Чому люди вірять в існування богів.
06/15/2007 | Анатоль
Це звязано ВИКЛЮЧНО з особливостями психіки.
Людям хочеться знати і розуміти, що було, є і що буде. Хочеться знати причини і наслідки.
Хочеться мати систему уявлень для орієнтації в світі. Це природжена потреба.
Природженого наукового методу пізнання люди не мають. Звідси численні забобони.
Прийняття випадкових збігів в якості причин і закономірностей, перенесення людських понять, зокрема волі, на природні явища, некритична довіра авторитетам.
Залишковий комплекс дитячих інстинктів. Бажання мати ангела охоронця, сильного, люблячого, дбайливого захисника-покровителя.
Первинність, важливішість емоційної системи оцінки перед інтелектуальною.
Несвідома оцінка ситуації, виражена емоційною реакцією, має важливіший вплив на людину, на її рішення, поведінку, порівняно з аргументованою оцінкої ситуації розумом. Потрібно ще спеціально вчитись і тренуватись, щоб довіряти розуму, а не емоціям. А для цього потрібно бажання мати розум пріоритетом.
Вплив сильних інстинктів. Страху, бажання жити.
Страх смерті примушує людину хапатись за соломинку, вірити в неймовірні казки, що обіцяють спасіння від смерті.
За моїми особистими спостереженнями страх є основним фактором віри в бога.
Страх є стержнем віруючої людини, скільки б вона не говорила про любов, благодать і божу милість. Це лише короткочасні щасливі моменти ейфорії на фоні тотального страху. Страх лише підсилює контрастом цю ейфорію.
Як пересмикує страхом віруючу людину, коли задіваєш її символи страху.
Є от в біблії таке дурацьке тверження, що проститься гріх зневаги і до бога-батька, і до бога-сина, а от зневага до духа святого не проститься ніколи.
Який переляк в очах віруючого, коли кажеш йому, що плюю я на Духа Святого, або перднув - ото і весь Дух Святий, чи щось в цьому плані.
"Відчуття бога", ейфорія.
Для багатьох віруючих ніякі розумні аргументи не мають ваги, бо вони "відчували бога".
Тобто, пережиті ними специфічні ейфоричні відчуття вони трактують як відчуття бога.
Але всі емоційні почуття, це лише хімія нейромедіаторів, лише фізика збуджень нейромережі, лише гормональний вплив цих збуджень на інші органи.
Система емоційної оцінки реагує не лише на зовнішню ситуацію. Можна "накручувати" себе емоційно, викликати емоційні стани і спогадами, думками.
Саме така емоційна "накрутка", особливо в відповідній атмосфері, посилена колективним дійством і є причиною ейфоричних станів, що сприймаються віруючими, як відчуття бога, відчуття небесного на землі, дотик до безсмертного при житті і т.п.
На викликання таких важливих для появи і підкріплення віри почуттів і направлена вся практика церковних служінь, таїнств, молитв.
Чиста психологія. Навіть фізіологія.
Як мишка лапкою по клавиші для подачі імпульсу в зону задоволення.
Людям хочеться знати і розуміти, що було, є і що буде. Хочеться знати причини і наслідки.
Хочеться мати систему уявлень для орієнтації в світі. Це природжена потреба.
Природженого наукового методу пізнання люди не мають. Звідси численні забобони.
Прийняття випадкових збігів в якості причин і закономірностей, перенесення людських понять, зокрема волі, на природні явища, некритична довіра авторитетам.
Залишковий комплекс дитячих інстинктів. Бажання мати ангела охоронця, сильного, люблячого, дбайливого захисника-покровителя.
Первинність, важливішість емоційної системи оцінки перед інтелектуальною.
Несвідома оцінка ситуації, виражена емоційною реакцією, має важливіший вплив на людину, на її рішення, поведінку, порівняно з аргументованою оцінкої ситуації розумом. Потрібно ще спеціально вчитись і тренуватись, щоб довіряти розуму, а не емоціям. А для цього потрібно бажання мати розум пріоритетом.
Вплив сильних інстинктів. Страху, бажання жити.
Страх смерті примушує людину хапатись за соломинку, вірити в неймовірні казки, що обіцяють спасіння від смерті.
