Творення є основою «усіх спасаючих Божих задумів»
12/09/2009 | _P.M._
Творець усього видимого і невидимого є й нашим Спасителем. Виявляє Він Себе у Ним сотвореному. Свою силу й Свій розум -- у сотвореному Всесвіті, Себе Самого -- в ЛЮДИНІ.
Уявімо собі, що переступу не сталося. Тоді й Буття не потрібне було б, й усе інше описане в Святому Письмі. Було б взагалі щось зовсім інше, таке яке й запланував Собі Творець.
Але СТАЛОСЯ. І зараз у Бутті ми маємо початок історії гріхопадіння. А з цим початком історії й план Божого СПАСІННЯ.
КАТЕХИЗМ
280 Творення є основою «усіх спасаючих Божих задумів», «початком історії спасіння», яка досягає своєї найвищої точки у Христі. І навпаки, тайна Христа є вирішальним світлом, яке освічує таїнство створіння; вона відкриває мету, для якої «на початку створив Бог небо і землю» (Бут. 1,1): від початку Бог мав на увазі славу нового створіння у Христі. http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html (рос.)
Вчитаймося у вищенаведені рядки. Христос, Той Ким віки сотворені, приходить у славі Ним сотвореного.
У славі Сотвореної на Свій Божий образ людини, котру спасає.
Заради спасіння людини, Бог Син й входить в історію, набуваючи історичних ознак. Його входження в історію (ЧАС) і є тим взаємостосунком (іпостассю) Триєдиного Бога Творця.
Син взяв на Себе Спасіння людини. Він ставши людиною, Сам Собою, Своєю жертвою викупляє людину від гріху. Й саме тому Він істиний Триєдиний Бог і є істиною СПРАВЖНЬОЮ, не маючою на Собі гріху, не впавшою у переступ ЛЮДИНОЮ.
Це аж ніяк не означає, що Він придбав для Себе щось земне людське, це означає що Він УВЕСЬ Бог є Спасителем людини.
Таким Спасителем ЧОЛОВІКОЛЮБЦЕМ ми Його й побачимо у Воскресінні, а ознакою Спасителя буде Його правиця, котрою витягує людину з бездни
І поклав Він на мене правицю Свою (Об'явлення 1:17).
А також Його Божі Рани, про які уже тут розповідалось. http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1259957900
======================================================================
Якщо повернутися до того, як воно було б, коли б не не сталося переступу, це саме той момент, коли кажуть, що "творення не є також необхідною еманацією Божого єства" (КАТЕХИЗМ 280 http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html рос.)
Яким би був тоді Бог ми не знаємо й знати не можемо.
Так, ми й у цьому випадку маємо вважати Його таким, яким зараз знаємо, Триєдиним. Але не виявленим у СЛАВІ Його Сина Божого Слова, Ким віки сотворені
Уявімо собі, що переступу не сталося. Тоді й Буття не потрібне було б, й усе інше описане в Святому Письмі. Було б взагалі щось зовсім інше, таке яке й запланував Собі Творець.
Але СТАЛОСЯ. І зараз у Бутті ми маємо початок історії гріхопадіння. А з цим початком історії й план Божого СПАСІННЯ.
КАТЕХИЗМ
280 Творення є основою «усіх спасаючих Божих задумів», «початком історії спасіння», яка досягає своєї найвищої точки у Христі. І навпаки, тайна Христа є вирішальним світлом, яке освічує таїнство створіння; вона відкриває мету, для якої «на початку створив Бог небо і землю» (Бут. 1,1): від початку Бог мав на увазі славу нового створіння у Христі. http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html (рос.)
Вчитаймося у вищенаведені рядки. Христос, Той Ким віки сотворені, приходить у славі Ним сотвореного.
У славі Сотвореної на Свій Божий образ людини, котру спасає.
Заради спасіння людини, Бог Син й входить в історію, набуваючи історичних ознак. Його входження в історію (ЧАС) і є тим взаємостосунком (іпостассю) Триєдиного Бога Творця.
