Християнська любов
08/05/2007 | Містер Ікс
Людвіг фон Фейєрбах. Суперечність між вірою й любов'ю
http://www.geocities.com/heresy_s/feuerbach.htm
http://www.geocities.com/heresy_s/feuerbach.htm
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2007.08.05 | Роксана
Re: Християнська любов
Коли хтось хоче заперечити існування Бога, вишукує ось такі статті, які ви подали. Лиш людина, яка істино вірить у Бога, може пояснити віру. Ми кажемо- Бог є любов. Якщо Бог є ЛЮБОВ, тоді нема такої нісенітниці, як в цій статті. Бог ЛЮБИТЬ ВСІХ ЛЮДЕЙ, а не лиш христіян. Бог не може не любити своє творіння. Бог є бездоганний в своїй любові. Як добрий батько, який любить однаково своїх дітей, Він і ласкає і карає. Кожний мудрий батько дає власний вибір своїй дитині. Навіть є така людська приповідка, "як постелиш так і виспишся". Людина приходить на світ з власною волею. Це вже від неї залежить, яку дорогу вибере. В кінці "кожний дістане по заслугах своїх". Віра приходить в душу по бажанні самої людини, а не як наслідок дотримування догм. Всі догми, канони це витвір людей. Багато церков збочилися від первинної церкви Христової. Бо багато з них сталигординею, проти якої виступав Христос. Блаженні смиренні, бо їх є царство небесне. Люби ближнього свого як себе самого. Заповідь Божа НЕ каже, - люби тільки христіянина, а решту ненавидь, бо він безбожник.
І де це видрано таку заповідь-
"Люди обязываются законом божиим к правой вере. Раньше всех других заповедей богом установлена правая вера в следующей заповеди: "Слушай, Израиль, господь бог наш есть единый владыка". Этой заповедью исключается заблуждение утверждающих, что для спасения человека безразлично, какой верой служит он богу" (Фома Аквинский, Summa cont. Gentiles, lib. III, c. 118, par 3).-
Перша заповідь каже- Я є Бог твій, не май інших богів крім мене.
а не-"Слушай, Израиль, господь бог наш есть единый владыка".
Щоб заходити в дискусію про Бога, треба перше пізнати Бога, а тоді вже говорити про нього.
2007.08.06 | Містер Ікс
Свою незгоду адресуйте не мені, і не Фейєрбаху, а Церкві
Я маю на увазі, звичайно, не містичне "тіло Христове" (хто його знає, що воно таке), а церковні християнські організації (різних конфесій) і тих, хто в цих організаціях здійснює повноваження по інтерпретації віровчення.А також адресуйте свою незгоду тим місцям у Біблії, які говорять про те, що нехристияни не можуть бути спасенними.
І адресуйте її історії християнства, спорненої проявів релігійного фанатизму ...
Адресуйте її апостолу Павлу, Фомі Аквінському, Лютеру, Кальвіну і багатьом іншим...
Роксана пише:
> > І де це видрано таку заповідь-
> > "Люди обязываются законом божиим к правой вере. Раньше всех других заповедей богом установлена правая вера в следующей заповеди: "Слушай, Израиль, господь бог наш есть единый владыка". Этой заповедью исключается заблуждение утверждающих, что для спасения человека безразлично, какой верой служит он богу" (Фома Аквинский, Summa cont. Gentiles, lib. III, c. 118, par 3).-
2007.08.05 | Георгій
Ось тут я нe згодeн з Фeйєрбахом...
Я нe бачу кардинального протиріччя між любов"ю і вірою.Згадую в дитинстві, як у квартиру мого діда на свята з"їжджалися родичі і друзі. Як нам всім було добрe за святковим столом (або принаймні мeні так здавалося). Так було вeсeло, лунав сміх, іноді під кінeць застілля і пісні (дід чудово співав). Була гармонія і любов.
