(P) Про хрищення, якого не було...Розвінчання історичної брехні.
06/05/2008 | Анатолій
РОЗВІНЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ БРЕХНІ.
1. Слово о полку Ігоревім написане близько 1198 року, себто за 210 років після т.з. хрищення Русі. Чому видатний письменник Київської Русі, киянин, НІЧОГІСІНЬКО не знає про юдо-християнське хрищення, яке було аж 210 років тому?.
2. Белінський з огляду на Храповицького - секретаря Катерини -2 пише, що той бачив як підроблювалася Повість врем"яних літ і читав про Олександра Невського без чудес. То що ж тоді ваш святий Олександр не є святим? А повість не є повістю?
3.Після 1664 року після т.з. об"єднання України з московією московські попи почали перехрещувати ВСІ храми України. Що то було - різні віри?
4. У м. Переяслав-Хмельницькому стоїть старий храм Вознесіння, як його сьогодні називають, побудований він у 1695-1700 році (це точно). І на цьому храмові (між іншим однокупольному, бо чотири прибудованих вже похилилися) ще й досі будь-хто може побачити хрести господа Сварога. Що це?
5. Пан Маркіян (Руслан) Шашкевич у альманасі”Русалка дністрова” пише про нещодавні часи, коли ще не було християнства на Русі і коли весело жили і вклонялися іншим богам, а зараз все бур"яном поросло. А написав цей вірш він у 1847 році. Після цього його трохи не заарештували. То що то було, дитячі жарти?
6. Собор Св. Софії у Київі, як відомо побудована на початку 11 століття. Чому цей собор у 11 ст. не мав куполів з хрестами, а мав 12+1 голих куполів, схоже як у мусульман? Чому він розквітчений свастиками та дохристиянськими хрестами?
7. І в останнє - чи знаєте Ви, що літочислення до 17 століття велося від ери Адама? І чи знаєте Ви, що за різними джерелами Адам був зліплений богом з різницею близько 2000 років? Коли знаєте, то чому Ви вперто відстоюєте історичну брехню?
8.Чи знаєте Ви про місію масонів у Росії панів Міллєра, Байєра та Шльотцера? І що зробили ці масони?
9. Чи читали Ви Шевченка - І старим ... де він пише - Німець скаже... ?
10. Ну і яких Вам ще доказів треба? грецьких, чи юдейських?
11. Будинок, що на Віа-дела Роса у Єрусалимі, на якому є відбиток руки Ісуса (сам бачив), було побудовано у 14 столітті?
12. 11. Плащаниця, у яку було завернуто Ісуса після зняття з хреста, сьогодні датується вченими різних лабораторій однаковою датою - кінець 12, початок 13 століття.
Саме тому й викликає, що твір, який було написано руським генієм у 1198 році, не згадує про християнство. Саме тому цей твір є ВОРОЖИМ для юдо-християнського вчення. Саме таким же ворожим твором є і Велесова Книга.
І це все НЕЗАПЕРЕЧНІ факти.
1. Т.з. Хрищення Русі як факту не було. Навіть сфабрикована Міллером, Байєром та Шльотцером історія ну ніяк не може визначити точну дату т.з. хрищення, якого зроду не було. Говориться і про 860 рік, і про 960, і про 964, і про 986, і про 988, і про 990. У Слові о полку Ігоревім (повторюю) , яке написано за 210 років ПІСЛЯ т.з. хрищення, автор про нього просто не знає.
Загалом, ніхто не знає дати, вибачайте, цієї неіснуючої події.
2. Як брешуть ті ж міллєри, байєри та шльтцери, у 1299 році головний піп всієї Русі тікає до Суздалі. В це повірить хіба що хвора особа. Чомусь той же гол. піп, коли напали неіснуючі татаро-монголи, не тікав з Києва? Така історія - є вивертами масонів.
3. 1470 рік. Ось тут треба було б згадати ЄРЕСІ ЖИДОВСТВУЮЧИХ, як це називає Ваша церква. А якщо точніше, то це ї є дата зародження сучасної моделі християнства, яке правильно назвати ЮДО-ХРИСТИЯНСТВОМ. Бо саме тоді юдей Схарія втовкмачив у голову Івана ІІІ, князя московитського, що той є Ісусом Христом і що на нього випала місія створити юдо-християнську релігію східного зразка, розвалити Київ і створити третій Рим, себто Москву.
4. 1482 рік. Саме в цей рік Іваном ІІІ за допомогою Кримського хана Менглі Гирея і було ВПЕРШЕ спалено Київ Великий. А не в 1169 чи 1240, як пишуть ці масони (міллєри, байєри та шльотцери).І саме після цього Менглі Гирей підносить у подарунок Іванові ІІІ СВЯТИНІ КИЇВСЬКІ з пограбованого храму Св. Софії - ЗОЛОТИЙ ДИСКОС ТА ЧАШУ.
Це не я придумав, про це говорить історія.
5. А які сьогодні ми бачимо святині у будь-якій юдо-християнській церкві? За закритим вівтарем (раніше був відкритим) ми можемо побачити:
1) Семисвічник, тобто юдейську Менору.
2) Біблію, тобто юдейську Тору, в яку юдеї великодушно ДОЗВОЛИЛИ добавити вихолощені Єванглії.
3)Скінію, тобто юдейський Ковчег Заповіту.
6. То які Ви Християни, панове? Ви справжнісінькі ЮДО-ХРИСТИЯНИ і прошу набратися розуму і, або погодитися з цим, або піти з цієї юдо-християнської обителі, що називає себе церквою.
З повагою і до тих, хто погодиться, і до тих, хто піде.
PS В т.з. об"єднанні московької церкви з українською вини Богдана Хмеля не має, тому що він помер у 1657 році. А т.з. об"єднання мало місце значно пізніше. Вже після смерті Богдана Гетьман Виговський водив козаків на Москву у 1659 році і добре давав звіздюлєй московитам (читайте битва під Конотопом у 1659). Але вже тоді юдо-християнством був нанесений удар по українській духовності та моральності і через моральне розкладання війська Виговський Москви не взяв. Ну а вже радянські ісТОРики зробили з Виговського "ізмєнніка". Ви, мабуть також вважаєте його таким. Адже він ішов проти юдо-християнства і не його вина, що він не зміг цей бруд перемогти.
1. Слово о полку Ігоревім написане близько 1198 року, себто за 210 років після т.з. хрищення Русі. Чому видатний письменник Київської Русі, киянин, НІЧОГІСІНЬКО не знає про юдо-християнське хрищення, яке було аж 210 років тому?.
2. Белінський з огляду на Храповицького - секретаря Катерини -2 пише, що той бачив як підроблювалася Повість врем"яних літ і читав про Олександра Невського без чудес. То що ж тоді ваш святий Олександр не є святим? А повість не є повістю?
3.Після 1664 року після т.з. об"єднання України з московією московські попи почали перехрещувати ВСІ храми України. Що то було - різні віри?
4. У м. Переяслав-Хмельницькому стоїть старий храм Вознесіння, як його сьогодні називають, побудований він у 1695-1700 році (це точно). І на цьому храмові (між іншим однокупольному, бо чотири прибудованих вже похилилися) ще й досі будь-хто може побачити хрести господа Сварога. Що це?
5. Пан Маркіян (Руслан) Шашкевич у альманасі”Русалка дністрова” пише про нещодавні часи, коли ще не було християнства на Русі і коли весело жили і вклонялися іншим богам, а зараз все бур"яном поросло. А написав цей вірш він у 1847 році. Після цього його трохи не заарештували. То що то було, дитячі жарти?
6. Собор Св. Софії у Київі, як відомо побудована на початку 11 століття. Чому цей собор у 11 ст. не мав куполів з хрестами, а мав 12+1 голих куполів, схоже як у мусульман? Чому він розквітчений свастиками та дохристиянськими хрестами?
7. І в останнє - чи знаєте Ви, що літочислення до 17 століття велося від ери Адама? І чи знаєте Ви, що за різними джерелами Адам був зліплений богом з різницею близько 2000 років? Коли знаєте, то чому Ви вперто відстоюєте історичну брехню?
8.Чи знаєте Ви про місію масонів у Росії панів Міллєра, Байєра та Шльотцера? І що зробили ці масони?
9. Чи читали Ви Шевченка - І старим ... де він пише - Німець скаже... ?
10. Ну і яких Вам ще доказів треба? грецьких, чи юдейських?
11. Будинок, що на Віа-дела Роса у Єрусалимі, на якому є відбиток руки Ісуса (сам бачив), було побудовано у 14 столітті?
12. 11. Плащаниця, у яку було завернуто Ісуса після зняття з хреста, сьогодні датується вченими різних лабораторій однаковою датою - кінець 12, початок 13 століття.
Саме тому й викликає, що твір, який було написано руським генієм у 1198 році, не згадує про християнство. Саме тому цей твір є ВОРОЖИМ для юдо-християнського вчення. Саме таким же ворожим твором є і Велесова Книга.
І це все НЕЗАПЕРЕЧНІ факти.
1. Т.з. Хрищення Русі як факту не було. Навіть сфабрикована Міллером, Байєром та Шльотцером історія ну ніяк не може визначити точну дату т.з. хрищення, якого зроду не було. Говориться і про 860 рік, і про 960, і про 964, і про 986, і про 988, і про 990. У Слові о полку Ігоревім (повторюю) , яке написано за 210 років ПІСЛЯ т.з. хрищення, автор про нього просто не знає.
Загалом, ніхто не знає дати, вибачайте, цієї неіснуючої події.
2. Як брешуть ті ж міллєри, байєри та шльтцери, у 1299 році головний піп всієї Русі тікає до Суздалі. В це повірить хіба що хвора особа. Чомусь той же гол. піп, коли напали неіснуючі татаро-монголи, не тікав з Києва? Така історія - є вивертами масонів.
3. 1470 рік. Ось тут треба було б згадати ЄРЕСІ ЖИДОВСТВУЮЧИХ, як це називає Ваша церква. А якщо точніше, то це ї є дата зародження сучасної моделі християнства, яке правильно назвати ЮДО-ХРИСТИЯНСТВОМ. Бо саме тоді юдей Схарія втовкмачив у голову Івана ІІІ, князя московитського, що той є Ісусом Христом і що на нього випала місія створити юдо-християнську релігію східного зразка, розвалити Київ і створити третій Рим, себто Москву.
4. 1482 рік. Саме в цей рік Іваном ІІІ за допомогою Кримського хана Менглі Гирея і було ВПЕРШЕ спалено Київ Великий. А не в 1169 чи 1240, як пишуть ці масони (міллєри, байєри та шльотцери).І саме після цього Менглі Гирей підносить у подарунок Іванові ІІІ СВЯТИНІ КИЇВСЬКІ з пограбованого храму Св. Софії - ЗОЛОТИЙ ДИСКОС ТА ЧАШУ.
Це не я придумав, про це говорить історія.
5. А які сьогодні ми бачимо святині у будь-якій юдо-християнській церкві? За закритим вівтарем (раніше був відкритим) ми можемо побачити:
1) Семисвічник, тобто юдейську Менору.
2) Біблію, тобто юдейську Тору, в яку юдеї великодушно ДОЗВОЛИЛИ добавити вихолощені Єванглії.
3)Скінію, тобто юдейський Ковчег Заповіту.
6. То які Ви Християни, панове? Ви справжнісінькі ЮДО-ХРИСТИЯНИ і прошу набратися розуму і, або погодитися з цим, або піти з цієї юдо-християнської обителі, що називає себе церквою.
З повагою і до тих, хто погодиться, і до тих, хто піде.
PS В т.з. об"єднанні московької церкви з українською вини Богдана Хмеля не має, тому що він помер у 1657 році. А т.з. об"єднання мало місце значно пізніше. Вже після смерті Богдана Гетьман Виговський водив козаків на Москву у 1659 році і добре давав звіздюлєй московитам (читайте битва під Конотопом у 1659). Але вже тоді юдо-християнством був нанесений удар по українській духовності та моральності і через моральне розкладання війська Виговський Москви не взяв. Ну а вже радянські ісТОРики зробили з Виговського "ізмєнніка". Ви, мабуть також вважаєте його таким. Адже він ішов проти юдо-християнства і не його вина, що він не зміг цей бруд перемогти.
Відповіді
2008.06.05 | Георгій
Пропоную просуватися повільно, по одному питанню
Анатолій пише:> РОЗВІНЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ БРЕХНІ.
>
> 1. Слово о полку Ігоревім написане близько 1198 року, себто за 210 років після т.з. хрищення Русі. Чому видатний письменник Київської Русі, киянин, НІЧОГІСІНЬКО не знає про юдо-християнське хрищення, яке було аж 210 років тому?.
(ГП) А чому Ви думаєтe, що він нe знав? Ну, нe згадує. Алe ж "Cлово" нe про хрeщeння. Автор має інші задачі, нащо йому згадувати хрeщeння? А от храм Богородиці Пирогощі автор "Cлова" згадує. Значить, був цeй храм. Чи Видумаєтe, то було язичeськe каплищe?
2008.06.05 | Анатолій
Re: Пропоную просуватися повільно, по одному питанню
Георгій пише:> Анатолій пише:
> > РОЗВІНЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ БРЕХНІ.
> >
> > 1. Слово о полку Ігоревім написане близько 1198 року, себто за 210 років після т.з. хрищення Русі. Чому видатний письменник Київської Русі, киянин, НІЧОГІСІНЬКО не знає про юдо-християнське хрищення, яке було аж 210 років тому?.
