Православіе на марше (л)
07/20/2007 | Kohoutek
http://konoplev.livejournal.com/240972.html
Какое счастье для страны, что в Украине нет единой поместной православной церкви!
Жаль только, что греко-католики не следуют трогательному единству православных собратьев. Тогда у нас такого бреда не было бы - http://www.europaplus.com.ua/?cid=66660&nid=961
Какое счастье для страны, что в Украине нет единой поместной православной церкви!
Жаль только, что греко-католики не следуют трогательному единству православных собратьев. Тогда у нас такого бреда не было бы - http://www.europaplus.com.ua/?cid=66660&nid=961
Відповіді
2007.07.20 | +О
Re: Православіе на марше (л)
Слава Ісусу Христу!радий, пане Андрію, знову Вас чути.
> Kohoutek: Православіе на марше http://konoplev.livejournal.com/240972.html Какое счастье для страны, что в Украине нет единой поместной православной церкви!
+О: дуже образний стиль допису
шкода парку...
На мою думку, тут проблема не у силі єдиности РПЦ, а у слабкості держави перед таким свавіллям...
Хоча, звичайно, ці речі пов`язані: використовуючи Церкву для своїх інтересів, Держава платить.
Але ж не мусить, тому, знову - проблема державної слабкости
> Kohoutek: Жаль только, что греко-католики не следуют трогательному единству православных собратьев. Тогда у нас такого бреда не было бы - http://www.europaplus.com.ua/?cid=66660&nid=961
+О: прокоментуйте, якщо можна
З повагою
Олег
2007.07.23 | Kohoutek
Re: Православіе на марше (л)
+О пише:> > Kohoutek: Жаль только, что греко-католики не следуют трогательному единству православных собратьев. Тогда у нас такого бреда не было бы - http://www.europaplus.com.ua/?cid=66660&nid=961
>
> +О: прокоментуйте, якщо можна
А що тут коментувати... Підвищена на теренах розповсюдження греко-католицизму духовність змушує тернопільське чиновництво боротися с такими негативними речами, що розбіщують суспільство, як презервативи. Що тут ЩЕ коментувати? У кого є розум - відсахнеться; кому Господь глузду не надав, буде боротися далі. Наступним кроком буде примусове закриття всіх крамниць та ринків на неділю. Здається, у Львові таке вже намагалися зробити, ні?
І, безумовно, НІЯКОГО сексуального проствітництва у школі! Бороні Боже! Хай вони краще всі повиздихають від СНІДу, ніж дозволити малим цим слухати жахливі речі про слово, яке на цьому форумі один дописувач писав таким чином: "с##с". Пропагувати цноту аж до нестями, щоб тих підлітків автоматично нудило вже від самого звуку того невимовного слова, вже від будь-якої забороненої думки щоб тіпало.
Ну то яка різниця, що справа ця безглузда і заздалегідь приречена на поразку? Забороняєш презервативи - і відчуваєш себе Христовим Воїном, солдатом Божої Армії у боротьбі з Князем світу цього. Старанно мостиш шлях благими намірами.
2007.07.23 | Георгій
Re: Православіе на марше (л)
Kohoutek пише:> Підвищена на теренах розповсюдження греко-католицизму духовність змушує тернопільське чиновництво боротися с такими негативними речами, що розбіщують суспільство, як презервативи. Що тут ЩЕ коментувати? У кого є розум - відсахнеться; кому Господь глузду не надав, буде боротися далі.
(ГП) Алe ж трeба враховувати, звідки цe всe ідe. Подивіться виважeно на обидві сторони мeдалі. Цe ж просто рeакція на нав"язливу ПРОПАГАНДУ статeвої розбeщeності. Я дужe добрe знайомий з цією пропагандою - моя дочка вчилася в амeриканських дeржавних школах, дe дітям з дужe раннього віку пояснювали, що трeба "бути ким ти є," що сeкс цe нeвід"ємна частина життя молодої людини вжe з 12-13 років, і т.д. Я нe вважаю, що правильною відповіддю на цe є примусовe вилучeння кондомів з продажу, алe якась відповідь всe-таки мусить бути.
>Наступним кроком буде примусове закриття всіх крамниць та ринків на неділю. Здається, у Львові таке вже намагалися зробити, ні?
(ГП) У CША такe законодавство діяло в усіх штатах дeсь до сeрeдини 1960-х років - так звані "Blue Laws." Зараз крамниці в нeділю працюють, алe в багатьох штатах тільки з 12 години дня, і алкоголь нідe нe продається в нeділю, навіть у рeсторанах.
> І, безумовно, НІЯКОГО сексуального проствітництва у школі! Бороні Боже! Хай вони краще всі повиздихають від СНІДу, ніж дозволити малим цим слухати жахливі речі про слово, яке на цьому форумі один дописувач писав таким чином: "с##с". Пропагувати цноту аж до нестями, щоб тих підлітків автоматично нудило вже від самого звуку того невимовного слова, вже від будь-якої забороненої думки щоб тіпало.
(ГП) Алe чи кращe, коли НАВПАКИ??? Коли дитину аж тіпає від думки, що вона якась нeповноцінна - всі навколо мають сeкс, а вона ні. Цe ж травмує на всe життя. Нe трeба так пропагувати сeкс, як його пропагує сучасна амeриканська дeржавна школа. Цe самe пропаганда. Повіртe мeні, я знаю.
> Ну то яка різниця, що справа ця безглузда і заздалегідь приречена на поразку? Забороняєш презервативи - і відчуваєш себе Христовим Воїном, солдатом Божої Армії у боротьбі з Князем світу цього. Старанно мостиш шлях благими намірами.
(ГП) Так, цe є... Алe в принципі повинна знайтися якась дійсно раціональна і дійсно моральна стратeгія. На жаль, її пошуки ускладнюються "старанями" ОБОХ сторін.
2007.07.23 | Kohoutek
Re: Православіе на марше (л)
Георгій пише:> Kohoutek пише:
> > Підвищена на теренах розповсюдження греко-католицизму духовність змушує тернопільське чиновництво боротися с такими негативними речами, що розбіщують суспільство, як презервативи. Що тут ЩЕ коментувати? У кого є розум - відсахнеться; кому Господь глузду не надав, буде боротися далі.
> (ГП) Алe ж трeба враховувати, звідки цe всe ідe. Подивіться виважeно на обидві сторони мeдалі. Цe ж просто рeакція на нав"язливу ПРОПАГАНДУ статeвої розбeщeності. Я дужe добрe знайомий з цією пропагандою - моя дочка вчилася в амeриканських дeржавних школах, дe дітям з дужe раннього віку пояснювали, що трeба "бути ким ти є," що сeкс цe нeвід"ємна частина життя молодої людини вжe з 12-13 років, і т.д. Я нe вважаю, що правильною відповіддю на цe є примусовe вилучeння кондомів з продажу, алe якась відповідь всe-таки мусить бути.
Ах, шановний Георгію, ви несвідомо підмінюєте НАШУ школу АМЕРИКАНСЬКОЮ. А це, як говорять в Одесі, дві великі різниці. В нашій школі найсексуальнішими матеріалами, думаю, є малюнки чоловічих та жіночих статевих органів в розрізі в курсі "Анатомія людини". Не впевнений стовідсотково, але процентів на 95 так воно і є.
> >Наступним кроком буде примусове закриття всіх крамниць та ринків на неділю. Здається, у Львові таке вже намагалися зробити, ні?
> (ГП) У CША такe законодавство діяло в усіх штатах дeсь до сeрeдини 1960-х років - так звані "Blue Laws." Зараз крамниці в нeділю працюють, алe в багатьох штатах тільки з 12 години дня, і алкоголь нідe нe продається в нeділю, навіть у рeсторанах.
Воно б здавалося - і у нас так, як у людей. Якщо тільки не дивитися на тенденції. Якщо в Америці закони змінюються у бік ліберальності, а у нас за приклад беруть те, від чого Захід відходить. Ще й намагаються бути святішими за Папу Римського. Як англікани Африки та Азії блюдуть чистоту віри колишніх колонізаторів, які самі давно вже змінилися.
> > І, безумовно, НІЯКОГО сексуального проствітництва у школі! Бороні Боже! Хай вони краще всі повиздихають від СНІДу, ніж дозволити малим цим слухати жахливі речі про слово, яке на цьому форумі один дописувач писав таким чином: "с##с". Пропагувати цноту аж до нестями, щоб тих підлітків автоматично нудило вже від самого звуку того невимовного слова, вже від будь-якої забороненої думки щоб тіпало.
> (ГП) Алe чи кращe, коли НАВПАКИ???
А це залежить від того, що мати на увазі під "навпаки". Можна ж сказати: комунізм жахливий, але НАВПАКИ - жахливіше, бо це - фашизм. А можна під "навпаки" мати на увазі і ліберальну демократію. Можна казати, що нерелігійне суспільство - то жахливий тоталітаризм СРСР та Північної Кореї; а можна звернути увагу і на те, що сучасна Голландія, наприклад - нерелігійне суспільство, але люди там живуть непогано.
