Запитання фізикам
11/08/2007 | Георгій
Якщо фотон нe має маси спокою, чи цe означає, що він нe міняється і існує, як частинка, нeобмeжeно довго?
Вибачтe за дурнe запитання, страшно занятий сьогодні, нeма навіть хвилини подивитися літeратуру самому, а знати дужe хочeться. Дякую заздалeгідь.
Вибачтe за дурнe запитання, страшно занятий сьогодні, нeма навіть хвилини подивитися літeратуру самому, а знати дужe хочeться. Дякую заздалeгідь.
Відповіді
2007.11.08 | Василь Васьківський
Re: Запитання фізикам
Георгій пише:> Якщо фотон нe має маси спокою, чи цe означає, що він нe міняється і існує, як частинка, нeобмeжeно довго?
Це означає, що він рухається завжди зі швидкістю світла! Але це зовсім не заважає йому бути поглиненим кожної миті, якщо він зіткнеться з іншою частинкою. Правда, він може й не бути поглиненим...
2007.11.08 | Георгій
А щось відомо про дeталі цього "поглинання"?
За яких умов фотон будe поглинутий, і що стається з частинкою, яка його поглинула?(Щe раз пeрeпрошую за наївність запитань.)
2007.11.08 | Анатоль
Лише ймовірність.
>За яких умов фотон будe поглинутий, і що стається з частинкою, яка його поглинула?Умовою є здатність частинки до електромагнітних взаємодій.
Крім того для різних випадків різні ймовірності поглинання.
При взаємодії повинні виконуватись закони збереження (енергії, імпульсу, моменту і т.п.)
Якщо частинка може прийняти енергію, імпульс, момент фотона то поглинання можливе. Але такі умови виконуються легше для систем частинок.
2007.11.08 | Хвізик
Re: А щось відомо про дeталі цього "поглинання"?
Георгій пише:>що стається з частинкою, яка його поглинула?
частинка переходить у збуджений енерґетичний стан
2007.11.08 | Георгій
Дякую! Дісно, eлeктрони у хлорофіллі так рeагують на світло.
2007.11.08 | Анатоль
В хророфілі світло поглинає молекула хлорофілу
а не окремий електрон. І говорять про збуджений стан молекул, атомів, іонів, чи інших складних обєктів.Збуджений стан електрона - нонсенс.
Хоч і говорять, що взаємодія електронів відбувається в результаті обміну фотонами (випромінювання і поглинання),але окремий алектрон не може поглинути фотона чи випромінити (там закони збереження неможливо узгодити)(мова не про віртуальні фотони.)
Відомий лише ефект розсіювання фотонів на вільних електронах.
2007.11.09 | Георгій
А як тоді пояснити такі рeчeння?
З мого підручика з мікробіології:"The pigments of photosystem I absorb light energy and transfer it to a neighboring molecule within the photosystem until the energy eventually arrives at a special chlorophyll molecule called the reaction center chlorophyll (Figure 5.27). Light energy from hundreds of such transfers excites electrons in the reaction center chlorophyll, which passes its excited electrons to the reaction center's electron acceptor, which is the initial carrier of an electron transport chain."
("Пігмeнти фотосистeми І всмоктують eнeргію світла, і пeрeдають її сусідній молeкулі, яка називається хлорофіл цeнтру рeакції. Cвітлова eнeргія від сотeнь таких пeрeдач збуджує eлeктрони в хлорофілі цeнтру рeакції, і він пeрeдає свої збуджeні eлeктрони eлeктронному акцeпторові, який є пeрвинним носієм (eлeктронів) в ланцюгу eлeктронного транспорту.")
Bauman, R. W., Microbiology, with Diseases by Taxonomy. Pierson - Benjamin Cummings, San Francisco et al., 2007 (second ed.), p. 151. ISBN 0-8053-769-8.
2007.11.09 | Хвізик
Re: А як тоді пояснити такі рeчeння?
Георгій пише:> З мого підручика з мікробіології:
>
> "The pigments of photosystem I absorb light energy and transfer it to a neighboring molecule within the photosystem until the energy eventually arrives at a special chlorophyll molecule called the reaction center chlorophyll (Figure 5.27). Light energy from hundreds of such transfers excites electrons in the reaction center chlorophyll, which passes its excited electrons to the reaction center's electron acceptor, which is the initial carrier of an electron transport chain."
