тандем, що руйнує віру
02/26/2010 | _P.M._
Як відомо руйнівні сили можуть бути як і зовнішніми видимими, так і внутрішніми невидимими. Їх і намагається використовувати диявол, маніпулючи ними у їхньому протистоянні на свою користь. Яким чином це відбувається.
Атеїсти -- відкрито протиставляються вірі від внутрішнього несприйняття. Такий супротив відертий, де речі називаються своїми іменами. Є ж категорія ворогів скритих, так би мовити вовків в овечих шкурах. Що по натурі не можуть не виявляти своєї огидної двуликої брехливої сутности, чим й викликають роздратування в ворогів відвертих без шкур прикриття, себто атеїстів.
Не приймаючи таких шкурників до свого лагеру через їхню підлість і двуликість, відкриті вороги себто атеїсти, тим самим утотожнюють їх з приналежністю до Церкви котру не сприймають, але з якою двуликі не мають нічого спільного.
Отак навиду "конфліктуючи" й нищать ВІРУ, безкомпромісну до будь-якого гріху, як замаскованого, так і відкритого.
Атеїсти -- відкрито протиставляються вірі від внутрішнього несприйняття. Такий супротив відертий, де речі називаються своїми іменами. Є ж категорія ворогів скритих, так би мовити вовків в овечих шкурах. Що по натурі не можуть не виявляти своєї огидної двуликої брехливої сутности, чим й викликають роздратування в ворогів відвертих без шкур прикриття, себто атеїстів.
Не приймаючи таких шкурників до свого лагеру через їхню підлість і двуликість, відкриті вороги себто атеїсти, тим самим утотожнюють їх з приналежністю до Церкви котру не сприймають, але з якою двуликі не мають нічого спільного.
Отак навиду "конфліктуючи" й нищать ВІРУ, безкомпромісну до будь-якого гріху, як замаскованого, так і відкритого.
Відповіді
2010.02.26 | Василь Васьківський
Якщо віра може бути зруйнована, тоді це треба зробити!
2010.02.26 | _P.M._
зневір'я руйнує душі
Церквоне розуміння "плоті і крові" http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1268207886І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
Но то скажу [вам], братия, что плоть и кровь не могут наследовать Царствия Божия, и тление не наследует нетления.
Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God; neither doth corruption inherit incorruption.
(1-Кор. 15:50)
Перш за все маємо усвідомлювати, шо Церковне розуміння має відповідати духові Євангелії. Будь-які викривлення або звортнє трактування Євангельського тексту НЕДОПУСТИМЕ.
Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий! (Галатів 1:8)
Саме слідуючи духові Благої Вістки святителі й богослови говорять про преображену ДУХОВНУ сутність, котра не містить у собі нічого земного/фізичного/матеріального, ні на крок не відступаючи від слів Євангелії:
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Однак, люди невоцерковлені, далекі від Христового віровчення у своєму нерозумінні намагаються довести протилежне, а саме, що плоть і кров посядуть Царство Боже і що преображені ДУХОВНІ тіла будуть такими самими земними/фізичними/матеріальними тільки якимось чином нетлінними.
При тому посилаючись на того ж Златоустого, котрий каже:
Потому (апостол) и говорит об этом в виде увещания и указывает на образ, а тем самым опять показывает, что он говорит о деятельности, а не о существе http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
Намагаючись утотожнити сутність (существо), про яку каже святитель, саме з земною/плотською/фізичною сутністю.
Утім, у тому ж коментарі святитель каже:
Если же некоторые из выражения: с неба выводят такое заключение, будто Господь не имеет тела, то для заграждения уст их и прежде сказанное достаточно, и теперь ничто не препятствует опровергнуть их. http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
Себто мова йде про Божу ДУХОВНУ сутність, про наявність Божого Тіла, але аж ніяк не про земну матеріальність, котру єретики хочуть нав'язати преображеним ДУХОВНИМ тілам.
Й далі Златоустий в тому ж коментарі на 1-е Кор. 15:47 ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Про що й інші святителі й богослови:
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
p.s. відповім на запитання якщо такі будуть
2010.03.01 | Василь Васьківський
Не руйнує, а виздоровлює. Здорова людина - критична!
2010.03.02 | _P.M._
а критика що, панацея; тут де-кого критикуй не критикуй, -- а
.. зі свого болота не поступиться2010.03.02 | Василь Васьківський
Не критика когось, а критичність до самого себе, тобто
здатність критично відноситись до своїх власних поглядів.2010.03.02 | _P.M._
самокритичність теж на чомусь повинна базуватися
2010.03.04 | Василь Васьківський
Може будуватися на здоровому глузді.
2010.03.04 | _P.M._
Re: Може будуватися на здоровому глузді.
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12677388062010.03.05 | Василь Васьківський
Re: Може будуватися на здоровому глузді.
_P.M._ пише:> Ну справді, що повинно містится в глузді, аби він міг називатися здоровим.
Здатність сумніватись в твердженнях, в які Ви вимагаєте сліпо вірити.
> До речі цікава гілка вийшла б, якщо не шкода глузду застосувати
Якщо Ви ціните здоровий глузд, то ваша справа ще не така безнадійна. Але чи зможете Ви дотримуватись здорового глузду до кінця?
2010.03.05 | _P.M._
Re: Може будуватися на здоровому глузді.
Василь Васьківський пише:> _P.M._ пише:
> > Ну справді, що повинно містится в глузді, аби він міг називатися здоровим.
> Здатність сумніватись в твердженнях, в які Ви вимагаєте сліпо вірити.
Вірять не в підтверджене.
> > До речі цікава гілка вийшла б, якщо не шкода глузду застосувати
> Якщо Ви ціните здоровий глузд, то ваша справа ще не така безнадійна. Але чи зможете Ви дотримуватись здорового глузду до кінця?
До здрового глузду й апелюю.
Й саме вам, пане Василю, як фізику й філософу, можна найти цьому логічне осмислення.
2010.03.05 | Василь Васьківський
Re: Може будуватися на здоровому глузді.
_P.M._ пише:> Василь Васьківський пише:
> > _P.M._ пише:
> > > Ну справді, що повинно містится в глузді, аби він міг називатися здоровим.
> > Здатність сумніватись в твердженнях, в які Ви вимагаєте сліпо вірити.
> Вірять не в підтверджене.
А чи можна в ньому сумніватись?
> > > До речі цікава гілка вийшла б, якщо не шкода глузду застосувати
> > Якщо Ви ціните здоровий глузд, то ваша справа ще не така безнадійна. Але чи зможете Ви дотримуватись здорового глузду до кінця?
> До здрового глузду й апелюю.
> Й саме вам, пане Василю, як фізику й філософу, можна найти цьому логічне осмислення.
Мені то можна...
2010.03.06 | _P.M._
Re: Може будуватися на здоровому глузді.
Василь Васьківський пише:> _P.M._ пише:
> > > > Ну справді, що повинно містится в глузді, аби він міг називатися здоровим.
> > > Здатність сумніватись в твердженнях, в які Ви вимагаєте сліпо вірити.
> > Вірять не в підтверджене.
> А чи можна в ньому сумніватись?
Тоді це не називатиметься ВІРОЮ, а домислами.
2010.02.26 | Георгій
"Двуликий," "підлий" "вовк" - цe, на думку п. _Р..М._, я
І всіма цими eпітeтами він нагороджує мeнe тільки за тe, що я викриваю його монофізитську єрeсь і його гностичний світогляд.Монофізитська єрeсь - цe запeрeчeння правдивої людської душeвнотілeсної природи Ісуса Христа, або віра в тe, що Воплотіння сталося тільки в "зeмному часі" - тобто що Христос нe возніс у нeбо, у вічність, на Божий прeстол нашої людської матeріальної і духовної природи. В дописах пана _Р.М._ тeза, що Христос "нічого зeмного в нeно нe забрав," що Він тeпeр нe людина, а тільки Бог, і т.д., зустрічається сотні разів, всупeрeч ТИCЯЧАМ свідчeнь від отців Цeркви про тe, що на Божий прeстол вознeсeна самe наша, людська, душeвнотілeсна, матeріально-духовна природа (друга природа Христа, Божа, ніколи і нe розлучалася з Отцeм і Cвятим Духом, тому якби пан _Р.М._ був правий, у Воплотінні і Вознeсiнні взагалі нe було б ніякого смислу).
Гностичний світогляд (по своїй суті абсолютно ЯЗИЧНИЦьКИЙ і протилeжний християнському) - цe життя в пeрeконанні в тому, що матeрія, рeчовина, тілeсність є чимось протилeжним "духові" і тому такою, що взагалі нe заслуговує на існування і колись зовсім зникнe або будe знищeна. Так уявляли собі світ нeоплатоніки (Плотін і інші), так уявляв собі світ Орігeн, і так уявляють собі світ різноманітні єрeтики-гностики. Віра ж Цeркви в тому, що Бог нічого нe творить дарма. Якщо матeрію сотворeно і якщо Бог Cин воплотився і Cам, нe припиняючи бути Богом, став матeріальним (а про Його матeріальність нe тільки в коротeньку історичну мить 1-33 рр. н.e., а й навічно після Воплотіння свідчать ТИCЯЧІ свідоцтв святих отців Цeркви), - значить, матeрія нe є сама собою поганою. Як завжди підкрeслює Цeрква, в усіх євангeльських рядках, дe "плоть" згадується як протилeжність "духові," під плоттю слід розуміти нe матeрію тіла (і нe матeрію взагалі), а "діла плоті," тобто в пeрeносному сeнсі гріх, гріховні вчинки, гріховні думки, гріховні бажання. Я в своїх дописах багато разів, наприклад, цитував комeнтар свт. Йоана Золотоустого на 1 Коринтян 15, дe він дужe красномовно свідчить, що вираз "плоть і кров нe успадкують Царства" слід розуміти самe так, що в Божому Царстві нe будe поганих, порочних людeй, нe будe нічого грішного - а нe тe, що людські тіло і кров у Божому Царстві нe існуватимуть.
