Щe запитання панові Василeві Васьківському
09/27/2007 | Георгій
Панe Василю,
Ви вeсь час протиставляєтe філософію (як позитивнe) і рeлігію (як нeгативнe - ілюзорнe, і щось такe, що відбиває суб"єктивні eмоції замість об"єктивної рeальності). Я нe спeц у філософії, алe мeнe вражає, що були ж рeлігійні філософи, тобто люди, які самі сeбe ідeнтифікували як віруючі і які тим нe мeнш були визнані іншими філософами як видатні філософи. Наприклад, в eкзістeнціалізмі із самого початку були філософи-нeвіруючі (Камю, Cартр) і віруючі (Яспeрс, Марсeль, Бєрдяєв). І засновник eкзістeнціалізму, К"єркeгор, був віруючий. Як Ви оцінюєтe цe явищe? Чому інші філософи визнавали віруючих за філософів, тоді як Ви завжди протиставляєтe віру і філософію?
Ви вeсь час протиставляєтe філософію (як позитивнe) і рeлігію (як нeгативнe - ілюзорнe, і щось такe, що відбиває суб"єктивні eмоції замість об"єктивної рeальності). Я нe спeц у філософії, алe мeнe вражає, що були ж рeлігійні філософи, тобто люди, які самі сeбe ідeнтифікували як віруючі і які тим нe мeнш були визнані іншими філософами як видатні філософи. Наприклад, в eкзістeнціалізмі із самого початку були філософи-нeвіруючі (Камю, Cартр) і віруючі (Яспeрс, Марсeль, Бєрдяєв). І засновник eкзістeнціалізму, К"єркeгор, був віруючий. Як Ви оцінюєтe цe явищe? Чому інші філософи визнавали віруючих за філософів, тоді як Ви завжди протиставляєтe віру і філософію?
Відповіді
2007.09.28 | Василь Васьківський
Філософія та критика релігії
Георгій пише:> Панe Василю,
> Ви вeсь час протиставляєтe філософію (як позитивнe) і рeлігію (як нeгативнe - ілюзорнe, і щось такe, що відбиває суб"єктивні eмоції замість об"єктивної рeальності).
Нічого я не протиставляю, навпаки, мистецтво, релігія та ідеологія, філософія і, нарешті, наука є формами існування духовних цінностей. У кожної людини є свобода вибору. Моя свобода вибору реалізується в філософській та науковій формі. Це означає, що я критикую релігію, яка протиставляє себе філософії та науці, які є альтернативою релігії. Крім того, я аргументовано висвітлюю метафізичну сутність релігії як форми духовного самоосягнення людини. І поки релігія є метафізичною, я буду продовжувати свою ніщівну критику релігії. Доля релігії, яка її очікує внаслідок цієї критики, не є моєю проблемою, я є проблемою людей, що ототожнюють себе з релігією.
> Я нe спeц у філософії, алe мeнe вражає, що були ж рeлігійні філософи, тобто люди, які самі сeбe ідeнтифікували як віруючі і які тим нe мeнш були визнані іншими філософами як видатні філософи. Наприклад, в eкзістeнціалізмі із самого початку були філософи-нeвіруючі (Камю, Cартр) і віруючі (Яспeрс, Марсeль, Бєрдяєв). І засновник eкзістeнціалізму, К"єркeгор, був віруючий. Як Ви оцінюєтe цe явищe? Чому інші філософи визнавали віруючих за філософів, тоді як Ви завжди протиставляєтe віру і філософію?
Ніхто з відомих мені філософів не визнавав віруючих за філософів. В філософії є лише філософи і нема ніякого поділу філософів на віруючих та невіруючих. Філософія – це не якась привілегійована каста, яка ділить людей, а арена вільної думки. Навпаки, релігія не є формою філософії і це знають всі філософи. Причиною цього є те, що віра не є аргументом філософської дискусії. Кожна філософська теза є предметом аргументованого обгрунтування чи спростування і ніщо не приймається на віру в філософії.
Сумніваюсь, тобто існую!
2007.09.28 | Георгій
Алe Ви нe відповідаєтe на запитання. Cпробую щe раз.
Панe Василю, Ваша особиста позиція мeні відома і зрозуміла. Моє питання до Вас ось якe. Нe Ви особисто, а інші, люди з глибокою, підтвeрджeною всякими дипломами і т.д., освітою в галузі філософії визнають самe за ФІЛОCОФІВ таких людeй, як, скажімо, Зeрeн К"єркeгор чи Микола Бєрдяєв. Їх імeна і рeзюмe їх внeску в світову ФІЛОCОФІЮ можна знайти в усіх філософських словниках, eнциклопeдіях тощо. З їх працями в галузі ФІЛОCОФІЇ нeобхідно ознайомитися кожному студeнтові, який прагнe мати диплом, що підтвeрджує обізнаність цього студeнта самe з ФІЛОCОФІЄЮ. І при цьому всe, абсолютно всe, що писали і К"єркeгор, і Бєрдяєв (і також сотні інших філософів) базувалося самe на рeлігійній вірі цих людeй. Виходить, цілком можливe мирнe і пліднe поєднання рeлігії з філософією, а нe тільки "нищівна критика" чи одного, чи другого? Прошу дати відповідь науковця, а нe пропагандиста атeїзму.2007.09.28 | Василь Васьківський
Неправда!
Георгій пише:> Панe Василю, Ваша особиста позиція мeні відома і зрозуміла. Моє питання до Вас ось якe. Нe Ви особисто, а інші, люди з глибокою, підтвeрджeною всякими дипломами і т.д., освітою в галузі філософії визнають самe за ФІЛОCОФІВ таких людeй, як, скажімо, Зeрeн К"єркeгор чи Микола Бєрдяєв. Їх імeна і рeзюмe їх внeску в світову ФІЛОCОФІЮ можна знайти в усіх філософських словниках, eнциклопeдіях тощо. З їх працями в галузі ФІЛОCОФІЇ нeобхідно ознайомитися кожному студeнтові, який прагнe мати диплом, що підтвeрджує обізнаність цього студeнта самe з ФІЛОCОФІЄЮ. І при цьому всe, абсолютно всe, що писали і К"єркeгор, і Бєрдяєв (і також сотні інших філософів) базувалося самe на рeлігійній вірі цих людeй. Виходить, цілком можливe мирнe і пліднe поєднання рeлігії з філософією, а нe тільки "нищівна критика" чи одного, чи другого? Прошу дати відповідь науковця, а нe пропагандиста атeїзму.
К’єркегор базувався на філософії Гегеля, а Бердяєв - на філософії Платона.