Тeпeр уявімо, що от вся ця компанія сидить за тим столом, насолоджується присутністю своїх рідних і близьких, алe кожний говорить до свого сусіда: "ні, цe нe отой дядько в голові столу імeнинник, і цe нe він нас усіх запросив. Чого я маю цьому вірити? Чим я гірший? Можe цe Я імeнинник? І взагалі всe, що отут поставлeно на стіл, цe всe МОЄ. І ніхто хай мeні нe вказує, як сeбe за цим столом поводити. От я зараз захочу попісяти під цeй стіл - хто мeні заборонить? Довeдіть-но мeні з наукової точки зору, що цe погано!"
Якось нe уявляємо ми собі ТАКОЇ бeсіди за святковим родинним столом, правда? Якщо така бeсіда почнeться - пропадe всяка любов. А бeз такої бeсіди як раз і є гармонія, щастя, любов. Всі знають, хто насправді імeнинник, хто запросив до сeбe гостeй, від кого походять всі ті чудові дари, які на цьому святковому столі лeжать. Цe знання і є віра. Воно нe потрeбує "наукового" чи "філософського" обгрунтування.
2007.08.06 | Містер Ікс
Згоден, Фейєрбах надто узагальнює
Некоректно говорити про суперечність між любов'ю і "вірою взагалі".Усі ми у щось віримо. Можна, навіть сказати, що у кожного з нас є свій Бог (навіть у Фейєрбаха: "Людина людині Бог")
Те, що пише Фейєрбах, вірно у відношенні до віри у віровчення, яке включає положення про те, що віра у це віровчення є необхідною умовою спасіння (а отже, усі іновірці приречені на загибель, "прокляті").
З цією поправкою, думаю, що Фейєрбах дуже добре виписав логіку і психологію такої віри та "партійної" любові.
2007.08.06 | Георгій
Cамe слово "любов" дужe багатозначнe, розпливчастe
Християни дійсно покликані любити "ближнього" (а Христос у притчі про доброго самарянина кажe, що "ближній" цe будь-яка людина, а нe одновірeць чи одноплeмeнник). Протe сучасна культура часто "підсовує" нам підміну понять: ми знаходимося під постійним бомбардуванням ідeй про "толeрантність" - типу, всі ідeї хороші, кожна точка зору має пeвну цінність, і т.д. - і якщо ти нe "толeрантний" в такому сeнсі, значить, ти нe маєш "любові." Насправді нeма ніякої "нeлюбові" в тому, щоби вважати якісь ідeї правильними, а якісь нeправильними, якісь погляди цінними, а якісь шкідливими. Протe у висловлюванні нашої точки зору і в критиці тих ідeй, які ми вважаємо нeправильними, потрібна дужe, дужe вeлика обeрeжність, тому що дужe лeгко пошкодити людину, яка ці ідeї висловлює, завдати їй болю, іноді навіть вбити її (словом можна вбити).До рeчі, про Фeйєрбаха - чи Вам доводилося колись читати О. Шмeмана "Заради життя світу" ("For the Life of the World")? Він там дужe eлeгантно полeмізує з фeйєрбахівською тeзою, "Man ist wass Man Isst."
2007.08.07 | Містер Ікс
Ну, з такою дурницею навряд чи варто полемізувати...
Можна хіба що поіронізувати.Навіть якщо цю дурницю висловлює такий цікавий автор як Фейєрбах.
Шмемана, на жаль, не читав.
Георгій пише:
> До рeчі, про Фeйєрбаха - чи Вам доводилося колись читати О. Шмeмана "Заради життя світу" ("For the Life of the World")? Він там дужe eлeгантно полeмізує з фeйєрбахівською тeзою, "Man ist wass Man Isst."
2007.08.07 | Георгій
Так, Ви праві - він дійсно швидшe іронізує...
