міфи різних культур та цівілізацій (л)
02/28/2009 | Tatarchuk
http://www.mythology.webhost.ru/menu.htm
До точності викладення деяких концепцій та сюжетів при побіжному огляді є претензії, але в цілому дуже гарна підборка. Рекомендую для постійного ознайомлення.
В рамках власних (хоч і несамостійних) філософських поглядів на міфологію я розцінюю її як великий напрям миросприйняття, окремий від релігії, мистецтва, науки. В нашому поточному житті його роль відіграє - в сучасних умовах - політика, шоу-бізнес та експериментальна література.
До точності викладення деяких концепцій та сюжетів при побіжному огляді є претензії, але в цілому дуже гарна підборка. Рекомендую для постійного ознайомлення.
В рамках власних (хоч і несамостійних) філософських поглядів на міфологію я розцінюю її як великий напрям миросприйняття, окремий від релігії, мистецтва, науки. В нашому поточному житті його роль відіграє - в сучасних умовах - політика, шоу-бізнес та експериментальна література.
Відповіді
2009.03.01 | eletricity
так ось вона, перша цивілізація
В "широтном" же отношении регион четко делится на южный Шумер и северный Аккад. Первый древнее, он возник в четвертом тысячелетии до н.э., фактически это первая известная на земле цивилизация.http://www.mythology.webhost.ru/mesopotamia0.htmВік не первищує дати сотворення світу.
2009.03.01 | Tatarchuk
Шумер - це біблійний Сумер (Сена'ар)
якщо не помиляюся то Аврам був звідти, за каноничним текстом. Хоча той хто писав "Ур Халдейський", явно припустився анахронизму, халдеї були не раніше мойсеєвих часів.2009.03.01 | eletricity
для мене важливим є той факт, що сама цивілізація в такому виді,
.. якою її бачить історіогрфія, не первищує віку сотворення світу ні за християнським літочисленням (5508 до Р. Хр), й також вписується в юдейське (3760 до Р. Хр.)Свідомість людини, вигнаної з раю, (й місце теж
2009.03.02 | Kohoutek
Відомі й давніші цивілізації, але Шумер - перша письменна
2009.03.03 | harnack
Ба й "Трипільська" культура - набагато давніша! (л)
Трипільська культура[ред.]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трипільська культура
Трипільська кераміка
Трипільська культура, або Кукутені культура (рум. Cucuteni), або культурна спільність «Кукутені-Трипілля») — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень). Біля Трипілля Вікентій Хвойка в 1897 році виявив і дослідив пам'ятки цієї культури.
Зміст
[сховати]
* 1 Періодизація
* 2 Ранній етап
* 3 Середній етап
* 4 Пізній етап
* 5 Дивіться також
* 6 Примітки
* 7 Бібліографія
* 8 Посилання
[ред.] Періодизація
Творцями трипільської культури були племена, що просунулися з Балкан та Подунав'я у Прикарпаття (територія сучасних Румунії, Молдови та України). Пам'ятки її дослідники поділяють на етапи[1]:
* Початковий: 5300—4000 до Р. Х. (румунське Прикарпаття)
* Ранній: 4000—3600 до Р. Х. (Прутсько-Дністровське межеріччя)
* Середній: 3600—3100 до Р. Х. (Дністро-Бузьке межиріччя)
* Пізній: 3100—2500 до Р. Х. (Дністро-Дніпровське межиріччя)
[ред.] Ранній етап
У другій половині VI тисячоліття та у першій половині V тисячоліття до н. е. племена трипільської культури розселювалися в басейні Дністра і Південного Бугу, де дослідники виявили багато ранньотрипільських поселень. За цього періоду вони розташувалися здебільшого по низьких місцях біля річок, але виявлено також поселення, розміщені на підвищених плато. Житла будували у вигляді заглиблених землянок або напівземлянок, а також переважно наземні,підлогу і вогнище або печі з припічком зміцнювали глиною; стіни споруджували з дерева або плоту, обмазаного глиною. На ранньому етапі розвитку трипільської культури з'являються також наземні прямокутної форми будівлі на стовпах з обмазаними глиною дерев'яними плетеними стінами, що мали солом'яну або очеретяну покрівлю. У поселеннях, розташованих на підвищених плато, план розміщення жител наближався до форми кола чи овалу.