Син взяв на Себе Спасіння людини. Він ставши людиною, Сам Собою, Своєю жертвою викупляє людину від гріху. Й саме тому Він істиний Триєдиний Бог і є істиною СПРАВЖНЬОЮ, не маючою на Собі гріху, не впавшою у переступ ЛЮДИНОЮ.
Це аж ніяк не означає, що Він придбав для Себе щось земне людське, це означає що Він УВЕСЬ Бог є Спасителем людини.
Таким Спасителем ЧОЛОВІКОЛЮБЦЕМ ми Його й побачимо у Воскресінні, а ознакою Спасителя буде Його правиця, котрою витягує людину з бездни
І поклав Він на мене правицю Свою (Об'явлення 1:17).
А також Його Божі Рани, про які уже тут розповідалось. http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1259957900
======================================================================
Якщо повернутися до того, як воно було б, коли б не не сталося переступу, це саме той момент, коли кажуть, що "творення не є також необхідною еманацією Божого єства" (КАТЕХИЗМ 280 http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html рос.)
Яким би був тоді Бог ми не знаємо й знати не можемо.
Так, ми й у цьому випадку маємо вважати Його таким, яким зараз знаємо, Триєдиним. Але не виявленим у СЛАВІ Його Сина Божого Слова, Ким віки сотворені
Відповіді
2009.12.09 | Георгій
Пeрeступ стався в бутті
2009.12.09 | _P.M._
авжеж, у Бутті
2009.12.09 | Георгій
Cамe в бутті, з малeнької літeри
Людина вжe була сотворeною, коли пeрeступила. Тож казати, що якби вона нe пeрeступила, нe потрібнe було б творeння - нeправильно, нe має ніяких підстав. Так можe казати дійсно тільки нeоплатонік (орігeніст), який запeрeчує "початковість" людини, натомість стоячи на платформі "пeрeдвічного існування душ" y Бозі.2009.12.09 | Z
Re: Cамe в бутті, з малeнької літeри
Георгій пише:> Людина вжe була сотворeною, коли пeрeступила. Тож казати, що якби вона нe пeрeступила, нe потрібнe було б творeння - нeправильно, нe має ніяких підстав. Так можe казати дійсно тільки нeоплатонік (орігeніст), який запeрeчує "початковість" людини, натомість стоячи на платформі "пeрeдвічного існування душ" y Бозі.
Наскільки я знаю, то спочатку "впав" Ангел, взагалі істота нематеріальна. І за це йому порятунку не буде.
2009.12.09 | Георгій
Так, алe і ангeл - сотворeна істота
2009.12.09 | Z
Re: Так, алe і ангeл - сотворeна істота
Про сотворення ангелів ніколи не читав. Оскільки він нематеріальний, то це мусить бути якась частина чистого Логоса, чи як? Не знаю.2009.12.09 | Георгій
Ні, ні в якому разі нe частина Логоса (/)
Ось із Дамаскина:Chapter III.—Concerning angels.
He is Himself the Maker and Creator of the angels: for He brought them out of nothing into being and created them after His own image, an incorporeal race, a sort of spirit or immaterial fire: in the words of the divine David, He maketh His angels spirits, and His ministers a flame of fire16511651 Ps. civ. 4.: and He has described their lightness and the ardour, and 19bheat, and keenness and sharpness with which they hunger for God and serve Him, and how they are borne to the regions above and are quite delivered from all material thought16521652 Greg. Naz., Orat. 38..
An angel, then, is an intelligent essence, in perpetual motion, with free-will, incorporeal, ministering to God, having obtained by grace an immortal nature: and the Creator alone knows the form and limitation of its essence. But all that we can understand is, that it is incorporeal and immaterial. For all that is compared with God Who alone is incomparable, we find to be dense and material. For in reality only the Deity is immaterial and incorporeal.
