Відповіді

• 2007.01.24 | Георгій

  Для тих, хто читає англійською, отут про аббата П"єра

  http://en.wikipedia.org/wiki/Abb%C3%A9_Pierre

• 2007.01.25 | +O

  Re: "Жизнь прожить - не поле перейти"

  Христос Раждається!
  > SpokusXalepniy: "Жизнь прожить - не поле перейти" 94 года прожил франзузский католический диссидент - Аббат Пьер. Как я понимаю, официальной церкви нечего сказать по поводу его смерти. Она очутилась в дурацком положении. Сказать что-то хорошее устав не позволяет, а отмолчаться - не позволяет совесть. Короче, она в положении Буриданова осла. Я даже сочувствую ей.
  
  +O: дійсно — надзвичайний був священик. Дуже мені нагадував Папу Івана Павла ІІ. Уявіть собі: навколо шум, всі сперечаються, доказують свою думку, арґументують.., і у всьому цьому сидить, ніби собі куняє, старенький немічний чоловічок... І тут Він починає говорити і всі-всі дебати раптово вщухають, бо говорить Аббе П’єр. Голос тихий, але рівний, ясне висловлення думки, так що відчуваєш, що у цьому немічному тілі перебуває сильний Божий Дух.
  Я грішний не надто добре знаю, про що говорить пан SpokusXalepniy, коли згадує Католицьку Церкву в якості приреченої на голодну смерть захланної скотинки . Абат П’єр — католицький священик. До кінця свого життя (в серпні Йому було б 95) щодень о 18 годині правив Літургію. Це була людина, яка молилася і Словом, і Ділом. В 1949 післявоєнному році, Він у власному домі заснував першу родинну спільноту для бездомних людей «Емаус». Зараз у Його Франції 163 такі спільноти (не рахуючи «нічліжок», яких, наприклад, лише у Парижі близько 80-ти), а сам Міжнародний Рух «Емаус» охоплює більше 40 країн і більш як 400 Спільнот.
  У Львові також понад 3 роки діє спільнота «Оселя» (ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя»; Львів-Винники, вул.І.Франка, 69), організована відповідно до вимог цього Міжнародного Руху. Я грішний вже понад два роки очолюю її Наглядову Раду. Цього року ми доросли до того, що вступаємо (по суті — вже прийняті) в МР «Емаус».
  «Емаус» є нереліґійною організацією/рухом. Можливо саме це і виглядає якимось несхваленням Руху з боку Католицької Церкви, але Аббе П’єр сам зробив його таким. Щоб зрозуміти Його, мабуть, варта просто побувати в Католицьких Храмах Франції. Пустка... А Абат П’єр хотів, щоб заснований на Христовому принципі «допомагай» «Емаус», зміг об’єднати усіх потребуючих, не залежно від Їхньої Віри.
  Спільноти «Емаус» є спільнотами родинними. Це — сім’я для тих, хто через певні причини залишився без/за межами сім’ї. В спільноті діють Правила, які кожен (і, наприклад — я грішний) зобов’язується виконувати. Основні — це: не вживати алкоголь (наркотики), не битися/сваритися, обов’язково працювати. Все, що заробили члени Спільноти, йде в загальну скарбоню, з якої кожен, відповідно до своєї праці, дістає на кишенькові витрати (до 30% від заробленого). 1/1,5% від свого загального доходу, спільнота — член «Емаусу», сплачує в загальну Міжнародну скарбоню, з якої фінансуються заснування подібних спільнот у світі і з якої частково були підтримувані і ми у Львові. В «Оселі» цього року ми накінець вийшли на самоокупність (своєю працею забезпечили собі харч і компослуги). Фінансове забезпечення своїми власними силами — це те, до чого змагають всі спільноти «Емаус» (лише замислитися: люди, які крали чи жебрали, їли по смітниках... можемо за себе подбати!!). Але без сторонньої допомоги ми ще не можемо: на шляху до «Оселі» наші люди довго «бомжували», набралися різних болячок, а, у зв’язку з тим, що вони у 95% не мають Львівської приписки (часто — паспорта), медичні установи відмовляються їх лікувати — це мабуть основна щоденна проблема; крім того: будуємо ще один будинок, стимулюємо владу міста створити і фінансувати «нічліжку» (сьогодні, доречі, перед Мерією цю ідею пікетують добрі люди, які не хочуть сусідства «бомжатні»/нічліжки)...
  Взагалі — існує небезпека, що зі смерттю засновника, Рух розпадеться. Така небезпека вже була, коли в кінці (?) 60-х Абат П’єр мало не потонув на кораблі і, усвідомивши, що зв’язки в організації тримаються саме завдяки Його особі, переорганізував Рух у сучасний (з різними відповідальностями посадових осіб) вигляд. Поряд з тим, саме Абат П’єр відстоював першорядну ціль «Емаусу» — заснування спільнот, бо певний час прогресують тенденції перетворення «Емаусу» на соціально-політичний рух, який мав би впливати на полтику країн у різних кінцях світу в проблематиці бездомності, організовувати «робочі групи», «конференції», «акції» тощо. Абат П’єр підтримував ідею діяльності «Емаусу» з основним наголосом на початкову мету (спільнота), але вже в останніх роках керівництво Руху все менше фінансує заснування нових спільнот, все більше уваги приділяє соціальній політиці... На місцях уподобання поділилися у, навіть, дуже негативному, непримиренному сенсі... Гармонія у Русі вимолювалася саме його засновником...
  Абат П’єр упокоївся у Бозі в минулий понеділок, о 5.20 за французьким часом.
  Вічная пам’ять!
  
  З повагою
  +О