжнародних порівняльних дослідженнях з математики та природничих дисциплін свідчать про те, що в наших учнів виникають труднощі відповідати на запитання прикладного, практичного характеру. Аналіз дослідження показує, що необхідно внести зміни до навчальних програм та процесуальних змін в організацію вивчення природничо-математичних дисциплін у початковій та основній школі. Основним завданням учителя має стати мотивування школярів до самостійної навчальної діяльності та розвиток вміння вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.
За результатами Всеукраїнської наради з питань шкільної історичної освіти навчальні програми з історії України та Всесвітньої історії змінено. З новою редакцією програм можна ознайомитися на сайті МОН.
Чинні програми з літератури (української і зарубіжної), які пройшли конкурсний відбір, є, умовно кажучи, тим «списком літератури» обов’язкових творів, який рекомендовано для вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах. Навчальна програма проходить обов’язкове рецензування, а також громадське обговорення, під час якого коригується текст і перелік творів відповідно до сучасних наукових вимог і практики викладання предмета. Нова редакція програми з української літератури також розміщена на сайті МОН.
> 2. Коли буде зроблена реальна диференціація СШ (початкова, середня, старші класи/спеціалізації або ПТУ, технікуми/колегіуми)?
Я згоден з тим, що початкова школа має бути відокремлена від старшої. Але для цього потрібно, щоб освіта отримала відповідну матеріально—технічну базу. Наразі ми маємо проблеми з коштами, в тому числі і на друк підручників.
> 3. Коли зі шкільних підручників приберуть радянські підходи (зокр., з історії, а то поки нові масиви інформації сусідують з майже повністю переписаними зі старих підручників), зроблять список обов"язкових творів з літератури (в т.ч. досучасної) більш адекватним?
Вже зроблено.
2009.11.01 | Shooter
Чому Україна із всіх пан-європейських міждержавних ...
...програм наукових досліджень бере участь виключно в EUREKA?Чому не є членом European Science Foundation?
Чому не є членом COSTу?
Чому не є членом жодної з великих міждержавних європейських лабораторій - CERN, ERSF (європейський синхофазотрон), EMBL (Європейська Лабораторія з Молекулярної Біології), етс.?
Чи є якісь конкретні плани щодо залучення України в ці структури?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Чому Україна із всіх пан-європейських міждержавних ...
З СЕRN ми говоримо лише про меморандум співпраці, а не про повноцінне членство, адже, у нас немає грошей на сплату членських внесків. Фактично з таких організацій ми є членами лише Об’єднаного інституту ядерних досліджень. І навіть сплата внесків у цей інститут — величезна проблема, але ми знайшли своєрідний вихід — розплачуємося роботами наших науковців.В «Еуреці» ми будемо нарощувати свою участь. Маємо цікаву пропозицію головування в «Еуреці» України та Польщі. Безумовним пріоритетом для нас є 7 рамкова програма ЄС. Намагаємося також підписати меморандуму з СЕRN, з визначенням пріоритету співпраці. Також плануємо взяти участь у низькоенергетичному аналогу СЕRN — FAIR. Вступити до COST нам знову ж таки заважає відсутність коштів.
2009.11.01 | Shooter
Чи плануєть створення незалежної...
..ґрантової аґенції, яка би фінансувала науку в Україні на "змагальному принципі"?і мала повноцінну peer review систему з обов'язковим залученням закордонних експертів?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Чи плануєть створення незалежної...
Ґрантова система для України не є чимось незнаним: маємо ґранти Фонду фундаментальних досліджень, існує низка ґрантів державних програм. В усіх випадках проводиться серйозна експертиза, щоправда не зовнішня. Але у нас вистачає людей, які можуть оцінювати аналогічні роботи. Ми «за» зовнішню експертизу, але це впирається у кошти, що може викликати невдоволення багатьох науковців.2009.11.01 | Shooter
Чому Україна є надвзичайно пасивна в Рамкових Програмах ...
..Європейської Співдружности?Маючи можливість, практично, повноправної участи в FP7 проектах на рівні з організаціями з країн ЄС, українські установи майже зовсім не представлені в проектах FP7.
Чому МОН не проводить жодної цілеспрямованої роботи з Європейською Комісією в цьому напрямку? (на відміну від, скажімо, Росії).
В FP6 і FP7 зацікавленість в співпраці, фактично, йде від ЄК і має, нажаль, ad hoc характер - наприклад, лише деякі з 10 тем в Coooperation SP FP7 пробують налагодити співпрацю з Україною, але майже виключно за власною ініціативою, а не збоку України. Які кроки робляться/робитимуться, щоб це покращити?
Чому в Україні не створена національна сітка National Contact Points, які би займалися інформацією наукової спільности про можливості FP? Це би було, на мою думку, нескладно і недорого зробити - при великих регіональних науково-освітніх інституціях. Натомість, cкажімо, існує "один" NCP на кілька тем в Києві, який, власне, фізично не може покрити всю Україну і всю FP.
Чи планується створення спеціальної системи підтримки інституцій, які подають/виграють проекти в FP Євроспільноти - наприклад, часткова компенсація коштів на написання/підготовку такого проекту?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Чому Україна є надвзичайно пасивна в Рамкових Програмах ...
З тим, що ми пасивні, я не згоден. Зараз можемо лише брати участь у іноземних командах науковців, адже ми не є повноцінними учасниками. Але в позарамковій програмі ми посідаємо чільні місця. Україна подала заявки у понад 200 команд і вже щодо 100 є позитивні рішення. Прикро, що реалізовувати свої програми ми зможемо лише коли станемо повноправними членами 7 рамкової програми.МОН проводить активну роботу в своїй компетенції, пройшли зустрічі з єврокомісаром з питань науки та посадовими особами нижчого рангу. Але дуже багато залежить від Мінфіну, Міністерства закордонних справ. Остання зустріч на рівні експертів відбулася у жовтні. Звісно, коли ми долучимося до 7 рамкової програми питання активізації спрівпраці з ЄС відпадуть самі собою.
