"Чому Великдень не в числі?" (/)
04/15/2009 | Георгій
На запитання читачів газети "Волинські Єпархіальні Відомості" відповідає п. Віктор Гребенюк.
*******
ЧОМУ ВЕЛИКДЕНЬ НЕ В ЧИСЛІ?
Віктор ГРЕБЕНЮК
Це запитання з наближенням Пасхальних свят православні задають щороку. Багатьох бентежить: якщо відомо з Євангелії, у якому віці Спаситель зазнав хресної страти, якого дня воскрес, то й дата Великодня відома. Але чому ж вона змінна?
Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнинив Палестині здаються дивовижними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять. Протягом доби розрізняли два вечори – перший і другий. Доба починалась із заходу сонця, тобто від дня до дня – в різний час. Календарів було два – світський і церковний, із різною назвою місяців, початок і кінець яких не збігався. Літочислення теж було подвійне: одне для церковних справ, інше – для мирських. Дні тижня не мали назв: казали – перший день (по-нашому неділя), другий день і так далі, а коли наставав сьомий, то казали – відпочинок (по-єврейськи шабат, звідкий наше слово субота). Святкувати суботу – один з найважливіших обов’язків юдея, так само як і Пасху.
У біблійній книзі Второзаконня записано слова Творця: «Додержуй місяця авива,і звершуй Пасху Господу, Богу твоєму, тому що в місяці авиві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі». Місяць авив – значить місяць колосся, тобто першого дозрілого збіжжя. Після вавилонського полону (VI ст. до Р. Х.) його було перейменовано у нісан. За старозавітним законом, Пасха має звершуватися в ніч із 14 на 15 авива (нісана), хоч би на який день тижня це випадало.
Але ж коли розпочинається сам нісан, перший місяць тогочасного календаря, тобто що’ має бути точкою відліку? Відомо, що спершу місяці єврейського календаря не були цілком прив’язані до астрономічних об’єктів – Сонця чи Місяця, а більше до погодних умов: якщо якогось року було холодніше, колоски дозрівали пізніше, то й, відповідно, місяць нісан наставав пізніше. Отже, за часів земного життя Спасителя нісан ще не був постійним. Нісан – це той хід Місяця, у який в околицях Єрусалима починали дозрівати найранішні колоскові – ячмінь. А це, за багаторічними спостереженнями, припадає приблизно на весняне рівнодення. Якого ж дня це сталося у рік воскресіння Христа – невідомо.
Уже після Христового воскресіння, після зруйнування римлянами Єрусалима, у вигнанні єврейські вчені провели реформу юдейського календаря: він набув більшої сталості, не залежить від погодних умов і нісан став більш постійною величиною. У його основу покладено 12 місячних (а не сонячних) місяців. Тож відношення між юдейським і християнським календарями потребує певних обчислень.
Перші ж християни – а всі вони були євреями – святкували Пасху разом із юдеями. Трохи згодом, коли істинну віру стали приймати і греки, і римляни, й представники інших народів, цей звичай порушився. Надалі різні громади християн виробили свої пасхальні правила, і це спричиняло розлад церковного життя. Коли ж Християнство стало панівною релігією в Римській імперії, пасхальне питання стало ще й політичним, бо різнобій у святкуванні найголовнішого празника шкодив порядку і спокою в державі. Тож Церква 325 року скликала Перший Вселенський Собор, де, поряд з іншими питаннями, вирішила проблему святкування Великодня.