За моїми особистими спостереженнями страх є основним фактором віри в бога.
Страх є стержнем віруючої людини, скільки б вона не говорила про любов, благодать і божу милість. Це лише короткочасні щасливі моменти ейфорії на фоні тотального страху. Страх лише підсилює контрастом цю ейфорію.
Як пересмикує страхом віруючу людину, коли задіваєш її символи страху.
Є от в біблії таке дурацьке тверження, що проститься гріх зневаги і до бога-батька, і до бога-сина, а от зневага до духа святого не проститься ніколи.
Який переляк в очах віруючого, коли кажеш йому, що плюю я на Духа Святого, або перднув - ото і весь Дух Святий, чи щось в цьому плані.
"Відчуття бога", ейфорія.
Для багатьох віруючих ніякі розумні аргументи не мають ваги, бо вони "відчували бога".
Тобто, пережиті ними специфічні ейфоричні відчуття вони трактують як відчуття бога.
Але всі емоційні почуття, це лише хімія нейромедіаторів, лише фізика збуджень нейромережі, лише гормональний вплив цих збуджень на інші органи.
Система емоційної оцінки реагує не лише на зовнішню ситуацію. Можна "накручувати" себе емоційно, викликати емоційні стани і спогадами, думками.
Саме така емоційна "накрутка", особливо в відповідній атмосфері, посилена колективним дійством і є причиною ейфоричних станів, що сприймаються віруючими, як відчуття бога, відчуття небесного на землі, дотик до безсмертного при житті і т.п.
На викликання таких важливих для появи і підкріплення віри почуттів і направлена вся практика церковних служінь, таїнств, молитв.
Чиста психологія. Навіть фізіологія.
Як мишка лапкою по клавиші для подачі імпульсу в зону задоволення.
Відповіді
2007.06.15 | Роксана
Re: Чому люди вірять в існування богів.
А ви таки добре засвоїли атеїстичні знання. Ґратулюю! Найвищий наставник СССР дав би вам нагороду великої червоної зірки. Ну просто таки на всю грудь. Треба ж заповнити чимось бездушність.При чому тут страх? Ви ніяк не можете собі уявити, що можна любити Бога і вірити в його існування. Та я вже і раніше казала. Кожному своє. Щасливі ви у своїй пустоті, ну і тіштеся фізичними доказами про найвищий розум людини. Порівняйте її до Всесвіту- це ж ніщо супроти тої величі, що окружає нас. Повірте мені, пане Анатоль, людину, яка знайшла Бога в своїй душі, вже не переконаєте. Бог став частиною людського буття на цій землі. Всі ваші спроби знищити віру, розбиваються в дребезги і не переконують. Наука ніколи не заперечує Бога. Всі пояснення зливаються до першотворення, яке наука не може пояснити, а лиш ПРИПУСКАЄ.
2007.06.15 | Михайло
Прости Господи, дебіла, що підняв на тебе хулу і своє свиняче ко
Пані Роксано, якщо людина отримала людську форму життя і плює на Бога-вона має демонічну природу!Це підтверджує сам товариш Анатоль(15-06-2007 11:02, Анатоль Чому люди вірять в існування богів.), який пише:
>Це звязано ВИКЛЮЧНО з особливостями психіки. Людям хочеться знати і розуміти, що було, є і що буде. Хочеться знати причини і наслідки.
>Хочеться мати систему уявлень для орієнтації в світі. Це природжена потреба. Природженого наукового методу пізнання люди не мають. Звідси численні забобони. Прийняття випадкових збігів в якості причин і закономірностей, перенесення людських понять, зокрема волі, на природні явища, некритична довіра авторитетам. Залишковий комплекс дитячих інстинктів. Бажання мати ангела охоронця, сильного, любля-чого, дбайливого захисника-покровителя. Первинність, важливішість емоційної системи оцінки перед інтелектуальною. Несвідома оцінка ситуації, виражена емоційною реакцією, має важливіший вплив на людину, на її рішення, поведінку, порівняно з аргументованою оцінкої ситуації розумом. Потрібно ще спеціально вчитись і тренуватись, щоб довіряти розуму, а не емоціям. А для цього потрібно бажання мати розум пріоритетом. Вплив сильних інстинктів. Страху, бажання жити.