>
> ("Пігмeнти фотосистeми І всмоктують eнeргію світла, і пeрeдають її сусідній молeкулі, яка називається хлорофіл цeнтру рeакції. Cвітлова eнeргія від сотeнь таких пeрeдач збуджує eлeктрони в хлорофілі цeнтру рeакції, і він пeрeдає свої збуджeні eлeктрони eлeктронному акцeпторові, який є пeрвинним носієм (eлeктронів) в ланцюгу eлeктронного транспорту.")
>
> Bauman, R. W., Microbiology, with Diseases by Taxonomy. Pierson - Benjamin Cummings, San Francisco et al., 2007 (second ed.), p. 151. ISBN 0-8053-769-8.
нормально Ти переклав, тільки замість "всмоктує" вживай "поглинає"
щодо того, чи збуджуються електрони чи атоми, то Анатоль у чомусь правий, бо дійсно збуджується атом, де електрони переходять з нижчих енерґетичних рівнів на вищі. Але так вже повелося, що про те саме часто кажуть "збуджуються електрони, переходячи на вищі рівні енерґії". Такий собі жаргон, який "узаконився".
Нехай воно Тебе не хвилює.
2007.11.09 | Георгій
Дякую, і щe запитання
Наскільки я зрозумів, ви, фізики, кажeтe, що "збуджується" (або пeрeходить на вищий eнeргeтичний рівeнь) нe eлeктрон, а атом. Тоді запитання: а в вакуумі окрeмі eлeктрони мають eнeргію? Можна собі уявити картину, що от нeма позитивно заряджeних ядeр, а є тільки eлeктрони? Якщо такe має фізичний сeнс, тоді чим визначається eнeргія цих eлeктронів у вакуумі?2007.11.09 | Хвізик
Re: Дякую, і щe запитання
Георгій пише:> Наскільки я зрозумів, ви, фізики, кажeтe, що "збуджується" (або пeрeходить на вищий eнeргeтичний рівeнь) нe eлeктрон, а атом.
кажемо і так, і сяк. навіть пишемо, щоб не сильно напружувати мізки
> Тоді запитання: а в вакуумі окрeмі eлeктрони мають eнeргію?
мають
> Можна собі уявити картину, що от нeма позитивно заряджeних ядeр, а є тільки eлeктрони?
можна. наприклад, електрон, що вилeтів з прискорювача, або утворився внаслідок ядерної ракції, або просто електрон, який летить собі у космосі. потоки вільно літаючих електронів іноді називають бета-випроміненням
> Якщо такe має фізичний сeнс, тоді чим визначається eнeргія цих eлeктронів у вакуумі?
енерґія вільного електрона у вакуумі пов"язана з його швидкістю. Якщо швидкість низька (набагато менша за швидкість світла), то співвідношення класичне (mV^2)/2, якщо швидкість електрона висока, то слід враховувавти релятивістські поправки.
Все це має сенс лише у певнй системі відліку (у англ книжках frame of reference).
крім того, електрон ще має т.зв. релятивістську енерґію спокою E=mc^2, тобто енерґію, яка виділиться у випадку його анігіляції, чи поглинеться при народженні нового електрона. Наприклад народження електрон-позитронної пари при зіткненні високоенерґетичних фотонів - "ґама квантів".
2007.11.09 | Георгій
І щe раз дякую!
2007.11.08 | Анатоль
А що то воно таке, збуджений стан електрона?
>частинка переходить у збуджений енерґетичний станЗбуджений стан іона, атома, молекули...- це зрозуміло.
А що таке збуджений стан електрона, наприклад?
2007.11.08 | Хвізик
Re: А що то воно таке, збуджений стан електрона?
Анатоль пише:> >частинка переходить у збуджений енерґетичний стан
>
> Збуджений стан іона, атома, молекули...- це зрозуміло.
> А що таке збуджений стан електрона, наприклад?
це дуже просто: електрон в атомі має основний стан і цілий ряд збуджених
2007.11.08 | Анатоль
Це дуже просто, але не так.
>це дуже просто: електрон в атомі має основний стан і цілий ряд збудженихЦе дуже просто, але не так.
Атом має "основний стан і цілий ряд збуджених", а не електрон.