Беручи до уваги, що точно не відомо, якого дня воскрес Божий Син, але відомий орієнтир, а також те, що більшість євреїв не прийняли Ісуса Христа як обіцяного Спасителя, Собор ухвалив: Воскресіння Христове святкувати в першу неділю після весняного рівнодення і першого березневого повного місяця, так, щоб християнська Пасха не збігалась із юдейською. Визначення Великодня було доручено Олександрійській Церкві (Єгипет), бо вона мала найкращих учених. І нині Олександрійська Православна Церква укладає так звані пасхалії – таблиці з визначеним днем Великодня і залежних від нього свят на багато років наперед. Церковні вчені визначають відповідність чисел місяців юліанського (сонячного) року числам місяців місячного року, і християнська Пасха із року в рік святкується в певному порядкуз 22 березня по 25 квітня (за старим стилем). Цього ж дотримуються і Католицькі Церкви східного обряду. По-своєму обчислює пасхалію Римсько-Католицька Церква, тому Великдень у візантійському і римському обрядах збігається лише в окремі роки.
З усього сказаного маємо зробити важливий висновок: Пасха Христова, цей «празник над празниками і торжество із торжеств», – свято вищою мірою знаменне. Цього дня святкуємо Воскресіння Спасителя, запоруку і нашого майбутнього воскресіння. У Бога ж часу немає, у Нього, як сказано в Біблії, «один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день». Тож маємо лише з вірою промовляти: «Воістину воскрес!»
Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 4 (29)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=389
*******
ЧОМУ ВЕЛИКДЕНЬ НЕ В ЧИСЛІ?
Віктор ГРЕБЕНЮК
Це запитання з наближенням Пасхальних свят православні задають щороку. Багатьох бентежить: якщо відомо з Євангелії, у якому віці Спаситель зазнав хресної страти, якого дня воскрес, то й дата Великодня відома. Але чому ж вона змінна?
Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнинив Палестині здаються дивовижними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять. Протягом доби розрізняли два вечори – перший і другий. Доба починалась із заходу сонця, тобто від дня до дня – в різний час. Календарів було два – світський і церковний, із різною назвою місяців, початок і кінець яких не збігався. Літочислення теж було подвійне: одне для церковних справ, інше – для мирських. Дні тижня не мали назв: казали – перший день (по-нашому неділя), другий день і так далі, а коли наставав сьомий, то казали – відпочинок (по-єврейськи шабат, звідкий наше слово субота). Святкувати суботу – один з найважливіших обов’язків юдея, так само як і Пасху.
У біблійній книзі Второзаконня записано слова Творця: «Додержуй місяця авива,і звершуй Пасху Господу, Богу твоєму, тому що в місяці авиві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі». Місяць авив – значить місяць колосся, тобто першого дозрілого збіжжя. Після вавилонського полону (VI ст. до Р. Х.) його було перейменовано у нісан. За старозавітним законом, Пасха має звершуватися в ніч із 14 на 15 авива (нісана), хоч би на який день тижня це випадало.
Але ж коли розпочинається сам нісан, перший місяць тогочасного календаря, тобто що’ має бути точкою відліку? Відомо, що спершу місяці єврейського календаря не були цілком прив’язані до астрономічних об’єктів – Сонця чи Місяця, а більше до погодних умов: якщо якогось року було холодніше, колоски дозрівали пізніше, то й, відповідно, місяць нісан наставав пізніше. Отже, за часів земного життя Спасителя нісан ще не був постійним. Нісан – це той хід Місяця, у який в околицях Єрусалима починали дозрівати найранішні колоскові – ячмінь. А це, за багаторічними спостереженнями, припадає приблизно на весняне рівнодення. Якого ж дня це сталося у рік воскресіння Христа – невідомо.
Уже після Христового воскресіння, після зруйнування римлянами Єрусалима, у вигнанні єврейські вчені провели реформу юдейського календаря: він набув більшої сталості, не залежить від погодних умов і нісан став більш постійною величиною. У його основу покладено 12 місячних (а не сонячних) місяців. Тож відношення між юдейським і християнським календарями потребує певних обчислень.
