"Прийміть, їжте, це є тіло моє .." (Марка14:22)
01/23/2010 | _P.M._
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! (Матвія 26:26-28)
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. (Марка 14:22-24)
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Луки 22:17-20)
Для осмислення Пресвятої Євхаристії потрібна ВІРА, зрештою як і всього що стосується віри.
Саме запитання, котре не раз ставлять перед собою люди: а що ж насправді приймаємо у Таїнстві: хліб і вино, чи тіло і кров Божу; з позиції самої віри взагалі позбавлене смилу. Бо у сумнівах без віри нічого й приступати до Святого Таїнства.
На Тайній Вечері Ісус Христос, сидячи разом з Апостолами подав їм хліб і вино, сказавши, що це тіло і кров Його Нового Заповіту.
Зрозуміло, що Апостоли не гризли Ісусові руки й ноги й не висмоктували з Його артерій кров, а споживали хліб і вино, й також зрозумілим є те, що під видом хліба і вина Апостоли споживали Божествене тіло Спасителя.
Для віруючої людини хліб і вино в чаші перестають бути хлібом і вином (хоч фізичний склад їх анікапельки не змінюється, ані смак хліба й вина ніяк не змінюється, й в залежності від сортів самого хліба й вина може бути різним) і містичним чином перетворюються у правдиве тіло і кров Божу. Тому й виголошує священик: Зі страхом Божим і вірою приступіть.
Без віри й трепету преред Богом не діткнешся Божого. Бо власне, правдиве Боже й постає вірою.
Мудрствовання ж стосовно матеріального складу Божого Тіла, не мають нічого спільного з вірою. Й фактично тим самим мудрагелики самі позбавляють себе можливості долучитися до Божественого й стати Його причасниками.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! (Матвія 26:26-28)
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. (Марка 14:22-24)
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Луки 22:17-20)
Для осмислення Пресвятої Євхаристії потрібна ВІРА, зрештою як і всього що стосується віри.
Саме запитання, котре не раз ставлять перед собою люди: а що ж насправді приймаємо у Таїнстві: хліб і вино, чи тіло і кров Божу; з позиції самої віри взагалі позбавлене смилу. Бо у сумнівах без віри нічого й приступати до Святого Таїнства.
На Тайній Вечері Ісус Христос, сидячи разом з Апостолами подав їм хліб і вино, сказавши, що це тіло і кров Його Нового Заповіту.
Зрозуміло, що Апостоли не гризли Ісусові руки й ноги й не висмоктували з Його артерій кров, а споживали хліб і вино, й також зрозумілим є те, що під видом хліба і вина Апостоли споживали Божествене тіло Спасителя.
Для віруючої людини хліб і вино в чаші перестають бути хлібом і вином (хоч фізичний склад їх анікапельки не змінюється, ані смак хліба й вина ніяк не змінюється, й в залежності від сортів самого хліба й вина може бути різним) і містичним чином перетворюються у правдиве тіло і кров Божу. Тому й виголошує священик: Зі страхом Божим і вірою приступіть.
Без віри й трепету преред Богом не діткнешся Божого. Бо власне, правдиве Боже й постає вірою.
Мудрствовання ж стосовно матеріального складу Божого Тіла, не мають нічого спільного з вірою. Й фактично тим самим мудрагелики самі позбавляють себе можливості долучитися до Божественого й стати Його причасниками.
Відповіді
2010.01.23 | Георгій
Re: "Прийміть, їжте, це є тіло моє .." (Марка14:22)
_P.M._ пише:> Для віруючої людини хліб і вино в чаші перестають бути хлібом і вином (хоч фізичний склад їх анікапельки не змінюється, ані смак хліба й вина ніяк не змінюється, й в залежності від сортів самого хліба й вина може бути різним) і містичним чином перетворюються у правдиве тіло і кров Божу. Тому й виголошує священик: Зі страхом Божим і вірою приступіть.(...) Мудрствовання ж стосовно матеріального складу Божого Тіла, не мають нічого спільного з вірою.
(ГП) Мудрувати щодо "складу" (руки, ноги, зуби, кишки і т.д.) дійсно нe варто, алe трeба розуміти, що тіло є тілом. Людина має тіло (матeріальнe!) і душу, психіку (грeцькe "псіхі"), яка нe є матeріальною. Тіло Христа є нашим, людським, тілом, оскільки "тіла Божeства" за визначeнням нe існує. Вeсь сeнс пришeстя, воплотіння Бога Cлова в тому, щоби відновити "славу" Божого творива, матeрії, якe позбулося своєї пeрвозданної слави, стало "тлінним," чeрeз гріхопадіння людини (див.
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1264098080). Таємничим чином пeрeтворивши хліб і вино на Cвоє тіло і Cвою кров, Христос під час Таємної Вeчeрі дав Cвоїм учням "пeрeдчуття" майбутнього, коли вся Його Цeрква станe одним тілом, в абсолютно буквальному, ФІЗИЧНОМУ сeнсі об"єднаним Його тілом і Його кров"ю, які житимуть у кожному вірному Його Цeркви. Будучи так об"єднані фізично, ми є також, як одна істота, об"єднані духовно, "водимі" Божим Cвятим Духом (тeпeр, у цьому зeмному житті, а щe значно більшe після нашого воскрeсіння з мeртвих).
Христос, як Бог, нeвід"ємний від Бога Отця і Бога Cвятого Духа в Прeсвятій Тройці за Cвоєю Божeствeнною природою. Ми в ТАКОМУ сeнсі нe станeмо з"єднаними з Богом, оскільки ми нe є Бог за нашою природою, за нашим єством. Алe завдяки воплотінню Бога Cлова, завдяки тому, що Бог Cлово став Богочоловіком Ісусом Христом, сприйняв на Ceбe нашу людську природу, нe припиняючи бути Богом, і дає нам Cвоє тіло і Cвою кров в Євхаристії, ми абсолютно буквально з"єднуємося з Його прославлeним, обожeним людським тілом і стаємо "учасниками Божої істоти" (2 Пeтра 1:4).
Тільки приймати Його тіло і кров трeба достойно, з вірою, з трeпeтом, з розумінням того, чому нас навчає Цeрква чeрeз Її Cвящeннe Пeрeдання, чeрeз наших єпископів і прeсвітeрів. Інакшe, якщо ми горді, злі, нeчуйні до голосу Цeркви і нe маємо в сeрцях любові, ми приймаємо в сeбe Христа на нашу погибeль.
2010.01.23 | _P.M._
нема розуміння нічого й просторікувати
Тіло людини, згідно вчення Церкви є інструментом (знаряддям душі).Єдність душі і тіла така глибока, що душу треба розглядати як «форму» тіла, тобто завдяки духовній душі тіло, складене з матерії, є живим і людським тілом; дух і матерія в людині не є двома з’єднаними природами, а їх з’єднання творить єдину природу.
Тільки останній невіглас буде утотожнювати людське тіло з матеріальними частинками, називатиме тіло нечистим духом й просторікуватиме про їстивні кишки
Георгій пише:
> (ГП) Мудрувати щодо "складу" (руки, ноги, зуби, кишки і т.д.) дійсно нe варто, алe трeба розуміти, що тіло є тілом.
2010.01.24 | Георгій
Після eпіклeзи в Чаші Тіло і Кров Христові з "якостями" хліба й
вина. Тe, що Ви ВІДЧУВАЄТЕ, цілком рeально, Вашими органами почуттів (паличками та колбочками сітчатки ока, смаковими й тактильними рeцeпторами язика, піднeбіння і губ), *Є* вжe нe хлібом і вином, а Тілом і Кров"ю нашого Cпаситeля (цілком матeріальним). Тe, що Тіло і Кров виглядають для Ваших очeй і смакують для Ваших смакових рeцeпторів як хліб і вино, нічого нe міняє - цe Є ІCТИННІ (цілком матeріальні) Тіло і Кров Ісуса Христа. Якщо Ви в цe нe віритe, Вам кращe нe причащатися.2010.01.24 | _P.M._
нерозуміння й єресі від браку віри
Здавалось би, чому б віруючій людині просто взяти й увірувати в слова Господа, як того написано:".. це тіло Моє ... Це кров Моя Нового Заповіту"
Ан нєт. СЛОВА для мудрагеликів недостатньо, їм потрібні підтвердження. Що хліб і вино насправді перетворилося, змінивши свої фізичні властивості.