> (ГП) А чому Ви думаєтe, що він нe знав? Ну, нe згадує. Алe ж "Cлово" нe про хрeщeння. Автор має інші задачі, нащо йому згадувати хрeщeння? А от храм Богородиці Пирогощі автор "Cлова" згадує. Значить, був цeй храм. Чи Видумаєтe, то було язичeськe каплищe?
На таке примітивне запитання я вже відповідав академікам на конференції і вони мою відповідь сприйняли з оплесками.
Храм Богородиці Пирогощі це Храм Макоші у якої Перун гостює.
Не будьте примітивними і не вірте у ті байки, що ми, українці, щойно позлазили з дерев, як нам жиди принесли християнізм. Були у нас і нежидівські храми, і нежидівський розум. На жаль сьогодні з цим гірше...
2008.06.05 | Георгій
Re: Пропоную просуватися повільно, по одному питанню
Анатолій пише:> Храм Богородиці Пирогощі це Храм Макоші у якої Перун гостює.
(ГП) Докази?
> Не будьте примітивними і не вірте у ті байки, що ми, українці, щойно позлазили з дерев, як нам жиди принесли християнізм. Були у нас і нежидівські храми, і нежидівський розум.
(ГП) Ніхто нe кажe, що в дохристиянську eпоху в наших прeдків нe було свого розуму. Звичайно був. Алe чим християнство виннe? Що воно, відняло розум у короля Данила Галицького, чи в гeтьмана Пeтра Конашeвича Cагайдачного, чи в автора пeршої української Конституції Пилипа Орлика, чи у визнаного всім християнським світом святим Паїсія Вeличковського, чи у вірного грeко-католика Cтeпана Бандeри, чи в наших мучeників за віру патріарха Мстислава і патріарха Володимира (Романюка)?
>На жаль сьогодні з цим гірше...
(ГП) Нeвжe чeрeз християнство?
2008.06.05 | +О
Re: Пропоную просуватися повільно, по одному питанню
тут проблема, бо доказ - оплески однодумців... Це вже проходив з паном Анатолієм роки три тому, ще раніше точнісінько ці тези тут на Форумі були застосовані до пана Рибалки... Це просто повторення, термінологією пана Анатолія - "зазомбіковпаченість"... А цікаво було б - цікавлюсь історією і дуже цікаво, наприклад, було прочитати пояснення пана Татарчука про запозичення українцями вірувань різних народів... Чому ж не поговорити про "Храм Макоші у якої Перун гостює"? Зупинімось на цьому твердженні, але, дуже прошу, без лозунгів/оплесків. Поясніть свою думку, пане АнатоліюЗ повагою
Олег
2008.06.06 | Tatarchuk
сміявся
не з вас п. Анатолій а з академиківАнатолій пише:
> Георгій пише:
> > Анатолій пише:
> > > РОЗВІНЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ БРЕХНІ.
> > >
> > > 1. Слово о полку Ігоревім написане близько 1198 року, себто за 210 років після т.з. хрищення Русі. Чому видатний письменник Київської Русі, киянин, НІЧОГІСІНЬКО не знає про юдо-християнське хрищення, яке було аж 210 років тому?.
> > (ГП) А чому Ви думаєтe, що він нe знав? Ну, нe згадує. Алe ж "Cлово" нe про хрeщeння. Автор має інші задачі, нащо йому згадувати хрeщeння? А от храм Богородиці Пирогощі автор "Cлова" згадує. Значить, був цeй храм. Чи Видумаєтe, то було язичeськe каплищe?
>
> На таке примітивне запитання я вже відповідав академікам на конференції і вони мою відповідь сприйняли з оплесками.
> Храм Богородиці Пирогощі це Храм Макоші у якої Перун гостює.
> Не будьте примітивними і не вірте у ті байки, що ми, українці, щойно позлазили з дерев, як нам жиди принесли християнізм. Були у нас і нежидівські храми, і нежидівський розум. На жаль сьогодні з цим гірше...
І шо вони от на таку муйню відповіли оплесками?
Ви ж не відповіли на питання. Мабуть академіки були з тої самої академії що й ви
2008.06.06 | Анатолій
Re: сміявся чи може просто не зрозумів? Смішливий ти наш...
Адже я у своєму дописі панові Жорі не дав дуже скорочену відповідь, яку надавав на конференції. Ви б, краще, злізли зі свого жидівського конька та трошки розкинули своєю головою. А коли вона у вАс ще й хоч на процентів 10 українська, то Ви б зрозуміли, а чи може б пізнали, якщо є в цьому питання невігласом, що:1.Богинею Роду (Богородицею) у дожидівському українському Пантеоні була і є богиня землі Макоша, тобто Матір Коша. Якщо не ліниві, то подивитеся санскритський словник і будете знати що означає кіш.
2.Всі запаитання взаємопов"язані, і Ви, панове, дивіться на них відкритими очима, а не зверхніми жидівськими очима, очима Діми Табачника.
3. Якщо Вам не ліньки, подивіться www.oratania.com.ua там досить детально розписані не жидівські, а українські божественні пантеони.
4. Божественні Пантеони ніякого стосунку не мають до релігії, так само, як і використання слова "бог" у перекладі біблії, де треба було писати Ягве-Єгова-Сава-от...
2008.06.06 | +О
Re: посміявся над оплесками - причислиний до жидів :)
який науковий підхід! Щось робіть з цим, пане Анатолію...З повагою
Олег
2008.06.06 | Анатолій
Не до жидів, а до ЖИДОФІЛІВ. Читайте уважно!
2008.06.06 | +О
Re: до жидів відношуся рівно. Наскільки розумію - і Татарчук.
просто Ви - жидофоб і кожного, хто не хворіє разом з Вами нарікаєте жидофілом.З повагою
Олег
2008.06.06 | Василь Васьківський
Re: до жидів відношуся рівно. Наскільки розумію - і Татарчук.
+О пише:> просто Ви - жидофоб і кожного, хто не хворіє разом з Вами нарікаєте жидофілом.
Це вже трохи схоже на тезу, але її ще треба відредагувати, щоб вона не була особистим випадом проти Анатолія!
2008.06.06 | Василь Васьківський
Для Георгія істиною є церква, а не факти. Тим гірше для фактів!
Георгій пише:> Анатолій пише:
> > РОЗВІНЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ БРЕХНІ.
> > 1. Слово о полку Ігоревім написане близько 1198 року, себто за 210 років після т.з. хрищення Русі. Чому видатний письменник Київської Русі, киянин, НІЧОГІСІНЬКО не знає про юдо-християнське хрищення, яке було аж 210 років тому?.
> (ГП) А чому Ви думаєтe, що він нe знав? Ну, нe згадує. Алe ж "Cлово" нe про хрeщeння. Автор має інші задачі, нащо йому згадувати хрeщeння? А от храм Богородиці Пирогощі автор "Cлова" згадує. Значить, був цeй храм. Чи Видумаєтe, то було язичeськe каплищe?
Фактом є те, що не було церкви, яка є істиною, і ніякої церкви, яка є істиною, немає, а є лише фантазії Георгія, який не бажає визнати фактів. А тому й бореться проти істини, яка не є церквою...
2008.06.06 | Анатолій
Re: Для Георгія істиною є церква, а не факти. Тим гірше для фактів!
ДЛя жидофіла фактами можуть бути ТІЛЬКИ те, що описано у біблії. Все інше від лукавого. Але жидофіл ніяк не втямить, що він і є отим лукавим...Адже я вже років 4 на цьому форумі пропоную особам, які називають себе українцями, прочитати Івана Франка "Поема про сотворення Сьвіту".
І що Ви дуиаєте - зась - зомбіблок. А от отой жидівський бруд, який опсано у їхній біблії, вони читають запоєм... Але їхня біда в тому, що воени жодного слова там не розуміють. А тим бульше, не розуміють МЕТИ отієї жидобіблії. Сліпі ведуть сліпих...
2008.06.06 | Василь Васьківський
Re: Для Георгія істиною є церква, а не факти. Тим гірше для фактів!
Анатолій пише:> ДЛя жидофіла фактами можуть бути ТІЛЬКИ те, що описано у біблії. Все інше від лукавого. Але жидофіл ніяк не втямить, що він і є отим лукавим...
> Адже я вже років 4 на цьому форумі пропоную особам, які називають себе українцями, прочитати Івана Франка "Поема про сотворення Сьвіту".
> І що Ви дуиаєте - зась - зомбіблок. А от отой жидівський бруд, який опсано у їхній біблії, вони читають запоєм... Але їхня біда в тому, що воени жодного слова там не розуміють. А тим бульше, не розуміють МЕТИ отієї жидобіблії. Сліпі ведуть сліпих...
+О офіційно підтвердив, що для нього єдиним критерієм істини є лише біблія та церква, але Георгій ту тему дуже швидко закрив, щоб це питання більше не обговорювалось, оскільки його позиція є такою ж самою: істинним є лише те, що стверджує церква, а все решта є відхиленням від істини. Я називаю це релігійним фундаменталізмом на ФРД.
Саме для того, щоб була філософія, а не релігійний фундаменталізм, треба відлучити філософію від церкви. Лише на філософському форумі Соцису філософія відлучена від церкви (http://socys.forum2x2.ru/forum-f8 ). А на ФРД філософія під гнітом церкви. Геть гніт церкви над філософією!
2008.06.06 | Анатолій
Re: Для Георгія істиною є церква, а не факти. Тим гірше для фактів!
Василю!Я веду дискусію на цьому форумі тільки заради того, що може ХОЧ ОДНА ОСОБА, ЩО ЗАРАЖЕНА БІБЛІЙНОЮ БАЦИЛОЮ, ОТЯМИТЬСЯ. Ну а не отямиться - гірше їй.
Дякую.
2008.06.06 | Василь Васьківський
Мета дискусій між людьми
Анатолій пише:> Василю!
> Я веду дискусію на цьому форумі тільки заради того, що може ХОЧ ОДНА ОСОБА, ЩО ЗАРАЖЕНА БІБЛІЙНОЮ БАЦИЛОЮ, ОТЯМИТЬСЯ. Ну а не отямиться - гірше їй.
> Дякую.
Дискусію треба вести для осягнення єдности. А, коли буде єдність людей, тоді бацили самі втратять свою силу. Життя є осягненням єдности! Бацили є проявою відсутности єдности в світі людей.
2008.06.06 | +О
Re:Георгій є віруючий; Анатолій претендує на факт.Saw difference
2008.06.06 | Василь Васьківський
Віра не є аргументом в дискусії, а приватною справою віруючого!
2008.06.06 | +О
Re: тому і пропоную панові Анатолієві давати факти. Оплески
не є доказом тезиЗ повагою
Олег
2008.06.06 | Василь Васьківський
Пропоную не перетворювати істину та філософію в філіал церкви.
2008.06.06 | +О
Re: Пропоную не видавати оплески за докази. Чи в Вашому
філософському пошуку оплески є ознакою істини?З повагою
Олег
2008.06.06 | Василь Васьківський
Re: Пропоную не видавати оплески за докази. Чи в Вашому
+О пише:> філософському пошуку оплески є ознакою істини?
Ні, в моєму філософському пошукові ознакою істини є аргументованість позиції, а не віра і не оплески, і не особисті зауваження чи інсинуації. Тому сформулюйте свою тезу, щоб була дискусія, а не базар!
2008.06.06 | +О
Re: Пропоную не видавати оплески за докази. Чи в Вашому
моя теза: мені цікаво, чий був Храм. Хочу почути дискусію істориківЗ повагою
Олег
2008.06.06 | Василь Васьківський
Re: Пропоную не видавати оплески за докази. Чи в Вашому
+О пише:> моя теза: мені цікаво, чий був Храм. Хочу почути дискусію істориків
Це не теза, бо тут нема позиції, яку можна було б відстоювати чи заперечувати. Теза стосується предмету обговорення, а не Вашого стосунку до теми. Я так розумію, що Ви намагаєтесь зволікати дискусіями, тобто підтримувати базар. Я зміню свою оцінку лише тоді, коли Ви чітко сформулюєте свою тезу.
2008.06.06 | +О
Re: Пропоную не видавати оплески за докази. Чи в Вашому
Моя позиція шкільна-пострадянська: храм християнський.Моя позиція ще: питання історичне
Хочу почути історичні докази одного або другого (чи третього)
З повагою
Олег
2008.06.05 | Tatarchuk
діагноз: Фоменко
2008.06.05 | +О
Re: діагноз: Фоменко
Слава Ісусу Христу!діагностував я це ще роки два-три тому, але пан Анатолій казав, що ні, сам, без Фоменка...
З повагою
Олег
2008.06.06 | Анатолій
Re: діагноз: Фоменко
Хлопці!Ви дійсно хворі, чи тільки прикидаєтеся?
2008.06.06 | Анатолій
Re: діагноз: Фоменко
Пане Олеже - Ви, як справжній жидофіл, знову сповзаєте.Адже 2 роки тому Ви не дали жодної гідної відповіді, бо у Вас в голові одна відповідь - на все воля жидівського бога.
Злазьте зі своєї жидодурі і працюйте мізками, коли у Вас ще вони залишилися...
2008.06.06 | +О
Re: не дали, окрім "оплесків" доказів. І тепер основний аргумент
- оплески однодумців. Я не історик, але мені дійсно цікаво почути дискусію істориків, а не пропагандистів певного світогляду. Цікаво саме в історичному плані розвитку українського народу. Ви ж не виходите за рамки лозунгів... Прошу не відкидати Татарчука - він не християнин а саме історик: дискутуйте! Ви ж лише лаєте кожного, хто Вам не рукоплеще. Досить багато років лаєте, як на науковця і, навіть, здорового чоловіка, от я і пишу Вам постійно на Ваші малонаукові тези - обгрунтуйте: оплеск доказом не являєтьсяЗ повагою
Олег
2008.06.06 | Анатолій
Пане 0+, Поставте конкретне запитання, бо я Вас не розумію.