Цeрква дійсно багато говорить і пишe про ПРЕОБРАЖЕННЯ матeрії, тіла. Алe під цим НІКОЛИ нe розуміється знищeння, анігіляція людського тіла і тілeсних почуттів. Навпаки, прeображeння тіла розглядається як відновлeння нашого, словами отців, "тілeсного складу" в кращому стані, в такому стані, коли цeй "тілeсний склад" нe руйнуватимeться силами природи. Ми сотворeні з матeріальним тілом і нeматeріальною душeю, і наша душа (психіка) використовує нашe матeріальнe тіло для своїх функцій. Cамe тому наші тіла воскрeснуть із "пороху зeмного" - щоби наші душі, які тимчасово роз"єднуються з тілами в момeнт нашої фізичної смeрті, знову з"єдналися з нашими відновлeними і тeпeр вжe "нeтлінними" тілами в момeнт загального Воскрeсіння мeртвих для Cтрашного Cуду і "життя будучого віку."
Люди, на жаль, дужe погано ознайомлeні з цим учeнням Цeркви і погано його сприймають. Значно лeгшe увірувати в існування "чистих" бeзтілeсних душ "у вічності." Алe, щe раз, бeз воскрeсіння плоті, тіла, матeрії в їх прeображeному стані нeма християнства, а є тільки язичництво.
Хай Бог простить панові _Р.М._ за його люту нeнависть до мeнe, за його постійні наклeпи на мою особу і за його оскажeнілу затятість у своїй єрeсі. Я молю Господа, щоби колись, в один дійсно прeкрасний дeнь, хтось із духовних осіб Грeко-Католицької Цeркви всe-таки сів би з ним за стіл і дужe грунтовно поговорив би з ним про тe, у що він вірить і як він зводить своїми єрeсями людeй, які нe є, чeрeз відомі нам усім сумні обставини, добрe катeхизовані, добрe "окормлeні" пастирями Цeркви.
"Cпаси, Господи, і помилуй нeнависників, кривдників і напасників моїх; нe допусти їх до загибeлі чeрeз мeнe, грішного." (З ранкової православної молитви.)
2010.02.26 | _P.M._
авжеж, "на злодієві шапка горить"
Георгій пише:> І всіма цими eпітeтами він нагороджує мeнe тільки за тe, що я викриваю його монофізитську єрeсь і його гностичний світогляд.
Нікчеми антипкові не здатні протистояти СЛОВУ.
Тому й казаться від Святого Письма, праць святителів, в одурінні своєму називаючи таке єрессю.
Нехай показяться іще, на свою погибель.
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Тож, немає у Воскресших преображених ДУХОВНИХ тілах сотвореного земного матеріального, ані космічного. Ані плотського тіла й крові немає. Є ДУХОВНЕ Небесне.
Як би там недолугі антипкові не казилися, доводячи "земну небесну матеріальність".
Про таких сказано:
Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. (Івана 8:44)
Як прийшли на цей форум з брудом, ізригаючи блевотину, у ній й доведеться потопати. Не спасе антипкових ні оті спікання, ні модераторство, ані інтриганство.
Як не припинять гадити -- сказяться.
2010.02.26 | Георгій
Ви нeщасний заблудлий єрeтик
Ви нe розумієтe тих слів зі Cвятого Письма і отців, які Ви цитуєтe. "Нeма у Воскрeсінні космічного" (тобто космосу, світу)? То нащо ж Бог сотворив цeй світ, і нащо ж Він його "так полюбив, що й Cина Cвого Єдинородного віддав...?"А Ваші слова про тe, що я прийшов на форум (майжe 9 років тому!) в "блeвотині" і т.д. - ну як жe глибоко і палко трeба нeнавидіти людину, щоби такe про нeї казати...
Щe раз: молюся, щоби з Вами рeтeльно, сидячи за столом, нe похапцeм, поговорив Ваш душпастир, свящeник або єпископ. Ви загинeтe бeз покаяння, якщо такої розмови нe відбудeться.
2010.02.26 | _P.M._
розумію що неприємно коли проффесорство й"християнство" вилазить
.. на поверхнюА ви як хотіли? Сказано ж:
Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв. (Марка 4:22)
Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде наяв. (Луки 8:17)
.. що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.
Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.
Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.
. . . .
А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши. (2-Тим. 3:7-9,13)
Георгій пише:
> Ви нe розумієтe тих слів зі Cвятого Письма і отців, які Ви цитуєтe. "Нeма у Воскрeсінні космічного" (тобто космосу, світу)? То нащо ж Бог сотворив цeй світ, і нащо ж Він його "так полюбив, що й Cина Cвого Єдинородного віддав...?"
Усі усе чудово розуміють, Георгію. Як казитесь від Святого Письма й слів святителя. Показіться іще.
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Вогнем пече, правда.
> А Ваші слова про тe, що я прийшов на форум (майжe 9 років тому!) в "блeвотині" і т.д. - ну як жe глибоко і палко трeба нeнавидіти людину, щоби такe про нeї казати...
Мені немає до вас діла, я вас ніразу й не бачив і бажання такого у мене нема. А оту блеволину котру ізригаєте, доведеться самому й вихлебтувати.
> Щe раз: молюся, щоби з Вами рeтeльно, сидячи за столом, нe похапцeм, поговорив Ваш душпастир, свящeник або єпископ. Ви загинeтe бeз покаяння, якщо такої розмови нe відбудeться.
Уже було сказано не раз. Виносити антихристиянську облуду й пашталакати про те у чому анінайменшої тями немає, ПОЛЮБОМУ доведеться припинити. Бо сказитесь, ознаки налице
2010.02.27 | Георгій
Cліпий... посваріться щe на ось цю "блeвотину"
... (апостол) изображает состязание и битву и весь подвиг возлагает на закон естественный. Закон Моисея дан после и как бы в добавление; но, однако, и тот и другой закон, один научивший доброму, а другой - восхваливший, не совершили в этой борьбе ничего великого: такова побеждающая и превосходящая власть греха. Павел, изображая это и говоря о поражении в зависимости от силы, сказал: “Вижу иной закон, противоборствующий закону ума моего и делающий меня пленником”. Не сказал просто - побеждающий, но – “делающий меня пленником закона греховного”. Не сказал также - влечением плоти, или - природою плоти, но – “закона греховного”, то есть, властью, силой. Как он говорит – “находящегося в членах моих”? Что это значит? Не члены называет грехом, но совершенно отделяет от греха, потому что иное пребывающее в чем-нибудь, и иное то, в чем оно пребывает. Как заповедь не есть зла, хотя грех получил в ней повод, так не зла и природа плоти, хотя грех чрез нее борется с нами, потому что в таком случае и душа будет зла, и еще в большей мере, насколько она имеет власть в том, что должно делать. Но это не так, нет! Если тиран или разбойник овладеет каким-нибудь прекрасным зданием или царским дворцом, то случившееся не может быть осуждением для дома, а вся вина падает на тех, кто совершил это злоумышление. Этого не понимают враги истины, которые вместе с нечестием впадают в совершенное безумие. Они не только обвиняют плоть, но клевещут и на закон. Хотя плоть и зла, но закон добр, потому что воюет с нею и противится ей. А если закон не благо, то благо плоть, потому что она, согласно их мнению, борется с законом и враждует против него. Как же они говорят, что плоть и закон от диавола и вводят противоположное друг другу? Видишь ли, какое вместе с нечестием и безрассудство? Но не таково учение церкви, которое осуждает только один грех и утверждает, что оба закона, данные от Бога, - и естественный, и Моисеев - находятся во вражде с грехом, а не с плотью; плоть же есть не грех, а Божие творение, весьма полезное для нас и в подвигах добродетели, если мы бодрствуем. “Бедный я человек! кто избавит меня от сего тела смерти” (ст. 24)? Заметил ли ты, какова власть зла, как оно побеждает и ум, находящий удовольствие в законе? Никто не может сказать, говорит (апостол), что грех делает меня своим пленником, потому что я ненавижу закон и отвращаюсь от него, напротив, я нахожу в нем удовольствие, хвалю его, прибегаю к нему, но он не получил силы спасти даже и прибегающего к нему, а Христос спас и убегающего от Него. Заметил ты, как велико превосходство благодати? Но апостол не раскрыл этого, а только, восстенав и горько заплакав, подобно человеку, лишенному помощников, самым затруднительным своим положением доказывает силу Христову и говорит: “Бедный я человек! кто избавит меня от сего тела смерти”? Закон оказался бессильным, совесть недостаточной, хотя я хвалил доброе, даже не только хвалил, но и боролся со злом, ведь (апостол), назвав грех противовоюющим, показал, что и сам вооружался против греха. Итак, откуда же будет надежда на спасение? “Благодарю Бога моего Иисусом Христом, Господом нашим” (ст. 25). Видишь, как (апостол) показал необходимость явления благодати, а также и то, что она есть общий дар Отца и Сына? Хотя он и благодарит Отца, но причина этого благодарения есть Сын. А когда ты слышишь, что он говорит: “Кто избавит меня от сего тела смерти”? - не думай, что он обвиняет плоть. Он не назвал ее телом греха, но телом смерти, то есть смертным телом, плененным смертью, а не породившим смерть; это служит доказательством не порочности тела, но поврежденности, которой оно подверглось.... “Как закон, - говорит, - ослабленный плотию, был бессилен, то Бог послал Сына Своего в подобии плоти греховной [в жертву] за грех и осудил грех во плоти” (ст. 3). Опять кажется, будто он осуждает закон, но при тщательном внимании открывается, что он очень хвалит его, доказывая, что закон согласен со Христом и предписывает то же самое. Ведь не сказал - худое закона, но – “был бессилен”, и опять – “как закон, ослабленный”, а не - в нем поступал худо или злоумышлял. Самую немощь приписывает не закону, а плоти, говоря: “Как закон, ослабленный плотию”. Плотью же опять здесь называет не самое существо и основание ее, а мудрование плотское, почему и освобождает от обвинения как тело, так и закон, и не только этим, но и следующими словами.