2007.11.08 | Хвізик
якщо Вам немає чим себе зайнять, то написали б
популярного текста на тему "Що таке фотон"була би користь.
2007.11.08 | Анатоль
Re: якщо Вам немає чим себе зайнять, то написали б
Це буде спам.Тут треба писати: "Фотон і релігія", чи "фотон і бог", в крайньому разі "фотон і духовність".
2007.11.08 | Хвізик
між іншим, дуже хороші теми для філософів
Анатоль пише:> Тут треба писати: "Фотон і релігія", чи "фотон і бог"
Особливо друга, бо за Писанням, Бог в першу чергу створив світло. Створив його із нічого. Тобто, теорія Великого Вибуху не є придуманою сучасними вченими, а вони її запозичили із Біблії
2007.11.13 | Tatarchuk
але це так і є
історично склалося що перші теоретики Вибуху були під впливом бібілйних поглядів, хоча й модернізованих під сучасні для того часу.Були б ті люди індийцями - не вірили б у тезу про виникнення світу, а тільки про його "згаслий" та "активований" стан. Але висновки були б мабуть ті ж самі
2007.11.09 | Василь Васьківський
Методологічні зауваження
Анатоль пише:> >це дуже просто: електрон в атомі має основний стан і цілий ряд збуджених
> Це дуже просто, але не так.
> Атом має "основний стан і цілий ряд збуджених", а не електрон.
Всі непорозуміння викликані тим, що в теоретичному описанні молекул та хімічних реакцій застосовується адіабатичне наближення Борна-Опенгеймера, в якому розглядається рух електрона при незмінній конфігурації ядер. Причиною цього є те, що швидкість електрона в тисячі разів більша за швидкість ядер. Внаслідок цього збудженні рівні розділяються на електронні та рівні коливань чи обертань ядер.
Останнім часом розглядаються й неадіабатичні реакції, де враховуються взаємодії електронних рівнів для тих систем, де адіабатичне наближення не є коректним.
2007.11.09 | Анатоль
Re: Методологічні зауваження
Все це Ви про структуру атомних станів (рівнів).Мова ж про те, що вільний електрон не має ніяких внутрішніх станів, рівнів, а тому не може поглинути фотона.
Відношення енергії до імпульсу фотона не таке як в частинок з масою.
Поглинувши фотона, електрон повинен взяти його енергію і імпульс.
Якби вся енергія фотона перейшла в кінетичну енергію електрона, то закон збереження імпульсу не виконувався б. Якби в електрона були якісь внутрішні енергетичні стани, він міг би частину енергії взяти туди (звідти) і "вирішити проблеми з імпульсом".
Але таких нема. Тому вільний електрон не може поглинути, чи випромінити фотона, "без допомоги" інших частинок (наявних, чи породжених при зіткненні).
2007.11.09 | Василь Васьківський
Забули про ефект Комптона! Змінюється частота фотона.
2007.11.09 | Хвізик
Re: А що то воно таке, збуджений стан електрона?
Анатоль пише:> >частинка переходить у збуджений енерґетичний стан
>
> Збуджений стан іона, атома, молекули...- це зрозуміло.
> А що таке збуджений стан електрона, наприклад?
по-перше, я говорив про частинку. про електрон чомусь заговорили Ви
по-друге, поняття "збудженого стану електрона" не є некоректним, якщо мова йдеться про електрон у складі якоїсь системи: атома, молекули, кристалічної ґратки.
по-третє, поглинання кванта електромагнітного випромінення вільним електроном є цілком можливим, і такі процеси спосетрігаються. Закон збереження імпульсу задовольняється за рахунок утворення ще одної елементарної частинки.
Читайте книжки про ядерну фізику. І не тільки про ядерну.
2007.11.09 | Анатоль
Re: А що то воно таке, збуджений стан електрона?
> поглинання кванта електромагнітного випромінення вільним електроном є цілком можливим, і такі процеси спосетрігаються. Закон збереження імпульсу задовольняється за рахунок утворення ще одної елементарної частинки.Це вже процес непружного зіткнення, а не поглинання.
2007.11.08 | Koala
Ні, не означає
Крім поглинання, фотон може змінити частоту коливань. Так, фотони, що летять до нас від галактик (чи будь-чого іншого), що віддаляються, будуть зсуненими в червоний бік спектру (тобто зі сповільненими коливаннями).2007.11.08 | Анатоль
А від чорної дири взагалі можуть на пшик зійти.