Основою господарства за цього періоду було хліборобство і скотарство, полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю (однозернянку, двозернянку, полбу), ячмінь, горох. Землю обробляли з допомогою мотик, зроблених з рогу оленя, каменю або з кістки та з палиць-копалок з загостреними кінцями. Урожай збирали з допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Жінка ліпила посуд, виробляла пряжу, одяг тощо і відігравала в суспільному житті значну роль. Чоловіки полювали, стерегли худобу, виробляли знаряддя з кременю, кісток та каменю. У тваринництві перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були свині, вівці, кози. Відомий домашній кінь. Для поповнення м'ясної їжі за цієї доби мало велике значення полювання на оленя, дику свиню та козулю. Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. З глини ліпили жіночі статуетки, модельки житла, намисто, амулети. Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. Таким орнаментом вкривали також більшість статуеток. Статуетки, модельки жител та амулети мали ритуальне призначення і були пов'язані з хліборобськими культами. Серед досліджених ранньотрипільських поселень виявлено, хоч дуже рідко, різні вироби з міді, переважно прикраси: браслети, кільця, гачки тощо, а в поселенні біля села Корбуни в Молдавії знайдено великий скарб мідних речей, переважно прикрас, котрий датовано першою половиною V тисячоліття до н. е.
[ред.] Середній етап
Археологічні знахідки часів трипільської культури на території Бессарабії
На середньому етапі розвитку племена трипільської культури посідали величезні простори лісостепу від Східної Трансільванії на захід до Дніпра на схід. Вони розселилися в районі сточищ Верхнього і Середнього Дністра, Прута, Серета, Південного Побожжя та Правобережжя Дніпра. Поселення цього періоду значно більші розміром (що свідчить про збільшення кількости населення) і розташовані на підвищених плато біля річок та струмків. Наземні житла в них будовані по колу або овалу. Житла в плані мали форму видовженого прямокутника й будувалися на фундаменті з розколотого дерева, покладеного впоперек, на нього накладався товстий шар або кілька шарів глини. Плетені дерев'яні стіни на стовпах і перегородки в середині житла обмазували глиною, з глини будували печі на дерев'яному каркасі, припічки, лежанки коло печі. З глини робили ритуальні жертовники в житлах, круглі або у формі хреста (с. Коломийщина, Володимирівка, Майданецьке, Тальянки). Разом зі збільшенням населення збільшувалися посівні площі. Скотарство було розвинене більше, ніж раніше, але полювання далі мало допоміжне значення. Знаряддя праці вироблялося з кременю, каменю та кісток тварин, мотики для обробки землі з рогу оленя. У поселеннях виявлено клиновидної форми та провушні сокири з міді. Почалося видобування міді із родовищ на Волині та у Подністров'ї. Рівня ремесла досягло гончарство. Характерним для кінця цього періоду став монохромний спіральний орнамент, нанесений чорною фарбою на жовтувато-червонуватому ангобу. Посуд різних форм ліплено руками, можливе застосування повільного гончарного кола. Типові великі грушовидні та кратероподібні посудини для збереження зерна, миски, горщики, біконічні посудини та ін. (с. Володимирівка, Сушківка, Попудня, Шипинці); також з глини виробляли культові схематизовані жін. статуетки, фігурки тварин, модельки жител. Суспільний лад племен Т. к. за цього періоду лишався далі матріярхально-родовим. До сер. доби Т. к. відносять поселення, що їх виявив В. Хвойка б. с. Трипілля, Верем'я, Щербанівка та ін.
[ред.] Пізній етап
За пізнього періоду Т. к. значно поширилася територія, заселена трипільцями: на землі сх. Волині, сточища p. Случі й Горині, обидва береги Києва. Подніпров'я та степи півн.-зах. Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями ін. культур. Значно зросло значення скотарства. Скотарство напівкочового характеру складалося переважно з дрібної рогатої худоби (вівці, кози). Помітного значення набув кінь (Усатове). За цього періоду, на думку деяких фахівців, складається патріархальний лад. Під впливом контактів з племенами ін. культур, коли на початку III тисячоліття до Хр. степ. зону, півд. райони Лісостепу Сх. Европи та Дніпровського басейну займали скотарські племена т. зв. ямної культури, що посувалися з степів Поволжя та Подоння в пошуках нових пасовищ, у культурі пізньотрипільських племен зникає багато рис, характеристичних для Т. к. попереднього часу. Змінюється характер житлобудівництва, зникає спіральна орнаментація в мотивах розпису посуду і типові трипільські його форми, натомість з'являється новий тип посуду, орнаментованого відтисками шнура, схематизується антропоморфна пластика. З'являється новий тип поховання в ямах з насипом та без насипу з кам'яною обкладкою навкруги і витворюється обряд поховання, подібний обрядові сусідніх патріархальних племен ямної культури. Усатівські племена зах. районів Півн. Причорномор'я та нижнього Подністров'я (сс. Усатове, Галеркани, Борисівка, Маяки та ін.) були асимільовані носіями ямної культури, відтак праіндоєвропейцями. Іст. доля ін. пізньотрипільських племен була різна; зміни в їх культурі Сер. і Гор. Подністров'я пов'язані з появою на цій території племен культури кулястих амфор (ран. бронза).