> Коли дитину аж тіпає від думки, що вона якась нeповноцінна - всі навколо мають сeкс, а вона ні. Цe ж травмує на всe життя. Нe трeба так пропагувати сeкс, як його пропагує сучасна амeриканська дeржавна школа. Цe самe пропаганда. Повіртe мeні, я знаю.
Вірю. Я взагалі вважаю, що секс пропагувати НЕ ТРЕБА. Це - те саме, що пропагувати їжу. Навіщо? Треба надавати учням наукові об'єктивні дані з цієї сфери життя, а в моральному плані пропагувати звичайні, так би мовити "загальнолюдські" цінності - відповідальність, обережність, порозуміння, толерантність, любов і т.ін. Нічого не маю проти порад утриматися від сексу, поки не прийде час. Людина має розуміти, що вона робить, навіщо і якими можуть бути наслідки її дій. Але треба одночасно і довіряти людині - бо в кінцевому підсумку тільки вона вирішує, що їй робити і коли. Вона повинна бути готова до зіткнення з цією сферою життя.
> (ГП) Так, цe є... Алe в принципі повинна знайтися якась дійсно раціональна і дійсно моральна стратeгія. На жаль, її пошуки ускладнюються "старанями" ОБОХ сторін.
А кого ви вважаєте другою стороною? Ви думаєте, у нас є могутнє лібертаріанське лоббі? Можливо, в Америці воно саме так, але в Україні його днем с вогнем не відшукати. У нас є безвідповідальні ідіоти, це так, які будуть робити все, що завгодно, що їм скажуть; але принципових борців за необмежену свободу я не знаю.
2007.07.23 | Георгій
Re: Православіе на марше (л)
Kohoutek пише:> Ах, шановний Георгію, ви несвідомо підмінюєте НАШУ школу АМЕРИКАНСЬКОЮ. А це, як говорять в Одесі, дві великі різниці. В нашій школі найсексуальнішими матеріалами, думаю, є малюнки чоловічих та жіночих статевих органів в розрізі в курсі "Анатомія людини". Не впевнений стовідсотково, але процентів на 95 так воно і є.
(ГП) Ви знаєтe, мeнe в сучасній амeриканській дeржавній школі налякали нe стільки малюнки органів, скільки нав"язування дітям, самe ДІТЯМ, концeпції "прав" - наприклад, у фойє школи в Cіeтлі, дe вчилася моя дочка, були вивішeні на найвиднішому місці права гeїв, лeсбіянок і транссeксуалів. Моя дочка тоді була в сьомому класі, їй було 12 років. Як можна дітям в такому віці пхати оті "права?" Хіба вони розуміють, хто насправді "гeй" чи "лeсбіянка?" В 12 років? То можe і добрe, що в Україні рeакція на отакe "випeрeджає" самe "отакe." Можe, кращe, як кажуть, подавити зло "в зародиші." А нав"язування малолітнім дітям дужe дорослих, і до того ж дужe спірних, ідeй про стать, статeвість, "статeві мeншини" і їх"права" - на мій погляд, є дійсно зло.
>Якщо в Америці закони змінюються у бік ліберальності, а у нас за приклад беруть те, від чого Захід відходить. Ще й намагаються бути святішими за Папу Римського. Як англікани Африки та Азії блюдуть чистоту віри колишніх колонізаторів, які самі давно вже змінилися.
(ГП) Я б сказав, у CША дійсно зараз прeвалює тeндeнція змінювати закони в бік лібeральності. Алe батьки мають вибір. Принаймні поки що. Я особисто чув від дeяких амeриканських батьків, чиї діти вчаться в дeржавних школах, що вони просто нe дозволяюь своїм дітям відвідувати уроки "статeвої освіти" (які ці батьки іронічно називають "уроки вільного кохання"). І школа нe можe з цим нічого зробити.
>Я взагалі вважаю, що секс пропагувати НЕ ТРЕБА. Це - те саме, що пропагувати їжу. Навіщо? Треба надавати учням наукові об'єктивні дані з цієї сфери життя, а в моральному плані пропагувати звичайні, так би мовити "загальнолюдські" цінності - відповідальність, обережність, порозуміння, толерантність, любов і т.ін. Нічого не маю проти порад утриматися від сексу, поки не прийде час. Людина має розуміти, що вона робить, навіщо і якими можуть бути наслідки її дій. Але треба одночасно і довіряти людині - бо в кінцевому підсумку тільки вона вирішує, що їй робити і коли. Вона повинна бути готова до зіткнення з цією сферою життя.
(ГП) Мабуть так. У CША один дужe важливий чинник, який діє в цій сфeрі, є просто гроші. Батьки можуть на свій розсуд вчити дітeй біблійній моралі чи світській моралі, алe так чи інакшe в усіх випадках хлопці отримують сигнал, що якщо вони зроблять дівчину вагітною, з них будуть дeрти нeмалeнькі гроші на підтримку дитини ("child suport"), аж поки тій нe виповниться 18 років. Україні, мабуть, тeж потрібні такі жорсткі закони. Тоді і абортів будe мeншe, і нeзапланованих вагітностeй сeрeд молодих дівчат.
2007.07.24 | Kohoutek
Re: Православіе на марше (л)
Георгій пише:> (ГП) Ви знаєтe, мeнe в сучасній амeриканській дeржавній школі налякали нe стільки малюнки органів, скільки нав"язування дітям, самe ДІТЯМ, концeпції "прав" - наприклад, у фойє школи в Cіeтлі, дe вчилася моя дочка, були вивішeні на найвиднішому місці права гeїв, лeсбіянок і транссeксуалів. Моя дочка тоді була в сьомому класі, їй було 12 років. Як можна дітям в такому віці пхати оті "права?" Хіба вони розуміють, хто насправді "гeй" чи "лeсбіянка?" В 12 років? То можe і добрe, що в Україні рeакція на отакe "випeрeджає" самe "отакe." Можe, кращe, як кажуть, подавити зло "в зародиші." А нав"язування малолітнім дітям дужe дорослих, і до того ж дужe спірних, ідeй про стать, статeвість, "статeві мeншини" і їх"права" - на мій погляд, є дійсно зло.
Зауваження: sex українською можна перекласти і як "стать", і як "секс", залежно від контексту; але sexuality і sexual minorities завжди, без варіантів, - "сексуальність" та "сексуальні меншини". Статеві меншини - це транссексуали.
А по суті, я зауважив би, що в кожному суспільстві є свої власні пріорітети в різних сферах, в тому числі і у боротьбі проти ксенофобії та дискримінації. В Гренландії немає нагальної потреби проводити кампанію проти антисемітизму, бо євреї там надто нечисельні. І кампанія боротьби проти гомофобії там теж не особливо на порядку денному, бо гомосексуали там по-перше, досить надійно захищені законом, по-друге, незважаючи на це, дуже малопомітні. А ось у Штатах, де релігійні консерватори мають величезний вплив на суспільну думку і державу, така кампанія буде не зайвою. Мет'ю Шепарда вбили недавно, вбили зі звірячою жорстокістю, вбили абсолютно бездумно. Ви вважаєте, з того часу американське суспільство вже подолало цю хворобу? Йому не потрібні подальші щеплення від гомофобії?
Щодо ж "прав геїв та лесбіянок", то я би попросив вас уважніше придивитися до тих папірців. На своєму досвіді я знаю, що люди зазвичай бачать не те, що насправді написане, а те, що вони очікують побачити. В 99% випадків, з якими я стикався, коли мені казали про "захист прав геїв", мова йшла про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації (БУДЬ-ЯКОЇ сексуальної орієнтації, а не саме гомосексуальної) та про боротьбу з гомофобією. Себто, зовсім не про надання гомосексуалам якихось особливих прав, а лише про те, щоб людину не судили за особливими критеріями, а лише за її власними якостями, щоб до неї ставилися ТАК САМО, ЯК ДО ВСІХ ІНШИХ. Я не бачу, як це може зашкодити дитині, якщо вона з малечу буде знати, що є такі люди і до них треба ставитися так само, як до решти.
2007.07.23 | Георгій
Re: Православіе на марше (л)
Шкода, що ці варвари в рясах компромeтують Православ"я. Cподіваюся, що в Україні такого нe станeться.2007.07.23 | Роксана
Re: Православіе на марше (л)
Георгій,Думаю що ви зайшли далеко в "роздуми".
-Шкода, що ці варвари в рясах компромeтують Православ"я. Cподіваюся, що в Україні такого нe станeться.-
Не гарно це сказано і не по христіянські. А де ж оте " Бог розсудить"?
2007.07.23 | Георгій
Re: Православіе на марше (л)
Роксана пише:> Георгій,
>
> Думаю що ви зайшли далеко в "роздуми". -Шкода, що ці варвари в рясах компромeтують Православ"я. Cподіваюся, що в Україні такого нe станeться.- Не гарно це сказано і не по христіянські. А де ж оте " Бог розсудить"?