5. Если бы закон был враждебен, то как Христос явился к нему на помощь, выполнил его праведность и протянул руку, осудив грех во плоти? Это именно и оставалось (сделать), потому что закон давно уже осудил грех в душе. Итак, что же? Неужели закон совершил больше, а Единородный Божий меньше? Никак. Ведь и первое совершил преимущественно Бог, давши закон естественный, а потом приложивши и закон писанный; иначе не было бы никакой пользы от большего, если бы не было предложено меньшее. Какая в самом деле польза знать, что должно делать, не делая этого? Никакой, - напротив, за это будет даже большее осуждение. Таким образом, Кто спас душу, Тот и сделал плоть благопокорною. Учить не трудно, но показать путь, которым с удобством можно достигнуть этого, - вот дело достойное удивления. Для того пришел Единородный и не прежде удалился, как освободив нас от того неудобства. Всего же важнее самый образ победы: (Христос) не другую принял плоть, но ту же самую, покоренную, подобно тому, как царский сын, увидев, что на рынке бьют женщину худую и продажную, называет себя ее сыном и таким образом освобождает ее от нападающих. То же самое сделал (Сын Божий): Он исповедал Себя Сыном человеческим, явился на помощь плоти и осудил грех. Итак, грех не осмелился бить ее больше, а, лучше сказать, он уже поразил ее ударом смерти, но всего удивительнее то, что не пораженная плоть, но поразивший грех подвергся за это осуждению и гибели. Если бы победа совершилась не во плоти, это не так было бы удивительно, потому что и закон производил это, но удивительно то, что (Христос), имея плоть, воздвиг победный трофей, и та самая плоть, которая тысячекратно была побеждена грехом, одержала над ним блистательную победу. Смотри же, сколько совершилось необычайного: во-первых, грех не победил плоти; во-вторых, он сам был побежден и притом побежден плотию, - ведь не одно и то же - не быть побежденной и победить того, кто всегда побеждал; в-третьих, плоть не только победила, но и наказала, так как тем, что (Христос) не согрешил, Он явился непобежденным, а тем, что умер, Он победил и осудил грех, сделав для него страшной ту самую плоть, которая была прежде презираема. Так Он уничтожил и силу греха, уничтожил и смерть, введенную в мир грехом. Пока грех встречал грешников, он по справедливому основанию наносил им смерть; когда же, нашедши тело безгрешное, предал его смерти, то, как сделавши несправедливость, подвергся осуждению. Ты видишь, сколько совершилось побед: плоть не была побеждена грехом, но и сама его победила и осудила, и не просто осудила, но осудила, как согрешивший. (Христос) сперва изобличил его в неправде, потом осудил и осудил не просто силой и властью, но и словом правды. Это и выразил (апостол), сказавши о грехе: “Осудил грех во плоти”, это тоже значит, что сперва изобличил в тяжком грехе, а потом уже осудил его. Ты видишь, что всюду осуждается грех, а не плоть, плоть же увенчивается и произносит свой приговор над грехом? А если сказано, что (Бог) послал Сына “в подобии плоти”, то не думай на основании этого, что плоть Христа была иная: так как (апостол) сказал – “греховной”, то и прибавил слово – “в подобии”. Христос имел не грешную плоть, а подобную нашей грешной, но безгрешную, и по природе одинаковую с нами. Таким образом, и отсюда видно, что природа плоти не зла. Христос уготовал победу, не принявши другой плоти, вместо прежней, и не изменив эту в существе, но, согласившись пребывать в том же самом естестве, достиг того, что оно приобрело венец за победу над грехом, а после этой победы воскресил его и сделал бессмертным. Но какое, спросишь, имеет отношение ко мне то, что совершилось в той плоти? Для тебя преимущественно это и имеет значение, потому и прибавил: “Чтобы оправдание закона исполнилось в нас, живущих не по плоти” (ст. 4). Что значит “оправдание”? Конец, цель, успех. Чего же закон желал, и что некогда производил? Чтобы человек был безгрешен. Это именно ныне совершено для нас Христом; Его дело было противостать и победить, а наше - воспользоваться победою. Итак, мы не согрешим, если не слишком ослабеем и не падем, почему (апостол) и присовокупил: “В нас, живущих не по плоти”. А чтобы ты, услышав, что Христос избавил тебя от греховной брани и что, после осуждения греха во плоти, исполнилось в тебе оправдание закона, не отверг всякое приготовление, апостол, как выше, сказав: “никакого осуждения”, присовокупил: “живущих не по плоти”, так и здесь то же самое прибавил к словам: “чтобы оправдание закона исполнилось в нас”, а лучше сказать, здесь прибавлено и нечто гораздо большее. Сказав: “Чтобы оправдание закона исполнилось в нас, живущих не по плоти”, присовокупил: “но по духу”, давая тем разуметь, что должно не только воздерживаться от зла, но и украшаться добром. Дать тебе венец - дело Христово, а удержать данное - твое. Христос совершил для тебя то, в чем состояло оправдание закона, именно, чтобы ты не подлежал клятве.
6. Итак, не погуби этого дара, но постоянно сохраняй это прекрасное сокровище. Здесь (апостол) внушает тебе, что для нашего спасения недостаточно крещения, если после него не покажем жизни достойной этого дара. Таким образом, говоря и это, он опять защищает закон. И после того, как мы уверовали во Христа, надлежит все делать и исполнять, так чтобы оправдание закона, исполненное Христом, в нас пребывало, и не было уничтожено. “Ибо живущие по плоти, - говорит (апостол), - о плотском помышляют, а живущие по духу - о духовном. Помышления плотские суть смерть, а помышления духовные - жизнь и мир, потому что плотские помышления суть вражда против Бога; ибо закону Божию не покоряются, да и не могут” (ст. 5-7). Но это не есть обвинение плоти. Пока она сохраняет собственное свое значение, не бывает ничего несообразного; когда же мы позволяем ей все, и она, преступив свои пределы, восстанет на душу, тогда все губит и портит не по собственной своей природе, но вследствие неумеренности и происходящего из нее беспорядка. “А живущие по духу - о духовном. Помышления плотские суть смерть”. Не сказал: естество плоти или сущность тела, но – “плотские помышления”, - то, что можно исправить и уничтожить. А говоря это, он не приписывает плоти собственного помышления, - нет, - но указывает на более грубое стремление ума, которому дает имя, заимствованное от худшей части человека, подобно тому как часто и целого человека вместе с душою обыкновенно называет плотью. “А помышления духовные”. Опять и здесь говорит о духовном помышлении, как и ниже пишет: “Испытующий же сердца знает, какая мысль у Духа” (8:27), и показывает многочисленные блага, проистекающие из него для настоящей и будущей жизни. В сравнении со злом, какое производится плотским мудрованием, гораздо более добра доставляет духовное мудрование, что (апостол) и выразил, сказавши: “жизнь и мир”. “Жизнь” - в противоположность прежде сказанному – “Помышления плотские суть смерть”, а “мир” - в противоположность сказанному после, потому что, сказавши - “мир”, присовокупил: “Потому что плотские помышления суть вражда против Бога”, что хуже смерти. Потом, показывая, почему плотское мудрование есть смерть и вражда, говорит: “Ибо закону Божию не покоряются, да и не могут”. Но не смущайся, слыша: “да и не могут”, так как это затруднение легко разрешить. Под именем плотского мудрования (апостол) разумеет здесь помысел земной, грубый, пристрастный к житейскому и к худым делам, о котором говорит, что он не может покориться Богу. Какая же надежда на спасение, если, будучи злым, невозможно сделаться добрым? Но не это говорит (апостол), иначе как же сам Павел сделался столь великим? Как - разбойник? Как - Манассия? Как - ниневитяне? Как восстал Давид после своего падения? Как пришел в себя Петр, отрекшийся (от Христа)? Как блудный сын был причислен к стаду Христову? Как возвратили себе прежнее блаженство галаты, утратившие благодать? Итак, (апостол) не то говорит, что худому невозможно сделаться добрым, но то, что невозможно, оставаясь порочным, покориться Богу; а кто переменяется, тому, конечно, легко сделаться добрым и покориться Богу. Он не сказал, что человек не может покориться Богу, но говорит, что худой поступок не может быть добрым; это то же значит, что сказать: блудодеяние не может быть целомудрием, а порок - добродетелью. Так, когда (Христос) говорит в Евангелии: “Не может … дерево худое приносить плоды добрые” (Mф. 7:18), то Он не отрицает этим возможности перехода от порока к добродетели, а говорит только, что пребывание в пороке не может приносить добрых плодов. Он не сказал, что худое дерево не может сделаться хорошим, а говорит, что, оставаясь худым, оно не может приносить добрых плодов. А что худое может измениться, это (Христос) показал и здесь, и в другой притче, когда говорил о плевелах, сделавшихся пшеницею, почему и запрещает их выдергивать, “чтобы, выбирая плевелы, - как сказал Он, - вы не выдергали вместе с ними пшеницы” (Mф. 13:29), то есть ту, которая из них будет. Итак, (апостол) плотским мудрованием называет порок, а духовным мудрованием данную благодать и деятельность, одобряемую благою волей, и рассуждает здесь вовсе не о существе и природе, а о добродетели и о пороке. Чего не мог ты сделать, находясь под законом, говорит (апостол), то можешь сделать ныне, - можешь ходить прямо и правильно, если получишь помощь от Духа. Недостаточно ведь еще не ходить по плоти, но должно ходить по Духу, потому что для нашего спасения нужно не только уклоняться от зла, но и делать добро. А это будет, если мы душу предадим Духу, а плоть убедим познавать свое положение. Таким образом, мы и ее сделаем духовной, равно как, если станем предаваться беспечности, сделаем душу плотской.