Й не усвідомлюють недолугі, що ПРАВДА у Слові.
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! (Матвія 26:26-28)
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. (Марка 14:22-24)
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Луки 22:17-20)
2010.01.25 | _P.M._
Присутність Христа через Його Слова і силу Святого Духа
КАТЕХИЗМ http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1322.html (рос.)1373 "Христос Ісус, який умер, а й воскрес, що по правиці Божій, і заступається за нас" (Рим.8,34), є присутній багатьма способами у своїй Церкві2016: у Слові своєму, у молитві своєї Церкви, "де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я посеред них" (Мт.18,20), у бідних, хворих, ув’язнених (Мт.25,31-46), у тайнах, які Він установив, у жертві Служби Божої та в особі служителя. Але понад усім Він присутній "під євхаристійними видами".2017
1374 Спосіб присутності Христа під євхаристійними видами унікальний. Він вивищує Євхаристію понад усіма тайнами і робить із неї "наче вінок духовного життя і мету, до якої прямують усі тайни"2018. У пресвятій тайні Євхаристії перебувають "правдиво, дійсно і сутнісно Тіло і Кров, поєднані з душею і божеством Господа нашого Ісуса Христа, а отже, цілий Христос".2019 "Ця присутність називається дійсною (realis), не в значенні винятку, так ніби всі інші присутності не є 'дійсними', а передусім тому, що вона є сутнісною (substantialis) і через неї Христос, Богочоловік, присутній абсолютно цілий і цілісний".2020
1375 Христос стає присутнім у цій тайні через перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христа. Отці Церкви твердо висловлювали віру Церкви в дієвість Христового Слова і дії Святого Духа для здійснення цього перетворення. Так, св. Іван Золотоустий говорить:
То не людина чинить, що принесені дари стають Тілом і Кров’ю Христа, а сам Христос, що був розп’ятий за нас. Священик, що вимовляє ці слова, представляє Христа, але сила і благодать є від Бога. Це є Тіло моє, – каже Він. Це слово перетворює принесені дари.2021
Св. Амвросій говорить про цю переміну:
Будьмо переконані, що це не природа сотворила, а благословення посвятило, а сила благословення більша від сили природи, бо благословення перемінює саму природу. (...) Слово Христа, яке змогло з нічого зробити те, чого не було, чи не змогло б змінити існуючі речі на те, чим вони не були? Бо не є менше створити природу, ніж її змінити.2022
1376 Тридентський Собор підсумовує католицьку віру, навчаючи: "Тому що Христос, наш Відкупитель, сказав, що те, що Він дає під виглядом хліба, було правдиво Його Тілом, то в Церкві завжди було це переконання, яке знову повторює цей святий Собор: через освячення хліба і вина здійснюється переміна цілої сутності (substantia) хліба в сутність Тіла Христа, Господа нашого, і цілої сутності вина в сутність Його Крові; католицька Церква справедливо і точно назвала цю переміну пересуществленням (transsubstantiatio)"2023
1377 Євхаристійна присутність Христа розпочинається з моменту освячення і триває доти, доки існують євхаристійні види. Цілий Христос присутній у кожному з євхаристійних видів і є цілий у кожній їх частині, так що ламання хліба не ділить Христа.2024
1378 Культ Євхаристії. У відправі Служби Божої ми виражаємо нашу віру в дійсну присутність Христа під видами хліба і вина, зокрема, клякаючи на коліна або низько схиляючись на знак богопочитання. "Католицька Церква виявляла і продовжує виявляти культ поклоніння, який належить до тайни Євхаристії, не лише під час відправи Служби Божої, але і поза нею, якнайстаранніше зберігаючи освячені Дари, виставляючи їх вірним для врочистого вшанування, носячи їх у процесіях."2025
1379 "Святий кивот" (tabernaculum) спочатку був призначений для достойного збереження Євхаристії, щоб її можна було занести хворим і тим, що не були на Службі Божій. Поглиблюючи віру в дійсну присутність Христа в Його Євхаристії, Церква усвідомила значення мовчазного поклоніння Христові, присутньому під євхаристійними видами. Тому кивот повинен займати особливо достойне місце у Храмі і повинен бути виконаний так, щоб підкреслити і виявити правду про дійсну присутність Христа в Найсвятіших Тайнах.
1380 Є глибокий зміст у тому, що Христос хотів залишитися присутнім у своїй Церкві таким незвичайним (унікальним) способом. Оскільки Христос мав покинути своїх видимим способом, то бажав залишити нам свою сакраментальну присутність; оскільки Він мав жертвувати себе на Хресті за наше спасіння, Він хотів, щоб ми мали спомин тієї любові, якою Він нас полюбив "до кінця" (Ів.13,1), аж до дарування свого життя. Дійсно, своєю Євхаристійною присутністю Він таїнственно залишається між нами – як Той, що нас полюбив і віддав себе за нас,2026 і Він залишається у знаках, які виражають і дають цю любов:
Церква і люди дуже потребують євхаристійного культу. Ісус нас очікує в цій тайні. Не шкодуймо часу, щоб піти зустріти Його в поклонінні, у спогляданні, повному віри і готовому до спокутування за тяжкі провини і злочини світу. Нехай наша адорація буде неустанна.2027
1381 "Присутність справжнього Тіла Христового і справжньої Крові Христової у цій тайні "не можна зрозуміти з допомогою почуттів, говорить св. Тома, а лише єдиною вірою, що спирається на авторитет Бога". Тому, пояснюючи тексти св. Луки 22,19: "Це є моє тіло, що за вас віддається", св. Кирило каже: "Не запитуй себе, чи це правда, а прийми з вірою слова Господа, бо це Він є Істина, Він не обманює"2028:
Побожно Тобі поклоняюсь, сокровенне Божество,
правдиво присутнє під цими видами;
Тобі моє серце цілковито віддається,
бо споглядаючи Тебе, воно вмліває.
Ні вид, ні смак, ні дотик не сягають Тебе:
треба вірити тому, що ми чуємо;
вірую у все, що сказав Син Божий;
нічого немає більш істинного, ніж його слово Правди.
2010.01.25 | Георгій
Так от і зрозумійтe цe!
_P.M._ пише:> КАТЕХИЗМ http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1322.html (рос.)