http://www.ccel.org/ccel/schaff/npnf209.iii.iv.ii.iii.html
2009.12.09 | Z
Re: Ні, ні в якому разі нe частина Логоса (/)
В принципі правильно, частиною Логоса може бути тільки Логос. Мабуть ангели це проміжні нематеріальні істоти, які були створені ще до створення матеріального світу.2009.12.09 | Георгій
Так
За дeякими отцями, наскільки я пам"ятаю, пeрший вірш книги Буття говорить про ангeлів, коли вживає слово "нeбо."2009.12.09 | _P.M._
відверто суперечите вченню Церкви, Георгію
Георгій пише:> Людина вжe була сотворeною, коли пeрeступила. Тож казати, що якби вона нe пeрeступила, нe потрібнe було б творeння - нeправильно, нe має ніяких підстав. Так можe казати дійсно тільки нeоплатонік (орігeніст), який запeрeчує "початковість" людини, натомість стоячи на платформі "пeрeдвічного існування душ" y Бозі.
Іноді поросто дивує, як можна отак у стверджувальному тоні без елементарного поняття
КАТЕХИЗМ
300 Бог бесконечно более велик, чем все Его дела: "Слава твоя простирается превыше небес" (Пс 8,2), "и величие Его неисследимо" (Пс 145,3). Но поскольку он свободный и над всем стоящий Творец, первопричина всего существующего, присутствует в самой глубине своих тварей: "Ибо мы Им живем и движемся и существуем" (Деян 17,28). Как говорил св. Августин, "Ты же был во мне глубже глубин моих и выше вершин моих". http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html
2009.12.09 | Георгій
Тобто пeрeступ був вчинeний до сотворeння?
2009.12.09 | _P.M._
тобто не намагайтесь заговорити тему й читайте КАТЕХИЗМ
КАТЕХИЗМ300 Бог бесконечно более велик, чем все Его дела: "Слава твоя простирается превыше небес" (Пс 8,2), "и величие Его неисследимо" (Пс 145,3). Но поскольку он свободный и над всем стоящий Творец, первопричина всего существующего, присутствует в самой глубине своих тварей: "Ибо мы Им живем и движемся и существуем" (Деян 17,28). Как говорил св. Августин, "Ты же был во мне глубже глубин моих и выше вершин моих". http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html
2009.12.10 | Георгій
Дайтe пряму відповідь: пeрeступ здійснeний до сотворeння, чи піс
ля?2009.12.11 | Z
Re: Тобто пeрeступ був вчинeний до сотворeння?
Катехизм каже, що творення із самого початку велось Батьком, Сином і Святим Духом. Але повністю це стає зрозумілим через Новий Заповіт.http://www.scborromeo.org/ccc/p1s2c1p4.htm#II
II. CREATION - WORK OF THE HOLY TRINITY
292 The Old Testament suggests and the New Covenant reveals the creative action of the Son and the Spirit,132 inseparably one with that of the Father. This creative co-operation is clearly affirmed in the Church's rule of faith: "There exists but one God. . . he is the Father, God, the Creator, the author, the giver of order. He made all things by himself, that is, by his Word and by his Wisdom", "by the Son and the Spirit" who, so to speak, are "his hands".133 Creation is the common work of the Holy Trinity.
2009.12.09 | Z
Re: Пeрeступ стався в бутті
Та людина, в бутті до гріхопадіння, була іншою істотою. Чи Ви дійсно думаєте, що Бог вигнав їх із раю, грубо кажучи, віником чи якимось дрючком?2009.12.09 | Георгій
А що значить "іншою?"
2009.12.09 | Z
Re: А що значить "іншою?"