Національний інформаційний центр, на мою думку, працює добре. А постанова про мережу National Contact Points була нами надіслана ще восени, на жаль, досі не ухвалена. Знову ж таки через перепони інших міністерств. Але, сподіваюся, найближчим часом проект постанови ухвалять.
Торік у нас була ідея робити певну доплату за публікацію у журналах з міжнародних реферованих баз, ідею не прийняли. Звісно, що такі заходи з підтримки інституцій, які подають проекти — потрібні, але вони рідко коли мають шанс пробитися через нашу бюрократичну систему.
2009.11.01 | Shooter
Чи планується реорґанізація/реформа НАНУ та...
...галузевих "академій"?Якщо так - то яким чином і коли?
Чи розуміють в МОН, що, скажімо, в Києві після смерти Патона існує реальна загроза, що деякі НАНУ інститути можуть бути закриті, натомість їх земля та майно банально "роздєрєбанені"?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Чи планується реорґанізація/реформа НАНУ та...
Перше питання не до МОН, а до керівників цих структур.Ми всі бажаємо здоров’я і довгих років життя Борису Патону. Звичайно, розуміємо, що академія тримається значною мірою на його авторитеті. Саме він не дав розкрасти майно академії в 90—х роках. На жаль, цю загрозу розкрадання сьогодні не знято і є багато ласих на майно академії. Я думаю, що це питання національної академії, але водночас і питання держави, адже, академія — наше національне надбання. І очевидно, що заходи академії спільно з урядом мають бути спрямовані в тому числі й на збереження майнового комплексу.
2009.11.01 | ziggy_freud
"вузівська" та "академічна" наука
пане міністр,в часи УРСР склалось, що наукою (в сенсі досліджень) займаються переважно академічні установи, а ВНЗ займаються переважно підготовкою кадрів. Але водночас є розроблені пізніше розумні вимоги щодо залучення студентів у наукову роботу; вчені ради є як в ВНЗ, так і в академічних установах. Яким чином може/має відбуватись конверґенція між "вузівською" та "академічною" наукою?
Також є ВНЗ з дослідницьким статусом; що варто зробити, аби від надання статусу перейти до його реального забезпечення?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: "вузівська" та "академічна" наука
ziggy_freud пише:> пане міністр,
>
> в часи УРСР склалось, що наукою (в сенсі досліджень) займаються переважно академічні установи, а ВНЗ займаються переважно підготовкою кадрів. Але водночас є розроблені пізніше розумні вимоги щодо залучення студентів у наукову роботу; вчені ради є як в ВНЗ, так і в академічних установах. Яким чином може/має відбуватись конверґенція між "вузівською" та "академічною" наукою?
Я ж казав: треба закони міняти. На законодавчому рівні Академія наук патронує все.
>
> Також є ВНЗ з дослідницьким статусом; що варто зробити, аби від надання статусу перейти до його реального забезпечення?
Кошти. Фінансування. Зараз робиться та наука, яка й робилася, але вона відрізняється і якістю, і широким спектром. Тому їм і надали такий статус. Але цей статус сьогодні чисто формальний, адже жодної копійки з держави ще не дали. Тому такі університети працюють так, як і працювали.
2009.11.01 | ziggy_freud
наукові видання - список ВАК чи імпакт-фактор
прошу висловити Вашу думку стосовно дещо суперечливих критеріїв оцінки наукової роботи:- обов'язкове фігурування науковця у виданнях затвердженого ВАК списку,
- поки абстрактно-бажане фігурування у міжнародних виданнях, що мають певний імпакт-фактор
що варто зробити для подолання цієї суперечності? Можливо, змінити вимоги до укр. фахових видань (міжнародна редакційна колегія, англійська мова публікацій, тощо)?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: наукові видання - список ВАК чи імпакт-фактор
Треба творити науку. І не дивитись, в яких виданнях виходить. Я, наприклад, друкувався і друкуюся там, і там. Не можу торкатись компетенції ВАК. Мені здається, що просто вчені мають просто творити науку. Добрі наукові праці приймає будь-який журнал.2009.11.01 | Вячеслав Хаврусь
Стосовно незалежного оцінювання
Шановний пане Міністре!В одній з Ваших статей Ви зауважили, що "Нам потрібна якісна освіта, а не фальшиві чи "натягнуті" оцінки знань студентів" (http://www.pravda.com.ua/news/2009/2/27/90441.htm). Тим не менш, як виявилося (див. обговорення статей В.Епштейна "Знают ли школьники Украины математику?" та "Мнимое изображение" на форумі "Освіта та наука" сайту Майдан - http://www2.maidanua.org/n/osvita/1233578570), запроваджене нещодавно незалежне тестування школярів суттєво завищує оцінки школярів, чим не дозволяє зафіксувати плачевний стан шкільної освіти в Україні. Таким чином можна говорити про те, що Ваші підлеглі фактично займаються "натягуванням" оцінок, і в результаті ми маємо фальшиві оцінки знань школярів. Коментувати цю проблему по суті та вживати відповідних заходів також відмовився Директор департаменту вищої освіти МОН України Я.Я. Болюбаш (див. тут: http://maidan.org.ua/static/news/2009/1245785565.html ). На моє звернення в Інформаційний центр незалежного оцінювання, я одержав відповідь, що "УЦОЯО не виявив бажання вступати у публічну полеміку з автором" (мова йде про статтю В.Епштейна). Тому прошу прокоментувати потребу того, аби з одного боку усунути нелінійність при переході від одної шкали оцінювання школярів в іншу, а з іншого боку суттєво підняти мінімальний бал, з яким можливий вступ до вишів, аби не витрачати державні кошти на підготовку низькоякісних спеціалістів з низьким рівнем освіти, одержаним в ході навчання в школі.