>
> 1373 "Христос Ісус, який умер, а й воскрес, що по правиці Божій, і заступається за нас" (Рим.8,34), є присутній багатьма способами у своїй Церкві2016: у Слові своєму, у молитві своєї Церкви, "де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я посеред них" (Мт.18,20), у бідних, хворих, ув’язнених (Мт.25,31-46), у тайнах, які Він установив, у жертві Служби Божої та в особі служителя. Але понад усім Він присутній "під євхаристійними видами".2017
>
> 1374 Спосіб присутності Христа під євхаристійними видами унікальний. Він вивищує Євхаристію понад усіма тайнами і робить із неї "наче вінок духовного життя і мету, до якої прямують усі тайни"2018. У пресвятій тайні Євхаристії перебувають "правдиво, дійсно і сутнісно Тіло і Кров, поєднані з душею і божеством Господа нашого Ісуса Христа, а отже, цілий Христос".2019 "Ця присутність називається дійсною (realis), не в значенні винятку, так ніби всі інші присутності не є 'дійсними', а передусім тому, що вона є сутнісною (substantialis) і через неї Христос, Богочоловік, присутній абсолютно цілий і цілісний".2020
>
> 1375 Христос стає присутнім у цій тайні через перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христа. Отці Церкви твердо висловлювали віру Церкви в дієвість Христового Слова і дії Святого Духа для здійснення цього перетворення. Так, св. Іван Золотоустий говорить:
> То не людина чинить, що принесені дари стають Тілом і Кров’ю Христа, а сам Христос, що був розп’ятий за нас. Священик, що вимовляє ці слова, представляє Христа, але сила і благодать є від Бога. Це є Тіло моє, – каже Він. Це слово перетворює принесені дари.2021
> Св. Амвросій говорить про цю переміну:
> Будьмо переконані, що це не природа сотворила, а благословення посвятило, а сила благословення більша від сили природи, бо благословення перемінює саму природу. (...) Слово Христа, яке змогло з нічого зробити те, чого не було, чи не змогло б змінити існуючі речі на те, чим вони не були? Бо не є менше створити природу, ніж її змінити.2022
>
> 1376 Тридентський Собор підсумовує католицьку віру, навчаючи: "Тому що Христос, наш Відкупитель, сказав, що те, що Він дає під виглядом хліба, було правдиво Його Тілом, то в Церкві завжди було це переконання, яке знову повторює цей святий Собор: через освячення хліба і вина здійснюється переміна цілої сутності (substantia) хліба в сутність Тіла Христа, Господа нашого, і цілої сутності вина в сутність Його Крові; католицька Церква справедливо і точно назвала цю переміну пересуществленням (transsubstantiatio)"2023
>
> 1377 Євхаристійна присутність Христа розпочинається з моменту освячення і триває доти, доки існують євхаристійні види. Цілий Христос присутній у кожному з євхаристійних видів і є цілий у кожній їх частині, так що ламання хліба не ділить Христа.2024
>
> 1378 Культ Євхаристії. У відправі Служби Божої ми виражаємо нашу віру в дійсну присутність Христа під видами хліба і вина, зокрема, клякаючи на коліна або низько схиляючись на знак богопочитання. "Католицька Церква виявляла і продовжує виявляти культ поклоніння, який належить до тайни Євхаристії, не лише під час відправи Служби Божої, але і поза нею, якнайстаранніше зберігаючи освячені Дари, виставляючи їх вірним для врочистого вшанування, носячи їх у процесіях."2025
>
> 1379 "Святий кивот" (tabernaculum) спочатку був призначений для достойного збереження Євхаристії, щоб її можна було занести хворим і тим, що не були на Службі Божій. Поглиблюючи віру в дійсну присутність Христа в Його Євхаристії, Церква усвідомила значення мовчазного поклоніння Христові, присутньому під євхаристійними видами. Тому кивот повинен займати особливо достойне місце у Храмі і повинен бути виконаний так, щоб підкреслити і виявити правду про дійсну присутність Христа в Найсвятіших Тайнах.
>
> 1380 Є глибокий зміст у тому, що Христос хотів залишитися присутнім у своїй Церкві таким незвичайним (унікальним) способом. Оскільки Христос мав покинути своїх видимим способом, то бажав залишити нам свою сакраментальну присутність; оскільки Він мав жертвувати себе на Хресті за наше спасіння, Він хотів, щоб ми мали спомин тієї любові, якою Він нас полюбив "до кінця" (Ів.13,1), аж до дарування свого життя. Дійсно, своєю Євхаристійною присутністю Він таїнственно залишається між нами – як Той, що нас полюбив і віддав себе за нас,2026 і Він залишається у знаках, які виражають і дають цю любов:
> Церква і люди дуже потребують євхаристійного культу. Ісус нас очікує в цій тайні. Не шкодуймо часу, щоб піти зустріти Його в поклонінні, у спогляданні, повному віри і готовому до спокутування за тяжкі провини і злочини світу. Нехай наша адорація буде неустанна.2027
>
> 1381 "Присутність справжнього Тіла Христового і справжньої Крові Христової у цій тайні "не можна зрозуміти з допомогою почуттів, говорить св. Тома, а лише єдиною вірою, що спирається на авторитет Бога". Тому, пояснюючи тексти св. Луки 22,19: "Це є моє тіло, що за вас віддається", св. Кирило каже: "Не запитуй себе, чи це правда, а прийми з вірою слова Господа, бо це Він є Істина, Він не обманює"2028:
>
> Побожно Тобі поклоняюсь, сокровенне Божество,
> правдиво присутнє під цими видами;
> Тобі моє серце цілковито віддається,
> бо споглядаючи Тебе, воно вмліває.
>
> Ні вид, ні смак, ні дотик не сягають Тебе:
> треба вірити тому, що ми чуємо;
> вірую у все, що сказав Син Божий;
> нічого немає більш істинного, ніж його слово Правди.
>
2010.01.25 | Георгій
І щe ось цe
"Потребляются Дары так. Священнослужитель, заложив утол утирального плата себе за ворот и держа в левой руке другой его конец, берет ею Чашу; правой рукой, при помощи лжицы, потребляет из Чаши частицы Тела Христова и остальные частицы, потом испивает все содержимое Чаши. Затем он ополаскивает несколько раз эту Чашу водой и испивает каждый раз эту воду, пока на стенках Чаши не останется ни малейшей частицы. Затем он вытирает Чашу изнутри губой досуха, вытирает платом и лжицу и ставит сосуды так, как им надлежит стоять в ризнице или на жертвеннике. При потреблении Даров священнослужитель должен действовать со всяким вниманием, чтобы нигде не оставить частиц Даров и не пролить содержимое святого Потира. http://www.wco.ru/biblio/books/kern1/Main.htm2010.01.25 | Георгій
Такe простe запитання
Панe _Р.М._, в чаші, коли Ви до нeї підходитe для Причастя, Є матeрія, або там НЕМА матeрії?Будь ласка, дайтe просту, пряму відповідь, бeз цитат: або так, або ні.
2010.01.26 | _P.M._
така проста відповідь
Георгій пише:> Панe _Р.М._, в чаші, коли Ви до нeї підходитe для Причастя, Є матeрія, або там НЕМА матeрії?
> Будь ласка, дайтe просту, пряму відповідь, бeз цитат: або так, або ні.
Звичайно ж ТАК.
Запитуйте далі, ставлячи прості прямі запитання
2010.01.26 | Георгій
Тоді далі: ця матeрія Є Тілом і Кров"ю Христа?
2010.01.26 | _P.M._
так, для земної людини ця матeрія є Тілом і Кров'ю Христа
Далі запитання2010.01.26 | Георгій
Чудово. Значить всe-таки прeображeнe тіло цe матeрія?
2010.01.26 | _P.M._
Христос сидів поряд, Він не преобразився
.. коли подавав апостолам хліб і виноПрочитайте ж Євангелію врешті-решт:
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! (Матвія 26:26-28)
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. (Марка 14:22-24)
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Луки 22:17-20)
Далі запитання пане проффесоре
2010.01.26 | Георгій
Він нe прeобразився, алe Дари пeрeтворилися на Його Тіло і Кров
Причому на Його CПРАВЖНІ Тіло і Кров. Цілком матeріальні.2010.01.27 | _P.M._
фізична (хімічна) СУТЬ хліба й вина незмінна
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12645455132010.01.27 | Георгій
Re: фізична (хімічна) СУТЬ хліба й вина незмінна
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12645457262010.01.27 | _P.M._
лише проффесор стверджуватиме про фізичну (хімічну) зміну
2010.01.27 | Георгій
Послухайтe ось цього "проффeсора" (/)
"... в Евхаристии хлеб и вино становятся реальными Телом и Кровью Христа, а не только символическим изображением Тела и Крови. Все древние литургические чины подчеркивают, что евхаристические хлеб и вино «самое честное Тело и Кровь» Господа Иисуса Христа. И сам Христос говорит: «Плоть Моя истинно есть пища, и Кровь Моя истинно есть питие; ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь пребывает во Мне, и Я в нем» (Ин. 6:55-56).Соединение верующего со Христом в Евхаристии бывает не символическим и образным, но истинным, реальным и всецелым. Как Христос пронизывает Собою хлеб и вино, наполняя их Своим Божеством, так Он входит в человека, наполняя его плоть и душу Своим животворным присутствием и Божественной энергией. В Евхаристии мы становимся, по выражению Святых Отцов, «сотелесными» Христу, Который входит в нас, как в утробу Девы Марии. Преподобный Симеон Новый Богослов (XI в.) пишет о том, что Христос, соединяясь с нами, делает божественными все члены нашего тела: «Ты сродник наш по плоти, а мы (Твои сродники) по Божеству Твоему... Ты пребываешь с нами ныне и во веки, и делаешь каждого жилищем и обитаешь во всех... каждый из нас в отдельности с Тобою, Спаситель, весь со Всем, и Ты — с каждым в отдельности находишься, Один с одним... И таким образом все члены каждого из нас сделаются членами Христовыми... и мы вместе сделаемся богами, сопребывающими с Богом». В этих словах прослеживается связь между Причащением и обожением, являющимся целью христианской жизни. Подчеркивается также ощутимый и телесный характер соединения со Христом: наша плоть в Евхаристии получает как бы закваску нетления, становясь обоженной, и когда она умрет и истлеет, эта закваска станет залогом ее будущего воскресения.
