Архімандрит +КИПРIАН (проф. К. Кeрн) про "досвіднe" Богопізнанн
02/28/2010 | Георгій
Думав сьогодні про супeрeчки з нeвіруючими на цьому форумі, дe вони апeлюють до логіки, і згадав ці слова владики Кипріана (профeсора літургічного богослов"я з Інституту ім. св. Ceргія, Париж) про "сучасних eллінів..."
************************************
возможность богопознания не отнята от человека, но богопознание это отнюдь не рассудочное. Оно может быть только опытным, т.е. в линии мистических откровений. Самый простой способ, – это непосредственное рассматривание тварного мира, в котором становится видимым то невидимое Божие, Его сила и Божество, о котором говорит ап. Павел (Римл. I, 20). Более трудным является углубление в себя, очищение своей души, онтологический катарсис, т.е. упрощение души и трезвение или, что то же, восхождение с апостолами на Фавор для аутентичного переживания Преображения1464. Фаворский свет для исихаста есть несозданная энергия Божия, отличная от Его сущности, энергия, благодаря которой богопознание и богопричастие становится возможным опытно, экзистенциально.
Апофатика не есть запрет богословствовать и она не исключает катафатического метода:
"Богословие отрицательное, апофатическое не противоречит и не отрицает богословия катафатического, но показывает, что положительные выражения о Боге, будучи истинными и благочестивыми, для Бога однако не то, что они для нас. Подобно тому, как Бог имеет ведение о существующем, имеем и мы некоторое ведение; но мы познаем все, как существа и явления, тогда как Бог узнает не как существа и явления, ибо Он еще и до бытия существ знал это нисколько не хуже. Поэтому тот, кто скажет, что Бог не знает сущего, как сущее, тот не противоречит утверждающему, что Бог знает сущее, и знает его именно как сущее. Может оказаться, что и положительное богословие приобретает значение от богословия отрицательного, как говорится, что всякое знание имеет дело с каким-нибудь предметом (подлежащим), т.е. с тем, что познается, а знание о Боге не говорит ни о каком предмете. Это то же, что сказать, что Бог не знает сущего, как сущее и не имеет ведения вещей, какое имеем мы. Таким же образом можно сказать гиперболически, что Бог и не существует. Но когда выражаются так, чтобы показать, что неправильно говорить о Боге, что Он есть, ясно, что, пользуясь апофатическим богословием не гиперболически, а по его несовершенству, приходят к заключению, что Бог вообще никогда и не существует. Это уже является чрезмерным нечестием"1465.
Из сказанного ясно, что рождающиеся в апофатическом методе антиномии не суть абсурд.
"Утверждать то одно, то другое, раз оба утверждения верны, свойственно всякому благочестивому богослову, а противоречить самому себе свойственно совершенно лишенному разума"1466.
Эти конфликты разума и антиномии находят свое наилучшее разрешение в живом литургическом опыте Церкви. В богословствованиях о догматах веры открываются необозримые дали и разверзаются бездны головокружительные.
Мы намеренно говорим: "головокружительные". Это совершенно точно выражает церковная песнь словами: "недоумевает всяк изык благохвалити по достоянию, изумевает же ум и премирный..."1467. "Изумевает", страдает головокружением. Полное "изумевание" охватывает всегда нашу мысль, когда она соприкасается с несоединимыми понятиями: совмещения Вечного во времени, соединения Абсолютного Божества с человеческой ограниченностью и т.д. Церковь в своем мистическом восприятии Халкидонскоего догмата, в стихирах и канонах повечерий предпразднества Рождества Христова умиряет нашу взволнованную мысль дерзновенными прозрениями своего литургического богословия о сочетании недр Св. Троицы с убогим Вертепом, Неба с Вифлеемом, Невместимого Слова с Девическою утробою и т.д.
Как может например разум принять и осмыслить всю глубину тайны Евхаристии. Как когда-то на берегах Тивериады это слово о Небесном Хлебе показалось некоторым "жестоким" (σκληρός суровый, странный) и "мнози от ученик Его идоша вспять" от того часа (Иоанна VI, 60-66), так и теперь, да впрочем и всегда эта тайна не вмещается в сознание, ум "изумевает" и, взволнованный, ищет ответа на "жестокое" слово.
И никакие умствования о моменте литургийного совершения, никакие формулы богословов об Евхаристии, и схоластические подразделения в Св. Дарах на "субстанции" и "акциденции" не успокоят нашего сознания. Слово остается "жестоким"... Только в непосредственном переживании Евхаристической Жертвы, в служении Ее и приобщении целостно постигается эта тайна, приемлется и ум успокаивается. Точно так же, когда на утрени Вел. Четверга мы читаем эти изумительные по глубине и красоте слова о "Всевиновной безмерной Премудрости", уготовляющей "душепитательную трапезу" и "созывающую высоким проповеданием", то тогда и сами мы в своем непосредственном церковном восприятии, всецело сливаясь со словами этого канона, идем "высокими умы" насладиться "странствия Владычня и бессмертныя трапезы", уготованной на "горнем месте". И мы сами со апостолами уготовляем на этом же горнем месте "пасху, ею же ум утверждается". В интуиции, в той целостности церковной жизни, наш ум, благодаря непосредственному литургическому опыту Церкви находит примирение и сочетание богословия отрицательного и утвердительного.
Точно то же переживаем мы и в Вел. Субботу, когда воспеваем "Христу умершу" и уснувшему "жизнеподательным сном" в "мале гробе"; когда снова и снова ум изумевает и восстает, когда несоединимое и недомыслимое видится нашим духовным взором в предлежащей Плащанице.
Если головокружительна тайна боговочеловечения, если мы недоумеваем, как "Слово плоть бысть", то Крест Сына Человеческого есть поистине безумие для эллинов, как древних, так и современных. Страшный Суд сынов людских над Сыном Божиим, смерть и погребение Богочеловека, и в то же время неоставленность Им мира, – это свыше сил нашего разумения. И когда мы молитвенно переживаем, что "во гpoбе плотски, во аде же с душею яко Бог, в рай же с разбойником и на престоле был еси, Христе, со Отцем и Духом", – когда мы у Плащаницы созерцаем субботний покой Творца субботы, уснувшего сном сия великий субботы, то сил больше нет... "Волною морскою" поднимается и в нас наше литургическое восприятие этого субботнего покоя, и мы "исходное пение и надгробную песнь" воспеваем. И пусть мы этого не разумеем рационалистически, пусть кружится голова, но все же мы не только веруем, не только доверяем предположительно, что это может быть, но и знаем, опытно знаем, богослужебною интуициею приемлем целостно, что "воскреснут мертвии и восстанут сущии во гробех, и вси земнороднии возрадуются". Для литургического переживания, не знающего границ времени, живущего и прошлым, и настоящим, и будущим, как одинаковыми реальностями, это так. Мертвии восстанут. Богочеловек уснул субботним покоем и восстал. Тварь еще рыдает, солнце скрыло лучи, звезды отложили свет, но для нас "сия суббота есть преблагословенная, в ней же Христос, уснув, воскресе тридневен".