З повагою,
канд. хім. наук, модератор форуму "Освіта та наука" сайту Майдан
Вячеслав Хаврусь
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Стосовно незалежного оцінювання
Це питання моралі кожної людини, а в сукупності — моралі всієї країни. Треба працювати, щоб мораль і професіоналізм були на високому рівні. Накази тоді будуть совісно виконуватися, коли суспільство буде до цього готове.2009.11.01 | igorg
Середня школа 100% зорієнтована на підготовку
до вступу у ВНЗ. МОН й уряд зосередили увагу виключно на ВНЗ.Такі варіанти як професійна підготовка для робочих професій навіть не розглядаються. Скоро ми станемо країною із загальною вищою освітою. Водночас якість підготовки у школах стрімко падає. ЗНО ніби мало б якось оцінювати якість шкільної підготовки і диференціювати школи й вчителів за якістю їх роботи. Однак останні рішення у цій справі навпаки ставлять ЗНО окремо, а атестат окремо.
Пане Міністре, Вам не здається, що якість освіти починається з молодших класів та загальноосвітньої школи. Вам не здається, що загальноосвітня школа має готувати не лише до вступу до ВНЗ але й до звичайної робітничої праці. Що робитиме міністерство для покращення престижу праці шкільного вчителя й якості роботи шкіл. До речі, забравши з педагогічних ВНЗ престижні спеціальності (бюджетне замовлення) МОН опустив їх у рейтингах й у фінансовому стані ще нижче нічого не давши взамін.
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Середня школа 100% зорієнтована на підготовку
Не погоджуюся з тим твердженням, що середня школа на 100% зорієнтована на вступ у ВНЗ. Середня школа дає відповідну освіту і можливість навчитися школярам, частина з яких піде навчатися у ВНЗ. А частина буде працювати, або навчатись у коледжах, технікумах. У проф-тех освіті навчається, наприклад, 2008-2009 року понад 246 тис студентів, 2009-2010 майже 244 тисяч. У ВНЗ минулого року майже 540 тис студентів, цього року — 530 тис.Загальноосвітня школа – єдина обов’язкова, самодостатня. Школа не лише готує дитину до вступу до ВНЗ, а до життя. Вища освіта, натомість, не є обов’язковою.
2009.11.01 | igorg
Щодо наказу МОН 1109 від 05.12.08
самостійно (при 4-му рівні), але й донині не виконало власного рішення - розробитиПане Міністре, запитання щодо самостійності ВНЗ у розробці навчальних планів.
Згідно наказу 1107 від 05.12.08 п.3.1 3.2 3.3 мали бути створені методичні рекомендації щодо розроблення навчальних планів (01.01.09), мали бути видані (до 01.02.09) освітньо-професійні програми, проведено наради з питань розроблення планів. Де можна познайомитися доступно (краще на сайті МОН) з цими матеріалами та які результати нарад. Бо наразі у ВНЗ ніхто-нічого конкретного сказати не може.
І далі. Я так розумію що з частини напрямків освітньо-професійних програм нема, або вони застарілі. Зокрема з інформаційних технологій. Чому б не рекомендувати ВНЗ користуватися міжнародними рекомендаціями http://www.acm.org/education/curricula-recommendations Навіть якщо їх потрібно перекласти (може й зайве) то це й МОН роботи й часу менше й до Європи таки ближче і якість гарантована. Я розумію що це ніби й очевидні речі, проте на практиці аргументувати щось посилаючись не на МОН а на ACM вкрай важко
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Щодо наказу МОН 1109 від 05.12.08
З такими питаннями прошу звертатися безпосередньо до внз, на їхніх сайтах є всі програми.2009.11.01 | igorg
Про приймальну кампанію 2010
Хто і навіщо переніс ЗНО на літо, з яких міркувань. Як на мене то тут зиск лише репетиторам.Для чого час прийому документів обмежили декількома тижнями. Адже Ви легко можете уявити які черги й проблеми це викличе (в тому числі й жила, транспорту).
Чому б не бути послідовними й не зробити конкурсний вступ в електронній системі "Конкурс". У базі є сертифікати, є ВНЗ, спеціальності, залишається лише додати бал атестату. Нехай за персональним паролем абітурієнт вибере 2-3-5 ВНЗ та спеціальності. І лише за кінцевим результатом приймати у ВНЗ документи у тих хто пройшов за конкурсом (наприклад за два тижні до 1 вересня, аби не створювати проблем із відпустками викладачів що працюють у приймальній комісії). Лише уявіть яку економію (в тому числі й для ВНЗ) це дасть, скільки нервів й здоров'я українцям збереже. Система Конкурс (за неї велике спасибі!) на 90% до цього готова. Невже це так складно?!
2009.11.01 | Киянка
В доповнення питання про строки
Чи не варто залишити після оголошень результатів вступу 2 а краще 3 літніх тижні? Вступникам же хоч трохи треба буде відійти, відпочити, адже навантаження в них колосальне. А то випускний клас, тести, нерви, вступ, а потім перший рік навчання у ВНЗ - це не з таким здоров"ям, яке зараз в багатьох.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: В доповнення питання про строки
Тестування завершується до 15 липня. До 1-го вересня залишається ще 45 днів.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Про приймальну кампанію 2010
Перенесення ЗНО — це процедура, що погоджена на вимогу середньої школи, яка вимагає дати можливість учням виконати навчальну програму. Це також погоджено з асоціацією ректорів. Тому вибраний варіант періоду здачі виявився оптимальним.2009.11.01 | Shooter
Чи було би розумним ввести в середніх школах...
...англійську мову як обов'язкову?і взагалі - обов'язкове вивчення двох інозмених мов: англійської + другу - на вибір учнів?
2009.11.07 | Iryna_
ще про англійську
Чи погоджуєтесь Ви з твердженням - людина яка не володіє англійською є професійно непридатною як науковець?"Володіння" це таки повне функціональне володіння, а не "читаю з словником".
Можна виключити з "профнепридатних" людей старших 60 років, бо основну частину свого життя вони пропрацювали в неангломовному науковому середовищі.