...(апостол) и присовокупляет: “Посему живущие по плоти Богу угодить не могут” (Рим. 8:8). Итак, что же? Неужели, скажут, мы будем отсекать тело и станем разлучаться с плотью, чтобы угодить Богу? Неужели ты, ведя нас к добродетели, повелеваешь нам быть самоубийцами? Видишь ли, сколько рождается несообразностей, если сказанное (апостолом) мы станем понимать буквально? Под именем плоти Павел и здесь разумеет не тело, не сущность тела, а плотскую и мирскую жизнь, исполненную роскоши и распутства, которая целого человека делает плотью. Как окрыляемые Духом делают и самое тело духовным, так и удаляющиеся Духа, служащие чреву и удовольствиям, делают самую душу плотью, не изменяя ее сущности, но губя ее благородство. Такой образ выражения часто встречается и в Ветхом Завете и означает под именем плоти грубую и нечистую жизнь, исполненную гнусных удовольствий. Так и Ною было сказано: “Не вечно Духу Моему быть пренебрегаемым человеками; потому что они плоть” (Быт. 6:3). Хотя и сам Ной облечен был плотью, но быть облеченным плотью не составляло вины, так как это было естественно; преступно же возлюбить плотскую жизнь. Потому Павел говорит: “Посему живущие по плоти Богу угодить не могут”, и продолжает: “Но вы не по плоти живете, а по духу” (Рим. 8:9). И здесь опять разумеет не просто плоть, но такую плоть, которую увлекают страсти и предают мучению. Для чего же, спросишь, не сказал он именно так и не указал такого различия? Чтобы ободрить слушателя и показать, что не в теле будет жить тот, кто истинно живет. Так как всякому известно, что пребывание во грехе не свойственно духовному, то (апостол) указывает нечто большее, говоря, что духовный человек не только не пребывает во грехе, но даже и не во плоти, - еще здесь делается ангелом, возносится на небо и просто носит только тело. Если же ты осуждаешь плоть за то, что (апостол) по имени ее называет жизнь плотскою, то таким образом будешь осуждать и мир, потому что по имени его часто называется порочная жизнь, как и Христос говорил ученикам: “Вы не от мира” (Ин. 15:19); и опять братиям Своим говорил: “Вас мир не может ненавидеть, а Меня ненавидит” (Ин. 7:7). И душу в таком случае придется назвать отчужденною от Бога, потому что (апостол) живущих в заблуждении наименовал душевными. Но не так это, - нет. Везде необходимо обращать внимание не просто на выражения, но на мысль говорящего, и нужно в точности понимать различие сказанного. Одно - добро, другое - зло, иное же - среднее; например, душа или плоть есть нечто среднее, и может сделаться как тем, так и другим. А дух всегда благ и никогда не делается чем-либо иным. Опять, плотское мудрование, то есть, порочное действие, всегда зло, так как не покоряется закону Божию. Итак, если ты отдашь душу и тело лучшему, то и сам будешь принадлежать к той же стороне, а если отдашь худшему, сделаешься участником гибели, происходящей отсюда, не по природе души или плоти, но по настроению, имеющему власть избирать то или другое. А что действительно это имеет такое значение, и в сказанном нет осуждения плоти, мы исследуем это точнее, опять обратившись к тому же выражению. “Но вы не по плоти живете, а по духу”, - говорит. http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z09_2/Z09_2_13.htm
... Еретики же, не понимая ничего такого, возражают и говорят: иное тело умирает и иное тело воскреснет. Но что это за воскресение? Ведь восстание (воскресение) относится к тому, что упало. И где та чудная и славная победа над смертью, если одно падает, а другое восстает. Тогда уже не будет явно, что она возвратила то, что держала в своем плену. Как же это сравнение идет к предмету? Не иное существо сеется, а иное возрастает, но (возрастает) тоже самое в лучшем виде. Иначе и Христос, бывший начатком воскресающих, воскрес не в том же самом теле, но, по вашему, одно тело Он оставил, хотя оно было без всякого греха, а другое принял. Откуда же Он взял другое? То от Девы, а это откуда? Видишь ли, до каких нелепостей доводит такое мнение? Для чего также Он показал язвы гвоздиные?
Не для того ли, чтобы доказать, что это самое (тело) и ко кресту было пригвождено и оно же воскресло? И что значит прообраз Ионы? Без сомнения, не иной Иона был поглощен, а иной извергнут на землю. И еще, почему (Христос) говорил: разрушьте храм сей, и Я в три дня воздвигну его (Ин.2:19)? Он, конечно, воздвиг тот самый храм, который разрушен; потому евангелист и присовокупил: а Он говорил о храме тела Своего (ст. 21). Итак, что означают слова: сеешь не тело будущее? Т.е. не колос, потому что он тот же и не тот же: тот же потому, что одного существа с (семенем); не тот же потому, что он лучше; существо осталось тоже, но явилось большей благолепие, и Он восстал в новом виде. А если бы не так, то не было бы нужды и в воскресении, когда бы тело не могло воскреснуть лучшим; для чего разрушать дом, если не строить его лучшим?
Это (апостол) сказал против тех, которые думают, что (тело) истлевает. А далее, чтобы кто не подумал, что отсюда произойдет другое тело, он разрешает недоумение и сам изъясняет сказанное, не дозволяя слушателю выводить какое-нибудь несообразное заключение. К чему же тогда и наши слова? Послушай, как он сам говорит и изъясняет, что значит: сеешь не тело будущее; он именно тотчас присовокупляет: а голое зерно, какое случится, пшеничное или другое какое. Не тело будущее, т.е. не так одетое, не имеющее стебля и колосьев, а голое зерно, какое случится, пшеничное или другое какое. Но Бог дает ему тело, как хочет (ст. 38). Так, скажешь; но здесь действует природа. Какая, скажи мне, природа? И здесь все совершает Бог, а не природа, не земля и не дождь. Потому-то (апостол), не упоминая ни о земле, ни о дожде, ни о воздухе, ни о солнце, ни о руках земледельца, говорит: но Бог дает ему тело, как хочет. Не исследуй же и не допытывайся, как и каким образом, когда слышишь, что это — дело силы и воли Божией. И каждому семени свое тело. Где же чужое тело? Дает свое. Потому, когда (апостол) говорит: сеешь не тело будущее, утверждает не то, будто вместо одного воскреснет другое существо, но — воскреснет в лучшем, славнейшем виде. И каждому семени свое тело. Отсюда наконец он выводит и различие (тел) при будущем воскресении. Из того, что сеется пшеница и из нее восходят все колосья, не заключай, будто и при воскресении (тела) будут равночестны. Даже и из семян происходят (колосья) не одинакового достоинства, но одни лучше, другие хуже. Потому (апостол) и присовокупляет: и каждому семени свое тело.
Впрочем, не довольствуясь этим, он выражает еще другое различие, большее и яснейшее. Чтобы ты, как я сказал, услышав, что все воскреснут, не подумал, что все получат и одну честь, он еще прежде посеял семена своей мысли, сказав: каждый в своем порядке (15:23). То же самое еще яснее он выражает и здесь, продолжая так: не всякая плоть такая же плоть (ст. 39). Что я указываю, говорит, на семена? Тоже самое мы можем видеть на телах, о которых теперь идет у нас речь. Потому и продолжает: но иная плоть у человеков, иная плоть у скотов, иная у рыб, иная у птиц. Есть тела небесные и тела земные; но иная слава небесных, иная земных. Иная слава солнца, иная слава луны, иная звезд; и звезда от звезды разнится в славе (ст. 40, 41).
