Всі живі істоти бояться смерти.
06/20/2007 | Социст
Але тільки людина знає і думає про її неминучість, особливо у старшому віці. Тоді появляються психологічні переживання зв'язані з невідворотністю смерти. Звідси уявлення про загробне життя або воскресіння і життя після воскресіння. Віра в Бога і безсмертя допомагає людині легше переносити притаманні їй психологічні переживання а також життєві незгоди.
Продовження тут: http://www.teoriya-boga.narod.ru .
Продовження тут: http://www.teoriya-boga.narod.ru .
Відповіді
2007.06.20 | Георгій
Я боюся не смерті, а Суду
2007.06.21 | Социст
Метафізичний страх небажання відмовитись від гріха!
2007.06.21 | Георгій
Просто віра в реальність Судді і воздаяння за все вчинене
2007.06.22 | Социст
І чого ж тут боятись?
2007.06.22 | Георгій
Не чого, а кого. Себе самого!
... тому що я знаю, що я здатен вчинити гріх. Цього й боюся.2007.06.22 | Социст
Знання ж не вчинок! Чого боятись?
2007.06.22 | Георгій
Вчинка
2007.06.22 | Социст
Вчинку немає, поки він не вчинений.
2007.06.22 | Георгій
Тоді не бійтеся стрибати з десятого поверха!
Адже Ваше зіткнення з земною поверхнею ще не сталося...2007.06.23 | Анатоль
Чи боїтесь ви стрибати з 10-го поверху?
От я, наприклад, можу вбити любого, хто під руку попадеться, чи стрибнути з 10-го поверху.І абсолютно не боюсь ні першого, ні другого.
Але це не значить, що раз я не боюсб, то я зроблю це.
Навпаки, я не боюсь, бо не збираюсь цього робити.
Я знаю про важкі наслідки і першого і другого і можу це зробити, лише щоб уникнути ще важчих наслідків.
Не бійтеся того, чого не збираєтесь робити.
Георгій боїться Суду і Судді.
Але він сам собі і суддя і кат. Бо ніхто крім нього самого його судити не буде (хіба що ще інші люди, інопланетяни чи тварини).
Бо ніякого Судді НЕМА.
Це я можу гарантувати на 100%
А якщо я не правий, хай я цілу вічність горітиму в пеклі.
А цього я теж абсолютно не боюсь.
Але вже по іншій причині.
Не тому, що не збираюсь цього робити, а тому, що це НЕМОЖЛИВО.
Куди більша ймовірність, що я згорю на Сонці, забрівши ненароком пішки на нього.
Важко пішки забрести на Сонце, але воно то хоч є, на відміну від Пекла.
Тим більше не бійтеся неможливого.
2007.06.23 | Вільнодум
"Не бійтеся того, чого не збираєтесь робити."
Чудово сказано, пане Анатоль!"Не бійтеся того, чого не збираєтесь робити."
Ну прямо, як слова Христа. Невже Христос цього не казав? Знатоки Біблії, ану швиденько відшукайте.
Я абсолютно погоджуюсь. Тут відразу ясно, чому юдо-християни бояться гріха - тому що вони вже планують грішити! Католицький ксьонз уже думками планує згвалтувати того хлопчика, пан РМ уже планує образити Георгія, Георгій уже планує... (щось грішне
-- Вільнодум
2007.06.23 | Георгій
Е, ні як раз навпаки...
Річ у тому, що людина в її теперешньому стані не самокритична. Тому вона нібито і не планує вчинити щось грішне, але... вчиняє. Їй просто не видно себе зі сторони. Ще раз Вам кажу, поки не загинув страшною смертю мій тато, я навіть і близько не усвідомлював, який жахливий гріх я чиню проти нього. Вже після його смерті мене зненацька "осінило," що я був неуважний, нечутлвий, черствий до нього, дуже поганий син.2007.06.23 | Вільнодум
Якщо не усвідомлюєте - не грішите!