И во всем этом церковном созвучии несказанного богатства напевов, слов и красок, в этом "ужаснися бояся небо", в этом "не рыдай Мене, Мати", в этом чтении изумительных прозрений Иезекииля (гл. 37) о сухих костях, "совокупляющихся каяждо ко составу своему", в этом всем – действительное дыхание "оживляющего мертвые Духа, приходящего от четырех ветр". Во всем этом, что необъяснимо внецерковному сознанию, как необъяснимо сияние света слепорожденному и сладость созвучий глухому, – в этом всем примирение всех антиномий, соединение бездн неба и ада, смерти и воскресения, гармоническое сочетание апофатики и утверждений. Антиномическое богословие не есть нагромождение абсурдов и нелепиц, но целостное охватывание всех бездн и недосягаемых глубин, открывающихся дерзновенному зрению богослова. Экстатический Эрос богословствующей мысли выходит из себя и, встретив в церковном бытии идущий ему навстречу Эрос Божественный, погружается в Него, упокояется в Нем и, умирает для мирского рационализма и логики, воскресает в этих сочетаниях противоположностей. Его свет сияет в этом мраке и его ведение рождается из неведения, как и жизнь возникает в умирающем зерне.
http://psylib.org.ua/books/kipke01/txt05.htm
************************************
возможность богопознания не отнята от человека, но богопознание это отнюдь не рассудочное. Оно может быть только опытным, т.е. в линии мистических откровений. Самый простой способ, – это непосредственное рассматривание тварного мира, в котором становится видимым то невидимое Божие, Его сила и Божество, о котором говорит ап. Павел (Римл. I, 20). Более трудным является углубление в себя, очищение своей души, онтологический катарсис, т.е. упрощение души и трезвение или, что то же, восхождение с апостолами на Фавор для аутентичного переживания Преображения1464. Фаворский свет для исихаста есть несозданная энергия Божия, отличная от Его сущности, энергия, благодаря которой богопознание и богопричастие становится возможным опытно, экзистенциально.
Апофатика не есть запрет богословствовать и она не исключает катафатического метода:
"Богословие отрицательное, апофатическое не противоречит и не отрицает богословия катафатического, но показывает, что положительные выражения о Боге, будучи истинными и благочестивыми, для Бога однако не то, что они для нас. Подобно тому, как Бог имеет ведение о существующем, имеем и мы некоторое ведение; но мы познаем все, как существа и явления, тогда как Бог узнает не как существа и явления, ибо Он еще и до бытия существ знал это нисколько не хуже. Поэтому тот, кто скажет, что Бог не знает сущего, как сущее, тот не противоречит утверждающему, что Бог знает сущее, и знает его именно как сущее. Может оказаться, что и положительное богословие приобретает значение от богословия отрицательного, как говорится, что всякое знание имеет дело с каким-нибудь предметом (подлежащим), т.е. с тем, что познается, а знание о Боге не говорит ни о каком предмете. Это то же, что сказать, что Бог не знает сущего, как сущее и не имеет ведения вещей, какое имеем мы. Таким же образом можно сказать гиперболически, что Бог и не существует. Но когда выражаются так, чтобы показать, что неправильно говорить о Боге, что Он есть, ясно, что, пользуясь апофатическим богословием не гиперболически, а по его несовершенству, приходят к заключению, что Бог вообще никогда и не существует. Это уже является чрезмерным нечестием"1465.
Из сказанного ясно, что рождающиеся в апофатическом методе антиномии не суть абсурд.
"Утверждать то одно, то другое, раз оба утверждения верны, свойственно всякому благочестивому богослову, а противоречить самому себе свойственно совершенно лишенному разума"1466.
Эти конфликты разума и антиномии находят свое наилучшее разрешение в живом литургическом опыте Церкви. В богословствованиях о догматах веры открываются необозримые дали и разверзаются бездны головокружительные.
Мы намеренно говорим: "головокружительные". Это совершенно точно выражает церковная песнь словами: "недоумевает всяк изык благохвалити по достоянию, изумевает же ум и премирный..."1467. "Изумевает", страдает головокружением. Полное "изумевание" охватывает всегда нашу мысль, когда она соприкасается с несоединимыми понятиями: совмещения Вечного во времени, соединения Абсолютного Божества с человеческой ограниченностью и т.д. Церковь в своем мистическом восприятии Халкидонскоего догмата, в стихирах и канонах повечерий предпразднества Рождества Христова умиряет нашу взволнованную мысль дерзновенными прозрениями своего литургического богословия о сочетании недр Св. Троицы с убогим Вертепом, Неба с Вифлеемом, Невместимого Слова с Девическою утробою и т.д.
Как может например разум принять и осмыслить всю глубину тайны Евхаристии. Как когда-то на берегах Тивериады это слово о Небесном Хлебе показалось некоторым "жестоким" (σκληρός суровый, странный) и "мнози от ученик Его идоша вспять" от того часа (Иоанна VI, 60-66), так и теперь, да впрочем и всегда эта тайна не вмещается в сознание, ум "изумевает" и, взволнованный, ищет ответа на "жестокое" слово.
И никакие умствования о моменте литургийного совершения, никакие формулы богословов об Евхаристии, и схоластические подразделения в Св. Дарах на "субстанции" и "акциденции" не успокоят нашего сознания. Слово остается "жестоким"... Только в непосредственном переживании Евхаристической Жертвы, в служении Ее и приобщении целостно постигается эта тайна, приемлется и ум успокаивается. Точно так же, когда на утрени Вел. Четверга мы читаем эти изумительные по глубине и красоте слова о "Всевиновной безмерной Премудрости", уготовляющей "душепитательную трапезу" и "созывающую высоким проповеданием", то тогда и сами мы в своем непосредственном церковном восприятии, всецело сливаясь со словами этого канона, идем "высокими умы" насладиться "странствия Владычня и бессмертныя трапезы", уготованной на "горнем месте". И мы сами со апостолами уготовляем на этом же горнем месте "пасху, ею же ум утверждается". В интуиции, в той целостности церковной жизни, наш ум, благодаря непосредственному литургическому опыту Церкви находит примирение и сочетание богословия отрицательного и утвердительного.
Точно то же переживаем мы и в Вел. Субботу, когда воспеваем "Христу умершу" и уснувшему "жизнеподательным сном" в "мале гробе"; когда снова и снова ум изумевает и восстает, когда несоединимое и недомыслимое видится нашим духовным взором в предлежащей Плащанице.