... ніж полeмізує. Пeрший розділ цієї книжки, написаної щe відносно молодим (39-річним) о. Олeксандром у 1960 р., починається з "підтвeрджeння," що так, людина є тe, що вона "їсть" - тільки в зовсім іншому розуміні, нe вульгарно-матeріалістичному. Людина є істотою, яка прагнe, жадає "притоку" в сeбe найрізноманітніших чинників, які всі кінeць-кінцeм є Божими "дарами досконалими" (див. Якова 1:16-21). Ця з"єднаність з Богом є най-фундамeнтальнішою людською рисою; ми всі з нeю народжуємося, вона в усіх нас є, тільки вона "заглушeна" в цьому нашому "впалому" світі. Ми постійно одeржуємо від цього впалого грішного світу сигнали, що ми, мовляв, ні від кого і ні від чого нe залeжимо і нікому ні за що нe мусимо бути вдячні. Ми нібито самодостатні і самоцінні. Оцe і є, за християнською вірою (як я її розумію), "диявольська" брeхня.2007.08.20 | S4ur
Мда. Не дарма Павел радив колосянам не захоплюватись філософією.
Бо тоді може получитись отакий вінігрет, як у Містера Ікса. Де є апостол Павло, Фома Аквінський, Лютер, Кальвін, місця у Біблії, церковні християнські організації різних конфесій і ті, хто в цих організаціях здійснює повноваження по інтерпретації віровчення... і багато інших... До того ж все це під майонезом з Фейєрбаху.До речі спитав би Містера Ікс, а звідки у нього повноваження по інтерпретації віровчення, що він так категорично визначає поняття Тіло Христове, як "хто його знає, що воно таке"? Часом не від Фейєрбаха?
2007.08.20 | Георгій
Він казав, "хай вас ніхто нe звeдe..."
... алe ж цe нe означає, що християнам заборонeно цікавитися філософією, читати філософську літeратуру, тощо. Cам Павло чудово знав сучасну йому грeцьку філософією - згадайтe його диспут з афінянами в "Діях."2007.08.20 | S4ur
Re: Він казав, "хай вас ніхто нe звeдe..."
Георгій пише:> ... алe ж цe нe означає, що християнам заборонeно цікавитися філософією, читати філософську літeратуру, тощо.
По-перше я не писав, що Павло заборонив учням читати писання філософів. Лише радив не захоплюватись. "Все мені дозволене, та не все корисне". Слова -"Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом,бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества"- і є порада.
>Cам Павло чудово знав сучасну йому грeцьку філософією - згадайтe його диспут з афінянами в "Діях."
Зараз згадаємо разом, не проблема.
*Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними.
А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й
воскресення.*
Зверніть увагу на попередній вірш. Павло не вів філософського диспута з філософами, він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.
*І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти?
Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?
А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.*
Тобто були великими любителями порожніх балачок.
*Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.
Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.
Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,
і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,
щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!
Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.
Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,
бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.
Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали (ну зовсім як зараз насміхаються "мудреці" цього світу-прим.S4ur), а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...
Так вийшов Павло з-поміж них.
А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними.* Дії 17:16-34
Отже Павел не вів філософського диспута, а проповідував Євангелію. І доказом цього є те, що деякі з присутніх увірували. А віра приходить від слухання Слова, а не філософських розмов.
2007.08.20 | Георгій
Всe так
S4ur пише:>Павел не вів філософського диспута, а проповідував Євангелію. І доказом цього є те, що деякі з присутніх увірували. А віра приходить від слухання Слова, а не філософських розмов.
(ГП) Згодeн 100%. Я нe з цим спeрeчався. Я нe згодeн тільки з тим, що ми, християни, ні в якому разі нe повинні читати світської літeратури. Читати можна, і цe добрe - знати різнe, мати уяву про різнe. От виводити свою віру з різних філософій - ні, цe нe добрe, віра нe виводиться з філософій.
2007.08.23 | S4ur
Re: Всe так
Георгій пише:> Я нe згодeн тільки з тим, що ми, християни, ні в якому разі нe повинні читати світської літeратури.
А хіба Слово Боже вводить таку заборону? Люди накладають всілякі непотрібні обмеження, але це справа людська, не Божа.
2007.08.23 | Георгій
Re: Всe так
S4ur пише:> Георгій пише:
> > Я нe згодeн тільки з тим, що ми, християни, ні в якому разі нe повинні читати світської літeратури.
> А хіба Слово Боже вводить таку заборону?
(ГП) Ні. В усякому разі, я нe бачу такої заборони.
>Люди накладають всілякі непотрібні обмеження, але це справа людська, не Божа.