http://74.125.47.132/search?q=cache:XvvWivImV_AJ:uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0+%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&hl=en&ct=clnk&cd=1&gl=us
2009.03.03 | harnack
Неоліт в Україні - біля 13 000 років тому назад (л)
Неоліт в УкраїніМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
́́Життя первісної людини змінялося дуже поволі. Минали тисячоліття, а людство жило так само, як і раніш. Якась невелика зміна у техніці кам'яних знарядь вважається археологами за дату та ознаку еволюції культури.
Біля 13 000 років тому на Україні можна відзначити ряд нових винаходів та досягнень, які в цілому остільки важливі, що дають можливість вважати цей час новою добою, неолітом, себто новокам'яною добою («неос» — новий, «літос» — камінь). Не тільки техніка кам'яних знарядь дає підстави відокремити нову добу від попередньої. Зміни полягали в зовнішніх умовах життя. Змінився клімат, льодовики відступили на північ, підсоння на Україні стало м'якше, тепліше. Північна флора наблизилася до сучасної. Змінилася й фавна. Мамугів, тригонтеріїв, печерних левів, бізонів замінили ведмеді, вовки, лисиці, олені, тури, дикі коні, дикі кабани, кози, зайці, ховрахи.
У зв'язку з зміною зовнішніх умов змінився побут людини. Вона не мала потреби, як раніш, ховатися в печерах. З'являються наземні будівлі — халупи. Здебільшого вони не стояли окремо, а з них складалися села. Про великі села свідчать рештки будівель та цвинтарі.
Головними ознаками в галузі виробництва з каменю бути: пиляння, шліфуванця та свердління. Ці винаходи дали можливість людині значно збільшити асортимент знарядь. З'являються різного типу сокири, мотики, оскарди, молоти, тесла, долота, ножі, наконечники списів. Велике значення мало винайдення лука з стрілами Його широко вживали — знаходять силу стрілок різних форм. Полювання на диких тварин було довгий час головним заняттям людини і джерелом її існування. За допомогою лука з стрілами, різного роду пасток, сильців людина полювала на оленів, диких коней, вовків, зайців. У повноводних річках було багато риби, і рибальство було дуже поширене. Вживали для рибальства сіток, неводів, кидали гарпуни, ловили вудками, вживали замість гачків малюсіньких кам'яних платівок.
Біля 6-7 тисяч років тому людина почала виробляти посуд з глини. Спочатку посуд робили з грубими стінками. Згодом посудові надають гарних форм, прикрашають орнаментами. На вогких ще стінках посуду паличками, кістками, навіть пальцями виводять різні орнаменти: смужки, ялинки, хрести. Ганчарство внесло велике полегшення в побут людини. Вона могла варити їжу, зберігати воду. За неолітичної доби людина опанувала ткацтво. З'являються перші примітивні варстати, виробляють тканину з вовни, з волокнуватих рослин, спочатку типу рогож, а потім дедалі більше вдосконалені. Відбитки тканини зберігаються на глиняному посуді — як орнамент.
Велике значення для людини мало приручення тварин. Першою свійською твариною був собака. Пізніше було приручено корову, свиню, овечку. Скотарство стало значною галуззю господарства.
Наприкінці неоліту людина почала обробляти землю: копати мотиками з каменю, великими патиками, сіяти, жати кам'яними серпами. Зерно мололи кам'яними зернотерками. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо. Уся хліборобська праця лежала на жінках. За неолітичної доби відомо чимало будівель на плотах, на озерах та річках, а також на палях, які вбивали в дно річок та озер. На них будували мости з халупами. Такі будівлі відомі на Поліссі, на Волині, на Поділлі.