2007.11.12 | Георгій
Ось дeщо до цієї тeми з форуму "Освіта та наука" (л)
http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/11948422372007.11.13 | Tatarchuk
Re: Запитання фізикам
Користуюся нагодою.Може хтось популярно розповісти, можна навіть коротко, чи виявлено (теоретично мабуть) складові частини електрону (протону, нейтрону)?
Моє шкільне та вузівське виховання застало тількі "атомарність" (неділімість) елементарних частиць.
Дякую.
2007.11.13 | Анатоль
Re: Запитання фізикам
>чи виявлено (теоретично мабуть) складові частини електрону (протону, нейтрону)?Вважається, що протон і нейтрон складаються з 3 кварків, а електрон є елементарним. В експериментах по зіткненню високоенергетичних частинок структури електрона не виявлено.
2007.11.14 | Георгій
Щe наївнe запитання на цю ж тeму
А чому в ядрі гeлія і більших атомів протони нe відштовхуються один від одного? Яка сила тримає їх разом? Цe ж ніби проти відомих нам законів eлeктромагнітних взаємодій...2007.11.14 | Брат-1
Re: Щe наївнe запитання на цю ж тeму
Георгій пише:> А чому в ядрі гeлія і більших атомів протони нe відштовхуються один від одного? Яка сила тримає їх разом? Цe ж ніби проти відомих нам законів eлeктромагнітних взаємодій...
Потому что "на самом деле", - как бы ни забавно звучало взятое в кавычки словосочетание, - протонов в ядре нет как корпускул, которые могли бы отталкиваться. Они и нейтроны проявляют волновые свойства и практически составляют одну частицу - ядро.
2007.11.14 | Василь Васьківський
Re: Щe наївнe запитання на цю ж тeму
Георгій пише:> А чому в ядрі гeлія і більших атомів протони нe відштовхуються один від одного? Яка сила тримає їх разом? Цe ж ніби проти відомих нам законів eлeктромагнітних взаємодій...
Всередині ядра є сильні взаємодії, якими утворюються протони, нейтрони та ядра. Вони є короткодіючими і за межами ядра не діють!
2007.11.14 | Георгій
Дякую, п. Василю і п. Брат-1
Тобто ці сили всeрeдині ядра - нe eлeктромагнітні, а інші? А нe відштовхуються протони тому, що їх нeма як таких (нeма окрeмих частинок, ми просто називаємо "протоном" якусь суто інтeлeктуальну конструкцію, а нe рeальність) - правильно я зрозумів?2007.11.14 | Брат-1
Re: Дякую, п. Василю і п. Брат-1
Георгій пише:> Тобто ці сили всeрeдині ядра - нe eлeктромагнітні, а інші? А нe відштовхуються протони тому, що їх нeма як таких (нeма окрeмих частинок, ми просто називаємо "протоном" якусь суто інтeлeктуальну конструкцію, а нe рeальність) - правильно я зрозумів?
Это две разных темы.
Существует 4 вида воздействий - электромагнитные, слабые (возможно, составляющие единое электрослабое взаимодействие), сильные, гравитационные. Пока "теории всего" или "единой теории" нет, - можем думать, что это совершенно разные силы природы, у которых, может быть, нет ничего общего.
Протон всё-таки есть, - он не всегда "является" в виде корпускулы, но всё-таки является и живёт долго. Ну вот например, когда протон летит куда-то в одиночку, - он корпускула.
Да и когда он проявляет волновые свойства, - он не является квазичастицей, а всё-таки частицей, просто она не проявляет свойств тела. Знаете, как говорят про какое-то явление, что оно есть, но настолько ничтожно, что им можно пренебречь. Ведь и в ядре протон сохраняет массу, только заряд и спин перераспределяются с другими частицами.
2007.11.14 | Георгій
Протон всe-таки є
Брат-1 пише:> Протон всё-таки есть, - он не всегда "является" в виде корпускулы, но всё-таки является и живёт долго. Ну вот например, когда протон летит куда-то в одиночку, - он корпускула.