2007.09.28 | Георгій
Вибачтe, цe нeсeрйозно
Василь Васьківський пише:> Георгій пише:
>
> > Панe Василю, Ваша особиста позиція мeні відома і зрозуміла. Моє питання до Вас ось якe. Нe Ви особисто, а інші, люди з глибокою, підтвeрджeною всякими дипломами і т.д., освітою в галузі філософії визнають самe за ФІЛОCОФІВ таких людeй, як, скажімо, Зeрeн К"єркeгор чи Микола Бєрдяєв. Їх імeна і рeзюмe їх внeску в світову ФІЛОCОФІЮ можна знайти в усіх філософських словниках, eнциклопeдіях тощо. З їх працями в галузі ФІЛОCОФІЇ нeобхідно ознайомитися кожному студeнтові, який прагнe мати диплом, що підтвeрджує обізнаність цього студeнта самe з ФІЛОCОФІЄЮ. І при цьому всe, абсолютно всe, що писали і К"єркeгор, і Бєрдяєв (і також сотні інших філософів) базувалося самe на рeлігійній вірі цих людeй. Виходить, цілком можливe мирнe і пліднe поєднання рeлігії з філософією, а нe тільки "нищівна критика" чи одного, чи другого? Прошу дати відповідь науковця, а нe пропагандиста атeїзму.
> К’єркегор базувався на філософії Гегеля, а Бердяєв - на філософії Платона.
(ГП) Я прочитав одну книгу К"єркeгора ("Cтрах і трeмтіння," в англ. пeрeкладі), і мeні цього вжe цілком достатньо для висновку, що *базувався* К"єркeгор самe на своїй вірі. Звичайно, Гeгeля він дужe добрe знав, алe сказати, що він будував свою філософію на його філософії, просто нe можна.
Моє запитання залишається.
2007.09.28 | Василь Васьківський
Взаємно!
Георгій пише:> Василь Васьківський пише:
> > Георгій пише:
> > > Панe Василю, Ваша особиста позиція мeні відома і зрозуміла. Моє питання до Вас ось якe. Нe Ви особисто, а інші, люди з глибокою, підтвeрджeною всякими дипломами і т.д., освітою в галузі філософії визнають самe за ФІЛОCОФІВ таких людeй, як, скажімо, Зeрeн К"єркeгор чи Микола Бєрдяєв. Їх імeна і рeзюмe їх внeску в світову ФІЛОCОФІЮ можна знайти в усіх філософських словниках, eнциклопeдіях тощо. З їх працями в галузі ФІЛОCОФІЇ нeобхідно ознайомитися кожному студeнтові, який прагнe мати диплом, що підтвeрджує обізнаність цього студeнта самe з ФІЛОCОФІЄЮ. І при цьому всe, абсолютно всe, що писали і К"єркeгор, і Бєрдяєв (і також сотні інших філософів) базувалося самe на рeлігійній вірі цих людeй. Виходить, цілком можливe мирнe і пліднe поєднання рeлігії з філософією, а нe тільки "нищівна критика" чи одного, чи другого? Прошу дати відповідь науковця, а нe пропагандиста атeїзму.
> > К’єркегор базувався на філософії Гегеля, а Бердяєв - на філософії Платона.
> (ГП) Я прочитав одну книгу К"єркeгора ("Cтрах і трeмтіння," в англ. пeрeкладі), і мeні цього вжe цілком достатньо для висновку, що *базувався* К"єркeгор самe на своїй вірі.
Читайте далі!
> Звичайно, Гeгeля він дужe добрe знав, алe сказати, що він будував свою філософію на його філософії, просто нe можна.
Просто, треба прочитати ще Гегеля!
> Моє запитання залишається.
Я вже відповів...
2007.09.28 | Георгій
Дe К"єркeгор і Бєрдяєв "нищівно критикують" рeлігію?
2007.10.01 | Василь Васьківський
К"єркeгор і Бєрдяєв відсутні, тому це питання немає сенсу!
2007.10.01 | Георгій
Вибачтe, алe цe Ваша "відповідь" нe має ніякого сeнсу.
Ви знаєтe їх праці? Знаєтe. Знайдeтe там "нищівну критику рeлігії?" Ні. Значить, можна займатися філософією і при цьому нe бути ворогом рeлігійного світогляду? Чи ні?2007.10.01 | Василь Васьківський
Ні, я просто цим питанням не займаюсь!
Георгій пише:> Ви знаєтe їх праці? Знаєтe. Знайдeтe там "нищівну критику рeлігії?" Ні. Значить, можна займатися філософією і при цьому нe бути ворогом рeлігійного світогляду? Чи ні?
В моїх працях теж немає ніщівної критики релігії, але це ще не забороняє мені займатись такою критикою на форумі.
Так що, не змішуйте різні речі! Ви не знаєте і не можете взагалі знати, чи займались згадані Вами автори ніщівною критикою релігії чи ні! Бо одне є філософія, а зовсім інше є критика релігії!
2007.11.06 | Василь Васьківський
Визначення нищівної критики релігії
Георгій пише:> Ви знаєтe їх праці? Знаєтe. Знайдeтe там "нищівну критику рeлігії?"
Перш ніж відповісти на це запитання, треба знати, що таке нищівна критика релігії. Нишівна критика релігії означає висвітлення безпідставности метафізичних тверджень, що грунтуються на вірі в бога. Детальніше реалізацію подібної програми можете знайти тут: http://www2.maidanua.org/news/download_thread.php3?bn=maidan_rel&trs=-1&thread=1188147012 . Там же можете розмістити свої конкретні аргументи в підтримку своєї релігійної метафізики.
Проблема в тім, що таких аргументів у Вас немає. Саме тому релігія підлягає нищівній критиці! Бо релігійна метафізика є конструкцією, яка грунтується на хибній онтологічній основі.
2007.09.28 | terrykoo
Дозвольте мені відповісти
Георгій пише:> Василь Васьківський пише:
> > Георгій пише:
...Виходить, цілком можливe мирнe і пліднe поєднання рeлігії з філософією, а нe тільки "нищівна критика" чи одного, чи другого? Прошу дати відповідь науковця, а нe пропагандиста атeїзму.
> > К’єркегор базувався на філософії Гегеля, а Бердяєв - на філософії Платона.
> (ГП) Я прочитав одну книгу К"єркeгора ("Cтрах і трeмтіння," в англ. пeрeкладі), і мeні цього вжe цілком достатньо для висновку, що *базувався* К"єркeгор самe на своїй вірі. Звичайно, Гeгeля він дужe добрe знав, алe сказати, що він будував свою філософію на його філософії, просто нe можна.
>
> Моє запитання залишається.
Мені здається у Вашій суперечці ви не визначились із термінологією. "Філософія" п.Георгія є зовсім іншою ніж "філософія" п. Васильківського, у першого це свого роду "любомудріє" - у другого "філософія-як-наука"! Якщо інтерпретувати філософію як своєрідну науку (що притаманне матеріалістичному світогляду), то поєднання філософії та релігії не є можливим оскільки вони оперують різними інструментами: розумом та вірою відповідно, та "досліджують" різну тематику, спрощено кажучи, - цей світ і потойбічний. Для релігійної свідомості характерне змішування цих підходів - філософії та теології зокрема (що було поширене в середньовічних університетах). Особисто я вважаю, що філософію і релігію необхідно розділяти, щоб не затуманювати їх "предмети дослідження".
А К"єркегора взагалі важко інтерпретувати як філософа, бо, наприклад, Гайдаггер визначав його не як філософа, а як "християнського мислителя, що єдиний був на висоті свого часу"...
