Відповіді

• 2007.02.21 | Георгій

  Мій святий покровитель (англ.)

  http://www.domestic-church.com/index.dir/index_saints.htm
  
  (click on "George")

• 2007.03.15 | Георгій

  Ще один цікавий святий

  http://en.wikipedia.org/wiki/Oswald_of_Worcester
  
  Архієпископ Йоркський, Освальд (рік народження невідомий - помер у 992 р.). Був учнем Св. Дунстана, про якого ходила легенда, що він підкував чорта. Як і Дунстан, Освальд був дуже активним бенедиктинцем і особливо прославився безкомпромісною боротьбою з корупцією в церкві (зокрема, з купівлею і продажем церковних посад - "сімонією" - і з просуванням у церкві родичів, "непотизмом"). Вмер 29 лютого 992 р., під час Великого Посту, миючи, за своїм звичаєм, ноги бідним (під час Великого Посту він робив це ЩОДЕННО). Моя Автономна Православна Метрополія в Західній Європі і Америках відзначає його пам"ять спеціальним молебнем 13 березня (день його смері за н. ст.).

• 2007.03.16 | Георгій

  Ще двоє "березневих" західних святих

  http://magnificat.ca/cal/engl/03-01.htm
  
  Св. Альбін, єпископ Британії (470-550), воскресив дитину; святкуємо його день 14 березня. Також у цей день - Св. Давид, архієпископ Уельса (теж початок-середина 6 ст. н.е.).

• 2007.03.16 | Георгій

  Спроба пояснити, чому я розпочав цю гілку

  Коли я вперше прийшов до парафії Св. Кирила і Мефодія у своєму університетському містечку, я був вражений, що богослуження там абсолютно православне, і навіть зовнішні акцесуари дуже нагадують православні церкви, де я бував раніше - Свято-Володимирський собор, невеличку церкву Св. Воскресення на Деміївці, українську православну парафію Св. Трійці в Мадроні (Сіетл), і інші. Точно такий іконостас, ікони, Царські Ворота, олтар, аналой, клірос, ризи священика. Точно той самий порядок служби - проскомідія, єктинія, Малий вихід, читання Апостола і Євангелій, Велика молитва подяки ("сурсум корда" - "до неба піднесімо серця..."), покаянна молитва перед Св. Причастям, Св. Причастя, молитви подяки після Причастя, благословення людей, співи під час "дівестменту..." Але є і різниця. По-перше, під час Служби Божої співаються деякі гімни, які традиційно вважаються "західними" (зокрема "англіканський" гімн "Let All Mortal Flesh Keep Silence"). По-друге, священик під час проскомідії і Таїнств поминає святих, імена яких я ніколи не чув в українських православних церквах - поруч з іменами Св. Володимира, Св. Ольги, Св. Кирила і Мефодія він згадує також імена, скажімо, Св. Дунстана, Св. Брігітти і інших "західних" святих. Це все святі подвичники або мученики ранньої Церкви, "дорозкольних" часів (до Великої Схизми 1054 р.), яких наша церква вважає православними святими.
  
  Мій священик, о. Майкл, працює також як викладач історії і є активістом так званого Кельтського товариства. Він дуже багато знає про віру людей в Західній Європі - особливо на Британських островах і у Франції - "досхизмового" періоду. З його розповідей я дізнався, що життя Церкви в Британії до її завоювання Вільгельмом Нормандським у 1066 р. дуже нагадувало православне життя. Мене це дуже цікавить; мені здається, якщо ми більше знатимемо про західну церкву в тому її вигляді, в якому вона була до Великої Схизми, ми - українські православні і українські католики однаково - матимемо кращу змогу знайти якісь точки дотику, порозумітися у спірних богословських і еклезіастичних питаннях.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.03.17 | Георгій

    Деякі православні співи (гімни), староанглійського походження

    Hymn at the Censing of the Altar
    
    Holy, Holy, Holy, Lord God Almighty,
    Early in the morning my soul shall rise to Thee:
    Holy, Holy, Holy, Merciful, Almighty,
    God in Three Persons, Holy Trinity!
    
    Holy, Holy, Holy! Thrones and saints adore Thee,
    Casting down their golden crowns about the crystal sea,
    Cherubim and Seraphim, worshipping before Thee,
    Which wert and art, Who ever more shall be.
    
    Holy, Holy, Holy, Lord God Almighty,
    All Thy works now praise Thy Name in earth and sky and sea,
    Holy, Holy, Holy, Merciful, Almighty,
    God in Three Persons, Holy Trinity.
    