2008.06.06 | +О
Re: Пане 0+, Поставте конкретне запитання, бо я Вас не розумію.
Та не маю я до Вас, пане Анатолію, питань - Ви ж не наводите фактів для уможливлення появи такого бажання, просто прошу говорити, а не викрикати звинувачувальні лозунги. Тема, яку Ви постійно піднімаєте є проблемою історії, тому і говоріть з істориком. Ви ж єдиного у ФРД Форумі фахового історика Татарчука відшили, обізвавши (покажіть, доречі, чи піднімали це питання на Форумі Історія. Якщо ні, то: Чому??) Ви дуже багато значення приділяєте питанням історичного розвитку української нації і я дуже навіть з Вами. Я не з Вами, коли Ви забуваєте, що величезна сучасних українців християни.З повагою
Олег
2008.06.06 | Василь Васьківський
Формальна пропозиція
+О пише:> - оплески однодумців. Я не історик, але мені дійсно цікаво почути дискусію істориків, а не пропагандистів певного світогляду.
Сформулюйте свою тезу, якщо бажаєте дискусію. А то Ви тільки обговорюєте особистість Анатолія і ніякої тези не формулюєте.
2008.06.06 | +О
Re: Формальна пропозиція
так в тому то і річ, що теза Анатолія виключно особистісна. Мені ж цікавим є дослідження розвитку українського народу, а не лозунги ворожості до нерукоплещущих. Чекаю дискусії істориківЗ повагою
Олег
2008.06.06 | Василь Васьківський
Re: Формальна пропозиція
+О пише:> так в тому то і річ, що теза Анатолія виключно особистісна. Мені ж цікавим є дослідження розвитку українського народу, а не лозунги ворожості до нерукоплещущих. Чекаю дискусії істориків
Нерукоплескання не є позицією в дискусії на задану тему. Якщо Ви не погоджуєтесь з тезою Анатолія, то сформулюйте свою антитезу! А замість того, Ви обговорюєте особистість Анатолія. Тобто, Ваш підхід є некоректним, і ніякі дії Анатолія Вас не виправдовують!
2008.06.06 | +О
Re: Формальна пропозиція
не маю своєї окремої позиції з цього питання. Чекаю на безлозунгове дослідження.З повагою
Олег
2008.06.06 | Анатолій
Re: Формальна пропозиція
+О пише:> не маю своєї окремої позиції з цього питання. Чекаю на безлозунгове дослідження.
> З повагою
> Олег
Пане Олеже!
Пропоную напружити мізки, може і виникне якась позиція. І в разі, коли дослідження доведе, що хрищення не було, Ви НЕВЖЕ відмовитеся від релігії?
Я Вам підкину ще одну інфу - Повість врем"яних літ є підробкою. А святому Олександрові на час льодового побоїща з тевтонськими хрестоносцями сповнилося тільки 6 рочків.
Про це пише російський академік Ключевський, який і опублікував записки Храповицького - секретаря Катерини 2. Про це також пише вже українець Белінський у своїй книзі Страна Моксель.
Навчайтеся...
2008.06.09 | +О
Re: Формальна пропозиція
Слава Ісусу Христу!люблю навчатися, пане Анатолію, але дуже вимогливо підходжу до вибору вчителів. Питання, яке Ви піднімаєте - питання історичне. До Християнства має відношення саме як історія християнізації України. Досліджуймо
Тримайтеся
З повагою
Олег
2008.06.09 | Анатолій
Re: Формальна пропозиція
+О пише:> Слава Ісусу Христу!
> люблю навчатися, пане Анатолію, але дуже вимогливо підходжу до вибору вчителів. Питання, яке Ви піднімаєте - питання історичне. До Християнства має відношення саме як історія християнізації України. Досліджуймо
> Тримайтеся
> З повагою
> Олег
Пане Олеже!
Я гадаю, що Ви не настільки нерозумна людина, щоб не бачити, що християнство та його церква наскрізь просякнуті брехнею та впливом на свідомість людини. Дивіться - як тільки тут на форумі я чи хтось інший показують з посиланням на юдейську Тору все біблійне багно, так одразу всі "замовкають", бо БОЯТЬСЯ бога (звісно юдейського). Та й Ви сам казав, що для Вас істиною є біблія, все інше... Оце і є системою впливу, або самовпливу на свідомість індивіда. Адже зазомбована людина, як тільки натикається на ключові зомбуючі слова, одразу підсвідомо включає свої блоки, які не дають можливості навіть думати про це. Цей фактор (зомбі) сьогодні є дуже добре відомим і називається він "нейро-лінгвістичне програмування".
Щодо історії, то християнами придумана і підтримана юдо-комуністичною верхівкою колишнього СРСР історія сьогодні вже викликає не тільки бажання віднайти точні дати та викрити брехню, а також і огиду...
На цій історичні брехні, щодо двотисячолітнього хрищення, церква будує свою політику і бреше, бреше і ще раз бреше. На наданих мною тільки декілької прикладах неозброєним оком видно всю цю брехню. Крім того, коли я надав записки мого товариша, побудовані на Біблії та історичних релігійних творах, то не тільки не почув від релігійних осіб заперечення, я не почув навіть запитання... Ні, почув - Георгій спитав а хто ж автор. Оце і є те нейро-лінгвістичне програмування, яким деякі "рсвічені" попи користуються у церкві. Ви цього мабуть "не бажаєте" розуміти. І це або намірене нерозуміння, або дія НЛП.
Бажаю Вам позбутися і того, і другого. Повертайтеся у лоно розумово незаанґажованих українців. Але це тільки моє бажання, яке, як я гадаю, у Вас не здійсниця... Бо НЛП.
2008.06.09 | +О
Re: Формальна пропозиція
Слава Ісусу Христу!Ви мене з кимось знову путаєте: ніколи не казав, що "все інше..." для мене/Церкви не є важливим (це або відвертий наклеп, або нерозум автора таких рядків
Якщо ж говорите як історик, прошу відкинути всі свої/чужі багна, як би вони Вам не благоухали/зловонили, і "озброїти око" слухача фактами (саме історії, проговореними/дослідженими істориками), бо на нині: приклади Ваші побудовані на несприйнятті християн, жидів і комуністів (инше); сприйнятті тез Ваших друзів; любому Вам аплодуванню... - це свідчить про Ваше і братії ідеологічне заангажування, але нічого не додає до розвитку історичної науки. Але відкриває багато питаннь, які потребують (якщо потребують) висвітлення - дослідження фаховими істориками. Тому ще раз задаю Вам конкретне запитання: чому не бачу (або - дайте посилання) Вас, що заявляє про свій диплом історика, на історичному Форумі Майдану? Саме там збадаєте сильні і слабкі сторони своєї позиції історика. Якщо історична наука прийме Ваші датування - без проблем: для мене (Церкви) важливим є знання історії, очищення історії від політик. Цей спосіб дійсно зможе допомогти подолати "запрограмованість" (в мене: звичку мислити світ у певній історичній тяглості). Ви ж наразі пропонуєте замінити одну запрограмованість иншою, що говорить про Ваші смаки і смаки Ваших друзів і вповні розкриває цю тему лише заангажованим (і все инше по Вашій термінології) людям - Вашим однодумцям. Иншим (мені, наприклад) - розкриває велику палітру питань, але, нажаль, дуже мало пов`язаниз з історією, як наукою, і надто пов`язаних на Вашій особі жидофоба ("наше - самає лучшає" - далеко від СРСР не втікло
З повагою
Олег
2008.06.09 | Анатолій
Re: Формальна пропозиція
+О пише:> Слава Ісусу Христу!
> Ви мене з кимось знову путаєте: ніколи не казав, що "все інше..." для мене/Церкви не є важливим (це або відвертий наклеп, або нерозум автора таких рядків
> Якщо ж говорите як історик, прошу відкинути всі свої/чужі багна, як би вони Вам не благоухали/зловонили, і "озброїти око" слухача фактами (саме історії, проговореними/дослідженими істориками), бо на нині: приклади Ваші побудовані на несприйнятті християн, жидів і комуністів (инше); сприйнятті тез Ваших друзів; любому Вам аплодуванню... - це свідчить про Ваше і братії ідеологічне заангажування, але нічого не додає до розвитку історичної науки. Але відкриває багато питаннь, які потребують (якщо потребують) висвітлення - дослідження фаховими істориками. Тому ще раз задаю Вам конкретне запитання: чому не бачу (або - дайте посилання) Вас, що заявляє про свій диплом історика, на історичному Форумі Майдану? Саме там збадаєте сильні і слабкі сторони своєї позиції історика. Якщо історична наука прийме Ваші датування - без проблем: для мене (Церкви) важливим є знання історії, очищення історії від політик. Цей спосіб дійсно зможе допомогти подолати "запрограмованість" (в мене: звичку мислити світ у певній історичній тяглості). Ви ж наразі пропонуєте замінити одну запрограмованість иншою, що говорить про Ваші смаки і смаки Ваших друзів і вповні розкриває цю тему лише заангажованим (і все инше по Вашій термінології) людям - Вашим однодумцям. Иншим (мені, наприклад) - розкриває велику палітру питань, але, нажаль, дуже мало пов`язаниз з історією, як наукою, і надто пов`язаних на Вашій особі жидофоба ("наше - самає лучшає" - далеко від СРСР не втікло
> З повагою
> Олег
Пане Олеже!
Давайте по-порядку.
1. Спершу розберемося з біблією. Адже саме ви, себто християни, називаєте біблію "святим письмом". Я правильно Вас зрозумів? Отже, я хотів би від Вас отримати підтвердження святості цієї книги.
2. Вам не сподобалася моя теза щодо аплодисментів? Зрозуміло, що не сподобалася... Бо якби я сказав, що аплодисменти були на підтведження святості жидівської Тори, то, як я гадаю, у Вас би не було запитань з цього приводу. Я правильно Вас зрозумів?
3. На історичному форумі не можу виступати, бо забув свій пароль, а туди без паролю чомусь не допускають. Мабуть там якийсь секретний форум.
4. У Вас викликає запитання мій диплом? Диплом як диплом - учитель історії та українознавства. Єдине, що Вам у цьому дипломі не сподобається, то це те, що в ньому не написано слова "жидознавства". Але це, як я розумію, вже є Вашою парафією.
5. Дозволю собі нагадати Вам слова ненависної Вам людини Т. Шевченка -
Не смійтеся чужі люди
Церква - домовина, розвалиться
А з-під неї встане Україна...
2008.06.09 | +О
Re: Формальна пропозиція
> Анатолій: 1. Пане Олеже!Давайте по-порядку. Спершу розберемося з біблією. Адже саме ви, себто християни, називаєте біблію "святим письмом". Я правильно Вас зрозумів? Отже, я хотів би від Вас отримати підтвердження святості цієї книги.
не сперечаюся з Святим Письмом, сперечаюся з тим, що Ви знаєте Святе Письмо і вмієте щось гідне уваги написати з приводу Святого письма
> Анатолій: 2. Вам не сподобалася моя теза щодо аплодисментів? Зрозуміло, що не сподобалася... Бо якби я сказав, що аплодисменти були на підтведження святості жидівської Тори, то, як я гадаю, у Вас би не було запитань з цього приводу. Я правильно Вас зрозумів?
ні - Ви не правильно мене зрозуміли, що ставить під сумнів Вашу здатність мене зрозуміти, але спробую ще раз: аплодування тій чи иншій тезі не є доказом істиності
> Анатолій: 3. На історичному форумі не можу виступати, бо забув свій пароль, а туди без паролю чомусь не допускають. Мабуть там якийсь секретний форум.
дуже прошу: згадайте
> Анатолій: 4. У Вас викликає запитання мій диплом? Диплом як диплом - учитель історії та українознавства. Єдине, що Вам у цьому дипломі не сподобається, то це те, що в ньому не написано слова "жидознавства". Але це, як я розумію, вже є Вашою парафією.
ні - мені все подобається у Вашому дипломі. Не подобається Ваш далекий НМД до науковости метод підходу до історисних питань. Тут мені йдеться не про датування, як таке, як про метод тиску на слухача словесами: "це давно доведені факти"; "всім відомо"; "коли я це сказав, мені аплодували академіки"... - "факти"/компіляція відомі саме аплодуючим і їх достовірність вимагає доведення. З усіх наведених Вами фактів достовірним 100% є Ваша жидофобія і, хоч я надто не цікавлюсь "жидознавством", чітко усвідомлюю, що Вам, як дипломованому з українознавства і історії України фахівцю, це заважає бути і незаангажованим істориком, і незаангажованим знавцем українства... А жаль - Ви непоганий хлопака, просто нарваний
> Анатолій: 5. Дозволю собі нагадати Вам слова ненависної Вам людини Т. Шевченка - Не смійтеся чужі люди Церква - домовина, розвалиться А з-під неї встане Україна...
Шевченко глибокий християнин, що вболівав за свій народ і справедливо плакав над Церквою. Ви ж за любов до українства видаєте свою жидофобію... Це різні речі, пане Анатолію.