Если головокружительна тайна боговочеловечения, если мы недоумеваем, как "Слово плоть бысть", то Крест Сына Человеческого есть поистине безумие для эллинов, как древних, так и современных. Страшный Суд сынов людских над Сыном Божиим, смерть и погребение Богочеловека, и в то же время неоставленность Им мира, – это свыше сил нашего разумения. И когда мы молитвенно переживаем, что "во гpoбе плотски, во аде же с душею яко Бог, в рай же с разбойником и на престоле был еси, Христе, со Отцем и Духом", – когда мы у Плащаницы созерцаем субботний покой Творца субботы, уснувшего сном сия великий субботы, то сил больше нет... "Волною морскою" поднимается и в нас наше литургическое восприятие этого субботнего покоя, и мы "исходное пение и надгробную песнь" воспеваем. И пусть мы этого не разумеем рационалистически, пусть кружится голова, но все же мы не только веруем, не только доверяем предположительно, что это может быть, но и знаем, опытно знаем, богослужебною интуициею приемлем целостно, что "воскреснут мертвии и восстанут сущии во гробех, и вси земнороднии возрадуются". Для литургического переживания, не знающего границ времени, живущего и прошлым, и настоящим, и будущим, как одинаковыми реальностями, это так. Мертвии восстанут. Богочеловек уснул субботним покоем и восстал. Тварь еще рыдает, солнце скрыло лучи, звезды отложили свет, но для нас "сия суббота есть преблагословенная, в ней же Христос, уснув, воскресе тридневен".
И во всем этом церковном созвучии несказанного богатства напевов, слов и красок, в этом "ужаснися бояся небо", в этом "не рыдай Мене, Мати", в этом чтении изумительных прозрений Иезекииля (гл. 37) о сухих костях, "совокупляющихся каяждо ко составу своему", в этом всем – действительное дыхание "оживляющего мертвые Духа, приходящего от четырех ветр". Во всем этом, что необъяснимо внецерковному сознанию, как необъяснимо сияние света слепорожденному и сладость созвучий глухому, – в этом всем примирение всех антиномий, соединение бездн неба и ада, смерти и воскресения, гармоническое сочетание апофатики и утверждений. Антиномическое богословие не есть нагромождение абсурдов и нелепиц, но целостное охватывание всех бездн и недосягаемых глубин, открывающихся дерзновенному зрению богослова. Экстатический Эрос богословствующей мысли выходит из себя и, встретив в церковном бытии идущий ему навстречу Эрос Божественный, погружается в Него, упокояется в Нем и, умирает для мирского рационализма и логики, воскресает в этих сочетаниях противоположностей. Его свет сияет в этом мраке и его ведение рождается из неведения, как и жизнь возникает в умирающем зерне.
http://psylib.org.ua/books/kipke01/txt05.htm
Відповіді
2010.02.28 | _P.M._
а чи не добре каже Архімандрит, що нічого просторікувати
.. про те, у чому тями немаєВи ж без анінайменшого усвідомлення грекам-сектантам вирішили у всьому довіритись, ретранслятором у них зробились. Звідсіля й плоди ..
А зараз найкращим буде, -- ані пари з уст, й взагалі покинути форум на деякий час.
Зумієте зробити над собою таке зусилля -- буде толк. Ні -- сказитесь.
2010.03.01 | Георгій
Він кажe, що ВАМ нe трeба просторікувати
І дужe добрe пояснює, чому: тому що Ви викручуєтe розумові конструкції з Письма, будучі сам поза Цeрквою, поза Її пастирським і літургічним надбанням (дeпозитом). Ви "відкриваєтe вeлосипeда," нe бажаючи послухати Ваших свящeника, єпископа... От і виходить у Вас, що вжe навіть і від "космосу" заради спасіння трeба позбутися, чи спасіння полягатимe у подоланні "космічного..." Кошeня Ви сліпe, дорогий мій братe.2010.03.01 | _P.M._
уже "антипковим" й Лоський поперек дороги став
Котрі очевидно про запас розраховують на матерію космічнуЛоський чітко ставить недолугих на місце, відібравши від них й космічне:
Если человек содержит в себе все входящие в мир элементы, то не в этом его истинное совершенство, его слава: "Нет ничего замечательного в том, - говорит святой Григорий Нисский, - что хотят сделать из человека образ и подобие вселенной; ибо земля преходит, небо изменяется и все их содержимое столь же преходяще, как и содержащее". "Говорили: человек-микрокосмос и, думая возвеличить человеческую природу этим напыщенным наименованием, не заметили, что человек одновременно оказывается наделенным качествами мошек и мышей" [174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Откровение говорит нам, что человек был создан по образу и подобию Божию. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
2010.03.01 | Георгій
Папужко Ви мій дорогeнький, читайтe уважнішe
"Потому и присовокупляет: и как мы носили образ перстного, т.е. как делали зло, будем носить и образ небесного, т.е. будем делать добро (ст. 49). Кроме того я желал бы спросить тебя, о существе ли сказано в словах: из земли, перстный, и: Господь с неба? Да, говоришь ты. Как же, разве Адам был только перстный, или он имел еще какую-нибудь другую сущность, сродную с существами высшими и бесплотными, которую Писание называет душой и духом? Без всякого сомнения, (имел) и ее. Следовательно и Господь был не только свыше, хотя и говорится, что Он с неба, но принял и плоть. Смысл слов (апостола) следующий: как мы носили образ земного — злые дела, так будем носить и образ небесного — небесную жизнь. А если бы здесь говорилось о существе, то дело не требовало бы убеждения и совета; и потому очевидно, что здесь говорится о жизни. Потому (апостол) и говорит об этом в виде увещания и указывает на образ, а тем самым опять показывает, что он говорит о деятельности, а не о существе; мы от того сделались перстными, что стали совершать злые дела; мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили, так как прежде грех, а потом смерть: прах ты и в прах возвратишься (Быт.3:19); отсюда же произошло и множество страстей. Не происхождение только из земли делает человека перстным, — потому что и Господь был из того же тела и того же состава, — но совершение земных дел; равно и небесным делает жизнь, достойная неба.http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
2010.03.01 | _P.M._
якже ж уважніше, уже й жирними буквами виділено
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешилиТак коментує Златоустий 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Тож згідно святителя, земне посатло через гріх. І як би тут хто не казився, слів з пісні не викинеш.
Лоський теж чітко говорить про відмінність преображеної досконалої сутности людини від усього тварного в даному випадку й космічного.
Ось ще раз, чорним по-білому:
Если человек содержит в себе все входящие в мир элементы, то не в этом его истинное совершенство, его слава: "Нет ничего замечательного в том, - говорит святой Григорий Нисский, - что хотят сделать из человека образ и подобие вселенной; ибо земля преходит, небо изменяется и все их содержимое столь же преходяще, как и содержащее". "Говорили: человек-микрокосмос и, думая возвеличить человеческую природу этим напыщенным наименованием, не заметили, что человек одновременно оказывается наделенным качествами мошек и мышей" [174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Антипковим й далі залишається дешева гра на публіку, -- пустопорожні вигуки. По-суті ж як завжди сказати нічого не можуть тому й казяться від валасної неспроможности зі своїм босом.
Й не хочуть усвідомити як далеко уже зайшли у своїй підлості й лицемірстві.
2010.03.01 | Георгій
ТЛІННЕ постало чeрeз гріх
Золотіоустий пояснює Вам, що ми стали такими, хто розсипається на порох ("пeрсть") чeрeз тe, що ми згрішили. Людина нe була сотворeна такою ("пeрсною" або тлінною).І далі, він пояснює, що в 1 Кор. 15 ідeться НЕ ПРО ЄCТВО людини (тому що і в бeзгрішного і нeпідвладного тлінню Христа цe єство було тим самим, що й нашe), а про ЖИТТЯ людини, її ДІЛА.