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: ще про англійську
Я згідний з тим, що треба знати англійську мову і не тільки англійську. Але з твердженням про профнепридатність людини, що не знає мови, не згідний.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Чи було би розумним ввести в середніх школах...
Іноземні мови обов’язково вивчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з 2—го класу. У спеціалізованих вивчаються з першого класу. З 5—го класу вивчається друга іноземна мова.2009.11.01 | Shooter
При 12-річній середній освіті в світі, як правило,
...останні 4 роки є, власне, спеціалізованим навчанням (типу радянських технікумів).Чи плануються в Україні кроки щодо запровадження вищого ступня спеціалізації отриманних знань протягом заключних років здобуття середньої освіти?
Фактично, мова ведеться про те, що спеціалізовані середні школи би мали/могли творити 60-70% частку серед всіх середніх шкіл, як це є типовим для, скажімо, країн ЄС, в т.ч. постсоціалістичних.
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: При 12-річній середній освіті в світі, як правило,
Відповідає Департамент середньої освіти.Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання для учнів розпочався в 2001 році. Мотивацією переходу на 12—річний терміни навчання було збереження здоров’я школярів, яке забезпечувалося унормуванням навчального навантаження.
Зарубіжний досвід свідчить про те, що у країнах із ефективною системою освіти (таблиця) навчання у початковій школі триває 5—8 років.
Тривалість навчання у початковій школі (роки)
Україна 4
США 8
Канада 8
Австрія 7
Японія 6
Сингапур 6
Велика Британія 6
Франція 5
Збільшення терміну навчання зменшує розрив між дошкіллям і початковою школою, загальноосвітньою і вищою школою, сприяє підвищенню рівня освіченості молодого покоління.
Перехід на 4-річний термін навчання початкової школи сприяв зменшенню навчального навантаження учнів (не більше 700 годин (1-2кл.) та не менше 175 робочих днів на навчальний рік; зменшенню тривалості уроків (у 1 класі — 35 хв., у 2-4 класах — 40 хв.). Навчальними планами було передбачено по 2-3 уроки фізичної культури у кожному класі початкової школи; з 2-го класу розпочато вивчення іноземних мов; створено умови для вивчення мов національних меншин (другої мови); нових предметів, як то “Основи здоров’я”, „Я і Україна”.
Дослідження вітчизняних та зарубіжних спеціалістів свідчать про те, що шестирічний вік є найбільш сприятливим для початку системного навчання.
Як свідчить зарубіжний досвід, навчання у багатьох країнах світу розпочинається саме з 6-ти років. Окрім того, обов’язковою є також і дошкільна освіта.
Залучення до навчання дітей, як правило, шестирічного віку за програмою 4-річної школи вирівнює можливості дітей цього віку у своєчасному здобутті якісної шкільної освіти, незалежно від місця проживання і соціального статусу батьків. До того ж, норма чинного закону є гнучкою: батьки мають право віддавати дітей до школи й після досягнення ними шестирічного віку.
Навчальний процес у 1—9 класах 12—річної школи забезпечують понад 800 назв підручників з предметів обов’язкової складової навчального плану. Підручники видруковано загальним тиражем понад 95 млн. примірників. Середня собівартість підручника становить 14,3 грн. Тобто, перехід до 10 річного терміну потребуватиме лише на оновлення підручників для 1-9 класів 1 358 500 000 грн.
Перехід на 3-х річне навчання у старшій профільній школі передбачає створення умов для диференційованого навчання школярів, підготовки випускників до вступу до вищих навчальних закладів, орієнтації їх на подальший вибір професії, розширення життєвої і соціальної компетентності, самоорганізації і самореалізації особистості.
Дванадцятирічна школа — економічно доцільна й ефективна форма зайнятості молоді 17-18 річного віку, котра в умовах конкуренції на ринку праці далеко не завжди може знайти роботу.
Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання для учнів розпочався в 2001 році. відповідно до ст.12 Закону України «Про загальну середню освіту» (1999р.); постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12—річний термін навчання» (із змінами, 2008р.); Національної доктрини розвитку освіти, постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004р. № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»; Концепції загальної середньої освіти (12—річна школа).
2009.11.02 | Вячеслав Эпштейн
Re: Інтернет-конференція з Міністром освіти Іваном Вакарчуком
Уважаемый г-н Министр!Можно ли говорить о том, что Украина отказывается от инженерно-физического, физико-технического, физико-математического направлений в образовании? (А, следовательно, и от воспроизводства собственного научно-технологического потенциала)
На пост-советском пространстве лишь Украина с Молдовой исключили физику из обязательного перечня дисциплин при поступлении в вузы инженерно-технического и физико-математического профиля.
Приказом от 18.09, если не ошибаюсь, физика (в неявном виде), фактически, введена, в качестве обязательного тестирования в соответствующие вузы. Однако, большинство вузов до 1 ноября третий обязательный при поступлении предмет не указало, не выполнив, таким образом, приказ МОН.
Что предполагает делать в связи с этим обстоятельством министерство образования?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Інтернет-конференція з Міністром освіти Іваном Вакарчуком
Україна в жодному разі не відмовляється від перерахованих спрямувань в освіті. МОН усвідомлює, що тут, м’яко кажучи, не все гаразд. На цю тему відбулася низка нарад, які дали поштовх для вирішення проблем, але повністю їх таки не вирішили. Я думаю, на таких спеціальностях тестування з фізики має бути обов’язковим. Щодо математики, без якої вивчення фізики не можливе, то з наступного року вона є обов’язковою.2009.11.02 | Shooter
Чи планує/веде переговори Україна щодо....
...приєднання до FP8 на правах асоційованого члена?2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Чи планує/веде переговори Україна щодо....
Восьма рамкова програма ще не розпочалася. Поки що ми плануємо потрапити в сьому. В разі невдачі, звичайно, будемо вести переговори про восьму.2009.11.02 | Святослав Шеремет
ГОМОСЕКСУАЛИ У ШКОЛАХ І ВУЗАХ
Шановний пане Міністре!Як Ви ставитесь до пропозиції ультрарадикальних організацій заборонити педагогам і викладачам гомосексуальної орієнтації допуск до викладання у середніх і вищих навчальних закладах країни?