>Страх смерті примушує людину хапатись за соломинку, вірити в неймовірні казки, що обіцяють спасіння від смерті. За моїми особистими спостереженнями страх є основним фактором віри в бога.
>Страх є стержнем віруючої людини, скільки б вона не говорила про любов, благодать і божу милість. Це лише короткочасні щасливі моменти ейфорії на фоні тотального страху. Страх лише підсилює контрастом цю ейфорію.
Дійсно, автор цих рядків за відсутністю здорового глузду не боїться кинути виклики, як він думає "міфам", бо згідно ленінським визначен-ням- релігія це опіум для народу, який відійде в його уявному майбут-ньому! Така псевдотеорія - типова психічна шизофренія, заснована на вірі в неіснування Бога. Вимагає довготривалого лікування спочатку в пеклі, а потім в тваринних формах життя.
>Як пересмикує страхом віруючу людину, коли задіваєш її символи страху. Є от в біблії таке дурацьке тверження, що проститься гріх зневаги і до бога-батька, і до бога-сина, а от зневага до духа святого не проститься ніколи. Який переляк в очах віруючого, коли кажеш йому, що плюю я на Духа Святого, або перднув - ото і весь Дух Святий, чи щось в цьому плані.
Це той типовий випадок, пані Роксано, коли Бог називає таких людей ПРИДУРКАМИ, яким світить деградація до найнижчих форм існування у вигляді мінеральних форм!
>"Відчуття бога", ейфорія. Для багатьох віруючих ніякі розумні аргументи не мають ваги, бо вони "відчували бога". Тобто, пережиті ними специфічні ейфоричні відчуття вони трактують як відчуття бога.
>Але всі емоційні почуття, це лише хімія нейромедіаторів, лише фізика збуджень нейромережі, лише гормональний вплив цих збуджень на інші органи. Система емоційної оцінки реагує не лише на зовнішню ситуацію. Можна "накручувати" себе емоційно, викликати емоційні стани і спогадами, думками. Саме така емоційна "накрутка", особливо в відповідній атмосфері, посилена колективним дійством і є причиною ейфоричних станів, що сприймаються віруючими, як відчуття бога, відчуття небесного на землі, дотик до безсмертного при житті і т.п.
>На викликання таких важливих для появи і підкріплення віри почуттів і направлена вся практика церковних служінь, таїнств, молитв. Чиста психологія. Навіть фізіологія. Як мишка лапкою по клавиші для подачі імпульсу в зону задоволення.
Цей пан просто використовує терміни, за допомогою яких рекомендується агітаторам ЦК КП-СС пояснювати широким масам "науковість" їхнього партійного всезнання (вибачте, всеобсирання)!
Прости Господи, дебіла, що підняв на тебе хулу і своє свиняче копито і рило!
2007.06.15 | Георгій
Попередження вам обом від зануди-модератора
Пане Анатолю і пане Михайле, роблю вам обом попередження. Пане Анатолю, будь ласка, відстоюйте свою точку зору, але будьте тактовнішим. Дійсно, розводитися про пердіння і т.д. - це означає бути елементарно нетактовним до почуттів людей, які читають цю сторінку. А Ви, пане Михайле, будь ласка, утримуйтеся від персональних атак типу "такий-то дописвач недарма називається Богом придурком," або "ці агенти КГБ," і т.д. Ще раз, дорогі дискутанти, МИ НЕ ОБГОВОРЮЄМО ТУТ ЯКОСТЕЙ ТОГО ЧИ ІНШОГО ДОПИСУВАЧА. Прошу, висловлюйтеся не про ту чи іншу людину, а тільки про ідеї, концепції, явища і т.д. Якщо будете продовжувати нападати один на одного, повідомлю адміністрацію, і вас вилучать.2007.06.16 | Анатоль
Ви мене спровокували придумати анекдот на цю тему.
-Чому вважається взападло перднути в церкві?-В попів монополія на Глас Божий і Дух Святий.
2007.06.16 | Анатоль
Карму собі заробляєте.
