Чи має Бог свободу вибору?
05/06/2007 | Анатоль
Уявимо собі всезнаючого бога.
Чи матиме він свободу вибору?
Чи буде він взагалі особою?
Вибір є там, де є невизначеність.
Якщо невизначеності нема - то нема й вибору і свободи вибору.
Всезнаючий бог - це механізм без всякої свободи вибору.
І тому й особистістю бути не може.
Свободу вибору має людина, муха, бактерія, атом, елементарна частинка, - бо скрізь тут є невизначеність.
А от всезнаючий бог - це класична механістична система.
Притому впринципі неможлива. Бо природа впринципі немеханістична. Навіть для елементарної частинки характерна принципова невизначеність.
Невизначеність не тільки для людини. Невизначеність ПРИНЦИПОВА.
Віруючі закривають на цей факт очі і вперто тримаються хибної гіпотези всезнаючого бога.
Всезнаючий бог.
По-перше - це принципово неможливо.
По-друге - це не цікаво. Це був би механізм без свободи вибору. А значить і без волі.
Механізм, від якого нічого не залежить, який не може чинити так АБО інакше. Який діє однозначно і механістично як закони Нютона.
Звертатись до якого - всерівно, що до годинника чи до закону Ома.
Розумні віруючі повинні відкинути гіпотезу всезнаючого бога.
Хоча саме словосполучення "розумні віруючі" - нонсенс.
Чи матиме він свободу вибору?
Чи буде він взагалі особою?
Вибір є там, де є невизначеність.
Якщо невизначеності нема - то нема й вибору і свободи вибору.
Всезнаючий бог - це механізм без всякої свободи вибору.
І тому й особистістю бути не може.
Свободу вибору має людина, муха, бактерія, атом, елементарна частинка, - бо скрізь тут є невизначеність.
А от всезнаючий бог - це класична механістична система.
Притому впринципі неможлива. Бо природа впринципі немеханістична. Навіть для елементарної частинки характерна принципова невизначеність.
Невизначеність не тільки для людини. Невизначеність ПРИНЦИПОВА.
Віруючі закривають на цей факт очі і вперто тримаються хибної гіпотези всезнаючого бога.
Всезнаючий бог.
По-перше - це принципово неможливо.
По-друге - це не цікаво. Це був би механізм без свободи вибору. А значить і без волі.
Механізм, від якого нічого не залежить, який не може чинити так АБО інакше. Який діє однозначно і механістично як закони Нютона.
Звертатись до якого - всерівно, що до годинника чи до закону Ома.
Розумні віруючі повинні відкинути гіпотезу всезнаючого бога.
Хоча саме словосполучення "розумні віруючі" - нонсенс.
Відповіді
2007.05.08 | Koala
Re: Чи має Бог свободу вибору?
Анатоль пише:> Уявимо собі всезнаючого бога.
Нащо уявляти - Він є.
> Чи матиме він свободу вибору?
Так
> Чи буде він взагалі особою?
так.
> Вибір є там, де є невизначеність.
> Якщо невизначеності нема - то нема й вибору і свободи вибору.
> Всезнаючий бог - це механізм без всякої свободи вибору.
> І тому й особистістю бути не може.
Всемогутність і всезнання мають 2 значення: 1. В межах нашого всесвіту, який підкоряється законам логіки - без внутрішніх протиріч; 2. Поза межами логіки - без обмежень.
Наявність внутрішнього протиріччя - наслідок невірного розуміння Бога. Бог знає, що може відбутися і з якою ймовірністю; але казати, що він знає, що відбудеться - це означає відкидати взагалі поняття невизначеності.
> Хоча саме словосполучення "розумні віруючі" - нонсенс.
Вам із Вашими переконаннями тре неодмінно зазирнути на цей сайт: http://lleo.aha.ru/na/ua
2007.05.08 | Социст
Всесвіт якраз не підкорюється законам логіки!