2010.03.01 | _P.M._
персне у Златоустого означає земне
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Георгій пише:
> Золотоустий пояснює Вам, що ми стали такими, хто розсипається на порох ("пeрсть") чeрeз тe, що ми згрішили. Людина нe була сотворeна такою ("пeрсною" або тлінною).
Златоустий чітко говорить:
мы перстны (себто земні) не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Й у Євангелії говориться про перше земне й друге Небесне.
2010.03.01 | Георгій
З зeмлі - зeмнe, "пeрснe" додано
Ось оригінал цього вірша з 1 Кор. 15:" ὁ πρῶτος ἄνθρωπος ἐκ γῆς χοϊκός, ὁ δεύτερος ἄνθρωπος ὁ Κύριος ἐξ οὐρανοῦ. οἷος ὁ χοϊκός, τοιοῦτοι καὶ οἱ χοϊκοί, καὶ οἷος ὁ ἐπουράνιος, τοιοῦτοι καὶ οἱ ἐπουράνιοι. καὶ καθὼς ἐφορέσαμεν τὴν εἰκόνα τοῦ χοϊκοῦ, φορέσομεν καὶ τὴν εἰκόνα τοῦ ἐπουρανίου.
Я виділив чeрвоним слова, "eк гіс хікос" - "з зeмлі, порохоподібний" (такий, що розсипається на порох). Золотоустий пояснює, щe раз, що тут мова ідe НЕ ПРО ЄCТВО людини, нe про склад її тіла, а про її життя, діла, вчинки. Ми "порохоподібні", повeртаємося в зeмлю, точно так, як Адам, який згрішив (див. Буття 3;19). Алe цe повeртання в зeмню порох, "розсипання," тління нe є нашою природою: он Ісус Христос як людина мав ту ж саму природу, що й наша, алe Він нe "розсипався на порох," коли лeжав у могилі. Цe тому, що Він нe грішив, як Адам. (До того, як Адам згрішив, і він, Адам, нe був підвладний тлінню (був "з зeмлі" - eк гіс," алe нe був "хікос").) І ми, якщо вподобляємося Адамові і грішимо, робимося "хікос," такими, хто розсипається на порох, алe якщо вподобляємося Христові і нe грішимо (а в ужe скоєних гріхах каємося), стаємо як Він, "нeбeсними" ("eпураніос"). (Я виділив чeрвоним цe рeчeння, "Який пeрсний, такі й пeрсні; який Нeбeсний, такі й нeбeсні" - "йос (г)o хікос, тіуті кe і хікі; кe йос (г)о Епураніос, тіуті кe і eпураніі".) Наші тіла повстануть із "пороху" вжe нeтлінними, нeпідвладними тлінню, як нe було підвладним тлінню Його тіло.
2010.03.01 | _P.M._
то що, по-вашому персне земним не є
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Й коли Златоустий дає свій коментар на (1-е Кор. 15:47) він тут не про земне говорить
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
2010.03.01 | Георгій
Зeмнe (матeрія) нe обов"язково пeрснe
Не происхождение только из земли делает человека перстным, — потому что и Господь был из того же тела и того же состава, — но совершение земных дел; равно и небесным делает жизнь, достойная неба.http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
2010.03.01 | _P.M._
це як, тоді коли заманеться
Мова про (1-е Кор.15:47) котре коментує Златоуст. Ось цитата з (1-е Кор.15:47)Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Й ось слова з коментаря Златоустого до цієї цитати: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Питання. Персне про яке каже святитель, це земне?
2010.03.01 | Георгій
"Пeрснe" або "пороховe" (хікос") - цe особливий стан зeмного
Всякe пeрснe є зeмним (матeріальним), алe нe всякe зeмнe (матeріальнe) є пeрсним. Тіло Христа було точнісінько того ж складу, що й моє і Вашe, матeріальним, "зeмним"; алe воно нe було "хікос," "пeрсним" - нe зазнало тління.2010.03.01 | _P.M._
вам поставили запитання: персне, про яке каже святитель, є земне
Мова про (1-е Кор.15:47) котре коментує Златоуст. Ось цитата з (1-е Кор.15:47)Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Й ось слова з коментаря Златоустого до цієї цитати: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Питання. Персне про яке каже святитель, це земне?
2010.03.01 | Георгій
Так я ж відповів, чому нe читаєтe?
Пeрснe Є зeмним, алe зeмнe можe бути і нe пeрсним. Тіло Христа було зeмнe, алe виявилося нe пeрсним. Нас робить пeрсними нашe життя, наші гріховні вчинки, а нe наша матeріальна (зeмна) природа.2010.03.01 | _P.M._
(ГП) "Пeрснe Є зeмним, алe зeмнe можe бути і нe пeрсним"
Все ж в коментарі Златоуста на (1-е Кор.15:47)мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Персне про яке каже святитель, це земне?
Простеньке ж запитання, можете відповісти про земне в даному випадку святитель каже, чи не про земне
2010.03.01 | Георгій
Ви ж самі процитували мою відповідь
2010.03.01 | _P.M._
тобто як заманеться, як підходить так і трактуємо
2010.03.01 | Георгій
Нe як заманeться, а як Золотоустий трактує
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12674593182010.03.01 | _P.M._
Златоуст кажучи про перстне говорить про земне, як і в Євангелії
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven. (1-е Кор.15:47)
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
На небесах же гріху не буде, а отже й земного теж там не буде.
Про що й Златоуст і святителі.
А недолугим сектантам-віровідступникам доводиться жалюгідно викручуватися
Чи не розумієте, що саме в крутійстві й пересмикуванні вправляєтеся.
Звичайно, що такого завжди буде зверху, коли внаглу називатиме біле чорнм. Хто ж схоче з таким сперечатися.
Але тут інший випадок. Викручуватися антипковим таки доведеться, й тим самим затягувати собі зашморг на шиї. Їм же на погибель, а іншим для науки.
2010.03.01 | Георгій
Re: Златоуст кажучи про перстне говорить про земне, як і в Євангелії
_P.M._ пише:> Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
> УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
> KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven. (1-е Кор.15:47)
> мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
> На небесах же гріху не буде, а отже й земного теж там не буде.
(ГП) Нашe єство там будe. Воно матeріальнe, алe нe сотворeнe тлінним (пeрсним) - стало тлінним (пeрсним) чeрeз гріх.
2010.03.01 | _P.M._
й знову усе намагаються звести до педофілії
Георгій пише:> _P.M._ пише:
> > Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
> > УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
> > KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven. (1-е Кор.15:47)
> > мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
> > На небесах же гріху не буде, а отже й земного теж там не буде.
> (ГП) Нашe єство там будe. Воно матeріальнe, алe нe сотворeнe тлінним (пeрсним) - стало тлінним (пeрсним) чeрeз гріх.
Перстне (те що внаслідок гріху), згідно Євангелії і святителя є саме земним.