І чого Ви так за свого бога заступаєтесь?Він у Вас такий нікчемний, що потребує Вашого захисту? Бідний бог.
А Ви молодець, що вступаєтесь за немічних.
Але як можна такого нікчемного визнавати за свого хазяїна?
Але не зліться. Ви собі карму заробляєте.
Ваше наступне життя буде в шкурі нещасного, озлобленого на своє життя і на весь світ собачки, в якого господар пяниця і нікчема.
Ви будете все життя привязаним на короткому ланцюгу до забору біля хліва. Під дощем і снігом, в спеку і в мороз, в калюжах своїх виділень, в струпах і лишаях, з облізлими ребрами і незаживаючими ранами на шиї від тісного ланцюга. Ваш господар буде кидати Вам деколи щось з свинячих помий, прямо на землю, ніколи не здогадуючись навіть, що собаці і води хочеться. Ви будете захлинатись від безсилій люті, побачивши що небудь, що рухається, що вільне, будете ричати і гризти ланцюг і штахети.
Я бачив Ваше наступне життя. Не можу згадувати без спазмів в горлі.
2007.06.16 | Анатоль
Ви гордитесь стійкостю своєї віри?
Радієте, що вона не потребує раціональних обгрунтувань?Це не велика заслуга. Такий механізм всякої віри.
Так, аргументи безсилі проти віри. Це як тумблер вибору свій-чужий.
Аргументами, знаннями, фактами він не перемикається.
Але він легко перемикається без жодних аргументів. Ви й не повірите, з якою легкістю Ви можете стати, атеїсткою, мусульманкою, сатаністкою чи мормонкою.
Цей тумблер легко перемикається в деяких психічних станах.
Достатньо Вам в стані здивування сказати, що бога нема, чи що єдиний бог - Аллах, а Магомет його пророк, і Ви вже атеїстка, чи мусульманка. По вірі. Це вже Ваше.
Сліпа віра безсила від такого перемикання.
Лише серйозна цілісна раціональна система спроможна цьому протистояти.
2007.06.16 | Вільнодум
Пане Анатоль, я захоплююсь Вами!
Ви є найкращим критиком дуровірів, якого я знав!Я не згідний з Вашою вірою, що Бога нема! Тому що Бог має стільки розумінь, скільки є людей. Те, що вчить церква - НЕ Є вченням про Бога, а є вченням про ПОКОРНІСТЬ "якомусь" Богу. Давайте будемо це розуміти. Ви, як я бачу, сприймаєте вчення церкви за те, що є насправді Бог. Це є велика помилка!
Проте, я радий, що Ви Є! Будьте!
--Вільнодум
2007.06.17 | Анатоль
Я не проти віри, якщо вона не збіднює людину,
не заважає її повноцінному життю.Сучасні ж релігії (насправді древні), і християнство зокрема, дуже шкідливо впливають на людину, якщо вона старається слідувати їх настановам.
Кругозір такої людини сильно звужується. Вона замикається в тісних рамках релігійних уявлень, (які є дикунськими із-за древності їх походження), вона закрита до сприйняття всього іншого, живе в світі дикунських міфів.
При серйозному відношенні до релігійних настанов, намаганні їм слідувати, випадає з суспільного життя, втрачає кваліфікацію і перспективи росту, втрачає інтерес до світу і до життя. Її життя стає втраченим і для неї і для суспільства.
Це дуже шкідлива пошесть.
Добрим є лише те, що дуже мало людей виявляють бажання і готовність слідувати христам, і вся їх релігійність поверхова, обмежується окремими ритуальними звичаями і відокремлена від життя, яке йде в них окремо від релігійності.
2007.06.17 | Вільнодум
Re: Я не проти віри, якщо вона не збіднює людину,
Анатоль пише:> Кругозір такої людини сильно звужується. Вона замикається в тісних рамках релігійних уявлень, (які є дикунськими із-за древності їх походження), вона закрита до сприйняття всього іншого, живе в світі дикунських міфів.
> При серйозному відношенні до релігійних настанов, намаганні їм слідувати, випадає з суспільного життя, втрачає кваліфікацію і перспективи росту, втрачає інтерес до світу і до життя. Її життя стає втраченим і для неї і для суспільства.