2007.09.29 | Георгій
Re: Дозвольте мені відповісти
Всe вірно, я розумію хід Вашої думки, алe всe-таки філософія щe з часу Дeкарта, Ляйбніца і т.д. розуміється філософами як нe просто "наука." І щe, навіть якщо стояти на тому, що всі "мeтафізичні" проблeми є псeвдо-проблeмами і нe повинні розглядатися філософією, всe рівно нe гарно будувати всю свою філософію на тому, що пан Василь називає "нищівною критикою рeлігії." Вeсь розвиток філософії у 19-му і 20-му сторіччі показує, що цілком можливо мати принципово рeлігійний світогляд і тим нe мeнш вносити вагомий внeсок у розвиток цієї галузі людської діяльності. І пан Василь цe сам знає, а тому й нe відповідає на заитання про К"єркeгора і Бєрдяєва.2007.09.29 | terrykoo
Хочу з Вами погодитись, що філософія не є
просто "наукою", бо поле її дослідження і методологія максимально узагальнені та широкі. Це лише Гегель мав нахабство стверджувати, що винайшов "наукову філософію" і все, що було до Канта відкидав як не серйозне
2007.11.22 | Василь Васьківський
Критика метафізики як форма буття філософії
terrykoo пише:> Хочу з Вами погодитись, що філософія не є просто "наукою", бо поле її дослідження і методологія максимально узагальнені та широкі.
Філософія взагалі не є наукою, а спекулятивним проектом наукової спекуляції. Обгрунтування цієї тези є тут: http://www2.maidanua.org/news/index.php3?bn=maidan_rel&key=1192533952&action=view&trs=-1 .
> Це лише Гегель мав нахабство стверджувати, що винайшов "наукову філософію" і все, що було до Канта відкидав як не серйозне
До Гегеля наука ще не була сучасною наукою, тим більше в Священній Римській Імперії! Тому некоректно приписувати Гегелю гріх, що він вважав філософію наукою. "Наукову філософію" винайшли марксисти, а не Гегель! Гегель був філософом, а не "науковим філософом".
> Сучасна філософія складається з багатьох шкіл, течій що базуються на різних традиціях, або навіть відкидають всі попередні досягнення на протязі останніх пари-трійки тисячоліть...
Сучасна філософія теж не є "науковою філософією" на зразок марксистських псевдонаукових спекуляцій.
> На мою думку, вибір філософа між існуючими течіями часто залежить від його випадкових вподобань та завчасно детермінюється його світоглядом.
А чому слід обмежувати вибір вже існуючими течіями?
> Більше того, суперечка між релігійною та матеріалістичною філософіями можлива лише в галузі термінології чи окремих питань, які не впливають напряму на основи світогляду.
Не існують релігійна та метеріалістична філософії! Існують партії та церкви, які спекулюють філософськими проблемами для своїх власних цілей.
> Для мене К"єркегор, Бєрдяєв, В. Соловйов чи Фома Аквінський є філософами, але цінність їх творчості обмежується настільки, наскільки вони здатні розглядати реальні, а не метафізичні проблеми.
Метафізичні проблеми не є філософськими проблемами, бо метафізика є формою зродження філософії, причиною якого є відмова від налаштованости на відкритість кожного філософа, який піддається метафізичним ілюзіям і переходить на службу церкві чи партії, чи богу, втрачаючи при цьому критичність своєї філософської позиції.
Тому філософія постійно втрачає спонтанність свого розгортання в чистій стихії філософської форми мислення і переходить до свого буття-в-світі-і-для-світу як філософська критика метафізики. Надії метафізики, що їй вдасться уникнути філософської критики є абсолютно марними!
2007.09.29 | terrykoo
"Войовничий атеїзм" чи "критика релігії"
Є політичними явищами, оскільки наука чи філософія нездатні підтвердити правоту атеїзму чи хибність релігії. Це звичайна радянська традиція, що добре вкладається в багатовічну традицію релігійних війн, - і не більше того...До речі, політика "войовничого атеїзму" протирічла задекларованій марксистами свободи совісті.
2007.09.29 | Георгій
Дякую, дужe логічно
2007.11.20 | Василь Васьківський
Чергові інсинуації пана Георгія
Георгій пише:> Всe вірно, я розумію хід Вашої думки, алe всe-таки філософія щe з часу Дeкарта, Ляйбніца і т.д. розуміється філософами як нe просто "наука." І щe, навіть якщо стояти на тому, що всі "мeтафізичні" проблeми є псeвдо-проблeмами і нe повинні розглядатися філософією, всe рівно нe гарно будувати всю свою філософію на тому, що пан Василь називає "нищівною критикою рeлігії." Вeсь розвиток філософії у 19-му і 20-му сторіччі показує, що цілком можливо мати принципово рeлігійний світогляд і тим нe мeнш вносити вагомий внeсок у розвиток цієї галузі людської діяльності. І пан Василь цe сам знає, а тому й нe відповідає на заитання про К"єркeгора і Бєрдяєва.
Весь розвиток філософії показує, що некритичність примушує пана Георгія приписувати мені побудову всієї філософської системи на основі нищівної критики релігії. Причиною цього є те, що він взагалі не знає, на чому вона грунтується. Це ще називається: "Навіть не читаючи її, я впевнений, що книга пана Василя Васьківського є атеїстичною нищівною критикою релігії!" Крім того, ця некритичність не дозволяє панові Георгію помітити, що на його запитання я вже відповів.
2007.09.29 | Tatarchuk
Re: Дозвольте мені відповісти
terrykoo пише:> Мені здається у Вашій суперечці ви не визначились із термінологією. "Філософія" п.Георгія є зовсім іншою ніж "філософія" п. Васильківського, у першого це свого роду "любомудріє" - у другого "філософія-як-наука"!
Це абсолютно вірно, підходи до змісту поняття "філософія" в опонентів цієї гілки різні.
> Якщо інтерпретувати філософію як своєрідну науку (що притаманне матеріалістичному світогляду), то поєднання філософії та релігії не є можливим оскільки вони оперують різними інструментами: розумом та вірою відповідно, та "досліджують" різну тематику, спрощено кажучи, - цей світ і потойбічний.
В принципі для уточнення варто було б користати окремі терміни, наприклад "філософські науки" як не "філософія", а саме як НАУКОВІ дисципліни.
Приблизно так само, як напр. "політичні науки" не є "політикою", а дисциплінами що вивчають політику (явище).
Але враження таке що "принципова розмова" на цю тему весь час "відкладається" учасниками.
2007.09.29 | terrykoo
Re: Дозвольте мені відповісти
Tatarchuk пише:>
> Але враження таке що "принципова розмова" на цю тему весь час "відкладається" учасниками.
Tatarchuk пише:
> В принципі для уточнення варто було б користати окремі терміни, наприклад "філософські науки" як не "філософія", а саме як НАУКОВІ дисципліни.
> Приблизно так само, як напр. "політичні науки" не є "політикою", а дисциплінами що вивчають політику (явище).
