МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

полтергейст?

11/11/2009 | Tatarchuk
Сьогодні я зустричався з другом який працює в редакції видавництва. Майже кожного разу як зустринемось, після того як він там почав працювати, він скаржився мені на натовп безумців, які приносять йому свої невдалі вірші/прозу, наполягаючи що це є геніально.
Цього разу ми сіли пити каву подалі від видавництва. Як міг розвіював його депресію. Аж раптом...
До нас рішучим кроком підійшла жіночка років біля 50. З першого погляду я зрозумів був, що друга знайшла одна з його клієнток, бо перше що вона промовила - шукаю хто б видав мої казки та вірши. З другої миті я зрозумив, що друг не знає цієї жінки. Але вони розговорилися, і вона виклала на стіл свої рукописи. Вони на мій сторонній погляд - талановиті. Причому не тільки проза але й вірші (які вона пише на трьох мовах - російською, українською та кримськотатарською). Вже потім я похопився, чого підійшла саме до нас. Вона скромно сказала що є ясновидюча у багатьох поколіннях. І що фейс мого друга здався їй таким що саме до нього вона й принесла рукописи.
Тепер увага питання. Як ви думаєте, що більш ймовірно. Що ця жіночка відсліджувала мого друга-видавника чи що вона справді довірилася внутрішньому голосу. Ну й цікаві думки з обох версій. Від себе зауважу, що з тим само успіхом вона могла принести тексти й офіційно, бо вони прикольні.
:)

Відповіді

  • 2009.11.11 | Василь Васьківський

    Моя відповідь

    Tatarchuk пише:
    > Тепер увага питання. Як ви думаєте, що більш ймовірно. Що ця жіночка відсліджувала мого друга-видавника чи що вона справді довірилася внутрішньому голосу. Ну й цікаві думки з обох версій. Від себе зауважу, що з тим само успіхом вона могла принести тексти й офіційно, бо вони прикольні.
    Оскільки Ваш друг скаржився, що серед його клієнтів переважають погані поети, то менш ймовірною подією є те, що вона була його клієнткою. Отже, більш ймовірною є друга пропозиція.
  • 2009.11.12 | Анатоль

    Думаю, перед тим як звернутись до редактора, вона зібрала про

    нього інформацію. (В інеті хоча б).
    Слідкувала за ним, де б зустрітись в неформальній обстановці.
    (Не випадково ж рукописи були при ній).
  • 2009.11.12 | Oleksa

    Re: полтергейст?

    На мою думку, можливі обидва варіанти (з рівнозначною долею ймовірності).
    Якщо людина, дійсно, віддає перевагу (при виборі "дії") Внутрішньому Голосу, то слова про "фейс", скоріш за все, просто "інтерпритація для сторонніх" (оскільки важко пояснити "зрозумілою мовою" такі спонтанні дії/вчинки).
    Гадаю бїльш точну відповідь можна було б скласти після ознайомлення, наприклад, з творчістю цієї людини.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.11.12 | _P.M._

      Скоріше всього окрім талановитості, вона є непоганим психологом

  • 2009.11.12 | +O

    Re: полтергейст? а чому Ви так її назвали?

    була подібна на щось аномальне?
    звичайно, що можна запідозрити цю пані у такому-от "ефектному" явлінні людям :), однак, наприклад, ще з дитинства пам`ятаю такого собі пана Гаврила, що жив біля Комарно: про будь-яку людину знав звідки походить і що від нього хоче... Пригадую, близька подруга моєї мами розповідала, як їхала в автобусі на "прийом" до Гаврила та десь прохопилася по дорозі, що не знає, чого власне туди їде: "дурний той Гаврило", каже. Приїхала - заходить на подвір`я, а Гаврило їй: "то ти кажеш, що Гаврило дурний? Ану гонь звідси" - драпала :) каже, скільки мала сил...
    розумію, що можна запідозрити і Гаврила в підслухані розмови тощо, але з цим паном надто багато таких випадків

    такщо, думаю, є різні можливості з Вашою новою знайомою
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.11.12 | _P.M._

      це точно, через цей канал можна довідатися що завгодно

      +O пише:
      > подруга моєї мами розповідала ..
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.11.13 | +O