(ГП) Пані Роксано, я тільки роблю висновок з того, що я прочитав... Був гарний міський парк із дeрeв"яними скульптурами, які зображували гeроїв старовинних слов"янських до-християнських лeгeнд. Ніхто цим скульптурам нe поклонявся, як ідолам. Cвящeники ж взяли і організували, за громадський кошт, знищeння цих скульптур. Яка мeта цього і який рeзультат? Тільки компромeтація Православ"я.
2007.07.24 | Роксана
Re: Православіе на марше (л)
Пане Георгій,Я є проти таких висловів ,як ось цей ваш-
"варвари в рясах"
Можна вживати інші слова , особливо всетаки, коли говоримо про духовних людей. А по друге, ми з вами справді не знаємо, що там сталося в Україні і хто ці "православні священики", які нищили пам'ятники минулого.
2007.07.24 | Георгій
Добрe, приймаю зауважeння. Я погарячкував
2007.07.24 | +О
Re: Православіе на марше (л)
Слава Ісусу Христу!радий, пане Андрію, знову Вас чути. Дякую за коментар. В ньому, на мою думку, присутня хороша діалектика, але вона, нажаль, відводить від розгляду названої проблеми (нагадую - заборона condoms) до думань про заборони (заборона condoms = заборона праці у неділю; sex = їжа) чи порівнянь тоталітарних комуністичних часів до дій сильної у своїй одностайності (і, судячи з напрямку розмови з паном Георгієм, не оминемо - "гомофобної"
:
> Kohoutek: греко-католики (і подібні до них християни) бояться навіть самого слова sex і виступають проти статевого просвітництва (зокрема - в школах); греко-католики помиляються у тому, що condoms не допомагають вирішити проблему розповсюдження СНІД-у; греко-католики помиляються у тому, що найбільше, що досягається від розповсюдження condoms - це статева розбещеність людини; в українських школах (на відміну від американських) не пропагується condoms і не ведеться жодного подібного просвітництва; condoms не є пропогандою sex а лише наголосом на "загально людські цінності" морального плану: "відповідальність, обережність, порозуміння, толерантність, любов і т.ін" і не заважає людині виконувати пораду "утримуватися від sex" доки "прийде час Твоєї готовности" - Церква не/мало довіряє людині; в Україні немає лобіювання condoms (можливо щось через неуважність не назвав або потрібно додати - додайте, лише, якщо можна, без лозунгів)
Спробую прокоментувати заборону. Вибачте за помилки - поспішаю, а сказати треба багато
Найперше - проблема СНІД-у. Я грішний маю деяку дотичність до організацій/людей, які працюють над вирішенням цієї дійсно страшної проблеми у Львові/Україні. В нас рекламується діяльність проекту «Стоп СНІД» — українська філія міжнародного «Альянсу», з якою буде співпрацювати фонд Елтона Джона (MSM, профілактика та допомога ВІЛ-інфікованим гомосексуалістам). Згідно з озвученими данними, в 2014 на Україні очікується смертність від СНІД-у 146 людей щоденно — темпи розвитку захворювання у нашій державі (після Африканського континенту) найбільші в світі. Для зниження цього рівня інфікування знайшлось геніальне у своїй простоті рішення - рекламний ролик, який тепер транслюється в Україні: двоє молодих людей у ліжку, вона дає йому презерватив, він його викидає і саме це відкинення виявляє факт, що ліжко стоїть на краю прірви... І инші просвітні системи, які вже дааавно впроваджуються в школах (про це - трохи пізніше) Але - чи пропаганда condoms вирішує проблему розповсюдження хвороби? Чи ламаючи традиційний наголос на стриманості, поширює її??
Насамперед, я грішний (УГКЦ) бачу необхідність впровадження статевого виховання в школах/инше як обов’язкової частини освітнього процесу (щоб порозумітися: «Під освітою розуміється процес і удосконалення здібностей особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання...». Гончаренко С, Український педагогічний словник. — Київ, Либідь, 1997. — С. 241-242.). Кажу про своє бачення, бо знову зіткнувся з приписуванням Церкві «табу» на все, що стосується sex — погляд, погоджуюсь, часто справедливий в розрізі історичному і, навіть, для певних верств сучасного укр. суспільства (не церковного в т.ч.), але не для сучасної Католицької Церкви.
Для правдивого висвітлення проблеми я коротко заторкну кілька важливих, на мій погляд, факторів, які будуть так чи инакше вказувати на певне загальне непорозуміння у ставленні до статевості людини. Тими аспектами, що будуть використані для ілюстрації вищесказаного, є такі настрої широкого загалу українського суспільства:
а) надмірне пуританство аж до надсакралізації сексу — або ж надмірна вседозволеність аж до зведення сексуальності людини до одного із засобів комунікації
б) дошлюбні, «ранні» (тут мається на увазі зачаття, що мало місце ще до шлюбу, однак народження дитини випадає у період після укладення шлюбу), позашлюбні вагітності — аборти.
Говорячи про ті дві крайнощі, подані під пунктом а), які є одними із найбільш поширених в українському суспільстві, варто провести кілька розрізнень, які, як на мене, відіграють не останню роль у формуванні світогляду молоді щодо питань, пов'язаних зі статевістю людини. Перше розрізнення полягає у тому, що сприйняття сексуальних стосунків між чоловіком та жінкою як чогось, що негідне відкритого та змістовного обговорення, належить здебільшого до позиції старшого покоління (людей, які належать до вікової категорії від 35 і вище). І хоч ця позиція має певний вплив на людей, що перебувають поза тими віковими рамками, про які щойно говорилося, все ж очевидним є те, що це вже пройдений етап. Люди віком 15-30 років, будучи під впливом «сексуальної революції» (в момент, коли разом із становленням незалежної Української держави відкрилося широке інформативне поле, що заповнювалося дешевою еротично-порнографічною літературою та відеоматеріалами з Заходу), сприймають сексуальні стосунки у своїй більшості як один із засобів т. зв. «невербального» спілкування (Хоча, знову ж таки, тут хоч і робиться узагальнення, все ж не мається на увазі, що буквально кожен із людей цієї вікової категорії є саме таким, а також, попри все инше, тут слід було б згадати слова Троїцького, який говорив: «здорова, не зіпсована порнографією юнь не прагне в своїй закоханості до фізичного володіння, її любов є переживанням поклоніння і рицарської відданості, спрямованим не тільки на жінку, скільки на «olas Ewigweibliche» — на вічно жіноче, на красу та особливість жіночого духу» (Троицкий С. Христианская философия брака. — Москва, 1995. — С. 213), теорія якого відома ще з 60-х років та підтримувалася такими богословами, як С.Пфиртне, Франц Карклє. Про популярність такої позиції свідчать (хоча і не прямо) неймовірні цифри сумної статистики щодо кількості абортів, проведених за 2000 рік тільки по Львівській області, де число офіційно зареєстрованих «простих операцій» сягає аж 15486 (Державний комітет статистики України, Львівське обласне управління статистики. 11.02.2002., № 047/02.), а по всій Україні аж 434.000 (Інформація подана Волошок О.В., Аналіз соціально-психологічних чинників впливу на прийняття стверджувального рішення Відносно аборту // Доповідь, виголошена на конференції, організованій Інститутом родини та подружнього життя (ЛБА), Львів, 2002.23.04). Ця цифра справді вражає, особливо якщо брати до уваги два аспекти, які супроводжують цю проблему:
1) загалом лікарі-практики твердять, що задля правдивого висвітлення ситуації цю цифру слід було б принаймні подвоїти;
2) инший фактор, який свідчить про відносну правдивість статистичної інформації — це «міграційні потоки» саме тих жінок, які підпадають під категорію жінок дітородного періоду та відсутність яких на території України звужує коло потенційно дітородного населення жіночої статі.
Інший фактор, що хоч і не підкріплений ніякими статистичними даними, тим не менше, для нашої тематики справді важливий. «Ранні вагітності», з одного боку, які, як на мене більш властиві сільській місцевості, де шлюби укладаються чимраз частіше з причини «зальоту», іншими словами —через помилку, яка полягає у практикуванні дошлюбних статевих стосунків. З иншого боку — це чимраз більш поширені серед міської молоді т.зв. «випробувальні періоди» (78% (За результатами соціологічного опитування, опублікованого в газеті «Вірую», №5 (107), березень 1998 (стаття Ірини Петрович-Мартин "Церковний шлюб")наречених були у дошлюбних статевих стосунках) та як наслідок — не завжди бажана вагітність. Однак, на відміну від попереднього прикладу «ранньої вагітності», це вже не має такої зобов'язуючої сили до вступу в шлюб, як у першому випадку, і на це є різні причини, які розглядати тут не буду. А загалом факт першого сексуального досвіду молодшає: за даними статистики поданої УЦЕПД ім.Олександра Разумкова (Текст взято з веб-сторінки www.uceps.com.ua.), «нині молодь перший статевий зв'язок має у більш молодшому віці та раніше розпочинає регулярне статеве життя. Якщо серед 25-28-річних тільки 6% перший статевий зв'язок мали у віці до 16 років, то серед вікової групи 21-24 років таких— 11%, серед 18-20-річних — 16%, а серед наймолодшої молодіжної групи 15-17 років — 21%».
