07/23/2007 | Карвунчія

Хто бажає зрозуміти мої зауваження повиненн спершу розібратись з наступним обговоренням теорії життя: http://forum.domivka.net/showthread.php?t=6885 .

Пані Роксана пише:
(http://www2.maidanua.org/news/index.php3?bn=maidan_rel&key=1185192082&action=view&trs=-1)

> Казочка чи правда?
> Чи існує Душа?
> Дата: 17-01-2007 Леонардо Вінтіньї. Велика Епоха, Аргентина
> Велика Епоха (Epoch Times International) - міжнародний інформаційний проект: www.epochtimes.com.ua
> Половина людей з тих, хто пережив СКС (стан клінічної смерті), повідомили, що вони усвідомлювали свою смерть, 56 % отримали позитивні відчуття. 15 чоловік (24 %) пережили стан виходу з тіла, а 31 % - відчули рух по тунелю. 18 чоловік побачили "небесний ландшафт". Фото: Photos.com28 липня 1976 року о 3:42 ранку в китайському місті Таншань стався землетрус, відомий найбільшою кількістю загиблих в історії. Приблизно одна п'ята частина міста в результаті лиха перетворилася на руїни, і тисячі чоловік були врятовані.
Психічні явища...

> Серед людей, що пережили клінічну смерть, було проведене соціологічне опитування з метою з'ясувати, що вони відчували в найкритичніший момент їхнього життя.
> Дивно, але багато хто з опитуваних, знаходячись на порозі смерті, не відчував ніякого болю або жалю, а переживав почуття хвилювання, ніби вони звільнилися від свого фізичного тіла. Деякі сказали, що бачили тунель із світла, а хтось навіть спостерігав живих істот з інших просторів.
Психічні переживання...

> Ймовірно, що багато людей знайомі з подібними розповідями, відомими фахівцям як стан клінічної смерті (СКС).
> Саме існування стану клінічної смерті викликає суперечливі реакції, оскільки традиційна сучасна наука вважає, що розум - це продукт нейрохімічних реакцій, а не самостійна від мозку істота, здатна відокремитися від фізичного тіла під час смерті. Проте деякі вчені мають і інші думки з приводу існування душі як індивідуальної істоти.
Розум – це не мозок і не продукт нейрохімічних реакцій, бо мислення є когерентний фізичний процес, який включає суперпозицію багатьох психічних та ментальних станів людини.

> Дане дослідження було проведене в 1907 році доктором медицини Дункан Макдоугал Хаверхіл у місті Масачусетс. Макдоугал працював з 6 пацієнтами, що знаходились в критичному стані, яких він зважив до і відразу ж після їх смерті.
> Результати, опубліковані в сучасних медичних журналах, показали, що пацієнти втрачали в середньому 21 грам від загальної ваги тіла саме у момент смерті. Доктор Макдоугал дійшов висновку, що це була вага людської душі.
Це дає приблизну оцінку енергії зв’язку системи конденсат-нормальний стан речовини для людського організму.

> У наш час це дослідження вважається не чим іншим, як анекдотом в наукових колах. Критики порахували, що ці результати виникли внаслідок помилки у вимірюваннях, також вони могли з'явитися через збіг різних обставин. Проте досі ніхто не повторював такого експерименту, його ніхто ні підтвердив, ні спростував.
> Як правило, "редукціоністи" налаштовані скептично по відношенню до існування незалежної свідомості. Вчений Френсіс Крік, який отримав Нобелівську премію разом з американцем Джеймсом Ватсоном у 1962 році за відкриття структури подвійної спіральної ДНК, - ймовірно, найвідоміший сучасний представник цієї точки зору.
Незалежна свідомість – незалежна від кого?

> Протягом декількох років вивчення, професор Крік підтвердив, що: "Наш розум - поведінка мозку - може бути пояснена взаємодіями нервових (та інших) клітин і молекул, пов'язаних з ними".
Пояснення не є описанням, а тому може виявитись ілюзорним.

> Проте деякі вчені все ж таки сперечаються з прихильниками такої крайньої точки зору. "Це все одно що говорити, що собор - це купа каміння і скла. Нехай навіть це правда, але вона дуже спрощена і тому втрачає сенс", - говорить Майкл Рейс, професор університету Лондона, священик і вчений.
Ніщо не є купою чогось і ще чогось!

> До теперішнього часу найповніше вивчення СКС було проведене Пімом ван Ломелом і командою нідерландських лікарів. Спостерігалися 344 пацієнти з 10 лікарень, які реанімувалися після серцевого нападу.
> Дослідження, опубліковане у відомому науковому журналі «Lancet» у 2001 році, виявило, що 62 пацієнти (18 %) пам'ятали дещо з досвіду близького до смерті, тоді як 41 з них пережили "глибокий" або "дуже глибокий" досвід.
> Половина людей з тих, хто пережив СКС, повідомили, що вони усвідомлювали свою смерть, 56 % отримали позитивні відчуття. 15 чоловік (24 %) пережили стан виходу з тіла, а 31 % відчували рух по тунелю. 18 чоловік побачили "небесний ландшафт". Третина досліджуваних повідомили, що вони зустрічалися з померлими родичами, а 8 чоловік побачили своє прожите життя.
Клінічна смерть є клінічний факт!

> Професор Ван Ломел говорить, що на підставі цих досліджень виникає таке питання: "Ця концепція до цих пір припускалася, і ніколи не було науково доведено, що свідомість і пам'ять розташовуються в мозку».
> Він питає: "Як може чиста свідомість, що знаходиться поза тілом, пережити досвід у мить, коли мозок з настанням клінічної смерті вже більше не функціонує, що відображене на рівній електроенцефалограмі? Більш того, сліпі люди описували свої спостереження під час досвіду виходу з тіла".
Свідомість є частиною функцій конденсату, який не є тілом у звичайному розумінні.

> Професор Ван Ломел вважає, що результати досліджень людей, які пережили клінічну смерть, виходять за рамки медичних уявлень про людську свідомість і взаємозв'язки душі та розуму.
Бідні уявлення!

> Поки це питання, ймовірно, залишатиметься гостро-дискусійним у науковому світі. Лише подальше його вивчення, можливо, дасть відповідь: чи існує життя після смерті.
Якщо смерть клінічна, то може бути, а , якщо фізична – не може бути життя після фізичної смерти!

Ще про теорію життя та свідомости: http://forum.domivka.net/showthread.php?t=6885 .