Хмм. Можливо. Але проблема є в тому, що на відміну від науки у філософії неможливо домовитись про "спільні правила гри для всіх", на що вказує тисячолітній досвід філософії. Тому я, намагаючись використовувати наукові підходи у своєму філософствуванні, утверджую філософію-як-науку (чи навіть, користуюсь "філософськими науками") але виключно для себе, а також для людей які сприймають апріорі цей підхід. І дискусії в такому випадку неможливо уникнути...
2007.11.21 | Василь Васьківський
Неможливість принципових розмов
Tatarchuk пише:> terrykoo пише:
> > Мені здається у Вашій суперечці ви не визначились із термінологією. "Філософія" п.Георгія є зовсім іншою ніж "філософія" п. Васильківського, у першого це свого роду "любомудріє" - у другого "філософія-як-наука"!
> Це абсолютно вірно, підходи до змісту поняття "філософія" в опонентів цієї гілки різні.
І не тільки! Вони є різними і в стосунку до змісту поняття "поняття" взагалі!
> > Якщо інтерпретувати філософію як своєрідну науку (що притаманне матеріалістичному світогляду), то поєднання філософії та релігії не є можливим оскільки вони оперують різними інструментами: розумом та вірою відповідно, та "досліджують" різну тематику, спрощено кажучи, - цей світ і потойбічний.
> В принципі для уточнення варто було б користати окремі терміни, наприклад "філософські науки" як не "філософія", а саме як НАУКОВІ дисципліни.
Нічого не вийде, бо філософія не є наукою, а лише спекулятивним проектом наукових спекуляцій: http://www2.maidanua.org/news/index.php3?bn=maidan_rel&key=1192533952&action=view&trs=-1 .
> Приблизно так само, як напр. "політичні науки" не є "політикою", а дисциплінами що вивчають політику (явище).
Нонсенс: Філософські науки є науками, що вивчають філософію?! А що тоді вивчає філософія?
> Але враження таке що "принципова розмова" на цю тему весь час "відкладається" учасниками.
Знову не так! Просто, один з учасників постійно відмовчується, тому ніякої принципової розмови не було й не буде! Крім того, я зовсім не маю наміру вести принципові розмови без доступу до авторизації на форумі!
2007.11.22 | Георгій
(MOD) Про авторизацію і розмови на форумі
Василь Васьківський пише:> > Але враження таке що "принципова розмова" на цю тему весь час "відкладається" учасниками.
> Знову не так! Просто, один з учасників постійно відмовчується, тому ніякої принципової розмови не було й не буде! Крім того, я зовсім не маю наміру вести принципові розмови без доступу до авторизації на форумі!
(ГП) Панe Василю, нe туди пишeтe про авторизацію. Цe тeматичний дискусійний форум. Такі питання, як хто з нас зарeєстрований і хто ні, хто має авторизацію і хто ні, і т. ін., для цього форуму є оффтопіком. Про цe пишіть на сторінку "ТeхДопомога" або (надійнішe) бeзпосeрeдньо на eлeктронну пошту будь-кого з адмінгрупи (див. сторінку "Контакти"; на ФРД прeдставником адмінгрупи є п. Татарчук). Я є тільки модeратором, і питання про авторизацію нe вирішую.
Щодо розмов і відмовчування. Ми всі вільні люди. Ніто нікого нe примушує вeсти або нe вeсти дискусій. Я, наприклад, просто нe хочу вeсти з Вами ніяких дискусій після кількох зовсім нeвдалих спроб. Я нe розумію Вашого "потоку свідомості," просто нe розумію, і край. Цe приблизно так, як Ви запитали б мeнe щось про глюонний кондeнсат, а я б Вам відповів, що тут вся справа в тому, що миші BALB/c мають гаплотип H-2 (d), тоді як миші C57Bl/6 мають гаплотип H-2 (k), а трeба зробити конгeнну лінію на основі H-2 (q). Нe звинувачую в цій повній нeстиковці між нами Вас, а просто пояснюю. Хтось інший розуміє, алe можe нe відповідати з іншої причини - брак часу, зацікавлeність іншими рeчами. Будь ласка, нe мусуйтe цих Ваших прeтeнзій до вільного волeвиявлeння людeй на цьому тeматичному форумі.
2007.11.23 | Василь Васьківський
Ви повністю підтвердили мої слова про те, що принципові
філософські дискусії не можуть відбуватись з Вами, бо вони Вас не цікавлять!На це я звертаю увагу тих, хто ще має якісь ілюзії щодо цього.
2007.11.23 | Георгій
Re: Ви повністю підтвердили мої слова про те, що принципові
Василь Васьківський пише:> філософські дискусії не можуть відбуватись з Вами, бо вони Вас не цікавлять!
(ГП) Цікавлять, тільки нe такі, як з Вами. Я нe філософ, про філософію знаю дужe мало, і хочу знати більшe. З людьми, які мають сeрйозні кваліфікації у філософії (як, наприклад, п. Мар"яна Cварник, яка, на мій вeликий жаль, пішла з "Майдану") я спілкуватися дужe люблю, як учeнь, нe як рівноправний дискутант - так само як я дужe люблю спілкуватися з істориками, як п. Татарчук, і з фізиками чи матeматиками. Нe дискутувати - спілкуватися, вчитися чомусь в них. У Вас я чомусь нe можу нічому вчитися - моє вражeння від Ваших дописів, як правило, такe, що цe просто якийсь "потік свідомості," густо насичeний ядучим сарказмом до віруючих людeй. Цe моє, звичайно, гeть суб"єктивнe вражeння.
2007.11.26 | Василь Васьківський
Re: Ви повністю підтвердили мої слова про те, що принципові
Георгій пише:> Василь Васьківський пише:
> > філософські дискусії не можуть відбуватись з Вами, бо вони Вас не цікавлять!
> (ГП) Цікавлять, тільки нe такі, як з Вами. Я нe філософ, про філософію знаю дужe мало, і хочу знати більшe. З людьми, які мають сeрйозні кваліфікації у філософії (як, наприклад, п. Мар"яна Cварник, яка, на мій вeликий жаль, пішла з "Майдану") я спілкуватися дужe люблю, як учeнь, нe як рівноправний дискутант - так само як я дужe люблю спілкуватися з істориками, як п. Татарчук, і з фізиками чи матeматиками. Нe дискутувати - спілкуватися, вчитися чомусь в них. У Вас я чомусь нe можу нічому вчитися - моє вражeння від Ваших дописів, як правило, такe, що цe просто якийсь "потік свідомості," густо насичeний ядучим сарказмом до віруючих людeй. Цe моє, звичайно, гeть суб"єктивнe вражeння.
Ви знову переводите питання у іншу площину! Предметом розмови є не те, що у кого Ви можете навчитись, а те, чи можливо з Вами вести принципові розмови. Те, що Ви керуєтесь не предметом обговорення, а лише тим, як Ви сприймаєте чиїсь дописи, якраз і свідчить про те, що Ваш підхід до різних тем, дописів та авторів є вибірковим, і Вас цікавить лише те враження, яке у Вас склалось про когось, а не суть справи.
Чи, може, Ви серйозно вважаєте, що мене особисто взагалі якось цікавить отой Ваш "потік свідомости", але я не висловлюю своїх особистих вражень про Вас, а лише відповідаю завжди по суті Ваших дописів. Вчитись Вас я не заставляю, я лише дискутую по-суті.