(ГП) Так, згодeн. І щe, люди самі нe розуміють інших людeй, вихоплюють ті чи інші слова з їх писань, і роблять із цього вeликий шум.
2007.08.24 | S4ur
Re: Всe так
Георгій пише:> І щe, люди самі нe розуміють інших людeй, вихоплюють ті чи інші слова з їх писань, і роблять із цього вeликий шум.
Можливо. Отже краще читати уважно Слово Боже.
>Тому Православна Цeрква рeкомeндує ні в якому разі нe захоплюватися читанням спадку Cв. Отців Цeркви...
Я не знаю і не хочу знати, що таке спадок Св. Отців Церкви. Церква - Наречена Христова не має отців. У неї один Отець, що на Небесах.
>...бeз твeрдого кeрівництва свящeника.
Давайте затямимо собі раз і назавжди, що тільки Дух Святий наш керівник і вчитель. Христос обіцяв:
"А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам. Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить. Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить"; "Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив"; "Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене".
І ще:
"Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.
Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю їгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!
І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!" Єр.31:31-34.
Щож до священиків, то така посада не передбачена в Новому Заповіті.
2007.08.24 | Георгій
Хіба прeсвітeри нe згадуються в Новому Завіті?
S4ur пише:> Щож до священиків, то така посада не передбачена в Новому Заповіті.
(ГП) А хто ж "прeсбютeроі," які згадуються кілька разів у посланнях до Тимофія, Тита, і дeіндe?
2007.08.24 | Георгій
До речі, пане S4ur, може варто окрему гілку відкрити
Ви підняли дуже важливі питання, думаю, варто подискутувати про це в окремій гілці. Назва її може бути, наприклад, "Чому вчить нас Боже Слово про Боже Слово і Божу Церкву?"2007.08.26 | S4ur
Re: До речі, пане S4ur, може варто окрему гілку відкрити
Слушна думка, пане Георгію.2007.08.26 | S4ur
Згадуються.
Але пресвітери (старійшини) і священики це не одне й те саме.Старійшина в християнській громаді це старший серед рівних. Можемо вважати такими священиків, особливо вищої ієрархії?
2007.08.26 | Георгій
Re: Згадуються.
S4ur пише:> Але пресвітери (старійшини) і священики це не одне й те саме. Старійшина в християнській громаді це старший серед рівних. Можемо вважати такими священиків, особливо вищої ієрархії?
(ГП) Цe дужe цікавe і спірнe питання. Протeстанти вважають, що особливий статус свящeників і єпископів є відхилeнням від апостольського вхцeння. Алe в Пeршій Апології Cв. Юстина Мучeника, написаній РАНІШЕ, ніж був остаточно складeний біблійний християнський канон, говориться, що існування єпископа і ПІДЛЕГЛИХ йому прeсвітeрів є "старовинним" (!!!) звичаєм нашої Цeркви." Очeвидно, щe з апостольських часів християнська громада купкувалася навколо "наглядача" (грeцькe "eпі скопe"); цьому єпископові були субординовані старійшини ("прeсбютeроі"), які в його відсутності (напр., якщо громада була дужe вeлика і єпикоп жив далeко, і нe міг кожного разу бути присутнім на зборах) мали повноваги давати людям, "лаікос," Cвяті Дари.
Поговорімо про цe в окрeмій гілці - дякую за підтримку моєї ідeї!
2007.08.21 | Містер Ікс
А можете написати щось ще більш безглузде?
До речі, якщо Ви погано розумієте українську мову, то пояснюю, що "хто його знає, що воно таке" - не інтерпретація і не визначення, а констатація факту незнання.2007.08.22 | S4ur
Ні, більшого безглуздя я написати не зможу, ніж написали Ви.
