Свій коментар розміщу пізніше (зараз не маю часу).
Відповіді
2010.02.09 | Василь Васьківський
Глобальна нація
Ідеологія Ніцше є антиподом християнства. Він пише: "Слабые и неудачники должны погибнуть: первое положение нашей любви к человеку. И им должно еще помочь в этом.
Что вреднее всякого порока? - Деятельное сострадание ко всем неудачникам и слабым - христианство."
Гинути людям тепер не обов"язково, але треба визнати, що всі люди не можуть досягти однакового рівня успіху на глобальному ринку. Нація не може існувати як процвітаюча спільнота без почуття гідности та без активної національної свідомости. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації! Нація може існувати лише як глобальна нація, або поступово вона розкладається і перестає існувати.
Василь Васьківський пише:
> Ідеологія Ніцше є антиподом християнства. Він пише: "Слабые и неудачники должны погибнуть: первое положение нашей любви к человеку. И им должно еще помочь в этом.
Ідеологія Ніцше окрім того є антиподом логіки.
По-перше невдача (конкрєтна) у цьому світі може спіткати будь-кого, й тоді згідно такої логіки треба накласти на себе руки, чим і підтвердити статус невдахи.
> Что вреднее всякого порока? - Деятельное сострадание ко всем неудачникам и слабым - христианство."
Серед невдах можуть виявитися й найрідніші. Не мати жалю до свого родства -- не обзаводитисяь ним. Теж тупик ..
> Гинути людям тепер не обов"язково, але треба визнати, що всі люди не можуть досягти однакового рівня успіху на глобальному ринку. Нація не може існувати як процвітаюча спільнота без почуття гідности та без активної національної свідомости. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації! Нація може існувати лише як глобальна нація, або поступово вона розкладається і перестає існувати.
Й тут тупик логіки. Взаємовиключаючі поняття.
Конкуренція це боротьба, у котрій є переможці і переможені. Отже, хтось мусить таки визнавати себе переможеним, а це означає що саме поняття гідності й національної свідомости є викривленим.
Гідність треба шукати у чомусь іншому ..
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > Ідеологія Ніцше є антиподом християнства. Він пише: "Слабые и неудачники должны погибнуть: первое положение нашей любви к человеку. И им должно еще помочь в этом.
> Ідеологія Ніцше окрім того є антиподом логіки.
> По-перше невдача (конкрєтна) у цьому світі може спіткати будь-кого, й тоді згідно такої логіки треба накласти на себе руки, чим і підтвердити статус невдахи.
Згідно Ніцше - це статус християн. Лише християни - невдахи.
> > Что вреднее всякого порока? - Деятельное сострадание ко всем неудачникам и слабым - христианство."
> Серед невдах можуть виявитися й найрідніші. Не мати жалю до свого родства -- не обзаводитисяь ним. Теж тупик ..
Ніцше не бажає мати жалю до лузерів. Це його вибір.
> > Гинути людям тепер не обов"язково, але треба визнати, що всі люди не можуть досягти однакового рівня успіху на глобальному ринку. Нація не може існувати як процвітаюча спільнота без почуття гідности та без активної національної свідомости. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації! Нація може існувати лише як глобальна нація, або поступово вона розкладається і перестає існувати.
>
> Й тут тупик логіки. Взаємовиключаючі поняття.
> Конкуренція це боротьба, у котрій є переможці і переможені. Отже, хтось мусить таки визнавати себе переможеним, а це означає що саме поняття гідності й національної свідомости є викривленим.
> Гідність треба шукати у чомусь іншому ..
Гідність якраз в тім, щоб бути конкурентоспроможним, бо лузерство не приносить почуття гідности, а лише почуття відчаю. Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
Василь Васьківський пише:
> Гідність якраз в тім, щоб бути конкурентоспроможним, бо лузерство не приносить почуття гідности, а лише почуття відчаю.
Така гідність непевна й не залежить від людини. В силу різних об'єктивних причин.
> Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
Треба у своє серце прийняти Христа.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > Гідність якраз в тім, щоб бути конкурентоспроможним, бо лузерство не приносить почуття гідности, а лише почуття відчаю.