А взагалі, маю я таки одне до Вас запитання, яке би просив обговорити на Форумі Історія:
віра в якого бога не є запозиченою українцями в иншого народу
прошу не аргументувати аплодуваннями чи "всім відомо" - це не серйозно як на вчителя історії України і Українознавства
З повагою
Олег
2008.06.09 | Анатолій
Re: Формальна пропозиція
+О пише:
>
> > Анатолій: 1. Пане Олеже!Давайте по-порядку. Спершу розберемося з біблією. Адже саме ви, себто християни, називаєте біблію "святим письмом". Я правильно Вас зрозумів? Отже, я хотів би від Вас отримати підтвердження святості цієї книги.
>
> не сперечаюся з Святим Письмом, сперечаюся з тим, що Ви знаєте Святе Письмо і вмієте щось гідне уваги написати з приводу Святого письма
>
> > Анатолій: 2. Вам не сподобалася моя теза щодо аплодисментів? Зрозуміло, що не сподобалася... Бо якби я сказав, що аплодисменти були на підтведження святості жидівської Тори, то, як я гадаю, у Вас би не було запитань з цього приводу. Я правильно Вас зрозумів?
>
> ні - Ви не правильно мене зрозуміли, що ставить під сумнів Вашу здатність мене зрозуміти, але спробую ще раз: аплодування тій чи иншій тезі не є доказом істиності
>
> > Анатолій: 3. На історичному форумі не можу виступати, бо забув свій пароль, а туди без паролю чомусь не допускають. Мабуть там якийсь секретний форум.
>
> дуже прошу: згадайте
>
> > Анатолій: 4. У Вас викликає запитання мій диплом? Диплом як диплом - учитель історії та українознавства. Єдине, що Вам у цьому дипломі не сподобається, то це те, що в ньому не написано слова "жидознавства". Але це, як я розумію, вже є Вашою парафією.
>
> ні - мені все подобається у Вашому дипломі. Не подобається Ваш далекий НМД до науковости метод підходу до історисних питань. Тут мені йдеться не про датування, як таке, як про метод тиску на слухача словесами: "це давно доведені факти"; "всім відомо"; "коли я це сказав, мені аплодували академіки"... - "факти"/компіляція відомі саме аплодуючим і їх достовірність вимагає доведення. З усіх наведених Вами фактів достовірним 100% є Ваша жидофобія і, хоч я надто не цікавлюсь "жидознавством", чітко усвідомлюю, що Вам, як дипломованому з українознавства і історії України фахівцю, це заважає бути і незаангажованим істориком, і незаангажованим знавцем українства... А жаль - Ви непоганий хлопака, просто нарваний
>
> > Анатолій: 5. Дозволю собі нагадати Вам слова ненависної Вам людини Т. Шевченка - Не смійтеся чужі люди Церква - домовина, розвалиться А з-під неї встане Україна...
>
> Шевченко глибокий християнин, що вболівав за свій народ і справедливо плакав над Церквою. Ви ж за любов до українства видаєте свою жидофобію... Це різні речі, пане Анатолію.
> А взагалі, маю я таки одне до Вас запитання, яке би просив обговорити на Форумі Історія:
> віра в якого бога не є запозиченою українцями в иншого народу
> прошу не аргументувати аплодуваннями чи "всім відомо" - це не серйозно як на вчителя історії України і Українознавства
> З повагою
> Олег
+О пише:
>
> > Анатолій: 1. Пане Олеже!Давайте по-порядку. Спершу розберемося з біблією. Адже саме ви, себто християни, називаєте біблію "святим письмом". Я правильно Вас зрозумів? Отже, я хотів би від Вас отримати підтвердження святості цієї книги.
>
> не сперечаюся з Святим Письмом, сперечаюся з тим, що Ви знаєте Святе Письмо і вмієте щось гідне уваги написати з приводу Святого письма
>
> > Анатолій: 2. Вам не сподобалася моя теза щодо аплодисментів? Зрозуміло, що не сподобалася... Бо якби я сказав, що аплодисменти були на підтведження святості жидівської Тори, то, як я гадаю, у Вас би не було запитань з цього приводу. Я правильно Вас зрозумів?
>
> ні - Ви не правильно мене зрозуміли, що ставить під сумнів Вашу здатність мене зрозуміти, але спробую ще раз: аплодування тій чи иншій тезі не є доказом істиності
>
> > Анатолій: 3. На історичному форумі не можу виступати, бо забув свій пароль, а туди без паролю чомусь не допускають. Мабуть там якийсь секретний форум.
>
> дуже прошу: згадайте
>
> > Анатолій: 4. У Вас викликає запитання мій диплом? Диплом як диплом - учитель історії та українознавства. Єдине, що Вам у цьому дипломі не сподобається, то це те, що в ньому не написано слова "жидознавства". Але це, як я розумію, вже є Вашою парафією.
>
> ні - мені все подобається у Вашому дипломі. Не подобається Ваш далекий НМД до науковости метод підходу до історисних питань. Тут мені йдеться не про датування, як таке, як про метод тиску на слухача словесами: "це давно доведені факти"; "всім відомо"; "коли я це сказав, мені аплодували академіки"... - "факти"/компіляція відомі саме аплодуючим і їх достовірність вимагає доведення. З усіх наведених Вами фактів достовірним 100% є Ваша жидофобія і, хоч я надто не цікавлюсь "жидознавством", чітко усвідомлюю, що Вам, як дипломованому з українознавства і історії України фахівцю, це заважає бути і незаангажованим істориком, і незаангажованим знавцем українства... А жаль - Ви непоганий хлопака, просто нарваний
>
> > Анатолій: 5. Дозволю собі нагадати Вам слова ненависної Вам людини Т. Шевченка - Не смійтеся чужі люди Церква - домовина, розвалиться А з-під неї встане Україна...
>
> Шевченко глибокий християнин, що вболівав за свій народ і справедливо плакав над Церквою. Ви ж за любов до українства видаєте свою жидофобію... Це різні речі, пане Анатолію.
> А взагалі, маю я таки одне до Вас запитання, яке би просив обговорити на Форумі Історія:
> віра в якого бога не є запозиченою українцями в иншого народу
> прошу не аргументувати аплодуваннями чи "всім відомо" - це не серйозно як на вчителя історії України і Українознавства
> З повагою
> Олег
Пане Олеже!
1. Давайте почнемо з Т.Шевченка.
Візьмімо хоча б такі його рядки:
"Храми, каплиці, ікони,
ставники, мирри і дим,
перед образом Твоїм Неутомленні поклони
За кражу, за війну, за кров:
Щоб братню кров пролити, просять,
А потім в дар Тобі приносять
З пожару вкрадений покров..." ("Кавказ")
Або:
"Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить,
А на апостольськім престолі
Чернець годований сидить,*
Людською кровію торгує
І рай у найми оддає!
О, Боже! Суд Твій правий всує,
І всує царствіє Твоє!" ("Єретик")Гімн черничий
Удар, громе, над тим домом,
Над тим божим, де мремо ми,
Тебе ж, Боже, зневажаєм,
Зневажаючи співаєм:
Алілуя!
Якби не ти, ми б любились,
Кохалися б, та дружились,
Та діточок виростали,
Научали б та співали:
Алілуя!
Одурив ти нас, убогих.
Ми ж, окрадені небоги,
Самі тебе одурили
І, скиглячи, возопили:
Алілуя!
Ти постриг нас у черниці,
А ми собі молодиці…
Та танцюєм, та співаєм,
Співаючи, промовляєм:
Алілуя!
Ви вважаєте його християнином? А Ви читали його поему "Марія"?
Я так гадаю, Ваші знання Шевченка лежать в площині програми радянської школи. Мабуть так само, як і Л. Українки та І. Франка, яких я тут пропоную прочитати вже декілька років, але зась...
2.Я ХОЧУ ОТРИМАТИ ВІД ВАС ДОКАЗІВ СВЯТОСТІ ПИСЬМА У ВИГЛЯДІ БІБЛІЇ. Ви так і не відповіли на моє запитання.
3.Щодо Істини, то дозволю собі нагадати одну старезну тезу - НЕМАЄ РЕЛІГІЇ ВИЩОЇ ЗА ІСТИНУ. Може скажете хто її останній використоввував (я не рахуюся).
4.Щодо історії - то дійсно в історії існують ДАВНО ДОВЕДЕНІ ФАКТИ, про які історики навіть не говорять, і є ДАВНО ДОВЕДЕНА БРЕХНЯ, про яку заанґажовані історики не говорять. Я дозволяю собі говорити про брехню, яку розповсюджує юдо-християнська церква. Отже це мало стосується історії - це більше стосується релігійної сумлінності, якої у Вашій церкві останній час не видно...
5. Щодо не поганий я чи поганий, гадаю то Ви просто, рекламуючи свою релігійну приязнь, хочете показати. Скажу відверто - Я дуже поганий стосовно жидо-християн та жидо-християнської брехні, яку штучно було нав"язано нашому народові і яка пригнівтила мій народ і зробила з нього дурня. Ви ж не будете сперечатися, що рядовий боксер поб"є на ринзі шахового гросмейстра. І вусім зрозуміло, що бій на ринзі йде за правилами боксера. От якби на шаховій дошці... Отак і ми, українці, втягнуті у боротьбу не за своїми правилами... Невже Ви цього не розумієте? Чи просто прикидаєтеся....?
2008.06.10 | +О
Re: Формальна пропозиція
Слава Ісусу Христу!доки догортав Ваш допис хотів його закрити - не копіюйте, якщо можна, аж так багато. Чи це Ви так нервуєте, пане Анатолію
Як на людину з дипломом, Ви дуже вибірково читаєте Шевченка
> Анатолій: 3.Щодо Істини, то дозволю собі нагадати одну старезну тезу - НЕМАЄ РЕЛІГІЇ ВИЩОЇ ЗА ІСТИНУ. Може скажете хто її останній використоввував (я не рахуюся).
з приблизно Вашим смисловим наповненням - оріянин Микола (Пономаренко)?
> Анатолій: 4.Щодо історії - то дійсно в історії існують ДАВНО ДОВЕДЕНІ ФАКТИ, про які історики навіть не говорять, і є ДАВНО ДОВЕДЕНА БРЕХНЯ, про яку заанґажовані історики не говорять. Я дозволяю собі говорити про брехню, яку розповсюджує юдо-християнська церква. Отже це мало стосується історії - це більше стосується релігійної сумлінності, якої у Вашій церкві останній час не видно...
бачите - фактом саме і є те, що Ви дозволяєте собі говорити не як історик чи українознавець, а як жидофоб і, у зв`язку з пов`занням у Вашій голівонці Християнства з жидівством, говорите виключно з християнофобських позицій, а фобія (питайте у медиків) - хвороба. Але навіть з цим - пів біди, і, якби це стосувалося "невидності релігійної сумлінності" - я за: релігійна сумлінність передбачає проповідь Бога і виконування Його заповідей. Ви ж про це (дуже злободенне, бо людська Церква погрязла в гріхах) бігцем навмання, до тогож, в переважній більшості, лише лиєте болото і кричите, а фокусуєте увагу (криком, як тепер, великими літерами) на питаннях історичних, які саме у цьому розділі і вимагають фактажу, а не Вашої заяви про "ДАВНО"
> Анатолій: 5. Щодо не поганий я чи поганий, гадаю то Ви просто, рекламуючи свою релігійну приязнь, хочете показати. Скажу відверто - Я дуже поганий стосовно жидо-християн та жидо-християнської брехні, яку штучно було нав"язано нашому народові і яка пригнівтила мій народ і зробила з нього дурня. Ви ж не будете сперечатися, що рядовий боксер поб"є на ринзі шахового гросмейстра. І вусім зрозуміло, що бій на ринзі йде за правилами боксера. От якби на шаховій дошці... Отак і ми, українці, втягнуті у боротьбу не за своїми правилами... Невже Ви цього не розумієте? Чи просто прикидаєтеся....?
я, пане Анатолію, сперичаюся з наданням Вашому способу критики статосу фаховости у Історії України чи українознавстві - так може будь-який більш-менш статистичний дядько. Ви дійсно поступаєте як рядовий боксер, що, попри свою пересічність, змушений мати певну стратегію, але заключається вона конечно у суті обраного ним спорту, виражену у його пересічній примітивності словами: "набити пику", що навіть для боксу є надто мало, а у нас тут не бокс. І не шахмати. Примінення таких тактик з людиною, яку прагнеш чомусь переконати не просто непедагогічно (ви ж заявляєте, що Анатолій Кондратьєв - педагог
З повагою
Олег
2008.06.11 | Анатолій
Re: Формальна пропозиція - до пана 0+...
Пане 0+.Вибачайте за мою нежидівську прямоту, але Ви дійсно Нуль, ну може й з плюсом. Не дарма тут, знущаючись над Вами, Вам ставили армфметичне запитання щодо того, чому мінус на мінус дає плюс... Це і про Ваш плюс у нікові, це і про Ваш рівень усвідомлення, це і про Ваш рівень знань.
Справа у тому, що формат форуму не дає можливості тут викладати опуси на 400 сторінок, на форумі вважається, що кожен має якийсь доведений рівень знань і використовуючи його, розуміє про що йому торочать. Ви ж бо не розумієте, а тому я не чекаю, коли Ви припинете зі мною переписку, посилаючись на те, що я хороший хлопець, сам перестаю спілкуватися з особою, у якої, на жаль, низький рівень IQ.
Бувайте... Будьте щасливими у своєму невігластві.
2008.06.12 | +О
Re: Шевченко, Леся Українка, Франко
Слава Ісусу Христу!ну чому Ви знову втікаєте, Анатолію? Я ж не говорю Вам про повагу до моєї особи - себе поважайте! Ви ж заявляєте, що є вчителем, а поводитеся...