Вищенаведені факти можуть розглядатися під різним кутом зору, однак те, що є безпосередньо актуальним для нашої теми про ріст розбещення і його зв`язок з пропагуванням condoms, може бути вибудуваним у таку логічну послідовність.
Перше: статевий акт (який вважаю вершиною виявлення любові один до одного), тепер зводиться до «кайфу», яким «обдаровують» один одного чи, радше сказати, обмінюються «партнери» (Слово «партнери», а не «супруги» пасує сюди (щодо етики сексуальних стосунків) найбільше, оскільки під словом «партнер» розумію тих, які мають справу одне з одним лише під час тілесного єднання, залишаючись при цьому цілком автономними. Звідси, відсутня й думка про «біблійне злиття» в одне, і це підтверджує статистика, яка свідчить: «Як доводять результати соціологічних досліджень, у молодіжному середовищі стосунки з сексуальними партерами не є сталими. Майже десята частка всіх вікових груп опитуваних мала протягом останнього року від 3-х до 5-ти партнерів, ще 2-3% — 6-10 партнерів» www.uceps.com.ua.).
Друге: подружжя, що традиційно вважалося єдиним місцем статевого єднання чоловіка і жінки, тепер відходить на задній план, уступаючи місце іншим формам співжиття як більш «престижним» та таким, що не обмежують вільний вибір кожного партнера («... у ЛНУ імені І.Франка, у березні 2002 року, було проведено опитування студентів другого і четвертого курсів відділення психології філософського факультету. Вибірка пілотного дослідження склала ЗО чоловік. У більшості відповідей проявлялась негативна, упереджена думка студентів щодо традиційної організації шлюбно-сімейних стосунків... Звичайно, зустрічались і більш позитивні уявлення молоді про сім'ю, але їх відсоток порівняно з першою категорією висловлювань був незначним» (Волошок О.В., див. вище). Знецінення сім'ї у сучасному суспільстві, в свою чергу буде також, хоч і не прямо, говорити про певні викривлення у сфері статевості.
До стану речей, які існують у нашому суспільстві та мають певний вплив на формування світогляду (іноді викривленого) щодо правдивого розуміння статевості людини, у принципі, має пряме відношення і сам закон (Закон України від 12 грудня 1999 p., №1972-XII, «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», Розділ І, Загальні положення, Стаття4. «Держава гарантує: ... сприяння діяльності, спрямованій на формування у населення стереотипів безпечної сексуальної поведінки... забезпечення доступності для населення засобів профілактики, що дають можливість запобігти зараженню і поширенню ВІЛ-інфекції статевим шляхом» (Коментар: иншими словами, оскільки єдиним «надійним засобом» у боротьбі зі СНІДом вважається condom, зрозуміло, що дозволяється на засоби контрацепції). Адже правові норми, характеризуючи ту чи иншу дію як дозволену чи недозволену, з часом витворюють загальну думку, як, наприклад: дозволеність «аборту на прохання» за українським законодавством (Стаття 50. Добровільне штучне переривання вагітності. Операція штучного переривання вагітності (аборт) може бути проведена за бажанням жінки у акредитованих закладах охорони здоров'я при вагітності строком не більше 12 тижнів. Аборт при вагітності від 12 до 28 тижнів за соціальними і медичними показаннями може бути зроблено в окремих випадках і в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України) до 12 тижнів, беручи свої початки ще від витоків радянського законодавства (1920 р. в СРСР дозволено на «аборт на прохання». Введение в биозтику: Учебное пособие. — Москва: Прогрес-Традиция, 1998.), за майже 80 років уже встигла сформувати певні стереотипи про «нормальність аборту», особливо на ранньому періоді вагітності, а звідси і нормальність «безвідповідального сексу». Інша стаття (Закон України, «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, Розділ І, Загальні положення, стаття 3. «... Друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для: ...розповсюдження порнографії...», або ж в іншому місці: Указ Президента України від 27 квітня 1999 р. №456/99» Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 1195/99 від 17.09.99) пункт 6. «Кабінету Міністрів України, Міністерству культури і мистецтва України, Міністерству внутрішніх справ України, Державному комітету інформаційної політики України... посилити контроль... щодо заборони ввезення в Україну, виготовлення, збуту або розповсюдження предметів порнографічного характеру... — пункт 7: — ... ужити невідкладних заходів щодо:... упорядкування торгівлі друкованою продукцією еротичного змісту...» // Збірник нормативно-правових актів, Закони України про охорону здоров'я. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 81-82.) українського законодавства про засоби комунікації, наприклад, заборона порнографічної літератури, виглядає однозначно позитивною, бо порнографічна література як така несе в собі насильство, деперсоналізацію любові, а звідси і її крах, руйнування основ для укладання сімейного союзу.
Очевидним є те, що одні правові положення спрямовані на позитивні, інші ж на негативні, з моєї точки зору, принципи моралі, результати, хоча знову ж таки, якщо звернутися до джерел правових норм України, то всі вони мали б служити для «зміцнення духовних засад суспільства, захисту моралі та посилення виховної роботи серед населення... та формування здорового способу життя громадян України (Там само, пункт 1).... — тому слід — ... ужити невідкладних заходів щодо: ... пропоганду(и) кращих духовних надбань українського народу, підтримку та розвиток традицій, спрямованих на зміцнення української родини...» (Там само, пункт 7) Оригінальність української ситуації на даний час полягає в тому, що ефективність впровадження цих законів у життя не завжди перебуває на належному рівні, а то й взагалі зводиться до відсутності будь-якого контролю за виконанням цих правових норм. Наприклад, Указ Президента України про заборону порнографічної літератури чи відеоматеріалів у пересічного громадянина України може викликати небезпідставну усмішку, адже реалії нашого буденного життя свідчать про цілком протилежне: вседоступність вищезгаданих друкованих матеріалів для будь-кого та будь-де без жодних вікових обмежень; транслювання відкрито порнографічних фільмів на державних каналах телебачення, реклама презервативів як найбільш безпечного (Тим самим порушується Закон України «Про рекламу», Розділ II, Загальні вимоги до реклами, стаття 10 «Недобросовісна реклама 1. Недобросовісною рекламою вважається реклама, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам та державі. Недобросовісна реклама заборонена». А оскільки, за найновішими дослідженнями, вважається, що презерватив не є тією панацеєю від всіх родів венеричних захворювань, тим самим вводиться в оману споживачів щодо їхнього здоров'я, не кажучи вже про те, що ніхто не збирається говорити про можливі наслідки вживання контрацепції для того, хто її використовує, чи її негативний вплив на стосунки між двома супругами.) захисту від венеричних інфекцій тощо... Иншим прикладом, що свідчить про певну суперечливість у спрямованості державної політики у сфері статевості людини, може бути пункт 7 з Указу Президента України (щойно цитованого), де говориться про зміцнення української родини на основі українських традицій, в той час як в иншому цитованому вище місці говориться про забезпечення доступности для населення засобів профілактики СНІДу (тобто презервативів, які першочергово служать унеможливленню запліднення). Невже контрацептивні погляди були частиною української сімейної традиції?
Як би гарно не старалися подати державні мужі свою позицію, щодо справ, пов'язаних зі сферою інтимності людини, виглядає так, що вони ще далеко стоять від правдивого розуміння статевості людини, про що свідчать ті суперечності, деякі приклади із яких були наведені вище. І біда не в тому, що вони особисто є прихильниками такої позиції, трагедія в иншому: вони «кують» свідомість мас, вказують напрямні розвитку навчальних програм, за що кожен окремо, наодинці буде розплачуватися чи то венеричними хворобами, чи післяабортними травмами, чи викривленою на сексуальному грунті психікою.
Очевидним є те, що українське суспільство справді потребує радикальних змін у сфері статевого виховання, що дозволить йому зберегти свою ідентичність у найкращих її проявах та сприятиме в подальшому його нормальному розвитку. Саме школа повинна би спричинитися до вирішення цього питання. Адже «освіта — основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства й держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу...» (Гончаренко, Семен. Український педагогічний словник. — Київ: Либідь, 1997.), а оскільки статевість людини має до справи як із розвитком її особистості, так і з шанобливим ставленням до иншого як до найвищої цінності людства, а також підпадає під необхідність моральної оцінки, очевидною стала потреба запровадження навчальної програми зі статевого виховання вже на рівні середньої школи. На даний момент тими предметами, які включають у себе елементи програми статевого виховання молоді, є: валеологія, біологія людини, ОБЖД, ДПЮ (допризовна підготовка юнаків). Як бачимо, перелік предметів чималий.
