06/09/2007 | Роксана

Що ви думаєте про такий підхід розвитку віри у Бога?

http://www.scripturestudy.net/ukr/vikladi/rozvitok_viri.htm

РОЗВИТОК ВІРИ ЧЕРЕЗ ВОГНЯНІ ДОСВІДЧЕННЯ

"Щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа" (1 Петра 1: 7).

Можна сказати, що віра складається з двох елементів – розумової переконаності і сердечного довір'я. Голова і серце – розум і почуття – є необхідні для віри, без якої неможливо подобатися Богу. Для одних віра – це тільки почуття, для інших – тільки переконання. Але жоден з цих елементів окремо не може витримати вогняних проб, яким підлягає віра. Обидва вони постійно повинні бути в наявності, якщо наша віра має бути тою, яка витримає до кінця і знайдеться на похвалу, честь і славу при з'явленні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

Випробування нашої віри, про яке говорить наш Господь і апостоли, є випробуванням не лише нашого інтелектуального знання божественної правди, але й нашої сердечної довіри до Бога. В обох цих відношеннях справжні Божі діти будуть суворо випробувані. Нехай вони слідкують, чи завжди для кожного пункту своєї вири вони мають: "Так сказав Господь". Нехай вони вивчають доктрини і досягають ясного розуміння кожного елементу правди. Нехай вони стають засновані, вкорінені, утверджені і зміцнені в доктринах Бога і будуть особливо уважні до того, що чули, щоб часом не відпасти (Євр. 2: 1, Дерк.).

Нехай кожна посвячена дитина Бога (коли її віра добре заснована на фундаменті принципів божественної правди) уважає також, щоб постійно розвивати сердечну впевненість в "цінних та великих обітницях". Св. Петро говорить нам, що віра, яка витримала проби вогняних досвідчень і вийшла переможцем, є дуже дорогою в очах Небесного Отця. Кожного разу, коли ми переходимо через вогняне випробування, втримуючи, як і раніше, не лише нашу віру в доктрини, але й наше довір'я до Бога, нашу впевненість в Його обітницях, чистоту нашого серця і мети, нашу ревність для правди і праведності, то наш характер зростає більше на подобу Христа, а, отже, більше подобається Богу, Котрий піддає нас дисципліні саме з цією метою.

Св. Петро в нашому вірші натякає, що віра тих, хто покликаний на протязі Євангельського віку, буде піддана суворій пробі. Він говорить: "Щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа". В теперішньому часі, коли золото є порівняно рідкісним металом, воно має особливу вартість. Тому апостол порівнює його з вірою маленької черідки, якій, єдиній з усього людства, будуть дані слава, честь і безсмертя, обіцяні тим, хто переможе.

Отже, випробування віри цього класу є дуже важливим. Ніхто не буде допущений до членства в Тілі Христа, якщо він не був випробуваний і перевірений Господом. Але пам'ятаймо, що наше випробування не є для того, щоб виявити, чи ми є досконалі тілом. Навпаки, Бог знає створення наше, Він пам'ятає, що ми – порох (Пс. 103: 14).

Те, чого Бог шукає в нас, є розвиток і удосконалення віри. Ми є на пробі, яка має показати, чи ми віримо в Нього як в вірного, мудрого, люблячого і правдивого Бога і в Його Сина як нашого Відкупителя, Котрий купив нас Своєю власною дорогоцінною кров'ю, і як нашого Заступника, Котрий тепер покриває наші недоліки – минулі, теперішні і майбутні – шатою Своєї приписаної нам праведності. Це елементи віри, які Він повністю випробує і які з плином часу повинні ставати міцнішими. Без міцної, цілковито випробуваної віри в Бога і Його обітниці ми не можемо Йому подобатися і стати членами вибраного класу, який Він тепер вибирає.