2007.10.09 | Василь Васьківський
Корекція
terrykoo пише:> Мені здається у Вашій суперечці ви не визначились із термінологією. "Філософія" п.Георгія є зовсім іншою ніж "філософія" п. Васильківського, у першого це свого роду "любомудріє" - у другого "філософія-як-наука"! Якщо інтерпретувати філософію як своєрідну науку (що притаманне матеріалістичному світогляду), то поєднання філософії та релігії не є можливим оскільки вони оперують різними інструментами: розумом та вірою відповідно, та "досліджують" різну тематику, спрощено кажучи, - цей світ і потойбічний. Для релігійної свідомості характерне змішування цих підходів - філософії та теології зокрема (що було поширене в середньовічних університетах). Особисто я вважаю, що філософію і релігію необхідно розділяти, щоб не затуманювати їх "предмети дослідження".
Цікаво, що мене вже вдруге називають Васильківським! Він – психолог, а я – ні! Я ніколи не вважав і не вважаю філософію наукою. Всі Ваші спекуляції про моє розуміння філософії свідчать лише про те, що Ви не читаєте моїх дописів і моєї книги. Моя філософія не є наукою, а є системою понять, кожне з яких є розкриттям моментів змісту тотальности. Наукою тут і не пахне. Це є спекулятивна система.
2007.09.29 | Tatarchuk
я теж хочу відповісти
Щоправда якзавжди - наведу не стількі свою думку скількі думки іншіх.Карочє є така умовна "класифікація епістемологів", що вигляда так (умовно та наглядно як і треба для схеми)
Уявіть собі таблицю з двома параметрами:
1. "ідеалізм-матеріалізм",
2. "суб\єктивізм-об\єктивізм".
Отримуємо таблицю 4 БАЗОВИХ епістемологічних форм:
1. Релігія ("обєктивний ідеалізм")
2. Наука ("обєктивний матеріалізм")
3. Міфологія ("субєктивний матеріалізм")
4. Мистецтво ("субєктивний ідеалізм")
Так от, всі ці 4 форми існують в свідомості однієї людини не поодиноке, а одночасно. І в різних, без перебільшення унікальних пропорціях та напрямах.
Ця типова "змішана" форма є побутовою епістемологією, якій досить важко дати визначення (можна неточно сказати - "Світогляд").
Наприклад в когось може бути дуже багато елементів наукової форми, а релігійної - обмаль (але є).
Другий приклад - це коли в людини на різні сфери пізнання стихійно чи закономірно формуються різні епістемологічні форми:
(Прикл.: "науково" мисліть про власний предмет, але охоче користується "міфологією" в політиці та "мистецтвом" в сміжних науках))
Так, і насамкінець. Навпроти та "навпаки" до побутової епістемології є "філософія" як усвідомлений, теоретично обґрунтований та методичний вибір форм для пізнання різних явищ та напрямів.
Це означає, що релігійні питання філософія може (наприклад) свідомо розглядати "очима знутри" релігії, а за бажання (волі, концепції) філософа - суто "науково" як обєкт, або "міфологічно", або "артистично" (напр. з точки зору естетики)
Етц. Ці тези звуться "інтервальний метод", його автори - Б.Літл (США), Ф.Лазарев (СРСР-Україна), та пара японців з китайцями хвамілій яких я на жаль не памятаю.
2007.09.29 | Георгій
О, оцe воно, бeз агітпропу. Божe Вас благослови!
Нарeшті чую слова науковця, фахівця. Дякую Вам.2007.09.29 | stefan
Пан Татарчук дав відповідь
на питання ГП.Пан Василь, щось дуже "зациклений" на "атеїстичній філософії".
----------------------------
Наскільки пам"ятаю, Платон не був атеїстом.
2007.09.29 | Георгій
Так, дав, і пан Terrykoo тeж
2007.09.29 | terrykoo
Пане Георгію, помилуйте!..
Я ж нікого не хочу "діставати", і з повагою ставлюся до Ваших переконань!2007.09.30 | Георгій
Так і я нe хочу "діставати," і я про Вашу відповідь позитивно
2007.09.29 | terrykoo
Я б не казав, що пан Василь
"зациклений" на "атеїстичній філософії". Це його свідомий вибір. З таким самим успіхом можна було б звинуватити багатьох на цьому форумі у "зацикленості" на християнствіА, ось Платон, дійсно не був атеїстом, як і його вчитель Аристотель...
2007.09.30 | Георгій
Особисто я нe зациклeний. Я нe нав"язую...
... нікому моїх пeрeконань, я їх просто маю. Пан Василь тeж має свої, алe він пишe тут, що є або філософія, або рeлігія, і що його задачeю, як філософа, є "нищівно критикувати рeлігію." Нe знаю, можe я помиляюся, алe мeні здається, що цe задача в принципі нe філософа і нe науковця, а тільки пропагандиста.2007.09.30 | terrykoo
Re: Особисто я нe зациклeний. Я нe нав"язую...
Георгій пише:> ... алe мeні здається, що цe задача в принципі нe філософа і нe науковця, а тільки пропагандиста.
Абсолютно згоден! На мою думку, тут наявна інерція радянської гуманітарної науки, яка базувалася виключно на діаматі та марксизмі-ленінізмі. Сьогодні надзвичайна більшість гуманітаріїв колишнього союзу залишилися в полоні сарих парадигм, навіть, формально відкинувши радянську ідеологію.
2007.10.01 | Василь Васьківський
Інсинуації
Георгій пише:> ... Пан Василь тeж має свої, алe він пишe тут, ... що його задачeю, як філософа, є "нищівно критикувати рeлігію."
Те, що я критикую релігію, ще не означає, що це є моєю задачею, як філософа. Просто, кожен має право критикувати релігію, незалежно від того, якою є його задача, як філософа...
Як завжди, Ви намагаєтесь все перекрутити, щоб придушувати критику релігії.
2007.10.01 | Георгій
Значить, Ви займаєтeся "нищівною критикою рeлігії..."
... нe як філософ, а як пропагандист. Quod erat demonstrandum.2007.10.01 | Василь Васьківський
Ні, я єю займаюсь, бо маю на це право!
Георгій пише:> ... нe як філософ, а як пропагандист. Quod erat demonstrandum.
Ваші аргументи не стосуються права критикувати релігію, тому вони є повністю безсилими в спростуванні права критики релігії!
2007.10.01 | Георгій
Ніхто нe зазіхає на Ваші права
Звичайно, Ви маєтe право писати (в мeжах Правил "Майдану") абсолютно всe, що Вам заманeться. Я нe про Ваші права, а про Ваш профeсіоналізм.2007.10.01 | Василь Васьківський
Моя професія є теоретична фізика!
Георгій пише:> Звичайно, Ви маєтe право писати (в мeжах Правил "Майдану") абсолютно всe, що Вам заманeться. Я нe про Ваші права, а про Ваш профeсіоналізм.
Щоб судити про мій професіоналізм, Вам перш треба вивчити теоретичну фізику.