Гріх людина робить тільки тоді, коли вона УСВІДОМЛЮЄ, що робить гріх. Якщо людина не усвідомлює, що те, що вона робить, є гріх, - це не гріх.Пізніше усвідомлення, що зроблене було гріхом, є нормальним розвитком свідомості, її покращенням, покращенням персональної моралі. Якщо можна заподіяти пізніше на недобре зроблене - дійте, виправте помилку. Якщо вже неможливо нічого зробити - не робіть подібного далі.
В нашій темі мова йшла про СТРАХ зробити гріх. В цьому випадку людина вже УСВІДОМЛЮЄ, що те, що вона хоче робити буде гріх, але планує його зробити все одно! При цьому боїться, що буде робити гріх. Знаєте як це зветься?
Тому було сказано Великим Анатолєм -
"Не бійся того, чого не збираєшся робити!"
Воістину правду каже побратим!
-- Вільнодум
2007.06.23 | Георгій
Усвідомлення часто супроводжується "самоббілюванням"
Людина шукає собі виправдань. Я штовхнув людину в автобусі - але ж усі штовхаються. Я обдурив державу з податками - але ж це така держава, всі шахраї, не я один. Я маю секс з жінкою, з якою я не одружений - але ж при всій моїй любові до моєї дружини і при всьому моєму бажанні зберегти шлюб, моя дружина не розуміє моїх глибинних потреб, а пані НН розуміє. І так далі і так далі і так далі. І не тільки на рівні окремих люей - також на рівні цілих держав, суспільств. Ну скинули атомну бомбу на Хіросіму, АЛЕ Ж...2007.06.24 | Вільнодум
Так та не так!
Людина шукає собі оправдань тоді, коли вже знає, що робить не те, що треба. Якщо людина не робить СВІДОМО те, що не треба, вона оправдання шукати не буде! За що оправдуватися? Я роблю все морально, добре!Шукати оправдання є те саме, як свідомо грішити і потім сповідуватися, щоб Бог тебе простив і можна було далі грішити. Церква, концепцією сповіді, стимулює і підштовхує до гріха!
САМОВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - шлях людини Вищої.
Свідоме грішіння і сповідь - шлях людини нижчої.
Церква хоче, щоб всі люди були нижчими, не стимулює персональну відповідальність правильним принципом. Релігійна відповідальність - страх гріха, не є правильним шляхом, бо стимулює УСВІДОМЛЕННЯ перед актом гріха, що гріх буде прощеним, тому можна грішити.
Індуси мають набагато краще рішення для цієї проблеми - КАРМА. Ніщо не буде прощено! В наступному житті - відповіш за все! По-друге, той, хто робить зло, не є твоєю заботою - його карма накаже! А у нас всі лізуть вчити інших уму-розуму, своєї моралі і поведінки, особливо християни.
Послухайте лекції йога, які я приводив. Ви ж їх не слухали! Пан Михайло дуже хотів, але не знає Англійської. Ви ж знаєте.
-- Микола
Георгій пише:
> Людина шукає собі виправдань. Я штовхнув людину в автобусі - але ж усі штовхаються. Я обдурив державу з податками - але ж це така держава, всі шахраї, не я один. Я маю секс з жінкою, з якою я не одружений - але ж при всій моїй любові до моєї дружини і при всьому моєму бажанні зберегти шлюб, моя дружина не розуміє моїх глибинних потреб, а пані НН розуміє. І так далі і так далі і так далі. І не тільки на рівні окремих люей - також на рівні цілих держав, суспільств. Ну скинули атомну бомбу на Хіросіму, АЛЕ Ж...
2007.06.24 | Георгій
Я не вірю, що можна точно знати, що робиш саме те, що треба
2007.06.24 | Вільнодум
Re: Я не вірю, що можна точно знати, що робиш саме те, що треба
Тому що треба ВІРИТИ в себе!Без ВІРИ в себе не родить жито!
Без ВІРИ в себе вода не біжить!
Без ВІРИ в себе не можна жити,
Не можна нікого ПО-СПРАВЖНЬОМУ любить!
-- Вільнодум
P.S. На більш серйозній ноті - ВІРИТИ можна ТІЛЬКИ в себе! Все інше - суєта суєт! - Чортова музика! Кого Людина має слухати перш за все? СЕБЕ!