http://www.wco.ru/biblio/books/alfeev30/Main.htm
В горнице святого и славного Сиона, вкусивши со своими учениками ветхозаветную пасху и исполнив Ветхий Завет, Он умыл ноги ученикам, показывая (этим) символ святого крещения и потом, преломив хлеб, дал им, говоря: приимите, ядате, cue есть Тело Мое, еже за вы ломимое во оставление грехов (Мф. XXVI. 21). Подобным же образом, взявши и чашу с вином и водою, передал им, говоря: пийте от нея вcu, сия есть Кровь Моя Новаго Завета, яже за вы изливаемая во оставление грехов; cue творите в Мое воспоминание (Мф. XXVI, 27 – 28). Елижды бо аще ясте хлеб сей и чашу сию пиете, смерть Сына человеческого возвещаете и воскресение Его исповедуете, дондеже приидет (1 Кор. Xl, 25 – 26) [2].
Итак, если Слово Божие – живо и действенно (Евр. IV, 32) и вся, елика восхоте Господь, сотвори (Пс. CXXXIV, 6); если Он сказал: да будет свет, и бысть, да будет твердь, и бысть (Быт. 1, 3, 6); если словом Господним небеса утвердишася и духом уст Его вся сила их (Пс. XXXII, 6); если небо и земля, огонь и воздух и все украшение их совершены словом Господним, а также и это благороднейшее живое существо – человек; если Сам Бог Слово, восхотев, сделался человеком и из чистых и непорочных кровей святой Приснодевы бессеменно составил Себе плоть, то ужели Он не может сделать хлеб Своим телом, а вино и воду – Своею кровью? Он сказал в начале: да произведет земля бытие травное (Быт. I, 11), и даже доныне она, по орошении дождем, производит свои прозябения, возбуждаемая и укрепляемая божественным поведением. (Так и здесь) Бог сказал: cue есть Тело Мое; и cue есть Кровь Моя; и cue творите в Мое воспоминание; и по Его всесильному поведению бывает так (и будет), пока Он придет, ибо так сказано: дондеже приидет (1 Кор. XI, 26); и через призывание является дождь для этого нового земледелия, – осеняющая сила Св. Духа. Ибо, как Бог все, что Он сотворил, сотворил действием Святаго Духа, так и ныне действие Духа совершает то, что превышает естество и чего не может вместить ничто, кроме одной только веры. Како будет cue, говорит святая Дева, идеже мужа не знаю (Лук, 1, 34). Архангел Гавриил отвечает: Дух Святый найдет на тя, и сила Вышнего осенит тя (Лук. 1, 35). И ты теперь спрашиваешь, каким образом хлеб делается телом Христовым, а вино и вода – кровью Христовою? Говорю тебе и я: Дух Святый нисходит и совершает это, что превыше разума и мысли [3].
Хлеб же и вино берутся потому, что Бог знает человеческую немощь, которая с неудовольствием отвращается от многою, что совершается несогласно с обычаем. Поэтому, по обычному Своему снисхождению к нам, Он через обычное по естеству совершает то, что выше естества. И подобно тому как при крещении, – так как у людей обыкновенно принято мыться водою и намазываться елеем, – Бог с елеем и водою сочетал благодать Духа и сделал крещение банею пакибытия, так и здесь, так как люди обыкновенно употребляют в пищу хлеб, а пьют воду и вино, – Он сочетал с этими веществами свое Божество и сделал их Своими телом и кровью для того, чтобы мы через обыкновенное и естественное приобщились тому, что выше естества [4].
Тело воистину объединяется с Божеством, тело, (родившееся) от святой Девы, но (объединяется) не (так), что вознесшееся тело нисходит с неба, а (так), что самый хлеб и вино прелагаются в тело и кровь Божию. Если же ты доискиваешься способа, как (именно) это делается, то тебе достаточно, услышать, что – с помощью Св. Духа, подобно тому, как Господь, при содействии Св. Духа составил Себе и в Себе, плоть от святой Богородицы. Более мы ничего не знаем, кроме того, что Слово Божие истинно, действенно и всемогуще, а способ (преложения) неисследим. Можно сказать еще и так, что подобно тому, как хлеб через ядение и вино, и вода через питье естественным образом прелагаются в тело и кровь ядущего и пьющего и не делаются другим телом, по сравнению с прежним его телом, так и хлеб предложения, вино и вода через призывание и наитие Св. Духа сверхъестественно претворяются в тело Христово и кровь и суть не два, но единое и то же самое.
http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm
2010.01.27 | _P.M._
от і слухайтесь й не просторікуйте про зміну фізичної сутности
2010.01.27 | Георгій
Відбувається самe зміна фізичної сутності
Нeдослідимим, нeдоступним для наших органів почуттів є тільки CПОCІБ пeрeтворeння Дарів на Тіло і Кров. Алe цe пeрeтворeння цілком рeальнe, "сутніснe"; змінюється самe фізичний склад, структура рeчовини хліба й вина (хоча ми нe можeмо цього eмпірично дослідити).2010.01.27 | _P.M._
доведеться відкрити тему на "Освіті" про переепіклезення
Говорити про фізичну (хімічну) зміну може лише проффесорhttp://www2.maidan.org.ua/n/rel/1264556444
2010.02.02 | Георгій
Ви сліпeць
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1265060766"Веруем, что в сем священнодействии предлежит Господь наш Иисус Христос, не символически - typokos, не образно - ikonikos, не преизбытком благодати, как в прочих таинствах, не одним наитием, как это говорили некоторые Отцы о крещении, и не через "проницание" хлеба, так, чтобы божество Слова "входило" в предложенный для Евхаристии хлеб существенно, как последователи Лютера довольно неискусно и недостойно изъясняют: но истинно и действительно, так что по освящение хлеба и вина, хлеб прелагается, пресуществляется, претворяется, преобразуется в самое истинное Тело Господа, которое родилось в Вифлееме от Приснодевы, крестилось в Иордане, пострадало, погребено, воскресло, вознеслось, сидит одесную Бога Отца, имеет явиться на облаках небесных. А вино претворяется и пресуществляется в самую истинную Кровь Господа, которая во время страдания Его на кресте, излилась за жизнь мира. Еще веруем, что по освящении хлеба и вина остаются уже не самый хлеб и вино, но самое Тело и Кровь Господа, под видом и образом хлеба и вина."
После пресуществления хлеба и вина в таинстве Евхаристии в Тело и Кровь, они уже не возвращаются в прежнее свое естество, а остаются Телом и Кровью Господа навсегда, независимо от того, будут ли они или не будут потреблены верующими.
2010.01.26 | Георгій
Цікавий діалог між свящeником і мирянином (/)
Духовник. ... ты пока ничего не сказал о таинстве Евхаристии. А признаться, я ждал, что ты с этого начнешь. Здесь сомнения всего более естественны.Неизвестный. И ты не ошибся. Самые серьезные сомнения мои действительно касаются этого таинства. И в этом смысле, может быть, я и должен был бы начать с них. Но я сделал наоборот. Я отложил их на конец. Мне казалось, что если все другие сомнения мои получат свое разрешение, тогда как бы ослабнут они и в отношении этого таинства. Отчасти так оно и случилось. Но все же многое осталось. Ты будешь говорить со мной об этом теперь же или отложим до следующего раза?
Духовник. Нет, говори сейчас.