> Така гідність непевна й не залежить від людини. В силу різних об'єктивних причин.
Певна гідність не буде гідністю!
> > Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
> Треба у своє серце прийняти Христа.
Я не бачу у християн почуття гідности. Гідність є ворогом християнства. Якщо людина має почуття гідности, то вона перестає бути християнином.
Василь Васьківський пише:
> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Гідність якраз в тім, щоб бути конкурентоспроможним, бо лузерство не приносить почуття гідности, а лише почуття відчаю.
> > Така гідність непевна й не залежить від людини. В силу різних об'єктивних причин.
> Певна гідність не буде гідністю!
Авжеж, а повної гідности досягти на цьому світі попросту неможливо.
> > > Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
> > Треба у своє серце прийняти Христа.
> Я не бачу у християн почуття гідности. Гідність є ворогом християнства. Якщо людина має почуття гідности, то вона перестає бути християнином.
Це тому що говорите про відчуття гідности певне.
Гідність християнина у його серці.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
> > > Треба у своє серце прийняти Христа.
> > Я не бачу у християн почуття гідности. Гідність є ворогом християнства. Якщо людина має почуття гідности, то вона перестає бути християнином.
> Це тому що говорите про відчуття гідности певне.
Не зрозумів Вашої думки.
Василь Васьківський пише:
> _P.M._ пише:
> > Це тому що говорите про відчуття гідности певне.
> Не зрозумів Вашої думки.
Логіка гідности, де хтось таки мусить визнавати себе переможеним, є хибною.
Спробую детальніше розвинути свою думку. Далеко не все у цьому світі може залежати від людини. Навіть з наймудрішим і найсильнішим в силу природніх об'єктивних причин може трапитися лихо. Ті ж катаклізми й нещасні випадки (каліцтво скажімо) можуть з переможця зробити лузера. Й тим сами позбавити його гідности про яку кажете.
І якщо така гідність залежить не від людини, а від обставин, отже й вона буде нЕпевною (непевність), що не залежить від самої людини.
Певна гідність (упевнена), чи можемо сказати повна, та котра не залежить від зовнішніх чинників й зосереджена в самій людині, себто її душі.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Це тому що говорите про відчуття гідности певне.
> > Не зрозумів Вашої думки.
> Логіка гідности, де хтось таки мусить визнавати себе переможеним, є хибною.
>
> Спробую детальніше розвинути свою думку. Далеко не все у цьому світі може залежати від людини. Навіть з наймудрішим і найсильнішим в силу природніх об'єктивних причин може трапитися лихо. Ті ж катаклізми й нещасні випадки (каліцтво скажімо) можуть з переможця зробити лузера. Й тим сами позбавити його гідности про яку кажете.
> І якщо така гідність залежить не від людини, а від обставин, отже й вона буде нЕпевною (непевність), що не залежить від самої людини.
> Певна гідність (упевнена), чи можемо сказати повна, та котра не залежить від зовнішніх чинників й зосереджена в самій людині, себто її душі.
Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
Василь Васьківський пише:
> Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
Так у тому то й справа, що успіхи людини у цьому непевному світі часто-густо не залежать від неї самої.
Такий стан речей не можна назвати справедливим, а отже й гідності правдивої у цьому світі бути не може.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
> Так у тому то й справа, що успіхи людини у цьому непевному світі часто-густо не залежать від неї самої.
> Такий стан речей не можна назвати справедливим, а отже й гідності правдивої у цьому світі бути не може.
Так в тому то й справа, що гідність може бути лише у тих, хто став незалежним від обставин!
Василь Васьківський пише:
> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
> > Так у тому то й справа, що успіхи людини у цьому непевному світі часто-густо не залежать від неї самої.
> > Такий стан речей не можна назвати справедливим, а отже й гідності правдивої у цьому світі бути не може.
> Так в тому то й справа, що гідність може бути лише у тих, хто став незалежним від обставин!
А хіба можливо кудись подітися від обставин?
