Звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (л
04/30/2010 | Георгій
Звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій про потребу протидії лихослів’ю
Дорогі браття і сестри! Шановні співвітчизники!
Бажаємо звернути вашу увагу на одну з серйозних проблем нашого суспільства, проблему, яка, якщо нею знехтувати становить загрозу самобутності та майбуттю українського народу – лихослів’я. З жалем констатуємо, що брутальний стиль спілкування стає не лише нормою, а модою, причому для різних верств населення. Лихослів'я легко переймається і прищеплюється – це ганебне явище так розрослося, що вже не усвідомлюється чимось поганим. З покоління в покоління передається ця огидна спадщина – й так вироджується моральність народу.
Одначе, ніколи лихослів'я не носило такого масового характеру, такого небаченого розмаху, як в останні роки. У повітрі витають нечистість, мерзенні лайки. І це не тільки не присікається, як було раніше - це стало немов би необхідною деталлю життя й відкрито заохочується. Мерзенні нецензурні слова чуємо з радіо та телевізора, читаємо зі сторінок сучасних книг, журналів, газет. З'явилася навіть якась «м'яка» форма лихослів'я, коли матюки замінюються іншими словами, але перебувають у фразі на звичних місцях. Але сутність сказаного проглядає і крізь завісу, бо нікого не залишає в невіданні «пищалка», що прикриває теле- і радіо-матюки. Це ознака особливої деградації нашої культури, ознака нашого духовного і морального розкладання.
Щоденність і поширеність цього гріха майже «узаконила» його. І мало хто з матюкальників замислюється, яка біда для суспільства і для кожного з нас закладена в лихослов’ї. Слова, які ми вимовляємо і чуємо, формують нашу свідомість, нашу особистість. А наші свідомі дії впливають на те середовище, в якому ми живемо. Наше слово може сприяти задуму Всевишнього про світ і про людину, а може і суперечити йому. Коли людина говорить матюки, вона не тільки опоганює, бруднить свої уста, але і ллє бруд у вуха оточуючих, розбещує їх змістом матірщини, наводить на погані думки - сіє зло, навіть коли сама цього не усвідомлює, бо кожне слово несе в собі інформацію, яка впливає на нашу свідомість, формує і змінює її.
(...)
http://www.risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/ecumen_doc/35423/
Дорогі браття і сестри! Шановні співвітчизники!
Бажаємо звернути вашу увагу на одну з серйозних проблем нашого суспільства, проблему, яка, якщо нею знехтувати становить загрозу самобутності та майбуттю українського народу – лихослів’я. З жалем констатуємо, що брутальний стиль спілкування стає не лише нормою, а модою, причому для різних верств населення. Лихослів'я легко переймається і прищеплюється – це ганебне явище так розрослося, що вже не усвідомлюється чимось поганим. З покоління в покоління передається ця огидна спадщина – й так вироджується моральність народу.
Одначе, ніколи лихослів'я не носило такого масового характеру, такого небаченого розмаху, як в останні роки. У повітрі витають нечистість, мерзенні лайки. І це не тільки не присікається, як було раніше - це стало немов би необхідною деталлю життя й відкрито заохочується. Мерзенні нецензурні слова чуємо з радіо та телевізора, читаємо зі сторінок сучасних книг, журналів, газет. З'явилася навіть якась «м'яка» форма лихослів'я, коли матюки замінюються іншими словами, але перебувають у фразі на звичних місцях. Але сутність сказаного проглядає і крізь завісу, бо нікого не залишає в невіданні «пищалка», що прикриває теле- і радіо-матюки. Це ознака особливої деградації нашої культури, ознака нашого духовного і морального розкладання.
Щоденність і поширеність цього гріха майже «узаконила» його. І мало хто з матюкальників замислюється, яка біда для суспільства і для кожного з нас закладена в лихослов’ї. Слова, які ми вимовляємо і чуємо, формують нашу свідомість, нашу особистість. А наші свідомі дії впливають на те середовище, в якому ми живемо. Наше слово може сприяти задуму Всевишнього про світ і про людину, а може і суперечити йому. Коли людина говорить матюки, вона не тільки опоганює, бруднить свої уста, але і ллє бруд у вуха оточуючих, розбещує їх змістом матірщини, наводить на погані думки - сіє зло, навіть коли сама цього не усвідомлює, бо кожне слово несе в собі інформацію, яка впливає на нашу свідомість, формує і змінює її.
(...)
http://www.risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/ecumen_doc/35423/