Ну до чого тут Ви до Франка? Ну вишліть Ви вже накінець Франкове "Сотворення" і хай люди почитають - це ж смішно звинувачувати Франка в однодумстві з Анатолієм Кондратьєвим
СТРАСТИ
Твоїм стражданням поклоняюсь, -
В слід за ними лину - в гору Голгофту
я вдивляюсь, там де розп'яли Тебе,
Божий Сину!
Вінок терневий наложили Тобі Цареві
всього світу - плювали, били, катували,
Тобі невдячні діти!
А Ти, щоб людство відпустити,
прийняв усе без нарікання -
Даєш і себе на хрест
прибити, щоб нас звільнити
від страждання!
Тож ми Тебе всі нині молим,
не дай нам у гріх упасти, щоб
через наші гріхи не відновлювались
Твоїстрасти!
чи висповідайтеся
СПОВІДЬ
О, душе грішна моя,
подивися, де бичують,
де мучать Христа,
і катують Його аж до скону!
О, душе грішна,
схаменись у глибокій покорі, -
Хай покотяться
щирі сльози за страждання
і муки Христові!
О, душе грішна моя,
посоромся гріхів і погорди -
Бо за них розп'яли Христа
На страшному хресті Голгофти!
О, душе грішна моя,
упади на коліна смиренно, -
Сповідайся і кайся за гріхи
свої, що чинила щоденно!
О, душе грішна моя, молись за
гріхи свої у надії, -
то заслужиш ти ласку Христа,
і опіку у Пречистої Діви Марії!
або:
БОЖЕ НАШ!
Боже великий єдиний,
вирви нас з гріха недолі, -
Бо злий дух тисне на
наші уми, вирви нас
з гріховної неволі!
Всюди безбожжя, всюди безвладдя,
куди подивитись, огортає страх,
що душі гинуть далекі від Бога,
опам'ятай їх, Господи, опам'ятай!...
Бо Ти терпів і пролляв кров за нас,
Ти кличеш до себе, і прощаєш,
наверніться, поки ще час!
Іван Франко віруючий християнин греко-католик. І все, що можете навести з його творчого доробку Ви, і все, що може зацитувати будь-хто: все це одна людина.Складна особистість - не спрощуйте Франка. Це вже за Вас зробила радянщина - Франко нічого Кондратьєвого не містить. Закінчив своє життя висповідавшись і похований за греко-католицьким обрядом. Іван Франко - неординарний чоловік, але таки християнин і, навіть, якщо таки (франкознавці говорять про принаймі три дуже різні періоди у його житті) не закривати очі на періоди зневіри і критики Церкви (адже - висповідався, прощено, забуто), Франко нічого спільного з Вами не має. Як, доречі, дарма звинувачувати в кондратьєвстві Лесю Українку, яка любила читати Біблію. Ось пише до свого вуйка Драгоманова (лист від 21 грудня 1891 року): "Мені скучно, коли я довго її (у листі мова про Біблію - О.Ж.) не читаю". Звичайно, можна було б запідозрити, що Леся Українка так собі розважалася, але погляньте, як глибоко вона розуміє Книгу Пророка Ісаї (1:2,3; 11-18):
Чуло небо й землі розповіло, що Бог
промовляв:
"Я синів народив, Я їм долю послав,
Та до Мене мій люд не признався.
Знає віл свого пана, осел знає ясла свої,
А мене тільки люди не знають Мої,
Мій Ізраель Мене відцурався!"
Так говорить Господь:
"Що для Мене ця безліч дарів?"
Досить ви попалили ягнят, баранів,
Мені кров кіз, телят вже немила.
Ви до Мене не йдіть, хто від вас
вимагає сього?
Не приходьте ви більше до двору мого,
Бридкі пахощі ваші й кадила!
Ваших свят, і субот, і великого
дня не терплю,
Святкування, постів, празників не люблю, Ненавидить душа Моя того! Досить ждав Я! Тепер за гріхи
покарати вже час!
Руки здіймете - Я одвернуся од вас,
Я не вчую благання гучного.
Ваші руки в крові, тож обмийте,
щоб чисті були,
Скиньте нечисть і гріх, що на душу взяли,
Перестаньте неправду любити.
Справедливо судіть: хто покривджений,
ви захистіть,
Сироті і вдовиці по правді чиніть,
І добро научітесь робити.
І тоді, - каже Бог, - ви прийдіть,
Я суд вам зроблю,
Хоч би ви од гріхів червоніли,
то Я вас, як сніг убілю;
Хоч би ви од гріхів паленіли,
то Я вас, як вовну вбілю".
на відміну від Вас, пане Анатолію Кондратьєв, не має Велика наша поетеса християнофобії - черпає з глибин Божого Слова. Не можна однобоко трактувати людину - це виявляє саме Вашу однобокість навіть, якщо Ви пересічний дядько. Але ж Ви - педагог! Українська Історія, українознавство: де це все у Вас? Заберіть з чотирьохсот сторінок Вашого (надіюсь - Ви про це) творчого доробку крик і лайку, тоді можна буде Вами, як автором, зацікавитися. Довіритися Вашим знанням. А, на даний момент, Ви два-три роки тому на Форумі накричали на мене/инших християн і щезли, появившись знову зі словами звинувачень і однобоким антихристиянським поглядом на українство/життя. Дуже прошу - станьте педагогом! Від цього може виграти наша історична наука. Крикунів, що посилаються на свої/подібних твори надто багато: де Ваше обговорення (не викрикування, а саме обговорення) історії з істориками? чому так і не відповіли? Не на сайті однодумців, а саме серед істориків? Чому не відповідаєте на запитання про запозичення поклоніння богам у різних народів, а просто кричите? Ви ж говорите, що переконуєте людей в своїй правоті - переконуйте. Лише крик не переконує...
Шевченка досліджуйте. В цілості, а не кавальцюючи. Я ж не кричу, що, раз Тарасика хрестили в греко-католицькій Церкві, то він цим і обмежений. Не обмежуйте людей до своїх приватних поглядів: ні Шевченко, ні Франко, ні Леся Українка не сповідували Ваших поглядів. Можливо, Ви щось в них понависмикували і користаєте, але це ще ні не Шевченко, ні не Франко, ні не Леся Українка, а Анатолій Кондратьєв зі своїм ненауковим підходом до вивчення навколишнього світу.
Дуже прошу бути педагогом - відповідати диплому. Тримайтеся
З повагою
Олег
2008.06.18 | Анатолій
Пане 0+, Ви краще не випендрюйтеся...
А скажуть щось КОНКРЕТНЕ за темою гілки.Ви, як справжній юдей, маєте одну класну для жидів, звичку - уводити вбік будь-яке обговорення. Якщо не маєте що сказати про ІСТОРИЧНУ БРЕХНЮ, то помовчіть. А знаєте, то говоріть.
Щодо Шевченка, Франка та Л. Українки, то незабаром я опублікую Євангеліє від Тараса. Чекайте, але надайте коментарі щодо ТЕМИ ГІЛКИ.
Тримайтеся і не випендрюйтеся.
ПС А що це Ви так учепилися до мого прізвища, що навіть декілька разів його у різних формах згадуєте. Невже сподобалося? А Ви висвітіть своє - чи мо соромно?
2008.06.19 | +О
Re: зачепило пана Анатолія :)
Слава Ісусу Христу!ми вже з Вами знайомились: звати мене Олег Жаровський
Ваше прізвище російське і поводите Ви себе подібно до рос.шовіністів, що вбачають всюди масонство/жидівство, але Ви колись писали про свої козацькі корені - на тому крапка - я не маю упередження ні до російських прізвищ, ні до росіян. Просто "антихрист", якого Ви цитували, чомусь має з Вами схожість і за суттю поверхового стрибка пол Біблії, і за ініціалами, а усугубило все це Ваше небажання назвати ім`я автора. Доречі - спробуйте замість "змій" пропихнути в "боги" дерево - вийде не гірше
Стосовно українських авторів, я для того і писав, щоб Ви думали ширше
РУКА ІВАНА ДАМАСКИНА
Великий учитель церковний Іван
Служив у султана в Дамаску.
Цінив, поважав його дуже Султан,
Робив не одну йому ласку.
Та зависть під'юдила злих двораків:
Згубити Івана, та й годі!
Підкинули лист, мов Іван написав
Царю християн в Царгороді:
"О царю, шли військо своє на Дамаск,
Побіда вас жде знаменита:
Самого султана в рішучий я час
Отрутою згладжу зі світа".
Султанові зрадці сей лист донесли:
"Чи бачиш, - говорять, - султане!
Отеє твій любимець, твій християнин
Яке здумав діло погане".
Розлютивсь султан і прикликать велить
Івана, і так йому каже:
"Так ось як за милість, за ласку мою
Платиш мені, лютий мій враже?
Отрутою хочеш ти згладить мене?
Такий ти святий, справедливий?"
Даремно Іван присягає, що він
Невинний, що лист сей фальшивий.
На смерть заслужив ти, - говорить султан,
Та жий! Лиш всім зрадцям в науку,
Щоб більше подібних листів не писав-
Утніть йому правую руку!"
Зраділи всі злюки, Івана взяли
Ще й ганьби до болю доклали:
На ринку дамаським, при здвизі людей,
Йому праву руку врубали.
Мовчав і молився у муках Іван,
Взяв руку відтяту в лівицю,
А потім кривавий, каліка пішов
В Пречистої Діви каплицю.
І перед іконою впав до землі,
І руку відтяту тримає,
І молиться голосно, й плаче і так
У болю тяжкім промовляє:
"Маріє, небесна леліє! Се я,
Що сею своєю рукою
На честь твою стільки похвальних пісень
Списав, ось корюсь перед Тобою!
Не милі, мабуть, ті гарячі пісні
Були тобі, райская роже,
Коли допустила, щоб руку мені
Відрізало плем'я вороже!
Не жаль мені, що я невинно терплю;
Твій Син терпів також невинно!
А жаль, що не зможу на славу Тобі
Пісень укладати невпинно".
Та враз заясніла каплиця уся,
Марія з Ікони зступає
І мовить: "Іване, невже ж і твій дух
У сумніві вже потопає?"
І руку відтяту Марія взяла,
До рани її приприложила,
І враз здоровіська рука та була,
Мов краплі крови не зронила.
І вийшов здоровий з каплиці Іван,
Народ весь аж ахнув із дива
Дізнався про зраду дворецьку султан,
То злим була кара правдива.
Іван же ще довго в повазі там жив,
Поборював блуди старії
І много прекрасних пісень ще зложив
На честь Пресвятої Марії.
Але ж Вам всерівно, пане Анатолію, що наші генії пишуть... Розумієте, пане Анатолію, світ/людина - дуже складні, і говорити отак спрощено, що "всі християни ненавидять українство" - всерівно, що бути носієм ідеї про плоскість Землі. Ви, пане Анатолію, дуже мало, як на історика, історик: так і не спромоглись подати приклад Кондратьєва-історика, коли: дискутує, не обзиваючи опонента. Мені дуже шкода, але не можу собі позволити говорити на Вашому рівні, бо рівень, який Ви показали - не рівень історика/українознавця, а рівень звичайного, але хворого на фобію християнства, дядька. Але - може таки є приклад Вашої діяльності історика, а не нарваного сваркуна?
З повагою
Олег
2008.06.19 | Анатолій
Re: зачепило пана Анатолія :)
Пане Олеже з полонізованим прізвищем.Дозволю собі відмітити, що Ви ще ні в одному дописі не написали нічого розумного. Єдине, що Ви можете, то це обговорювати особу дописувача. Крім того, у Вас відсутні ПОВНІ знання щодо тих геніїв, про яких Ви пишете. Почитайте пізні твори Франка. Почитайте пізні твори Сковороди. Почитайте пізні твори Шевченка. Адже нікому не секрет, що людина на схилі літ починає КРИТИЧНО задумуватися над проблемою Буття. Дуже шкода, що Ви над цим не задумуєтеся і так і підете з цього життя у своєму "дияволізмові". Вільному воля...
2008.06.20 | +О
Re: ні пане Анатолію - я пишу саме про те, що людина дуже різна
і про те, що не можна звинуватити наших геніїв Івана, Ларису, Тараса, Григорія... у однодумстві з обмеженим через свої фобії Анатолієм Кондратьєвим. Рівно ж пишу про те, що бути українцем-християнином - означає любити свій народ і додати зі своїх талантів у скарбоню свого народу, як це робили і роблять українські християни, імена яких Ви (Анатолій) спробували зап`ятнати схожістю до кондратьєвства, що є наклепом як особистим, так і на українство вцілому. Рівно ж чекаю від Вашої особи, що заявила про володіння дипломом, прикладу ведення розмови саме на рівні фахівця з історії і українознавства з фахівцями історії/українознавства, де Анатолій Кондратьєв спроможний вести дискусію, оперуючи доказами, а не образами опонента. Такий приклад дав би можливість зацікавитися Вами, як автором, і почати відповідати на поставлені питання з історії в контексті історичного форуму (особисто буду благати допустити Вас тудиЗ повагою
Олег
2008.06.20 | Анатолій
Re: ні пане Анатолію - я пишу саме про те, що людина дуже різна
+О пише:> і про те, що не можна звинуватити наших геніїв Івана, Ларису, Тараса, Григорія... у однодумстві з обмеженим через свої фобії Анатолієм Кондратьєвим. Рівно ж пишу про те, що бути українцем-християнином - означає любити свій народ і додати зі своїх талантів у скарбоню свого народу, як це робили і роблять українські християни, імена яких Ви (Анатолій) спробували зап`ятнати схожістю до кондратьєвства, що є наклепом як особистим, так і на українство вцілому. Рівно ж чекаю від Вашої особи, що заявила про володіння дипломом, прикладу ведення розмови саме на рівні фахівця з історії і українознавства з фахівцями історії/українознавства, де Анатолій Кондратьєв спроможний вести дискусію, оперуючи доказами, а не образами опонента. Такий приклад дав би можливість зацікавитися Вами, як автором, і почати відповідати на поставлені питання з історії в контексті історичного форуму (особисто буду благати допустити Вас туди
> З повагою
> Олег
Пане Жидоолеже!