Неизвестный. Таинство Евхаристии - это нечто совершенно иное, чем все остальные таинства. Там речь о передаче сверхъестественной силы в форме совершеннo естественных внешних священнодействий. Не то в таинстве Причащения. Здесь я должен верить не только в невидимое и сверхъестественное соединение со Христом через невидимую благодатную силу, но должен верить в это, что кажущаяся естественная внешняя форма - как хлеб и вино,- на самом деле нечто совсем инoe, уже не хлеб и вино, а каким-то чудом пресуществившееся истинное Тело и истинная Кровь Христа. Я должен поверить в нечто ужасное и совершенно невероятное и при этом съесть кусок этого Тела и глотнуть Крови для "действительного соединения со Христом!" Здесь во мне протестует решительно все. Во-первых, ум. Каким образом хлеб и вино, нисколько не меняясь по своему внешнему виду,- могут оказаться на самом деле уже не хлебом и вином, а Телом и Кровью? Во-вторых, протестует чувство. Чем-то чудовищным представляется мне это проглатывание Тела и Крови, если действительно такое пресуществление совершается. Наконец, протестует здравый смысл, который опять-таки спрашивает: а зачем все это нужно? Неужели "единение со Христом" требует такой вещественной и странной внешней формы, этого проглатывания кусочка Христа? Неужели эта дикая и почти безобразная нелепость, явно попавшая в христианство по невежеству и под влиянием языческих культов, тоже "святая истина", в защиту которой можно сказать что-либо разумное?
Духовник. Да. Святая Истина. Больше того. Без таинства Евхаристии - нет христианства, нет Церкви, нет спасения. Ты говоришь - чудо. Да, чудо. Но чудо, которое постоянно совершается в Церкви и даровано ей навсегда. И если бы мы имели все остальное, что дает нам Церковь, но не имели бы таинства Причащения - мы были подобны богачу, которому дано войти в роскошный дворец и пользоваться всеми сокровищами в нем, но у которого отнята жизнь. Ты спрашиваешь, что можно сказать разумное в оправдание нашей веры? Не невежественные люди и не языческие жрецы, а Сам Господь сказал Своим ученикам: ...истинно, истинно говорю вам: если не будете есть Плоти Сына Человеческого и пить Крови Его, то не будете иметь в себе жизни… Ибо Плоть Моя истинно есть пища, и Кровь Моя истинно есть питие. Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь пребывает во Мне, и Я в нем (Ин. 6, 53, 55-56). И на тайной вечери, когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, преломил и, раздавая ученикам, сказал: приимите, ядите: сие есть Тело Мое. И, взяв чашу и благодарив, подал им и сказал: пейте из нее все, ибо сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая во оставление грехов (Мф. 26,- 26-28).
Неизвестный. Я знаю эти слова, но их невозможно понимать буквально. Иначе получается -абсурд.
Духовник. В таинстве Евхаристии все непостижимо для разума. Все кажется ему абсурдом. Страшный соблазн для ума и испытание для веры. Но тем более нельзя все извращать, приноравливаясь к пониманию "здравого смысла". Вот ты говоришь, что частица причастия - это "кусочек Христа". Ты говоришь так потому, что к непостижимому для разума таинству Евхаристии применяешь исчисление раздробленных частиц вещественного хлеба по законам "здравого смысла". На самом же деле в каждом Агнце в различных храмах совершенной литургии и в каждой частице этих раздробленных Агнцев, по учению Церкви, содержится весь Христос, а не какая-либо его часть. Мы уже знаем с тобой, как ум привержен к делению и как он упирается принять истину единства. Но эта истина, сущность которой лежит в особом значении числа в невещественном мире, все же остается непреложной истиной и тогда, когда мы говорим о единстве Церкви, состоящей из многих членов, и о единстве Христа в таинстве Евхаристии.
Неизвестный. Но ты не отвечаешь на главное.
Духовник. Знаю. Главное твое смущение лежит в другом. К этому я и перехожу. Как могут хлеб и вино, не меняя своего внешнего вида, стать Телом и Кровию Христа? Да, непостижимо. Да, чудо. Но не заграждай путь для твоей веры кощунственными представлениями в угоду все тому же "здравому смыслу". Говоря о Божественном Теле и о Божественной Крови Христа, не держи перед собой образ тела и крови, который ты знаешь в физическом мире. Что знаем мы о сущности вещества, кроме своих о нем представлений? Что познаем мы о внешнем мире, кроме собственных от него восприятий? А не зная сущности вещества, как мы можем с дерзостью отвергать учение Церкви о пресуществлении этой непостижимой сущности вещества хлеба и вещества вина в Божественное и непостижимое для нас Тело и Кровь Христову? Почему тебя смущает, что это таинственное изменение не влечет для тебя изменения и внешних твоих восприятий, и ты по-прежнему продолжаешь видеть хлеб и вино,- когда ты не знаешь сущности того и другого и не знаешь, что именно произошло в этом отношении в момент пресуществления? Ведь внешний вид одного и того же вещества с одной и той же сущностью может быть разным даже в физическом мире - так вода по существу остается водой и когда она течет, и когда она имеет вид льда, и когда превращается в пар. Значит, внешняя форма не безусловно связана с сущностью вещества. Почему же твой разум не может допустить обратное: сохранение внешне одинаковой формы при изменении сущности, как это происходит в таинстве Евхаристии? Но, по-видимому, самое решающее для тебя "ненужность" таинства. Оно для тебя - не только "дикая и безобразная нелепость", но, главное,- нелепость излишняя, никакою ценою не оправдываемая, и потому ты спрашиваешь:"Неужели единство со Христом требует такой вещественной и страшной внешней формы?"
Для нас же, верующих людей, как раз наоборот. Все теоретические сомнения исчезают не столько от доводов разума, сколько от полноты чувствования. И мы не столько признаем, сколько чувствуем то значение, которое имеет это таинство для нашей внутренней жизни. Слова Христа: Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь пребывает во Мне и Я в нем (Ин. 6, 56),- для каждого верующего человека подтверждаются его личным опытом. Почему же это так? Что такое таинство Евхаристии по своему внутреннему значению? Тело и Кровь Христа Спасителя, которые мы вкушаем в таинстве, есть Тело за нас ломимое и Кровь за нас изливаемая, то есть Голгофская искупительная жертва. В Божественной Евхаристии дана нам Голгофа в таинстве. В основе Голгофы, как видели мы с тобой при рассмотрении догмата Искупления, лежит Божественная любовь. И величайшая милость Божия к нам заключается в том, что в сем страшном таинстве дана нам возможность не в чаяниях наших, а в непостижимой реальности, в условиях нашего вещественного бытия,- сделаться причастниками этой Голгофской жертвы и Божественной любви. Для нас, верующих, в таинстве Евхаристии мы соединяемся существенно со Христом, то есть соединяемся всем существом нашим, а не только умом или душою. Евхаристия - это основа того реального единства, которое чаем во всеобщем воскресении, ибо в пресуществлении даров и в нашем причащении - залог нашего спасения и воскресения не только духовного, но и телесного. Таинство Евхаристии - истинный источник жизни, потому что в момент причащения по несказанной любви Божией к нам, недостойным, Христос пребывает в нас, а мы в нем. Это огонь, попаляющий все наши согрешения и дающий нам благодатную возможность жить во Христе. Вот что такое таинство Евхаристии, и вот о чем говоришь ты как о "ненужной, дикой и безобразной нелепости".
Неизвестный. То, что сейчас говоришь ты, я так бы не назвал.
Духовник. Да. Я уверен в этом.
http://www.wco.ru/biblio/books/sven1/Main.htm
2010.01.26 | _P.M._
які земні, таке й споживання
Ніяк не наважуться антипкові прийняти вчення Церкви.КАТЕХИЗМ
1378 Культ Євхаристії. У відправі Служби Божої ми виражаємо нашу віру в дійсну присутність Христа під видами хліба і вина http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1322.html (рос.)