2009.11.02 | Святослав Шеремет
Гомосексуальні школярі
Це вже друге моє запитання, шановний Іване Олександровичу.Ми маємо в країні складну ситуації із дітьми, у яких в період статевого дозрівання формується гомосексуальна орієнтація. Як відомо, такі діти приховують зазвичай свої «незвичні» нахили як від батьків, так і від педагогів унаслідок побоювання стигми і наскрізного осуду. У результаті маємо посилення суїцидальних нахилів, безвідповідальну статеву поведінку, психологічні проблеми.
Що може зробити система освіти для таких дітей, пане Міністре?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Гомосексуальні школярі
Треба розвивати в суспільстві таку культуру, щоб будь—яка дитина, в разі виникнення певних проблем, могла звернутися до психолога. Тому потребуємо високоякісних психологічних служб і відповідно такого суспільства, що б було готове до таких викликів.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: ГОМОСЕКСУАЛИ У ШКОЛАХ І ВУЗАХ
Допуск до викладання має надавати відповідна комісія на основі законів та загальнолюдських моральних принципів.2009.11.02 | Олена Весел
Інтернет-конференцію перенесено
Шановні пані та панове!Інтернет-конференцію з Міністром освіти і науки України паном Іваном Вакарчуком перенесено. Точний час і дату онлайну буде повідомлено додатково.
Дякуємо всім за активну участь і просимо вибачити за тимчасові незручності.
2009.11.02 | 2
Новий закон "Про вищу освіту"
Коли нарешті буде прийнятий новий закон "Про вищу освіту" і здійснений перехід на європейську систему PhD ?2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Новий закон "Про вищу освіту"
МОН подало проект прийнятий кабінетом міністрів, який після остаточного опрацювання буде переданий до Верховної Ради.2009.11.02 | 2
Коли буде реорганізована робота ВАК
Коли буде реорганізована робота ВАК, що повністю копіює радянську структуру ВАК, створену Радою Народних Комісарів СРСР в 1934 р. для підготовки "красної професури" з рабфаковців.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Коли буде реорганізована робота ВАК
ВАК не підпорядкований МОН.2009.11.02 | 2
Входження до Європейського наукового простору і приєднання до РП
Дозвольте подякувати Вам особисто та М. Стрісі за роботу по входженню до Європейського наукового простору та приєднання до РП.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Входження до Європейського наукового простору і приєднання до РП
Дякую, що стежите за цими процесами. Насправді, стикаємося з багатьма перешкодами внутрішнього і бюрократичного характеру. Але це — єдиний шлях для української науки, якщо ми хочемо розвиватися і бути цікавими.2009.11.02 | 2
Організація громадських обговорень нормативних документів МОН
Велика Вам подяка за організацію громадських обговорень нормативних документів МОН !2009.11.03 | Абу
Міністр просив вибачення, переноситься на 2 тижні
Інтернет-конференція переноситься на 2 тижні. Просимо вибачення.2009.11.03 | Володимир Київ
Re: Міністр просив вибачення, переноситься на 2 тижні
По якому каналу це буде?2009.11.05 | Mykola_2007
Re: Інтернет-конференція з Міністром освіти Іваном Вакарчуком
Всі наші новоспечені(і староспечені теж) керівники взяли моду робити собі всілякі наукові ступені, і стають докторами, кандидатами наук, навіть секретарки отримують хочаб вищу освіту. Все це нівелює саме поняття наукова ступінь, чи збираеться міністерство освіти та науки щось робити уцій сфері, бо дипломи таки дійсно справжні виходять, але реальних заслуг нема?2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Інтернет-конференція з Міністром освіти Іваном Вакарчуком
МОН підняло вимоги до присвоєння вчених звань відповідно до світових стандартів. Окрім підвищених критеріїв та прозорої процедури, яка не знає будь-яких винятків, зокрема кожний кандидат має написати підручник. Кожен підручник проходить закриту рецензію. Багато з них після закритої рецензії відхиляємо. Наш критерій — якість підручників, а не лише їхня кількість.За пів року це дало країні в три рази більше підручників ніж за аналогічний період 2008 року.
2009.11.07 | Iryna_
вступ на навчання на ступінь магістра
Бюджетних місць на магістра набагато менше, ніж бакалаврів бюджетників. Система вступу на бюджетні місця дуже непрозора, як правило, за "рейтингами", які малюють для потрібних вступників.Наприклад, швиденько опублікують для них кілька статей, чи зроблять фіктивний конкурс рефератів і дадуть за це дуже високий бал.
Навіть відмінників (не кажучи вже про просто хороших студентів) прямо попереджають, що шансів у них немає. Плата за навчання за контрактом часто має заборонно високу ціну (наприклад, в КНУ).
Ступінь бакалавра у нас не вважається повноцінною вищою освітою. Тобто в результаті небагаті студенти які чесно вступили у вузи за тестами, в результаті все одно позбавлені можливості завершити навчання. У них є два виходи - дешева магістратура у фіктивних вузах або (для природничників) виїзд за кордон.
Чи збирається МОН вирішувати цю проблему?