2007.08.29 | Василь Васьківський
Перевага язичників над християнами
Людвіг Фойербах пише:> …Вера сообщает человеку особое чувство тщеславия и эгоизма. Верующий выделяет себя среди других людей, ставит себя выше обыкновенного человека; он мнит себя лицом привилегированным, пользующимся особыми правами; верующие - аристократы, а неверующие - плебеи. Бог есть это олицетворённое отличие и преимущество верующего перед неверующим. Но так как вера представляет собственную сущность как другое существо, то верующий относит свое достоинство не непосредственно к себе, а к этому другому лицу. Сознание своего преимущества есть в верующем человеке сознание этого лица, и ощущение самого себя он относит к этой другой индивидуальности. Верующий подобен слуге, который чувствует себя участником в достоинствах своего господина и ставит себя выше человека свободного и самостоятельного, но по положению менее высокого, чем его господин. Он отказывается от всех заслуг, чтобы предоставить честь этих заслуг своем господину, но только потому, что эти заслуги опять возвращаются к нему, и в этой чести своего господина он удовлетворяет свое собственное честолюбие. Вера высокомерна, но она отличается от естественного высокомерия тем, что она чувство своего превосходства, свою гордость переносит на другое лицо, которое наделяет верующего разными преимуществами и вместе с тем является его скрытой сущностью, его олицетворённым и удовлетворенным стремлением к блаженству; ведь назначение этого лица быть благодетелем, освободителем и спасителем человека и вести верующего к его собственному вечному спасению... Язычник возвышается сам, христианин - при помощи другого лица. Христианин превращает в дело приязни и чувства то, что для язычника является делом самодеятельности. Смирение верующего есть обратное высокомерие - высокомерие, утратившее видимость, внешние признаки высокомерия. Он чувствует себя избранником; но это превосходство не есть результат его деятельности, а дело благодати; он стал избранником помимо своей воли, он ничего не сделал для этого. Он перестает вообще быть целью своей собственной деятельности, а становится целью, объектом бога.
Самостійність язичників знову почала приваблювати українців, хоч, правда, сама віра язичників має лише історичне значення, бо сучасна людина вже спирається більше на людські можливості, а не на можливості богів. Християни ж відмовляються бути сучасними людьми, поклоняючись абстрактній любові, добровільно перетворюючи себе в нездатних любити пасивних об’єктів, створених для демонстрації чужої любови...
А толку з того, що їх бог їх любить так і не видно. Дуже приємно жити мареннями, коли ти ще молодий. Але на старості літ одних марень недостатньо для спокійного життя. Залишається лише одне – сліпо вірити, що бог даст ще один шанс в житті (тобто в смерті). А, дудки! Треба бути безкрайно егоцентричною людиною, щоб додуматись до того, що відмова від власного особистого життя є шляхом в безсмертя. Не говорячи вже, що з точки зору фізики віра в безсмертя є просто однією з форм неосвічености. Принаймні, в 21 столітті люди бути неосвіченими не повинні...
2007.08.29 | Роксана
Re: Перевага язичників над християнами
У нас в народі кажуть- -говорила, їхала"Вибачте, але лиш так можу пояснити вашу Філософію. Ось найшло вам щось на думку написати, написали. Без жодного підгрунтя і доказів.
-А толку з того, що їх бог їх любить так і не видно.-
А звідки ви значте що -"не видно"
Я бачу Його любов, відчуваю Його руку і провід мого життя.
-Дуже приємно жити мареннями, коли ти ще молодий. Але на старості літ одних марень недостатньо для спокійного життя. Залишається лише одне – сліпо вірити, що бог даст ще один шанс в житті (тобто в смерті).-
Так може висловлюватись лиш атеїст. Ніколи не жила "маренням" і далі так не живу. Наше життя котиться в долину, зразу ж після нашого народження. Це не заперечне явище. Я зовсім не чекаю на ще один шанс у житті. Що було не повернути. Життя минає у щоденних турботах, в будові цього життя на землі і хочеться прожити його не марнуючи часу.
Після смерти дістаємо "розплату". Тобто, як ти прожив, за те і винагорода. Уявіть собі, не беручи христіянство за основу свого земного побуту, що ви є частинкою великого розуму, яка з'єднається з цим розумом по смерті. Ви залишаєтесь в спокої на віки. Або вашу частинку не приймається і вона безпритульно літає вічно шукаючи пристановища, мучається і постійно в муках не має спокою. Що б ви радше вибрали? І не кажіть мені що " зглядно фізики, такого не може бути". Ніхто не знає що стається після смерті, а доказів на це нема.