За часів неоліту почали споруджувати човни. З великого стовбура дерева випалювали середину, вигладжували її сокирами з каменю, залишаючи одну-дві перегородки. Такого човна знайдено біля с. Сабатинівки, на р. Возі. Цими човнами можна було випливати на середину великих річок та озер для рибальства, а також робити більші рейси річками, які набули значення водяних шляхів, що сполучали різні племена. З цього часу в житті людини починається нова ера: вона виходить за межі території, де мешкає. Поволі зникають межі між окремими племенами, починаються зв'язки між віддаленими країнами. Зароджується обмін, починаються впливи різних культур.
В Україні знаходять вироби з кам'яних порід, яких нема в тій місцевості. Так — смугнастий камінь з Волині, обседіян з Вірменії або Карпат на Наддніпрянській Україні. За цей час можна спостерігати на Україні культурні впливи різних країн. Вони виявляються у формах знарядь, у типах їх.
За часів неоліту можна констатувати, що Україна мата більше зв'язків з культурними країнами Сходу (Месопотамією, Кавказом, Малою Азією), ніж з ближчими сусідами на півночі. Так, Східня Европа вже тоді поділялася на дві частини: південну — майбутню Україну та північну — майбутню Московію, які перебували під різними впливами і утворювали окремі культури.
Шириться мистецтво, але в ньому зникають реалістичні відображення тварин, мабуть у зв'язку з тим, що полювання на диких тварин перестало відігравати таку велику ролю, як то було за часів палеоліту.
Можна докладніше уявити собі релігію людини. Поширюється культ жінки, жіночого божества. У похованнях видно вже певний ритуал. Покійника часто скорчують, навіть зв'язують. Його посипають червоною вохрою, що символізувало трупоспалення. З покійником ховають зброю, прикраси, їжу в горщиках — усе, що йому потрібно на тому світі. Людина неоліту вірила в те, що життя людини не припиняється з смертю на землі.
Люди неоліту жили родовими групами, об'єднаними особою жінки-матері, бо діти, з-за відсутности постійних шлюбів, не знали батьків, і спорідгієння велося за розрахунком зв'язків з матір'ю. Так утворився лад, в якому жінці належало першенство в житті групи: матріярхат. Матріярхат відбився на релігійних уявленнях, на культі богині-матері. Взагалі за неоліту зайшло так багато змін у побуті людини та в її фізичній будові, що антропологи припускають появу нової раси в Европі і, зокрема, в Україні. Раса, яка змінила неандертальську, кроманьйонська.
У 8-6 тисячоліттях до Р. X. стає помітною балто-білорусько-українська єдність на тлі дальшого розвитку Бвропи. Виявилася вона в культурі неоліту ямково-гребінчастого стилю. Назва цієї культури походить від характеристичного для неї посуду, орнаментованого відтисками гребінців або патичків, обмотаних шнурками. Носії цієї культури жили великими селищами на узгір'ях, біля води. В Україні відомо багато поселень із цього часу (біля Погорілого на Чернігівщині, Міньєвки на Ізюмщині, Зоранки на Волині, Кам'яні могили на Маріюпільщині тощо). У Західній Европі їм відповідали селища типу «к'оккенмеддінгів»: так називаються купи харчових покидьків, переважно з кісток спожитих риб, мушлів тощо. Кераміка ямково-гребінчастого стилю стала основою слов'янського стилю кераміки.
Єдність балто-білорусько-українська не була тривка. Вона розпалася на три комплекси. Але на Україні від цієї групи почалася Трипільська культура, найцікавіша в ії історії.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96
2009.03.03 | harnack
Найдавніша відома свастя - відкрита в Україні, 10,000р до н.е(л)
ICE AGE SWASTIKA FROM MEZIN IN UKRAINE : INTERPRETATION OF A BASIC SYMBOL OF MANKINDby John J White , III
About Dr John White
ABSTRACT
http://74.125.47.132/search?q=cache:osATu6QqBX8J:www.midwesternepigraphic.org/swastika01.html+ukraine+swastika&hl=en&ct=clnk&cd=1&gl=us
До речі: маю і читав оцю книгу JOSEPH-А CAMPBELL-а - де згадано Україну та найдавнішу сваргу, тому й гадаю варто знати про отакеє дивнеє й найдавнєє чудо й чудовисько! Звернімо пильненьку увагу на бібіліографію вкінці статті.