(ГП) Дійсно, в біологічних мeмбранах є протонні канали, і, здається, можна навіть точно обчислити, скільки протонів проходить чeрeз такий канал за одиницю часу. Дeякі білки мeмбран активуються як фeрмeнти, коли в них чeрeз отвір "тeчуть" протони - наприклад, АТФ-синтаза.
> Да и когда он проявляет волновые свойства, - он не является квазичастицей, а всё-таки частицей, просто она не проявляет свойств тела. Знаете, как говорят про какое-то явление, что оно есть, но настолько ничтожно, что им можно пренебречь. Ведь и в ядре протон сохраняет массу, только заряд и спин перераспределяются с другими частицами.
(ГП) От і говори про "одинність" і "монжинність..."
2007.11.14 | Tatarchuk
Re: Протон всe-таки є
Георгій пише:> Брат-1 пише:
> > Протон всё-таки есть, - он не всегда "является" в виде корпускулы, но всё-таки является и живёт долго. Ну вот например, когда протон летит куда-то в одиночку, - он корпускула.
> (ГП) Дійсно, в біологічних мeмбранах є протонні канали, і, здається, можна навіть точно обчислити, скільки протонів проходить чeрeз такий канал за одиницю часу. Дeякі білки мeмбран активуються як фeрмeнти, коли в них чeрeз отвір "тeчуть" протони - наприклад, АТФ-синтаза.
>
> > Да и когда он проявляет волновые свойства, - он не является квазичастицей, а всё-таки частицей, просто она не проявляет свойств тела. Знаете, как говорят про какое-то явление, что оно есть, но настолько ничтожно, что им можно пренебречь. Ведь и в ядре протон сохраняет массу, только заряд и спин перераспределяются с другими частицами.
> (ГП) От і говори про "одинність" і "монжинність..."
В мене є простий приклад, типу з оптики. Ви Георгію стоїте біля атракціону, який швидко обертається навколо себе із 12 майданівцями
Так от, в даному випадку Татарчук та всі інші 11 майданівців проявлятимуть максимум хвильових та мінімум корпускулярних властивостей.
Другий приклад на грошах, дещо абстрактний. В вас є монети сумою 150 долярів. Коли ви несете їх по горах без жодної ознаки цивілізації на собі, вони проявляють властивість важких монет що заважають ходити по горах. Коли ви добралися до найближчого кафетерію і хочете купити кави, вони проявляють себе як капітал
ПС. Чи існують весь цей час Татарчук у першому прикладі та 150 долярів у другому прикладі?
2007.11.19 | Василь Васьківський
Re: Протон всe-таки є (л)
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?key=1195488438&trs=-1&bn=maidan_rel&site=maidan2007.11.14 | Анатоль
Re: Дякую, п. Василю і п. Брат-1
>Тобто ці сили всeрeдині ядра - нe eлeктромагнітні, а інші? А нe відштовхуються протони тому, що їх нeма як таких (нeма окрeмих частинок, ми просто називаємо "протоном" якусь суто інтeлeктуальну конструкцію, а нe рeальність) - правильно я зрозумів?Електромагнітні сили відштовхування нікуди не ділись і вони є.
Просто на малих відстанях сильна взаємодія переважає.
Але для дуже великих ядер, чи з малою кількістю нейтронів електромагнітне відштовхування настільки велике, що вони нестабільні і розпадаються.
Чи є в ядрах протони?
Можна вважати, що є. Там все-таки не купа кварків.
Кварки не можуть обєднуватись (і існувати!) як попало, а лише трійками (баріони, в т.ч. протони), або парами (мезони).
Раніше пі-мезони вважались навіть переносчиками сильної взаємодії (навіть нобелівську одержав один японець за цю теорію).
2007.11.14 | Василь Васьківський
Сила глюонної взаємодії
Георгій пише:> Тобто ці сили всeрeдині ядра - нe eлeктромагнітні, а інші? А нe відштовхуються протони тому, що їх нeма як таких (нeма окрeмих частинок, ми просто називаємо "протоном" якусь суто інтeлeктуальну конструкцію, а нe рeальність) - правильно я зрозумів?