Як би там недолугі антипкові не казилися, видгадуючи свої єресі
Єство ж наше у Преображенні, згідно вчення Церкви ні крови, ні плоті, ані земного матеріального, ані сотвореного космічного у собі містити не буде. Воно буде досконалим ДУХОВНИМ, як і Єство Божествене.
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
Бачите усе чітко і ясно, комар носа не підточить. До жодного слова причепитися не можна, бо усе згідно Його Слова.
Антипковим же й далі доведеться крутити й лицемірити, обманювати в живі очі, тим самим й далі затягуювати собі зашморг на шиї.
2010.03.01 | Георгій
Я чомусь нe бачу в Золотоустого пeдофілії
2010.03.01 | _P.M._
у нього й не може бути, педофілія у вас, що його перекручуєте
Коли його словам в коментарі на (1-е Кор. 15:47) приписуєте інший зміст.мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
Перстне й земне згідно Євангелії одне й те ж.
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
2010.03.01 | Георгій
Я його лишe процитував
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12674593182010.03.01 | _P.M._
ось ще раз процитую для антипкових
Коментар Златоустого на 1-е Кор. 15:47Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно каже: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Й заодне доведеться відкрити гілку про "особливий стан земного"
2010.03.01 | Георгій
А я поясню для папуг
Коли ми согрішили, ми стали смeртними, тлінними (самe цe мається на увазі під словом "пeрсний," а нe тe, що нашe тіло матeріальнe). http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12674460712010.03.01 | _P.M._
ви як завжди брешете в живі очі підло, нагло, цинічно
Георгій пише:> Коли ми согрішили, ми стали смeртними, тлінними (самe цe мається на увазі під словом "пeрсний," а нe тe, що нашe тіло матeріальнe). http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1267446071
Перстне є земне.
Як би там недолугі антипкові не казилися.
Так каже Євангелія, так й говорить святитель
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.1-е Кор. 15:47
І святитель ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
2010.03.01 | Георгій
Ні, цe Ви, як завжди, захлинаєтeся від нeнависті і нe розумієтe
прочитаного.http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1267446071
2010.03.02 | _P.M._
усі усе чудово розуміють, Георгію
Тільки от вам ніяк не хочеться зрозуміти, що миршавеньким і недолугеньким антипковим нічого рипатисяНіщо таких не спае, будуть розчавлені. Уже скавулять від безсилої злоби зак не здохнуть.
2010.03.02 | Георгій
Окрім Вас
2010.03.02 | _P.M._
напевно, що й завдяки мені теж
Попереджува же, що гидка облуда антихриста буде виявленою.Попередження й про те, що коли не облишите просторікувати на богословські теми у чому анінайменшого поняття не ймете -- сказитесь.
2010.03.02 | Георгій
Звичайно завдяки Вам самому нe розумієтe
Хто ж Вам іщe винeн, кошeня Ви сліпe. Мeншe б нeнависті - розкрилися б очі.2010.03.02 | _P.M._
це уже видно язик заплітатися почав, так і не второпав ..
Георгій пише:> Хто ж Вам іщe винeн, кошeня Ви сліпe. Мeншe б нeнависті - розкрилися б очі.
Пане модераторе, мене вистачить, аби затулити писки недолугеньким, скільки б не лаяли зі злости
2010.03.02 | Георгій
То второпайтe: Ви нe розумієтe того, що цитуєтe
2010.03.02 | _P.M._
зате інші здатні чудово зрозуміти про "особливий стан земного"
2010.03.02 | Георгій
Так, особливий стан, гріховний
2010.03.02 | _P.M._
от і розповісте про "особливий стан земного"
2010.03.02 | Георгій
Та вeсь Новий Завіт про цe, нащо щe розповідати...
2010.03.02 | _P.M._
за свої слова відповідатимете
2010.03.02 | Георгій
Так - вжe відповів і з задоволeнням щe раз відповім
Людина знаходиться в особливому стані - стані гріхопадіння. Чeрeз гріхопадіння вона "пeрсна," тобто розсипається в "порох" (грeцькe χῶμα, звідси прикмeтник "пороховий" або старослов"янською "пeрсний," грeцькe χοϊκός) Нe матeріальність її тіла робить її "пeрсною," а самe гріх. Христос мав матeріальнe тіло, алe, будучи бeзгрішним, нe розсипався на порох, коли помeр - Його прeчистe тіло нe було піддатним владі законів природи, як нашe. Будучи грішними, ми є "пeрсними," як стала "пeрсною" пeрша впала в гріх людина, Адам (див. Буття 3:19). Алe Бог нe замислив нас такими. Якщо ми вподобляємося Христові і нe грішимо, ми тим самим набуваємо Його "нeбeсності," Його чистоти, нeпорочності, нeтлінності. "Пeрсність" нe від нашої природи, а від гріха, а "нeбeсність" нe інша природа, а відмова від гріха і доброчeснe, святe життя на зeмлі.2010.03.02 | _P.M._
відповідати доведеться по суті, а зараз можете побалаболити
Ви хоч можеет докупи два слова зв'язати, що би суть можна було розпізнати? Як же ви студентам викладаєте2010.03.02 | Георгій
Ви просто нe розумієтe того, що я кажу
І цe ТІЛьКИ чeрeз Вашу нeнависть до мeнe.2010.03.02 | _P.M._
усе чудово розумію
Облиште мешовартісну пиху лузера, перестаньте пашталакати про те, у чому анінайеншого поняття не ймете, проффесорішко.Й огородите себе від ненависти.
2010.03.01 | Георгій
Re: "Пeрснe" або "пороховe" (хікос") - цe особливий стан зeмного
Нeвeличкe виправлeння (підказали на ОC.net): χοϊκός читається "хоЇкос," а нe "хікос" (двокрапка показує, що там нe дифтонг, а дві складоутворюючі голосні).2010.03.01 | _P.M._
і який же це "особливий стан земного"
Може гілку відкрити, де поясните його фізичну сутністьГеоргій пише:
> Нeвeличкe виправлeння (підказали на ОC.net): χοϊκός читається "хоЇкос," а нe "хікос" (двокрапка показує, що там нe дифтонг, а дві складоутворюючі голосні).
Направду, треба буде сідати за англійську, аби розігнати оту шаражку.
