Служителі церкви. Високоморальні люди чи ... - 2
04/17/2010 | Oleksa
Вже вкотре виникає ця тема-запитання. І виникатиме ще не раз, я певен. В чому тут проблема? Чому не можна дати відповідь, яка б задовольнила обидві сторони?
Я спробую викласти власне бачення.
Як на мене, все впирається в "монополізацію істини". Термін: "Церква є тіло Христове" -- ми переносимо на церкву, як інституцію. І -- слід зазначити -- вона не надто це й заперечує. А мала б, на мою думку.
Так людину "влаштовано технічно", що вона не може бути ні на 100% "святою" ні -- на стільки ж -- "грішною". Ми, все своє земне життя, "коливаємося". Всі. Кожен з нас. Бо є "постачальниками" (іноді -- "ретрансляторами"), енергій "двох якостей" (а між ними, ще "суміші в різних пропорціях"). Звісно, є люди, які, відносно, більшу частину часу перебувають на якійсь з "територій". Втім, якщо це свідме перебування, якщо це прагнення самої людини, якомога більшу частину часу там знаходитися -- то такого чоловіка все менше й менше зачіпатимуть "земні принади", не шукатиме він можливості, будь-яким чином, робити "церковну ка"єру", поєднувати Служіння з бізнесом ( і вже, певно, що він навряд чи "стирчатиме в інтернеті"
)...
То що ж є "Тілом Христовим" в такому разі? Як на мене, це сукупність людей, що в данний момент "настроєні" на оцю "особливу хвилю". Які здатні "сприймати й передавати" цю "частоту". Незалежно від місцезнаходження, "статусу", віку, і -- більш того (крамола!) -- віросповіданя. Це Тіло не є "постійним" (і не мже таким бути). Вдова, що віддала останню лепту, є в ньому. Але якщо вона за кілька годин потому зчинила сварку з сусідкою за межу -- вона вже не там. Митар, що ревно молиться у притворі, є частинкою цього Тіла. Але лише в цей момент -- допоки не починає неправедних дій (або, навіть, думок про це).
Не може бути ним і піп що торгує контробандними іконами, чи будує з грошей, зібраних як пожертва на будівництво Храму, собі "хатку". Не може бути там ні обдумуючий "тютюновий (чи горілчаний) гендель""ієрарх", ні вибираючий марку "Мерседеса" бувший агент кдб... Піп Київського Патріархату, що відслужив панахиду на могилі Володі Ктельницького (вбитого, разом з мамою, невдовзі після його відвертих висловлюваннь про причини смерті Птріарах Володимира (Романюка)), та, перехиливши чарку, вихваляється золотим хрестом на пузі вартістю в "півтори тони" і золотою "печаткою" на пальці, яка "дорожча ніж у Ющенка", -- не є Тілом Христовим. Не може ним бути ні диякон що похотливим оком поглядає на вродливу прихожанку, ні той "веб дизайнер в рясі", що, вради-годи, пописує на цьому форумі під різними ніками.. Тобто, можуть, в принципі, але тимчасово (як і кожен з нас).
А тепер запитання -- чому про це не каже (чи може каже?) церква-інституція?
Я спробую викласти власне бачення.
Як на мене, все впирається в "монополізацію істини". Термін: "Церква є тіло Христове" -- ми переносимо на церкву, як інституцію. І -- слід зазначити -- вона не надто це й заперечує. А мала б, на мою думку.
Так людину "влаштовано технічно", що вона не може бути ні на 100% "святою" ні -- на стільки ж -- "грішною". Ми, все своє земне життя, "коливаємося". Всі. Кожен з нас. Бо є "постачальниками" (іноді -- "ретрансляторами"), енергій "двох якостей" (а між ними, ще "суміші в різних пропорціях"). Звісно, є люди, які, відносно, більшу частину часу перебувають на якійсь з "територій". Втім, якщо це свідме перебування, якщо це прагнення самої людини, якомога більшу частину часу там знаходитися -- то такого чоловіка все менше й менше зачіпатимуть "земні принади", не шукатиме він можливості, будь-яким чином, робити "церковну ка"єру", поєднувати Служіння з бізнесом ( і вже, певно, що він навряд чи "стирчатиме в інтернеті"
)...То що ж є "Тілом Христовим" в такому разі? Як на мене, це сукупність людей, що в данний момент "настроєні" на оцю "особливу хвилю". Які здатні "сприймати й передавати" цю "частоту". Незалежно від місцезнаходження, "статусу", віку, і -- більш того (крамола!) -- віросповіданя. Це Тіло не є "постійним" (і не мже таким бути). Вдова, що віддала останню лепту, є в ньому. Але якщо вона за кілька годин потому зчинила сварку з сусідкою за межу -- вона вже не там. Митар, що ревно молиться у притворі, є частинкою цього Тіла. Але лише в цей момент -- допоки не починає неправедних дій (або, навіть, думок про це).