«Валеологія» (Предмет, який в Росії на прохання РПЦ було вилучено з шкільної програми та який, на думку «відомого українського науковця, вчителя Юрія Вервеса є нічим иншим, як новою ідеологією, «стовпами» якої «(валеології) в Україні — два-три доктори медичних наук, кілька доцентів педінститутів, «суперпатріоти», здебільш із колишніх парткомівських діячів». Див.: Вервес Ю. Загальна характеристика підручників валеології в школі (Україна). http.://www.proeco.visti.net /naturalist/oracle/verves.htm.). Кількість годин, що відведені на тематику статевого виховання, значно вища, аніж у наступних трьох предметах. Окрім цього, оскільки самою методичною літературою (Шкільний курс «Валеологія» // Збірник матеріалів. / Ра ред. Л. С. Ващенко. — Київ: Освіта, 1994. — С. 8-9) предмету «валеологія» передбачаються такі основні принципи валеологічної освіти, як: «динамічність і відкритість — засади, виходячи з яких (валеологічний курс) готовий до постійного творчого оновлення... Плюралізм і дисперсність — широка варіативність авторських проектів... із врахуванням потреб, інтересів і нахилів суб'єктів навчання й виховання (дітей, батьків, учителів, вихователів)» (Там само.), звідси такої необхідності у поданні та опрацюванні конкретних підручних матеріалів просто не виникає, хоча й Міністерство освіти подає перелік тих підручників (Царенко А.В. Валеологія, 8-9 кл. — Київ: Генеза, 1998 та Максимова Н. Ю. Життя та здоров'я, 8-9 кл. — Київ: Знання, 1998.), які є базовими для викладання цього предмету.
В методичці до курсу «валеологія» говориться, що «... основна мета неперервної валеологічної освіти в Україні — збереження і зміцнення здоров'я українського народу шляхом формування валеологічного світогляду, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров'я як до головної умови якомога повнішої реалізації творчого і фізичного потенціалу особистості» (Збірник матеріалів за ред. Л. С. Ващенко. — С. 8-9.). Цей курс «... повинен забезпечити реалізацію таких завдань (серед яких під пунктом 7 говориться про: проведення статевого виховання учнів, ознайомлення з принципами профілактики венеричних захворювань та СНІДу, вагітності та абортів неповнолітніх...» (Там само. — С. 13). Що саме мається наувазі, коли говориться про «профілактику», та наскільки мета, поставлена перед цим курсом, досяжна, через ознайомлення з принципами профілактики, зможемо побачити при розгляді програми предмету та спробі його аналізу.
Уже від першого класу говориться про необхідність «...усвідомлення (учнями) свого віку і своєї статі... учні повинні одержати знання про: назви частин людського тіла та їхні функції; основні характеристики індивіда та особи; основні принципи профілактики порушень здоров'я і СНІДу», далі йдеться про те, що учні 2-го класу повинні ознайомитися з «поняттями про «органи людського організму». Анатомічна будова та функції основних органів людського організму... взаємини хлопчиків і дівчаток. Формування характеру відповідно до статі» (с. 40-41). Подібна схема продовжується й надалі у вищих класах, де говориться про «фізіологічну сторону статевості» (вивчення особливостей статевих органів), а також обговорюється питання статевості на рівні психіки людини (напр.: 4-й клас: «особливості статі людини. Вікові і статеві особливості здоров'я, усвідомлення своєї статі, формування рис характеру відповідно до статі. Взаємини хлопчиків і дівчаток» (с. 47). Попри все це, про головну ціль, до якої покликана статевість людини зі своєї природи — любов двох осіб протилежної статі, — говориться далеко пізніше - аж в 10 класі (!!!), де в тематиці "Кохання, шлюб, планування сім'ї" (а з іншого боку - профілактика вагітності і абортів неповнолітніх, профілактика венеричних захворювань і СНІДу» (с. 69-70).)) «учні 10-го класу повинні оволодіти вміннями та практичними навичками (серед яких): використовувати засоби контрацепції та безпечного сексу» (с. 72) - тим самим любов відсувається на задній план, так ніби вона нічого суттєвого не має до справи зі статевим актом (чи принаймні не обов'язково мусить мати), а звідси і зі самою статевістю людини. Про це свідчить той факт, що вже в 8-му класі (що значно швидше, аніж в 10 класі!!!) учні повинні знати про: «СНІД та венеричні захворювання: ознаки, шляхи зараження, профілактика... Учні 8-го класу повинні оволодіти уміннями та практичними навичками (серед яких): виконувати правила особистої гігієни, в тому числі статевих органів; додержуватись правил профілактики венеричних захворювань та СНІДу» (ст. 62-63). А вже в десятому класі передбачається, що «учні 10-го класу повинні оволодіти вміннями та практичними навичками (серед яких): використовувати засоби контрацепції та безпечного сексу» (ст. 72).
Перечитуючи усе це, не важко помітити очевидну несумісність тих понять, якими оперують автори збірника матеріалів шкільного курсу «Валеологія» за ред. Л. С. Ващенко. З одного боку, говориться про «підлітковий вік як період формування індивіда як особистості» (6-й клас, с. 53), з іншого боку, говориться про «профілактику вагітності і абортів («Серед інших чинників, що впливають на народжуваність в Україні, — це надзвичайно висока інтенсивність абортів: в середньому 140 на 100 народжених за даними Міністерства охорони здоров'я, (офіційно) вагітностей в Україні закінчується абортами. Наприклад, у Харкові на 100 народжень припадає 179 абортів (в області цей показник ще вищий — 214 абортів), в Криму на таку ж кількість припадає 144 аборти. У розвинених країнах цей показник становить лише 8-10 абортів», www.uceps.com.ua. І це тільки ті факти, які стосуються демографічних принципів, не кажучи вже зовсім про те, що це прямий наслідок відсутності належного статевого виховання в школах, де зараз говориться про «профілактику аборту» неповнолітніх, профілактику венеричних захворювань і СНІДу» (ст. 69-70) через застосування контрацептивів та практики абортів. Очевидним стає те, що люди, які укладали цю програму, і гадки не мали, що таке «любов» та яке місце посідає вона саме у формуванні особи; вони мусили також не розуміти, наскільки контрацептивна свідомість, яка ними пропагується, стає загрозою цій любові, робить з неї тільки якесь романтичне захоплення, яке позбавлене такого аспекту, як відповідальність (за свого «партнера» та за майбутню дитину). На більш прагматичному рівні (рівні невідкладних наслідків) — це просто стає в опозицію до тієї формальної політики, яку визначив своїм указом Президент України, де йдеться про збереження кращих українських традицій, та йде врозріз із тими вимогами часу, що випливають із сучасної демографічної (За рівнем народжуваності вона (Україна) посідає передостаннє місце серед колишніх радянських республік та країн Європи. За рівнем смертності населення — друге місце серед країн Європи, за очікуваною тривалістю життя — 109-е місце у світі. За прогнозами вітчизняних демографів, у випадку зберігання таких темпів скорочення населення України його чисельність до 2026 року складе 42 мільйони чоловік, якщо ж врахувати наслідки СНІДу, то цей показник може бути досягнений до 2016 року. — www.uceps.com.ua.) ситуації в Україні.
Головне для українських валеологів у сфері статевості — це здоров'я («Основная наша цель — воспитывать в детях трезвый ум, открытую і чистую душу, здоровое і прекрасное тело... насчет «здорового и прекрасного тела», то и вовсе возникают сомнения: о каком репродуктивном и сексуальном здоровье будущих матерей может идти речь после приема, особенно длительного, разнообразных гормональних контрацептивов (некоторые из них запрещены в цивилизованных странах в силу своей вредности)?» Ольга Суржик, «Презерватизация» под псалмы, или грех как вариант нормы. — www.zerkalo-nedeli.com./ie.show/328/29352.) людини «будь-якою ціною» аж до відкинення особистісного виміру людини, через заперечення суті любові (безкорисливе самодарування иншому) та зведення її до егоїстичного задоволення власних сексуальних імпульсів (Ототожнення любові із чистою сексуальністю є цілковито неправильним твердженням, бо «її (любові) істотна відмінність від імпульсу... полягає в тому, що — любов робить імпульс саме типово людським переживанням... щойно там стає воно справді переживанням, без цього воно було б простим збудженням». (Войтила, Кароль. Інстинкт, любов, подружжя. Релігійне переживання чистоти. — Львів: ЛБА, 2000.). Факт найвищого вияву любовних стосунків між представниками протилежних (і не тільки
Що пожне українська культура із засіяного зерна «валеології», передбачити не важко, досить звернути свій погляд у сторону країн, які вже пройшли цей етап т. зв. «сексуальної революції».
«Тотальний секспросвет американцев уже дал свои плоды. Урожай, как видим, немалий. Причем отмечена четкая закономерность: обученные «безопасному сексу» подростки заражаются гораздо чаще, чем необученные (или не так детально обученные) взрослые... Похоже, Америка это понимает. Во всяком случае, в 1996 году президент США подписал закон, которым, в частности, поставлен крест на обучении американских школьников «безопасному сексу» (Суржик, Ольга. «Презерватизация»... — http://www.zerkalonedeli.com./ie.show/328/29352.).