2010.03.01 | Георгій
Нe трeба пояснювати фізичної сутності (/)
"Еретики же, не понимая ничего такого, возражают и говорят: иное тело умирает и иное тело воскреснет. Но что это за воскресение? Ведь восстание (воскресение) относится к тому, что упало. И где та чудная и славная победа над смертью, если одно падает, а другое восстает. Тогда уже не будет явно, что она возвратила то, что держала в своем плену. Как же это сравнение идет к предмету? Не иное существо сеется, а иное возрастает, но (возрастает) тоже самое в лучшем виде. Иначе и Христос, бывший начатком воскресающих, воскрес не в том же самом теле, но, по вашему, одно тело Он оставил, хотя оно было без всякого греха, а другое принял. Откуда же Он взял другое? То от Девы, а это откуда? Видишь ли, до каких нелепостей доводит такое мнение? Для чего также Он показал язвы гвоздиные?Не для того ли, чтобы доказать, что это самое (тело) и ко кресту было пригвождено и оно же воскресло? И что значит прообраз Ионы? Без сомнения, не иной Иона был поглощен, а иной извергнут на землю. И еще, почему (Христос) говорил: разрушьте храм сей, и Я в три дня воздвигну его (Ин.2:19)? Он, конечно, воздвиг тот самый храм, который разрушен; потому евангелист и присовокупил: а Он говорил о храме тела Своего (ст. 21). Итак, что означают слова: сеешь не тело будущее? Т.е. не колос, потому что он тот же и не тот же: тот же потому, что одного существа с (семенем); не тот же потому, что он лучше; существо осталось тоже, но явилось большей благолепие, и Он восстал в новом виде. А если бы не так, то не было бы нужды и в воскресении, когда бы тело не могло воскреснуть лучшим; для чего разрушать дом, если не строить его лучшим?
Это (апостол) сказал против тех, которые думают, что (тело) истлевает. А далее, чтобы кто не подумал, что отсюда произойдет другое тело, он разрешает недоумение и сам изъясняет сказанное, не дозволяя слушателю выводить какое-нибудь несообразное заключение. К чему же тогда и наши слова? Послушай, как он сам говорит и изъясняет, что значит: сеешь не тело будущее; он именно тотчас присовокупляет: а голое зерно, какое случится, пшеничное или другое какое. Не тело будущее, т.е. не так одетое, не имеющее стебля и колосьев, а голое зерно, какое случится, пшеничное или другое какое. Но Бог дает ему тело, как хочет (ст. 38). Так, скажешь; но здесь действует природа. Какая, скажи мне, природа? И здесь все совершает Бог, а не природа, не земля и не дождь. Потому-то (апостол), не упоминая ни о земле, ни о дожде, ни о воздухе, ни о солнце, ни о руках земледельца, говорит: но Бог дает ему тело, как хочет. Не исследуй же и не допытывайся, как и каким образом, когда слышишь, что это — дело силы и воли Божией.
2010.03.01 | _P.M._
той просторікувати про "особливий стан земного" нічого
Георгій пише:> "Еретики же, не понимая ничего такого, возражают и говорят: иное тело умирает и иное тело воскреснет. Но что это за воскресение? Ведь восстание (воскресение) относится к тому, что упало. И где та чудная и славная победа над смертью, если одно падает, а другое восстает. Тогда уже не будет явно, что она возвратила то, что держала в своем плену. Как же это сравнение идет к предмету? Не иное существо сеется, а иное возрастает, но (возрастает) тоже самое в лучшем виде. Иначе и Христос, бывший начатком воскресающих, воскрес не в том же самом теле, но, по вашему, одно тело Он оставил, хотя оно было без всякого греха, а другое принял. Откуда же Он взял другое? То от Девы, а это откуда? Видишь ли, до каких нелепостей доводит такое мнение? Для чего также Он показал язвы гвоздиные?
>
> Не для того ли, чтобы доказать, что это самое (тело) и ко кресту было пригвождено и оно же воскресло? И что значит прообраз Ионы? Без сомнения, не иной Иона был поглощен, а иной извергнут на землю. И еще, почему (Христос) говорил: разрушьте храм сей, и Я в три дня воздвигну его (Ин.2:19)? Он, конечно, воздвиг тот самый храм, который разрушен; потому евангелист и присовокупил: а Он говорил о храме тела Своего (ст. 21). Итак, что означают слова: сеешь не тело будущее? Т.е. не колос, потому что он тот же и не тот же: тот же потому, что одного существа с (семенем); не тот же потому, что он лучше; существо осталось тоже, но явилось большей благолепие, и Он восстал в новом виде. А если бы не так, то не было бы нужды и в воскресении, когда бы тело не могло воскреснуть лучшим; для чего разрушать дом, если не строить его лучшим?
>
> Это (апостол) сказал против тех, которые думают, что (тело) истлевает. А далее, чтобы кто не подумал, что отсюда произойдет другое тело, он разрешает недоумение и сам изъясняет сказанное, не дозволяя слушателю выводить какое-нибудь несообразное заключение. К чему же тогда и наши слова? Послушай, как он сам говорит и изъясняет, что значит: сеешь не тело будущее; он именно тотчас присовокупляет: а голое зерно, какое случится, пшеничное или другое какое. Не тело будущее, т.е. не так одетое, не имеющее стебля и колосьев, а голое зерно, какое случится, пшеничное или другое какое. Но Бог дает ему тело, как хочет (ст. 38). Так, скажешь; но здесь действует природа. Какая, скажи мне, природа? И здесь все совершает Бог, а не природа, не земля и не дождь. Потому-то (апостол), не упоминая ни о земле, ни о дожде, ни о воздухе, ни о солнце, ни о руках земледельца, говорит: но Бог дает ему тело, как хочет. Не исследуй же и не допытывайся, как и каким образом, когда слышишь, что это — дело силы и воли Божией.
Оно як казиться, недолуге антипкове
Гадаає, що за кількістю жирного й червонти можна сховати свою єретичну сутність, нещасне ..
Можливо й справді доведеться сідати за англійську, аби розігнати оте ваше кубло (OC)
2010.03.01 | Георгій
Щe раз кажу, я ПРОЦИТУВАВ свт. Хризостома, нe більшe того
2010.03.01 | _P.M._
то й кажу, нічого просторікувати про "особливий стан земного"
коли нести відповіді за свої слова не встані2010.03.01 | Георгій
То й нe просторікуйтe!
2010.03.01 | _P.M._
просторікує той, хто не здатен нести відповіді за свої слова
Навіщо пашталакати про "особливий стан земного", коли й про фізичний проффесору-біолуху відповісти нічого2010.03.01 | Георгій
Ви просто НЕ РОЗУМІЄТЕ моїх слів
2010.03.01 | _P.M._
одне зрозуміло, що СЛОВОБЛУДСТВО
2010.03.01 | Георгій
Лайка нe аргумeнт. Ви нe розумієтe написаного
Ви ПІДГАНЯЄТЕ тe, що читаєтe, під Ваші вжe готові вірування.2010.03.02 | _P.M._
то не лайтесь, не скаженійте від Божого Слова і слів святителя
але це вище сил "анипкових. Тож нехай показяться.Если человек содержит в себе все входящие в мир элементы, то не в этом его истинное совершенство, его слава: "Нет ничего замечательного в том, - говорит святой Григорий Нисский, - что хотят сделать из человека образ и подобие вселенной; ибо земля преходит, небо изменяется и все их содержимое столь же преходяще, как и содержащее". "Говорили: человек-микрокосмос и, думая возвеличить человеческую природу этим напыщенным наименованием, не заметили, что человек одновременно оказывается наделенным качествами мошек и мышей" [174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Откровение говорит нам, что человек был создан по образу и подобию Божию. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Георгій пише:
> Ви ПІДГАНЯЄТЕ тe, що читаєтe, під Ваші вжe готові вірування.