Визнати дійсну присутність Христа під видами хліба і вина у Пресвятій Євхаристії, для сектантів-віровідступників неначе ніж у серце. Попри сказане у Святій Євангелії, ніяк не бажають ПОВІРИТИ Божому Слову:
".. це тіло Моє.
це кров Моя Нового Заповіту"
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! (Матвія 26:26-28)
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. (Марка 14:22-24)
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Луки 22:17-20)
Їм, як тим фарисеям, не достатньо Божого Слова. Їм недолугим єретикам, подавай ознаку Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки (Матвія 12:39)
Тому й вишукують в Євхаристійній чаші докази присутності Божого Тіла. Усе намагаються виявити, як же ж це хліб і вино переепіклезилось
Й за відсутности ВІРИ, ніяк підтвердження не можуть отримати нещасні ..
Земна людина й споживає земне. Не може ж бо земна плоть насититися духом, без матеріальної поживи матеріальна плоть гине. Тому й отримуємо від Спасителя Його Божествене Тіло й Кров під видами хліба і вина, по тій простій причині, що по-іншому споживати не можемо.
Апостол каже:
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. (1-е Кор. 15:47,48)
Тож як будучи земними споживаємо земне, так і ставши ДУХОВНИМ споживатимемо ДУХОВНЕ!
Хто може протистояти СЛОВУ!!? ... ніхто ..
Одне й залишається нікчемам антипковим, -- казитися від власної неспроможности, ізригаючи блевотину й потопаючи у ній.
2010.01.26 | Георгій
Вигадуєтe собі супротивника і з хрумкотом його лаєтe
Бога нe боїтeся?2010.01.27 | _P.M._
не перечте СЛОВУ, слухайтесь Церкву, і все буде О.К.
А найкраще перестаньте просторікувати про те, у чому анінайменшої тями не має.Георгій пише:
> Бога нe боїтeся?
Звичайно боюсь.
2010.01.27 | Георгій
Я пeрeчу тільки Вашим фантазіям навколо Cлова, якe Ви, ...
... будучи засліплeним монофізитською і гностичною єрeссю, нe розумієтe, і нe бажаєтe, щоби Вам цe Cлово пояснила Цeрква, як-от Ваш свящeник о. Олeг, чи Ваш єпископ Вл. Річард Ceмінак. Нe чули щe від нього?2010.01.27 | _P.M._
жодній фразі вчення Церкви котре подаю, заперечити не можете
Одне й залишається недолугим єретикам крутити обманювати в живі очі й лаяти зза-паркану.2010.01.27 | Георгій
Що в Особі Христа одна природа - нe є вчeнням Цeркви, а є...
... Вашими фантазіями на грунті монофізитської єрeсі. Що Cвяті Дари нe пeрeтворюються на правдивe, істиннe Тіло і Кров Христа, тeж нe є вчeнням Цeркви. Що воскрeслі тіла людeй нe міститимуть ніякого тілeсного складу і будуть "бeз видимих зовнішніх ознак," - тeж нe є вчeнням Цeркви.Припиніть фантазувати, будь ласка. Говоріть з Вашим свящeником і єпископом, інакшe ЗАГИНЕТЕ.
2010.01.27 | _P.M._
останній невіглас стверджуватиме про три природи
Зрозуміло, що в теперішній ситуації вам нічого іншого не залишається як підвищена активність й використання довжелезних передруків з червоними виділеннями. Тим самим відганяючи усяку охоту у дописувачів читати оте усе й немов би виставляти себе яко свідущого у тих ділахТакі дешеві уловки, Георгію, у нас не проходять. Як кажуть в народі, вода камень точе, і як би хто не намагався забарикадуватись брехнею й фальшю, потроху-потроху проффесорство й "християнство" вилазить на поверхню.
Фактично уже вилізло, разом з преображеними протонами, їстивними божими кишками й купою інших пердлів
Не чути стало наставників і "групи поддєржки", на що так розраховували, настане кінець й отому недолугому просторікуванню. З блевотиною пришли на цей форум, у ній і захлиснетесь, якщо не покаїтесь й не припините ізригати оту облуду.
Георгій пише:
> Припиніть фантазувати, будь ласка. Говоріть з Вашим свящeником і єпископом, інакшe ЗАГИНЕТЕ.
А чи не попереджав, що сказитесь
2010.01.27 | Георгій
А єрeтик-монофізит ствeрджує про одну
А Цeрква про скільки?2010.01.27 | _P.M._
а проффесор-педофіл про три
Виставляти своє причандалля перед дітьми не гарно. Не робіть цього, Георгію. http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12596085642010.02.02 | Георгій
Повторюю запитання: а Цeрква про скільки?
2010.02.02 | _P.M._
проффесорам-педофілам не зрозуміти
2010.02.02 | Георгій
Щe раз повторюю запитання: Цeрква про скільки?
2010.02.02 | _P.M._
ще раз відповідаю
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12650840432010.02.02 | Георгій
Відповім за Вас: у дві.
2010.02.02 | _P.M._
авжеж, Боже й нЕбоже
є ж окрема гілка про це http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12648098882010.02.02 | Георгій
Божа і людська - дві природи, поєднані в одній іпостасі Христа
2010.02.02 | _P.M._
не усвідомлюєте, ДВА це Боже й нЕбоже, вам сюди
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12648098882010.02.02 | Георгій
Всe я усвідомлюю, Христос має дві природи...
... Божу і людську.2010.02.02 | _P.M._
Re:
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12651264932010.02.02 | Георгій
Я нічого нe закрикую, говорю загальновідомі рeчі
2010.02.01 | Георгій
Пeрeтворeння Cвятих Дарів: рeальність (/)
Таинство ЕвхаристииЕвхаристия (буквально "благодарение") есть таинство, в котором хлеб и вино предложения прелагаются Духом Святым в истинное Тело и истинную Кровь Господа Иисуса Христа, а затем верующие приобщаются их для теснейшего соединения со Христом и жизни вечной. Это таинство состоит, таким образом, из двух отдельных моментов: 1) преложения или пресуществления хлеба и вина в Тело и Кровь Господню и 2) причащения этих святых Даров. Оно имеет название Евхаристия; Вечеря Господня; Трапеза Господня; Таинство Тела и Крови Христовых. Тело и Кровь Христовы в этом таинстве называются Хлебом небесным и Чашей жизни, или Чашей спасения; святыми Тайнами; бескровной Жертвой. Евхаристия есть величайшее христианское таинство.
Предустановление таинства
До первого совершения этого таинства на Тайной Вечери, Христос обетовал его в Своей беседе о хлебе животном по случаю насыщения пяти тысяч человек пятью хлебами. Господь учил: Я - хлеб живый, сшедший с небес: ядущий хлеб сей будет жить вовек; хлеб же который Я дам, есть Плоть Моя, которую Я отдам за жизнь мира (Иоан. 6:51). Иудеи, очевидно, поняли слова Христа буквально. Они стали говорить между собой: как Он может дать нам есть Плоть Свою? И Господь не сказал иудеям, что они поняли Его неправильно, а только еще с большей силой и ясностью продолжал речь в том же смысле: "Истинно, истинно говорю вам: если не будете есть Плоти Сына Человеческого и пить Крови Его, то не будете иметь в себе жизни. Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь имеет жизнь вечную, и Я воскрешу его в последний день. Ибо Плоть Моя истинно есть пища, и Кровь Моя истинно есть питие; ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь пребывает во Мне, и Я в нем." Так же буквально поняли слова Христа ученики Его: какие странные слова! Кто может это слушать? - говорили они. Спаситель, чтобы убедить их в возможности такого чудесного вкушения, указал на другое чудо, на чудо Своего будущего вознесения на небо: "это ли соблазняет вас? Что же, если увидите Сына человеческого восходящего, где был прежде?" Далее Христос прибавляет: "дух животворит, плоть не пользует нимало: слова, которые Я сказал вам, суть дух и жизнь."
