07/24/2007 | Роксана

Спеціально для РМ. Може хоч так зрозумієте що таке тіло і що таке душа. Взято зі сторінки УПЦ-КП.
-------------------------------

Вартість фізичного світу Духовне читання
Пишу ці рядки чудового весняного дня сидячи на лавці в одному з прекрасних парків Вінніпегу. Перебуваючи на природі на думку приходять слова 103 псалму, який співається на початку Вечірні. А псалом цей—це пісня хвали Богові Творцеві. Псальміст, віддзеркалюючи красу творіння як на землі, так і на небесах, вигукує: "Які величні діла Твої Господи,—Ти все премудро сотворив єси!" [Пс. 103:24]

Милуючись красою навколишнього середовища важко повірити, що в світі є такі, котрі протягом історії навчали, що матеріяльний світ —це зло. Це вчення, базоване на філософії Платона,навіть просочило -ся у вчення декотрих християнських сектантів. Наприклад, звичай спалювання мертвих мало свої початки в християнстві в єретичних сектах, котрі не вірили у воскресіння тіла. Вони твердили, що тіло було зло-порок і лише душа була добра, — і що Бог ніколи не повернув би назад чогось, що було порочне, а таким чином воскресіння не може бути правда.

Як вислів їх зневаги до тіла і відкинення ними вчення про воскресіння, ці секти спалювали тіла померлих, радше ніж з пошаною класти їх для спочинку в могилах згідно з православним звичаєм, котрий був на основі вчення Ісуса Христа і факті, що Він Сам був похороненіш після Розп'яття. В стародавньому світі релігійна школа мислення, яка була типовим представником вчення, що душа є добра, а тіло погане—була гностицизмом. Гностицизм—це загальний термін для великого числа сект, які мають між собою невеликі відмінності у вірі й звичаях; було декілька вчень, які одначе об'єднали їх разом.

Одне з них—це, щоб спастися, треба володіти таємничним знанням ("гностицизм"—це грецьке слово, що означає "знання"). Другим спільним вченням було дихотомія (послідовний поділ на дві частини) —тіло-душа—: тіло погане, порочне, а душа—добра. Приблизно протягом останньої декади гностицизм повернувся назад. До певної міри це сталося тому, що багато ранніх християнських письмових праць (включно з деякими книгами Нового Завіту) були написані в результаті спростування гностичного вчення.

Тому що суспільство сьогодні є явно анти-християнське, то будь-що те, що християни не люблять, секулярне суспільство буде підтримувати. Або як іще можна сказати, що ворог мого ворога - мій приятель. Популярність гностицизму тепер частинно завдячує також ідеї, що існує відповідне знання, яке забезпечує моментальний доступ до неба. Іншими словами, сучасні люди думають, що гностицизм пропонує спасіння без будь-якого зусилля, яке асоціюється з класичним християнським вченням: молитва, піст, харитативна діяльність "неси свій хрест щоденно" і все інше. Друга ідея, яка захопила нас сьогодні,— це що тіло і душа не мають нічого спільного між собою.

Все що та ідея припускає знаходить застосування в привиклому до моментальної утіхи-насолоди світі через фізичні стимулятори (їжа, алкоголь, секс, наркотики і інш.). Якщо моє тіло не має нічого спільного з душею, тоді з моїм тілом я можу робити все що забажаю, зовсім не турбуючись, що це ж добробут моєї душі. Чи хто-небудь з вас чув як хтось казав, що: "Я духовний, але я не релігійний"? Все що вони кажуть, тим вони хочуть сказати що "Всередині в мені те, що проявляється час від часу у вчинках, але назовні, я не думаю, що потребую виразитися будь-яким способом". Це вигідно. Але це також - неправдомовство.

Кілька місяців тому, коли преса писала про "Євангеліє Юди", було ясно,що текст був гностігчного походження, а не християнського (лише тому, що хтось називає "євангелієм" не означає, що це правдива книга Бібілії). Преса повідомляла, що в Євангелії Юди, Ісус просив Юду зрадити Його, щоб душа Його могла нарешті звільнитися від ув'язнення тілом. Це— гностицизм. Православ'я не вчить, що тіло є в'язницею для душі. Правдиве християнське вчення твердить, що і душа і тіло є добрі, оскільки Бог сотворив їх. А Бог, Котрий є не тільки добрий, а сама Доброта—не може творити щось таке, що є порочне, погане. Св. Павло каже: "Прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони" [1 Коринтян 6:20]. Ап. Павло каже, щоб прославляти душею і тілом, а не каже "Прославляйте своїм духом і чиніть, що забажаєте зі своїм тілом".

Подібно, якщоб тіло було порочне, то ми не могли б прославляти Бога ним. Якщо тіло належить Богові, як виразно каже цей вірш, то воно мусить бути добрим і мусить бути причина, що безпосередньо включає Бога. Фізичний світ редньо включає Бога. Фізичний світ має велику вартість в очах Бога. Фізичний світ не є порочний, він аж ніяк не поганий. І те, як ми відносимось до фізичного світу має пряме відношення до нашого духовного життя. Все сотворене рукою Божою як віз, сила, завдяки якій можемо приблизитися до Нього. Це чому наше богопочитання є таке "матеріяльне". Хліб, вино, олія, фарби, золоті листки, і д.р. використовуються нами для втілення назовні того, що обіймає наше серце. Ми прославляємо Бога нашими тілами і духом. А тоді на наприкінці нашого часу, якщо ми вірні і віддаємо Йому пошану і славу в цьому житті,—наші тіла і душі разом будуть прославлені Богом і сіятимуть в Його ласці назавжди.