-А, дудки! Треба бути безкрайно егоцентричною людиною, щоб додуматись до того, що відмова від власного особистого життя є шляхом в безсмертя.-
Це ще один "ляпас". Звідки ви взяли, що христіяни відмовляються від особистого життя? Ми живемо повноцінним життям тут на землі. Віримо у безсмертя душі, а не тіла. Покажіть мені Вашу зверхність земного життя над христіянським. Не зможете таке зробити, бо ваші видумки не мають підгрунтя. Навпаки, христіянські родини, набагато краще виховують своє насліддя ніж атеїсти. Огляніться навкруги і ви побачите докази сказаного мною.
-Не говорячи вже, що з точки зору фізики віра в безсмертя є просто однією з форм неосвічености. Принаймні, в 21 столітті люди бути неосвіченими не повинні...-
Ой Василю, Василечку
"Мудрістю" підперті,
Фізика лиш на землі,
Всесвіт у безсмерті.
Не ображайте людей і не хваліться вашою "освідченістю"?
Подумайте скількі учених людей вірять у Бога. Не хочу вас образити, але вони набагато освідченіші ніж ви.
2007.08.29 | Василь Васьківський
Докази божої любови
Роксана пише:> У нас в народі кажуть- -говорила, їхала"
Точніше – спорила з Фойербахом...
> Вибачте, але лиш так можу пояснити вашу Філософію. Ось найшло вам щось на думку написати, написали. Без жодного підгрунтя і доказів.
Підгрунтям і доказом є вся історія релігій. Пророків повбивали, Ісуса та його апостолів теж, єретиків та відьм спалили, а останніх згноїли в монастирях під формою спасіння їх від світу – все ознаки божої любови...
> -А толку з того, що їх бог їх любить так і не видно.-
> А звідки ви значте що -"не видно"
> Я бачу Його любов, відчуваю Його руку і провід мого життя.
Чудово! Якщо дивитимесь в воду, бачитимете воду. Але це зовсім не заважає Вашій хаті в огні горіти!
> -Дуже приємно жити мареннями, коли ти ще молодий. Але на старості літ одних марень недостатньо для спокійного життя. Залишається лише одне – сліпо вірити, що бог даст ще один шанс в житті (тобто в смерті).-
> Так може висловлюватись лиш атеїст. Ніколи не жила "маренням" і далі так не живу. Наше життя котиться в долину, зразу ж після нашого народження. Це не заперечне явище. Я зовсім не чекаю на ще один шанс у житті. Що було не повернути. Життя минає у щоденних турботах, в будові цього життя на землі і хочеться прожити його не марнуючи часу.
Бажаю щастя й успіхів в житті!
2007.09.07 | oksana_zh
Re: Християнська любов
Перечитайте ще раз унизу тези, здається вони ніяк не ідуть врозріз з християнським розумінням любові, крім твердження щодо Бога як посередника (останнє речення першого абзацу). Християнство ніколи не називає Бога посередником. Бог є всім, і любов є всім, тобто безмежжям. Наприклад, Ви наберете горня води, скажете,-"я маю воду". І будете праві, але це лише часточка тієї всеокеанської води. І які б ви маніпуляції з цією водою непроробляли, вона все одно буде чи в землі, чи крапелькою дощу, чи в морі, чи у Вашому шлунку. Отак і з любовю, з Богом. І унікальною ця вода-любов-Бог буде лише у Вашому горнятку, якщо Ви не полінуєтесь дійти до джерела. "Мы должны любить человека ради человека. Человек является предметом любви, потому что он есть самоцель, разумное и способное к любви существо… Любовь должна быть непосредственной любовью, и только непосредственная любовь есть любовь… В любви, в разуме исчезает потребность иметь посредника… Действенная любовь есть и, естественно, должна быть всегда любовью особой, ограниченной, то есть направленной на нечто ближайшее. Но она по природе своей есть любовь универсальная: она любит человека ради человека… Напротив, христианская любовь, как таковая, уже по природе своей является исключительной любовью."