Куди веде "дорога до Бога" ?
02/07/2007 | Анатоль
Якщо його нема.
Бредуть сліпці в різні боки і кричать:
- Я знайшов дорогу до Бога! За мною!
- Ні, я знайшов! Всі сюди!
- Хочете, шукайте собі, а я свою знайшов!
Що ж вони знайшли?
І куди ведуть ті "дороги" ?
А інші бігають з піджатими хвостами, не піднімаючи голови, то туди, то сюди, тикаються носами, винюхують: - де ж та дорога до хазяїна?
Сліпці, для чого вам хазяїн?
У вас непереборна потреба плазувати перед кимсь з піджатим хвостом і скавуліти?
Не розумію.
Не розумію.
НЕ РОЗУМІЮ !
Хіба ж властивий людині такий собачий інстинкт?
Бредуть сліпці в різні боки і кричать:
- Я знайшов дорогу до Бога! За мною!
- Ні, я знайшов! Всі сюди!
- Хочете, шукайте собі, а я свою знайшов!
Що ж вони знайшли?
І куди ведуть ті "дороги" ?
А інші бігають з піджатими хвостами, не піднімаючи голови, то туди, то сюди, тикаються носами, винюхують: - де ж та дорога до хазяїна?
Сліпці, для чого вам хазяїн?
У вас непереборна потреба плазувати перед кимсь з піджатим хвостом і скавуліти?
Не розумію.
Не розумію.
НЕ РОЗУМІЮ !
Хіба ж властивий людині такий собачий інстинкт?
Відповіді
2007.02.07 | +O
Re: Куди веде "дорога до Бога" ?
Христос Раждається!> Анатоль: Куди веде "дорога до Бога" ? Якщо його нема.
+O: вітаю, пане Анатоле! Все проповідуєте! І чим здивуєте? Мо — конструктивом?
Пробуймо:
> Анатоль: Бредуть сліпці в різні боки і кричать:
> - Я знайшов дорогу до Бога! За мною!
> - Ні, я знайшов! Всі сюди!
> - Хочете, шукайте собі, а я свою знайшов!
+О: про «сліпці» — не сперечаюся: «крик» (що «тримаю Бога за ноги») не є ознакою «зрячості», рівно ж, як і «крик» (що Бога нема).
«крик»=«крик».
Ми з Вами вже про це якось говорили і, нагадаю моє відношення, — не в «крику» проблема, а в тому, що «сліпці» (приписуючи собі «БАЧЕННЯ») хочуть осліпити зрячого.
Будучи впевненим у своїй правоті («зрячості»), я грішний не намагаюсь підлаштувати під себе пана Анатоля.
А що пан Анатоль??
> Анатоль: Що ж вони знайшли?
+О: дуже загальне «вони» ставить «хрест» на намаганні конструктивно відповісти
> Анатоль: І куди ведуть ті "дороги" ?
+О: це «котрі»? Осьо-оті? А «отамті-во»??
Якщо можна, перефразуйте для уможливлення конструктиву
> Анатоль: А інші бігають з піджатими хвостами, не піднімаючи голови, то туди, то сюди, тикаються носами, винюхують: - де ж та дорога до хазяїна?
+O: це про що? Ще один приклад «крику» «сліпця»... Чи може: конструктив самокритики!? Не подібно на конструктив...
> Анатоль: Сліпці, для чого вам хазяїн?
+О: дєйствітєльна
Цікаво — про що це Ви. Обгрунтуйте гасло, якщо можете
> Анатоль: У вас непереборна потреба плазувати перед кимсь з піджатим хвостом і скавуліти?
> Не розумію.
> Не розумію.
> НЕ РОЗУМІЮ !
+O: я грішний Вас вже якось просив не говорити про те, чого не розумієте. Прошу знову.
З усього, що Ви написали у даному дописі, випливає те, що пан Анатоль
Не розуміє.
Не розуміє.
НЕ РОЗУМІЄ ! те, про що «кричить»
> Анатоль: Хіба ж властивий людині такий собачий інстинкт?
+О: звичайно ні!
А от стосовно інстинкту «полаятись» проблема присутня.
Ви ж ««зрячий»» і мали б бачити, що Ваш допис — запрошення «полаятись». Навіщо Ви це??
Хочу ще раз спробувати зрозуміти
З повагою
+О
2007.02.07 | Анатоль
От подобається мені цей піп. Просто душу радує.
Ідеальний екземпляр. Без всяких християнських довісок.Чим відрізняються доморощені християни від професійних?
Перші щось про якусь любов, терпимість, якогось Христа знають.
Ті ж, чия "дорога до бога" через семінарії пройшла - вільні від таких химер.
Не християн в семінаріях готують, а агітаторів-пропагандистів, бійців ідеологічного фронту.