Прилетів метеорит, стався землетрус Й усе, що "правильні люди" тяжким фізичним трудом й духовними зусиллями набули, зруйнувалося. Й кожен уже думає про те як вижити, сам за себе думає.
БО Є ПОЗБАВЛЕНИМ ЄДНОСТІ.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
> > > Так у тому то й справа, що успіхи людини у цьому непевному світі часто-густо не залежать від неї самої.
> > > Такий стан речей не можна назвати справедливим, а отже й гідності правдивої у цьому світі бути не може.
> > Так в тому то й справа, що гідність може бути лише у тих, хто став незалежним від обставин!
> А хіба можливо кудись подітися від обставин?
> Прилетів метеорит, стався землетрус Й усе, що "правильні люди" тяжким фізичним трудом й духовними зусиллями набули, зруйнувалося. Й кожен уже думає про те як вижити, сам за себе думає.
> БО Є ПОЗБАВЛЕНИМ ЄДНОСТІ.
Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
Василь Васьківський пише:
> Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
На цій землі землі жертвою може стати кожен.
Без милосердя не обійтись.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
> На цій землі землі жертвою може стати кожен.
> Без милосердя не обійтись.
Кожен може стати, але не кожен стає! Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
Василь Васьківський пише:
> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
> > На цій землі землі жертвою може стати кожен.
> > Без милосердя не обійтись.
> Кожен може стати, але не кожен стає!
Може статися й таке, що кожен .. У будь-якому випадку ніхто не знає, що з ним може статися.
> Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
Немає милосердя, там де конкуренція
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
> > > На цій землі землі жертвою може стати кожен.
> > > Без милосердя не обійтись.
> > Кожен може стати, але не кожен стає!
> Може статися й таке, що кожен .. У будь-якому випадку ніхто не знає, що з ним може статися.
Це не заперечує ні гідности, ні милосердя!
> > Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
> Немає милосердя, там де конкуренція
>
Там, де немає милосердя, є конкуренція!
Василь Васьківський пише:
> > > Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
> > Немає милосердя, там де конкуренція
> Там, де немає милосердя, є конкуренція!
Тоді ви самі собі перечите.
Тут ви кажете: Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
Перед тим говорили: .. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації!
Тому або ви за конкуренцію, де не має милосердя, або ж не кажіть, що без милосердя не можна обходитись.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > > > Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
> > > Немає милосердя, там де конкуренція
> > Там, де немає милосердя, є конкуренція!
> Тоді ви самі собі перечите.
> Тут ви кажете:
> Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
> Перед тим говорили:
> .. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації!
> Тому або ви за конкуренцію, де не має милосердя, або ж не кажіть, що без милосердя не можна обходитись.
Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
Василь Васьківський пише:
> Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
Воно то так, але кожен може опинитися і тут і там, й кожному може знадобитися милосерддя.
Що і є віра Христова.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
> Воно то так, але кожен може опинитися і тут і там, й кожному може знадобитися милосерддя.
Може знадобитися, а може й не знадобитися, бо не кожен дійсно опиниться і тут, і там!
Василь Васьківський пише:
> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
> > Воно то так, але кожен може опинитися і тут і там, й кожному може знадобитися милосерддя.
> Може знадобитися, а може й не знадобитися, бо не кожен дійсно опиниться і тут, і там!
Хтось завжди опиняється. Чуже горе зі сторони, все одно горе, тим паче коли воно стосується найближчих.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
> > > Воно то так, але кожен може опинитися і тут і там, й кожному може знадобитися милосерддя.
> > Може знадобитися, а може й не знадобитися, бо не кожен дійсно опиниться і тут, і там!
> Хтось завжди опиняється. Чуже горе зі сторони, все одно горе, тим паче коли воно стосується найближчих.
Людина не може все життя думати про горе...
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > Людина не може все життя думати про горе...
> Той, у кого горе, як може не думати про нього.
Найбільше горе - смерть. Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
Василь Васьківський пише:
> Найбільше горе - смерть.
Дивлячись для кого
> Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
Приречені думають по-іншому.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > Найбільше горе - смерть.
> Дивлячись для кого
Для людей.
> > Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
> Приречені думають по-іншому.