(В-дум) На цьому форумі ми маємо достатньо прикладів і підтвержень цьому! Фактично, форум домінується цими клінічними персоналіями.
2007.06.17 | Анатоль
Но странною любовью.
Роксана бога любить, а не боїться.Щось дуже знайоме.
Спитай радянську людину в 30-і роки, любить вона Сталіна, чи боїться?
Звичайно ж любить!
Як і китаєць Мао і кореєць Кіма.
А кого ж вони бояться?
Парадоксально, та факт. Бояться іноземців.
Радянський громадянин тікав від іноземців, як чорт від ладану.
Чому? Невже іноземець йому чимсь загрожував?
Зовсім ні. Тікав від іноземців, бо боявся Любимого.
Отака вона, та любов.
Чим більш кривавий тиран - тим більше народної любові.
А кого не бояться, того зневажають.
Дивна істота, - людина.
2007.06.17 | Вільнодум
Re: Но странною любовью.
Анатоль пише:> Роксана бога любить, а не боїться.
> Щось дуже знайоме.
> Спитай радянську людину в 30-і роки, любить вона Сталіна, чи боїться?
> Звичайно ж любить!
> Як і китаєць Мао і кореєць Кіма.
> А кого ж вони бояться?
> Парадоксально, та факт. Бояться іноземців.
> Радянський громадянин тікав від іноземців, як чорт від ладану.
> Чому? Невже іноземець йому чимсь загрожував?
> Зовсім ні. Тікав від іноземців, бо боявся Любимого.
> Отака вона, та любов.
> Чим більш кривавий тиран - тим більше народної любові.
> А кого не бояться, того зневажають.
> Дивна істота, - людина.
АМІНЬ !
АМІНЬ !
АМІНЬ !
2007.06.17 | Георгій
Особисто я боюся головним чином самого себе, точніше...
... своєї схильності до гріхів, поганих вчинків. Бога теж боюся, звичайно ж, але не як тирана, а як ідеально справедливого суддю, перед чиїм судом ніхто з нас не встоїть.2007.06.18 | Социст
Єдиний вихід - не грішити!
2007.06.18 | Георгій
Так, точніше ПРАГНУТИ не грішити
За християнською вірою, нема людини, яка прожила б усе життя і не вчинила жодного гріха (тільки Боголюдина - Христос на це здатна). Але грішити менше цілком можливо, і до цього треба прагнути.2007.06.17 | Koala
А оце про Вас:(л)
http://www.cirota.ru/forum/view.php?subj=72097Символ веры атеизма
Верую в то, что нет Бога Творца и Промыслителя, а есть вечная и слепая Эволюция;
Что вселенная сама по себе выпрыгнула из ничего, и сама себя стала развивать, несмотря на увеличивающийся хаос.
Верую, что в результате случайно из хаоса возник космос, из смерти - жизнь, из безумия - разум.
Признаю теорию Большого Взрыва, сотворившего небо и землю, и всё видимое и невидимое, и единую эволюционную гипотезу, от сингулярной точки через звёздную пыль, и амёб, к Дарвину до Опарина, ими же всё было создано: они для нас, высших при матов, и нашего просвещения ради создали и развили гипотезу, и обосновали ее в терминах физики и биологии.
И в эксперимент, от теории к практике восходящий и эволюционную теорию подтверждающий, невзирая на факты;
Верую в единую, святую и гигантскую флуктуацию.
Исповедую гуманизм, либерализм, коммунизм;
Ожидаю превращения в гумус и тепловой смерти вселенной,
Аминь.
2007.06.18 | Тестер
Х.....й стьоб і нуль Іинформаціі. Ниизачьот!
2007.06.18 | Георгій
Думаю, найпростіша відповідь - тому, що вони люди...
і "зроблені" вони так. Вірити в існування вищих, надприродіх сил - це просто частина "дизайну" людської істоти, на відміну від тварин.2007.06.18 | Анатоль
Георгій вже еволюціонував від еволюціоніста до
креаціоніста і розумного дизайну?2007.06.18 | Георгій
Ні. Під "створені" я не розумію буквально...
..."вилеплені з глини," як ляльки.