2009.11.07 | Iryna_
реформа навчання в аспірантурі
Коли нарешті у нас перейдуть на справжнє навчання в аспірантурі? Зараз часто виходить так, що кандидатом наук навіть абсолютно законно і власними силами може стати людина, яка не те що глибоко не знає - але поняття не має у "своїй" спеціальності. Або просто закінчила педвуз і вчила спеціальність у сильно спрощеному обсязі. Екзамени з спеціальності є часто повною формальністю.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: реформа навчання в аспірантурі
По-перше, тут йдеться про рівень моралі керівників. По-друге, мушу зазначити, що це питання врегулює новий закон «Про вищу освіту». По-третє, ми вже підняли планку при здобутті вчених звань.2009.11.07 | Iryna_
дворівневі тести
Мені здається, що варто тести робити дворівневими - тобто перший рівень має забезпечувати прохідний бар'єр (прості питання де треба відповісти на хоча б 80% питань), а другий встановлювати можливість навчання за певною спеціальністю. Зараз часто виявляється, що студенти, які здали наприклад математику на 140-160, не знають елементарного і вчитися навіть в економічному вузі не здатні (тобто не вміють додавати дроби чи побудувати найпростіший графік по точках, ніколи не чули про від'ємні числа чи будь-які рівняння).2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: дворівневі тести
Дякуємо за пропозицію, обговоримо ваші поради.2009.11.07 | Iryna_
підручники з фізики
як сталося що на конкурсі щодо підручників перемогли нереально погані (за відгуками знайомих вчителів) підручники - після повторного конкурсу, бо результати першого не задовольнили впливових людей?2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: підручники з фізики
Прошу конкретизувати запитання: для якого класу підручники, коли проходив повторний конкурс. Дякую.2009.11.07 | Iryna_
оцінка української системи освіти на державному рівні
Очевидно що в пресі публікуються лише парадно-пафосні оцінки. Чи існує в державі якась реальна система оцінки стану освіти та науки? У якій би наприклад реально визнавалось що з студентів вузів реально здатні вчитись не більше 10-20% (я не рахую Могилянку і природничні факультети "справжніх" університетів) - це за оцінкою знайомих викладачів2009.11.08 | Iryna_
оцінка української системи освіти на державному рівні - 2
Моя особиста оцінка нашої науки (і освіти) з якою погоджується багато людей, зокрема, з числа дописувачів "Майдану":Наука в країні (без імперських амбіцій) потрібна для:
1. Забезпечення адекватної системи освіти (тобто мають бути люди здатні бачити за межами існуючих стандартних курсів, обсягів знань та систем поглядів, які можуть підтримувати та розвивати освіту)
2.Виконання експертної функції (тобто мають бути люди здатні дати кваліфіковану та чесну відповідь, яким би повірили і яких би за це не покарали незалежно від відповіді)
3. Забезпечення адекватної системи комунікацій з світовою експертною спільнотою (тобто мають бути люди, які якщо не знають відповіді самі, мають знати у кого спитати і де прочитати, яких сприймуть серйозно і які зрозуміють відповідь) + особисте включення у світову наукову спільноту
Наука в нашій країні має наступні основні функції
1. Підтримка імітації системи освіти (діточки-неуки мають дипломи, чиновники та депутати вчені ступені)
2. Імітація експертної функції (публічна підтримка/пояснення точки зору влади на її запит або за власною ініціативою)
3. Демонстрація наявності науки, типу і у нас все як у людей, є інститути, скількись кандидатів, скількись докторів. Індекси власні розробляємо.
Існуюча система науки чудово виконує ці функції і тому цілком задовольняє владу. Здобування деяких нових знань десь там в окремих оазах існує і легітимізує існування всієї системи.
Чи погоджуєтесь Ви з цим?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: оцінка української системи освіти на державному рівні - 2
Не погоджуюсь. Наука в країні без імперських амбіцій потрібна не лише для забезпечення адекватної системи освіти чи виконання експертної функції. Наука безпосередньо спричинює поступ людства. Зараз навіть для невеликих країн, які не мають імперських амбіцій, величезне значення має зв’язок їхніх академічних і бізнесових середовищ і безпосереднє виконання розробок їхніх науковців в інноваційному виробництві. Наприклад як Фінляндія із «Нокією» — суто інтелектуальний продукт. Для України ця функція має бути однією з головних, якщо не найголовнішою.Я не згідний з тим, що у нас все зводиться до імітації чогось. У нас на рік виходить в науково метричних базах трохи більше 5 тисяч статей проти 540 тисяч статей американців. При цьому американці витрачають на свою науку близько 340 мільярдів доларів на рік, а ми трохи більше півмільярда, то ККД нашої освіти (тобто кількість коштів, яка потрібна для написання однієї статті, яка надрукована в хорошому західному журналі приблизно в 10 разів менше, ніж там). Наша наука попри страшні умови безгрошів’я (для порівняння, Китай дає на науку 80 мільярдів на рік, Росія — 20, Туреччина — 5, а ми лише 0,5) розвивається. Наші вчені показують часом просто чудові результати на власному ентузіазмі і навіть героїзмі. В абсолютній більшості українські вчені є кваліфікованими людьми, а сама наука є здоровим організмом, незважаючи на складні умови, в які її поставили.
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: оцінка української системи освіти на державному рівні
Немає такої структури, яка б оцінила кожного студента всіх ВНЗ України.2009.11.07 | Iryna_
яким чином МОН збирається вирішувати проблеми 12-річної освіти
Чи 12-річна освіта є боротьбою з безробіттям за рахунок батьків?Частина дітей повинна буде йти в армію без шансу вступити до вузу.
Як школа ставитиметься до одружених учнів і учнів з дітьми?
2009.11.07 | Iryna_
фальшиві дипломи
Після останніх дипломних скандалів бачимо що такі дипломи продовжують пропонувати сайти в інтернеті і люди з плакатами на вулицях (пройдіть в районі Хрещатику 44, 50% часу там стоїть жива реклама). Чи планує МОН якісь заходи проти таких фірм (разом з продавцями рефератів та дипломних робіт?)2009.11.07 | Iryna_
магістратура з природничих наук для випускників педвузів
У багатьох вузах природничі дисципліни викладають випускники педвузів, які ці дисципліни ніколи самі фундаментально не вивчали. Більшість викладачів - випускники цього ж вузу. В результаті часто виходить розмноження некомпетентності, якщо врахувати ще відсутність формального навчання в аспірантурі. Зараз є вимога для таких людей щось доздавати для захисту, але це "доздавання" чисто формальне і реальних знань не додає. Мені здається необхідним створення у "справжніх" (не колишніх "пед") університетах спеціальних магістерських груп для таких студентів і приймання в аспірантуру за спеціальністю (не з методики викладання, а саме з конкретної дисципліни) лише випускників таких груп. Після бакалаврату педуніверситету вже можна визначити людей, здатних до наукової роботи з спеціальності, а в педуніверситети часто йдуть хороші випускники батьки яких не мають коштів послати їх вчитись в інше місто. Звісно на ці два роки має бути підвищена і гарантована стипендія. Мова йде про максимум сотню-дві студентів на рік в межах Україні і програма не дуже дорога, але у майбутньому це значно підвищить якість викладання у педвузах.Звісно та ж проблема і з гуманітарними спеціальностями, але там нульові шанси на чесний відбір тому такий захід не має смислу.