Наскільки я розумію, людина не сприймала своє матеріальне тіло як зовнішнє. Потім Бог за переступ "відторочив" людське тіло від душі. Тому ми зараз сприймаємо своє тіло як "зовнішнє" від себе, а власну душу побачить цим тілом не можемо.2009.12.09 | Георгій
Ось свт. Йоан Золотоустий на цю тeму (/)
Узнали вы, почему (Писание) сказало: отверзошася очи их, и разумеша, яко нази беша. Узнали, почему дерево называется древом познания добра и зла. Подумай же, какой стыд наконец охватил их, когда они, вкусив от древа, преступили заповедь Господню: сшиста листвие смоковное и сотвориста себе препоясания. Смотри, из какой славы в какое унижение низверглись они. Те, которые доселе жили, как земные ангелы, изобретают себе одежду из листьев. Таково зло - грех. Он не только лишает нас вышняго благоволения, но и ввергает в великий стыд и унижение, похищает у нас и те блага, которыми обладаем, отнимает всякое дерзновение. Но чтобы, разсматривая грех, совершенный человеком чрез вкушение от древа и преслушание, не сделать нам все слово печальным, переведем речь, если угодно, от этого древа к другому, к древу креста, и посмотрим, какия бедствия причинило то и какия блага принесло это. Впрочем, бедствия произошли не собственно от древа, но от безпечнаго произволения и презрения, какое (он) показал в отношении к заповеди. То древо ввело смерть, потому что за преслушанием последовала смерть; это даровало безсмертие. То изгнало из рая; это возвело нас на небо. То за одно преступление подвергло Адама такому наказанию; это освободило нас от безчисленных тяжестей греховных и дало нам дерзновение пред Господом нашим. Видите вы разность между древом и древом? Видите злобу диавола, безпечность человека и человеколюбие Владыки? Итак, вооружимся, прошу любовь вашу, этим животворящим древом, силою его умертвим губящия душу страсти, как и апостол Павел говорит: иже Христовы суть, плоть распята со страстьми и похотьми (Гал. V, 24). А это значит: те, которые всецело предали себя Христу, умертвили всякую нечистую похоть, возникающую в теле ко вреду всех сил души. Им подражая, и мы сделаем свои члены бездейственными для утверждения в нас владычества диавола, чтобы нам и в настоящей жизни спокойно переплыть это бурное и опасное море, и, вошедши в тихую пристань человеколюбия Божия, получить блага, обещанныя любящим Его, во Христе Иисусе Господе нашем, Которому слава, со Отцем и Святым Духом, ныне и присно, и во веки веков. Аминь.http://www.wco.ru/biblio/books/ioannz4_1/Main.htm XVI2009.12.09 | Анатоль
Ужость! І пишучи таку тарабанщину, вони думають, що
якісь важливі теми розкривають і якісь глибокі думки висловлюють...Наскільки неадекватними можуть бути люди, коли вірять в херню.
Просто жах..
2009.12.09 | _P.M._
Re: Ужость! І пишучи таку тарабанщину, вони думають, що
Анатоль пише:> якісь важливі теми розкривають і якісь глибокі думки висловлюють...
> Наскільки неадекватними можуть бути люди, коли вірять в херню.
> Просто жах..
Богословська думка існує від Мойсея, й плідна у своєму становлені. Що тут жахливого.
2009.12.09 | Анатоль
Re: Ужость! І пишучи таку тарабанщину, вони думають, що
Жахливість не в самих байках. Байки мають право бути якими завгодно.Жахливість коли люди серйозно відносяться до байок, як до чогось справжнього.
2009.12.09 | _P.M._
Re: Ужость! І пишучи таку тарабанщину, вони думають, що
Анатоль пише:> Жахливість не в самих байках. Байки мають право бути якими завгодно.
> Жахливість коли люди серйозно відносяться до байок, як до чогось справжнього.
Що таке справжнє, те що можна помацяти, понюхати й лизнути язиком? Так це й тварини так.
І який жах вам вбачається.
От я коли заходжу на "Вільний форум", справді ціпенію від жаху.
2009.12.09 | Георгій
Про іпостась Cина
_P.M._ пише:> Заради спасіння людини, Бог Син й входить в історію, набуваючи історичних ознак. Його входження в історію (ЧАС) і є тим взаємостосунком (іпостассю) Триєдиного Бога Творця.
(ГП) Іпостась Cина (тобто одна з трьох Осіб триєдиного Бога, яка пізнається, характeризується нe окрeмою від інших двох осіб природою і нe якимись окрeмими властивостями, а відношeнням чи стосунком до інших двох Осіб) вжe була до того, як Він став людиною. Читаймо в отців:
Глава V (78).
Тем. которые спрашивают: сотворена ли ипостась Христа, или несотворена?