Рекомендую Вам зі своїми фобіями розібратися самому. Це у Вас фобії жидівського бога, це у Вас фобії первородного гріха, яким Ви займаєтеся зі своєю дружиною, це у Вас фобії перемішані з любов"ю до Сари та Абгама, Лота та його дочок, Давида з Джонатаном..., це у Вас фобії щодо того, а що ж Ви будете робити без релігійного бізнесу.
А я зі своїми фобіями якось сам розберуся, без жидодопомоги.
Геббельс казав, що коли у нації забрати історію, то за покоління ця нація перетворюється у натовп, а за два покоління у рабів. Геббельс знав що казав, він був спеціалістом з цих питань. Точно так робить і жидо-християнство, забираючи історію у свого народу. Ви ж, пане Жидоолеже, десятки разів повторюючи моє ім"я та прізвище, показуєте цим свою недолугість та рабство. Рабство жидівське, рабство боже, рабство догматичне, рабство етичне, рабство політичне...
Повторюю Вам вдруге, я не бажаю спілкуватися на форумі та й у житті з особами, що мають низький рівень IQ, про який тут, жартуючи, говорять інші форумчани, ставлячи Вам запитання чому мінус на мнус буде плюс. Гадаю, що й вони побачили Ваш низький IQ, але не звикши прямо вказувати на тупість, жартома висвітлюють Ваш рівень. Я ж людина пряма, і не жартома говорю Вам - Ви раб, а з людиною рабської психології дуже складно вести діалоги. Які можуть бути діалоги з рабом - хіба що про рабство. В усьому іншому раб не є фахівцем - про що Ви й сам відверто говорите, не бажаючи спілкуватися на тему виникнення релігії - як історичної брехні. Отже, Ваш шлях до рабського раю - ідіть туди....
Без поваги, бо яка може бути повага до раба.
Анатолій
2008.06.24 | +O
ну надайте приклад Анатолія—історика. Не утікайте в сварку!
Слава Ісусу Христу!Дуже Важко з Вами розмовляти, бо вигукуєте лозунги і сваритесь. Перестаньте, якщо можна, бо це, найперше, неповага саме Вашої особи, і показує Вашу неспроможність науково—історично арґументувати свої тези—відповіді. Нагадую: крик, оплески однодумців не доводять правдивості Ваших тверджень і я/иншіфорумляни все ще чекаю на посилання, де Анатолій Кондратьєв здатний дискутувати на історичні теми не вимахуючи дипломом
З повагою
Олег
2009.06.17 | +О
Re: скоро річниця... Може пан Анатолій готовий дати приклад?
2008.06.06 | stefan
Анатолій має рацію, не 99,6%, але мінімум 40%
Анатолій пише:> (P) Про хрищення, якого не було...Розвінчання історичної брехні.
(редаговано:06.06.2008. 16:57)
2008.06.06 | Анатоль
Рацію(чи її %) віддайте Анатолію. Я тут не світився
2008.06.06 | stefan
відредаговано
Анатоль:> Рацію(чи її %) віддайте Анатолію. Я тут не світився (-) (23)
2008.06.06 | Тестер
Фрагменти із Чмихова про хрещенння Володимиром
Язичництво базувалося на визнанні універсальної гармонії природи та суспільства, досить низькому рівні виробничих сил із натуральним обміном, аграрними культами та обожненням великої рогатої худоби. Воно могло зберігатися таким, очевидно, лише співіснуючи з народами, приблизно рівними за розвитком культури.Таким чином, "класичне" язичництво, у принципі не відповідало потребам уже другого періоду сучасної "феодальної" епохи. Він почався з середи Х ст. Однак навіть у Х ст. язичництво, незважаючи на свою глибоку давнину, навряд чи було пережитком.
Більше того, можна припускати, що язичництво мало й деякі відчутні переваги над християнством. Порівняно низький рівень виробництва спонукав до виявлення найглибинніших закономірностей природи та їх використання для виживання. Розвинулася й космологія. Зокрема, дуже високий рівень уявлень про божества типу індоіранського Пуруші, який був складною антропоморфною моделлю Всесвіту у всіх його просторово-часових закономірностях. Ці божества були пов'язані у свідомості з реальним процесом праці та побутом, з найдосконалішою космічною моделлю того часу — зодіаком. Частиною реального життя був і астрономічний календар.
Як показують слов'янські назви місяців, давніх календарних свят, а також обряди, що їх при цьому виконували: календар регулював і регламентував всю діяльність староукраїнців.
Нині можна вважати доведеним, зокрема Д. Святським, А. Зелінським, І. Клинишиним, що до введення християнства на Русі (як і у багатьох інших давніх народів) користувалися місячно-сонячним календарем з 19-річним циклом.
Існування такого циклу було зумовлено тим, що у наших широтах зміна пір року та сам рік (365 днів) визначалися рухом сонця (точніше, Землі навколо Сонця), тривалість місяця (у середньому 29,5 днів) — періодом зміни фаз Місяця, починаючи з народження молодика, а рік — з появи молодика, анйближчого до весняного рівнодення.
Сонячний рік дорівнював 365 дням, а дванадцять місячних місяців — 354 дням. Тому по закінченні вже першого року циклу різниця між наступним весняним рівноденням та найближчим до нього народженням місяця становила близько 11 днів; тобто наступний рік починався приблизно за 11 днів до весняного рівнодення, а по закінченні другого року різниця виростала вже до 22 днів З метою ліквідації такої невідповідності протягом 19 років циклу періодично вводили сім додаткових 30-денних місяці. Внаслідок цього у рік початку циклу весняне рівнодення та поява молодика практично збігалися.
Лише через шістнадцять 19-річних циклів (через 304 років) початок місяця буде випереджати рівнодення на 1 день. Оскільки ця невідповідність поступово стає помітною, а всі 19 новорічних новомісяч коливаються навколо весняного рівнодення, то вона може бути надалі ліквідована перенесенням початку циклу на рік, коли народження молодика відбувається на рівнодення.
Можна сперечатися, наскільки, на противагу цьому, чужою (не лише незрозумілою або й непотрібною) системою був християнський календар, який, можливо, менше, ніж язичницький календар, відповідав основному економічному та культурному укладу країни. А з іншого боку — він менш точним, ніж язичницький, бо випереджає початок відліку часу на 1 день протягом уже 128 років. Цю різницю практично ліквідувати не можна.
Таким чином, космологія язичництва мала в цілому об'єктивніший і що, цікаво, більш інтернаціональний характер, ніж космологія християнства.
Адже основні елементи язичництва панували раніше у світогляді й тих індоєвропейських народів, що християнство не прийняли (наприклад, індоіранських). Та й саме по собі язичництво у теоретичному плані не було глухим кутом розвитку світогляду. А його заміна стала лише одним із можливих (проте не єдиним) варіантів появи нової панівної ідеології.
Саме цим можна пояснити те, що найважливіші складові "язичницької" космології індійців, споріднені з давньослов'янськими (насамперед космічні моделі, календарні системи, уявлення про божеств), продовжують існувати у різних проявах й у сучасних релігійно-філософських вченнях.
Крім того, давньоруське язичництво мало організований прошарок служителів культу, який являв собою інтелігенцію того часу — носія наукових знань (жерців, волхвів).
Інакше кажучи, нам здається, що язичництво було досить серйозним суперником християнства.
Більше того, язичництво важко назвати світоглядом докласового суспільства. З самого початку свого існування, воно, на наш погляд, відповідало саме тій стадії розвитку, коли універсальні закони "набувають надприродної космічної форми, перетворюються у такий принцип, який уже згори й ззовні регулює буття людини. Все це відповідає частковому або повному розкладу племінної власності, перетворенню суспільно-економічних відмінностей у суперечності, що сприяють виникненню класового суспільства".
І таким язичництво стало з появи нетривких державних утворень — з протонеоліту. Язичництво, з його універсальним законом, могло зберегти своє державне значення, очевидно, лише за умов застійного суспільного виробництва. Тому риси панування цього закону й зберігалися в Індії чи Китаї.
І це була, можливо, перша з чисто внутрішніх основних причин того, чому Русь, із її досить швидким розвитком, потребувала іншої релігійно-філософської системи.
Друга важлива причина введення християнства на Русі полягала в особливостях язичницьких і християнських уявлень про завершення циклу від творення до кінця світу.
Пригадаємо, що князювання Володимира випало на час грандіозних змін у житті Європи та Азії. Час зміни раннього середньовіччя розвинутим (умовна перехідна дата — 953 р.), з його постійними війнами та міграційними хвилями. Утвердження цього якісно нового періоду епохи супроводжувалося загостреннями не лише у соціально-економічному, але й у духовному житті. Для багатьох сучасників Володимира та й для нього самого трагізм цих змін, можливо, нагадував наближення кінця світу. Тим більше, що ідея кінця світу за часів Володимира та його попередників стала, мабуть, найактуальнішою.
Індоєвропейські язичницькі джерела, що давали періодизацію людської культури, не називали точний рік кінця світу чи тривалість циклу існування світу від його початку до кінця. Або називали їх так, що цей кінець мав настати аж через 12 тис. років після акту творення світу (індійські уявлення про юги).
На противагу цьому, християнське вчення визначило, що світ існуватиме 7 тис. років від творення, і християнські країни вже очікували його закінчення з початку певної християнської ери.
Причому християнство недвозначно наголошувало, що вічного блаженства у Новому Єрусалимі судом Христовим будуть позбавлені не лише ті християни, що жили на землі, не дотримуючись законів Христа, а й нехристияни.
Цікаво, що, за деякими з християнських ер, світ мав закінчитися ще за життя Володимира або невдовзі після його смерті. Зокрема, виходячи з антіохійської ери (можливо, найдавнішої християнської ери від «Творення Світу" — з 5969 р. до н. е. ) кінець світу настав би у 1032 р. За Володимира ця ера могла мати значення, мабуть, лише для східного християнства.
Але кінець світу хвилював у Х ст. й західних християн. Хоча й з іншої причини: з 532 р. країни Західної Європи стали переходити з ери від "Творення світу" до ери від "Різдва Христового".
Теологи виходили з різних критеріїв, у т. ч. з того, що диявол вийде з безодні через 1000 років від Різдва. Та для всієї західної християнської церкви кінець першого тисячоліття від Різдва Христового означав кінець світу.
Протягом усього Х ст. королівські хартії починалися словами про те, що наближається кінець світу. Близько 960 р. Бернард Тюрінгенський став проповідувати, що Господь відкрив йому таємницю: кінець світу настане тоді, коли Благовіщеня припаде на Велику П'ятницю. Тобто у 992 р.
Зрештою, західна церква офіційно визнала, що кінець світу настане 2 листопада 998 р. Саме тому визнала цю дату днем усіх померлих.
Отже, і реальне життя, і релігійно-філософські системи язичництва та християнства переконували Володимира, що світ (і разом з ним Русь) стояв на порозі свого кінця.
Як у такій ситуації міг діяти справжній "державний муж", щоб врятувати свій народ від неминучої загибелі?
Очевидно, підготувати його й себе разом з ним до Судного дня: стати вірним християнином і охрестити свою країну. Але при цьому ще взяти таку з християнських ер, за якою б до кінця світу лишилося якомога більше часу. А день з початку такої ери (а отже, день Нового року, бо Новий рік символізував щорічне відродження часу та Всесвіту) можна було б узгодити з традиційним весняним дохристиянським Новим роком Русі у рік ввведення християнства.
Такому підходові, безумовно, не відповідала ні західна ера від "Різдва Христового", яка вказувала на кінець світу у 90-х рр. Х ст., ні антіохійська ера, за якою судний день міг настати у 30-х рр. ХІ ст.
Здавалося б, Володимира могла задовольнити, наприклад, александрійська ера (від "Творення світу") якщо не у осінньому (від 29 серпня 5493 р. до н. е.), то у весняному (від 25 березня 5492 р.) варіанті. За нею, кінець світу настав би на початку ХVІ ст. Проте за І. Климишиним, у літописах Русі вжито кілька інших християнських ер від "Творення світу": еру Секста Юлія Африканського (початок у 5500 р. до н. е. ), болгарську еру (початок у 5504 р. до н. е. ), а найчастіше другий варіант візантійської ери (початок 1 березня 5508 р. до н. е. ).
Відомо також, що перевагу було віддано саме цьому варіанту (за яким кінець світу настав би у 1492 р.), бо після хрещення Русі Володимиром початком давньоруської ери від "Творення світу" стало саме 1 березня 5508 р. до н. е.
Чим це можна пояснити?
Причина перша. Традиція використання на Русі такого варіанту візантійської, або вже давньоруської, ери ще до Володимира. У зв'язку з цим нагадаємо, що окремі факти засвідчують наявність християнських громад на Україні вже у перших століттях нашої ери. І не лише в Криму,
Особливо цікавою в цьому плані є хвала Івану Златоустому, який жив на зламі епохи раннього заліза і сучасної (347—407 рр.), за те, що він першим "заснував святий престол для войовничих скитів", охрестивши їх. Більше того, зважимо на цілковиту ймовірність офіційного введення християнства на Русі ще Аскольдом у 860 р. Тоді цей рік, 6360 від "Творення світу" за ерою Секста Юлія Африканського, фактичного відкриває як нова ера початок історії Русі у "Літописі Руському", або Іпатіївському списку. Тож можна припускати, що Аскольдова ера починалася саме 1 березня. Аскольд, мабуть, зробив свою еру безпосереднім продовженням візантійської, яка починалася або з п'ятниці 1 березня 5508 р. до н. е. , або з неділі 1 вересня 5509 р. до н. е. Адже у 860 р. 1 березня було п'ятницею, а 1 вересня — неділею.