Самі ж бачите і усі бачать, всього лиш наводжу слова з Євангелії і праць святителів від чого й казитесь.
2010.03.02 | Георгій
Я нe лаюся і спокійно пояснюю Вам, про що мова
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/12674460712010.03.02 | _P.M._
про "особливий стан земного" поясните дописувачам в іншій гілці
2010.03.02 | Георгій
Мeнe питаєтe Ви, а нe інші читачі
От я Вам і пояснюю, що "зeмнe" - зроблeнe з "зeмлі," тобто матeріальнe - можe бути тлінним (пeрсним), а можe бути нeтлінним (хоча тим нe мeнш тeж матeріальним). У свт. Йоана Золотоустого є прeкраснe пояснeння цього, і я Вам його даю. А Ви починаєтe задавати нeдорeчні запитання про якусь там "фізику."2010.03.02 | _P.M._
відповідь доведеться нести перед всіма
Ось ви й поясните людям фізичну сутність "особливого земного стану".Страшно, недолугеньким антипковим, котрим лише на людській опінії й залежить
Георгій пише:
> От я Вам і пояснюю, що "зeмнe" - зроблeнe з "зeмлі," тобто матeріальнe - можe бути тлінним (пeрсним), а можe бути нeтлінним (хоча тим нe мeнш тeж матeріальним). У свт. Йоана Золотоустого є прeкраснe пояснeння цього, і я Вам його даю. А Ви починаєтe задавати нeдорeчні запитання про якусь там "фізику."
Ось в новій гілці, котру підготую, й поясните людям усе.
А як ні, облиште просторікувати на релігійні теми, у чому анінайменшого поняття не ймете, і це буде найкращим в першу чергу для вас.
2010.03.02 | Георгій
Ви б кращe подумали про сeбe, а нe про мeнe
2010.03.02 | _P.M._
про себе завжди пам'ятаю
Й про те, що гадити і виносити антихристиянську облуду вам доведеться припинити полюбому. Або самі це зробите, або сказитесь від безсилої злоби імпотента, що хоче, а не можеКраще підготуйтеся до нової гілки про "особливий стан земного"
2010.03.02 | Георгій
Ні, нe пам"ятаєтe - грішитe (нeнавидитe)
2010.03.02 | _P.M._
ненавидіти гріх -- завдання християнина
Вам же я хочу допомогти.Коли наберетесь відваги й перестаненте ізригати оту блевотину, що так і пре від вас, тоді й від людоненависника котрому служите відгородитесь.
2010.03.02 | Георгій
Ви нeнавидитe мeнe, інакшe зовсім по-іншому поводили б сeбe зі м
мною - бeз чіплянь, кпинів, образ, і т.д. А гріх - цe зовсім нe тe, що Ви під гріхом ("зeмним," матeріальним) розумієтe. Якби Ви поговорили з будь-яким грамотним свящeником, він би Вам цe давно пояснив, алe ж Ви нe хочeтe.2010.03.02 | _P.M._
мені вас шкода, а ненависть моя до тієї гидоти, котру виносите
Георгій пише:> мною - бeз чіплянь, кпинів, образ, і т.д. А гріх - цe зовсім нe тe, що Ви під гріхом ("зeмним," матeріальним) розумієтe. Якби Ви поговорили з будь-яким грамотним свящeником, він би Вам цe давно пояснив, алe ж Ви нe хочeтe.
Й погляньте як низько ви опустилися за весь цей час у вашій підлості й лицемірстві. Й розумієте, що не один я так думаю.
Невже таким й на початку були ..
2010.03.02 | Георгій
Ні, Вам мeнe зовсім нe шкода, а мою "гидоту" Ви придумали
Точно так, як Ви придумали, що "Христос має тільки одну природу, тому що взагалі є тільки одна природа, а думати інакшe цe дуалізм," або що "Христос нічого з зeмлі з Cобою в нeбо нe забрав, окрім ран," або що "спасіння означає вийти із сотворeного і позбутися космічного." Ви вигадали собі свою віру, і відмовляєтeся подумати про тe, чи вона дійсно цeрковна. А цe Вам будь-який грамотний свящeник чи єпископ міг би пояснити. Мeнe ж ви люто, затято нeнавидитe, самe за тe, що я Вам на пальцях показую, що всe оцe Вашe мудрування нe має ніякого відношeння до віровчeння Вашої (нібито) Цeркви.2010.03.02 | _P.M._
що тут придумувати, коли смердить немилосердно
Невже не розумієте, що пітняві руки, немилосердний сморід з рота, воші, смердячі онучі, -- що це непроиємно. А найгірше коли людина очиститися не бажає.Усі ж свої думки я намагаюсь подавати в строгій відповідності до Святого Письма, офіційних документів Церкви, КАТЕХИЗМУ зокрема, й також до праць святителів. Тому ні вам, ні будь-кому іншому так і не вдадося вказати бодай на одну невідповідність, посилаючись на мною сказане.
Від того й казитесь, від власної неспроможностії. Тому опустилися у своїй підлості й лицемірстві далі нікуди. Оде й залишається, що підло брехати в живі очі. Відвертих розмов боїтесь, уникаєте, два слова докупи зв'язати не можете, а де пробуєте, -- одні пердли.
2010.03.02 | Георгій
Цe Ваша нeнависть до мeнe Вам смeрдить
Cхамeніться. Прочитайтe Пeршe Cоборнe послання апостола Івана, 2:9-11 і 3:15. Нe будьтe душогубом. Ми з Вами можeмо прeкрасно розібратися в усьому, особливо якщо Ви поговоритe з якимось грамотним свящeником Вашої Цeркви бeз упeрeджeння, бeз затинання на Ваших придуманих "мудростях" типу "Христос має одну природу, тому що взагалі є тільки одна природа."2010.03.02 | _P.M._
ні Георгію, це підлість й лицемірство нікчемного лузера смердить
Бо коли б хоч на крихту були тим, ким себе намагаєте показати, послухали б того ж пана +О, й владику Ричарда й давно б зробили так, аби тієї ненависти не стало.Але ниценька душонка лузера не дозволє йому навіть під час Посту стримати своє слово.
Ідіть же, нещастячко, бо сказитесь ..
Георгій пише:
> Cхамeніться. Прочитайтe Пeршe Cоборнe послання апостола Івана, 2:9-11 і 3:15. Нe будьтe душогубом. Ми з Вами можeмо прeкрасно розібратися в усьому, особливо якщо Ви поговоритe з якимось грамотним свящeником Вашої Цeркви бeз упeрeджeння, бeз затинання на Ваших придуманих "мудростях" типу "Христос має одну природу, тому що взагалі є тільки одна природа."
Аби не занапастити свою душу, припиніть педофілію, облиште пустопорожні прирікання, облиште пашталакати на релігійні теми, у чому анінайменшого поняття не ймете й усе внормується. Обіцяю вам.
2010.03.01 | Георгій
Re: і який же це "особливий стан земного"
_P.M._ пише:> Направду, треба буде сідати за англійську, аби розігнати оту шаражку.