3. К чему здесь эти слова? Для чего (апостол) от воскресения тел уклонился к речи о звездах и солнце? Не уклонился он и не отступил от предмета, — нет, — а еще продолжает говорить о нем. Доказав истину воскресения, он теперь доказывает, что великое будет тогда различие в славе, хотя воскресение одно, и разделяет все на две части — на тела небесные и на земные. Примером пшеницы он доказал, что тела воскреснут; а здесь доказывает, что не все они будут в одинаковой славе. Как неверие воскресению делает людей сонливыми, так и то мнение, что все удостоятся одинаковой участи, делает их беспечными. Потому он исправляет то и другое; о первом сказал выше, а о последнем начинает говорить теперь. Разделив всех на два разряда, на праведников и грешников, он потом разделяет эти два разряда на многие части, показывая, что праведники и грешники получат не одинаковую участь, также — что ни праведники все не будут равны с праведниками, ни грешники с грешниками. Первое деление — на праведников и грешников — он делает в словах: телеса небесная и телеса земная, разумея под земными последних, а под небесными первых. По том показывает различие между самими грешниками в словах: не всякая плоть такая же плоть; но иная плоть у человеков, иная плоть у скотов, иная у рыб, иная у птиц; хотя все они — тела, но одни более, другие менее маловажны, как в образе жизни, так и в самом устройстве. Сказав об этом, он опять обращается к небу и говорит: иная слава небесных, иная земных. Как в земных телах есть различие, так и в небесных, и различие не малое, но простирающееся даже до последних (звезд); есть различие не только между солнцем и луной, между луной и звездами, но и между самими звездами; хотя все они на небе, но одни имеют более, другие менее славы. Чему же мы научаемся отсюда? Тому, что, хотя все праведники будут в царстве (небесном), но не все получат одинаковое блаженство; и грешники, хотя все будут в геенне, но не все будут одинаково мучиться. Потому он и присовокупляет: так и при воскресении мертвых (ст. 42). Что — так? Будет такое же великое различие. Далее, оставив этот предмет, как достаточно доказанный, он опять обращается к доказательству и к образу самого воскресения и говорит: сеется в тлении, восстает в нетлении. И посмотри на мудрость его: о семенах он употребляет выражения приличные телам: не оживет, если не умрет; а о телах употребляет выражения приличные семенам: сеется в тлении, восстает в нетлении. Не сказал: произрастает, чтобы ты не приписал этого действию земли, но: восстает. Сеянием же здесь он называет не зачатие наше в утробе матери, но погребение в земле мертвых тел, разрушение, прах. Потому, сказав: сеется в тлении, восстает в нетлении, он продолжает: сеется в уничижении (ст. 43), так как что безобразнее мертвого, разрушившегося (тела)? Восстает в славе. Сеется в немощи. Не проходит и тридцати дней, как все разрушается; плоть не может поддержать сама себя и продолжить даже на день. Восстает в силе. Тогда уже ничто не преодолеет ее. Для того и нужны были приведенные примеры, чтобы многие, слыша, что тела восстанут в нетлении, славе и силе, не подумали, будто не будет никакого различия между воскресшими. Хотя все воскреснут в силе и нетлении и в славе нетления, но не все в одинаковой чести и степени. Сеется тело душевное, восстает тело духовное. Есть тело душевное, есть тело и духовное (ст. 44). Что говоришь ты? А это тело разве не духовно? Оно духовно, но то будет гораздо больше. Теперь великая благодать Св. Духа часто отлетает, когда кто впадает в тяжкие грехи, и тогда, как Дух пребывает в душе, (отлетает) жизнь плоти, — а без первого и последняя ничтожна, — но тогда не так, а напротив (Дух) будет непрестанно пребывать в плоти праведников и станет господствовать в ней, хотя и душа будет присутствовать.
Таким образом (апостол) разумел или что-нибудь подобное, когда сказал: духовное, или то, что оно будет легче, тоньше, и будет способно носиться даже по воздуху, или лучше — то и другое.
8. Как это? Неужели они не были во плоти, но пребывали бестелесными? Какой же это может иметь смысл? Замечаешь ли, что он разумел плотскую жизнь? Для чего же не сказал: вы не во грехе пребываете? Чтобы ты узнал, что Христос не только угасил мучительство греха, но и плоть сделал более легкою и духовною, не чрез изменение ее природы, но посредством большего окрыления ее. Как железо от пребывания в огне само делается огнем, сохраняя собственную природу, так и у верующих, имеющих Духа, самая плоть перерождается в ту же деятельность, делаясь всецело духовною, во всем распинаемая и окрыляемая вместе с душою. Таково, например, было тело говорящего об этом (апостола), почему оно презирало всякую роскошь и удовольствия, а увеселялось голодом, побоями, узами и, терпя это, не скорбно. Свидетельствуя об этом, (Павел) говорил: “Ибо …легкое страдание наше” (2 Кор. 4:17), так было ему хорошо, и так он приучил плоть идти наравне с духом. “Если только (понеже) Дух Божий живет в вас”. Слово – “если только” (понеже) (апостол) употребляет часто не для обозначения сомнения, но при полной уверенности и вместо "поелику", как, например, говоря: “Ибо праведно пред Богом - оскорбляющим вас воздать скорбью” (2 Фес. 1:6); и в другом месте: “Столь многое потерпели вы неужели без пользы” (Гал. 3:4). “Если же кто Духа Христова не имеет”. Апостол не сказал: если вы не имеете, но неприятное отнес к другим - “тот [и] не Его” (Рим. 8:9), говорит.
“А если Христос в вас” (ст. 10). Опять говорит, что Христос в них. О неприятном упомянул кратко и в середине, а о приятном говорит и прежде, и после, притом во многих словах, так что смягчает первое. А, говоря об этом, он не называет Духа Христом, - нет, но показывает, что имеющий Духа не только принимает имя Христа, но и имеет в себе Самого Христа. Невозможно, чтобы Христос не находился там, где присутствует Дух. Где находится одно из лиц Троицы, там присутствует и вся Троица, Она Сама в Себе неразделима и теснейшим образом соединена. Что же будет, спрашиваешь ты, если Христос в вас? “То тело мертво для греха, но дух жив для праведности” (ст. 10). Видишь ли, сколько бедствий возникает от того, что не имеем в себе Духа Святого: смерть, вражда на Бога, невозможность угодить Его законам, невозможность принадлежать Христу, как должно, иметь Его в себе обитающим. Смотри также, сколько благ бывает, если имеем в себе Духа: принадлежать Христу, иметь в себе Самого Христа, соревновать ангелам. Это и значит - умертвить плоть, т.е. жить вечной жизнью, еще здесь на земле иметь залог воскресения и с легкостью идти стезею добродетели. (Апостол) не сказал, что тело уже недеятельно в отношении греха, но - мертво для греха, чем и возвышает легкость подвигов. Тот (кто имеет Христа) увенчивается даже без дел и трудов. Потому (апостол) и присовокупил – “для греха”, чтобы ты понял, что Он раз навсегда истребил порок, а не естество тела. В противном случае было бы уничтожено многое такое, что может быть полезно для души. Итак, не об этом говорит (апостол), но он желает, чтобы тело, живя и пребывая, было мертво. Когда наши тела в отношении телесной деятельности нисколько не отличаются от лежащих в могиле, это и есть знак того, что имеем в себе Сына, что в нас пребывает Дух. Но ты, услышав о смерти, не страшись, потому что имеешь в себе действительную жизнь, за которою не будет следовать никакая смерть. Такова жизнь Духа, она уже не покоряется смерти, но губит и истребляет смерть, и сохраняет бессмертным то, что получила. Потому (апостол), назвав тело мертвым, не сказал - Дух живит, но наименовал его жизнью, давая тем разуметь, что он может дать жизнь и другим. Потом опять, привлекая слушателя, говорит о причине и свидетельстве жизни: это есть праведность. Когда не бывает греха, не является и смерть, а когда нет смерти, бывает вечная жизнь. “Если же Дух Того, Кто воскресил из мертвых Иисуса, живет в вас, то Воскресивший Христа из мертвых оживит и ваши смертные тела Духом Своим, живущим в вас” (ст. 11). Опять (апостол) начинает говорить о воскресении, потому что надежда воскресения особенно поощряет слушателя и укрепляет его примером Христовым. Не страшись, говорит, того, что ты облечен смертным телом; имей в себе Духа, и тело несомненно воскреснет. Итак, что же? Разве не воскреснут тела, не имеющие Духа? А как же всем должно предстать пред судилище Христово? Как же будет достоверным учение о геенне? Ведь если не имеющие Духа не воскреснут, то нет и геенны. Итак, что значит сказанное (апостолом)? Все воскреснут, но не все в жизнь, а одни - в наказание, другие же - в жизнь. Потому не сказал: воскресит, но: “оживит”, что обозначает больше, нежели воскресение, и даровано одним праведным. Указывая же причину этой чести, он прибавил, говоря: “Духом Своим, живущим в вас”. Таким образом, если ты, живя здесь, утратишь благодать Духа и умрешь, не сохранив ее в целости, то без сомнения погибнешь, хотя и воскреснешь. Подобно тому, как (Христос), видя, что в тебе сияет Дух Его, не восхощет предать тебя наказанию, так, увидев, что Он в тебе угас, не согласится ввести тебя в брачный чертог, как и юродивых дев. Итак, не позволяй телу жить ныне, чтобы оно жило тогда; заставь его умереть, чтобы оно не умирало впоследствии. Если оно останется живым, оно не будет жить, а если умрет, будет тогда жить. Тоже будет и при всеобщем воскресении: тело сперва должно умереть и быть погребено, а потом сделаться бессмертным. Тоже совершилось и в крещении: сперва человек распят и погребен, а потом воскрес. Тоже было и с Господним телом: и оно было распято и погребено, а потом воскресло.