Перші ж християни – а всі вони були євреями – святкували Пасху разом із юдеями. Трохи згодом, коли істинну віру стали приймати і греки, і римляни, й представники інших народів, цей звичай порушився. Надалі різні громади християн виробили свої пасхальні правила, і це спричиняло розлад церковного життя. Коли ж Християнство стало панівною релігією в Римській імперії, пасхальне питання стало ще й політичним, бо різнобій у святкуванні найголовнішого празника шкодив порядку і спокою в державі. Тож Церква 325 року скликала Перший Вселенський Собор, де, поряд з іншими питаннями, вирішила проблему святкування Великодня.
Беручи до уваги, що точно не відомо, якого дня воскрес Божий Син, але відомий орієнтир, а також те, що більшість євреїв не прийняли Ісуса Христа як обіцяного Спасителя, Собор ухвалив: Воскресіння Христове святкувати в першу неділю після весняного рівнодення і першого березневого повного місяця, так, щоб християнська Пасха не збігалась із юдейською. Визначення Великодня було доручено Олександрійській Церкві (Єгипет), бо вона мала найкращих учених. І нині Олександрійська Православна Церква укладає так звані пасхалії – таблиці з визначеним днем Великодня і залежних від нього свят на багато років наперед. Церковні вчені визначають відповідність чисел місяців юліанського (сонячного) року числам місяців місячного року, і християнська Пасха із року в рік святкується в певному порядкуз 22 березня по 25 квітня (за старим стилем). Цього ж дотримуються і Католицькі Церкви східного обряду. По-своєму обчислює пасхалію Римсько-Католицька Церква, тому Великдень у візантійському і римському обрядах збігається лише в окремі роки.
З усього сказаного маємо зробити важливий висновок: Пасха Христова, цей «празник над празниками і торжество із торжеств», – свято вищою мірою знаменне. Цього дня святкуємо Воскресіння Спасителя, запоруку і нашого майбутнього воскресіння. У Бога ж часу немає, у Нього, як сказано в Біблії, «один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день». Тож маємо лише з вірою промовляти: «Воістину воскрес!»
Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 4 (29)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=389
Відповіді
2009.04.15 | Koala
Купа неточностей.
Загальне враження - людина має загальне враження, але не більше.Георгій пише:
> ЧОМУ ВЕЛИКДЕНЬ НЕ В ЧИСЛІ?
> Віктор ГРЕБЕНЮК
> Це запитання з наближенням Пасхальних свят православні задають щороку. Багатьох бентежить: якщо відомо з Євангелії, у якому віці Спаситель зазнав хресної страти, якого дня воскрес, то й дата Великодня відома. Але чому ж вона змінна?
Ну, почнемо з того, що невідома дата народження, а отже, вік мало що дає. Та й стосовно віку Ісуса Євангелії можуть помилятися - це ж не документи про народження (яких тоді не було), а зібрання відомостей про Його вчення. Яке не залежить від зсувів в 2-3 роки.
> Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнинив Палестині здаються дивовижними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо.
У нас також одночасно ходять різні гроші, українські і американські тощо ))
> Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу.
А мені здавалося, до сили тяжіння. До Середньовіччя ходила формула, що пов'язувала швидкість падіння з квадратом маси тіла.
> Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали.
Про хвилини і секунди гадку вони мали, але точним обчисленням, звісно, не займалися.
> Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять. Протягом доби розрізняли два вечори – перший і другий. Доба починалась із заходу сонця, тобто від дня до дня – в різний час.
Тривалість місяців була стабільнішою, ніж зараз - за Місяцем. Відповідно, щоб вписати цикли Місяця в сонячний рік, доводилося додавати місяць, як ми додаємо день. Стосовно ж "різного часу початку доби" - до з точки зору іудеїв, це в нас доба починається в різний час.
> Календарів було два – світський і церковний, із різною назвою місяців, початок і кінець яких не збігався. Літочислення теж було подвійне: одне для церковних справ, інше – для мирських.
А хіба в православних зараз не так?
> Дні тижня не мали назв: казали – перший день (по-нашому неділя), другий день і так далі, а коли наставав сьомий, то казали – відпочинок (по-єврейськи шабат, звідкий наше слово субота).