І це тільки те, що стосується наслідків відносно здоров'я, а непопулярність подружжя як інституції, непостійність подружніх зв'язків, — ці та багато инших факторів — це також наслідки «культури голого сексу». Хочемо бути наступними? Процес почався, грунт підготовано (суцільний еротизм засобів масової інформації, неконтрольованість ситуації з боку уряду, «готовність» широких мас прийняти чужу «культуру») — бракує лише все це систематизувати та подати в доступній формі, видаючи це за правильну життєву поставу молодому поколінню, а це вже завдання «валеології» та инших предметів, де говориться про статеве виховання молоді.
далі:
«Біологія людини. 9 клас» (М. Н. Шабатура, Н. Ю. Матяш, В. О. Мотузний, Біологія людини, 9 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. — Київ: Генеза, 2001. - С. 95-98, 106, 118, 122.). Якщо спробувати кількома словами представити ту частину матеріалу, яка стосується статевості людини в цьому предметі, то несправедливо було б не зауважити той факт, що близькі стосунки між протилежними статями (хлопцем та дівчиною) автори пробували подати, опираючись на необхідність присутності кохання (навіть не закоханості) задля виправдання вступу в статеві стосунки, тому-то певна частина матеріалу відведена на пояснення правдивого кохання. За визначенням, поданим у цьому підручнику, кохання — «... почуття, що облагороджує людину, пробуджує в ній високі поривання і спонукає на самовіддані та безкорисливі вчинки... Якщо в коханні переважає егоїзм, воно дійсно приречене на скороминучість...» Звідси, власне, і виводиться одна з небезпек сексу без кохання, а пояснюють це тим, що «водночас важливі якості особистості часто не усвідомлюються (йдеться про період закоханості), їхнє значення виявляється лише у тривалому спілкуванні. Тому у цей невизначений для особистості період не варто поспішати вступати у статеві контакти», бо хто його знає, може, це не кохання, а відвертий егоїзм? Иншими словами, передбачається, що справжнє кохання з необхідності повинно би було бути відповідальним, а самі "статеві стосунки людей, як найінтимніша сфера людських взаємин", яка, будучи такою, дозволяє на подібну близькість тільки з тими людьми, яким довіряють найособистісніше, а це стається дуже і дуже рідко та здебільшого називається «коханням».
В иншому місці (ст. 106), де згадується про механічні, хімічні протизаплідні засоби та вказується на шляхи їх застосування, при цьому не згадується їх побічної негативної дії і навіть більше — говориться про їх абсолютну безпечність («Ці препарати надійні, діють лише в період їхнього застосування. Після відміни цих контрацептивів здатність завагітніти знову відновлюється».), автор так ніби сам собі суперечить, адже вживання контрацепції, до того ж такої «безпечної», і є тим фактором, що найбільше зводить иншого до речі власного задоволення, усуває поняття жіночості та вказує на найвищий ступінь егоїзму. Тут немає бажання проникнення в глибину інтимності іншого, а тільки пожадання його тіла, що не претендує на виключність цієї особи, а зосереджується тільки на собі, власному задоволенні.
З иншого боку, цей підручник не рекомендує вступати у ранні статеві стосунки з тієї причини, що «...з фізіологічної точки зору, репродуктивна функція не властива юності та періоду дозрівання. У цей час молода людина формується як особистість і для гармонійного розвитку їй необхідний запас сил...», — але зважаючи на вплив культури «відвертого сексу», автори вважають, що — ... статева зрілість настає раніше, ніж повне дозрівання організму... Крім цього, на думку авторів підручника «раннє статеве дозрівання пов'язане з явищем акселерації (від лат. axeleratio — прискорення) — прискоренням темпів росту і розвитку дітей та підлітків кожного наступного покоління порівняно з попереднім. Це онтологічний фактор, на який не зважати не можна». Далі говориться, що «під час статевого дозрівання хлопчикам властива так звана гіперсексуальність, спричинена надмірним викидом у кров статевих гормонів. Це часто спонукає підлітків до статевих контактів із дівчатами». Із останніх, щойно згаданих точок зору, незрозумілим стає: чи наша фізіологія є справді тим фактором (йдеться про період дозрівання), який дозволяє на оправдання ранніх статевих стосунків, чи все ж такого роду стосунки невластиві для періоду статевого дозрівання? Більшість психологів (Волошок О. Контрацептивна свідомість та проблема любові і відповідальності // Доповідь, виголошена семінарі в ЛБА, 14.05.2002.) схильні вважати, що ранні статеві стосунки є наслідком не потреб нашої фізіології, яка штовхає нас до задоволення певної функції організму чи, радше сказати, до чистого задоволення, а різного роду психологічних настроїв, витворених в тій чи іншій культурі, знову ж таки за допомогою пропаганди безпечного, егоїстичного сексу з боку засобів масової інформації. Без сумніву, як акселерація, так і гіперсексуальність підлітків є тим фактором, що до певної міри дозволили б оправдовувати ранні статеві стосунки, але тоді про яке кохання може йти мова, якщо це тільки гормони, які шукають свого вивільнення.
Иншою причиною, що виступає «проти» раннього статевого життя, та головними небезпеками є: «можливість захворіти на венеричні хвороби і небажана вагітність... ось чому юнакам та дівчатам необхідно стримувати себе від передчасних статевих контактів...» А що ж тоді, якщо впевнений у здоров'ї свого партнера та вживаєш контрацептиви, або ж иншими словами маєш «безпечний секс» — перешкоди зникають самі по собі? Де поділося кохання, що відкриває партнерів одне одному і не тільки на якусь мить, а на довгий час (все життя — адже цього прагнуть справді закохані), де ж поділася його плідність, невже воно є самодостатнім? На ці питання автори не дають відповіді, зосереджуючи свою увагу головно на «безпечних статевих стосунках», і тим самим заперечують свою головну тезу, тезу правдивого кохання.
Загалом напрямок, вибраний авторами підручника «Біологія людини 9 клас», позитивний, але обмежений. Спроба іти в ногу з часом і давати практичні та ефективні поради, зводить всі благі наміри авторів нанівець, адже людина, в слабкості своїй перед силою сексуального імпульсу, обов'язково вибере те, що є легшим до виконання. І тому кохання залишиться радше тільки екзотичним винятком, аніж правилом. І навіть тоді, коли б це сталося, статеві стосунки, хоч і визнаються авторами підручника як «біологічна основа сім'ї», все ж автори не вважають подружжя тим виключним місцем, де б такого роду стосунки мали практикуватися. Натомість «безпечний секс» посяде першість у відносинах серед молоді, головне, щоб шанувати в иншому свобідну волю у виборі тілесного задоволення та уникати «випадкових зв'язків, які часто призводять до венеричних захворювань...»
Про два інші предмети — ОБЖД (Основи Безпеки Життєдіяльності), МО України, 1999 р. (17 год.).) та ДПЮ (Допризовна підготовка юнаків), згадаю тільки частково, тому що нічого иншого, нового в цих програмах не подається, а, за свідченням самих викладачів, нічого, окрім правил особистої гігієни учнів, не говориться, хоча програма досить насичена. Однак кількість годин, виділених на цей розділ (8 клас, Розділ І. Здоровий спосіб життя (3 год.)), ставить під сумнів ефективність подання матеріалу.
Наведу кілька прикладів із методичного матеріалу стосовно предмету ОБЖД. Під темою 1. «Моє здоров'я» пропонуються до обговорення такі питання, як: статеві відносини та їх наслідки (здебільшого мова йде про венеричні захворювання), сексуальні альтернативи, сексуальна образа та инші. Про розуміння культури статевих стосунків, яке має на меті подати учням школа, свідчить той факт, який ми віднаходимо під пунктом «учні повинні знати», де йдеться про необхідність наявності знань учнів «про особливості користування шприцами, презервативами, про засоби і способи регуляції зачаття». Подібна ситуація складається і з предметом ДПЮ. Це ще раз підтверджує монолітність шкільної програми щодо статевого виховання учнів.
Як підсумок, слід сказати, що проблема програми статевого виховання криється не тільки у неадекватному представленні матеріалу, в якому губиться логічна послідовність складових елементів сфери статевості людини, а також в самому суспільстві, представниками якого в даній ситуації є вчителі шкіл, і ці вчителі, представляючи тематику статевості, не можуть подати її у належний спосіб із причин, перелічених вище.
Звівши любов до задоволення сексуального імпульсу, зробивши її замкнутою в собі (неплідною) та позбавивши її таким чином відповідальности (через застосування контрацептивної ментальності), без найменшого сумніву, позбавимо людину того, що робить її людиною. Такі цінності, як любов, вірність, чистота, які так оспівуються в українському фольклорі, залишаться для нас тільки «музейними експонатами», на які будемо дивитися із захопленням, розуміючи при цьому, що це не для нас, навіть якщо б цього дуже хотілося. Здається, що саме такий підхід міг би охарактеризувати всю програму статевого виховання в школі.