Причина друга. Щоб зрозуміти її, звернімося до "Літопису Руського" Дослідники поділили списки «Повісті временних літ» на дві групи. Рання, де текст доведено до 1100 р., містився у Лаврентіївському, Троїцькому (він згорів), Радзивілівському літописах та Московсько-академічних списках № 5—182. А пізня, що дає опис подій по 1118—1119 рр., належить до Іпатіївського та Хлібниківського списків. Текст «Повісті временних літ», що найповніше й найкраще зберігся, представлений у Лаврентіївському літописі 1377 р. Очевидно, найкращий аналіз цього твору зроблено Д. Лихачовим, з чиїми коментарями він і виданий. Тому ми використали деякі рядки з цього літопису, які дозволяють пояснити окремі втрачені місця з Іпатіївського списку, і зауваження Д. Лихачова.
За 6494 (986) р. "Літопис Руський" повідомляє про прибуття до князя Володимира представників сусідніх форм релігії: мусульман Волзької Болгарії, католиків Риму, іудеїв Хозарії, православного грека з Візантії. Кожен із них намагався умовити князя ввести на Русі той релігійний культ, який представляв.
Грекові вдалося схилити Володимира до думки охреститися за православним обрядом. Причому поштовхом до цього стало саме християнське вчення про кінець світу. Володимира більше всього вразило те, що невдовзі настане Страшний суд, під час якого Бог "буде судити живих і мертвих і воздасть кожному по ділах його: праведнмоу — царство небесне, і расу невимовну, і радість без кінця, і не [буде] він умирати вовіки, а грішникам — мука вогненна, і черва невсипуща, і муці [їх] не буде кінця. Такі ото будуть муки [тим], які не вірують у господа нашого Ісуса Христа. Будуть їх мучити в огні, якщо хто не охрестився".
Дізнавшись, що під час суду праворуч будуть праведники, а ліворуч — грішники, Володимир зітхнув і сказав: "Добре сим праворуч, горе ж тим ліворуч". Проте вирішив краще познайомитися з усіма іншими "вірами", представники яких його відвідали.
У 6495 (987) р. за "Літописом Руським" та Лаврентіївським літописом, Володимир скликав нараду бояр і міських старійшин. На нараді він розповів про те, як його агітували ввести нову "віру", особливо наголосивши на розмові з греками. І пояснив свій інтерес до їх вчення про кінець світу: "...багато говорили вони, розказуючи од початку світу. Мудро ж говорять вони, розказують, що й другий світ [має] бути, і чудно слухати їх. (А якщо хто, мовляв, у нашу віру перейде, то, померши, встане знову, і не померти йому вовіки. Якщо ж хто в інший закон перейде, то на тім світі [йому] в огні горіти..."
На нараді було вирішено відправити десять послів об'їхати мусульманську Волзьку Болгарію, католицький Рим і православну Візантію, щоб однією з "вір" замінити язичництво на Русі. Посли повернулися до Києва у тому ж році, й наступна нарада висловилася на користь найкрасивішого за обрядом серед названих "вір" православ'я й доручила князеві обрати місце хрещення киян. Час хрещення не обговорювали. Чому? Можливо, для цього підходив усім зрозумілий варіант?
Обгрунтування крайньої, фатальної необхідності хрещення князя Володимира та держави у "Літописі..." було зроблено за допомогою легенди про хворобу та дивовижне видужання князя, доданої до опису реальних подій військового походу русичів на Херсонес (Корсунь).
За "Літописом Руським", у 6496 (988) р. Володимир пішов походом на Корсунь, який належав грекам. Штурм та облога міста спочатку успіху не принесли. Місто здалося тільки тоді, коли воїнам Володимира за допомогою зрадника з міста вдалося перекрити водопроводи, якими користувалися мешканці Корсуня. Дізнавшись про можливість блокувати водопроводи, Володимир дав слово, що у випадку здачі міста він охреститься.
Взявши місто, князь зажадав від візантійських імператорів віддати за нього їхню сестру Анну. Погрожуючи в противному разі захопити й столицю Візантії Константинополь й обіцяючи за це прийняти православ'я.
Для того, щоб у сучасників не лишилося сумнівів у необхідності хрещення Володимира, у "Літописі..." згадано його тяжку хворобу: поки Анна прибула до Корсуня, Володимир втратив зір. І лише коли він, за порадою Анни охрестився, повністю одужав.
Після цього, згідно з "Літописом...", Володимир обвінчався у Корсуні з Анною, побудував там церкву, взяв із Корсуня цінні подарунки й разом із дружиною та грецькими священниками повернувся до Києва. Тепер, довівши власним прикладом тій частині наближених, яка ще вагалася, доцільність введення християнства, князь приступив до хрещення Києва.
Приїхавши до Києва, Володимир наказав знищити язичницьких ідолів, які стояли у столиці. І підтвердив ще раз немічність язичницьких богів, які не покарали його за цей злочин. А на другий день охрестив у ріці киян. У тому ж році в Києві було збудовано дерев'яну церкву св. Василія, почалися хрещення інших земель Русі та будівництво там церков. Після цього Володимир став будувати і заселяти міста-фортеці довкола Києва по Десні, Остру, Трубежу, Сулі та Стугні... Воював із печенігами та переміг їх.
У 6499 (911) р., за "Літописом...", Володимир заклав центральний християнський храм країни — кам'яну церкву святої Богородиці (Десятинну?).
На превеликий жаль, повністю довіряти такому викладу подій важко. Нам здається, що маючи на меті виправдати введення християнства на Русі, автор "Літопису..." не міг не перекрутити й датування окремих пов'язаних із цим подій. Зокрема, викладених у "Літопису..." за 988 р.:
1. Похід Володимира на Корсунь та облога міста.
2. Хрещення княза та його одруження.
3. Хрещення киян після повернення Володимира.
4. Будівництво церков на Русі та хрещення інших земель Русі.
5. Будівництво та заселення нових міст Русі;
6. Переможна війна з печенігами.
Події ці не могли відбутися протягом 988 календрного року — з 1 березня 988 по 1 березня 989 р., оскільки Новим роком християнського календаря Русі стало 1 березня.
Поміркуємо.
Похід на Корсунь не міг початися раніше квітня. Бо, за візантійськими джерелами, навігація поблизу Києва починалася з квітня. Тобто так само, як і тепер. Тому штурм Корсуня міг початися у кінці квітня — на початк травня. Навіть якби довга облога Корсуня тривала до липня, лише до кінця літа можна було закінчити справу одруженням з Анною.
Виходячи з твердження "Житія Володимира особливого складу" про те, що облога Корсуня тривала 9 місяців, О. Рапов вважає, що саме стільки військо Володимира знаходилося під стінами Корсуня. Тоді слід було б припускати, що облога тривала з травня 988 по лютий 989 р. Це означало б також, що похід Володимира закінчився вже наступного року — практично через рік після виходу з Києва, а, отже, суперечило б писемним джерелам того часу. Тому, нам здається, 9 місяців тривав весь похід на Корсунь — від виходу з Києва до повернення додому.
У такому разі повернення до Києва і хрещення киян мали відбутися восени. А будівництво церков, нових міст, заселеня цих міст, війна з печенігами? Вони припадали на глибоку осінь та зиму — період, найнесприятливіший як для будівництва, так і військових дій!
Важливо й те, що іноді повідомленням "Літопису..." за 988 р. суперечать інші писемні джерела. Зокрема, заперечується хрещення Володимира у 988 р. За реконстуйованим найдавнішими зводом літопису, хрещення Володимира відбулось у 986 р. — одразу після бесіди з греком-філософом, який схилив Володимира до прийняття християнства. А легенда про його хрещення у 988 р. була придумана пізніше. За матеріалами найдавнішого житія Володимира, що становить частину "Пам'яті та похвали князю руському Володимиру", він жив після хрещення 28 років, тобто охрестився у 987 або 988 р.
Інші давньоруські джерела визначають хрещення князя у зв'язку з початком будівництва Десятинної церкви, яке в Лаврентіївському літописі датовано 989, Воскресенському та Єрмолинському — 991, Никонівському — 993 роком. Коли, за "Пам'яттю та похвалою...", церкву було закладено на четвертий рік після хрещення князя, то роками хрещення Володимира могли б бути 986, 988 чи 989 р.
У цілому, якщо вірити названим джерелам, роками хрещення Володимира рівною мірою міг бути кожен із них.
За іншими джерелами, відомо, що хрещенян князя передувало походу на Корсунь. Зокрема, у "Похвалі..." мних Іаков датував похід на Корсунь третім роком після хрещеня Володимира. Тоді, відштовхуючись від окреслених нами гіпотетичних дат хрещення князя, цей похід можна віднести до 989—992 рр. Це певною мірою відповідає "Пам'яті та похвалі...", за якою похід відбувся у 989 р.
Таким чином, дата цього походу визначається давньоруськими дежерелами у межах 988—992 рр.
Найважливіших причин невідповідностей, очевидно, дві. Перша — змішування християнських ер при переписуванні подій із кількох найдавніших літописів, кожен із яких вівся за різними ерами. Вони починалися в 5508, 5504 чи 5500 рр. до н. е. Друга — плутанина календарних стилів.
Так, у Лаврентіївському літописі на 165 статей 1100—1304 рр. березневим (мартовським) роком позначено 101 статтю, ультраберезневим (ультрамартовським) — 60 статей. А роками нижче (тими, що починаються через рік після березневих) — 4 статті.
Найреальнішим виходом із цієї ситуації, як вважають дослідники, може бути розгляд послідовності подій, поданих у "Літописі..." за 988 р. Але з урахуванням того загальновідомого факту, що похід русів на Корсунь міг початися не раніше кінця 989 р.
Причиною цього походу, як свідчать візантійські та арабські автори, була відмова візантійських імператорів від своєї обіцянки віддати Анну заміж за Володимира у відповідь на його допомогу 60-тисячним (?) військовим загоном при розгромі заколотника Фарди-Фоки, що відбувся 12 квітня 989 р.
На думку О. Білопольського та Б. Тойдишка, Володимир повернувся до Києва й охрестив киян вже у 989 р. Це було можливим, як нам здається, не раніше кінця 989 р., тобто близько 1 березня 990 р. (адже 989 р. тривав у календарі Русі з 1 березня 989 р. по 1 березня 990 р.).
Саме тому важко погодитися з тим, що наступні події (будівництво церков на Русі та нових міст, заселення цих міст вихідцями з інших районів країни, війна з печенігами) могли відбутися в один рік із походом на Корсунь. Адже нереально, щоб будівництво та війни було розпочато восени—взимку 989 р. Набагато зручніше їх було б починати з весни 990 р.
На користь останнього свідчить і те, що наступні за хрещенням киян події 988 р. (за "Літописом..." та Лаврентійським літописом) можна дійсно датувати роками після 989 р. Так, у Никонівському літописі напад печенігів, розгром їх, будівництво та заселення нових міст Русі віднесено не до 988, а до 990 р.
Оскільки події 990 р. у Лаврентійському літописі (й у "Літописі...") відсутні, Д. Лихачов відніс названі вище події до 988 р. Враховуючи, однак, що похід на Корсунь відбувся у 989 р., події після хрещення киян, логічно, у відповідності з Никонівським літописом, датувати саме 990, а не 988 р. і вважати, що 988 роком літописець датовав у "Літописі..." події кількох років, Це, взагалі, для Русі не було винятком.
Більш точну дату хрещення киян намагався вияснити О. Рапов. Він вважає, що облога Корсуня тривала з літа — початку осені 989 р. по кінець квітня — початок травня 990 р. Далі, за рукописним збірником XVI ст., що існував у минулому столітті (у ньому стверджувалося, що хрещення киян Володимира та Русі відбувалося у день 1 серпня), вчений припускає: хрещення Києва відбулося 1 серпня 990 р.
Нам же здається, що найреальнішою датою хрещення киян був кінець 989 — початок 990 р. Ця дата може бути визначена характером компромісу між християнством і давньоруським язичництвом. Запровадження християнства на Русі відбувалося в умовах панування язичництва. Тому важливим аспектом християнизації країни було не повне знищення язичництва (тоді це було неможливим), а пристосування до норм християнства найвищого, що було у язичництві, — його космології та пов'язаної з нею системи свят.
Отже, питання про дату введення християнства на Русі не могло не визначатися особливостями взаємин язичницького і християнського календарів Русі. Останнє заслуговує на увагу вже тому, що однією з ознак християнизації Русі стало прийняття християнського календаря. Його місцевою особливістю (про це ми вже згадували) було відненсення Новго року до 1 березня.
Це було трохи незвичним, бо у Візантії, форма релігії та календарний стиль якої запозичила Русь, Новий рік відзначали 1 вересня (а не 1 березня). У цілому ж у християнських країнах початок року в різні часи відраховувався з інших днів — 25 грудня, 1 січня, 1 брезня, 25 березня, Пасхи. А 1 березня на момент хрещення Русі було Новим роком, наприклад, у католицьких Франції та Венеції.