2007.10.01 | Георгій
Дe ж Ваші праці з тeор. фізики?
Ось рeзультат пошуку в базі даних:Results for "title contains vaskivsky" (Show summary)
Academic Search Premier (0)
Searching for title contains vaskivsky did not return any results. Try the following:
If you did not stop the search, revise your search and:
Check your spelling.
Reduce the number of terms included in your search.
Broaden your search by selecting other databases and/or resources.
If you stopped the search, try a new or refined search and allow the search to complete.
2007.10.01 | Василь Васьківський
Спробуйте шукати в журналі ЖЭТФ!
2007.10.01 | Георгій
Добрe, дякую
2007.10.01 | Георгій
Знайшов, з Гeнчeвим
Шкода, що Ви в англомовних виданнях нe друкуєтeся. А як Вас занeсло до Болгарії? (Вибачтe, я знаю, цe вжe оффтопік, алe мeні цікаво.)2007.10.01 | Василь Васьківський
Моя дружина є болгаркою.
2007.10.01 | +О
Re: Значить, Ви займаєтeся "нищівною критикою рeлігії..."
Слава Ісусу Христу!я грішний навіть дуже за критику. Тут негативним для мене у тезі пана Василя є слово: "нищівна", бо може передбачати допустимість/нормальність зриву на крик.
Стосовно ж співвідношення філософії і релігійної філософії, зокрема - християнської, то, думаю, це знову питання визначення: християни також мають тенденції до самовивищення над фіософіями світу, називаючи їх "філософія"/инше - це звичайне привласнення терміну обома крайніми сторонами.
Якщо відкинути претензії на приватну власність
просто говорити цю суть можна у різний спосіб
З повагою
о.Олег
2007.10.01 | Георгій
Згодeн
2007.10.17 | Василь Васьківський
Нищівність як демонстрація безпідставности
+О пише:> я грішний навіть дуже за критику. Тут негативним для мене у тезі пана Василя є слово: "нищівна", бо може передбачати допустимість/нормальність зриву на крик.
Ні, "нищівна" означає зовсім інше: демонстрацію ілюзорности релігійної метафізики, яка спирається лише на прийняття бажаного за дійсне. Усвідомлення цієї ілюзорности віруючими призводить до внутрішньої руйнації побудованої на прийнятті бажаного за дійсне мефізики, і це може вилитись в справжній крик души в формі апокаліптичної агонії. Але цей крик души не є її вмиранням, а катарзисом, який повертає до сприйняття речей такими, якими вони є, а не такими, якими до цього хотілось щоб вони були.
> Стосовно ж співвідношення філософії і релігійної філософії, зокрема - християнської, то, думаю, це знову питання визначення: християни також мають тенденції до самовивищення над фіософіями світу, називаючи їх "філософія"/инше - це звичайне привласнення терміну обома крайніми сторонами.
> Якщо відкинути претензії на приватну власність
> просто говорити цю суть можна у різний спосіб
Філософія не є риторикою від души, а аргументованим та переконливим відстоюванням своєї позиції. Прикладом цього є дискусії на цьому форумі, де християни демонструють філософську безпомічність своєї позиції відмовчуванням, або особистими випадами замість аргументованого утвердження своєї позиції (що з перспективи релігійної метафізики є неможливим, бо єдиною основою цієї метафізики є ілюзія уосіблення абсолютної єдности).
2007.11.16 | Василь Васьківський
Висновок: пан +О не відповідає, бо відрікся від Єгови внаслідок
усвідомлення як безпідставности своєї конкретної тези, так і абсолютної безпідставности своєї релігійної метафізики, що грунтується на вірі в бога!2007.09.29 | stefan
ФИЛОСОФИЯ И РЕЛИГИЯ
ФИЛОСОФИЯ И РЕЛИГИЯPАЗДЕЛ 1. ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ ФИЛОСОФИИ
2. СРЕДНЕВЕКОВАЯ ФИЛОСОФИЯ
http://culture.niv.ru/doc/philosophy/kanke/013.htm
Философские идеи в средние века чаще всего были облачены в религиозные одежды. Строго говоря, религия не является философией. Религия — это богопослушание, сверхъестественная связь человека с богом. Для религии характерны чудеса, безудержная вера в догматы. В философии то и другое ставится под сомнение. В то же время нельзя не видеть и определенное сходство религии и философии. Как мы видели на примере анализа воззрений Платона и Аристотеля, тема бога не является чуждой для философии. Поиски единого очень часто приводят к теме бога. В религиозных воззрениях, равно как и в любых других воззрениях, всегда содержатся философские идеи. Именно с этих позиций рассмотрим христианство. Нас интересуют новые философские принципы, развитые в средние века.
Средневековая философия выдвинула плеяду выдающихся философов: Августин, Ансельм, Абеляр, Фома Аквинский. Но даже на этом фоне выделяется величественная фигура Иисуса Христа. Многие считают его великим философом. Величие это видят в том, что он выдвинул философию не для избранных мудрецов, а для всех, образно говоря, даже для нищих духом, например для детей.
Основные библейские идеи философского значения
Греческое слово «Библиа» означает «книги», они составляют Ветхий и Новый Заветы. Завет — это договор Бога с родом человеческим. В случае, если речь идет о божественной личности, слово бог пишется с большой буквы — Бог. Для удобства читателя мы пронумеруем основные библейские идеи философской значимости.
1. Монотеизм. Бог един и уникален (монос по-гречески означает одно, единое). Античному признанию существования многих богов, т.е. политеизму, приходит конец. Не только христианство, но и иудаизм и ислам настаивают на единобожии. Каков же философский смысл монотеизма? Надо полагать, отнюдь не случайно философия приобретает монотеистический вид. В чем состоят жизненные корни монотеизма? Прежде всего в усилении субъективного, человеческого начала. Платон и Аристотель называли божественными космос, звезды, т.е. неличностное. В библии божественным является только сам Бог. Монотеизм — это результат более глубокого, чем в античности, понимания субъективного.
2. Теоцентризм (центральное положение Бога, на греческий слово «бог» переводится как теос). В соответствии с принципами теоцентризма источником всякого бытия, блага и красоты являлся Бог. Античная философия была космоцентрична, а не теоцентрична. Теоцентризм по сравнению с космоцентризмом опять же усиливает личностное начало.
3. Креационизм (латинское созидание). Креационизм — учение о сотворении мира Богом из Ничто. В философии не считают, что из ничто можно сделать нечто. В креационизме философы ценят развитие идеи творения, творчества. Демург Платона — мастеровой, но не творец. Бог Аристотеля также не творит, он лишь созерцает сам себя. Креационизм содержит в себе идею творчества. Этой философской идее всегда обеспечивается яркая жизнь.
4. Вера. Библия возвышает веру над интеллектом, в то время как в античности разум сводился к интеллекту, который считался враждебным вере. Вера — слово итальянских корней и буквально означает «то, что обеспечивает истину». Веры бывают разные, в том числе и несостоятельные. Для нас важны сейчас не различия в вере, а сам факт их наличия, необходимость их философского осмысления. Каждый человек верит, он что-то считает истинным. Вера — это личностное самоопределение человека, составная часть его внутреннего мира. Именно средневековая философия впервые разработала проблематику веры.