Тобто субота вже мала назву. До речі, слов'янські назви днів тижня також "номерні", а романські - взагалі за давньоримськими богами.
> Але ж коли розпочинається сам нісан, перший місяць тогочасного календаря, тобто що’ має бути точкою відліку? Відомо, що спершу місяці єврейського календаря не були цілком прив’язані до астрономічних об’єктів – Сонця чи Місяця, а більше до погодних умов: якщо якогось року було холодніше, колоски дозрівали пізніше, то й, відповідно, місяць нісан наставав пізніше.
Наскільки мені відомо, місяці з самого початку були прив'язані до Місяця, точніше, до того моменту, коли перша людина побачить новий Місяць. Звісно, через хмари новий місяць іноді міг затриматися, але не на довго. А от стосовно прив'язки до сільских робіт - так, питання про додавання ще одного місяця (аналогу вісокосного для) вирішувалося саме за живою природою.
> Отже, за часів земного життя Спасителя нісан ще не був постійним. Нісан – це той хід Місяця, у який в околицях Єрусалима починали дозрівати найранішні колоскові – ячмінь. А це, за багаторічними спостереженнями, припадає приблизно на весняне рівнодення. Якого ж дня це сталося у рік воскресіння Христа – невідомо.
Мені здавалося, що тоді вже перейшли на обчислення додаткових місяців; втім, перевірю (вікі про це нічого не говорить). Хтось знає щось про це?
> Уже після Христового воскресіння, після зруйнування римлянами Єрусалима, у вигнанні єврейські вчені провели реформу юдейського календаря: він набув більшої сталості, не залежить від погодних умов і нісан став більш постійною величиною. У його основу покладено 12 місячних (а не сонячних) місяців. Тож відношення між юдейським і християнським календарями потребує певних обчислень.
Неправда, місячні місяці були з самого початку - інакше який сенс взагалі місяці виділяти?
> По-своєму обчислює пасхалію Римсько-Католицька Церква, тому Великдень у візантійському і римському обрядах збігається лише в окремі роки.
Католицький Великдань обчислюється трохи легше: перша неділя після першого повного місяця після рівнодення за Григоріанським календарем. Ніякого додаткового календаря, жодних прив'язок до іудейського Пейсаху.
> З усього сказаного маємо зробити важливий висновок: Пасха Христова, цей «празник над празниками і торжество із торжеств», – свято вищою мірою знаменне. Цього дня святкуємо Воскресіння Спасителя, запоруку і нашого майбутнього воскресіння. У Бога ж часу немає, у Нього, як сказано в Біблії, «один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день». Тож маємо лише з вірою промовляти: «Воістину воскрес!»
З усього сказаного можна зробити єдиний важливий висновок: дати умовні. Інше ніяк не випливає зі статті.
2009.04.15 | Георгій
Дякую за цікавий критичний аналіз
Взагалі питання виміру часу, питання калeндаря досить складнe, і на жаль ворог роду людського користується цим для того, щоби розділяти християн. На сайті OC.net я бачив, наприклад, дописи, дe один чоловік (сeрб) казав, що якщо Ceрбська Православна Цeрква пeрeйдe на "новий" калeндар, він вийдe звідти, тому що цe страшна єрeсь...Грeцька Православна Цeрква, принаймні її архідієцeзія у CША, давно пeрeйшла на "новий" калeндар. Протe залишилося кілька окрeмих угрупувань, які нe згодилися з рішeнням грeцьких єпископів і заснували свої власні православні юрисдикції.
2009.04.15 | Koala
Все у вас, православних, не як у людей
2009.04.15 | Георгій
Навпаки, всe самe як в людeй
Так, ділимося, сваримося... алe, як сказав Коста Портукалос у фільмі "My Big Fat Greek Wedding," "here, we have apples and oranges... but at the end, we are all fruit."2009.04.15 | Koala
Nobody's perfect (Some Like It Hot/Independence Day)
2009.04.16 | +О
Cлава Ісусу Христу!