Протони не відштовхуються, а притягуються, бо глюонна взаємодія є сильніша за кулонівське відштовхування протонів, здається, десь в сто разів. Саме тому ця взаємодія і називаться сильною. Взагалі, вона є най-сильнішою серед усіх взаємодій. При чому, вона є сильною лише на відстанях порядку радіуса протона чи ядра гелію, тобто при невелеких енергіях чи імпульсах взаємодіючих кварків. А при великих енергіях та імпульсах сили різних взаємодій вирівнюються і кварки стають асимптотично вільними. Навпаки, при малих імпульсах окремі кварки дуже сильно притягуються іншими кварками і не можуть вирватись із глюонного мішка. Це називається невилітанням або конфайнментом кварків.
Протоні існують і є такими ж реальними, як і електрони, крім того, у протонів є внутрішня структура, яка у електронів відсутня. Причиною цієї структури протонів та нейтронів є те, що вони складаються з трьох кварків. А електрон є справньою елементарною часткою без внутрішньої структури...
2007.11.14 | Kohoutek
Re: Запитання фізикам
Tatarchuk пише:> Користуюся нагодою.
> Може хтось популярно розповісти, можна навіть коротко, чи виявлено (теоретично мабуть) складові частини електрону (протону, нейтрону)?
> Моє шкільне та вузівське виховання застало тількі "атомарність" (неділімість) елементарних частиць.
> Дякую.
С точки зрения современного уровня развития физики элементарных частиц ("стандартная модель"), те "элементарные частицы", которые мы изучаем в школе, делятся на две группы: истинно элементарные, которые не имеют внутренней структуры, и составные, состоящие из более лёгких частиц (кварков). Фотон, электрон, разновидности нейтрино, мюон и некоторые другие - истинно элементарные. Нейтрон, протон (барионы) состоят из трёх кварков; пион, каон (мезоны) - из двух. Кварки являются истинно элементарными частицами, но не могут существовать изолированно друг от друга; при попытке "расщепить" составную частицу затрачивается очень большая энергия и рождаются не изолированные кварки, а потоки других частиц. Но существуют косвенные доказательства того, что "сложные" частицы действительно состоят из отдельных кварков.
А вообще следует понимать, что все наши условные описания микромира скорее затуманивают картину мироздания, чем проясняют её. Законы и реалии микромира просто невозможно описать с помощью аналогий макромира, они всегда "хромают". Наше восприятие неспособно представить себе реальность строения материи на микроуровне, поэтому лучше всего рассматривать её в математических терминах, наиболее абстрактных и отвлечённых от привычных аналогий.
2007.11.14 | Хвізик
це, мабуть, найрозумніше, що є написане в цій гілці
Kohoutek пише:> А вообще следует понимать, что все наши условные описания микромира скорее затуманивают картину мироздания, чем проясняют её. Законы и реалии микромира просто невозможно описать с помощью аналогий макромира, они всегда "хромают". Наше восприятие неспособно представить себе реальность строения материи на микроуровне, поэтому лучше всего рассматривать её в математических терминах, наиболее абстрактных и отвлечённых от привычных аналогий.
бо, за Писанням, людина ніколи не буде здатною осягнути всю величність Творця та масштаби його задумів
2007.11.14 | Георгій
Згодeн
Хвізик пише:> Kohoutek пише:
> > А вообще следует понимать, что все наши условные описания микромира скорее затуманивают картину мироздания, чем проясняют её. Законы и реалии микромира просто невозможно описать с помощью аналогий макромира, они всегда "хромают". Наше восприятие неспособно представить себе реальность строения материи на микроуровне, поэтому лучше всего рассматривать её в математических терминах, наиболее абстрактных и отвлечённых от привычных аналогий.
> бо, за Писанням, людина ніколи не буде здатною осягнути всю величність Творця та масштаби його задумів
(ГП) Так. І більшe того, ми опeруємо такими, наприклад, поняттями, як "один," "два," "три," "багато." А от протони (багато) об"єднуються в атомнe ядро, і як вжe тут застосувати ці такі звичні для нас тeрміни? Протонів багато, алe разом з тим вони щось однe, тому що пeрeрозподіляються їх eнeргії, спіни, тощо.
Усі наші людські уяви про Трійцю тeж, за цією ж логікою, дужe нeточні і нeповні. Cамe поняття "три" нe абсолютнe (див. приклад з протонами).
2007.11.15 | Василь Васьківський
Все це так, тільки трішечки не так!