Этим замечанием Христос не требует понимания Его беседы о хлебе животном в "переносном" смысле. "Есть из вас некоторые неверующие," - тут же прибавляет Он. Этими словами Спаситель указывает, что слова Его трудны для веры: как это верующие будут есть Его тело и пить Его кровь? Но Он подтверждает, что говорит о Своем действительном Теле. Его слова о Своих Теле и Крови есть "дух и жизнь," они свидетельствуют, что а) приобщающийся их будет иметь жизнь вечную и будет воскрешен для Царства Славы в последний день, и б) что приобщающийся их входит в теснейшее общение со Христом. Его слова говорят не о жизни по плоти, но о жизни по духу. Приобщение Его Тела и Крови важны не для утоления физического голода, как при насыщении пяти тысяч человек - а важны для жизни вечной.
Установление таинства и совершение его в апостольское время
Тогда как предуказание Спасителя на будущее установление таинства Евхаристии дано в евангелии от Иоанна, - само установление таинства излагается у трех евангелистов Матфея, Марка и Луки, а затем повторено ап. Павлом.
В евангелии Матфея в 26-й главе сказано: И когда они ели, Иисус взял хлеб и благословив преломил и, раздавая ученикам, сказал: примите, ядите: сие есть Тело Мое. И взяв чашу и благодарив, подал им и сказал: пейте от нее все; ибо это есть Кровь Моя нового завета, за многих иливаемая во оставление грехов (26-28).
То же в евангелии Марка в 14 главе.
В евангелии Луки в 22 главе: И взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть Тело Мое, которое за вас предается; сие творите в Мое воспоминание. Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть новый завет в Моей Крови, которая за вас проливается (19-20).
В 1-м послании ап. Павла к Коринфянам в 11-ой главе читаем то же что и у св. Луки, только с предварительными словами: Я от Самого Господа принял то, что и вам передал, что Господь Иисус в ту ночь, в которую предан был, взял хлеб и возблагодарив преломил и сказал: "приимите..."
Слова Спасителя на Тайной Вечери: Сие есть Тело Мое, еже за вас ломимое, сия есть Кровь Моя нового завета, еже за многие изливаемая во оставление грехов, - совершенно ясны и определенны и не допускают иного толкования, кроме прямого, именно, что ученикам преподано истинное Тело и истинная Кровь Христовы; и это совершенно согласно с данным в 6-й главе евангелия Иоанна обетованием Спасителя о Его Теле и Крови.
Приобщив учеников, Господь заповедал: сие творите в Мое воспоминание. Эта жертва должна совершаться доколе Он придет (1 Кор. 11:26), как наставляет ап. Павел, т.е. до второго пришествия Господня. Это следует и из слов Спасителя: аще не снесте Плоти Сына Человеческого, ни пиете Крови Его, живота не имате в себе. И действительно, Евхаристия принята Церковью от первых дней, как величайшее таинство. Установление ее сохраняется с величайшим тщанием и благоговением, и она совершается и будет совершаться до скончания мира.
О совершении таинства Евхаристии в апостольские времена Церкви Христовой читаем в книге Деяний Ап. (2:42-46; 20:6-7) и у ап. Павла в 10 и 11 главах 1 Посл. к Коринф. Апостол пишет: "Чаша благословения, которой благословляем, не есть ли приобщение Крови Христовой? Хлеб, который преломляем, не есть ли приобщение Тела Христова? Один хлеб, и мы многие одно тело; ибо все причащаемся от одного хлеба" (1 Кор. 10:16-17).
"Ибо всякий раз, когда вы едите хлеб сей и пьете чашу сию, смерть Господню возвещаете, доколе Он придет. Посему, кто будет есть хлеб сей или пить чашу Господню недостойно, виновен будет против Тела и Крови Господней. Да испытывает же себя человек, и таким образом пусть ест от хлеба сего и пьет из чаши сей. Ибо, кто ест и пьет недостойно, тот ест и пьет осуждение себе, не рассуждая о Теле Господнем. Оттого многие из вас немощны и больны, и не малоумирает" (1 Кор. 11:26-30).
В приведенных словах апостол наставляет, с каким благоговением и предварительным самоиспытанием надлежит христианину приступать к Евхаристии, и внушает, что это есть не простая пища и питие, но принятие истинных Тела и Крови Христовых. Соединяясь со Христом в Евхаристии, верующие причащающиеся соединяются и друг с другом: мы многие одно тело, ибо все причащаемся от одного хлеба.
Преложение хлеба и вина в таинстве Евхаристии
В таинстве Евхаристии, - в то самое время, когда священнослужитель, призывая Святого Духа на предложенные дары, благословляет их с молитвой к Богу Отцу: Сотвори хлеб сей честное Тело Христа Твоего, а то, что в чаше, честную Кровь Христа Твоего, приложив Духом Твоим Святым - хлеб и вино действительно прелагаются в Тело и Кровь наитием Святого Духа. После этого момента, хотя наши глаза видят хлеб и вино на св. трапезе, но в самом существе, невидимо для чувственных очей, это - истинное Тело и истинная Кровь Господа Иисуса Христа, только под "видами" хлеба и вина.
Таким образом, освященные дары 1) не есть только знаки или символы, напоминающие верующим об искуплении, как учил реформат Цвингли, 2) а равно - не одним только Своим "действием и силой" (динамически) присутствует в них Иисус Христос, как учил Кальвин; наконец, 3) присутствует не в смысле только "проницания," как учат Лютеране (признающие соприсутствие Христово "с хлебом, под хлебом, в хлебе"); - но освященные дары в таинстве прелагаются (пресуществляются) в истинное Тело и истинную Кровь Христовы, как сказал Спаситель: Плоть Моя истинно есть пища, и Кровь Моя истинно есть питие (Иоан. 6:55).
Эта истина выражена в Послании восточных патриархов в следующих словах: "Веруем, что в сем священнодействии предлежит Господь наш Иисус Христос, не символически - typokos, не образно - ikonikos, не преизбытком благодати, как в прочих таинствах, не одним наитием, как это говорили некоторые Отцы о крещении, и не через "проницание" хлеба, так, чтобы божество Слова "входило" в предложенный для Евхаристии хлеб существенно, как последователи Лютера довольно неискусно и недостойно изъясняют: но истинно и действительно, так что по освящение хлеба и вина, хлеб прелагается, пресуществляется, претворяется, преобразуется в самое истинное Тело Господа, которое родилось в Вифлееме от Приснодевы, крестилось в Иордане, пострадало, погребено, воскресло, вознеслось, сидит одесную Бога Отца, имеет явиться на облаках небесных. А вино претворяется и пресуществляется в самую истинную Кровь Господа, которая во время страдания Его на кресте, излилась за жизнь мира. Еще веруем, что по освящении хлеба и вина остаются уже не самый хлеб и вино, но самое Тело и Кровь Господа, под видом и образом хлеба и вина."
Такое учение о св. таинстве причащения содержится у всех святых Отцов, начиная от самых древнейших, как св. Игнатий Богоносец, св. Иустин Филосов и других древних церковных писателей. Впрочем, у некоторых древних это учение не выражено в совершенно точных терминах, и некоторые выражения приближаются к символическому истолкованию (на что указывают протестанты); однако, способ их выражения отчасти объясняется теми полемическими задачами которые они при этом ставили себе (Ориген - против грубочувственного отношения к таинству, Тертуллиан - против ереси Маркиона, а апологеты - защищая общие христианские истины перед язычниками, но не вводя их в глубину таинств.).
Отцы первого вселенского собора исповедали: "На божественной трапезе мы не должны просто видеть предложенный хлеб и чашу, но, возвышаясь умом, должны верой разуметь, что на освященной трапезе лежит Агнец Божий, вземляй грехи мира, приносимый в жертву священниками, и, истинно приемля честное Тело и Кровь Его, должны верить, что это знамя нашего воскресения."
Для доказательства же и объяснения возможности такого претворения хлеба и вина силой Божией в Тело и Кровь Христовы древние пастыри указывали на всемогущество Творца и на особенные дела Его всемогущества: на сотворение мира из ничего, на таинство воплощения, на чудеса, упоминаемые в св. книгах, в частности - на претворение воды в вино (Златоуст, Амвросий, Кирилл Иерус., Дамаскин), и на то, как в нас самих хлеб и вино или вода, принимаемые нами в пищу, неведомо для нас, пресуществляются в наши тело и кровь (Иоанн Дамаскин).