Щороку після Різдвяних Свят ми мало-помалу починаємо готуватися до найбільшого серед празників церковного року – Пасхи. І кожного разу очікування цього свята зустрічає нас запитанням: коли ж цього року буде Пасха? Шукаємо календар, взнаємо, що в 2009 році Пасха буде 19 квітня. Але ж минулого року ми святкували 27-го, а позаминулого – 8-го квітня, а ще, здається, Великдень зустрічали в травні: тоді, пригадую, ще всі дивувалися, бо сніг випав… Чому така різниця?Як греко-католики вирахувують день Пасхи?
Для цього треба трохи повправлятися в арифметиці. Формула дуже проста: 4+c+d= число Пасхи в квітні і, якщо в результаті дістали число більше аніж 30, то: 4+c+d-30= число Пасхи в травні. Літери c та d визначаються у такий спосіб:
с дорівнює: рік (наприклад нинішній, 2009) поділити на 19
[2009/19 ]
[19 ]
[ ____________ ]
[ 109 ]
[ 95 ]
[ ____________105 ]
[ 14 ]
(вийшло 105, остача 14), остачу від ділення помножити на 19 (в нашому випадку 14*19=266), додати 15 (результат 281), поділити на 30 (вийшло 9, остача 11). с = остачі, в нашому випадку с=11.
d також дорівнює остачі в формулі (2a+4b+6c+6)/7, де a = остача від ділення року (в нас - це 2009) на 4 (2009/4=502, наша остача 1, тобто а=1); b = остача від ділення року на 7 (2009/7=287, наша остача 0, тобто b=0), тому в нашому випадку d = (2*1+4*0+6*11+6)/7=74/7 наша остача 4, тобто d=4. Дата Святкування Великодня 4+c+d у 2009 році 4+11+4= 19, тобто 19 квітня.
Підставою для цих неймовірних на перший погляд обчислень Пасхи є велика праця астрономів і математиків. Спершу дату Пасхи вираховували щороку, але на сьогодні є визначені всі з ймовірних дат Пасхи і ми можемо перевірити своє вміння вираховувати Пасху для різних років. Спробуй самостійно: в 2010 році Пасха празнується 4 квітня. Цікаво, що того року одночасно Пасху буде святкувати весь християнський світ! В один день - 24 квітня - будемо святкувати і 2011-го. Так трапляється.
Чому ж ми не святкуємо Воскресіння одночасно щороку?
Справа в розвитку календарної системи Церкви. Від початків християнства Церква користалась сонячним календарем, що діяв у тогочасній Римській Імперії ще від дохристиянських часів. У зв`язку з тим, що Ісус Христос помер перед юдейською Пасхою, яка визначалась не за сонячним, а за місячним календарем, утворився сонячно-місячний Церковний календар, за яким, як було прийнято на ІВселенському Соборі в Нікеї, Пасху і по сьгодні святкуємо в першу неділю після весняного рівнодення і обов`язково після настання місячної повні. Спільним календарем весь християнський світ користувався аж до 1582-го року, коли за вказівкою папи Григорія ХІІІ було впроваджено реформу церковного календаря. Потреба змінити календар постала з того, що, як виявилося, середній календарний рік за людськими мірками має 365,25 дня, а природна мірка трохи коротша і за кожні 128 років набігає похибка в одну добу. Від часу Собору в Нікеї таких днів набралось аж 10, тому, щоб виправити похибку, наступний після 4 жовтня день було названо 15 жовтня 1582 року. Щоб знову не набрати так швидко похибки, з кожних 400 років забирають 3 дні, тому за цим календарем похибка в один день набігає аж за 3300 років.