Приречених людей немає. Є люди, які пережили горе і люди, які вмирають. А останні живуть.
Василь Васьківський пише:
> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Найбільше горе - смерть.
> > Дивлячись для кого
> Для людей.
Є люди котрі прагнуть смерти (каліки, невиліковні хворі)
> > > Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
> > Приречені думають по-іншому.
> Приречених людей немає. Є люди, які пережили горе і люди, які вмирають. А останні живуть.
Є й категорія наведена вище.
_P.M._ пише:
> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Найбільше горе - смерть.
> > > Дивлячись для кого
> > Для людей.
> Є люди котрі прагнуть смерти (каліки, невиліковні хворі)
>
> > > > Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
> > > Приречені думають по-іншому.
> > Приречених людей немає. Є люди, які пережили горе і люди, які вмирають. А останні живуть.
> Є й категорія наведена вище.
Є.
2010.02.13 | Мартинюк
Слабка людина прагне сили, сильна - просвітлення
Філософія Ніцше - це відображення стражданнь слабкої , приниженої і зацюканої оточенням людини, яка мріє нарешті стати сильною , але окрім помсти тим хто її колись образив, вона не уявляє для чого ту силу застосовувати.
Ніцше не розуміє сили, яка властива християнству, по пацанячи ( напевнобагато чого писав з молоду) оспівує "відбір сильнішого", на завдяючи собі праці замислитися, що цей же відбір дуже часто навпаки дає шанси саме слабкішим , які переживають сильного.
Не перечу що Ніцше варто читати , це як правило дуже захоплююче чтиво, навіть з погляду майстерності слова. Але читати аби зрозуміти що все це не так - бо той хто сприймає Ніцше як пророка , без найменшого сумніву намагається будувати по ньому власне життя і долю може завести самого себе у трагічний тупик. В кращому випадку стати Скруджем, в гіршому - померти наркоманом чи вязнем у тюрмі.
Сильна людина й не потребує підтвердження своєї сили
2010.02.14 | Василь Васьківський
Актуальність Ніцше
Мартинюк пише:
> Філософія Ніцше - це відображення стражданнь слабкої , приниженої і зацюканої оточенням людини, яка мріє нарешті стати сильною , але окрім помсти тим хто її колись образив, вона не уявляє для чого ту силу застосовувати.
> Ніцше не розуміє сили, яка властива християнству, по пацанячи ( напевнобагато чого писав з молоду) оспівує "відбір сильнішого", на завдяючи собі праці замислитися, що цей же відбір дуже часто навпаки дає шанси саме слабкішим , які переживають сильного.
Конкуренція є теж відбір, а відмінити ринкову конкуренцію неможливо.
> Не перечу що Ніцше варто читати , це як правило дуже захоплююче чтиво, навіть з погляду майстерності слова. Але читати аби зрозуміти що все це не так - бо той хто сприймає Ніцше як пророка , без найменшого сумніву намагається будувати по ньому власне життя і долю може завести самого себе у трагічний тупик. В кращому випадку стати Скруджем, в гіршому - померти наркоманом чи вязнем у тюрмі.
Я теж не вважаю Ніцше пророком, але викреслити його думки неможливо. Його позиція крайня, але він формулює суттєві проблеми.
Відповіді
2010.02.09 | Василь Васьківський
Глобальна нація
Ідеологія Ніцше є антиподом християнства. Він пише: "Слабые и неудачники должны погибнуть: первое положение нашей любви к человеку. И им должно еще помочь в этом.Что вреднее всякого порока? - Деятельное сострадание ко всем неудачникам и слабым - христианство."
Гинути людям тепер не обов"язково, але треба визнати, що всі люди не можуть досягти однакового рівня успіху на глобальному ринку. Нація не може існувати як процвітаюча спільнота без почуття гідности та без активної національної свідомости. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації! Нація може існувати лише як глобальна нація, або поступово вона розкладається і перестає існувати.
2010.02.11 | _P.M._
блазень він, разом зі своєю ідеологією
Василь Васьківський пише:> Ідеологія Ніцше є антиподом християнства. Він пише: "Слабые и неудачники должны погибнуть: первое положение нашей любви к человеку. И им должно еще помочь в этом.