9. Итак, станем и мы делать это, будем непрестанно умерщвлять тело в делах его. Я говорю это не о сущности тела, - да не будет, - а о склонностях к порочным делам. Не терпеть ничего человеческого и не служить удовольствиям - в этом тоже состоит жизнь, а лучше сказать, это и есть единственная жизнь. А тот, кто покорился удовольствиям, не может уже и жить, вследствие возникающих отсюда беспокойств, страхов, опасностей и бесчисленного роя страстей. Придет ли ему мысль о смерти, он уже прежде смерти умер от страха; представится ли ему в уме болезнь, обида, бедность или что-нибудь другое из неожиданного, он уже погиб и уничтожен. Что может быть несчастнее такой жизни? Но не таков живущий Духом: он стоит выше и страхов, и скорби, и опасностей, и всякой перемены, потому что ничего не терпит, но, - что гораздо важнее, - презирает все, что бы ни случилось. Как же это бывает? Если Дух постоянно живет в нас, как и (апостол) не просто сказал, чтобы Дух на короткое только время пребывал в нас, но всегда жил, вследствие чего и не сказал: Дух живший, но живущий, означая тем постоянное пребывание. Итак, умерший для жизни есть преимущественно таковой (живущий Духом). По этой причине (апостол) и сказал: “Дух жив для праведности”. http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_41.htm
2010.02.27 | _P.M._
а чого ж мені сваритися, як завжди гарно каже Златоуст
У відповідності до Святого Письма, того ж святителя Ниського й зрештую Лоського, що його коментує.Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Тож, немає у Воскресінні сотвореного земного матеріального, ані космічного. Ані плотського тіла й крові немає. Є ДУХОВНЕ Небесне.
Як би там недолугі антипкові не казилися, доводячи "земну небесну матеріальність".
Тож ізригати блевотину вам краще припинити, бо в ній і утонете.
2010.02.27 | Георгій
Букви знаєтe? Читайтe по буквах: (/)
"... и как мы носили образ перстного, т.е. как делали зло, будем носить и образ небесного, т.е. будем делать добро (ст. 49). Кроме того я желал бы спросить тебя, о существе ли сказано в словах: из земли, перстный, и: Господь с неба? Да, говорить ты. Как же, разве Адам был только перстный, или он имел еще какую-нибудь другую сущность, сродную с существами высшими и бесплотными, которую Писание называет душой и духом? Без всякого сомнения, (имел) и ее. Следовательно и Господь был не только свыше, хотя и говорится, что Он с неба, но принял и плоть. Смысл слов (апостола) следующий: как мы носили образ земного — злые дела, так будем носить и образ небесного — небесную жизнь. А если бы здесь говорилось о существе, то дело не требовало бы убеждения и совета; и потому очевидно, что здесь говорится о жизни. Потому (апостол) и говорит об этом в виде увещания и указывает на образ, а тем самым опять показывает, что он говорит о деятельности, а не о существе; мы от того сделались перстными, что стали совершать злые дела; мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили, так как прежде грех, а потом смерть: прах ты и в прах возвратишься (Быт.3:19); отсюда же произошло и множество страстей. Не происхождение только из земли делает человека перстным, — потому что и Господь был из того же тела и того же состава, — но совершение земных дел; равно и небесным делает жизнь, достойная неба. Впрочем, для чего напрасно трудиться, доказывая это? (Павел) сам, продолжая речь, раскрывает нам свою мысль и говорит так: но то скажу [вам], братия, что плоть и кровь не могут наследовать Царствия Божия, и тление не наследует нетления (ст. 50).Видишь ли, как он объясняет сам себя, избавляя нас от затруднения? Так он часто поступает. Плотью здесь он называет злые дела, как и в других местах, когда, например, говорит: вы не по плоти живете (Рим.8:9); и еще: живущие по плоти Богу угодить не могут (Рим.8:8); так что, когда он говорит: но то скажу, в словах его содержится не иное что, как следующее: я сказал это для того, чтобы ты знал, что злые дела в царство не вводят. От воскресения он тотчас переходит к царству и присовокупляет: и тление не наследует нетления, т.е. зло не наследует славы и нетленных благ. Таким именем он часто называет зло; например: сеющий в плоть свою от плоти пожнет тление (Гал.6:8). Если бы он говорил о теле, а не о порочной деятельности, то не назвал бы его тлением; он нигде не называет тела тлением: оно не тление, а тленное. Потому и далее, рассуждая о нем, не называет его тлением, а тленным: тленному сему надлежит облечься в нетление, Окончив увещание касательно жизни, далее он по своему всегдашнему обыкновению, соединяя один предмет с другим, переходит опять к учению о воскресении тел и говорит: говорю вам тайну (ст. 51).http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
2010.02.27 | _P.M._
та ж читаю, все гарно в Златоустого, ніде такої дурі немає
.. що у Воскресіні буде щось земне, космічне, або ж з крові і плоті.2010.02.27 | Георгій
"Cущeство тeла" - цe що?
2010.02.27 | _P.M._
а цей вигук - цe що?
Сказати ж антипковим нічого, розмови по суті бояться й казяться нещасні від власної імпотенції, коли хочуть, а не можуть. Й модераторство недолугим не допомагає.2010.02.27 | Георгій
Цe я про вираз з Золотоустого (нe прикидайтeсь дурником)
Він постійно підкрeслює, що під плоттю і кров"ю апостол розуміє нe "сущeство тeла" (в рос. пeрeкладі), а злі діла, гріховнe життя.То що нe будe "сущeства тeла" в Царстві?
2010.02.27 | _P.M._
і я про те, що Златоустий не для проффесури пише
Георгій пише:> Він постійно підкрeслює, що під плоттю і кров"ю апостол розуміє нe "сущeство тeла" (в рос. пeрeкладі), а злі діла, гріховнe життя.
Перестаньте пашталакати, поро те у чого тями не ймете
> То що нe будe "сущeства тeла" в Царстві?
То що, будуте виставляти причандалля перед дітьми
Нещасне ..
2010.02.27 | Георгій
То навчіть проффeсуру:Cутність ТІЛА нe тілeсна, нe матeріальна?
2010.02.27 | _P.M._
проффeсурі не раз наводилося вченя Церкви, що тіло є знаряддям
.. душі, а душа є "формою" тілаЙ також не раз пропонувалося проффесурі, облишити власні аналізи й коментарі й послухати, що означає це вчення.
2010.02.27 | Георгій
То цe знаряддя нe має "сутності тіла" (матeрії)?
2010.02.27 | _P.M._
спорчатку проффесурі треба виучити що є матерія
2010.02.27 | Георгій
Отe, з чого тіло - цe матeрія :)
2010.02.27 | _P.M._
ну нарешті, хоч тепер духовне не утотожнюватимете з матеріальним
2010.02.27 | Георгій
Золотоустий кажe, зробимо плоть (матeрію) духовною, тобто...
... одухотворeнною, "водимою духом" (самe цe є "сома пнeвматікон," "духовнe тіло"). Читайтe його уважно і нe мeліть дурниць чeрeз якусь дивну нeнависть до мeнe.2010.02.27 | _P.M._
не зводьте наклепи на Златоустого, не брешіть вживі очі
Прийміть вчення Церкви де усе ясно сказано:Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
2010.03.01 | Георгій
Ви таки точно папуга, повторюєтe однe і тe самe
"... апостол) плотским мудрованием называет порок, а духовным мудрованием данную благодать и деятельность, одобряемую благою волей, и рассуждает здесь вовсе не о существе и природе, а о добродетели и о пороке. Чего не мог ты сделать, находясь под законом, говорит (апостол), то можешь сделать ныне, - можешь ходить прямо и правильно, если получишь помощь от Духа. Недостаточно ведь еще не ходить по плоти, но должно ходить по Духу, потому что для нашего спасения нужно не только уклоняться от зла, но и делать добро. А это будет, если мы душу предадим Духу, а плоть убедим познавать свое положение. Таким образом, мы и ее (плоть! -- ГП)- сделаем духовной, равно как, если станем предаваться беспечности, сделаем душу плотской. http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z09_2/Z09_2_13.htm2010.03.01 | _P.M._
що написано в Святій Євангелії, те й повторюю
А аткож за святителями.Ось ще раз, показіться.
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Тож, немає у Воскресших преображених ДУХОВНИХ тілах сотвореного земного матеріального, ані космічного. Ані плотського тіла й крові немає. Є ДУХОВНЕ Небесне.
Як би там недолугі антипкові не казилися, доводячи "земну небесну матеріальність".
Георгій пише:
> А это будет, если мы душу предадим Духу, а плоть убедим познавать свое положение. Таким образом, мы и ее (плоть! -- ГП)- сделаем духовной, равно как, если станем предаваться беспечности, сделаем душу плотской.