Вирахуємо день Пасхи за григоріанським календарем
Для визначення дня святкування Пасхи за цим календарем,було також розроблено спеціальні формули. Спробуймо обчислити день Пасхи, який будуть святкувати римо-католики, протестанти і, навіть, деякі греко-католики за кордоном у 2009 році. Для цього нам потрібно знайти значення літер M, N, A, B, C, D, E, F. Щоб було простіше, запам`ятаємо, що для кожного року цього століття М=24, N=5.
A = остачі (MOD) від ділення 2009 на 19 = 14
B = 2009 MOD 4 = 1
C = 2009 MOD 7 = 0
D = (19*A + M) MOD 30 = (19*14 + 24) MOD 30 = 20
E = (2*B + 4*C + 6*D + N) MOD 7 = (2*1 + 4*0 + 6*20 + 5) MOD 7 = 1
F = 22 + D + E = 22 + 20 + 1 = 43
Число 43 більше за кількість днів в березні, тому число, що в нас вийшло, вказує на день святкування в квітні, а саме 43-31=12 квітня 2009 року. Спробуй самостійно для инших років, але пам`ятай, що у разі, якщо F дорівнює 57 або 56, його потрібно зменшити на сім, тобто F= F-7
За яким календарем живуть в Україні?
В нашій державі проживають народи різних звичаїв. Українські євреї, приміром, послуговуються місячно-сонячним календарем і сьогодні у них 5769 рік, а мусульмани ведуть літочислення за місячним календарем і сьогодні у них 1430… Але на загал Україна використовує подібний до григоріанського сонячний календар: Західна Україна перейшла на цей календар разом з Польщею у 1582 році, Східна – з Росією у 1918. Повністю сонячно-місячним григоріанським календарем послуговуються українські римо-католики і деякі протестантські спільноти, а православні та греко-католики України живуть за календарем прийнятим у Нікеї.
Який календар точніший?
З точки зору астрономії, будь-який календар (як система обліку часу) не є точним у зв’язку з тим, що період обертання Землі навколо своєї осі (доба), навколо Сонця (рік) і т.д. є змінними величинами. Крім цього, з цієї ж точки зору, існують різні «роки», які у своєму розмірі прямо залежать від того, який астрономічний об`єкт чи явище беруться за основу відліку. Чим ближчий і, відповідно – рухоміший по відношенню до нашої планети об`єкт ми беремо до уваги, тим більшу похибку маємо вцілому. Тому місячний рік має трошки більше 354 діб, важливе для визначення дня Пасхи «весняне рівнодення» визначається за «тропічним роком» – близько 365,24 доби, а «сидеричний рік», відносно «нерухомих» зірок – близько 365,26 доби...
Як відноситись до різних церковних календарів?
Був час, коли і нікейський, і григоріанський календарі, мали на меті знайти метод якнайзручнішого для людини обчислення часу. Але удосконаленню знань немає меж – вчені винаходять всеточніші методи літочислення і календарі, за якими живуть церкви, сьогодні мають дуже приблизне відношення до астрономії – це, радше, її історія… Сонце встає і сідає, змінюється у своїй повні місяць, від часу проповіді Ісуса Христа проходять роки, століття… Мине час, і людина присвятить свій перший храм Богові десь на инших планетах, серед чужих сонць. А Церква буде молитися за все це різноманіття світу згідно з своїм порядком, кожного дня закликаючи християн до роздумів над тим, наскільки точно відповідає наше життя благій вісті Ісуса Христа і житіям Його святих.
Церковний календар є іконою часу, відповідно до якої ми молимося до Бога. Молімося!
З повагою,
о.Олег
2009.04.16 | Георгій
Навіки слава Богові!
Отчe, благословіть!Дужe дякую за Вашe пояснeння.
Моя Грeцька архідієцeзія сьогодні відзначає, як і всі "східні" юрисдикції, Cвятий і Вeликий Чeтвeр, алe також і пам"ять вeликомучeниці Ірини. "Іріні"(ειρηνη) по-грeцьки означає "мир." Такe гарнe і важливe слово.