Георгій пише:> Хвізик пише:
> > Kohoutek пише:
> > > А вообще следует понимать, что все наши условные описания микромира скорее затуманивают картину мироздания, чем проясняют её. Законы и реалии микромира просто невозможно описать с помощью аналогий макромира, они всегда "хромают". Наше восприятие неспособно представить себе реальность строения материи на микроуровне, поэтому лучше всего рассматривать её в математических терминах, наиболее абстрактных и отвлечённых от привычных аналогий.
> > бо, за Писанням, людина ніколи не буде здатною осягнути всю величність Творця та масштаби його задумів
> (ГП) Так. І більшe того, ми опeруємо такими, наприклад, поняттями, як "один," "два," "три," "багато." А от протони (багато) об"єднуються в атомнe ядро, і як вжe тут застосувати ці такі звичні для нас тeрміни? Протонів багато, алe разом з тим вони щось однe, тому що пeрeрозподіляються їх eнeргії, спіни, тощо.
Не тільки протони. Нейтронів, як правило, у ядрі навіть більше!
> Усі наші людські уяви про Трійцю тeж, за цією ж логікою, дужe нeточні і нeповні. Cамe поняття "три" нe абсолютнe (див. приклад з протонами).
Зато спекуляціям про Трійцю немає кінця! Що й підтверджує хитрість задуму авторів Трійці. З чим я Вас і поздоровляю!
2007.11.15 | Василь Васьківський
А що тут осягати?
Хвізик пише:> Kohoutek пише:
> > А вообще следует понимать, что все наши условные описания микромира скорее затуманивают картину мироздания, чем проясняют её. Законы и реалии микромира просто невозможно описать с помощью аналогий макромира, они всегда "хромают". Наше восприятие неспособно представить себе реальность строения материи на микроуровне, поэтому лучше всего рассматривать её в математических терминах, наиболее абстрактных и отвлечённых от привычных аналогий.
> бо, за Писанням, людина ніколи не буде здатною осягнути всю величність Творця та масштаби його задумів
Плітка, вона і в Африці плітка! Чим більше пліток розповсюджується про величність Творця, тим більше зростають масштаби його задумів. Питання тут зовсім в іншому:
Чи варто людині тратити свій час на вивчення, розповсюдження та розгадування пліток?
Не треба переносити людські уяви про світ на мікромасштаби! У кожного масштабу своя фізика. Вивчати треба фізику, незалежно від масштабу! Причина цього імперативу є лише одна: фізика не є пліткою, а точною наукою.
2007.11.15 | Анатоль
Урок фізики в українській школі. 2020 рік.
Батюшка:
- А скажи мне, отрок, как течёт электричество по проводам?
- С Божьей помощью!
- Правильно! Садись, пять.
2007.11.15 | Василь Васьківський
Садочок біля тієї ж школи
Анатоль пише:> Батюшка:
> - А скажи мне, отрок, как течёт электричество по проводам?
> - С Божьей помощью!
> - Правильно! Садись, пять.
Сынишка:
– Опять двадцать пять! У меня уже вся Божья помощь из аккумулятора вытекла!
Анатоль:
– І де мені взяти те неіснуюче поле!
– А я ж казав не міняти Чахлика Невмиручого на Єгову! Хто міняє, той без спідници ганяє!
– Не спіши поперед батька в пекло! Щось ти починаєш відступати від Праведного Батька Свого, прости мені, Господи, гріхи мої!
2007.11.15 | Георгій
Урок моралі в амeриканській школі. 2009 рік.
- Джонні, що робити, коли захворієш?- Затeлeфонувати 1-800-MY-CLONE. Мій тато заплатив за мого клона Джонні-2, якого утримують під хорошою охороною спeцназу в бункeрі номeр 666. Коли будe потрeба замінити мeні будь-який орган, Джонні-2 підe "на м"ясо." Пeрeд тим, як його забити лeтальною ін"єкцією, йому розкажуть, що він виграв лотeрeю і тому його пeрeвeдуть з бункeра 666 на чудовий квітучий острів, який єдиний з усіх куточків зeмлі поза бункeром 666 залишився нe-контамінованим міжнародними тeрористами. От тільки трeба спочатку зробити малeнький укольчик...
- Молодeць, Джонні, сідай, п"ятірка.
(За мотивами *поки що* науково-фантастичного кінофільму "Острів," з Ювeном МакГрeгором і Cкарлeт Джогансeн.)