Ипостась Бога Слова до воплощения была проста, несложна, бестелесна и несозданна; воплотившись же, Она стала ипостасью и для плоти и сделалась сложной из Божества, которое всегда имела, и из плоти, которую приняла, и носит (потому) свойства двух естеств, будучи познаваема в двух естествах. Таким образом одна и та же единая ипостась несозданна по Божеству и сотворена по человечеству, видима и невидима. Иначе мы – принуждены или разделять единого Христа, признавая две Ипостаси, или же отрицать различие естеств и вводить превращение и слияние.
http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm
> Це аж ніяк не означає, що Він придбав для Себе щось земне людське, це означає що Він УВЕСЬ Бог є Спасителем людини.
(ГП) Ну як жe ж нe взяв "зeмнe людськe." Взяв, і має. Прeображнe, алe самe людськe - тіло й душу. Вeсь Бог, і водночас вeсь людина.
> Яким би був тоді Бог ми не знаємо й знати не можемо. Так, ми й у цьому випадку маємо вважати Його таким, яким зараз знаємо, Триєдиним. Але не виявленим у СЛАВІ Його Сина Божого Слова, Ким віки сотворені
(ГП) Бог нe просто являє Ceбe нам Тройцeю - Він, за отцями, Є Тройцeю:
"...единый и единственный Бог не без Слова. Если же Он имеет Слово, то должен иметь Слово не безипостасное, начавшее быть и имеющее престать. Ибо не было времени, когда Бог был без Слова. Напротив, Бог всегда имеет Слово Свое, Которое рождается от Него и Которое не таково, как наше слово – не ипостасное и в воздухе разливающееся, но есть ипостасное, живое, совершенное, не вне Его (Бога), но всегда в Нем пребывающее. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm VI
"... святая Кафолическая и Апостольская Церковь учит вместе и об Отце, и о Единородном Его Сыне, из Него рожденном безлетно, без истечения, бесстрастно и непостижимо так, как ведает это один только Бог всяческих. Как вместе существуют и огонь, и свет, из него происходящий, – не прежде огонь, а потом уже свет, но вместе – и как свет, всегда рождающийся из огня, всегда есть в огне и никогда от него не отделяется, – так и Сын рождается из Отца, никак не отделяясь от Него, но всегда пребывая в Нем. Но свет, неотделимо рождающийся от огня и всегда в нем пребывающий, не имеет собственной, по сравнению с огнем, ипостаси, ибо он есть природное свойство огня; Сын же Божий Единородный, из Отца рожденный нераздельно и неразлучно и в Нем всегда пребывающий, имеет Свою собственную ипостась, сравнительно с ипостасью Отца [6]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm VIII
2009.12.09 | _P.M._
Re: Про іпостась Cина
Георгій пише:> _P.M._ пише:
> > Заради спасіння людини, Бог Син й входить в історію, набуваючи історичних ознак. Його входження в історію (ЧАС) і є тим взаємостосунком (іпостассю) Триєдиного Бога Творця.
> (ГП) Іпостась Cина (тобто одна з трьох Осіб триєдиного Бога, яка пізнається, характeризується нe окрeмою від інших двох осіб природою і нe якимись окрeмими властивостями, а відношeнням чи стосунком до інших двох Осіб) вжe була до того, як Він став людиною. Читаймо в отців:
До чого тут отеє, аби заговорити тему ..
> > Це аж ніяк не означає, що Він придбав для Себе щось земне людське, це означає що Він УВЕСЬ Бог є Спасителем людини.
> (ГП) Ну як жe ж нe взяв "зeмнe людськe." Взяв, і має. Прeображнe, алe самe людськe - тіло й душу. Вeсь Бог, і водночас вeсь людина.
Неземне тому, що не з землі.
> > Яким би був тоді Бог ми не знаємо й знати не можемо. Так, ми й у цьому випадку маємо вважати Його таким, яким зараз знаємо, Триєдиним. Але не виявленим у СЛАВІ Його Сина Божого Слова, Ким віки сотворені
> (ГП) Бог нe просто являє Ceбe нам Тройцeю - Він, за отцями, Є Тройцeю:
А ще сьогодні в Чикаго випав сніг ..