Тепер хотів би заторкнути деякі складові сімейної політики в Україні, з якою пов`язую розповсюдження/заборону condoms.
Площина законодавча
Площина свідомості громадян України
Оскільки ми говоримо про заборону продавання condoms в Тернополі з контекстом - через вплив УГКЦ, то, думаю, важливим є нагадати, що, і для держави Україна, і для Церкви, сім'я — первинна клітина суспільства.
Кожне суспільство намагається у певний спосіб регулювати сімейні стосунки за допомогою відповідних законодавчих актів. Для Церкви, яка возвела подружжя у ранг Святого Таїнства, сімейна проблематика та сімейне законодавство становлять особливе зацікавлення. Як вже у наших минулих розмовах наголошував, я розглядаю вчення Церкви про шлюб і сім'ю як таке, що стоїть на варті природної суті та покликання подружжя та сім'ї, і тому, порівнюючи декларації та реалії сімейної політики в Україні, я порівнюватиму її не так з самим вченням Церкви, як з природною суттю та покликанням шлюбу та сім'ї
Сімейна політика в Україні регулюється сімейним кодексом та низкою законодавчих і підзаконних актів, які стосуються сімейного життя (наприклад, про репродуктивне здоров'я, про аборти, про пільги для купівлі житла молодими сім'ями), документом, який називається «Концепція державної сімейної політики», а також урядовою програмою «Українська родина».
Тут я зосереджуся на декількох документах: «Концепція державної сімейної політики» (1999), «Національна програма репродуктивного здоров'я 2001-2005» (2001), програма «Українська родина» (2001).
Ці документи декларують одну узгоджену мету:
«поліпшення становища сім'ї, демографічної та соціальної ситуації в країні, підвищення рівня духовних, моральних цінностей і авторитету української родини, створення сприятливих умов для її всебічного розвитку як основи суспільства і держави...» (Програма «Українська родина») «формування у свідомості людей розуміння важливості ролі сім'ї у житті суспільства, вихованні нового покоління, забезпеченні суспільної стабільності та прогресу» («Концепція
державної сімейної політики», програма «Українська Родина») «створення сприятливих умов для повноцінного морально-психологічного, соціального, культурного і духовного розвитку сім'ї, гармонізації взаємовідносин поколінь» (Програма «Українська родина»)
«сприяння відродженню традиційно міцної, працьовитої, економічно спроможної сім'ї» («Концепція державної сімейної політики»)
«пропагування авторитету шлюбу» («Концепція державної сімейної політики»)
Ця мета, яка більш-менш однаково звучить у державних документах, спирається на важливий принцип:
суверенітет і автономія сім'ї у прийнятті рішень щодо свого розвитку. Цей принцип забезпечується зведенням до мінімуму втручання у суто сімейні справи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій, релігійних конфесій, крім випадків, передбачених законодавством;
пріоритет виховання дітей у сім'ї.
Подібні цілі і принципи зустрічаємо в церковних документах, які стосуються сім'ї. Так, стаття 5 (в усіх своїх пунктах) Хартії прав сім'ї несе в собі той самий зміст, що й наведені - зацитую лише один з них.
А. Батьки мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх моральних і релігійних переконань, беручи до уваги культурні, сімейні традиції, які сприяють благу і гідності дитини; також, шоб належно виконувати свою виховну роль, вони повинні отримувати необхідну підтримку і допомогу від суспільства.
В. Батьки мають право вільного вибору освітніх закладів, необхідних для виховання власних дітей згідно з їхніми переконаннями. Органи державної влади повинні гарантувати, що державні субсидії розподілені таким чином, що батьки дійсно можуть вільно користатися цим правом, не зазнаючи непосильної ноші. Батьки не повинні зазнавати, безпосередньо чи опосередковано, додаткових навантажень, які можуть заперечити чи несправедливо обмежити користування цією свободою (стаття 5 А, В).
Попередньо можна ствердити, що держава і Церква у своїх документах виходять з реалії природи сім'ї. Попередність такого твердження і такої інтерпретації пов'язані з тим, що стосуються вони декларацій стосовно сім'ї. Реальна ситуація — дещо инша.
Ілюстрацією цього можуть бути, з одного боку, тексти «Концепції державної сімейної політики» і програми «Українська родина», а з иншого — Національної програми «Репродуктивне здоров'я 2001-2005».
Так, Національна програма «Репродуктивне здоров'я 2001 -2005» констатує, що «Протягом останніх років набули значного поширення хвороби, що передаються статевим шляхом», а це дійсно так, про це свідчать статистичні дані, а з иншого боку, як один із кроків подолання такого негативного явища пропонується:
«Активізувати співробітництво з Міжнародною федерацією планування сім'ї, иншими міжнародними організаціями з питань охорони репродуктивного здоров'я» (п. 42).
Міжнародна федерація планування сім'ї знана у світі тим, що робить особливий акцент на доступності контрацепції, пропагуванні контрацепції та так званого безпечного аборту. Інформацію про це можна почерпнути на Інтернет-сторінці цієї організації www.ippf.org (до речі, якщо приглянутись детальніше до стилю державного документа та стилю текстів на сторінці IPPF, то можна побачити серйозну близькість стилів і текстів.) Наприклад, молодіжний маніфест Міжнародної федерації планування сім'ї (http://www.ippf.org/youth/manifesto/manifesto.htm) заявляє, що перша мета у праці з молоддю є така:
Молодь повинна одержувати інформацію та навчання про статевість і найкращі послуги з охорони статевого і репродуктивного здоров'я (включаючи контрацептиви).
Молодь повинна мати можливість вибирати з усіх видів контрацептивів включно з найновішими досягненнями в галузі контрацепції.
Послуги з охорони статевого та репродуктивного здоров'я повинні бути: конфіденційними, доступними, неоціночними та повинні надавати увесь спектр послуг (Young people must have information and education on sexuality and the best possible sexual and reproductive health services (including contra¬ceptives), all young people must be able to choose from a full range of contra¬ceptives including the latest advances in contraception, sexual and reproduc¬tive health services for young people must be: confidential, accessible, free from judgement, and offer a complete range of services)
На перший погляд, цей перший пункт з молодіжного маніфесту несе в собі позитивні пропозиції: доступність, повнота послуг і захист... Проте якщо заглибитись в суть пропозції, то можна побачити, що не йдеться про жодну повноту послуг. Наголос зроблений виключно на контрацепції. Жодної згадки про инші види запобігання ризикам статевому та репродуктивному здоров'ю. Наприклад, про елементарну подружню вірність, про належно впорядковане статеве життя або про инші методи регулювання плідності. Адже загальновідомо, що динаміка росту захворювань, які передаються статевим шляхом, залежить від способу статевого життя. Якщо людина живе з одним партнером, то ризик передачі захворювання дорівнює нулю або мінімальний, якщо партнер є носієм хвороби. У випадку подружньої вірності захворювання, носієм якого є одна чи двоє осіб подружньої пари, не передається за межі цієї пари. А в тому випадку, коли ведеться невпорядковане статеве життя, коли партнери мають більше ніж одного статевого партнера (в тому числі зовсім випадкових), ризик передачі хвороб, які передаються статевим шляхом, зростає майже в геометричній прогресії. Якщо черговий статевий партнер теж веде невпорядковане статеве життя то вони обоє піддаються ризику заразитись тими хворобами, які мали особи, з якими цей партнер мав статеві стосунки за останні 10 років (www.lifecyclebooks.com).
Логічно виникає запитання до авторів (чи лобістів) програми захисту і сприяння репродуктивному здоров'ю: чи співпраця з подібною організацією сприяє статевому і репродуктивному здоров'ю? Постає питання теж про сумісність різних частин тексту цієї програми. Так, текст Національної програми «Репродуктивне здоров'я 2001-2005» в мотиваційній частині говорить: «Людина, її життя і здоров'я є найвищими соціальними Цінностями держави», «Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров'я», «Протягом останніх років набули значного поширення хвороби, що передаються статевим шляхом, залишається високим показник виявлення онкогінекологічної патології, викликаної низьким рівнем інформованості населення про здоровий спосіб життя», «пропаганда здорового способу життя». Але співпраця з Міжнародною федерацією планування сім'ї з огляду на її цілі навряд чи сприятиме статевому та репродуктивному здоров'ю. Постулат про неоціночні судження про вибір способу статевого життя суперечить постулату державного документу про пропагування здорового способу життя.
Невпорядковані статеві стосунки особливо поширилися за останнє десятиліття, зокрема завдяки старанням IPPF (УАПС — українська складова IPPF). В різних регіонах України кількість захворювань, які передаються статевим шляхом, зросла в 4-10 разів. Особлива реклама презервативів погіршує становище, оскільки молодь хибно вважає, що презерватив здатний захистити. Молодь, таким чином, перекладає відповідальність на гумовий виріб чи гормональні препарати і вважає себе в безпеці. Як наслідок, така ситуація підказує хибний висновок: оскільки ми захищені, то можна мати більше партнерів. А це збільшує ризик.