        Re: це точно, через цей канал можна довідатися що завгодно

        а чим подруга моєї мами гірша від Татарчука? Канал як канал. Як одне - розповідь очевидця, так і инше - розповідь очевидця. Принаймі так мало б бути для Вас. Для мене ж більшою довірою користується подруга моєї мами, яку я знаю з дитинства: з п.Татарчуком ми не так давно знайомі.
  • 2009.11.12 | Tatarchuk

    дякую за відповіді, всі цікаві

    Звісно як воно насправді я навряд чи дізнаюся, але було цікаво почитати що люди думають про подібні ситуації.
    Кілька моментів можливо що я їх даремно впустив, хоча може нічого не прояснюють. 1) місце зустрічі - то відкрита турецька кавьярня, на людному перехресті. Тобто людина могла йти мимо (і йшла можливо навіть у редакцію), але раптом розвернулася і до нас попрямувала. 2) на мій погляд, вона трохи того - бо окрім того що талановита (на мій смак, по текстах), вона ще верзла багато дивацьких штучок, напр. сказала що є внешлюбна донька Рокосовського, що памятник Пушкіну зліплений з її першого чоловіка етц )))
    Але то таке, життя. Якщо чесно то останнім часом зі мною (чи з нами всіма?) стається не так багато незвичних пригод, навіть і маленьких.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.11.12 | Oleksa

      Re: дякую за відповіді, всі цікаві

      Tatarchuk пише:
      > 1) місце зустрічі - то відкрита турецька кавьярня, на людному перехресті. Тобто людина могла йти мимо (і йшла можливо навіть у редакцію), але раптом розвернулася і до нас попрямувала.
      і (трохи вище) :

      Анатоль пише:
      > Слідкувала за ним, де б зустрітись в неформальній обстановці.
      > (Не випадково ж рукописи були при ній).
      Гадаю що кожен з нас, в своєму житті, переживав (не так часто як цього хотілося б :) ) т.зв. "дні удачі". Зазвичай, вже саме пробудження такого ранку, схоже на маленьке "свято" -- прокидаєшся добре відпочившим, абсолютно свіжим, зарядженим якоюсь "енергією дії". Погода (якою б вона на цей момент не була) тобі подобається, спина, сама собою, тримається "рівніше ніж завжди", дихається легко й на повні груди... І в стані такої "собачої радості" виходиш на вулицю. Продовжуєш посміхатися (і,-- на диво -- тобі посміхаються у відповідь). Як правило, в такі дні вдаються всі "складні справи" (часто -- вирішуються "самі собою", або при докладених незначних--чисто символічних-- зусиллях).*
      Людина може свідомо (а--можливо, й ні...) запланувати на цей день щось важливе для себе. Скажімо, думка показати власні рукописи саме на такому емоційному піднесенні, не видається мені чимось незвичайним. І людина, зрозуміло, виходячи з дому, прихоплює заповітну течку (може навіть не замислюючись наперед, де й кому вона іí дасть прочитати)...

      Tatarchuk пише:
      > 2) на мій погляд, вона трохи того - бо окрім того що талановита (на мій смак, по текстах), вона ще верзла багато дивацьких штучок, напр. сказала що є внешлюбна донька Рокосовського, що памятник Пушкіну зліплений з її першого чоловіка етц )))

      Якщо я вірно зрозумів, то Вас, скоріш, здивувало те, що людина про ці речі, говорила незнайомцям, чи не так? Тобто "більш аніж заведено" відкритість в спілкуванні.
      Ну а, скажімо, легенда (а може й ні ) про батьківство Рокосовського могла бути передана їй матір"ю.
      І чоловік цієї особи міг позувати при виготовленні пам"ятник -- чому ні? Ви ж (чи вона?) не мали на увазі, що "пам"ятник зліплено з чоловіка" в буквальному розумінні (там кісток, волосся і т.д.) :)

      > Але то таке, життя. Якщо чесно то останнім часом зі мною (чи з нами всіма?) стається не так багато незвичних пригод, навіть і маленьких.
      повсякому буває... :)
      --------------------------------------------------------
      * якщо ви, раптом, прокинившись одного ранку, відчуєте подібний стан-- обов"язково скористайтеся нагодою, й спробуйте цього дня вирішити кілька "важких"("неприємних"-- для вас) справ. Результати можуть приємно здивувати. Але оцей СТАН, бажано, "підтримувати" -- не забуваючи що сьогодні ви "піймали кураж" (і не допускаючи й думки про можливу невдачу).


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".