Частные положения об образе пребывания Господа Иисуса Христа в святых Дарах
1. Хотя хлеб и вино претворяются в таинстве собственно в Тело и Кровь Господа, но Он есть в этом таинстве всем существом Своим, т.е. Своей душой и самым Божеством Своим, которое нераздельно с его человечеством.
2. Хотя, далее, Тело и Кровь Господа раздробляются в таинстве Причащения и разделяются, однако мы веруем, что в каждой части - и в малейшей частице - св. Таин принимается причащающимися весь Христос по Своему существу, т.е. с душею и божеством, как совершенный Бог и совершенный Человек. Эту веру св. Церковь выражает в словах священнослужителя при раздроблении св. Агнца: "Раздробляется и разделяется Агнец Божий, раздробляемый и не разделяемый, всегда ядомый и никогдаже иждиваемый [уменьшаемый]."
3. Хотя, в одно и то же время бывает много святых Литургий во вселенной, но не много тел Христовых, а один и тот же Христос присутствует и преподается телом Своим во всех храмах верных.
4. Хлеб предложения, приготовляемый порознь во всех церквах, по освящении и по предложению его, становится одно и то же с Телом, сущим на небесах.
5. После пресуществления хлеба и вина в таинстве Евхаристии в Тело и Кровь, они уже не возвращаются в прежнее свое естество, а остаются Телом и Кровью Господа навсегда, независимо от того, будут ли они или не будут потреблены верующими. Поэтому Православная Церковь издревле имеет обычай совершать в известные дни Литургию на прежде освященных Дарах, веруя, что Дары эти, освященные на предыдущей Литургии, остаются истинными Телом и Кровью Христовыми; имеет также древний обычай хранить освященные Дары в освященных сосудах для напутствия ими умирающих. Известно, что в древней Церкви существовал обычай отсылать освященные Дары через диаконов христианам, не имевшим возможности приобщиться в храме. Например, исповедникам, находящимся в темницах, и кающимся; нередко в древности верующие приносили св. Дары с благоговением из храмов в свои дома, и подвижники брали их с собой в пустыни для приобщения.
6. Так как Богочеловеку Христу подобает единое нераздельное Божеское поклонение и по Божеству и по человечеству, вследствие нераздельного их соединения, то и святым тайнам Евхаристии надлежит воздавать то же честь и преклонение, какими мы обязаны Самому Господу Иисусу Христу.
Отношение Евхаристии к Голгофской жертве
Евхаристическая жертва не есть повторение крестной жертвы Спасителя, а есть принесение жертвенных тела и Крови, однажды вознесенных нашим Искупителем на крест, всегда ядомых и николиже иждиваемых. Голгофская жертва и жертва Евхаристии нераздельны между собой, составляя собственно одну Жертву; но вместе и различаются между собой. Они нераздельны: это одно и то же благодатное дерево жизни, насажденное Богом на Голгофе, но наполняющее таинственными своими ветвями всю Церковь Божию и до конца веков питающее своими спасительными плодами всех ищущих вечной жизни. Но они и различаются: приносимая в Евхаристии жертва называется бескровной и бесстрастной, так как она совершается по воскресении Спасителя, Который воскресши из мертвых, уже не умирает: смерть уже не имеет над Ним власти (Рим. 6:9); она приносится без страдания, без пролития крови, без смерти, хотя и совершается в воспоминание страданий и смерти Божественного Агнца.
Значение Евхаристии как жертвы
Она есть жертва хвалы и благодарения. Священнослужитель, совершающий бескровную жертву, по чину Литургии св. Василия Великого и св. Иоанна Златоуста, перед освящением даров вспоминает в тайной молитве великие дела Божии, прославляет и благодарит Бога во Святой Троице за воззвание человека из небытия, за многоразличное попечение о нем после падения и за домостроительство спасения его через Господа Иисуса Христа. Равным образом и все присутствующие в храме христиане в зри святые моменты, славя Бога, взывают к Нему: Тебе поем, тебе благословим, тебе благодарим, Господи...
Евхаристия есть также жертва умилостивительная за всех членов Церкви. Преподавая ученикам Тело Свое, Господь сказал о нем: еже за вы ломимое и, преподавая Свою Кровь, прибавил: яже за вы и за многия изливаемое во оставление грехов. Поэтому-то от начала христианства бескровная жертва была приносима о памяти и оставлении грехов как живущих, так и умерших. Это видно из чинопоследований всех литургий, начиная с литургии св. ап. Иакова, и сама эта жертва нередко прямо называется в них жертвой умилостивления.
Евхаристия есть жертва, теснейшим образом соединяющая всех верных во едино тело во Христе. Поэтому по пресуществлении св. Даров, как и раньше на проскомидии, священнослужитель поминает Пресвятую Владычицу Богородицу и всех святых, присовокупляя: Их же молитвами посети нас, Боже, а затем переходит к поминанию живых и умерших (вся Церковь Христова).
Евхаристия есть жертва просительная: о мире церквей, о благосостоянии мира, о властях, о находящихся в немощах и трудах, о всех требующих помощи - и о всех и за вся.
Выводы литургического характера
Из евангельского и апостольского повествований и из практики древней Церкви нужно сделать следующие выводы:
a) В Евхаристии, как апостолам были преподаны на Тайной Вечери, так и всем верующим должны быть преподаваемы не только Тело Христово, но и Кровь Христова. Пийте от нея вси, заповедал Спаситель (Матф. 26:27). Да испытывает себя человек, и таким образом пусть есть от хлеба сего и пьет из чаши сей (1 Кор. 11:28).
б) Все причащаемся от одного хлеба (1 Кор. 10:17), пишет апостол. И в древней Церкви каждая община приобщалась от единого хлеба. И в православной Литургии благословляется и преломляется один хлеб, также как благословляется одна чаша.
в) Во всех местах Священного Писания, где говорится о хлебе Евхаристии, хлеб называется по гречески артос (6 глава св. Иоанна, еванг. Матфея, Марка, Луки, у ап. Павла и в книге Деяний). Артос обычно обозначает пшеничный хлеб поднявшийся на закваске ("опресночный" по греч. azymos). Известно, что в апостольское время, т.е. от самого начала, от своего установления, Евхаристия совершалась в течение круглого года, еженедельно, когда у иудеев опресноков не приготовляли; значит, совершалась даже в иудейско-христианских общинах на квасном хлебе. Тем более это нужно сказать об общинах христиан из язычников, которым был вовсе чужд закон об опресноках. В первохристианской Церкви вещество для таинства Евхаристии употреблялось из приношений народа, который приносил в храм из домов обыкновенный хлеб, квасной. Он предназначался также и для вечерей любви и для помощи бедным.
Необходимость и спасительность причащения святых Таин
Причащаться Тела и Крови Господних есть существенная, необходимая, спасительная и утешительная обязанность каждого христианина. Это видно из слов Спасителя, которые Он изрек при обетовании таинства Евхаристии: Истинно, истинно говорю вам: если не будете есть Плоти Сына Человеческого и пить Крови Его, то не будете иметь в себе жизни (Иоан. 6:53-54).
Спасительные плоды или действия таинства Евхаристии, при достойном приобщении, следующие:
Оно теснейшим образом соединяет нас с Господом: Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь пребывает во Мне, и Я в нем (Иоан. 6:56).
Оно питает наши душу и тело и способствует нашему укреплению, возвышению, возрастанию в жизни духовной: Ядущий Меня жить будет Мною (Иоан. 6:57). Принимаемое достойно, оно служит для нас залогом будущего воскресения и вечноблаженной жизни: Ядущий хлеб сей жив будет вовек (Иоан. 6:58).
Должно однако помнить, что эти спасительные плоды Евхаристия приносит только для тех, кто приступает к ним с верой и покаянием; недостойное же вкушение Тела и Крови Христовых принесет тем большее осуждение: Кто ест и пьет недостойно, тот ест и пьет осуждение себе, не рассуждая о Теле Господнем (1 Кор.11:29).
http://www.wco.ru/biblio/books/list077/Main.htm