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: магістратура з природничих наук для випускників педвузів
Щодо підготовки — цікава ідея, треба попрацювати над нею відповідно до положень, відповідно до конституційних прав громадян. Як би не було сумно, але тут знову виникає питання коштів.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: фальшиві дипломи
Ми надаємо освітні послуги. Тому з такими питаннями прошу звертатися до міністерства внутрішніх справ та до прокуратури.2009.11.07 | Iryna_
вузи та інтернет
Зараз у більшості вузів інтернет не є інструментом навчального процесу. Існують лише формальні неінформативні сайти (перша сторінка - звичайно пусті слова з портретом ректора), які робили сторонні люди, що не знають нічого про вуз, освіту чи науку. Викладачі в основному позбавлені можливості мати власні сторінки чи змінювати їх без дозволу керівництва, розміщувати власні наукові або навчальні матеріали. Без наказу з МОН ця ситуація не зміниться, у більшості вузів смертельно бояться найменшої самостійності викладачів.Чи збирається МОН робити щось щоб дати можливість викладачам (виключно за бажанням, вони й так перевантажені) використовувати інтернет для навчального процесу?
2009.11.08 | Iryna_
вузи та інтернет-2
Чи є або плануються сайти з "найкращим досвідом" в освіті, електронними книжками, навчальними матеріалами?Які могли б дати орієнтири для школярів, студентів, викладачів...
Професійні та науково-популярні журнали зараз не дуже доступні.
В рамках таких сайтів могли б існувати і "заочні школи" для тих хто хоче поглибити знання. Користь від цього значно перевищила б витрати.
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: вузи та інтернет-2
Це питання автономії вищих навчальних закладів.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: вузи та інтернет
Це питання автономії вищих навчальних закладів, вибраний вами ВНЗ повинен забезпечити відповідну якість освіти. Ректора обирає академічна спільнота ВНЗ, який зобов’язаний виконувати свою програму, затверджену під час його виборів.2009.11.07 | Iryna_
шанси для випускників поганих шкіл
Припустимо що система вступу за тестами є чесною. Але така система позбавляє шансів дітей, які вчаться у поганих школах де існує просто імітація навчання. Або в хорошій школі батьки просто купували оцінки. Тести такі діти може й здають, але нормальних знань для навчання у вузі не мають. Я розумію, що можливі "нульові" курси вузів, але це мабуть було б дуже дорого.Можливо треба робити як в США - дати можливість студентам першого курсу брати початкові курси з вузівських дисциплін (повторення шкільних) які можуть підготувати до вивчення тієї ж вищої математики?
В багатьох вузах ділять на групи за рівнем з іноземних мов. Можливо, це варто робити і з інших базових предметів? Бо інакше в результаті маємо у вузі продовження шкільної брехні замість навчання.
Відповідь "не брати таких у вуз" не проходить - таких вже набрали 50-70%.
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: шанси для випускників поганих шкіл
Iryna_ пише:> Припустимо що система вступу за тестами є чесною. Але така система позбавляє шансів дітей, які вчаться у поганих школах де існує просто імітація навчання. Або в хорошій школі батьки просто купували оцінки. Тести такі діти може й здають, але нормальних знань для навчання у вузі не мають. Я розумію, що можливі "нульові" курси вузів, але це мабуть було б дуже дорого.
>
> Можливо треба робити як в США - дати можливість студентам першого курсу брати початкові курси з вузівських дисциплін (повторення шкільних) які можуть підготувати до вивчення тієї ж вищої математики?
Завдяки ЗНО ми маємо карту України, де позначено рівень якості середніх шкіл (в інтернеті, в центрі тестування), яка показує, де і скільки вступило учнів. До того ж така інформація є й у голів обладміністрацій та райадміністрацій. Тому це питання адміністрування обласних рад та обласними та районними адміністаціями, а також обов’язок спільноти громадянського суспільства. Адже, громада також повинна активно діяти, а не лише чекати від органів виконавчої влади якогось рішення.
>
> В багатьох вузах ділять на групи за рівнем з іноземних мов. Можливо, це варто робити і з інших базових предметів? Бо інакше в результаті маємо у вузі продовження шкільної брехні замість навчання.
>
> Відповідь "не брати таких у вуз" не проходить - таких вже набрали 50-70%.