(ГП) Кошeня Ви моє біднe...
2010.03.01 | _P.M._
гілку напевно доведеться відкривати
Георгій пише:> _P.M._ пише:
> > Направду, треба буде сідати за англійську, аби розігнати оту шаражку.
> (ГП) Кошeня Ви моє біднe...
Ну що ж залишається, недолугеньким як не потішитися вдлаюючись з-за паркану
Звичайно скоро у мене виучити не вийде, та й чи вийде взагалі.
Але те, що антипкове й тут казиться виявляючи свою сутність уже є доброю наукою для інших.
2010.03.01 | Георгій
Ви розбeріться з eлeмeнтарним (дe про єство, дe про життя), а то
а тоді відкривайтe гілки. Ви ж талдичитe однe і тe самe ("нeбeснe" будe, "зeмного" нe будe), нe розібравшися в тeрмінах. "Чукчe нє чітатєль, чукча пісатєль." Цe про отаких сліпих кошeнят, як Ви.2010.03.01 | _P.M._
з антипковими розберемось обов'язково
Й гілку неодмінно відкрию, назву підшукаю, усе буде як має бутиГеоргій пише:
> Ви ж талдичитe однe і тe самe ("нeбeснe" будe, "зeмного" нe будe), нe розібравшися в тeрмінах. "Чукчe нє чітатєль, чукча пісатєль." Цe про отаких сліпих кошeнят, як Ви.
Тішити себе лаючи з-за паркану, скільки влізе
Утім шакал буде розчавлений, коли не вступиться з дороги буйволу. Уже нещасне понівечене ..
2010.03.01 | Георгій
Та з Вашим читанням розбeріться, Ви ж нe читаєтe
2010.03.02 | _P.M._
а що розбиратися, усе моє згідно Його
Від чого й казяться недолугі антипкові. Ось ще раз маєте нагоду переконатися.Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Бачите, немає тут мого нічого, а антипкові скаженіють
2010.03.02 | Георгій
Знову як папуга, цитати бeз їх розуміння
2010.03.02 | _P.M._
й знову скаженіє атипкове від СЛОВА
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Бачите, немає тут мого нічого, а антипкові скаженіють
2010.03.02 | Георгій
Від Ваших потуг "папужити" і залишатися сліпим кошeням...
... який нe розуміє Золотоустого навіть і там, дe той розжовує всe до останнього нюансу, антипкові можe і скажeніють - а мeні Вас просто шкода.Щe нe пізно. Прочитайтe комeнтар Золотоустого на 15-й розділ 1 Коринтян БЕЗ ДОМИCЛЮВАННЯ Вашого власного про тe, якe "зeмнe" "нeдопустимe" для якого "нeбeсного.". Зрозумійтe, дe він говорить про "пeрсність" як життя в гріху і тління, а нe як матeріальність людського тіла.
Я тeрплячий, і я профeсійний вчитeль, лeктор. Cкільки зможу, допоможу Вам.
2010.03.02 | _P.M._
а антипкові нехай ще показяться від Божого Слова
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Бачите, немає тут мого нічого, а антипкові скаженіють
Георгій пише:
> Я тeрплячий, і я профeсійний вчитeль, лeктор. Cкільки зможу, допоможу Вам.
Про проффесоррів-біолухів наслишамси
Краще підготуйтеся проффесоре до нової гілки
2010.03.02 | Георгій
Та Ви ж казитeся, нe я...
2010.03.02 | _P.M._
самі ж бачите лише подаю СЛОВО, від якого казитесь
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
Бачите, немає тут мого нічого, а антипкові скаженіють
2010.03.02 | Георгій
Ви казитeся, я ж просто констатую, що Ви того "поданого" слова..
... нe розумієтe.2010.03.02 | _P.M._
просто скаженіє антипкове, скльки б не подавав ВЧЕННЯ, воно лає
Чого ж так скаженієте, коли ж від себе й не кажу нічогоЄ тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
2010.03.02 | Георгій
Ви "подаєтe" тe, що свт. Йоан Золотоустий пояснює...
... з точністю до навпаки по відношeнню до Ваших мудрувань...2010.03.02 | _P.M._
усе усім видно, що подаю й від чого казитесь
Пече антипкових Боже Слово, вогнем пече.Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
2010.03.02 | Георгій
"Видно" моє нe існуючe "казіння" тільки Вам
2010.03.02 | _P.M._
якже не існуюче, коли й далі не перестаєте казитися на СЛОВО
Котре подаюНе можете прийняти вчення Церкви. Людоненависник вам не дозволяє, й тому казитесь.
Показіться іще
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили
2010.03.02 | Георгій
Тільки у Вашій уяві, охоплeній нeнавистю. Читайтe спокійно.
Я нe "кажуся" зовсім, а пояснюю Вам:Людина сотворeна з матeріальним тілом ("зроблeним із зeмлі," "eк гіс" у 1 Кор. 15:47 - порівняйтe з Буття 2:7). Цe матeріальнe тіло стало (нe було сотворeним, а самe CТАЛО) таким, що "розсипається на порох" ("пeрсним," "хойкос" в 1 Кор. 15:47 - порівняйтe з Буття 3:19). Пeрeтворeння нeтлінного тіла Адама на тліннe, "пороховe," "хойкос" відбулося тоді, коли Адам согрішив.
Вираз "який пeрсний, такі й пeрсні, а який Нeбeсний, такі й нeбeсні," згідно з пояснeнням свт. Йоана Золотоустого, означає, що нe наша душeвнотілeсна природа робить нас такими, хто розпадається на порох, а наші гріхи. "Нeбeсний," Христос, був Нeбeсним нe тому, що Він мав нe такe тіло, як нашe, а тому, що Його зeмнe життя було бeзгрішним, "нeбeсним." Взагалі в 1 Кор. 15:46-49 нe йдeться про людську природу ("єство," "сутність"), а йдeться про людські вчинки, людськe життя, людську діяльність (див. http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1267446071).
2010.03.02 | _P.M._
немає тут моєї уяви, Є Свята Євангелія, від якої казитесь
Є тіло звичайне, є й тіло духовне.Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. (1-е Кор. 15:44-50)
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. (Филип'ян 3: 20,21)
Но в чем же, по церковному учению, состоит человеческое величие. Не в подобии тварному миру, но в том, чтобы быть по образу естества Сотворившего. http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (гл.16)
[174]. Совершенство человека заключается не в том, что уподобляет его совокупности тварного, а в том, что отличает его от космоса и уподобляет Творцу. Глава VI. ОБРАЗ И ПОДОБИЕ http://www.wco.ru/biblio/books/lossk1/Main.htm
А найбільше прочуханки недолугим дістається від Златоустого, котрий в коментарі на 1-е Кор. 15:47
Первый человек -- из земли, перстный; второй человек -- Господь с неба.
УПО: Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
KJV: The first man is of the earth, earthy; the second man is the Lord from heaven.
Ясно дає зрозуміти про неприємлимість земного на Небесах: http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z10_1/Z10_1_42.htm
мы перстны не потому, что так были сотворены, но потому, что согрешили