Не може бути ним і піп що торгує контробандними іконами, чи будує з грошей, зібраних як пожертва на будівництво Храму, собі "хатку". Не може бути там ні обдумуючий "тютюновий (чи горілчаний) гендель""ієрарх", ні вибираючий марку "Мерседеса" бувший агент кдб... Піп Київського Патріархату, що відслужив панахиду на могилі Володі Ктельницького (вбитого, разом з мамою, невдовзі після його відвертих висловлюваннь про причини смерті Птріарах Володимира (Романюка)), та, перехиливши чарку, вихваляється золотим хрестом на пузі вартістю в "півтори тони" і золотою "печаткою" на пальці, яка "дорожча ніж у Ющенка", -- не є Тілом Христовим. Не може ним бути ні диякон що похотливим оком поглядає на вродливу прихожанку, ні той "веб дизайнер в рясі", що, вради-годи, пописує на цьому форумі під різними ніками.. Тобто, можуть, в принципі, але тимчасово (як і кожен з нас).
А тепер запитання -- чому про це не каже (чи може каже?) церква-інституція?
Відповіді
2010.04.18 | Oleksa
Re: Містика починається з ігнорування значень слів
Взагалі-то, містика і слово (якщо мати на увазі останнє, як засіб для передачі містичного відчуття чи переживання події), поняття, гадаю, несумісні. Із-за того й виникає безліч "нестиковок".По-перше, це відчуття індивідуальне (кожен сприймає його осібно. Можуть бути "спільні моменти", але не стовідсотково, все одно)
По-друге, воно "інше", за своєю "природою". Людина намагається підібрати, з свого пережитого досвіду, чи уявлення (фантазії) щось найбільш "подібне" (як, наприклад пан Микола, пишучи про "крила Ангела"), хоча й розуміє що це, лише "слабоє подобіє" (і вже точно - - без того Наповнення).
> Хаntim пише:
> Он, Пінчук, круте словами як цинган Сонцем ...
Пан Георгій досконало вивчив і повністю прийняв Вчення Церкви. І відчуває, напевно, власну місію у його поширенні Як і пан _Р.М._, доречі. (Останній ще й "пропустив крізь себе". І я не можу сказати що його певні твердження, викликають у мене повне нестрийняття. Але не форма "подачі "
У даному випадку на першому місці є "несприйняття Пінчука" (Вами, як і паном _Р.М._), на відміну від, скажімо "несприйняття того, що пише пан Георгій" (паном Анатолем чи паном Василем Васьківським). Тобто є, як мінімум ", два види" несприйняття - "енергетичне" та "логічне" ... Вже перепрошую у всіх (згаданих "в сує"
А вже коли ми не сприймаємо саму людину (в моїй "класифікації", це несумісність енергетик
> Хаntim пише:
> Оце маніпулювання і підміна значень слів, які вживають "смертні" і призводить до містики.
Ну не все можна пояснити за допомогою слів (а інших "засобів", з якихось причин, немає)
> Хаntim пише:
> "Помер, але потім воскрес" (то таки помер, чи помер "не повністю"?)
Ну, скажімо, те що ми називаємо Душею, після фізичної "смерті тіла" ще, якийсь час, перебуває "тут"
> "Зміна відбулася, але її навіть зафіксувати не можна" (гм, то звідки взагалі стало відомо, що вона відбулася?)
У людину "закладено" ще "додаткові органи сприйняття". Проте вони, з якихось причин, розкриваються не у всіх і, часом, "тимчасово". Ну припустіть, що всі оточуючі "трішки дальтоніки", а Ви маєте підвишену чутливість до розпізнавання кольорів. Складно Вам буде переконати більшість, у тому, що вечірнє небо, за якусь мить, змінило своє забарвлення, чи не так?
Втім засадничою (для подальших розмов / роздумів), має бути позиція людини, до ... "Місця (місії) людини" - отака неоковирна вийшла словесна конструкція:) - на Землі. Якщо стояти твердо на позиції "реаліста", й оперувати виключно логікою, відомими та підтвердженими фактами, то порозуміння знайти не вдасться (І це теж "нормально" - Світ Невидимий, таким чином, "захишається" від "грубого втручання").
> Хаntim пише:
> В общем, Церкві, аби описувати чудеса, і слова треба свої придумати. Бо отак п"єш вино, а воно оказується, що то кров ...
Ну давайте я спробую своє бачення викласти на те, про що Ви говорите (хоча й не хочеться вносити "додаткове сум"яття ")...