Що в дописі +О християнського?
Проявив любов чи хоча б терпимість до опонента?
Чи хоч попробував побачити якусь тему для розмови?
Навпаки, з пів-оберта і в бій. Принизити опонента, висміяти, затоптати.
І все це навіть не торкаючись теми, чисто "горлянкою".
Ну прямо-таки демонстрація християнських принципів власним прикладом.
Професійний продовжувач справи Ісуса. Чи Павла?
Ну справді, для чого попам дотримуватись християнських принципів?
Це всерівно, що депутатам дотримуватись законів.
То ж для пастви, а не для пастирів.
Пішов дорогою до бога, - прийшов до церкви.
2007.02.07 | Роксана
Re: От подобається мені цей піп. Просто душу радує.
пане Анатолій,Оце у вас так гарно вийшло, хвалю!
"-Пішов дорогою до бога, - прийшов до церкви.-
2007.02.08 | +O
Re: От подобається мені цей піп. Просто душу радує.
Христос Раждається!І ви мені також подобаєтеся, пане Анатолю!
А у бій я і не думав вступати — навпаки намагаюсь не нападати на людей. Вибачте, якщо таки напав на Вас
Ви писали про крикунів, які знайшли і привласнили Бога — покажіть у мене це, буду вдячний і вибачусь
Тему для розмови побачити намагаюсь, але... не можу — покажіть, якщо щось дійсно пропонували
З повагою
Олег
2007.02.07 | Роксана
Re: Куди веде "дорога до Бога" ?
Пане Анатолій,Ось цей кусочок з вашого писання, цілком вірний. Все решта це вже просто так собі, балакання.
-"Бредуть сліпці в різні боки і кричать:
- Я знайшов дорогу до Бога! За мною!
- Ні, я знайшов! Всі сюди!
- Хочете, шукайте собі, а я свою знайшов!
Що ж вони знайшли?"-
Багато потворилося "доріг". І ви праві, кожний кричить, що його найправільніша. Тому я і не шукаю нічого. Була охрещена немовлям у православій вірі моїми батьками і так залишуся аж до смерти. Все решта - суєта!
2007.02.07 | Анатоль
Re: Куди веде "дорога до Бога" ?
>Все решта це вже просто так собі, балакання.Пані Оксано,
Все решта - просто питання.
2007.02.07 | Георгій
Re: Куди веде "дорога до Бога" ?
Анатоль пише:> У вас непереборна потреба плазувати перед кимсь з піджатим хвостом і скавуліти? НЕ РОЗУМІЮ ! Хіба ж властивий людині такий собачий інстинкт?
(ГП) Ні, інстинкт плазувати і скавулити не властивий, але інстинкт любові, тобто такого життя, коли людина живе з кимось і для когось, а не тільки для себе, властивий. І у Вас цей інстинкт є. Недарма ж Ви, за Вашими власними словами, шкодуєте бродячих собак і котів. Ваша душа хоче, щоби ЇМ (а не тільки Вам) було добре, тепло, щоби ВОНИ (а не тільки Ви) були доглянуті, нагодовані. Це любов у Вашій душі. А ми, християни, віримо, що ця любов є Бог, який "оселяється" в серці людини (часто і в церці атеїста!), і міняє її, роблячи її, людину, кращою, вищою, чистішою, ближчою до Себе. Він любить Вас точно так само, як Ви любите загублених котиків і собачок, тільки сильніше. Оце, власне, і все. Вся ця "дорога," що Ви про неї говорите, саме через оцю Любов, і веде вона саме до цієї Любові.
2007.02.07 | Анатоль
Знову любов..
Ну яка там в дідька любов.Ви як той семінарист з анекдоту, що всю фізику на хуй звів.
Швидше простий егоїстичний рефлекс.
Якщо страждання голодних змерзлих тварин, доставляє тобі душевний дискомфорт, і ти даєш їм їжу, щоб тобі стало комфортніше, спокійніше на душі, де ж тут любов?
Це всього лише Ваша мрія, Ваше бажання, що є Хтось, хто Вас любить, думає про Вас, кому Ви не байдужі... І Ваше життя має якийсь смисл, якусь цінність..
Всього лише мрія.
І повністю ілюзорна.
І абсолютно безпідставна.
2007.02.07 | Георгій
Так! І ТІЛьКИ любов!
Анатоль пише:> Ну яка там в дідька любов. Ви як той семінарист з анекдоту, що всю фізику на хуй звів. Швидше простий егоїстичний рефлекс. Якщо страждання голодних змерзлих тварин, доставляє тобі душевний дискомфорт, і ти даєш їм їжу, щоб тобі стало комфортніше, спокійніше на душі, де ж тут любов?