Ідеологія Ніцше окрім того є антиподом логіки.
По-перше невдача (конкрєтна) у цьому світі може спіткати будь-кого, й тоді згідно такої логіки треба накласти на себе руки, чим і підтвердити статус невдахи.
> Что вреднее всякого порока? - Деятельное сострадание ко всем неудачникам и слабым - христианство."
Серед невдах можуть виявитися й найрідніші. Не мати жалю до свого родства -- не обзаводитисяь ним. Теж тупик ..
> Гинути людям тепер не обов"язково, але треба визнати, що всі люди не можуть досягти однакового рівня успіху на глобальному ринку. Нація не може існувати як процвітаюча спільнота без почуття гідности та без активної національної свідомости. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації! Нація може існувати лише як глобальна нація, або поступово вона розкладається і перестає існувати.
Й тут тупик логіки. Взаємовиключаючі поняття.
Конкуренція це боротьба, у котрій є переможці і переможені. Отже, хтось мусить таки визнавати себе переможеним, а це означає що саме поняття гідності й національної свідомости є викривленим.
Гідність треба шукати у чомусь іншому ..
2010.02.12 | Василь Васьківський
Re: блазень він, разом зі своєю ідеологією
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > Ідеологія Ніцше є антиподом християнства. Він пише: "Слабые и неудачники должны погибнуть: первое положение нашей любви к человеку. И им должно еще помочь в этом.
> Ідеологія Ніцше окрім того є антиподом логіки.
> По-перше невдача (конкрєтна) у цьому світі може спіткати будь-кого, й тоді згідно такої логіки треба накласти на себе руки, чим і підтвердити статус невдахи.
Згідно Ніцше - це статус християн. Лише християни - невдахи.
> > Что вреднее всякого порока? - Деятельное сострадание ко всем неудачникам и слабым - христианство."
> Серед невдах можуть виявитися й найрідніші. Не мати жалю до свого родства -- не обзаводитисяь ним. Теж тупик ..
Ніцше не бажає мати жалю до лузерів. Це його вибір.
> > Гинути людям тепер не обов"язково, але треба визнати, що всі люди не можуть досягти однакового рівня успіху на глобальному ринку. Нація не може існувати як процвітаюча спільнота без почуття гідности та без активної національної свідомости. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації! Нація може існувати лише як глобальна нація, або поступово вона розкладається і перестає існувати.
>
> Й тут тупик логіки. Взаємовиключаючі поняття.
> Конкуренція це боротьба, у котрій є переможці і переможені. Отже, хтось мусить таки визнавати себе переможеним, а це означає що саме поняття гідності й національної свідомости є викривленим.
> Гідність треба шукати у чомусь іншому ..
Гідність якраз в тім, щоб бути конкурентоспроможним, бо лузерство не приносить почуття гідности, а лише почуття відчаю. Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
2010.02.12 | _P.M._
Re: блазень він, разом зі своєю ідеологією
Василь Васьківський пише:> Гідність якраз в тім, щоб бути конкурентоспроможним, бо лузерство не приносить почуття гідности, а лише почуття відчаю.
Така гідність непевна й не залежить від людини. В силу різних об'єктивних причин.
> Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
Треба у своє серце прийняти Христа.
2010.02.12 | Василь Васьківський
Гідність проти християнства
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > Гідність якраз в тім, щоб бути конкурентоспроможним, бо лузерство не приносить почуття гідности, а лише почуття відчаю.
> Така гідність непевна й не залежить від людини. В силу різних об'єктивних причин.
Певна гідність не буде гідністю!
> > Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
> Треба у своє серце прийняти Христа.
Я не бачу у християн почуття гідности. Гідність є ворогом християнства. Якщо людина має почуття гідности, то вона перестає бути християнином.
2010.02.12 | _P.M._
гідність християнина у його серці
Василь Васьківський пише:> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Гідність якраз в тім, щоб бути конкурентоспроможним, бо лузерство не приносить почуття гідности, а лише почуття відчаю.