- Таїнство Причастя, як на мене, можна порівняти (виключно для "земного розуміння", бо знову ж таки, послуговуємося повсякденними словами), зі спробою "настроювання музичного інструмену за допомогою Камертону". Якщо у нас "всередині" є ("сформувалася", "очистилася від пилу" - звідси й приготування до Таїнства) "струна", що здатна "зазвучати в Унісон", "викликати Резонанс" з "Камертоном", воно дає Результат. Ні - то ні (точку зору пана Георгія, викладену десь раніше, про "Причастя на погибель", я, якось ", не відчуваю" ... Хоча ні - якщо припустити що людина матиме свідомо за мету змусити "змінити звучання Камертону", то, звісно, наслідки для "експериментатора" будуть, м "яко кажучи, невтішні ...)
> Хаntim пише:
> Он, вже навіть банити прочали не за провину, а "Профілактично" ...
Я, думав було, розглянути подібне "явище" на більш узагальному прикладі, але раз Ви вже заторкнули тему модерування, то можна взяти за основу й це "спостереження" ...
... Всі ми, в цьому житті, контактуємо з певними "угрупуваннями" (за соціальним станом, за інтересами і т.п.). Всі ці "угрупування" мають свою "енергетичну структуру". Вона може мінятися в певних межах (Ви, напевно, відзначили для себе якісь зміни в "неписаному кодексі поведінки" лікарів в Україні та місці Вашого нинішнього проживання), проте, завжди існує. Іí прояви можуть бути як видимими (форма одягу, скжімо, банківських працівників), так і "прихованими" (ненависть до жидів). Ця "енергетична структура" не є постійною (як і все в нашому житті, власне).
Вперше наявність такої "надбудови" я відчув давно (хоча й не мав тоді пояснення цьому явищу) - можливо і Ви, озирнувшись в минуле, пригадаєте подібне ... Це було по закінченню середньоí школи. В якийсь з днів після випускного (!), Я зайшов (по характеристику?) До приміщення й відчув ... як би це точніше передати ... якийсь "склянний - але з "куленепробивного скла" -- бар"єр". Відчуття "відрізаної пуповини"... Школа була "знайомим організмом", але я вже був нею "відторгнутим". Я не належав до того" чогось ", частинкою якого був багато років ... Подібні відчуття були й раніше-після складання останнього іспиту та початку літніх вакацій. Але тоді було лише "послаблення зв"язків",
"розмитість структури", а зараз -"окремість".. .
Це - так - "ліричний відступ". Втім, - якщо бути уважним, - то не можна не помітити, що людина перше відчуття отримує саме "емоційно", а вже потім "розумово дає пояснення" (й, надалі, тримається саме його)
Так от, форум ФРД, був, останнім часом ", окремим острівцем" на сайті "Майдану". Тут не матюкалися (хоча й сварилися нещадно, нажаль), модератор був аж "занадто" толерантним та чемним, як на мене ...
Та, якийсь час тому, як я розумію, пан Георгій, вирішив "узгодити політику" з адміністрацією форуму (мушу визнати, що, таки, "під тиском обставин"). І ось після цього "запрацювая структура" - з "явилося повідомлення, де вказувалося прізвище та місце проживання пана _Р.М._ (а) (без його на те згоди, як я розумію). Можливо це не є порушенням правил "писаних" , проте правил неписаних - безперечно.
Я, звісно, далекий від думки про те, що модератор цього форуму може перетворитися в, такого собі, "Сцєпашку", проте одразу спливло в пам "яті, як аналогічним методом було "засвічено" пана Хвізика на БП ...
А лайок нам краше, всім, уникати. Це, з одного боку, нескладно. Бо "внутрішньо", ми, часто, наперед знаємо з дописом кого з учасників ми "непогодимося" (ще до прочитання!) Хто нас "роздратовує самою присутністю" (насправді - не нас - так ми "провокуємося" на "енергетичний викид") на форумі ... Варто змусити себе (а це, вже, не завжди легко - бо є "елемент мазохізму" - він "передбачений провокатором") не читати повідомлення цих авторів (хоча б якийсь час).
2010.04.18 | Георгій
Гілку закрито, троль xantim забанeний пeрманeнтно. Панові Oleksa
... за підтримання тролів бан 7 днів.Щe раз нагадую: будь ласка, нe робіть спроб обiйти бан - цe будe розцінюватися як злісний "тролізм" і каратимeться. Також нe "годуйтe" забанeних порушників рeпліками на їх повідомлeння чи тим більшe відкриттям заново тих гілок, які були закриті чeрeз їх бeзсовісну повeдінку.