Бо закони логіки є лише законами мислення, а не Всесвіту. Всесвіт підкорюється законам фізичної еволюції фізичних об’єктів. При чому, навіть мислення не підкорюється повністю законам логіки! Наприклад, мислення віруючих людей є алогічним щодо предмету їх власної віри.2007.05.08 | Koala
Якщо Всесвіт не підкорюється законам логіки
Якщо Всесвіт не підкорюється законам логіки, то звідки ви знаєте про існування еволюції?2007.05.09 | Социст
Дуже просто: шляхом логічного мислення!
2007.05.09 | Анатоль
Світ і логіка. Чи може Бог обійти Гейзенберга?
Koala:>Бог знає, що може відбутися і з якою ймовірністю
Це фізично допустиме уявлення про Бога.
П. Георгію, послухайте віруючого Коалу. Не може Бог знати всього точно про світ.
Це впринципі неможливо. Така природа світу.
Навіть стан одної елементарної частинки не можна точно знати. Але навіть якби й знали, то як він зміниться - це чисто ймовірнісна характеристика.
Макросистеми (завдяки статистиці великих чисел) поводяться механістично, передбачувано. Але це лише приблизно. Ми можемо передбачити положення стрілки годинника і всіх його шестерень.
Але приблизно. Деталі стираються, деформуються, і рано чи пізно це приведе до поломки.
Є систими з релейними властивостями. Коли мікрозміни приводять до макрозмін. (все живе відноситься до таких). Випадкова зміна в якійсь молекулі (впринципі непередбачувана) може радикально змінити життя організму (і не тільки його).
Чи випадковий вплив (чи стан) може призвести до прийняття людиною певного (непередбачуваного) рішення з далекими наслідками.
Георгій з РМом люблять розглядати бога поза часом і простором. Він якби зразу бачить всю історію світу в усі часи. Але таке уявлення виключає можливість бога втручатись в цю історію. Бо вона "вже відбулась" саме такою, а не інакшою.
>В межах нашого всесвіту, який підкоряється законам логіки
Социст правильно відмітив, що світ функціонує не за законами логіки, а, скажем для простоти, "за законами природи".
Логіка - це правила обробки інформації.
Правила одержання нової інформації з наявної, Правила провірки інформації на сумісність, непротирічливість.
По великому рахунку вся людська логіка зводиться до формули: ЯКЩО - ТО.
Більше в логіці нічого нема. А от конкретне наповнення цієї формули визначається конкретними закономірностями тих явищ, які ми моделюємо нашим мисленням.
Можна сказати, - ніякої логіки не існує. Є деякі правила моделювання, більш чи менш придатні для ширшого, чи вужчого кола явищ.
От візьмемо "логічне" тверження: якщо (А>Б) і (Б>С) то (А>С).
На перший погляд - логічне, строге, правильне, загальне.
Але хай А,Б,С - футбольні команди. (А>Б) означає - команда А виграла в команди Б.
(то) - висновок, передбачення нової інформації.
Чи можемо ми твердити (бути переконаними), що якщо Динамо виграло в Дніпра, а Дніпро виграв в Шахтара, то Динамо виграє в Шахтара?
Ні. "Логіка", придатна для чисел, тут не спрацювала.
А на практиці люди користуються формулою ЯКЩО - ТО дуже довільно. "Звязуючи" нею зовсім довільні тверження.
Не існує ніякої загальної логіки, є лише деякі правила інформаційного моделювання реальних чи абстрактних обєктів, систем. По великому рахунку - це "емпіричні" правила і область їх успішного застосування обмежена.
Логіка (арифметика) додавання швидкостей в класичній фізиці не діє в релятивістській (при великих швидкостях).
Логіка (арифметика) вичислення класичних ймовірностей не діє в квантовій фізиці.
>Поза межами логіки - без обмежень
Можна й в межах логіки без обмежень. Лише підходящу логіку вибрати.
Наприклад таку: У що я вірю - те вірно.