> > Така гідність непевна й не залежить від людини. В силу різних об'єктивних причин.
> Певна гідність не буде гідністю!
Авжеж, а повної гідности досягти на цьому світі попросту неможливо.
> > > Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
> > Треба у своє серце прийняти Христа.
> Я не бачу у християн почуття гідности. Гідність є ворогом християнства. Якщо людина має почуття гідности, то вона перестає бути християнином.
Це тому що говорите про відчуття гідности певне.
Гідність християнина у його серці.
2010.02.12 | Василь Васьківський
Re: гідність християнина у його серці
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Ви знаєте, як можна мати почуття гідности, не будучи конкурентоспроможним?
> > > Треба у своє серце прийняти Христа.
> > Я не бачу у християн почуття гідности. Гідність є ворогом християнства. Якщо людина має почуття гідности, то вона перестає бути християнином.
> Це тому що говорите про відчуття гідности певне.
Не зрозумів Вашої думки.
2010.02.12 | _P.M._
Re: гідність християнина у його серці
Василь Васьківський пише:> _P.M._ пише:
> > Це тому що говорите про відчуття гідности певне.
> Не зрозумів Вашої думки.
Логіка гідности, де хтось таки мусить визнавати себе переможеним, є хибною.
Спробую детальніше розвинути свою думку. Далеко не все у цьому світі може залежати від людини. Навіть з наймудрішим і найсильнішим в силу природніх об'єктивних причин може трапитися лихо. Ті ж катаклізми й нещасні випадки (каліцтво скажімо) можуть з переможця зробити лузера. Й тим сами позбавити його гідности про яку кажете.
І якщо така гідність залежить не від людини, а від обставин, отже й вона буде нЕпевною (непевність), що не залежить від самої людини.
Певна гідність (упевнена), чи можемо сказати повна, та котра не залежить від зовнішніх чинників й зосереджена в самій людині, себто її душі.
2010.02.12 | Василь Васьківський
Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Це тому що говорите про відчуття гідности певне.
> > Не зрозумів Вашої думки.
> Логіка гідности, де хтось таки мусить визнавати себе переможеним, є хибною.
>
> Спробую детальніше розвинути свою думку. Далеко не все у цьому світі може залежати від людини. Навіть з наймудрішим і найсильнішим в силу природніх об'єктивних причин може трапитися лихо. Ті ж катаклізми й нещасні випадки (каліцтво скажімо) можуть з переможця зробити лузера. Й тим сами позбавити його гідности про яку кажете.
> І якщо така гідність залежить не від людини, а від обставин, отже й вона буде нЕпевною (непевність), що не залежить від самої людини.
> Певна гідність (упевнена), чи можемо сказати повна, та котра не залежить від зовнішніх чинників й зосереджена в самій людині, себто її душі.
Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
2010.02.12 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
Так у тому то й справа, що успіхи людини у цьому непевному світі часто-густо не залежать від неї самої.
Такий стан речей не можна назвати справедливим, а отже й гідності правдивої у цьому світі бути не може.
2010.02.12 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
> Так у тому то й справа, що успіхи людини у цьому непевному світі часто-густо не залежать від неї самої.
> Такий стан речей не можна назвати справедливим, а отже й гідності правдивої у цьому світі бути не може.
Так в тому то й справа, що гідність може бути лише у тих, хто став незалежним від обставин!
2010.02.12 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
> > Так у тому то й справа, що успіхи людини у цьому непевному світі часто-густо не залежать від неї самої.
> > Такий стан речей не можна назвати справедливим, а отже й гідності правдивої у цьому світі бути не може.
> Так в тому то й справа, що гідність може бути лише у тих, хто став незалежним від обставин!
А хіба можливо кудись подітися від обставин?
Прилетів метеорит, стався землетрус Й усе, що "правильні люди" тяжким фізичним трудом й духовними зусиллями набули, зруйнувалося. Й кожен уже думає про те як вижити, сам за себе думає.
БО Є ПОЗБАВЛЕНИМ ЄДНОСТІ.