КІНЕЦЬ
2007.06.27 | Социст
Насправді, не всі живі істоти бояться смерти!
Рослини та одноклітинні точно не бояться! Глисти, мабуть, теж. Страх появляється лише у тварин з центральною нервною системою, в якій існують не тільки центри генерації почуття страху, але й центри реагування на страх, пошуку обхідних маневрів уникнення безпосередньої загрози життю.Але страх, який описує пан Георгій, взагалі не є страхом, бо його життю безпосередньо нічого не загрожує. Його "страх" є метафізичною доктриною, формою того, що в психіатрії називається метафізичною інтоксикацією, простими словами - отруєнням мозку внаслідок тривалої втрати зв"язку з реальним життям. Пан Гергій спочатку постулює метафізичний гріх (гіпертрофована форма усвідомлення наявности людських помилок), а потім настільки вірить в свій постулат, що взагалі не може собі уявити життя таким, яким воно є - без метафізичних конструкцій.
2007.06.27 | Вільнодум
Чудово і правильно сказано п.Социст. Згідний!
2007.07.04 | Социст
Чудово, що є життя, а не гріх!
2007.07.04 | Карт
Майже всі люди майже коли не спитай, не хочуть вмирати..
Колись один мій співробітник спитав мене: "Скажи, Вова, зачем человек живет?". Я, майже не замислюючись, відповів: "Чтобы подготовиться к смерти", і своєю відповідю дуже його спантеличив. Звичайно, як атеїст, я не мав на увазі зустріч з Богом. Я лише натякав на те, що жити треба так, щоб на закінчення життя душа не сумувала. Щоб перед смертею було таке відчуття, що я своє прожив і ні про що не жалкую(до речі, християнский обряд по закінченню земного шляхує прекрасним).
Так, людина не хоче вмирати (Творець запрограмував її на це небажання, перепрошую у віруючих), дехто на стільки не хоче, що лише заради цього пристає до церкви, яка заспокоює перспективою вічного весілля у Бога, але не за "так", а за пристойну поведінку. І нехай, це є дуже гарно, не всі ж такі Великі-Анатолі, щоб життя покласти на самовдосконалення, дехто не дуже впевнено себе почуває, почуває себе не дуже радісно, плутається у тенетах помислів і вчинків, не розбираючи, де добро, де зло.
І якщо віра в Бога заспокоює душу, наповнює життя змістом, якщо у людини з'являється впевненість в собі і час від часу обгортає її тиха радість, то навіщо їй, пане Анатоль, псувати собі життя питаннями про те, чи може людина бути Богом, чи ні, чи грішником був Христос, чи ні і т.і.?
Тому я й кажу, що не треба розвінчувати те, що тисячиліттями допомогає людині жити попри усвідомлення нею свого невідворотнього кінця.
2007.07.04 | Социст
А де критерій, що правим є Ви, а не Анатоль?
2007.07.04 | Карт
Анатоль 2000 років розвінчує християнство, а результат?
2007.07.04 | Социст
Солідний аргумент! Краще б він зайнявся філософією!
2007.07.08 | Социст
Резюме: Не руйнувати суперпозицію психічних станів людини.
2007.09.12 | Василь Васьківський
Причини страху смерти
(в.о.) P.M. пише:http://www2.maidanua.org/news/index.php3?bn=maidan_rel&key=1189511029&action=view&trs=-1
> Василь Васьківський пише:
> > > (P.M.) Щоби очиститися повнісю, мусимо вмерти для світу цього, і духовно і тілесно.
> > Очищення не може бути причиною смерти, так що Ваші плани є повністю нездійсненними на цій Землі!
> Причиною смерти є гріх. На землі очищуємося від нього духовно, осмисленими вчинками своїми. Після смерти ж, очищуємося повністю.
Ви переплутали! Гріх є причиною страху смерти, а не самої смерти.
> > І помрете Ви від хвороби чи від старіння, а не для очищення...
> Так, умру для гріху, заради очищення.
Для-себе-буття гріха не є онтологічною основою смерти, бо є лише інобуттям страху смерти: усвідомленням страху смерти для-себе-буття гріха перетворюється лише в момент раціоналізації цього страху...