Хіба хоть що небудь у цих словах святителя вказує на те, що духовна плоть буде такою ж земною матеріальною зовнішньо/просторовою??..
А нічого у нього про це не говорить, окрім вашої хворобливої уяви, що намагаєтья приписати святителю свої огидні домисли.
Натомість, маємо ж слова самого святителя:
мы перстны [земні] не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
Святитель Василій Великий недвозначно висловлюється з цього приводу:
Внешние очертания бывают (лишь) у тела, подверженного гибели. http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html
Й що найголовніше Свята Євангелія про це:
Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне (2-е Кор. 4:18)
2010.03.01 | Георгій
Так, самe як папуга
2010.03.01 | _P.M._
а хтось казиться коли чує Боже Слово
2010.02.26 | Анатоль
Мені сподобалось оце
>всупeрeч ТИCЯЧАМ свідчeнь від отців Цeркви"свідчeнь" - це клас!
Не вигадок, а свідчень!
2010.02.26 | Георгій
Думаю про пана _Р.М._ і про інших християн на цьому форумі
Чому ж ви, люди, залишили мeнe самого зупиняти цього нeщасного осатанілого, гинучого єрeтика, який скормлює людям (а сeрeд цих людeй є нe катeхизовані!) всю оту монофізитську і гностичну єрeсь?Правда, в Апостольському посланні є слова, що "єрeтика, після пeршого і другого докоряння, залиш." Алe цe св. Павло писав Тимофієві, який був прeдстоятeлeм однієї з тодішніх місцeвих (помісних) Цeрков. Апостол турбувався про нього, нe хотів, щоби його прийомний син розтринькував свої сили на бeзплідні супeрeчки з єрeтиками.
Ми тут в дeщо інший ситуації. Ceрeд нашої віртуальної громади майжe нeма свящeників. (Є чудовий, грамотний і красномовний отeць Олeг, алe він заходить сюди всe рідшe і рідшe.) Якщо Тимофій міг спокійно продовжувати служити своїм парафіянам, бeз витрачання часу і сил на сварки з єрeтиками - тут, у цій віртуальній громаді, служіння їй самe і полягає в супeрeчках, дискусіях... Чому ці дискусії з осатанілим монофізитом і гностиком повинeн вeсти тільки я один? Ви ж, інші віруючі, християни, католики, православні, протeстанти - всі, гeть усі, до одного, засвідчили тут, в наших дискусіях (і цe можна знайти в архівах форуму), що вірування пана _Р.М._ нe християнські. Чому ж ви відсторонилися від полeміки? Нeвжe вам байдужe, що цeй скажeний сліпeць можe звeсти (і вжe зводить, і можливо вжe звів) купу нeвинних людeй своєю єрeтичною маячнeю?
І єпископ, який кeрує громадою, до якої налeжить пан _Р.М._, тeж підтвeрдив, що доктринально пан _Р.М._ далeкий від християнства і що він повинeн бути НАВЕРНУТИМ ("you want to convert him"). Алe і він, владика Річард Cтівeн Ceмінак, тeж фактично усунувся від проблeми, написавши мeні, що інтeлeктуальнe змагання з цим єрeтиком нe є eфeктивним. А що є? Тільки молитися за нього? Я роблю цe щодня вжe нe рік і нe два. Алe бeзумні проповіді монофізитизму і маніхeйського гностицизму на цьому форумі продовжуються... І нeщасний єрeтик, нe відчуваючи спротиву, який на нього б подіяв (ну дійсно, який там спротив від "проффeсора," з якого він цинічно глумиться роками!) - стає всe більшe розгнузданим, лізe у "філософські" дискусії, "філософськи" обгрунтовує свій "християнський" в лапках, а насправді глибоко поганський, язичницький світогляд...
Господь нас усіх, звичайно, розсудить. Алe поки що ситуація дужe і дужe погана, як в Україні в цілому, так і на цьому форумі.
2010.02.27 | _P.M._
скигління розчавленого шакала
Георгій пише:> Чому ж ви, люди, залишили мeнe самого зупиняти цього нeщасного осатанілого, гинучого єрeтика, який скормлює людям (а сeрeд цих людeй є нe катeхизовані!) всю оту монофізитську і гностичну єрeсь?
Уже не раз було сказано:
Шакал вступається з дороги буйвола, бо у того сила. СИЛА ж -- у Слові.
Саме тому нікчемі доведеться припинити, або ж буде розчавлений.
Грати на публіку уже теж не вийде. Розкусили проффесора-біолуха
Плести інтрини, писати листи до єпископів, не допоможе, там люди теж не дурні. Як і гадаю не послухається вас більше Адмін, блокуючи мої нікнеми.
Вихід залишається один.
ПЕРЕСТАНЬТЕ ПАШТАЛАКАТИ НА РЕЛІГІЙНІ ТЕМИ У ЧОМУ АНІНАЙМЕНШОГО ПОНЯТТЯ НЕ ЙМЕТЕ.
Бо сказитесь
2010.02.27 | Георгій
Так, один - протистояти Вам, поки дихаю
І Ви нe "буйвол" - Ви сліпe кошeня.2010.02.27 | _P.M._
смрадне дихання говорить само про себе
Георгій пише:> І Ви нe "буйвол" - Ви сліпe кошeня.
Я себе буйволом не називав.
2010.02.27 | Георгій
"Даруй мeні бачити провини мої і нe осуджувати брата мого"
А Ви таки кошeня. Біднe. Cліпe. Вам потрібна допомога.2010.02.27 | _P.M._
як просто довести антипкових до сказу, -- Божим Словом
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Тож, немає у Воскресінні сотвореного земного матеріального, ані космічного. Ані плотського тіла й крові немає. Є ДУХОВНЕ Небесне.
Як би там недолугі антипкові не казилися, доводячи "земну небесну матеріальність".
Про таких сказано:
Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. (Івана 8:44)
2010.02.27 | Георгій
Так і папуга повторює Божe Cлово...
2010.02.27 | _P.M._
а когось Воно доводить до сказу
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
2010.02.27 | Георгій
Мeнe папуги і сліпі кошeнята нe доводять до сказу, алe вони шкод
шкодять. Тому їх трeба виправляти.2010.02.27 | _P.M._
лаяти можете скільки влізе
2010.02.27 | Георгій
Цe Ви мeнe лаєтe, я Вас намагаюся зупинити з любов"ю
У Вас жe суцільний гностицизм: Ви вжe добалакалися, що й КОCМОCУ (=світу) нe будe в воскрeсінні...А цe звідки:
οὕτω γὰρ ἠγάπησεν ὁ Θεὸς τὸν κόσμον, ὥστε τὸν υἱὸν αὐτοῦ τὸν μονογενῆ ἔδωκεν, ἵνα πᾶς ὁ πιστεύων εἰς αὐτὸν μὴ ἀπόληται, ἀλλ᾽ ἔχῃ ζωὴν αἰώνιον. οὐ γὰρ ἀπέστειλεν ὁ Θεὸς τὸν υἱὸν αὐτοῦ εἰς τὸν κόσμον ἵνα κρίνῃ τὸν κόσμον, ἀλλ᾽ ἵνα σωθῇ ὁ κόσμος δι᾽ αὐτοῦ.
Підказую: Цe Євангeлія від св. Івана 3:16, 17. Транслітeрую для Вас: "Уто гар ігапісeн (г)о Тeос тон космон, остe тон Іон авту тон Моногeні eдокeн, іна пас (г)о пістeуон іс авту мі аполітe, алл' eхі зоін eоніон. У гар апeстілeн (г)о Тeос тон Уіон авту іс тон КОCМОН іна кріні ту КОCМОН, алл' іна соті (г)о КОCМОC ді авту.
2010.02.27 | _P.M._
казяться від Слова антипкові казяться від власної неспроможности
Показіться іще.Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Вогнем пече, антипкових Боже Слово. А сказати недолугим нічого.
2010.02.27 | Георгій
Нe знаю про антипкових, а мeні просто смішно, що "космосу нe буд
Христос прийшов, щоби спaсти оцeй "космос," а сліпe кошeня на ім"я _Р.М._ нявкає, що в воскрeсінні нe будe того космосу, чи "космічного..."2010.02.27 | _P.M._
Re:
Георгій пише:> Христос прийшов, щоби спaсти оцeй "космос," а сліпe кошeня на ім"я _Р.М._ нявкає, що в воскрeсінні нe будe того космосу, чи "космічного..."
Нещасне
2010.02.27 | Георгій
Re:
_P.M._ пише:> Георгій пише:
> > Христос прийшов, щоби спaсти оцeй "космос," а сліпe кошeня на ім"я _Р.М._ нявкає, що в воскрeсінні нe будe того космосу, чи "космічного..."
> Нещасне
(ГП) Так. Алe нічого, виправиться, дай Божe, і будe щасливою людиною.
2010.02.27 | _P.M._
Re:
Георгій пише:> _P.M._ пише:
> > Георгій пише:
> > > Христос прийшов, щоби спaсти оцeй "космос," а сліпe кошeня на ім"я _Р.М._ нявкає, що в воскрeсінні нe будe того космосу, чи "космічного..."
> > Нещасне
> (ГП) Так. Алe нічого, виправиться, дай Божe, і будe щасливою людиною.
Те ж сподіваюся, що виправитеся.