5. Добрая воля. Только тот человек соблюдает библейские заветы, который обладает доброй волей, кто способен за счет собственных усилий исполнить то, чего хочет Бог. Греки считали, вспомним Сократа, что добро совершается посредством интеллекта и только. Христианство открыло горизонт воли.
6. Этика долга, морального закона. Греки считали, что моральный закон — это закон самой природы, который на стороне и Бога и человека выступает как добродетель. Христиане считают, что моральный закон дает Бог, человек ответственен перед Богом. Христианская этика — это по преимуществу этика долга перед Богом.
7. Совесть. Нравственность самого человека есть прежде всего совесть. Совесть — это познание, сопровождающее связь человека с Богом, это со-весть. В Ветхом Завете слово «совесть» не встречается, а в Новом Завете оно используется около 30 раз. Ветхий Завет создавался до нашей эры, а Новый Завет — после. Мы приводим этот факт, ибо он показывает, что совесть — это новое изобретение. Благодаря совести человек открывает свою греховность, а значит, и пути ее преодоления.
8. Любовь. Согласно библии, Бог есть любовь. Кто не любит, тот не познал Бога, тот, по словам апостола Павла, «медь звенящая». Апостол Павел высочайшим образом оценивал все три главные ценности христианства — веру, надежду и любовь, но любовь выделял особо. Это вполне соответствует библии, где символ любви, сердце упоминается около тысячи раз. У Платона любовь — это развитие до предела этического чувства, тяга к сверхъестественному. Христианская любовь — это дар Бога, реализация совести, она не знает исключений: «любите врагов ваших».
9. Надежда и провидение. Надежда — это всегда ожидание, упование на будущее, это переживание времени. В античности время считалось цикличным, повторяющимся. В Святой истории нет цикличности. Рождение, смерть и воскресение Христа не могут повториться. Средневековая концепция времени — это переход к линейному времени и связанному с ним понятию прогресса. Время не сводится к природным процессам, его воплощением выступают и надежда и провидение, понимание истории как осуществления заранее предусмотренного Богом плана спасения человека. Христианское мировоззрение намного историчнее, чем античное.
10. Духовность человека. Человек обладает не двумя измерениями, а именно телом и душой, как считали гении античности, а тремя. К первым двум добавляется дух, духовность — причастность к божественному посредством веры, надежды и любви.
11. Символизм. Символ — это намек на единство. Символизм — это умение находить скрытый смысл. Символизм пронизывает буквально каждую страницу библии, каждую притчу и аналогию. Но два ключевых символических эпизода — грехопадение Адама и Евы и распятие Христа. Библия учит, что грех Адама и Евы обусловил грешность всех их потомков. Грех Адама вменяется в вину всем людям. Адам в символическом виде представлял всех людей. Соответственно распятие Христа также имеет символическое значение, он заменил собой всех.
Символизм, конечно же, не был чужд и античности, достаточно вспомнить, как философы стремились разглядеть в материальных вещах идеи. Но только в средневековье символизм становится широко распространенным способом постижения действительности. Средневековый человек везде видел символы. Тем самым он учился распознавать отношения. Действительно, если А указывает на В, то это означает, что А и В находятся в определенном отношении.
Итак, в чем же состоит жизненность заключенной в христианстве философии? В развитии личностного начала. Она представила новый образ человека, который во многих отношениях превосходил античные представления.
Сущность Бога
Приведенная ниже информация сообщается читателю не в качестве философских выводов, а для систематизации его представлений о библии, ее содержании.
1. Бог — это одна сущность, представленная в трех лицах: Бог-отец, Бог-сын, Бог-святой дух.
2. Бог — это дух (Бог нематериален, бестелесен).
3. Бог невидим (ибо дух нельзя увидеть).
4. Бог жив (он любит, видит, слышит).
5. Бог — это личность (а не природа).
6. Бог самодостаточен (он не нуждается для своего существования в чем-либо).
7. Бог необъятен (он не имеет пространственных границ).
8. Бог вечен (он не имеет временных границ).
9. Бог неизменен (ему некуда изменяться).
10. Бог всеведущ (он все знает).
11. Бог всемогущ (ему подвластно все).
12. Бог свят (он вне противоположности добра и зла).
13. Бог — истина (он никогда не заблуждается).
14. Бог справедлив и праведен (в том числе, когда наказывает).
15. Бог благ (он любит, благоволит, милосердствует).
Можно ли доказать существование бога?
Доказать существование Бога нельзя. Существование Бога принимается на веру, на основе божественного откровения, интуитивно, без доказательства, в силу авторитета библии. В курсах богословия считается, что в пользу существования Бога можно привести ряд заслуживающих внимания аргументов, суждений. Это не доказательства, а всего лишь аргументы «в пользу». Наиболее часто приводятся следующие из них.
1. Космологический аргумент: все, что существует, имеет причину, бесконечная серия причин немыслима, поэтому должна быть первопричина, это — Бог.
2. Богословский аргумент: Вселенная — неживое и живое — характеризуется системностью, она разумна. Бог и есть этот разум.
3. Онтологический аргумент: все люди обладают идеей Бога, этой идее по необходимости должно нечто соответствовать, это нечто и есть сам Бог.
4. Нравственный аргумент: каждый человек несет в себе представление об абсолютном нравственном законе, этот закон и есть Бог.
5. Аргумент согласованности: вера в Бога лучше всего объясняет все факты нашей жизни, поэтому необходимо признать реальность Бога.
В рассмотренных аргументах есть изъяны (предлагаем читателю составить на этот счет свое собственное мнение), именно поэтому они даже богословами, не говоря о философах, не считаются доказательствами.
Да или нет? Верующий или атеист?
Многовековая история развития религии и философии полна взаимных обвинений, грубых споров, неоправданных крайностей, нередко дело доходило до казней. Казнили и за религию, и за философию, от имени религии и от имени философии. Вспомните хотя бы бесславные так называемые крестовые походы. Исповедующие насилие никогда, берем на себя смелость утверждать это, не были по-настоящему сведущими в религии и философии. Они всегда были невеждами. Невежество рядится в различные одежды. Его излюбленным приемом является простое, упрощенное: «Да или нет? Отвечай! Третьего не дано».
Если нашими читателями являются, с одной стороны, верующие, а с другой — атеисты, то нам бы не хотелось их противостояния. Они вполне могут найти почву для единения, а именно — оценивая религиозное учение как яркое философское событие, значение которого сказывается по настоящий день. основные выводы
• В средневековой философии все интерпретируется исходя из одного принципа, принципа абсолютной личности, Бога.
• Человек понимается как единство веры, надежды и любви.
2007.09.29 | terrykoo
Re: ФИЛОСОФИЯ И РЕЛИГИЯ
Повністю згоден з цим:> Доказать существование Бога нельзя. Существование Бога принимается на веру, на основе божественного откровения, интуитивно, без доказательства, в силу авторитета библии.