    *****************
    
    The Offertory Antiphon
    
    Come, Holy Ghost, Creator Blest, vouchsafe within our hearts to rest,
    Come with thy grace and heav'nly aid, and fill the hearts which thou hast made.
    
    To Thee, the Comforter, we cry, to Thee, the gift of God most high.
    The fount of life, the fire of love, the soul's anointing from above.
    
    The sev'nfold gifts of grace are Thine, o finger of the hand divine.
    True promise of the Father Thou, Who dost the tongue with speech endow.
    
    Thy light to every sense impart, and shed Thy love in every heart,
    Thine own unfailing might supply, to strengthen our infirmity.
    
    Drive far away our ghostly foe, and Thine abiding peace bestow.
    If Thou be our preventing guide, no evil can our steps betide.
    
    Make Thou to us the Father known, teach us th'eternal Son to own,
    Be this our never changing creed, Thou from the Father dost proceed.
    
    O Father, that we ask be done through Jesus Christ Thine only Son,
    Who with the Holy Ghost and Thee, shall live and reign eternally.
    
    Amen.
    
    ****************
    The Sequence
    
    Come Thou Holy Paraclete, and from Thy celestial seat,
    Send Thy light and blilliancy.
    
    Father of the poor, draw near, Giver of all gifts, be here,
    Come, the soul's true radiancy.
    
    Come of Comforter's the best, of the soul the sweetest guest,
    Come in toil refreshingly.
    
    Thou in labor rest most sweet, thou art shadow from the heat,
    Comfort in adversity.
    
    O Thou light most pure and blest, shine within the inmost breast,
    Of Thy faithful company.
    
    Where Thou art not, man hath nought; every holy deed and thought
    Comes from Thy divinity.
    
    What is soiled, make Thou pure; what is wounded, work its cure;
    What is parched, fructify.
    
    What is rigid, gently bend; what is frozen, warmly tend;
    Straighten what goes erringly.
    
    With Thy faithful who confide, in Thy pow'r to guard and guide,
    With the sev'nfold mistery.
    
    Here Thy grace and virtue send, grant salvation in the end,
    And in heav'n felicity.
    
    To Thee, o Lord, Thy people cry, that Thy would our prayers betide,
    All glory as is ever meet, to Father and to Paraclete,
    Amen.
    
    
    ****************
    The Cherubic Hymn (immediately prior to the Eucharist)
    
    Let all mortal flesh keep silence,
    And in fear and trembling stand;
    Ponder nothing earthly minded,
    For with blessing in His hand
    
    Christ our God to earth descendeth,
    Our full homage to demand.
    
    King of kings, yet born of Mary,
    As of old, on earth He stood,
    Lord of lords in human vesture,
    In the Body and the Blood,
    
    He will give to all the faithful
    His own Self for heav'nly food.
    
    Rank on rank, the host of heaven,
    Spreads its vanguard on the way,
    As the Light of Light descendeth,
    From the realms of endless day,
    
    That the pow'rs of hell may vanish,
    As the darkness clears the way.
    
    At His feet the six-winged seraph,
    Cherubim with sleepless eye,
    Veil their faces to the Presence,
    As with ceaseless voice they cry,
    
    "Alleluia, Alleluia,
    Alleluia, Lord most high."

• 2007.03.23 | Георгій

  Ще "західні" православні "березневі" святі

  Св. Чад Мерсійський (архієпископ Лічфільда і Йорка, помер 2 березня 672 р.) - ніколи не сідав на коня чи у воза, казав, що все життя ходитиме, як Христос. http://en.wikipedia.org/wiki/Chad_of_Mercia
  
  Св. Перепетуя і Феліцітія (карфагенські мучениці початку 3 ст. н.е.). Перепетуя була заміжньою жінкою з аристократії, а Феліцітія - її рабинею. Обидві стали християнками. Як "катехумени" (новонавернуті, "оглашені"), були заарештовані згідно з наказом імператора Сепримія Севера. Будучи в тюрмі, охристилися. Були піддані публічному суду, під час якого батько 22-річної Перепетуї вмовляв її відмовитися від її віри, тримаючи на руках її маленьке дитя. Перепетуя не відмовилася від віри і була разом з Феліцітєю віддана на розтерзання диким звірам на арені цирку. За традицією, це сталося 7 березня 203 р. (за деякими даними, 208 чи 211 р.). http://en.wikipedia.org/wiki/Saints_Perpetua_and_Felicitas