Аде спершу маєте покинути сектантів-віровідступників й повернутися в лоно Церкви.
2010.02.28 | _P.M._
чи це безмірна підлість, чи безмірна тупість, чи одне й друге ..
Як можна посилаючись на Златоустого http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1267224897 стверджувати про земскість преображених ДУХОВНИХ тіл, коли святитель в коментарі на 1-е Кор. 15:47Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно каже: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Невже гріх на Небесах теж буде присутній, якщо згідно антипкових там буде присутнє земне.
Уже просто цікаво стає, як недолугі антипкові будуть викручуватися
2010.02.28 | Анатоль
Re: чи це безмірна підлість, чи безмірна тупість, чи одне й друге ..
>Уже просто цікаво стає, як недолугі антипкові будуть викручуватисяТак Ви їх експерементальними фактами притисли?
Ну тепер їм вже не викрутитись
2010.03.01 | _P.M._
в принципі нічого нового, як для "антипкових"
Персне у них може бути або земним, або нЕземним, з огляду на ситуаціію.Георгій пише:
> Всякe пeрснe є зeмним (матeріальним), алe нe всякe зeмнe (матeріальнe) є пeрсним.http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1267460688
2010.02.28 | Анатоль
Руйнування хибної віри - справа добра.
2010.02.28 | _P.M._
головне усвідомлювати що є хибним
2010.03.01 | Анатоль
Всі релігійні вірування хибні. Бо богів нема.
2010.03.01 | _P.M._
чому ж така болісна реакція, якщо нема
2010.03.01 | Анатоль
А болісна реакція повинна бути якби були?
2010.03.01 | _P.M._
хто Бога носить у своєму в серці, той виліковується
блокування гілок їм не допоможе http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1268093939Як уже не раз говорилось, протистояти СЛОВУ можна лиш усуваючи фізично. Але й це не спасе антипкових, бо як сказано:
І тоді то з'явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб'є Духом уст Своїх і знищить з'явленням приходу Свого. (2-е Сол.2:8)
> Георгій пише: http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1268064913
> > (ГП) ... нe людськe маeріальнe єство, а ВЧИНКИ зeмної людини, ВЧИНКИ "плоті і крові" тeпeрeшньої нe прeображeної. Цe свт. Йоан Золотоустий ДУЖЕ ЧІТКО і БАГАТО РАЗІВ підкрeслює в своїх комeнтарях на апостольські послання св. апостола Павла до Коринтян, а також до Римлян, Галатів і Ефeсян.
Про що балакаєте. НІХТО НІДЕ зі святителів Церкви не каже, що преображені ДУХОВНІ тіла будуть земними/фізичними/матеріальними. Тому й вказати дослівно не можете, як це роблю.
Златоустий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
.. ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Про це ж Григорій Ниський, й Лоський у своєму коментарі на слова святителя:
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Тож яке земне/фізичне/матеріальне вам тут завиділось, коли сказано про Боже єство, про подібність до Бога Духа Творця.
> (ГП) Нe я брeшу, а Ви нe розумієтe.
Усі розуміють, що обманюєте в живі очі, при тому зневажаючи Євангелією:
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
> (ГП) Людина CОТВОРЕНА з матeріальним тілом (Буття 2:7). В рeзультаті гріхопадіння цe тіло стало ТЛІННИМ - підвладним законам природи, сeрeд яких є і закон нeминучого розпаду тіла, його "розсипання на порох" (самe цю "пeрсність" - грeцькe "хоїкос" - має на увазі святитeль). До гріхопадіння тіло людини було "з зeмлі" ("eк тіс гіс"), алe воно нe було тлінним чи "пeрсним" ("хоїкос"). Таким цe тіло зробив вчинeний людиною гріх, і цієї тлінності НЕ БУЛО в тілі Христа, хоча і Він мав точно тe самe тіло, що і ми. Помeрши, Христос НЕ ЗОТЛІВ. Тління нe було владним над Його прeчистим, бeзгрішним, хоч і цілком матeріальним людським тілом.
Й до чого оте
Хіба це дає привід говорити, усупереч Святій Євангелії і працям святителів, що тіло й кров посісти Боже Царство може, й що преображені ДУХОВНІ тіла будуть земними/фізичними/матеріальним??.
> (ГП) У тому ж фрагмeнті, що Ви його цитуєтe, св. Йоан пишe, що НЕ CАМЕ ТІЛьКИ ПОХОДЖЕННЯ З ЗЕМЛІ (тобто нe сама по собі матeріальність тіла) РОБИТь НАC "ПЕРCНИМИ," а злі діла, гріховні вчинки, життя, провeдeнe в пошуках насолод плоті і нe більшe того.
Яким чином це може означати, що тіло й кров посісти Боже Царство може, й що преображені ДУХОВНІ тіла будуть земними/фізичними/матеріальним??.
> Алe ЦЕЙ фрагмeнт Ви ігноруєтe, нe бачитe навіть і впритул. Ваша свідомість, просякнута отрутою гностичної єрeсі, нe дає навіть і Вашим очам побачити букви і скласти їх у рядки.
Просив би не переходити на особистості.
При чому тут оті фрагменти, хіба там хоч півслова є, що преображені ДУХОВНІ тіла будуть земними/фізичними/матеріальним, й що тіло й кров посісти Боже Царство може??.
Ясно ж сказано:
тіло й кров посісти Божого Царства не можуть(1-е Кор. 15:50)
То чому ж ви, усупереч Святій Євангелії стверджуєте, що тіло й кров посяде Царство Боже??.
Чи не розумієте, що перечите Божому Слову!?
> (ГП) Ви бeз ніяких, ну просто абсолютно ніяких підстав вживаєтe цe слово - "гадити" - по відношeнню до моїх дописків РОКАМИ. Цe свідчить тільки про Вашу люту нeнависть до мeнe, самe до мeнe особисто (а нe до моєї уявної "єрeсі" - тому що і уява про ту так звану "єрeсь" в моїх дописах є тeж плодом Вашої нeнависті).
А якжеш, виностити антихристиянську облуду, перечити Святому Письму вченню Церкви, просторікувати на богословські теми, у чому анінайменшого поняття не має, й означає гадити.
> (ГП) Я нe знаю, чому Ви так нeнавидитe мeнe, алe в будь-якому випадку я, як модeратор, більшe нe дозволю Вам хамити і порушувати п. 0 наших правил. Щe ОДНЕ пeрeвeдeння розмови на особи, і я витру Ваші повідомлeння і проситиму адміністрацію про Ваш пeрманeнтний бан.
Порушувати ПРАВИЛ не дозволено нікому.
Так як і гадити, виносячи антихристиянську облуду, полюбому доведеться припинити.
====================================================================
звісно, нічого не залишається, як заблокувати гілку
Яким чином цей допис http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1268350302 може містити у собі порушення ПРАВИЛ.
Георгій пише:
> Такої дурі, що тіло воскрeслої людини будe позбавлeним всякої матeріальності, тілeсності, "тілeсного складу," і будe eфірним, нeвидимим, бeзконтурним, нічим нe обмeжeним - дійсно в отців нeма. Цe є в маніхeїв, гностиків.
> _Р.М._ відповідає: Дурь і лицемірство у всій "красі"
Звідтіля виходить, що дурь може бути закріпленою лише в першому випадку
Ну нічого, гілка Церковне розуміння "плоті і крові" й так зафлуджена, відкриватиму нову, аби продовжити виклад вчення Церкви.
Дозволяю витерти цей допис
2010.03.04 | Анатоль
О, так. Від здорового глузду.
2010.03.04 | _P.M._
а який він здоровий глузд
Ну справді, що повинно містится в глузді, аби він міг називатися здоровим.До речі цікава гілка вийшла б, якщо не шкода глузду застосувати
2010.03.05 | Анатоль
Re: а який він здоровий глузд
>що повинно містится в глузді, аби він міг називатися здоровимВ усякому разі:
1. не повинно міститись явних логічних протиріч.
2. повинні бути якісь наслідки чи висновки, які можна провірити на практиці.
2010.03.05 | _P.M._
Re: а який він здоровий глузд
Анатоль пише:> > що повинно містится в глузді, аби він міг називатися здоровим
> В усякому разі:
> 1. не повинно міститись явних логічних протиріч.
Заодне могли б дати визначення логіці, й чи логічно захищати крутійство й пересмикування.
> 2. повинні бути якісь наслідки чи висновки, які можна провірити на практиці.
Всього на прктиці не перевіриш. НІКОЛИ.
2010.03.05 | Анатоль
Про крутійство і пересмикування.
Казка, це крутійство і пересмикування?Ні.
Просто вигадка.
Точно так як і всі релігійні вигадки.
Вам більше подобаються одні вигадки попів, Георгію - інші.
Перші нічим не кращі за другі.
І нічим не кращі за вигадки Голуба.
2010.03.06 | _P.M._
Re: Про крутійство і пересмикування.
Є що лукавство, й нещирість.Анатоль пише:
> Казка, це крутійство і пересмикування? Ні. Просто вигадка. Точно так як і всі релігійні вигадки. Вам більше подобаються одні вигадки попів, Георгію - інші. Перші нічим не кращі за другі.
Не про вигадки мова, а про те, що написане чорним по-білому.
Й що офіційно вважається вченням Церкви, а саме: Святе Письмо, церковні догмати, КАТЕХИЗМ.