Найреальнішою причиною березневого Нового року в календарі Володимира стало те, що він намагався почати рік одразу після закінчення року старого, ще дохристиянського. Логічно було зробити це в тому році, коли обране початком року 1 березня збіглося б із Новим роком язичницького календаря. Його святкували у народження молодика — найближче до весняного рівнодення.
Саме внаслідок такого збігу дні язичницьких свят опинилися під владою християнських свят, які за своїми функціями відповідали колишнім язичницьким богам та їх святам з їх святами.
Оскільки ця умова на Русі була витримана, їй суперечило святкування Нового, вже християнського, березневого року на Русі у 988 та 989 рр. Адже збіг християнського з язичницьким Новим роком відбувся лише 1 березня 990 р. Тобто на зламі 989 та 990 рр. Це могло повторитися внаслідок розглянутої раніше циклічності язичницького календаря лише через 19 років. Можливо, саме з цієї причини 987 р. (за "Літописом..."), коли було прийнято рішення охрестити киян, бояри радили князю обрати лише місце хрещення, а не дату? Іншого дня, ніж 1 березня 990 р., не могло й бути... Наближенням саме цієї дати, відкласти яку було неможливо, можна пояснювати і прагнення Володимира укласти саме наприкінці 80-х рр. Х ст. релігійно-династичного союзу з Візантією.
Наш висновок про хрещення киян 1 березня не суперечить і кліматичним умовам Києва: найраніше вивільнення Дніпра від криги нині спостерігається вже 18 лютого. Крім того, враховуючи різницю між сучасним календарним стилем і стилем кінця Х ст., важливо пам'ятати, що 1 березня 990 р. передувало весняному рівноденню 990 р. (15—16 березня) на 15 днів. Тобто за кліматичними умовами 1 березня 990 р. майже рівнозначне сучасному 5 березня — за теперішнього рівнодення 20—21 березня.
О. Рапов вважає днем хрещення киян 1 серпня 990 р., що й зумовило назву центрального храму Русі — Пресвятої Богородиці: адже одне з її свят, Успіння, відзначають 14 серпня. Але відповідність назви даті значно більша, якщо хрещення відбулося 1 березня: на 25 березня припало найбільше її свято — Благовіщення.
Отже, якщо наша гіпотеза правильна, нова віра прийшла на Русь насамперед як християнська космологія, що наклалася на космологію язичницьку. Тому це не перемога християнства над язичництвом, а компроміс — хоч і прихований. Чи не тому церква ігнорувала точну дату події, що не бажала згадувати про нього?
Запровадження християнства на Русі відбило корінні закономірності поширення т. зв. світових релігій. Християнство домінує серед індоєвропейців, іслам охоплює переважно арабів та тюрків, буддизм — народи Східної та Південно-Східної Азії. Кожна своєрідно продовжила попередні традиції. А найголовнішими були моменти подібності в космології, обрядах, святах. Лише так можна було навернути в нову віру як народні маси, так і частину жерців.
Християнство закономірно утвердилось у формі православ'я. Русь тяжіла до нього, а не до католицизму тому, що це була ідеологія індоєвропейських сусідів. Тобто нащадків південної гілки індоєвропейців, які ніколи не припиняли міцних зв'язків із протослов'янами.
Якщо успіх Володимира забезпечило вдале поєднання християнського і язичницького річних циклів, то корисно поглянути з цієї т. з. на хрещення Русі Аскольдом. Якби він також почав християнську епоху 1 березня (860 р.), християнський Новий рік збігся б із язичницьким, який у 860 р. випав би також на 1 березня.
Тому Аскольдів календар було логічно вести за візантійською ерою (від "Творення світу") — з 1 березня 5508 р. Такому припущенню не суперечить те, що перший датований рік у «Літописі...» (6360-й від "Творення світу") — його за візантійською ерою вважають 852-м — згадано з індиктом:
«У рік 6360, індикта 15, коли почав Михайло цесарювати, стала називатися [наша земля] — Руська. А про се ми довідалися [з того], що за цього цесаря приходила Русь на Цесароград, яко то писав [Георгій] у літописанні грецькому. Тим-то і звідси почнемо, і числа положимо».
Відомо, що Михайло ІІІ зійшов на трон дитиною у 842 р., а самостійним імператором став лише у 856 р. (помер у 867 р.). Назву Руської землі пов'язано з 15-м індикта, тобто 15-м роком 15-річного циклу — індиктиону. Початком ндиктионів стало 1 вересня 312 р., і 15-й індикт на початку царювання Михайла ІІІ (36-го індиктиону) тривав з вересня 851 по вересень 852 р. То Русь одержала свою назву в цей час?
Напад русичів на Константинополь відбувся 18—25 червня 860 р. Тому Л. Махновець, коментуючи ці події за 6360 р., твердить, що дату походу слід вираховувати за «Творенням світу» в 5500 р. до н. е. (6360 — 5500). Але початок повідомлення — про найменуванні землі Руською в
перший рік царювання Михайла, "коли почав Михайло цесарювати" (856 р.), могла бути написана лише за болгарською ерою від "Творення світу" (6360—5504=856 р.).
Звичайно, з цим можна сперечатися. Та існують підстави стверджувати, що саме за болгарською ерою часто велася розповідь і про інші найважливіші події у житті Русі.
Зокрема, посилаючись на західноєвропейські джерела про хрещення княгині Ольги під час її відвідання Константинополя за імператора Романа (царював з 959 р.), І. Климишин доводить: ці події, датовані 6463 р., відбулися не у 955 р. (виходячи з візантійської ери), а у 959 р. (виходячи з болгарської ери). Цей же дослідник, порівнюючи повідомлення давньоруських джерел за 9573 р. (про похід Святослава проти хозар) з арабськими, переконує нас: Хозарський каганат був розгромлений Святославом у 358 р. хиджри. Це відповідає 969, а не 956 р.
Отже, і цього разу вжито болгарську еру.
М. Брайчевський вважає, що Аскольд здійснив на Візантію чотири походи: у 860, 863, 866 та 874 р. Але у розповіді про останній похід, як стверджують коментатори, внесено подробиці походів і 860 та 866 рр. Може, й у розповіді про похід 860 р. внесено подробиці не відомого нам більш раннього походу, який відбувся у перший рік царювання Михайла ІІІ — 856?
Можливо, ми й помиляємося, але складається враження, що за 6360 р. у "Літописі..." об'єднано разом повідомлення про три різні за часом події:
1) 852 р. (індиктіона 15) — за візантійською ерою;
2) 856 р. (за болгарською ерою);
3) 860 р. (за ерою Секста Юлія Африканського).
Таким чином, можна припускати, що за візантійською ерою у "Літописі..." почали записувати події вже після хрещення Русі Володимиром, а за болгарською — з часу хрещення Русі Аскольдом до вбивства Аскольда у 6390 р. від "Творення світу" (яке традиційно датують 882 р.), а, можливо, і до самого хрещення Русі Володимиром.
Іншими словами, Аскольд, ввівши християнство, ввів саме болгарську християнську еру?
Вона могла одержати таку назву, очевидно, лише після хрещення Болгарії тим же Михайлом ІІІ. Це відбулося, згідно з "Літописом...", у 6366 р. (відомості про похід греків на Болгарію взято, очевидно, з анонімного продовження "Хроніки" Амартола, але там ця подія не датована): "У рік 6366 Михайло-цесар з військом рушив берегом і морем на болгар. Болгари ж побачивши, (що) не могли вони стати насупротив, просили охрестити їх (і дали згоду) покорятися грекам. Цесар, отож, охрестив князя їхнього (Бориса) і бояр усіх, і мир учинив з Болгарами".
Повністю, однак, Болгарію вдалося охрестити вже після смерті Михайла ІІІ, за тринадцять років до смерті Аскольда: "У рік 6377. Охрещена була вся земля Болгарська".
Виходить, болгарською ера стала називатися з 6366 по 6377 рр.? Якщо ці дати у "Літопису..." дано за болгарською ерою, то вони стосуються 862—873 рр. Але це неможливо, бо у 860 р. Аскольд уже ввів цю еру на Русі.
Отже, події, пов'язані з хрещенням Болгарії, очевидно, у "Літописі..." подано за візантійською ерою. Тоді ці події й пов'язане з ними виникнення болгарської ери відбулися у 858—869 рр. Це означає, що принаймні два роки (у 858—859 рр.) до хрещення Русі Аскольдом болгарська ера вже реально існувала і могла бути ним використана.
За М. Брайчевським, хрещення Аскольда та його дружини відбулося під час походу 860 р., тобто у кінці червня — на початку липня. Враховуючи це, Русь (країна) могла бути охрещена Аскольдом уже наприкінці літа або восени (чи не 1 вересня?).
Таким чином, язичницький Новий рік (який у 860 р. випав на 1 березня) та Новий рік Аскольда у 860 р. не збіглися і вже не могли збігтися й наступного року. Нам здається, що саме невідповідність в Аскольда дохристиянської і християнської календарних систем могла стати основною причиною язичницької реакції проти нього.
Пізніше Володимир врахував цю помилку, поєднавши річні язичницький і християнський цикли. Це сприяло утвердженню християнства.
Отже, якщо під світоглядом розуміти цілісну систему поглядів на Всесвіт і суспільство, закономірності їхньої будови і розвитку, роль окремої людини в житті природи і людського суспільства, на минуле, сьогодні і майбутнє, то язичництвом можна вважати систему світогляду, основні ідеї якої виникли і розвивалися у протослов'ян, починаючи з переходу до протонеоліту.
Основою його стало поняття закону гармонії суспільства і природи, пов'язане з ідеєю універсального колообігу і зодіакальною моделлю Всесвіту. Язичництво відбило найважливіші сторони господарської, суспільної, духовної сфери давніх суспільств та їхнього природного оточення і тому може бути одним із найважливіших джерел у вивченні давнини.
Проте язичництво — це не тільки далеке минуле. Воно було системою, яка враховувала глобальні закономірності розвитку природи й суспільства. Через це багато його принципових положень заслуговують преосмислення і використання не лише сьогодні, але навіть і завтра. І підтвердженням цього служить, як ми вже зазначали, наше прагнення до вивчення багатьох давніх систем світогляду, а також повторення в нашому власному світоляді тих самих питань, на які намагались дати відповідь творці і носії язичництва.
Враховуючи наявність у язичництві уявлень про початок і кінець світу, в умовах наростання сучасної екологічної кризи не слід, як нам здається, ігнорувати і завершення 7980-річного циклу світових катастроф.
А хіба можна забути про те, що язичництво виникло не тільки як найдавніша система світогляду предків слов'ян, але й як система космічного світогляду! Чи це не найкращий доказ того, що більшу частину свого свідомого життя людство прагнуло в Космос: і в земному, і в посмертному житті тільки з ним пов'язувало воно свої найвищі помисли й сподівання на майбутнє! Тож усе його земне життя було мало не підготовкою до життя в Космосі...
Тому не буде, напевне, перебільшенням вважати, що сучасний стан світу є, з одного боку, кінцем і підсумком циклу, що почався для наших предків з усвідомлення ними своєї особливої людської сутності. А з іншого — переходом до нового витка спіралі історії, що оновлює осмислення ще язичництвом споконвічні всесвітні принципи.
Обидва кінці часу замкнулися. Про це, зокрема, з особливою силою свідчить історія співвідношення в різні епохи загальнолюдського і станового (класового). Домінанта загальнолюдського, яка утвердилась не пізніше мезоліту, існувала до бронзового віку, в якому за родо-племінною знаттю уже за походженням визнавалося безперечне право на особливе становище в земному і потойбічному житті.
Багато століть потому принцип становості, що порушив ідею загальної гармонії, було відкинуто ідеологами перших буржуазних революцій. Проте він не канув у небуття і у вульгарній формі повторився навіть у країнах, які проголосили своєю метою побудову комунізму (навряд чи є сенс зараз наводити численні і загальновідомі факти "відтіснення" від активного служіння суспільству значної частини людей непролетарського і неселянського походження). По суті, тільки зараз людство розпочало його демонтаж у планетарному масштабі.
У світлі всього сказаного можна стверджувати: Сучасне людство стає нині по-справжньому активним космічним суб'єктом. Його програмні установки визначає соціальний і духовний зміст не лише найближчих десятиліть, але, напевне, й усього вже започаткованого 7980-літнього (або навіть 9576-літнього?) циклу розвитку суспільства і цілого Всесвіту.
Пам'ятаймо ж про нашу відповідальність перед Вічністю. Постараймося застосувати знання, що тисячоліттями нагромаджувалися, для врятування себе і світу в умовах будь-якого космічного катаклізму!
2008.06.07 | stefan
беремо Тестера із Чмиховим в розвідники УПА
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1212762844Класний допис -стаття.
беремо Тестера із Чмиховим в розвідники УПАБо мають рації.
2008.06.07 | Тестер
Буду в Одесі проїздом в Арциз наступного місяця
надріжемо мізинці і капнемо у вино. Скріпимо клятву!2009.06.17 | Аарон
Re: (P) Про хрищення, якого не було...Розвінчання історичної брехні.
Анатолий, допустим, что всё, что Вы пишете - правда. Но зачем же такзлиться на евреев? Ну был у нас такой лжемессийка, ну проповедовал
чего-то. Мы брезгливо отказались ему внимать, но какая наша вина в
том, что другие народы подхватили то, чем мы побрезговали? Мало мы от
него пострадали, так теперь нас же и обвиняют в том, что мы, дескать
его вам насаждали! Может, скажите, мы сами себе и погромы устраивали?
Иудаизм же сам по себе никого в себя не втягивает, даже наоборот.
Молитесь своему Сварогу на здоровье!