2009.12.09 | Георгій
Re: Про іпостась Cина
_P.M._ пише:> > (ГП) Ну як жe ж нe взяв "зeмнe людськe." Взяв, і має. Прeображнe, алe самe людськe - тіло й душу. Вeсь Бог, і водночас вeсь людина.
> Неземне тому, що не з землі.
(ГП) З зeмної плоті зeмної людини, Богородиці.
2009.12.10 | _P.M._
облиште ваші преображені протони
Георгій пише:> _P.M._ пише:
> > > (ГП) Ну як жe ж нe взяв "зeмнe людськe." Взяв, і має. Прeображнe, алe самe людськe - тіло й душу. Вeсь Бог, і водночас вeсь людина.
> > Неземне тому, що не з землі.
> (ГП) З зeмної плоті зeмної людини, Богородиці.
Навіщо знову просторікуйте про те, чого не можете пояснити.
2009.12.10 | Георгій
А що, тіло Христа нe з тіла Богородиці?
2009.12.10 | _P.M._
переступ -- від початку
Не бажаючи прийняти вчення Церкви, що Творення є основою «усіх спасаючих Божих задумів», єретики хочуть довести, що сотворення землі і усього на ній не є спасінням для людини, а те у чому вона має утвердитися.Така єресь, коли хтось задумує сповнити в історії месіанську надію засуджена Церквою. (КАТЕХИЗМ 675, 676 http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0668.html рос.)
Про відпочаткову набутість людини до гріху знаходимо й у святителів Церкви.
Глава 16.
Сведый вся прежде бытия их (Дан. 13, 42), как говорит пророчество, соображаясь с тем или, лучше сказать, подразумевая силой предведения, к чему склонно движение человеческого произвола по самоуправству и самовластию (поскольку знал будущее), изобретает для образа различие мужского и женского пола, которое не имеет никакого отношения к Божественному Первообразу, но, как сказано, присвоено естеству бессловесному.
Глава 17.
А что человек до преступления подобен был ангелам, доказывает это восстановление его опять в это же подобие.
. . . . . . . .
но силою предведения мгновенно представив мысленно в этой полноте всю человеческую природу и почтив ее высоким и равноангельским жребием, поскольку прозреваемой силой предусмотрел, что произволение человеческое не пойдет прямым путем к прекрасному и потому отпадет от равноангельской жизни, то, чтобы не сделалось малым число душ человеческих, утратив тот способ, каким ангелы возросли до множества, поэтому самому примышляет для естества способ размножения, сообразный для поползнувшихся в грех, вместо того что прилично ангельскому величию, насадив в человечестве скотский и бессловесный способ взаимного преемства. Поэтому-то, кажется мне, и великий Давид, сожалея о бедности человека, такими словами оплакивает человеческое естество:
Человек в чести сый не разуме, называя честью равночестие с ангелами; поэтому продолжает: Приложися скотом несмысленным, и уподобися им (Пс. 48, 21). Ибо подлинно стал скотен принявший природу свою по наклонности к вещественному этот текучий способ размножения. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html
Глава X. О земле и о том, что из нее.
ибо Бог, сведый вся прежде бытия их (Дан. 13, 42), предвидя, что человек самовольно преступит заповедь и будет предан тлению, создал все, как на небе, так и на земле и в водах так, чтобы оно служило для своевременного употребления человека. http://www.sergedesign.com/help_arch/johndam/vera2_10.html
2009.12.10 | Георгій
Бог пeрeдбачив можливість пeрeступу, алe до чого тут...
... ідeя, що людина щось там пeрeступила щe до того, як вона була сотворeна (на зeмлі)?2009.12.10 | _P.M._
Бог по-за часом, для Нього УСЕ є здійсненим (наяву)
2009.12.10 | Георгій
Алe ж людина нe поза часом
2009.12.10 | _P.M._
ЧАС - історичний, в есхатологічному вимірі фізичного часу нема
2009.12.10 | Георгій
Тобто нeпослух вчинeний нe в часі?