Усе регулює оцінка знань відповідно до принципу Болонської декларації
2009.11.07 | Iryna_
погані школи
Таких шкіл багато навіть у Києві, де дитину будуть просто бити однокласники якщо вона спробує бути розумнішою за інших (це не фантазія, мій племінник в школі (не в Києві) був змушений просити здавати матеріал після уроків, бо після хороших відповідей в класі його били, і така ситуація поширена).Тобто в таких школах атмосфера не сприяє будь-якому навчанню, і з 8-9 класу діти просто відсиджують (або навіть не відсиджують) уроки. Така проблема існує у більшості країн світу, де її принаймні визнають і пробують якось боротись. Чи визнана у нас така проблема і якщо так - що з цим збирається робити МОН?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: погані школи
Мені важко робити оцінку в такій ситуації, тут потрібно з’ясовувати. Якщо дитину б’ють це жахливо і щобільше тільки за те, що вона добре вчиться. Не виключено, що можуть бути й інші причини, пов’язані з поведінкою цієї дитини, але все одно це жахливо. Якщо вам не пощастило з однією школою, не потрібно ставити клеймо на всі школи.2009.11.07 | Iryna_
Печерськ скул
Ця школа дуже цікавить громадськість, тому що там вчаться діти Президента. Я про неї трохи знаю, бо там працювали мої знайомі і вчились діти інших моїх знайомих. З їхніх відгуків - це дуже хороша школа, багато рис якої мені дуже подобається (яка проте не має "офіційного" статусу школи в Україні - її статус типу курсів шиття). Два питання - чи вважаєте Ви нормальним що в Україні не знайшлося достойної школи в звичайній системі освіти для дітей Президента; чи вивчається досвід цієї школи для впровадження? (Школа дійсно хороша)2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Печерськ скул
Печерська школа має статус міжнародної школи, діти які тут навчаються отримують атестати міжнародного зразка. Переважно в цій школі вчаться діти дипломатів, які можуть за кілька років переїхати в іншу країну, навчання тут ведеться англійською мовою.Печерська школа зареєстрована як позашкільний навчальний заклад. Українські діти також можуть там навчатися, але їм необхідно буде також складати у школі екстерном різницю предметів. В результаті діти отримають атестати двох зразків – українського і міжнародного, а це в свою чергу подвійне навантаження для дітей.
Відзначу також, що школа, про яку йде мова готова проводити методичні семінари для вчителів, але перешкодою є англійська мова викладання, що не доступна більшості вчителів.
2009.11.08 | Iryna_
хороші школи
Більшість хороших шкіл має одну спільну рису - їхні директори якимось чином зуміли забезпечити вчителям додатковий дохід до смішної державної зарплати. Тобто вони можуть утримувати кращих вчителів і певну конкурентність серед дітей. В природі є ентузіасти і колективи ентузіастів, але то скоріше виключення (і в Києві ті ентузіасти на зарплату не проживуть). Директори (якщо це не приватна школа) звичайно змушені порушувати купу законів і правил і можуть це робити лише за рахунок хорошого даху.Чи робить МОН щось щоб директори і вчителі перестали бути фактично злочинцями?
2009.11.08 | Iryna_
хороші школи-2
Більшість хороших шкіл (які мають можливість так чи інакше утримувати хороших вчителів) - це старі "престижні школи", в основному в центрах міст. Відсутність хороших шкіл в багатьох нецентральних районах створює багато складнощів батькам, змушує возити дітей щодня через все місто, що виснажує дітей і батьків. Ця проблема могла б бути вирішена якщо дати можливість конкурсного відбору директорів з авторською концепцією для таких шкіл (+ дозволу легально брати гроші з батьків на доплату вчителям). Чи є якісь плани вирішення цієї проблеми?2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: хороші школи-2
Раніше дійсно було так, як зазначено. Насьогодні ситуація змінилася. Тепер так звані «престижні школи» є у всіх точках Києва, наприклад, ліцеї «Наукова зміна» та «Лідер» знаходяться не в центрі міста, фізико-математичний ліцей – на Теремках, на Троєщині також є така школа, Печерська школа знаходиться у Голосіївському районі. Тобто «престижність» школи визначається не розташуванням, а фаховістю викладання в ній та рівнем знань учнів.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: хороші школи
Звернімося до статистики: якщо норма навантаження для вчителя становить 18 годин, то, скажімо, по Львівській області це навантаженнястановить 13,5 годин. Від того і йде розрахунок і так не від дуже високої зарплати. Або інший нюанс – дві тисячі гривень для вчителя села і для Києва. І ще одне, в Європі на одного вчителя припадає 15 учнів, в Україні – 6 учнів.2009.11.08 | Iryna_
Педагогічні науки
Чи бачите Ви якусь реальну користь від Академії педагогічних наук?2009.11.08 | Iryna_
Педагогічні науки-2
Я чесно хочу зрозуміти - чи є АПН (зокрема Інститут педагогіки) настільки вартісною для країни, що кількасот людей в центрі Києва (провулок Гордієнка) вже 5 років змушені боротись за своє житло? (з цілодобовим чергуванням на морозі, ляганнями під будівельну техніку)? Проти них - з дорученням від педагогів, я бачила папір за підписом пана Мадзигона - залучення "осіб кримінальної зовнішності", побиття, погрози). Будівництво там дуже небезпечне, і інвестори відкрито говорили що сусідні будинки будуть зруйновані, компенсації законодавством не передбачаються. За ідеєю АПН люди мають ризикувати своїм житлом (і життям) для того щоб Інститут педагогіки разом з інвесторами побудував суперелітний житловий будинок (приміщень для Інституту педагогіки там не передбачено проектом, "інвестори" усно говорили що вони розрахувались з паном Кременем)?Чи не можна якось розвивати педагогіку без таких жертв?
Які досягнення АПН, на вашу думку, виправдовують цю діяльність?
2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Педагогічні науки-2
АПН — самостійна структура, незалежні від МОН, так як і НАН, тому неетично давати оцінку діяльності цих структур.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Педагогічні науки
Можу навести кілька нещодавніх прикладів, коли АПН допомогла нам. Зокрема Академія розробила рекомендації щодо двомовного навчання, модель та концепцію інклюзивної освіти, постійні експертизи підручників.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: вступ на навчання на ступінь магістра
Бакалаврами залишаються одиниці. Новий закон «Про вищу освіту» врегулює ці питання.2009.11.08 | MChub
Конкурс на посаду ректора
Ваші опоненти часто закидають вам те, що ви навмисно не оголошуєте конкурс на посаду ректора ЛНУ, бо хочете повернутись на цю посаду. Яка ваша відповідь на цей закид? Перепрошую, якщо вже відповідали, мені не вдалося знайти вашу відповідь. Заздалегідь дякую.2009.12.20 | Іван Вакарчук
Re: Конкурс на посаду ректора
Я повернуся на посаду завідувача або професора кафедри теоретичної фізики в ЛНУ ім.І.Франка.