(ГП) А що таке тоді любов, як не це? Любов - це самовіддача, самопожертва. Коли ти щось робиш ДЛЯ іншого. І це тільки природньо, коли в людини на душі стає тепліше після усвідомлення того, що вона комусь щось дала, комусь зробила якесь добро. От якщо це заради того, щоби заслужити хвалу від людей - показне - тоді це не любов. А якщо для отих голодних і замерзлих тварин, то це любов. І це Бог. І немає іншого. А цей є. Так я вірю.
> Це всього лише Ваша мрія, Ваше бажання, що є Хтось, хто Вас любить, думає про Вас, кому Ви не байдужі... І Ваше життя має якийсь смисл, якусь цінність.. Всього лише мрія. І повністю ілюзорна. І абсолютно безпідставна.
(ГП) Добре, а яка Ваша альтернатива цій мрії?
2007.02.07 | Анатоль
Мріяти можна. Не варто відриватись від реальності.
Я теж можу помріяти:Непогано було б бути чарівником. Ставати невидимим, проходити через любі стіни.
Тоді всі банки - мої.
А ще б перетворити РМа в мусульманина, а Роксану в сатаністку.
Не мішало б придумати вічного двигуна і еліксир молодості.
Читати думки і керувати ними.
Всі восьмикласниці - мої.
Ну от, помріяв, піду спати.
2007.02.07 | Георгій
Але ж Ви не відповідаєте на питання...
Якщо цієї мрії про те, що життя має якийсь сенс, нема, - що тоді? Яка альтернатива? Нащо взагалі жити?2007.02.08 | Анатоль
Нащо жити?
Задумався листочок на дереві: який смисл мого життя, для чого мені жити, якщо восени всерівно пожовкну, посохну і понесе мене вітром на корм для грибів.2007.02.08 | Георгій
То Ви цей листочок?
2007.02.08 | Анатоль
Це відповідь листочку нащо жити
2007.02.08 | Роксана
Re: Мріяти можна. Не варто відриватись від реальності.
Анатолій пише,-"А ще б перетворити РМа в мусульманина, а Роксану в сатаністку.-"
Людина, яка немає про що думати, думає про дурниці. А ви пробували хоч якусь цікаву книжку прочитати, щоб потім про щось мудре думати? Спробуйте, домоможе! А то так і до психушки можна попасти.
2007.02.08 | Анатоль
Re: Мріяти можна. Не варто відриватись від реальності.
Оксана:>А ви пробували хоч якусь цікаву книжку прочитати, щоб потім про щось мудре думати?
В книжках букв багато, зосередженості не хватає, щоб їх читати.
Буду черпати мудрість з Ваших дописів, вони короткі, їх може осилю.
2007.02.08 | Роксана
Re: Мріяти можна. Не варто відриватись від реальності.
Анатоль пише--"В книжках букв багато, зосередженості не хватає, щоб їх читати.
Буду черпати мудрість з Ваших дописів, вони короткі, їх може осилю.-"
Мудро і дотепно! Отож ВПЕРІД!
2007.02.08 | Вільнодум
Re: ТІЛЬКИ про любов!
> (ГП) А що таке тоді любов,...? Любов - це самовіддача, самопожертва. Коли ти щось робиш ДЛЯ іншого.(В-дум) Це казки для дітей перед сном, пане Георгію ...
Любов є однією із персональних психологічних ПОТРЕБ людини. Ця потреба подібна до потреби творчої праці, волі духу, мрій, насолод. Любов - це первинна потреба єдності із об'єктом любові. Цим об'єктом може бути інша людина, але може бути і тварина, цвіток, або Бог. Звичайно, що багатогранність любові створює для кожного об'єкта любові свої особливі відчуття, свою сферу відносин і персональних дій.
Анатоль годує бездомних собак. Любов? Так. Чому? Первинна психологічна потреба єдності з товаришем людини - собакою!
Гергій насолоджується спілкуванням із своєю дружиною. Любов? Так. Первинна потреба продовження роду і присутності дружини життя для різноманіття спільних дій, включаючи насолоди життя, як, наприклад, секс.
Вільнодум дуже багато говорить і пише на форумі Майдану. Любов? Так. Первинна потреба віддавати свої знання іншим. Як написано в Кама Сутрі - віддавати знання іншим є найвищою насолодою життя!
От вам курс 101 про любов!
-- Вільнодум
P.S. Церква знає, що любов є однією із ПОТРЕБ людини, і вдало цю потребу використовує для своїх цілей!
2007.02.07 | Георгій
Отут дуже добре про практику віри-любові
http://www.ucu.edu.ua/siloam/article;1215/2007.02.07 | Роксана
Re: Отут дуже добре про практику віри-любові
Пане Георгій,Дуже вам вдячна за лінк до Католицького університету у Львові. У квітні думаємо завітати до них.