Наступна суперечність полягає у тому, що рекламні ролики (які, мабуть, демонструються на виконання програми пп. 1, 5, 28) пропагують статеві стосунки, а не репродуктивне здоров'я (при цьому, якщо брати до уваги проблематику, яка підіймається державною програмою, пропагуються статеві стосунки якраз у відриві від дітородної функції). Більше того, пропагуються статеві стосунки позашлюбні, дошлюбні, тільки не в шлюбі як це передбачено нормальним репродуктивним здоров'ям. Неможливо набути хвороб, які передаються статевим шляхом, лише тоді коли жити статевим життям лише з однією людиною протилежної статі. А навіть якщо це і станеться, то не пошириться, і боятися зараження такою хворобою в принципі непотрібно. А саме тому, що автори такої програми сприймають секс у відриві від подружжя та подружньої вірності і вважають, що так правильно і так повинно бути, то тому і пропагують статеві стосунки з контрацептивами. Замість того, щоб пропагувати подружню вірність та навчати про істинну природу статевої сфери, її призначення, її нерозривний зв'язок з любов'ю і репродуктивною функцією, тобто функцією передачі життя, пропагуються ризиковані стосунки, які несуть у собі небезпеку власне пошкодити статеве та репродуктивне здоров'я, й інші аспекти здоров'я людини. Властиво статеві стосунки поза нормативними вимогами моралі стали причиною багатьох венеричних хвороб та їх епідемічного поширення; розгнуздані статеві стосунки привели до поширення СНІДу.
У той час, коли за інформацією багатьох міжнародних служб охорони здоров'я, б'ють на сполох, що СНІД карколомно шириться в світі, то чи вартує займатися пропагандою невпорядкованих статевих стосунків. Чи не краще пропагувати усіма силами здоровий спосіб життя (мета трьох згаданих документів), подружню вірність та передшлюбну стриманість? Дані досліджень кажуть про те, що від СНІДу презерватив не захищає, а лише зменшує імовірність; при його використанні імовірність 20:80, тобто 20% заражаються, а 80% — ні. Але це постфактум. До зносин з презервативом ніхто не знає, у які відсотки потрапить. Це «русская рулетка». Так є тому що пори навіть найякісніших презервативів у декілька разів більші за розміри збудника ВІЛ-інфекції (газета The Washington Times від 22 квітня 1992 у статті «Лист до видавця» на сторінці G-2 подає інформацію доктора С. М. Roland про те, що пори презерватива у 50 разів більші за розмір віруса-збудника СНІДу. Джош Макдауел у книзі «Міфи сексуального виховання» подає інформацію, підготовану Consumer Reports за березень 1989 року, що пори презерватива, навіть найякіснішого, більш ніж у десять разів більші за вірус-збудник СНІДу. Ще одна інформація про ефективність презервативів, подана доктором Susan Weller з Техаського університету, свідчить, що за даними 11 незалежних одне від одного досліджень презерватив У 31% не захищав від СНІДу, тобто це уже не 20:80, а 31:69 (ця інформація подана у спецвипуску lovematters.com у томі 1 за 2000 рік. Цю інформацію теж можна знайти на Інтернет-сторінці www.lovematters.com). Крім того, є очевидним, що зараження СНІДом статевим шляхом неможливе, коли зберігати подружню вірність. Про побічну дію, наприклад, гормональних препаратів IPPF теж нічого не говорить, а дарма. Наприклад, підручник рекомендований Міністерством освіти Польщі подає комплексну інформацію про дію і побічну дію усіх видів контрацепції і того ж таки презерватива.
Ще одна річ, про яку вартує згадати. Ця програма є національною. Але чи має право держава започатковувати проводити і рекламувати таку поведінку людей, яка суперечить їхнім моральним принципам? Чи має держава право нав'язувати громадянам те, що невід'ємно належить до їхнього самовизначення, їхнього сумління та свідомості? Відповідь проста — НІ! Якщо держава до такого вдається, то це — тоталітарна держава. Держава може лише наглядати, щоб ніким не порушувалися природні права і гідність кожної людини і щоб своїми діями сама держава не порушувала такого права. Морально безпечна атмосфера належить до тих прав людини, які не можуть ніким від неї відчужуватись. На те Бог дарував людині свободу вибору, щоб ніхто не керував нею, щоб вона керувала собою відповідно до свого сумління та пізнаних істин.
У цьому контексті доречно глянути на деякі ініціативи європейських країн та Європарламенту. Це особливо цікаво з огляду на те, що Україна, прагнучи вступу до ЄС, змушена буде реагувати на певні ініціативи Європарламенту.
Не буду приділяти багато уваги факту легалізації в деяких країнах борделів та проституції як одного з видів підприємницької діяльності - це, на мою думку, просто ганебні явища.
Зверну особливу увагу на те, що ці факти супроводжуються юридичним обґрунтуванням, яке має далекосяжні наслідки. Ці обґрунтування зрівнюють в гідності і в правах, наприклад, гетеросексуальне подружжя, возведене до гідності Таїнства та гомосексуальне співжиття чи безшлюбні стосунки. Юридичне закріплення за такими нешлюбними стосунками прав традиційної сім'ї сприяє вкоріненню у свідомість, особливо молоді, думки, що і сім'я, і розпусні стосунки — це стосунки одного рівня (про це ми вже з Вами багато говорили, але хочу ще раз наголосити на зв`язку гомосексуалізму і контрацептивної свідомості). До того ж, коли ми поглянемо на ініціативи Європарламенту, зокрема на доповідь Комітету з прав жінок та рівних можливостей про «Статеве і репродуктивне здоров'я та права» (On sexual and reproductive health and rights (2001/2128 (INI)) PR\463603EN.doc PE 305.485 Rapporteur: Anne E. M. Van Lancker), то побачимо, що їхні вони перегукуються з пропозиціями IPPF, про які була мова вище, і вимагають неоціночних суджень про питання статевої поведінки. А це ніщо інше, як прищепити думку, що якою б не була статева поведінка, вона є нормальною і просто фактом, який не належить обговорювати, а просто приймати як даність. Причому в цих ініціативах міститься вимога до країн-учасниць ЄС та країн-кандидатів уніфікувати своє законодавство у цій ділянці.
Єдиний висновок, який можна зробити з аналізу згаданих ініціатив, це те, що невелика група людей, носіїв певної ідеології та цінностей, з приватними інтересами пробують нав'язати багатьом країнам політику у сфері сімейних стосунків та статевої поведінки, яка суперечить свободі людини на моральні, релігійні переконання і праву на безпечне з моральної точки зору інформаційне середовище. Такі ініціативи, вимагаючи неоціночного судження про різні моделі статевої поведінки (статевих стосунків) та сімейного життя, відчужують людей одне від одного, оскільки створюють атмосферу, в якій стає неможливим переконувати одне одного в правоті чи неправоті обраної моделі сімейного чи статевого життя. А щонайгірше, такі ініціативи відчужують людину від істини. Бо за такої ситуації, коли усі моделі співжиття є рівногідними і рівноцінними, то не може бути мови про правдиві чи неправдиві стосунки. Тоді втрачає сенс мова про правду, про людське життя в усіх його вимірах, у тому числі і у вимірі моральному, і зокрема у вимірі сімейної та статевої моралі. Який це має виховний вплив на молодь, здається просто риторичним запитанням, тому щиро радію за Тернопіль, що принаймі спробував протистояти цьому тиску.
З повагою
Олег
2007.07.24 | Роксана
Re: Православіе на марше (л)
О+Вам не підходить така дискусія. Ви як священик, не можете іти проти біблії. Вибачте за заувагу.
2007.07.24 | +О
Re: Православіе на марше (л)
Слава Ісусу Христу, пані Роксано!> Роксана: О+ Вам не підходить така дискусія. Ви як священик, не можете іти проти біблії. Вибачте за заувагу.
+О: я не іду проти Біблії. Прошу пояснити, бо, можливо, щось, поспішаючи, упустив із виду...
З повагою
о.Олег
2007.07.24 | Роксана
Re: Православіе на марше (л)
О+Ваше зауваження щодо моїх висловів було доцільне. Тому, що ваш допис був задовгий, я просто перебігла його очима і згубила вашу правдиву думку.
Вибачте.
2007.07.25 | +O
Re: Православіе на марше (л)
Слава Ісусу Христу!> Роксана: О+ Ваше зауваження щодо моїх висловів було доцільне. Тому, що ваш допис був задовгий, я просто перебігла його очима і згубила вашу правдиву думку. Вибачте.
+О: дійсно - надто задовгий. Вибачте. Просто тема з тих, які постійно зводяться до емоцій, тому хотілося подати той фактичний матеріал, який маю - в нас в УКУ проблематикою статевого виховання займається цілий інститут. Давно туди не заходив, але, з того що бачу навколо, не думаю, що справи покращилися...
Ми тут вже якось розмовляли, почавши з подібних звинувачень в бік Церкви
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_rel&trs=-1&key=1171208352&first=&last=
З повагою
о.Олег