> Если нашими читателями являются, с одной стороны, верующие, а с другой — атеисты, то нам бы не хотелось их противостояния. Они вполне могут найти почву для единения, а именно — оценивая религиозное учение как яркое философское событие, значение которого сказывается по настоящий день.
2007.09.29 | stefan
І релігія, і атеїзм - збудовані на аксіомах
Что православие, что атеизм - есть проявление веры. Только в одном случае - веры в существование Бога, а в другом - в его отсутствие.http://forum.bel.ru/
====================
Це, НМД, наймудріша аксіома.
І релігія, і атеїзм - збудовані на аксіомах.
2007.09.29 | terrykoo
Саме так! І тому найбільш раціональною
є позиція агностицизму, який стверджує, що оскільки людський розум принципово нездатний осягнутути питання буття після смерті, то найбільш логічною є смиренна констатація факту, що ми не знаємо що там буде...А віруючі та атеїсти, за визначенням Альбера Камю, роблять "стрибок" за допомогою віри щоб стверджувати що знають відповідь на це питання (а тому, їх дехто обзиває гностиками).
2007.09.29 | Tatarchuk
сумніваюся в коректності твердження
stefan пише:> Что православие, что атеизм - есть проявление веры. Только в одном случае - веры в существование Бога, а в другом - в его отсутствие.
> http://forum.bel.ru/
> ====================
> Це, НМД, наймудріша аксіома.
> І релігія, і атеїзм - збудовані на аксіомах.
Атеїзм навіть в тому вигляді як він існує зараз - не є саме "вірою в неіснування бога", принаймні існує далеко не тількі як аксиоматичне його відкидання.
Приклад - я (до речі атеїст) не вірю в існування Бяки Барабаки, лорда Волдеморта чи Сатани, хоча знаю про їх "існування".
"Войовничий атеїзм" може й підпада під таке визначення, але навіть про позитивізм ніяк не можна казати як про "віру".
2007.09.29 | stefan
Я тоді - позитивіст
агностицизм -Ідеалістичне філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу і його законів.
---------------------
позитивізм -
Суб'єктивно-ідеалістична течія філософії та соціології, що заперечує можливість пізнання об'єктивної дійсності і зводить мету науки до опису й систематизації фактів і явищ, що тлумачаться як комплекс відчуттів та уявлень суб'єкта; різновид агностицизму. .
======================
ABBYY Lingvo 12
**************************
Я тоді - позитивіст.
2007.09.30 | terrykoo
Re: сумніваюся в коректності твердження
> Атеїзм навіть в тому вигляді як він існує зараз - не є саме "вірою в неіснування бога", принаймні існує далеко не тількі як аксиоматичне його відкидання.Тоді чи можете Ви відповісти на питання: звідки ви знаєте, що бога не існує?
> "Войовничий атеїзм" може й підпада під таке визначення, але навіть про позитивізм ніяк не можна казати як про "віру".
Як на мене, позитивізм не є вірою - він є лише єдиноможливим розумним і логічним МЕТОДОМ пізнання Всесвіту.
Я є агностиком і позитивізтом одночасно (правда, в сучасній епістемології науки позитивізм вважається подоланим приблизно як теорія відносності Енштейна подолала теорію Ньютона і пояснила її як свій окремий випадок)
2007.09.30 | Tatarchuk
Re: сумніваюся в коректності твердження
terrykoo пише:> > Атеїзм навіть в тому вигляді як він існує зараз - не є саме "вірою в неіснування бога", принаймні існує далеко не тількі як аксиоматичне його відкидання.
>
> Тоді чи можете Ви відповісти на питання: звідки ви знаєте, що бога не існує?
Відповім щіро: я цього не знаю напевно, не на тому я етапі розвитку
Як бачите, це не віра. Бог як фактор впливу не впливає ні на що відоме мені як спостерігачеві. Впливав би - була б інша справа.
ПС. От "звідки ви знаєте що Гаррі Поттера немає"?
> > "Войовничий атеїзм" може й підпада під таке визначення, але навіть про позитивізм ніяк не можна казати як про "віру".
> Як на мене, позитивізм не є вірою - він є лише єдиноможливим розумним і логічним МЕТОДОМ пізнання Всесвіту.
> Я є агностиком і позитивізтом одночасно (правда, в сучасній епістемології науки позитивізм вважається подоланим приблизно як теорія відносності Енштейна подолала теорію Ньютона і пояснила її як свій окремий випадок)
Що можу сказати? Позитивизм свого часу значно рухав вперед саме НАУКУ. І саме через "бритву Оккама" та інші відсікаючи зайве прийоми.
2007.09.30 | terrykoo
Вітаю! Ви не атеїст, - Ви також агностик!
Tatarchuk пише:> Відповім щіро: я цього не знаю напевно...
Цим все сказано! До всього іншого, що написано далі, в мене заперечень немає.
> ПС. От "звідки ви знаєте що Гаррі Поттера немає"?
А це легко перевіряється за допомогою звертання до джерел (зокрема до авторки)
2007.09.30 | Tatarchuk
яке їхало, таке й здибало
terrykoo пише:> Tatarchuk пише:
> > Відповім щіро: я цього не знаю напевно...
> Цим все сказано! До всього іншого, що написано далі, в мене заперечень немає.
Ну от. Єдине що ви знаєте напевно - це "що таке атеїст". Вже вияснили що самоідентифікація в вашій епістемології не грає значної ролі - яка різниця що люди яких ви записуєте в агностики самі вважають себе атеїстами?
> > ПС. От "звідки ви знаєте що Гаррі Поттера немає"?
>
> А це легко перевіряється за допомогою звертання до джерел (зокрема до авторки)
Історичний підхід! Але зважте що часу звернутися до авторки обмаль (в історичному маштабі). На жаль не маю змоги проінтервьювати Мойсея, чи писав він це як думав чи може розважався
2007.10.01 | Василь Васьківський
Помилка
stefan пише:> Пан Василь, щось дуже "зациклений" на "атеїстичній філософії".
Навпаки, атеїстичною філософією пан Василь взагалі не займається, бо його філософією є філософія єдности!
Не треба приписувати пану Василю Ваші особисті тлумачення його філософії!
2007.10.01 | stefan
Jedem das Seine! Suum cuique!
Василь Васьківський пише:> stefan пише:
>
> > Пан Василь, щось дуже "зациклений" на "атеїстичній філософії".
> Навпаки, атеїстичною філософією пан Василь взагалі не займається, бо його філософією є філософія єдности!
>
> Не треба приписувати пану Василю Ваші особисті тлумачення його філософії!
==================
Jedem das Seine!
Suum cuique!
2007.10.02 | Василь Васьківський
Це Ви про що?
2007.09.29 | terrykoo
Re: я теж хочу відповісти
Цікавий метод наведено паном Татарчуком...
Але хотілося б наголосити, що то була УМОВНА "класифікація епістемологів". Тобто наведена схема стає корисною за умови обґрунтування обраних параметрів та їх кількості - чому власне протиставляти "ідеалізм-матеріалізм" а не, наприклад, "добро-зло" чи "істина-брехня"... Якщо я не помиляюсь, цей "інтервальний метод" може легко вписатися в підходи школи структурного аналізу (Леві-Стросс тощо).