2010.02.12 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Йдеться не про гідність, яку будуть роздавати всім, як хліб бідним. Лише тоді у людини буде гідність, коли вона є виразом її власних успіхів, а не виразом милосердя. Милосердя випадає тим, для кого не хватило гідности. Неможливо отримати гідність з милосердя!
> > > Так у тому то й справа, що успіхи людини у цьому непевному світі часто-густо не залежать від неї самої.
> > > Такий стан речей не можна назвати справедливим, а отже й гідності правдивої у цьому світі бути не може.
> > Так в тому то й справа, що гідність може бути лише у тих, хто став незалежним від обставин!
> А хіба можливо кудись подітися від обставин?
> Прилетів метеорит, стався землетрус Й усе, що "правильні люди" тяжким фізичним трудом й духовними зусиллями набули, зруйнувалося. Й кожен уже думає про те як вижити, сам за себе думає.
> БО Є ПОЗБАВЛЕНИМ ЄДНОСТІ.
Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
2010.02.12 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
На цій землі землі жертвою може стати кожен.
Без милосердя не обійтись.
2010.02.12 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
> На цій землі землі жертвою може стати кожен.
> Без милосердя не обійтись.
Кожен може стати, але не кожен стає! Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
2010.02.12 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
> > На цій землі землі жертвою може стати кожен.
> > Без милосердя не обійтись.
> Кожен може стати, але не кожен стає!
Може статися й таке, що кожен .. У будь-якому випадку ніхто не знає, що з ним може статися.
> Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
Немає милосердя, там де конкуренція
2010.02.12 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Саме для тих, хто став жертвою обставин, існує милосердя!
> > > На цій землі землі жертвою може стати кожен.
> > > Без милосердя не обійтись.
> > Кожен може стати, але не кожен стає!
> Може статися й таке, що кожен .. У будь-якому випадку ніхто не знає, що з ним може статися.
Це не заперечує ні гідности, ні милосердя!
> > Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
> Немає милосердя, там де конкуренція
>
Там, де немає милосердя, є конкуренція!
2010.02.12 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> > > Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
> > Немає милосердя, там де конкуренція
> Там, де немає милосердя, є конкуренція!
Тоді ви самі собі перечите.
Тут ви кажете:
Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
Перед тим говорили:
.. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації!
Тому або ви за конкуренцію, де не має милосердя, або ж не кажіть, що без милосердя не можна обходитись.
2010.02.12 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > > > Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
> > > Немає милосердя, там де конкуренція
> > Там, де немає милосердя, є конкуренція!
> Тоді ви самі собі перечите.
> Тут ви кажете:
> Хто сказав, що можна обійтись без милосердя?
> Перед тим говорили:
> .. Але основою почуття гідности і національної свідомости може бути лише конкурентоспроможність на глобальному ринку. Без конкурентоспроможности немає нації!
> Тому або ви за конкуренцію, де не має милосердя, або ж не кажіть, що без милосердя не можна обходитись.
Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
2010.02.12 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
Воно то так, але кожен може опинитися і тут і там, й кожному може знадобитися милосерддя.
Що і є віра Христова.
2010.02.13 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
> Воно то так, але кожен може опинитися і тут і там, й кожному може знадобитися милосерддя.
Може знадобитися, а може й не знадобитися, бо не кожен дійсно опиниться і тут, і там!
2010.02.13 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
> > Воно то так, але кожен може опинитися і тут і там, й кожному може знадобитися милосерддя.
> Може знадобитися, а може й не знадобитися, бо не кожен дійсно опиниться і тут, і там!
Хтось завжди опиняється. Чуже горе зі сторони, все одно горе, тим паче коли воно стосується найближчих.
2010.02.13 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Одне другому не мішає, бо милосердя - це для одних, а конкуренція - для інших!
> > > Воно то так, але кожен може опинитися і тут і там, й кожному може знадобитися милосерддя.
> > Може знадобитися, а може й не знадобитися, бо не кожен дійсно опиниться і тут, і там!
> Хтось завжди опиняється. Чуже горе зі сторони, все одно горе, тим паче коли воно стосується найближчих.
Людина не може все життя думати про горе...