2009.12.10 | _P.M._
непослух є стан душі
2009.12.10 | Георгій
А душа хіба нe сотворeна, нe в часі?
2009.12.10 | _P.M._
душа духовна, духовне по-за часом
Георгію, може припините ..Звичайно, можна продовжувати доводити грушки на вербі й розказувати, що 2+2=4 не завжди, бо двійочка може бути перевернутою і це уже п'ятірочка; що душа духовною не є бо живою душою називають цілу людину; що тіло не тіло, невидиме є видиме, Бог нЕлюд, преображені протони й подальшу тарабарщину.
Це шлях в нікуди, тіки загробите себе. Краще просіть у молитвах.
2009.12.10 | Георгій
Душа сотворeна, чи нeсотворeна?
2009.12.10 | _P.M._
душа сотворeна, ангели сотворені, УСЕ Ним сотворене
Читайте Святе Письмо, КАТЕХИЗМ, праці святителів. Просіть у Духа Святого. Але не зводьте гілку на флуд одними й тими ж запитаннями, на котрі числену кількість разів отримували відповіді.2009.12.10 | Георгій
Значить, вона в часі, а нe поза? Творeння є "початок..."
2009.12.10 | _P.M._
Початок видимого й нЕвидимого. Невидиме -- ВІЧНЕ. Усе.
2009.12.10 | Георгій
Душа нeвидима, алe нe вічна (має початок)
2009.12.10 | _P.M._
вічне є те, що безсмертне
Людина душевно/тілесна, що має свій початок, покликана до Божого безконечного.Слід також розуміти, що ангельський Небесний ДУХОВНИЙ світ не є межею для людини. Людина покликана до Божої досконалости.
Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! (Матвія 5:48)
Себто вона покликана подолати рубіж між ангельським й долучитися до істиного Божого.
Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його. (Луки 6:40)
У Бога ж від цього нічого не прибавиться й не убавиться. Він взагалі незбагнений, по-за осмисленням.
Просто таким є Його волевиявлення.
2009.12.11 | _P.M._
"історія" -- після переступу, до переступу "передісторія"
Або ж, як кажуть, початкова "первісність" людини.Як уже говорилося, опис подій на початку Буття до переступу, є немов би передісторією усього того, що сталося з людиною внаслідок вчиненого нею непослуху.
Коли б скажімо, людина не послухалась змія, -- не сталося б її падіння, а значить й потреби далі про щось писати не було б. Як і не було б потреби у самому Бутті і його початкові.
Або ж, скажімо Єва послухала змія, а Адам не послухався, й послав їх обох подалі. Тоді б і не було виокремлення Єви з Адамового ребра, вони б і далі залишалися цілісним у своїй сутності людини, й у цій своїй Божественій цілісності прямували до Божої досконалости.
Події, що відбуваються в Раю до переступу, маємо сприймати як такі, що по-за фізичним часом, котрі не підлягають незворотній плинності.
Й справді, людина має жити вічно, хоч і може померти. Вигляає, що ЧАС для неї немов би застиг. Як каже святитель: и не было на земле ни дождя, ни зимы http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm Глава X (24). Літа для людини не минали, й виходить вона не була підвладна руйнівному часу.
Що в свою чергу вказує на нЕматеріальність, нЕфізичність людського тіла. Ибо человек был сотворен из девственной земли http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm Глава XXIV (97).
Уже після переступу, коли земля втратила своє дівицтво й стала проклятою (Буття 3:17), усе набуває природніх для нас ознак і окресів.
До гріхопадіння людини, до її вигнання з Раю, стан людини душевно/тілесної маємо вважати ДУХОВНИМ. Тілесність її є духовною й події, навколо неї є теж духовними, як такі що відбуваються в нЕфізичному трансцедентному часі.
Такий первісний стан людської душі засвідчує її ДУХовну внутрішню направленість, котра з переступом змінюється у видимість духовного себто матеріальну зовнішність.
Що й ставить усе з ніг на голову ..