"Flight of the Wild Gander" by Joseph Campbell circa 1978
JOSEPH CAMPBELL STIMULATED INTEREST
The oldest example of a "Swastika" symbol, as I interpret it, was discovered in the book Flight of the Wild Gander by Joseph Campbell8 circa 1998. It took some time to locate an older source of his figures that could be republished in this Journal. Campbell was a remarkable social-science scholar, in many ways the best I have encountered to date. He dominated the Establishment in his role as the Grand Spokesman for the elucidation of the Role of Mythology in the History of Man. The key to his success was his early grasp of the usefulness of a thorough knowledge of the modern German language. He apparently thought that the scientific and organizational approaches to the study of man, as fumbled around by his history-oriented contemporaries, failed to appreciate the benefits of art insights and the simplified elements of normal psychology. Thus we were treated to a comprehensive synthesis of the experience of man's pursuit of religious insight and inspiration, ala CG Jung, using the historical data to illustrate points of passing interest, but suggesting that the picture is too haphazard to be comprehended in organized societal and historical terms. Some of his metaphysical insights are truly amazing! But I think I can guarantee that well-trained scientists will eventually cope with the scattered data of ancient culture and make much more of the information than the current Establishment foot draggers.
Figure 2. Ice age Bird Figureines from Mezin [ca 10,000 BCE] with Inscribed Swastikas (after Hancar 10 from research by Volkov11
THE ICE AGE SWASTIKA FROM MEZIN
I have inserted two essays above to assist with my true mission, namely to clarify the basics of Earth Mother Culture. First I reminded you that Joseph Campbell8 was a serious mentor and a great inspiration to take the understanding of the meaning and the symbols of EMC to a new level. Second I introduced you to some new insights about the strong influence in the past of the great Earth God or Earth Father of our ancestors. We live in a world that has been in denial about this god for most of the last 1-4 millennia. The serpent in the Garden of Eden story is clearly a remnant of this culture. Surely you recognize that the worldwide circumcision-type ceremonies were likely practiced in the old Serpent cultures. (The ancient king, the serpent priest or living earth god, shed his blood [a sacrificial symbol] for the religious benefit of the people!) And certainly you can affirm from our use of the modern symbol of the medicine profession [the caduceus] shown in Figure 1 that the Sun (eagle wings) and the Serpent were the great gods of wisdom and knowledge in ancient times. This concept remains unopposed!
Figure 2 shows a sampling of the art of from the Ice Age site at Mezin in the Ukraine located approximately 100 km northeast of Kiev.10,11 The artifacts were bird figurines carved from mammoth ivory with inscribed patterns that included elaborate swastikas [ca 10,000 BCE]. We view these items as sacred images of the Earth Mother, represented as the Bird Mother, inscribed with symbols indicating her Earth Father consort, the Serpent. This is the essence of paleolithic EMC when it was principally a fertility cult!
2009.03.03 | harnack
Joseph John Campbell (л)
Про цього міфолога - варто узнати якомога побільше.http://en.wikipedia.org/wiki/Joseph_Campbell
На разсєйскам (чи пак російською):
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%8D%D0%BC%D0%BF%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%BB,_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84
2009.05.04 | harnack
Непогані ілюстрації й розмови про свастику (л)
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,2052774812009.03.04 | Tatarchuk
Re: Ба й "Трипільська" культура - набагато давніша! (л)
Почитайте от на Майдан-Вікі, я там спробував був популярно викласти деякі відомості про Трипілля. Щоправда не дуже критично ставився до всіх підряд археологічних та навколо них статей, але метою був дайджестhttp://maidan.org.ua/wiki/index.php/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F%D0%94%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%821
2009.03.11 | eletricity
чому "перша цивілізація"
Чому цивілізацією вирішили називати саме те, що уособлють собою історичні проміжки перебування людей на територіях Міжріччя і Древнього Єгипту.Чому під цивілізацію не підпадають (бо ж відомі початки ПЕРШОЇ) раннішні історичні територіальні проміжки людських спільнот.
Якщо враховувати, що сам термін цивілізація є синонімом культури, чому ж культурною спільноту людей почали вважати саме у вищезгаданий час на вищезгаданих територіях.
2009.03.13 | Koala
Бо писати вміли
і завдяки цьому ми можемо дізнатися, як вони жили, а не здогадуватися по черепках.2009.03.13 | eletricity
за логікою без писемності ми не можемо дізнатися чи уміли люди
.. взгалі говорити.Ну от як дізнатися, що передпершоцивілізаційні людські спільноти для спілкування використовували мову
Koala пише:
> і завдяки цьому ми можемо дізнатися, як вони жили, а не здогадуватися по черепках.