2010.02.14 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> Людина не може все життя думати про горе...
Той, у кого горе, як може не думати про нього.
2010.02.14 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > Людина не може все життя думати про горе...
> Той, у кого горе, як може не думати про нього.
Найбільше горе - смерть. Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
2010.02.14 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> Найбільше горе - смерть.
Дивлячись для кого
> Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
Приречені думають по-іншому.
2010.02.14 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > Найбільше горе - смерть.
> Дивлячись для кого
Для людей.
> > Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
> Приречені думають по-іншому.
Приречених людей немає. Є люди, які пережили горе і люди, які вмирають. А останні живуть.
2010.02.14 | _P.M._
Re: Про справедливу гідність
Василь Васьківський пише:> _P.M._ пише:
> > Василь Васьківський пише:
> > > Найбільше горе - смерть.
> > Дивлячись для кого
> Для людей.
Є люди котрі прагнуть смерти (каліки, невиліковні хворі)
> > > Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
> > Приречені думають по-іншому.
> Приречених людей немає. Є люди, які пережили горе і люди, які вмирають. А останні живуть.
Є й категорія наведена вище.
2010.02.14 | Василь Васьківський
Re: Про справедливу гідність
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Василь Васьківський пише:
> > > > Найбільше горе - смерть.
> > > Дивлячись для кого
> > Для людей.
> Є люди котрі прагнуть смерти (каліки, невиліковні хворі)
>
> > > > Люди думають про померлого кілька місяців, а після того думають про власне життя. Фіксація на якомусь горі є відхиленням від норми.
> > > Приречені думають по-іншому.
> > Приречених людей немає. Є люди, які пережили горе і люди, які вмирають. А останні живуть.
> Є й категорія наведена вище.
Є.
2010.02.13 | Мартинюк
Слабка людина прагне сили, сильна - просвітлення
Філософія Ніцше - це відображення стражданнь слабкої , приниженої і зацюканої оточенням людини, яка мріє нарешті стати сильною , але окрім помсти тим хто її колись образив, вона не уявляє для чого ту силу застосовувати.Ніцше не розуміє сили, яка властива християнству, по пацанячи ( напевнобагато чого писав з молоду) оспівує "відбір сильнішого", на завдяючи собі праці замислитися, що цей же відбір дуже часто навпаки дає шанси саме слабкішим , які переживають сильного.
Не перечу що Ніцше варто читати , це як правило дуже захоплююче чтиво, навіть з погляду майстерності слова. Але читати аби зрозуміти що все це не так - бо той хто сприймає Ніцше як пророка , без найменшого сумніву намагається будувати по ньому власне життя і долю може завести самого себе у трагічний тупик. В кращому випадку стати Скруджем, в гіршому - померти наркоманом чи вязнем у тюрмі.
2010.02.13 | _P.M._
Сильна людина й не потребує підтвердження своєї сили
2010.02.14 | Василь Васьківський
Актуальність Ніцше
Мартинюк пише:> Філософія Ніцше - це відображення стражданнь слабкої , приниженої і зацюканої оточенням людини, яка мріє нарешті стати сильною , але окрім помсти тим хто її колись образив, вона не уявляє для чого ту силу застосовувати.
> Ніцше не розуміє сили, яка властива християнству, по пацанячи ( напевнобагато чого писав з молоду) оспівує "відбір сильнішого", на завдяючи собі праці замислитися, що цей же відбір дуже часто навпаки дає шанси саме слабкішим , які переживають сильного.
Конкуренція є теж відбір, а відмінити ринкову конкуренцію неможливо.
> Не перечу що Ніцше варто читати , це як правило дуже захоплююче чтиво, навіть з погляду майстерності слова. Але читати аби зрозуміти що все це не так - бо той хто сприймає Ніцше як пророка , без найменшого сумніву намагається будувати по ньому власне життя і долю може завести самого себе у трагічний тупик. В кращому випадку стати Скруджем, в гіршому - померти наркоманом чи вязнем у тюрмі.
Я теж не вважаю Ніцше пророком, але викреслити його думки неможливо. Його позиція крайня, але він формулює суттєві проблеми.